З'ясовано роль автобіографічного елементу в літературній і критичній спадщині А.О.Григор'єва. Показано визначальну роль даного чинника у відображенні своєрідності творчої особистості поета і критика. На підставі порівняльного аналізу біографічних фактів А.О.Григор'єва зі змістом та образною структурою його віршів і поем досліджено шляхи їх перевтілення в поетичні образи, своєрідність ліричного "я" та особливості літературної майстерності митця. Висвітлено історико-літературне значення та своєрідність мемуарної творчості А.О.Григор'єва, зокрема, його книги "Мои литературные и нравственные скитальчества" у контексті вивчення російської автобіографічної прози середини XIX ст. Проаналізовано автобіографічний елемент у літературно-критичних і театрознавчих статтях, рецензіях і нарисах А.О.Григор'єва, з'ясовано функцію відступів мемуарного характеру, вплив реальних подій його життя на визначення змісту та формування літературного стилю критика. Простежено характерне для творчості митця злиття жанрів статті, присвяченої дослідженню певного літературного, театрального або соціального явища з мемуарним нарисом. Розглянуто листи А.О.Григор'єва, що містять автобіографічний матеріал, спогади про події та осіб, які відіграли важливу роль у його житті. Доведено визначальну роль порівняльного аналізу у формуванні достовірного уявлення про автобіографічний елемент в різних видах творчої діяльності А.О.Григор'єва.

  Скачати повний текст

Розкрито аналітику сприйняття літературного тексту в українському естетичному дискурсі крізь призму рецептивної естетики, аналітичної та герменевтичної традицій у дослідженні тексту. Розглянуто естетично-літературознавчі орієнтири на перетині української, західноєвропейської та російської естетичної думки. Доведено, що на теренах України розвивається міждисциплінарний підхід щодо вивчення процесу сприйняття літературного тексту. Встановлено, що до нього долучено літературознавці, психологи, критики, зумовлюючи певний синтез філософських, естетичних, літературознавчих і психологічних напрацювань у дослідженні проблеми рецепції текстів. Здійснено аналіз тексту як об'єкта читацького сприйняття у нерозривному зв'язку з твором, книгою та використанням "протоестетичних" категорій читання, тлумачення, розуміння у контексті філософії "діалогу", співтворчості, критики.

  Скачати повний текст

Розглянуто особливості навчального процесу на уроках української літератури в старших класах загальноосвітньої школи. Науково обгрунтовано й експериментально перевірено методику опрацювання ліричних творів у взаємозв'язку з зарубіжною літературою. Визначено її сутність, яка полягає у використанні методів навчання і ефективних прийомів щодо залучення фактів генетично-контактних зв'язків і типологічних відповідностей під час розгляду вітчизняної ліричної поезії на уроках різних типів. Описано процес методичної підготовки до вивчення вірша, характер роботи з монографічного розгляду ліричного твору, поєднання оглядового й монографічного вивчення ліричної поезії з окремої теми. Наведено методику проведення підсумкового заняття, оглядового вивчення та уроків позакласного читання лірики.

  Скачати повний текст

Визначено особливості становлення та розвитку такого напрямку наукових досліджень, як вивчення читача та читання в бібліотеках. Проаналізовано теоретико-методологічні засади читачезнавства. Визначено передумови становлення й охарактеризовано основні етапи розвитку даної галузі бібліотекознавства. Висвітлено вплив Першого Всеросійського бібліотечного з'їзду (1911 р.) на розвиток бібліотекознавства та організацію досліджень з вивчення читача бібліотек. Виявлено особливості вивчення читача в українському бібліотекознавстві наприкінці XIX ст., в 1930 - 1950-х рр., в 1960 - 1980-х рр. Доведено, що знання про читачів і читання бібліотек, одержані в результаті їх дослідження в історичному, теоретичному, психологічному та соціологічному аспектах, становить самостійну галузь бібліотекознавства. Запропоновано новий термін для визначення даної наукової галузі - бібліотечне читачезнавство. Визначено його структуру, предмет та методи дослідження. Розроблено концепцію українського бібліотечного читачезнавства як однієї з галузей спеціального бібліотекознавства, визначено перспективи його подальшого розвитку.

  Скачати повний текст

Досліджено риторику, мистецтво художнього читання та сценічну мову за їх комунікативними ознаками, структурними характеристиками як єдину систему. У метахудожньому контексті обгрунтовано можливість застосування системного підходу для аналізу мовного дискурсу. Визначено етапи інтерпретації та способи сприймання тексту. Представлено процедури розуміння тексту як системи різних видів. Досліджено традиції риторіки в Україні та визначено тенденції розвитку сучасного мистецтва мови. Розглянуто художнє читання як один з видів мистецтва, розкрито зміст поняття мистецтва художнього читання. Викладено засоби техніки сценічної мови.

  Скачати повний текст

Розглянуто ефективні методи та прийоми роботи стосовно виховання культури людських взаємин в учнів середнього шкільного віку. Встановлено, що пріоритетними є методи дискусійного характеру, виразного читання, творчих завдань. Відзначено, що запропонована методика істотно підвищує ефективність виховання культури людських взаємин в учнів. Визначено, що виховання культури людських взаємин в учнів V - VIII класів у процесі вивчення української літератури сприяє вдосконаленню навчального процесу, стимулює інтелектуальні процеси.

