Дисертація присвячена професійному українському іконопису, створеному на теренах Лівобережної України і Київщини у другій половині XVII – першій половині XVIII століть. Мета роботи – виявити нові відомості і систематизувати уже наявну інформацію про матеріальну структуру іконопису, способи створення зображення, послідовність накладання фарбових шарів, а також поширені види пошкоджень та методики реставрації.Методика дослідження включала безпосереднє візуальне обстеження творів неозброєним оком та із застосуванням портативного USB-мікроскопа, огляд і фотографування в ультрафіолетових та інфрачервоних променях. Отриману інформацію було співставлено з даними із опублікованих та архівних джерел. Було застосовано методи порівняльного аналізу для встановлення іноземних впливів на техніко-технологічному рівні.Основу джерельної бази склали ікони з колекції Національного художнього музею України, ікони з іконостасів Спасо-Преображенської церкви с.Великі Сорочинці, Троїцької Надбрамної церкви Києво-Печерської Лаври, Софійського собору у Києві, ікона Богоматері Єлецької, що зберігається у Свято-Успенському Єлецькому монастирі м. Чернігів, ікони з колекції НАІЗ «Чернігів стародавній» та інші. З архівних матеріалів – паспорти реставрації творів іконопису, що зберігаються у Національному художньому музеї України, Національному науково-дослідному реставраційному центрі України, на кафедрі техніки та реставрації творів мистецтва Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури.Наукова новизна полягає у тому, що вперше у центрі спеціального дослідження постала матеріальна будова й техніка іконопису Лівобережної України та Київщини у другій половині ХVII – першій половині XVIII століття. Виявлено низку варіацій створення живописного зображення, встановлено хронологічні межі застосування окремих матеріалів, прийомів живопису і декорування на іконах означеного регіону й періоду. Введено у науковий обіг ряд архівних джерел, що містять інформацію про проведені фізико-хімічні дослідження ікон та процес їхньої реставрації. Доповнено й узагальнено відомості щодо пігментного складу живопису. Уточнено особливості структури ікон Лівобережжя, такі як: матеріали, конфігурація, форма, товщина, спосіб обробки основ, вид паволоки та її локалізація, склад, товщина і обробка ґрунтового шару; уточнено інструменти, які використовувались для обробки основ та створення рельєфних візерунків на поверхні ґрунту. Проаналізовано методики і матеріали, застосовані для реставрації ікон Лівобережної України. Подальшого розвитку набули дослідження стану збереженості іконописної спадщини України, його співвідношення з реставраційними втручаннями у минулому, а також аналіз наслідків цих втручань для візуального сприйняття творів глядачем і доступності автентичних частин для подальших досліджень.Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів з висновками до кожного, загальних висновків, списку використаних джерел. Окремий том становлять додатки з ілюстраціями.Перший розділ присвячений історіографії, розкриттю основних методологічних засад проведеного дослідження, означенню джерельної бази й з'ясуванню значень спеціальних термінів.У другому розділі пошарово розглянуто структуру ікон Лівобережної України та Київщини у другій половині ХVII – першій половині XVIII століття. З'ясовано матеріали й інструменти, які використовувались для підготовки основ і обробки ґрунту;різновиди основ і їхнє поширення на Лівобережжі; види й особливості застосування паволоки; склад ґрунту, фарбового і покривного шару; уточнено перелік пігментів, застосованих українськими іконописцями.Третій розділ присвячено виконанню зображення: нанесенню підготовчого малюнка і процесам роботи з фарбами. Розглянуто матеріали й способи виконання малюнка, виявлено основні варіанти створення живописного шару, з'ясовано ознаки впливу на український іконопис технік живопису країн Західної і Східної Європи. З'ясовано значення, роль і способи виконання золочення.У четвертому розділі проаналізовано основні методики консервації, розкриття та естетичної реінтеграції, які застосовувались до іконопису досліджуваного періоду на різних історичних етапах. Підкреслено важливе значення збереження усіх елементів будови ікони, які розкривають технологію її створення.Ключові слова: український іконопис, бароко, техніка, технологія, інкарнат, золочення, пігменти, в'язиво, реставрація іконопису, Лівобережна Україна.^UThe thesis is devoted to professional Ukrainian iconography created in the territory of Left-bank Ukraine and Kyiv Region during the second half of the 17th - first half of the 18th centuries. The purpose of the work is to reveal new information and systematise the already-existing information about the material structure of iconography, ways of creating an image, the sequence of applying paint layers, as well as common types of damage and restoration techniques.The research methodology included direct visual examination of the works with the naked eye and with the use of a portable USB microscope, as well as examination and photography under ultraviolet and infrared rays. The information obtained was compared with data from published and archival sources. In addition, comparative analysis methods were used to establish foreign influences on technical and technological levels.The core of the source base are icons from the collection of the National Art Museum of Ukraine, from the iconostasis of the Church of the Savior Transfiguration in the village of VelykiSorochyntsi, Trinity Gate Church of the Kiev-PecherskLavra, St. Sophia Cathedral in Kyiv, the icon of Our Lady of Yelets stored in the Holy Dormition Yelets Monastery in Chernihiv, icons from the collection of National Architectural and Historical Reserve "Ancient Chernihiv" and others. Among archival materials - passports of restoration of works of iconography stored in the National Art Museum of Ukraine, the National Scientific and Research Restoration Centre of Ukraine, the National Academy of Fine Arts and Architecture.The scientific novelty is that for the first time the material structure and technique of iconography in Left-bank Ukraine and Kyiv Region in the second half of the 17th - first half of the 18th centuries is at the centre of special research. A number of options for the creation of picturesque images are revealed, and chronological limits are established on the application of certain materials, methods of painting and decoration on icons of the specified region and period. For the first time, a number of archival sources have been introduced into scientific circles, which contain information about the physico-chemical studies of icons and the process of their restoration. Information concerning the pigment composition of the painting has been supplemented and generalised. The peculiarities of the structure of the Left-bank icons are specified, such as: materials, configuration, shape, thickness, method of processing the bases, type of canvas and its localisation, composition, thickness and processing of the primer layer; the tools used for processing the bases and creating relief patterns on the primer surface have been specified. The methods and materials used for the restoration of the icons in Left-bank Ukraine have been analysed. Further development was achieved through research into the state of preservation of the iconographic heritage of Ukraine and its correlation with restoration interventions in the past, as well as analysis of the consequences of these interventions for visual perception of works by the audience and the availability of authentic pieces for further research.The thesis consists of an introduction, four chapters with conclusions to each, general conclusions, a list of references and appendices with illustrations. The first chapter is devoted to historiography, the basic methodological principles of the study, listing of references and clarification of the meanings of special terms.The second section considers the structure of the icons in Left-bank Ukraine and Kyiv Region in the second half of the 17th - first half of the 18th centuries in layers. The materials and tools which were used to prepare the bases and refine the primer have been clarified: varieties of bases and their distribution in the Left Bank, types and peculiarities of canvas application, composition of the primer, paint and coating layers; the list of pigments used by Ukrainian icon painters has been specified.The third chapter is devoted to the execution of the image on the primer surface: the application of a preparatory drawing and the processes of working with paints. Materials and methods of drawing are considered, the main options for creating a paint layer are identified, and the signs of the influence of painting techniques of Western and Eastern Europe on Ukrainian iconography are clarified. The meaning, role and methods of gilding are clarified.The fourth section analyses the main methods of preservation, disclosure and aesthetic reintegration, which were applied to the iconography of the period at different historical stages. The importance of preserving of all the structural elements of the icon, which reveal the technology of its creation, is emphasised.Keywords: Ukrainian iconography, Baroque, technique, technology, incarnat, gilding, pigments, binder, restoration of iconography, Left-bank Ukraine.

