Досліджено проблеми антибільшовистського руху селян у правобережній частині УСРР. Проведено конкретно-історичний аналіз суспільно-політичних настроїв повстанців, найважливіших мотивів утвердження пріоритетності революційної доцільності над правом у діяльності більшовицької верхівки на селі. Розкрито характер радянської влади, показано її підміну на селі владою чекістів, ревкомів, комбідів, комнезамів та інших позаконституційних органів. З'ясовано докорінне розходження офіційно декларованих принципів радянської влади з реальною протизаконною діяльністю зазначених органів, що зумовило масовий опір селян більшовицькій владі. Установлено факти корінного розходження інтересів більшовицького режиму та основної маси селянства. Проведено типологію форм антибільшовицького селянського руху. Здійснено аналіз взаємодії національного та соціального факторів даного явища, керівних органів повстанського руху. Зокрема, діяльності головнокомандувача всіх повстанських сил Правобережної України Я.Гальчевського, стихійного виникнення повстань, структури та діяльності повстанських загонів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано суть окупаційного режиму та досліджено боротьбу населення територій південно-західної України та Молдавії проти нього у роки Великої Вітчизняної війни в підпільних групах і організаціях, партизанських загонах і з'єднаннях. Проведено порівняльний аналіз окупаційного режиму у цих двох країнах. Висвітлено причини, що заважали успішній організації діяльності підпілля, а також партизанської боротьби. Наведено перелік партизанських і підпільних груп і загонів, розкрито етапи їх діяльності.

  Скачати повний текст

Вивчено процес взаємодії між населенням і міліцією у зв'язку зі соціальними змінами, які відбуваються в Україні. Розглянуто існуючі теоретичні підходи до визначення змісту соціальної взаємодії, можливості їх застосування під час конструювання програм щодо взаємозв'язків і співпраці між населенням і міліцією. Визначено поняття "взаємодія між міліцією і населенням". Розглянуто найважливіші взаємозв'язки між населенням і міліцією на різних рівнях. Узагальнено основні форми співпраці між населенням і міліцією (ДНД, пунктів охорони громадського порядку, робітничих і студентських загонів щодо сприяння діяльності міліції, консультативних пунктів тощо), обгрунтовано необхідність створення відповідної нормативно-правової бази для співпраці, удосконалення матеріально-технічних умов, інформаційного забезпечення, системи морального та матеріального стимулювання тощо. Запропоновано та впроваджено оригінальну програму "Взаємопорозуміння та співпраця між населенням і міліцією по охороні громадської безпеки" у с. Солоніцевці Дергачівського району на Харківщині.

  Скачати повний текст

Розглянуто суспільні умови виникнення та процес формування військових поселень кавалерії на території України, територію, динаміку чисельності населення, соціальний, етнічний та конфесійний склад. Визначено їх місце у війську Російської імперії, правове становище поселенців, їх адміністративний устрій, розглянуто систему внутрішньої служби та участь у бойових діях. Проаналізовано характер господарства й економічних відносин, соціальне напруження і збройні заворушення в їх середовищі. Висвітлено систему освіти, церковну організацію, побут, заходи з охорони здоров'я. Охарактеризовано загальні тенденції та особливості їх існування на території України, а також суспільні умови й обставини, що призвели спочатку до реорганізації військових поселень кавалерії у 1857 р. у Південні поселення, а потім і до їх скасування.

  Скачати повний текст

Досліджено передумови формування похідних груп Організації українських націоналістів (ОУН) у початковий період Другої світової війни та їх військово-політичної діяльності на окупованій території України в 1941 - 1943 рр. Базуючись на результатах вивчення джерельної бази, розкрито передумови розгортання зазначеної діяльності похідних груп. Розглянуто суть військово-політичної діяльності ОУН стосовно формування похідних груп та її програмні рішення у початковий період Другої світової війни. Проаналізовано її суть і зміст щодо створення мережі осередків на окупованій Україні. Визначено напрями, форми та методи діяльності осередків ОУН стосовно формування збройних загонів. Розкрито особливості розгортання збройного опору німецьким окупантам та тактики бойових дій.

