Досліджено зміни плечових кісток щурів з різними типами автономної нервової системи за умов адаптації до клітинного зневоднення, тяжкого зневоднення та у реадаптаційний період. Виявлено, що кістки інтактних щурів з різним типом автономної нервової системи не мають відмінностей. Встановлено, що проявами адаптації до клітинного зневоднення у плечових кістках є зменшення росткових зон, розширення центральних каналів остеонів, зменшення величини мінерального насичення та підвищення рівня мікроелементів кісток. Найбільшу різницю з контрольною групою виявлено у щурів-парасимпатотоніків, найменшу - у симпатотоніків. З'ясовано, що через 42 доби реадаптації після тяжкого клітинного зневоднення парасимпатотонічні тварини мали найвищі показники морфометрії та мінеральної насиченості кісток.

  Скачати повний текст

На підставі біомеханічного моделювання за допомогою методу кінцевих елементів, клінічних і рентгенологічних досліджень 42 хворих віком від 24 до 78 років з асептичною нестабільністю компонентів ендопротеза кульшового суглоба визначено передумови розвинення нестабільності. Розроблено діагностику та методи хірургічного лікування та запропоновано рекомендації щодо її профілактики. На базі біомеханічного моделювання за допомогою методу кінцевих елементів доведено важливість збереження субхондральної пластинки кульшової западини, що необхідно для перерозподілу напружень і захисту губчастої кістки від великих навантажень. Визначено умови розвинення ранньої асептичної нестабільності чашки ендопротези через її видалення. Необхідною умовою визначено повне перекривання чашки ендопротеза стінками кульшової западини. Оптимальне положення ніжки ендопротеза у кістково-мозковому каналі стегнової кістки повинно бути нейтральним або вальгусним. Встановлено оптимальну хірургічну тактику залежно від ступеня вираженості кісткових дефектів кульшової западини та проксимального відділу стегнової кістки. У процесі збереження даних структур визначено реендопротезування з застосуванням кісткового цементу; за відсутності - установлення безцементного ендопротеза з застосуванням кісткової та керамопластики.

  Скачати повний текст

Вивчено вплив домішок, внесених до раціону корів, - біокремнійорганічних пористих адсорбентів, вітчизняного цеоліту й угорського - хумоліту на мінеральний і білковий обмін, перебіг процесу отелення та періоду після нього. Встановлено, що згодовування коровам у зимовий та літньо-пасовищний періоди протягом 60 днів до отелення і 45 днів після отелення цеоліту та хумоліту в дозі 0,5 л на 1 кг маси тіла не впливає негативно на показники фізіологічного статусу корів. На основі ентеросгелю виготовлено ентеросгель-пасту, введення якої в порожнину матки корів, у поєднанні з ін'єкцією вітаміну Е, профілактує гострий післяродовий ендометрит. Згодовування цеоліту та хумоліту сприяє збільшенню питомої маси сирої кістки, підвищенню вмісту кальцію на 5 - 40 % і фосфору на 2 - 11 % в кістковій тканині та зростанню кальцієво-фосфорного співвідношення в зимовий період з 1,14:1 у контролі до 1,36:1 у разі використання цеоліту та 1,40:1 - хумоліту, а також зростанню вмісту в крові загального білка на 5 - 13 %.