Дисертація присвячена актуальній науковій проблемі дослідження інтер'єрів Ближніх і Дальніх печер Києво-Печерської лаври як об'єктів культурної спадщини України, а також – забезпеченню охорони та збереження означених об'єктів. На базі наукових доробок та широкого кола джерел у роботі досліджена історія створення стінопису в печерних коридорах лаврських лабіринтів, визначені ідейні та художні властивості, під впливом яких він формувався. Досліджена історія мідних іконостасів в підземних храмах лаврських печер, та визначені напрямки, в яких створювався архітектурно-декоративний вигляд іконостасів та їх іконопис. У роботі визначені типи поховальних споруд, які на різних етапах розвитку лаврських лабіринтів впливали на зміни в інтер'єрах лаврських печер. Проаналізовано 155 написів-графіті у Варязьких печерах. В процесі аналізу встановлено відсоткову кількість відвідувачів у залежності від періоду створення графіті, графіті співвіднесені з комунікативним завданням людей, які їх залишали, а також доведено, що більша частина головної магістралі Варязьких печер була створена вже у XV ст.^UThe thesis is devoted to the problem of researching the interiors of the KievPechersk Lavra's the Near and Far Caves as objects of the cultural heritage of Ukraine, as well as ensuring protection and preservation of these objects. History of creation of the wall painting in the underground corridors is investigated on the basis of the wide range of historical sources. It is proved that artists adhered to the general program of murals in the Caves, but approached its solution in different ways. General idea of the murals was a glorification of the Pechersky Saints. The history of copper iconostases in the underground churches is investigated. Development direction of the iconostases design and their iconography is determined. Old wooden iconostases were replaced on copper ones during period from 1802 to 1819, except St. Theodosius church's iconostasis of the 1760's. It is noted that iconographic program of the iconostases was corresponded to the dedication of the Cave churches. The previous wooden iconostases had fewer rows of icons and less 20 number of icons. Iconographic program of the 19th c. iconostases became more detailed, especially due to unique topics connected with the Kyiv-Pechersk Lavra. Different types of the burial structures that influenced changes in the underground interiors are identified. The graffiti inscriptions in the Varangian Cave, total number 155, are investigated. Based on the number of graffiti, the attendance of the caves at different periods is analyzed. Types of graffiti correlated with the communicative tasks of their authors are determined. The research results prove that most part of the Varangian Cave was created in the XV century.