  Скачати повний текст

Наведено результати оцінки за умов західного Лісостепу України продуктивності бобово-злакових травостоїв, якості корму, економічної та біоенергетичної ефективності експлуатації угідь відповідно до способів сівби травосуміши, режиму використання пасовища, удобрення та інокуляції насіння злакових трав. Встановлено, що оптимізація розміщення компонентів травосуміши на площині дозволяє створити кращі умови росту і розвитку бобових трав, зменшити їх конкуренцію із злаками та підвищити продуктивність угідь. Доведено, що найбільш раціональним способом використання перерослого травостою пасовищ є його скошування у фазі виходу злаків у трубку для приготування силосу та сінажу. З'ясовано, що обробка насіння злакових трав активними штамами асоціативних азотфіксаторів у поєднанні з повним мінеральним удобренням позитивно впливає на врожайність травостою. Запропоновано у процесі створення бобово-злакових культурних пасовищ висівати багаторічні трави стрічково: два рядки злаки + один рядок бобові або врозкид. Під час загінного випасу великої рогатої худоби рекомендовано п'ятиразове сінокісно-пасовищне використання невипасених у першому циклі загонів, що дозволяє ефективно експлуатувати пасовищні угіддя без зниження якості одержаних кормів. За умов дефіциту енергетичних, фінансових ресурсів, з метою зменшення забруднення довкілля доцільно поєднувати повне мінеральне удобрення з інокуляцією насіння злакових трав, що забезпечить у перші роки використання економію 25 кг д.р. азоту на кожному гектарі пасовищ.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено деетатизацію воєнної сфери. Доведено об'єктивність даного процесу як суспільної відповіді на неадекватність державної політики вимогам та очікуванням суспільства. Встановлено наявність можливості у певних соціальних груп захищати свої інтереси збройним шляхом. Запропоновано визначення поняття "недержавні збройні формування" як суб'єкта деетатизації воєнної сфери. Досліджено генезу зміни рівня державного впливу у воєнній сфері у світі та в Україні. На підставі вивчення специфічних рис різних видів недержавних збройних формувань запропоновано їх типологізацію. Виділено ключові фактори, які обумовлюють розвиток недержавної військової сили в сучасний період. Проаналізовано умови діяльності недержавних збройних формувань в Україні і зроблено висновок про їх сприятливість. Наведено рекомендації щодо залучення українського суспільства до воєнної сфери під державним контролем у межах територіальної оборони з метою підтримки Збройних сил України.

  Скачати повний текст

Досліджено діяльність Організації українських націоналістів (ОУН) та Української повстанської армії (УПА) на Житомирщині в період німецько-радянської війни та післявоєнні роки. Досліджено спільну діяльність націоналістів та активної частини місцевого населення зі створення українських державних оргаів влади у перші місяці війни. Встановлено, що з утвердженням нацистської окупаційної влади в листопаді 1941 р. на Житомирщині було припинено процеси формування місцевого самоврядування та національно-культурного відродження, багато оунівців та їх прихильників заарештовано та розстріляно. З'ясовано, що за тяжких умов фашистської окупації націоналістичному підпіллю вдалося організувати мережу своїх організацій та утвердити вплив майже в усіх районах області. Розглянуто різні форми боротьби ОУН та УПА за незалежність України, зокрема, збройні акції та засоби пропаганди, доведено пріоритет агітаційно-пропагандистського напрямку. З'ясовано, що у післявоєнні роки боротьба націоналістичного підпілля проти радянської влади визначається діями невеликих груп і проявляється акціями національного та соціального протесту. На підставі вивчення чинників ідейного змісту, форм і методів діяльності, з урахуванням факту підтримки націоналістичного підпілля місцевим населенням зроблено висновок, що боротьба ОУН та УПА на Житомирщині мала національно-визвольний характер.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження збройної боротьби українського козацтва проти пануючих верств населення як однієї з форм соціального протесту на території Стародубського та Чернігівського полків як найбільш чисельних військових формувань даного типу у Гетьманщині XVIII ст. Визначено соціально-економічні чинники виникнення збройних повстань у регіоні у даний період, зокрема, показано роль загальноісторичного й особистого фактора у даному процесі. Вперше в українській історіографії відображено масштабність та головні закономірності переселенського руху у регіоні, розкрито його значення у формуванні повстанських загонів. Висвітлено ідеологічні уявлення, соціальні прагнення та методи боротьби учасників збройних повстань, досліджено особливості протистояння народних групувань пануючим верствам населення на різних етапах збройної боротьби. Проведено підрахунки чисельності повстанців, збройних виступів і населених пунктів, в яких найбільш ефективно проявися протест посполитих і рядового козацтва проти посилення гніту та поступового закріпачення.