  Скачати повний текст

Проаналізовано основні причини й умови виникнення вторинного зміщення відламків. Вперше для даного типу пошкоджень запропоновано й описано такий механізм вторинного зміщення, як "феномен неушкоджених структур". Надано експериментально-теоретичне обгрунтування згинально-розгинального та просупінаційного положення передпліччя за закритій репозиції кісткових відламків і за післярепозиційній іммобілізації. Розрахунковим шляхом встановлено, що оптимальним положенням за репозиції розгинального черезвиросткового перелому плечової кістки є максимальне згинання у ліктьовому суглобі, а за іммобілізації - згинання передпліччя до кута 110-115 ° та положення супінації під кутом 70-75 °. Розроблено нову пов'язку-ортез для функціонального лікування дітей з розгинальними черезвиростковими переломами плечової кістки, ефективність використання якої доведено позитивними результатами клінічної апробації.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано новий підхід до розв'язання проблеми, що передбачає покращання результатів лікування диспластичного коксартрозу дорослих хворих. Здійснено математичне біомеханічне моделювання диспластичного тазостегнового суглоба (ТС), а також аналіз клінічних проявів, анамнестичних даних, рентгенморфометричних параметрів і результатів лікування 375-ти ТС у 303-х пацієнтів з диспластичним коксартрозом. Розроблено біомеханічну математичну модель диспластичного ТС, яка відображає співвідношення сил в ділянці контакту головки стегнової кістки та тазостегнової западини та дозволяє кількісно описати патологічні зміни у ТС залежно від його рентгенморфометричних параметрів і маси тіла пацієнта, враховуючи під час цього модуль пружності хрящової тканини. Створено модель тазостегнової западини з імплантованим ацетабулярним компонентом протеза, яка дозволяє визначити зони стресових навантажень, що виникають у ділянках контакту головки та чашки протеза, та зовнішньої поверхні чашки і тазостегнової западини, завдяки чому визначається найбільш раціональний варіант імплантації чашки протеза залежно від ступеня ацетабулярної дисплазії. Встановлено найбільш значущі рентгенморфометричні маркери захворювання та розроблено прогностичну систему його розвитку. Проведено дослідження перебігу диспластичного коксартрозу у дорослих, яке дозволиляє вивчити біомеханічні особливості функціонування кульшових суглобів за умов нерівномірного навантаження та математично обгрунтувати механізм ураження контрлатерального суглоба. Запропоновано нову класифікацію дисплазії ТС у дорослих, де окремо розглядаються ступінь ацетабулярної дисплазії та ступінь дисплазії проксимального відділу стегнової кістки, а також схему вибору методу та способу лікування диспластичного коксартрозу у дорослих хворих.

  Скачати повний текст

Досліджено можливість виготовлення збагаченої тромбоцитами плазми (ЗТП) на лабораторній центрифузі та її застосування як природного резервуару факторів росту для оптимізації процесів репараційного остеогенезу. Експериментально визначено параметри одержання ЗТП з максимальним вмістом життєздатних тромбоцитів і у часовому аспекті доведено її позитивний вплив на проліферацію клітин, що підтверджено на підставі виходу дослідженої культури фібробластів з логарифмічної фази росту на добу раніше, ніж у контролі. За результатами проведених експериментальних, клініко-рентгенологічних, ехоостеометричних і біохімічних досліджень установлено, що введення в місце перелому ЗТП прискорює репарацію кістки, запобігає виникненню пізніх післятравматичних ускладнень, зменшує терміни іммобілізації щелеп і забезпечує ранню функціональну реабілітацію зубо-щелепного апарату.