Проаналізовано підходи до проблеми ірраціонального пізнання у західноєвропейській філософській думці. Охарактеризовано особливості ірраціонального пізнання, специфіку його ролі та проявів у процесі становлення та розвитку української філософської думки. Доведено, що звернення до ірраціонального пізнання у філософській культурі України випливає із специфіки національно-ментального критерію та психічних особливостей українського характеру та сягає своїм корінням античного та давньоукраїнського міфологічного світогляду. Простежено посилення уваги до ірраціонального пізнання у християнізованій філософській думці Києворуської доби та у період українського Відродження із акцентом на містичність, символічність, трансцендентність. Обгрунтовано визначальну роль філософського вчення Г.Сковороди в утвердженні уваги до ірраціонального, де особливими засобами пізнання є "серце", "натхнення", "споріднена праця". Встановлено, що традиція ірраціонального простежується і у романтичному світогляді М.Гоголя, М.Костомарова, П.Куліша, Т.Шевченко, О.Потебні, П.Юркевича, Лесі Українки, де пізнання це - духовне зусилля, робота душі, глибокі внутрішньо-моральні переживання, яке здійснюється через символічно-містичне бачення, інтуїтивне відчуття, екзистенціально-межове сприйняття.

  Скачати повний текст

Досліджено релігійний феномен ісіхазму - містичного вчення, спрямованого на вдосконалення людини та практику богопізнання. У контексті історіософського аналізу зроблено порівняльну характеристику ідей візантійського, києво-руського та московського ісіхазму. Проаналізовано вплив ісіхазму на тип східнослов'янського філософування. Візантійський ісіхазм сформовано на грунті взаємодії патристичного богослов'я та аскетичного напрямку, що призвело до створення універсального вчення про "обожнення" людини. Перетворення досягалося шляхом містичної практики "розумної молитви", через виховання в подвижнику всеохоплюючої любові до Бога та цілого світу. Догматичним виразом прагнення людини до поєднання зі світом постав культ Св. Трійці. Давньоруський ісіхазм не став офіційною ідеологією церкви, що суттєво зменшило його вплив на культуру.