  Скачати повний текст

Досліджено феномен збройних етнополітичних конфліктів і здійснено системний аналіз їх впливу на національну безпеку держави, яку розглянуто як взаємопов'язані види безпеки. Досліджено вплив збройних етнополітичних конфліктів на політичну, економічну, інформаційну, екологічну, гуманітарну, соціальну, демографічну сфери національної безпеки. Зроблено висновок, що зазначені конфлікти становлять загрозу не лише національній безпеці держав, на території яких вони відбуваються, а й національній безпеці інших держав, реалізації національних інтересів яких перешкоджають ці конфлікти. З урахуванням цього врегулювання збройних етнополітичних конфліктів розглянуто як складову внутрішньої та зовнішньої політики національної безпеки. Визначено роль України у врегулюванні збройних етнополітичних конфліктів сучасності, що є умовою захисту її національної безпеки від загрози цих конфліктів і важливим кроком на шляху забезпечення її зовнішньополітичних і зовнішньоекономічних інтересів.

  Скачати повний текст

Розглянуто збройні сили Австро-Угорщини, особливості й організаційно-правові засади їх формування. Вивчено структуру сухопутного війська. Проаналізовано його піхотні та кавалерійські формування, умови створення першої національної української частини у складі австро-угорської армії. Досліджено проблему обмундирування та екіпіровки війська й умови їх зміни. Вивчено питання розбудови військово-морського флоту в його кількісному та якісному аспекті. Значну увагу приділено військово-повітряним силам.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження процесів утворення, послідовного та планомірного реформування Збройних сил Директорії УНР за умов ведення бойових дій, висвітлено історію їх розвитку. Визначено роль зовнішньополітичних чинників у формуванні військово-політичного курсу напередодні та в період приходу до влади Директорії УНР. Висвітлено передумови й особливості формування військової політики Директорії та процес створення Дієвої армії УНР. Наведено загальну характеристику Дієвої армії УНР: організацію командної вертикалі, формування старшинського складу, структуру та реорганізаційні процеси. Проаналізовано найбільш дискусійні аспекти, пов'язані з явищем "отаманії" у період Директорії УНР, з'ясовано причини їх виникнення та вплив на наслідки національно-визвольних змагань 1917 - 1921 рр. Досліджено бойові дії армії УНР й Української Галицької Армії (УГА) проти військ більшовицької Росії та Добрармії генерала Денікіна у 1919 р. Висвітлено участь Збройних сил УНР на завершальному етапі боротьби за державну незалежність України. Розглянуто наслідки переходу УГА на бік Денікіна. Проаналізовано процес реорганізації армії УНР після підписання Варшавського договору 22 квітня 1920 р. та Військової конвенції 24 квітня 1920 р., а також за умов польсько-більшовицької війни.

  Скачати повний текст

Розглянуто соціально-економічну політику білогвардійського керівництва в Україні. Висвітлено зміни у відносинах українського населення та білогвардійців. Проаналізовано військові дії, що розгорталися в Україні, між Збройними силами Півдня Росії та Червоною Армією. Увагу приділено бойовому оснащенню Збройних сил Півдня Росії 1919 р. З'ясовано причину їх поразки.

  Скачати повний текст

Досліджено склад, чисельність, структуру та організацію, озброєння, бойові можливості українського козацького війська, військових формувань українських князів та коронних контингентів, які формувалися в українських землях, їх порівняно з військами основних противників - Оттоманської імперії та Кримського ханства. Висвітлено участь українських військ у протистоянні кримсько-турецькій експансії, зокрема сухопутних і морських походах, а також експедиціях до Молдови та Угорщини. Розглянуто також політичний фон цих подій, взаємини запорізького та донського козацтва, їх вплив на політику держав Східної та Центральної Європи, спроби уряду реформувати запорізьке козацтво, причини та наслідки морських походів та зазначених експедицій. Уточнено деталі походів і битв, зокрема здобуття Кафи у 1616 р. Зроблено загальну оцінку військової справи в українських землях у другій половині XVI - початку XVII ст.