  Скачати повний текст

Встановлено особливості розвитку хвороб пародонта в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які зазнали впливу високих доз іонізуючого випромінювання, у віддалені терміни та залежно від наявності в них протезних конструкцій. Показано морфологічні особливості слизової оболонки, виявлено різницю перебігу процесів вільнорадикального окиснення ліпідів у ротовій рідині ліквідаторів, які не користуються незмінними протезами. Описано зміни, що відбуваються в кристалі гідроксиапатиту твердих тканин зуба та кістки. Оцінено патологічні процеси, що відбуваються в ротовій порожнині на фоні загальносоматичної патології у хворих, які зазнали радіаційного опромінення.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання поліпшення анатомо-функціональних результатів лікування у разі відламкових переломів клубової кістки шляхом розробки алгоритмів діагностики і лікування, створення технології та пристроїв для навігації, репозиції та стабільної малоінвазивної фіксації відламків у разі відновлення опорної і каркасної функції тазу. Проаналізовано архівний та клінічний матеріал лікування 100-а постраждалих з травмою тазу, які мали в структурі відламкові переломи клубової кістки. Для порівняння виділено три клінічні групи за способами лікування. Охарактеризовано способи і пристрої для малоінвазивної репозиції та остеосинтезу відламкових переломів клубової кістки у поєднанні з використанням ендовідеохірургії і сонографічної навігації, які мінімізують травматичність стабілізації, зберігаючи васкуляризацію відламків і функціональні можливості м'язів, що змінює тактичні підходи до оперативного лікування. На підставі рентгеноморфологічного аналізу виділено три структурні типи пошкоджень, які дозволили розробити алгоритми діагностики і лікування, використання яких покращило результати, а саме ранню активізацію пацієнтів, а також функціональні результати лікування за системою оцінки D.S.Majeed (1990) на 14 %.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано можливість покращання результатів лікування дітей і підлітків із пухлиноподібними захворюваннями та доброякісними пухлинами кісток кінцівок шляхом пластики післяопераційних кісткових дефектів остеоапатитом керамічним (ОК) і використання у післяопераційному періоді остеіну. З метою вивчення регенерації кісткової тканини проаналізовано дані експерименту на 210-ти білих щурах і результати лікування 76-ти хворих із пухлиноподібними захворюваннями та доброякісними пухлинами кісток кінцівок. Експериментально доведено, що запропонована методика лікування сприяє оптимізації процесів репаративної регенерації кістки. Виявлено, що перетворення тканинного складу регенерату у зоні дефекту вібувається швидше, ніж у групах тварин без застосування остеіну, а також зафіксовано активізацію процесів інтеграції кісткової тканини з поверхнею імплантату та процесів біодеградації ОК, формування упорядкованої кристалічної решітки кісткового мінералу й оптимізацію його фазового складу. На підставі вивчення структурно-функціонального стану кісткової тканини встановлено, що у дітей з ураженням фіброзної дисплазії кісток верхньої та нижньої кінцівок має місце остеопороз, а у разі наявності кісткової кісти - остеопенія II - III ст. Встановлено, що порушення мінеральної щільності кісткової тканини більш виражене у разі ураження кісток верхніх кінцівок. Доведено, що використання ОК, легованого цинком, у пластиці кісткових дефектів після видалення пухлиноподібних захворювань і доброякісних пухлин кісток кінцівок у дітей і підлітків є альтернативою навіть аутокістці. З'ясовано, що застосування у комплексному лікуванні у післяопераційному періоді остеіну вірогідно призводить до покращення, а в окремих випадках і до відновлення мінеральної щільності кісткової тканини.

  Скачати повний текст

Досліджено морфофунціональні та лектиногістохімічні зміни прищитоподібних залоз і кісткової тканини залежно від статі протягом періоду постнатального онтогенезу у людини та морських свинок. Виявлено корелятивні зв'язки між об'ємом ядер паратироцитів і вмістом у них ДНК і РНК, рівнем паратгормону та вмістом кальцію, фосфору, магнію у сироватці крові та кістковій тканині. Встановлено достовірне зменшення ширини кортикального шару та трабекул відростка клубової кістки у разі незначного зростання вагового вмісту кісткового мінералу - кальцію в III (60 - 74 рр.) та IV (75 - 90 рр.) групах жінок. Показано вікову залежність зміни вуглеводних детермінант паренхіми та стромальних елементів прищитоподібних залоз (у нормі та у разі первинного гіперпаратироїдизму) та кісткової тканини. Уточнено наукові уявлення про гістохімічні зміни досліджуваних органів протягом періоду постнатального онтогенезу. Обгрунтовано можливість викоритання лектинів як селективних маркерів хондроцитів, остеобластів, остеоцитів та остеокластів.

  Скачати повний текст

Проведено аналіз результатів лікування консервативними та оперативними методами 158-ми хворих з внутрішньосуглобовими переломами п'яткової кістки. Встановлено, що незадовільні наслідки лікування, обумовлені помилками та ускладненнями, переважають (76,09 %) у разі застосування консервативної терапії. На підставі проведеного рентгенологічного дослідження удосконалено робочу схему внутрішньосуглобових переломів п'яткової кістки та кількісну оцінку ступеня зміщення уламків, які дозволяють визначити ступінь тяжкості пошкодження та оптимальну лікувальну тактику. На основі експериментальних досліджень та математичного розрахунку надано біомеханічне обгрунтування можливості черезкісткового остеосинтезу внутрішньосуглобових переломів п'яткової кістки. Запропоновано пристрої та технологію керованої зовнішньої фіксації за різних типів переломів п'яткової кістки, а також у поєднанні з переломами таранної кістки, обгрунтовано високу ефективність даних методів лікування.