  Скачати повний текст

Дисертація представляє комплексне дослідження проблеми інтерпретації партесної музики в руслі історично інформованого виконавства. Така інтерпретація вибудовувалася на основі інформації про виконавську практику певного історичного періоду, отриману з музично-теоретичних й виконавських трактатів того часу. Музична епоха, що особливо привернула увагу історично зорієнтованих виконавців, – доба бароко. Важливим елементом барокового світобачення було сприйняття музики як божественного мистецтва, яке виховує, змінює й підносить серця людей. Митцями доби бароко розроблена теорія музичних афектів – широкого спектру емоцій втілюваних у музиці, спрямованих на сприйняття й пережиття слухачами. Тому на музичну мову проектують засоби риторичного мистецтва, формуються спеціальні виразові засоби – музично-риторичні фігури, передбачається наявність додаткової семантики й алегоричного змісту композицій. Зростають вимоги до музикантів, які поєднують особистісні, духовні, емоційні, інтелектуальні та професійні якості виконавців. Українська музика бароко найяскравіше представлена партесною творчістю. Багатоголосий партесний спів було запроваджено в літургійну практику православної традиції наприкінці XVI століття. Жанр партесного концерту сформувався у другій половині XVII століття як наскрізна музична форма, що розвивається відповідно до словесного тексту й законів риторики. Партесний спів розвивався при монастирях, митрополичих кафедрах й освітніх осередках: братських школах, колегіумах й у Києво-Могилянській академії. На заняттях музики в академії студенти вивчали теорію, нотну грамоту і спів, а гра на музичних інструментах заповнювала дозвілля. Важливими центрами розвитку партесного співу й музичної освіти на території України були Луцьк, Острог, Львів, Унів, Почаїв, Київ, Чернігів, Харків та Переяслав. Взаємозв’язок семантики слова й музичного втілення є особливою виразовою сферою партесних композицій, тому риторичне осмислення їх музичної мови необхідне для розуміння й виконання музики цього стилю. Науковою новизною дисертаційного дослідження є характеристика риторичного стилю письма Миколи Дилецького й Івана Домарацького та виділення спільних засобів, що творять образ риторичної мови партесних творів. Риторичні засоби у творах М. Дилецького служать збагаченню афективної сфери композицій, натомість у партесних концертах І. Домарацького риторика цементує музичну форму й увиразнює текстові акценти догматичного й дидактичного значення. Обидва композитори персоніфікують образи літургійного тексту за допомогою засобів музичної мови. Спільним для письма обох композиторів є спеціальна семантика певного типу музичного розвитку. Зокрема поліфонічна й імітаційна фактура є символічним втіленням кількості, а категорія вічності відтворена спільним акордовим комплексом – низхідним рухом паралельними тризвуками. Історично інформована інтерпретація одного твору передбачає самостійне редагування виконавцем нотного тексту, відповідно до його знань про тогочасну виконавську практику. Важливими виразовими засобами на трактування яких впливає теоретичне дослідження є темп музичного твору, співвідношення темпів при зміні метру, музична артикуляція, загальна динаміка, кількість та розміщення виконавців. Співвідношення темпів при зміні метру в партесному творі може відбуватися кількома способами (відповідно до музичного й словесного контексту): за пропорційними співвідношеннями, за тотожним ритмічним мотивом, як у сучасній практиці, або за співвідношенням, згаданим в анонімному трактаті «Препорцыя». Музична артикуляція партесних композицій передбачає свідоме відтворення вербального тексту й стосується фразування, поєднання штрихів, застосування артикуляційних пауз, акцентування ритмічних і мелодичних вершин. На межі артикуляційних і динамічних виразових засобів лежить прийом messa di voce – роздування звуку і його поступове згасання. Виконавський засіб messa di voce відображає естетику барокового звуковедення і підкреслює контраст мелодико-ритмічного розвитку різних голосів хору. Властивою для партесної музики є контрастна динаміка й особливе відчуття акустики приміщення, об’єм якого заповнюється просторовим розміщенням виконавців й спеціальними динамічними ефектами.Науковою новизною дослідження є формулювання алгоритму вивчення й виконання партесного твору диригентом з урахуванням давніх праць й досвіду історично інформованих виконавців. Результати дослідження можуть бути використані у наукових та освітніх студіях партесної музики, барокового виконавства й музичної риторики, зокрема риторики в українській музиці XVII–XVIII століть. А сформована модель інтерпретації партесного твору відповідно аплікована у творчій діяльності сучасних хорових колективів та навчальній роботі студентів-диригентів.^UThe thesis represents a complex research of interpretation of Ukrainian partes music in the terms of Historically Informed Performance. The authentic interpretation implied original sound of the composition intended by the author. Thus, such interpretations were built on the knowledge of performance practice of the definite historical period, retrieved from musical treatises of the time. The epoch, which attracted the most attention of historically informed performers, was baroque. One of the most important mind-sets of baroque period was regarding music as divine art, its main function was to nurture, transform, and elevate the human hearts. Baroque artists developed the theory of musical affects that is a wide range of feelings embodied in music and to be understood and embraced by listeners. Due to this idea the rhetorical means were applied to music. The musical rhetorical figures were formed and learned, and the special semantics was expected to be retrieved from the composition. The exemplary image of professional musician was formed with emphasis on high requirements to his personality, musical taste, knowledge, and technique in their integrity.Ukrainian baroque music is mainly represented by partes works. The partes singing was cultivated in monasteries, metropolitan residences, and educational centres that is brother’s schools, collegiums, and in Kyiv-Mohyla Academy. In the music lessons students had been taught singing, musical notation, and musical theory, and had mastered their musical instruments at leisure time. The partes singing was cultivated in Lutsk, Ostrog, Lviv, Univ, Pochaiv, Kyiv, Chernivtsi, Kharkiv, and Pereyaslav.The correlation between verbal semantics and its musical realization is a significant attribute of musical expression in partes works. That is why the rhetorical perception of musical language of the compositions is absolutely necessary to understand and interpret this music. The scientific novelty of the research is a characteristic of rhetorical style of both composers, and the selection of mutual means which represent the national version of rhetorical language in partes works. Rhetorical tools in M. Dyletskyj’s compositions are more emphatic, while the concerts of I. Domaratskyj reveal the structural and didactical functions of rhetoric. Both composers personified Biblical characters using different elements of musical language. The mutual attribute of their rhetorical style is an intentional special meaning of definite kind of musical development. For example, the symbolic embodiment of quantity was represented by polyphonic structure (especially imitative polyphony), and the symbol of eternity was a complex of chords – the descending parallel triads.Each performance of the early music work should include the redaction of the musical text prepared by the performer (conductor) himself as it was usual for baroque performance practice. Expressional means, decision on which is deduced from the theoretical research, are tempo, correlation between tempo and meter changes, musical articulation, general dynamics, and finally, quantity and disposition of musicians. The tempo correlations in meter changes can be realized in several different ways, each in correspondence with musical and verbal context. Such correlations can be measured by proportions, by identical rhythmic motive, similarly to the modern metro-rhythmic practice, and in the manner described in the anonymous treatise «Proportion». The musical articulation in partes works should reflect the thoughtful reproduction of verbal text. It concerns the phrasing, combination of the touches, application of the articulation rests, rhythm and melodic accentuation. On the junction of musical articulation and dynamics lays the sound effect called messa di voce. This expressional tool was inherent for baroque sound emission and voice-leading furthermore, it also highlighted the contrast in melodic and rhythmic development of different choral parts. The most natural for partes music is the contrast dynamics. Historically informed interpretation implies also a special account of acoustics. The space of the stage (or other concert room) has to be filled with sound stereophonically through the disposition of performers, special dynamic effects and expressive musical articulation.The scientific novelty of the research is a formulation of an algorithm of learning and performing the partes music by the modern conductor. This process includes knowledge from early treatises and practical experience of historically informed performers. The results might be used in the subsequent studies of Ukrainian partes music, baroque performance, and musical rhetoric (especially the rhetoric in Ukrainian music of the 17th and 18th centuries). The described pattern of interpretation of partes works might be also applied into performances of Ukrainian choirs and ensembles, as well as into educational programs for choral conductors.