  Скачати повний текст

У дисертації шляхом політологічного аналізу досліджені сутність, зміст і тенденції розвитку морально-етичних основ військового будівництва в Україні, встановлено їх гуманістичну спрямованість, яка обгрунтовується історичним, соціокультурним досвідом та сучасними політичними тенденціями і процесами. У контексті проблеми гуманізації морально-етичних основ військового будівництва пропонується прогностичний аналіз можливості їх впровадження у практику виховної роботи у Збройних Силах України.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему функціонування та розвитку Збройних Сил (ЗС) України як елемента системи Воєнної організації держави. Проаналізовано інноваційні видозміни якісних характеристик воєнно-політичного протиборства сучасності як основної детермінанти еволюції воєнної сфери держави. Розкрито суть, змістові характеристики та побудову національної моделі Воєнної організації держави. Визначено місце та роль ЗС України у структурі зазначеної організації. Здійснено аналіз процесів функціонування та розвитку як елемента складної функціональної системи. З'ясовано проблеми та протиріччя політичного характеру, що формувалися під час військового будівництва України. Проаналізовано основні фактори, які обумовлюють динаміку розвитку вітчизняних ЗС, а також вихідні умови обмеження цього процесу. Обгрунтовано рекомендації щодо підвищення ефективності процесу національного військового будівництва у форматі оптимізації Воєнної організації держави на середньострокову перспективу.

  Скачати повний текст

Досліджено місце і роль Збройних Сил України у миротворчій діяльності української держави, участь у миротворчих операціях під егідою Організації Об'єднаних Націй у складі багатонаціональних сил і в системі міжнародних зв'язків України. Значну увагу приділено налагодженню співробітництва у військовій галузі протягом 1992 - 2000 рр., зусиллям військового відомства України у розвитку відносин рівноправного партнерства з країнами-членами Північноатлантичного Альянсу. Прослідковано участь миротворчих контингентів України у складі багатонаціональних сил ООН у Південно-Західній Європі, в Анголі, Таджикістані та Лівані. Вивчено процес створення нормативно-правової бази участі українських підрозділів у миротворчих операціях. Детально в хронологічній послідовності висвітлено дії підрозділів Збройних Сил України в миротворчих контингентах ООН під час вирішення конфліктів на теренах колишньої Югославії. До наукового обігу введено справжні найменування військових підрозділів, що дає змогу виключити історіографічні помилки під час описання дій українських миротворців у складі різних багатонаціональних військових формувань.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено аналізу мемуарів про українську національно-демократичну революцію (березень 1917-квітень 1918 рр.). Досліджено процес збирання та публікації мемуарів, встановлено роль та участь їх авторів в описуваних подіях. Висвітлено значення мемуарної літератури для вивчення основних проблем державного будівництва та суспільно-політичного життя в Україні у період діяльності Центральної Ради, процесу формування збройних сил Української Народної Республіки (українізація російської армії, створення регулярної армії УНР та Чорноморского флоту, формування загонів Січових Стрільців, Вільного козацтва, Синьої та Сірої дивізій). Приділено увагу дослідженню ролі та значеня мемуарів у висвітленні міжнародного становища України та її зовнішної політики в період Центральної Ради. Велике значення приділено методиці джерелознавчого аналізу мемуарів.

  Скачати повний текст

Досліджено історію монгольсько-кипчацьких війн, переглянуто усталені погляди на монгольске завоювання Дашт-і Кипчак. Встановлено тісний зв'язок колабораціонізму частини кипчаків з успіхами монгольських військ, проаналізовано перебіг та основні фактори монгольських кампаній у західноєвразійських степах. Визначено родоплемінний склад конфедерацій Дашт-і Кипчак та їх політичну структуру. Розкрито причини, передумови та наслідки кумано-кипчацьких міграцій. Охарактеризовано основні етапи монгольського завоювання Дашт-і Кипчак: "Туркестанські кампанії", "похід західного загону", "Великий Західний похід". Початок монгольського завоювання Дашт-і Кипчак датовано 1205 р., а підкорення східної частини цього регіону - 1229 р. Усупереч традиційним уявленням встановлено, що алани не були союзниками кипчаків у 1222 р. Доведено, що поразка у Калкській битві обумовлена не втечею кипчаків, а неузгодженістю дій коаліційного русько-кипчацькогго війська. "Великий Західний пох ід" датовано 1236 - 1242 рр. З'ясовано, що дана кампанія розпочалася з перемоги Субедея-багатура над Бачманом, якого було вбито під час кампанії у Середньому Поволжі у 1237 р. Встановлено, що донецьких і наддніпрянських кипчаків було переможено у 1238 р., а кримські кипчаки зазнали поразки у 1239 р. Доведено, що міграції кипчаків і куманів паралельно відбувалися у 1237 - 1239 рр. у напрямку Угорщини та Болгарії, Іван Асень II не здійснив напад на кипчаків, а сам виявився жертвою їх зради й атаки.

  Скачати повний текст