  Скачати повний текст

Наведено результати досліджень впливу низького функціонального навантаження на біоелектричні властивості кістки, які одержано за методом відведення потенціалу навантаження (ПН) з поверхні стегнової кістки щурів лінії Вістар та її мультичастотного імпедансометричного тестування за умов дозованого механічного навантаження та жорсткого 28- та 45-добового обмеження рухливості. Установлено, що гіпокінезія вірогідно зменшує ПН, особливо у діапазоні навантажень фізіологічного рівня. Розвиток гіпокінетичної остеопенії супроводжується зменшенням імпедансу, активного та реактивного опорів і значним збільшенням ємності кістки. Жорстка тривала гіпокінезія зменшує напруження кисню у ненавантажених м'язах і швидкість споживання кисню кістковою тканиною. Використання переривчастої нормобаричної гіпоксії (ПНГ) дозволяє зменшити порушення кисневого метаболізму й активувати анаболічні процеси у кістковому матриксі, що зумовлює покращання пасивних електричних властивостей кістки. Найбільший остеопротекторний ефект виявлено за умов використання ПНГ на етапі преадаптації та всього періоду обмеження рухливості. Одержані результати про закономірності змін активних і пасивних електричних властивостей кістки за умов гіпокінезії можуть бути використані для розробки нових методів діагностики та корекції патології кісткової системи.

  Скачати повний текст

Наведено дані, одержані внаслідок проведених експериментальних досліджень морфологічних особливостей росту, будови та репаративної регенерації стегнової кістки щурів різного віку під впливом екзогенного гідрокортизону. Введення гідрокортизону щурам за дози 0,5 мг/100 г протягом 45-ти діб дозволило одержати модель остеопорозу, а за дози 5 мг/100 г - модель "маніфестного" остеопорозу. Установлено, що глюкокортикоїд-індукований остепороз у щурів тримісячного віку призводить до затримки росту стегнової кістки у довжину та ширину за рахунок пригнічення періостального й енхондрального остеогенеза. Доведено, що деструкція кісткової тканини здійснюється шляхом остеоцитарного остеолізу та пазушної резорбції з утворенням осередків деструкції кісткової тканини за типом "рідка кістка". Установлено, що прояви дегенеративних змін у кістці підвищуються зі збільшенням дози гормона, особливо у тварин, що знаходилися у фазі активного росту. Виявлено, що довготривале введення обох доз гідрокортизону (0,5 і 5 мг/100 г живої ваги) пригнічує процес остеорепарації у метафізарних дефектах стегнових кісток щурів за максимального прояву у тримісячних тварин. Установлено порушення співвідношення клітин, які беруть участь у формуванні регенерату. Під впливом обох доз гідрокортизону на третю добу після травматичного ушкодження підвищується кількість нейтрофілів, а кількість фібробластів і малодиференційованих клітин зменшується. Установлено затримку кісткоутворення у зоні дефекту, за цього прояв відмінностей залежить від структурних змін кістки на момент травматичного ушкодження. На пізніх стадіях репаративного остеогенезу виявлено уповільнення процесів мінералізації та ремоделювання регенерату.

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження впливу тимектомії мишей лінії CBA/Ca у різні вікові періоди (3, 20 та 45 діб), а також трансплантації тимусів від 5-ти добових (молоді) та 24-х місячних (старих) донорів тваринам, яким видалено тимус у віці 3-х діб, на проліферативний потенціал стромальних, гемопоетичних клітин-попередників кісткового мозку та щільність стегнової кістки. Показано, що через 3,5 місяці тільки за умов тимектомії у віці 3-х діб, у тварин обох статей відбувається зниження щільності стегнової кістки, підвищення відносної й абсолютної кількості колонієтвірних клітин фібробластів (КУК-Ф) і остеокластів (КУК-ГМ), а також зменшення співвідношення КУК-Ф і КУК-ГМ. Встановлено, що у даних тварин знижується маса тіла, матки, тестикул, рівень статевих гормонів, кількість і співвідношення CD4+, CD8+ Т-лімфоцитів у кістковому мозку, збільшується маса наднирників. Виявлено, що у колонієтвірних клітинах остеобластів (КУК-ОБ) знижується рівень експресії гену остеокальцину та цитохімічна активність лужної фосфатази (ЛФ). З'ясовано, що цитохімічна активність кислої фосфатази (КФ) у колонієтвірних клітинах остеокластів (КУК-ОК) збільшується. Показано, що трансплантація тимуса від донорів різного віку призводить до нормалізації показників у мишей, що зазнали видалення тимусу у віці 3-х діб. Встановлено, що відновлювальна здатність тимусу зменшується з віком донора. Доведено, що на ранніх етапах розвитку тимус відіграє важливу роль у формуванні кісткової тканини у зрілому віці.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості будови та формоутворення довгих кісток щурів за умов комбінованої дії іонізуючої радіації, солей важких металів на тлі помірних та ітенсивних фізичних навантажень. Вивчено структурно-метаболічну характеристику за допомогою остеометрії, світлової мікроскопії за методами морфометрії, хіміко-аналітичного аналізу та статистичної обробки цифрового матеріалу. Установлено, що інтенсивні статичні та динамічні навантаження за комплексної дії чинників зовнішнього середовища підсилюють несприятливі зміни у довгих трубчастих кістках, що має прояв у значному звуженні їх епіфізарних хрящів, згладжуванні окремих зон, зменшенні кількості проліферувальних хондроцитів, перетворенні структури діафіза кістки. Установлено, що помірні статичні та динамічні навантаження за дії екологічних чинників забезпечують прискорення поздовжнього та поперечного росту кісток, підвищення рівня їх мінерального обміну та покращання якісних і кількісних характеристик, що зумовлює раціональну форму адаптації і має прояв у проліферативній активності клітинних елементів наросткового хряща та збільшенні компактного шару діафіза. Помірні фізичні навантаження дозволяють зменшити негативні наслідки впливу опромінення та металів на ріст і формування довгих кісток скелета.