Висвітлено особливості функціонування агіографічних мотивів у "житії" жінки-святої (Жанна д'Арк) та створення агіографічної ієрархії в життєписі італійського поета. Встановлено причини трансформації традиційних житійних мотивів, виявлено співвідношення рис жанрових різновидів житія та патерика. Уточнено уявлення щодо своєрідності літературної біографії російського Зарубіжжя.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення широкої джерельної бази досліджено агітаційно-пропагандистську діяльність органів німецької окупаційної влади серед населення України у 1941 - 1944 рр. Визначено місце психологічної війни на східних територіях у довоєнній стратегії керівників III рейху. Показано особливості організації та специфіку функцій центрального керівництва агітаційно-пропагандистською роботою німецької окупаційної влади в Україні. Встановлено компетенцію окупаційної адміністрації у сфері психологічної війни, а також обов'язки відділів пропаганди органів місцевого управління. Досліджено функціонування видавничо-друкарської системи, радіо- та кіномережі в Україні. Визначено загальну кількість періодичних видань, що друкувались на території рейхскомісаріату та військової зони окупації. Розглянуто вплив агітаційно-пропагандистських заходів німецької окупаційної влади, зокрема періодичних видань, радіо, кіно, дрібної друкованої продукції й образотворчого мистецтва на свідомість населення окупованої території. Зроблено висновок про неефективність німецької агітаційно-пропагандистської політики в Україні у період Другої світової війни.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження наукової та громадсько-культурницької діяльності академіка М.Ф.Біляшівського. Розглянуто процес становлення ученого як особистості та формування його наукових поглядів. Проаналізовано дослідження ученого у галузі археології, спеціальних історичних дисциплін, мистецтвознавства, етнографії та музеєзнавства, визначено основні напрямки його наукової діяльності. Охарактеризовано внесок М.Ф.Біляшівського в розширення державної музейної мережі України. Досліджено концепцію ученого про створення місцевого музею, розроблену на базі власного практичного досвіду директора Київського міського художньо-промислового та наукового музею. Висвітлено внесок М.Ф.Біляшівського у формування теоретичних положень вітчизняного музеєзнавства як наукової дисципліни. Значну увагу приділено пам'яткознавчій та пам'яткоохоронній діяльності М.Ф.Біляшівського. З'ясовано, що позитивне вирішення основних проблем збереження вітчизняної історико-культурної спадщини учений вбачав у виведенні їх на загальнодержавний рівень у контексті прийняття національного пам'яткоохоронного законодавства. Висвітлено активну діяльність М.Ф.Біляшівського у різних пам'яткоохоронних інституціях та показано роль наукової інтелігенції в національно-культурному розвитку України кінця XIX - початку XX ст.

  Скачати повний текст

Дана дисертаційна робота присвячена акустичній апаратній діагностиці уражень легень при пневмонії у дітей. Своєчасна діагностика та лікування пневмонії є актуальною проблемою педіатрії. Несвоєчасна або хибна діагностика пневмонії впливає на перебіг хвороби, розвиток ускладнень і значно погіршує якість життя пацієнтів. В цьому плані розробка нових методів діагностики пневмонії складають актуальну проблему. Тому саме удосконалення діагностики уражень легень при пневмонії у дітей на основі акустичного моніторингу легень, клініко­інструментальних та променевих методів, розробки нових діагностичних акустичних пристроїв обумовлює вибір теми та її актуальність. Мета дослідження: удосконалення діагностики уражень легень при пневмонії у дітей на основі клініко­лабораторних, променевих методів та акустичного моніторингу легень за допомогою пристрою акустичного спостереження із осьовою діаграмою направленості "Trembita­Corona". Завдання дослідження: 1.?Розробити показання та методику проведення й аналіз акустичних сигналів для локалізації зон ураження в легенях по потужностним, частотним і амплітудним характеристикам акустичного сигналу за допомогою пристрою акустичного моніторингу "Trembita Corona" у здорових і хворих на пневмонію дітей. 2.?Надати характеристику акустичним сигналам над поверхнею легень у здорових дітей за допомогою апарату акустичного моніторингу "Trembita Corona". 3.?Надати характеристику акустичним сигналам над поверхнею легень у дітей з різними формами позалікарняної пневмонії за допомогою апарату акустичного моніторингу "Trembita Corona". 4.?Надати характеристику акустичним сигналам над поверхнею легень у дітей з пневмонією, викликаною вірусом SARS­CoV­2 за допомогою апарату акустичного моніторингу "Trembita Corona". 5.?Дослідити діагностичну цінність акустичного моніторингу легень за допомогою пристрою акустичного моніторингу "Trembita Corona" в октавних та третьоктавних діапазонах та провести кореляційну оцінку з іншими методами інструментально­променевої діагностики. В цілому, до дисертаційного дослідження було включено 330 дітей віком від 1 місяця до 18 років (147 хлопчиків, 183 дівчинки), які проходили лікування в педіатричному відділенні КНП "Дитяча клінічна лікарня №5 Святошинського району міста Києва" та КНП "Дитяча клінічна лікарня №7 Печерського району міста Києва". Дітей було розділено на дві групи: І група включала в себе 230 пацієнтів з позалікарняною пневмонією (ПП); ІІ група – 100 здорових дітей. І група була поділена на 3 підгрупи: 1 підгрупа: 100 дітей з сегментарною пневмонією, 2 підгрупа: 100 дітей з вогнищевою пневмонією, 3 підгрупа: 30 дітей з пневмонією викликаною вірусом Sars­CoV­2.^UThis dissertation is devoted to the acoustic hardware diagnosis of lung lesions in pneumonia in children. Timely diagnosis and treatment of pneumonia is an urgent problem in pediatrics. Late or incorrect diagnosis of pneumonia affects the course of the disease, the development of complications and significantly worsens the quality of life of patients. In this regard, the development of new methods of diagnosing pneumonia is an urgent problem. Therefore, it is the improvement of the diagnosis of lung lesions in pneumonia in children based on the acoustic monitoring of the lungs, clinical­instrumental and radiation methods, the development of new diagnostic acoustic devices that determines the choice of the topic and its relevance. The purpose of the research is to improve the diagnosis of lung lesions in pneumonia in children on the basis of clinical and laboratory, radiation methods and acoustic monitoring of the lungs with the help of an acoustic monitoring device with an axial directional pattern "Trembita­Corona". The objectives of the research are as follows 1.?To develop indications and methods of conducting and analyzing acoustic signals for localization of lesion zones in the lungs according to the average signal power, frequency and amplitude characteristics of the acoustic signal using the "Trembita Corona" acoustic monitoring device in healthy and children with pneumonia. 2.?To characterize the acoustic signals above the surface of the lungs in healthy children using the "Trembita Corona" acoustic monitoring device. 3.?To characterize acoustic signals over the lung surface in children with various forms of community­acquired pneumonia using the Trembita Corona acoustic monitoring device. 4.?To characterize the acoustic signals over the surface of the lungs in children with pneumonia caused by the SARS­CoV­2 virus using the "Trembita Corona" acoustic monitoring device. 5.?To investigate the diagnostic value of acoustic lung monitoring using the "Trembita Corona" acoustic monitoring device in the octave and third­octave ranges and to conduct a correlational assessment with other methods of instrumental and radiation diagnostics. In total, 330 children aged from 1 month to 18 years (147 boys, 183 girls) who were treated in the pediatric department of the KNP "Children's Clinical Hospital No. 5 of the Svyatoshyn district of Kyiv" and KNP "Children's Clinical Hospital No. 7 of the Pecherskiy district of Kyiv" were included in the dissertation research. The children were divided into two groups: Group I included 230 patients with community­acquired pneumonia (CАP); Group II – 100 healthy children. The first group was divided into 3 subgroups: 1st subgroup: 100 children with segmental pneumonia, 2nd subgroup: 100 children with focal pneumonia, 3rd subgroup: 30 children with pneumonia caused by the Sars­CoV­2 virus.

Досліджено особливості проявів інтересу до арістотелізму у філософських курсах Києво-Могилянської академії. Простежено поступове зацікавлення ідеями Арістотеля в Київській Русі, формування раціоналістичної традиції в українській духовній культурі. Визначено причини звернення професорів Києво-Могилянської академії до філософії Арістотеля, проаналізовано прояви схоластизованого арістотелізму та простежено його трансформацію в арістотелізм ренесансний і постренесансний.