  Скачати повний текст

Проведено теоретичне узагальнення та розроблено нове вирішення поставленої проблеми на основі визначення гендерних особливостей формування піку та втрати кісткової маси в людей різного віку залежно від регіону проживання шляхом розробки нових підходів до діагностики, профілактики та лікування системного остеопорозу та його ускладнень, спрямованих на покращання якості життя в людей різного віку з даною патологією. Визначено прогностичну цінність різних методів діагностики структурно-функціонального стану кісткової тканини в дітей і дорослих залежно від статі (ультразвукова та рентгенівська денситометрія), за допомогою яких встановлено "критичні" періоди життя жінок та чоловіків щодо втрати кісткової маси та своєчасного застосування лікувально-профілактичних методів щодо розвитку остеопорозу та його ускладнень. Встановлено кореляційні зв'язки між показниками мінеральної щільності кісткової тканини, паратгормоном та 25(OH) вітаміном D у сироватці крові в осіб обох статей. Визначено частоту розвитку порушень структурно-функціонального стану кісткової тканини (остеопенія, остеопороз) і найбільш розповсюджених остеопоротичних переломів (проксимального відділу стегнової кістки, передпліччя, плечової кістки) залежно від регіону проживання, віку, статі. Експериментально обгрунтовано використання препарату золедронової кислоти в лікуванні постменопаузального остеопорозу.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання етіології та патогенезу дисплазій суглобів кінцівок собак, удосконалення їх діагностики та лікування. Досліджено дисплазії суглобів кінцівок, зокрема, у плечовому - природжений медіальний вивих голівки плечової кістки, відрив горбка лопатки, розсікаючий остеохондрит; у ліктьовому - природжений латеральний підвивих ліктьової кістки, природжений вивих голівки променевої кістки, підвивихи внаслідок порушень синхронного росту кісток передпліччя, незрощення відростків (медіального вінцевого та ліктьового ліктьової кістки, медіального надвиростка плечової кістки), розсікаючий остеохондрит; у передплічно-зап'ястковому - деформації; у кульшовому - дисплазія; у колінному - природжені вивихи надколінка, кутова деформація, краніальна деформація епіфіза великогомілкової кістки, відрив гребеня великогомілкової кістки, розсікаючий остеохондрит; у заплесновому - бокова деформація, розсікаючий остеохондрит. Наведено схему лікування собак у разі дисплазій суглобів, розглянуто методи консервативного лікування та оперативні втручання залежно від особливостей патогенезу клінічних форм дисплазій та будови окремих суглобів. Розроблено методику клінічного обстеження кінцівок собак з метою діагностики дисплазій суглобів. Визначено зміни будови та гістохімічних показників метафізарного хряща собак у постнатальному розвитку та у випадку остеохондропатій.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано та розроблено диференційований підхід і удосконалено технологію блокувального інтрамодулярного остеосинтезу з метою покращання результатів лікування хворих з діафізарними переломами стегнової кістки та зменшення строків відновлення їх працездатності. Показано, що характерною рентгенологічною особливістю репаративних процесів з застосуванням блокувального інтрамедулярного остеосинтезу за динамічним типом фіксації кісткових уламків у разі переломів стегнової кістки є формування масивної періостальної мозолі у порівнянні зі статичним типом блокування стрижня. Блокувальний інтрамедулярний остеосинтез сприяє компенсації посттравматичних розладів кровопостачання в ушкодженій кінційвці у більш ранні строки після травми (у середньому на 3 міс), ніж з використанням накісткового остеосинтезу. Установлено, що застосування блокувального інтрамедулярного остеосинтезу у разі діафізарних переломів стегнової кістки менш негативно впливає на структурно-функціональний стан кісткової тканини, ніж кістковий остеосинтез. Це має прояв у покращанні денситометричних показників та меншій кількості хворих з остеопенією та остеопорозом (відповідно 9,5 % остеопенії в основній та 48 % остеопенії та 24 % остеопорозу у контрольній групах). Розроблений клініко-діагностичний алгоритм блокувального інтрамедулярного остеосинтезу дозволяє диференційовано проводити лікування хворих залежно від тяжкості, рівня діафізарного перелому стегнової кістки, наявності остеопорозу та супутніх пошкоджень внтурішніх органів. Удосконалення техніки операції блокувального інтрамедулярного остеосинтезу зменшує травматичність і тривалість оперативного втручання, променеве навантаження на медичний персонал і хворого, дозволяє виконувати блокувальний інтрамедулярний остеосинтез без обов'язкового використання електронно-оптичного перетворювача. Удосконалена післяопераційна реабілітація хворих після цієї операції дає змогу підвищити ефективність лікування та скоротити строки непрацездатності.