  Скачати повний текст

Досліджено літературу українського середньовіччя як феномен нового типу вербальної комунікації з певними культурними кодами. Цей тип комунікації інтерпретовано в контексті християнської культури та її діалогу з фольклорною традицією. Християнську аскезу розглянуто як модель дискурсу, взаємопов'язану з прагматикою літературного тексту та комунікативним середовищем. Проаналізовано трансляцію в східнослов'янську цивілізацію духовного досвіду христянського досвіду християнського Сходу та перебіг формування нової культурної традиції, що є суттєвим чинником національного літературного процесу наступних епох. Визначено специфіку використання аскетичних мотивів у сюжетиці літописних, житійних, проповідницьких творів. Дискурсивну стратегію аскетичної літератури визначено як подолання влади слова над автором.

  Скачати повний текст

Проаналізовано та систематизовано наукові підходи літературознавців материкової України та діаспори до проблеми поетики неокласичного сонета, виявлено тенденції та закономірності розвитку наукової думки від дискусій навколо жанру до потрактування сонетних текстів у дискурсі сучасних літературознавчих теорій. Розкрито, що тексти сонетів неокласиків прочитано як багаторівневу образну структуру, у котрій образ твору проявляється на ейдетичному, хронотопному, композиційному, лексико-стилістичному та версифікаційному рівнях і втілює різні способи переживання неокласичного ідеалу київськими, львівськими та празькими сонетярами. Використано новітній літературознавчий інструментарій та охарактеризовано міру дотримання канону та відхилень від нього у творчості кожного з неокласиків.

  Скачати повний текст

Актуальність наукової праціполягає у глибинному теоретичномуаналізі взаємозв’язку візантійсько києворуських золотарських традицій тадослідженні їх рефлексій в ювелірному мистецтві України кінця ХХпочатку ХХІ ст.У дисертації детально р озглянуто місце та особливості ювелірноїсправи серед основних видів де коративно прикладного мистецтва.Дослід жено передумови формування і розвитку золотарства Візантії IVХ V ст., Київської Руси ХІ першої половини ХІІІ ст. та доведено факт впливуювелірних традицій зазначених середньовічних держав на творчість майстрівзолотарства України кінця ХХ початку ХХІ ст.^UThe relevance of the scientific work lies in the indepth theoretical analysisof the relationship between Byzantine Kyivan goldsmithing traditions and thestudy of their re flections in the jewellery art of Ukraine in the late ХХ earlyХХІº centuries.The dissertation examines in detail the place and peculiarities of jewelleryamong the main types of decorative and applied arts. The prerequisites for theformation and devel opment of goldsmithing in Byzantium in the IV XV centuries,Kyivan Rus in the XI first half of the XIII century are studied, and the fact of theinfluence of the jewellery traditions of these medieval states on the work ofUkrainian goldsmiths in the lat e XX early XXI centuries is proved.

Досліджено природу ефекту зсуву смуги фотолюмінесценції (ФЛ) колоїдних квантових точок (КТ) CdSe(Te)/ZnS в високоенергетичну область спектра, який виникає у разі висушування розчину з КТ на Si підкладці. Виявлено два механізми ефекту: напруги стискання та окиснення КТ. Показано, що приєднання до КТ антитіл призводить до зростання напруг стискання та прискорення процесу окиснення КТ, а також до зменшення ступеня пасивації поверхневих дефектів, що проявляється в значному зростанні величини "блакитного" зсуву та збільшенні внеску випромінювання дефектів в спектр ФЛ. Виявлено, що термічний відпал колоїдних КТ CdSe, вміщених у полімерні плівки з желатину або полівінілового спирту, за температур 350 - 480 К призводить до оборотного зростання інтенсивності ФЛ і зсуву смуг ФЛ у низькоенергетичну область спектра. Ефект зсуву пояснюється збільшенням густини поверхневих дефектів, які діють як центри випромінювальної рекомбінації. Показано, що низькотемпературний відпал епітаксійних структур з CdZnSe КТ призводить до зростання інтенсивності ФЛ, що може бути використано для покращання люмінесцентних характеристик структур. Виявлено нижчу термічну стійкість епітаксійних КТ CdZnSe у порівнянні зі змочувальним шаром, що є наслідком латеральної дифузії кадмію.

  Скачати повний текст

В дисертації грунтовно досліджено вчення про людину мислителів Чернігівського літературно-філософського гурту, його значення у філософській думці України XVII-XVIII ст. Історико-філософський аналіз людинознавчої проблематики мислителів кола дозволяє конкретизувати шляхи розвитку антропософських ідей на Україні. Вперше комплексно аналізується творчість науковців, які належали до Чернігівського кола і продовжували філософський напрямок Києво-Могилянської колегії на Лівобережній Україні. Дисертант відзначає основні людинознавчі концепції вчених Чернігівського кола, що зберігають свою актуальність при вирішенні сучасних проблем в державі, освіті, вихованні тощо. Вказується на утопічність деяких положень діячів Чернігівського гурту. Дисертаційна робота виконана на основі джерел, декілька з яких вперше вводяться в науковий вжиток.

  Скачати повний текст

Висвітлено проблему дефініції жанру оди в українському літературознавстві та її кореляції з іншими жанрами похвальної лірики (віршовим панегіриком, гімном, псалмом). Проведено компаративний аналіз жанру оди та панегірика, оди та гімну. Проаналізовано особливості києворуського панегіризму як початкового етапу становлення давньоукраїнської похвальної літератури. Простежено зміну середньовічної епічної парадигми на ренесансну лірику через призму розвитку похвальної лірики. Визначено джерела одичного жанру в українській літературі. На основі порівняльно-типологічного аналізу виявлено особливості еволюції оди в українській літературі XVI - XX ст. Запропоновано концепцію жанрової парадигми української оди та хронологічну періодизацію розвитку одичної лірики.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено процес заселення Півдня України німецькими колоністами, а також економічний стан і еволюцію господарств німецьких колоній з кінця XVIII до початку XX ст. Іноземні колоністи запрошувалися російським урядом для освоєння земельних площ і збільшення кількості землеробського населення, вони одержували землю та різні пільги. У перші десятиріччя перебування у причорноморських степах німецькі колоністи мали вирішувати багато проблем, більшість з яких були вирішені завдяки притаманній поселенцям працелюбності, здатності до правильного ведення господарства. Визначено зміни у спеціалізації галузей сільського господарства, основні етапи сільськогосподарського машинобудування. Розглянуто особливості борошномельної галузі промисловості, промислів, ремесел та торгівлі у німецьких колоніях. Зазначено, що їх успіхи та рентабельність зумовлені комплексом причин, а саме: державною підтримкою, згуртованістю у досягненні мети, працьовитістю й економністю, особливою організацією ведення господарства. Висвітлено особливості етнокультурного життя німецьких колоністів. Показано, що, створюючи власний добробут і благополуччя, вони допомагали зростанню матеріального та культурного рівня місцевого населення.

  Скачати повний текст

Вивчено межові функціонали для однорідних процесів з незалежними приростами, задані на ланцюгу Маркова за припущення перетину додаткового або від'ємного рівнів показниково розподіленими стрибками (майже напівнеперервні процеси). За умови майже напівнеперервності уточнено компоненти матричної факторизаційної тотожності. Розглянуто розподіли екстремумів і умови невиродженості абсолютних екстремумів. З використанням проекційно-факторизаційного методу знайдено аналітичні представлення для інтегральних перетворень спільних розподілів часу першого перетину додатного або від'ємного рівнів і відповідних перестрибків. Розглянуто окремі випадки перетину нульового та нескінченно віддаленого рівнів. На підставі цих результатів для оцінки ймовірностей банкрутства для надлишкового процесу ризику у середовищі Маркова зі стохастичною функцією премій побудовано аналог двосторонньої нерівності Лундберга. На базі стохастичних співвідношень для двомежових функціоналів одержано інтегральні рівняння на обмеженому інтервалі для відповідних генератрис. Після продовження цих рівнянь на півпряму, з використананням тотожності Печерського одержано інтегральне перетворення спільного розподілу моменту виходу процесу з інтервалу через верхню межу та значення процесу у цей момент. Знайдено розподіл процесу до моменту виходу з інтервалу та ймовірність невиходу. Результати, одержані для двомежових функціоналів, застосовуються для одержання інтегральних перетворень розподілів модифікованих процесів з затримкою та відбиттям від додатної межі. Для даного класу процесів досліджено момент досягнення нульового рівня. Цей функціонал можна інтерпретувати як момент банкрутства для процесу ризику зі стохастичнии преміями та обмеженим резервом, заданим у середовищі Маркова. Для скалярного випадку встановдено спрощені співвідношення для генератрис двомежових функціоналів.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення архівних документів, переважну кількість з яких вперше залучено до наукового обігу, відтворено біографію відомого українського історика, архівіста, джерелознавця, члена-кореспондента ВУАН з 1924 р. В. Щербини (1850 - 1936). Висвітлено наукову, організаційну, педагогічну, громадську та культурно-просвітницьку діяльність вченого та визначено його місце і роль у громадському житті України і розвитку національної історичної науки. На підставі дослідження творчої спадщини В.Щербини складено найповнішу бібліографію ученого (понад 100 праць). Відзначено провідну роль дослідника у формуванні нового науково-академічного напрямку в ВУАН - києвознавства. Досліджено участь В.Щербини у роботі Науково-дослідної кафедри історії України, Комісії історії Києва та Правобережної України. Документально встановлено зв'язки ученого з відомими вітчизняними діячами (В.Антоновичем, М.Драгомановим, Я.Шульгиним, В.Науменком, О.Левицьким, М.Грушевьским).

  Скачати повний текст