  Скачати повний текст

На підставі експериментальних, морфологічних, морфометричних, біомеханічних і клініко-рентгенологічних досліджень обгрунтовано доцільність диференційованого використання різних за пористістю гранул гідроксилапатиту та пористих біфазних гранул на його основі для пластики порожнинних кісткових дефектів у різних за навантаженням ділянках скелета. Наведено рекомендації щодо диференційованого використання різновидів КФ кераміки для пластики порожнинних кісткових дефектів. Доведено, що диференційований підхід до вибору пластичного матеріалу з урахуванням ступеня навантаження, що зазнає зона імплантації кераміки, та механічних властивостей кожного із різновидів КФ гранул, дозволяє забезпечити необхідну міцність ушкодженої ділянки кістки й оптимізувати перебіг регенерації кісткової тканини в зоні імплантації, сприяє ранньому навантаженню прооперованої кінцівки та прискоренню функціонального відновлення хворих, скорочує терміни та покращує віддалені результати лікування пацієнтів, що потребують пластики порожнинних кісткових дефектів внаслідок різноманітних захворювань і ушкоджень опорно-рухової системи.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано методику вибору способу фіксації компонентів ендопротеза тазостегнового суглоба у хворих на ревматоїдний артрит з метою покращення результатів лікування даного контингенту осіб. Проведено ретроспективний аналіз результатів лікування 85-ти хворих на ревматоїдний артрит, яким виконано 118 операцій тотального ендопротезування тазостегнового суглоба. На підставі клініко-рентгенологічного дослідження й анкетування хворих, результатів ультразвукової остеоденситометрії, рентгенденситометрії, культурально-імунологічних досліджень остеогенної активності стромальних стовбурових клітин кісткового мозку з різних ділянок тазостегнового суглоба та статистичної обробки даних розроблено методику бального оцінювання стану кісткової тканини тазової кістки у ділянці тазостегнової западини та стегнової кістки в міжвертлюговій ділянці. Виведено остеогенну активність стромальних стовбурових клітин кісткового мозку з проксимального відділу стегнової западини, голівки стегнової кістки та ділянки даху тазостегнової западини. Доведено вплив препаратів базисної терапії та глюкокортикостероїдів на рівень остеогенної активності стромальних стовбурових клітин кісткового мозку. Вивчено щільність кісткової тканини у хворих на ревматоїдний артрит методом рентгенденситометрії та ультразвукової остеоденситометрії, проведено їх порівняльний аналіз.

  Скачати повний текст