  Скачати повний текст

Вперше науково обгрунтовано педагогічні умови виховання шанобливого ставлення до матері у старших дошкільників. Визначено зміст понять "шанобливе ставлення дитини до матері" (позитивне сприйняття дитиною емоційного, фізичного, психологічного образу матері, її статусу в родині та родинних стосунках, що засноване на моральних знаннях і досвіді дитини та відображається в моральних вчинках стосовно матері) та його структуру (світоглядно-пізнавальний, емоційно-вольовий і дієвий складники), а також "вихованість у дитини шанобливого ставлення до матері" (відчуття та прояв дитиною поваги, пошани до матері, піклування, ніжності та турботи про неї) та його компоненти (інформаційно-змістовий, емоційно-ціннісний, поведінковий). Розглянуто критерії (когнітивний, емоційно-почуттєвий, діяльнісний) і показники, охарактеризовано рівні (достатній, задовільний, низький) вихованості шанобливого ставлення до матері у старших дошкільників. Розроблено експериментальну модель, що містить етапи (інформаційно-збагачувальний, рефлексивно-діяльнісний, інтегративно-творчий), форми та методи роботи з реалізації педагогічних умов виховання шанобливого ставлення до матері у дітей старшого дошкільного віку (інтегровані заняття, дидактичні ігри та вправи, ситуації морального вибору, повчальної історії, бесіди, читання й обговорення літературних творів).

  Скачати повний текст

Проведено гігієнічну оцінку візуального оточення (ВО) дітей, підлітків і молоді, а також розповсюджених факторів ВО, зокрема дитячої друкарської продукції та електронних ігрових пристроїв. Установлено погіршення функціонального стану зорової системи, що відбувається під впливом візуальних факторів. Доведено, що в процесі читання текстів, які відповідають гігієнічним вимогам, відзначається оптимальний стан працездатності, настання адаптації до навантаження, а читання текстів з низькою зручністю для читання сприяє появі дезадаптаційних змін працездатності, зорової системи та психологічного статусу. Обгрунтовано гігієнічні принципи регламентації факторів ВО.

  Скачати повний текст

Установлено психолого-дидактичні засади процесу іншомовного читання молодшими школярами, з'ясовано особливості сприйняття й осмислення відповідної друкованої інформації учнями початкових класів. Проаналізовано методи навчання зазначеного читання у педагогічній теорії та практиці та зазначено щодо їх недостатньої ефективності. Визначено дидактичні принципи цього виду мовленнєвої діяльності на основі особистісно орієнтованої технології навчання, а також компоненти змісту навчання іншомовного читання на початковому етапі вивчення іноземної мови. Обгрунтовано необхідність виокремлення цих компонентів з самого процесу читання та із загально-дидактичної концепції змісту навчання іноземних мов. Визначено умови здобуття лінгвістичних знань, формування мовних навичок та розвитку рецептивно-репродуктивних мовленнєвих умінь у молодших школярів. Розроблено дидактичну модель навчання іншомовного читання, а також систему взаємопов'язаних послідовних дій учителя та учнів у дослідженому процесі.

  Скачати повний текст

Розроблено концептуальні засади функціонування та розвитку дитячої книги за умов мультимедійного середовища України. Визначено структуру та специфічні властивості мультимедійного середовища, що зумовлюють трансформаційні зміни в комунікаційній системі "дитяча книга - користувач", а також ускладнення її функцій. Установлено особливості складу та структури вітчизняного потоку друкованої та мультимедійної дитячої книги. На основі соціологічного дослідження виявлено роль і місце друкованих і мультимедійних засобів і каналів комунікації в навчанні та дозвіллі сучасної дитини. На основі аналізу передового міжнародного та зарубіжного досвіду визначено організаційно-функціональні та технологічні трансформації комунікаційного середовища дитячого читання в Україні та світі. Запропоновано систему заходів з підтримки та розвитку дитячої книги в мультимедійному середовищі України.

  Скачати повний текст

Проаналізовано стан дослідженості проблеми формування особистості дитини періоду друга половина XIX - початок XX ст. Розкрито суть поняття "дитяча література", наявна у сучасній педагогічній і літературознавчій термінології. Досліджено теоретичні питання розвитку дитячої літератури у вітчизняній педагогіці зазначеного періоду, розкрито її специфіку та функції. Визначено роль дитячої періодики у становленні та розвитку літератури для дітей. Показано її специфіку та розглянуто функції. Розкрито роль дитячої періодики у становленні та розвитку літератури для дітей. Виокремлено вимоги до художніх текстів книг для позакласного читання та навчальної літератури. Узагальнено досвід використання дитячої літератури як засобу формування особистості дитини у шкільній практиці другої половини XIX - початку XX ст, способи її опрацювання. Визначено напрями освітньо-просвітницької роботи в діяльності прогресивно налаштованої педагогічної громадськості з питань популяризації дитячої літератури. Виявлено особливості методико-педагогічної роботи з питань організації дитячого читання та формування читацької культури школярів. Висвітлено перспективи за сучасних умов досвіду стосовно впливу дитячої літератури на формування підростаючих поколінь. Виявлено прогностичні тенденції використання дитячої літератури як засобу формування особистості дитини у загальноосвітніх закладах сьогодення України.

  Скачати повний текст

Досліджено походження та функціонування діалогу у філософських і літературних концепціях від античності до модернізму та з'ясовано значення діалогічної природи мовлення як засобу спілкування в контексті драматичного діалогу. На підставі дослідження особливостей рецепції Лесею Українкою європейської літературної традиції виявлено форми міжлітературної взаємодії: через перекладацьку діяльність, літературно-критичні праці та художню творчість. Доведено, що знайомство з європейською літературою відгукнулося багатьма інспіраціями у творчості Лесі Українки (В. Шекспір, Дж. Байрон, М. Метерлінк, Г. Гауптман). Дослідження драматичних творів показало, що письменниця створила кілька типів драм, у яких реалізовано провідні художні тенденції літератури кінця XIX - початку XX століть (неоромантизм, символізм, неокласицизм). Враховуючи синтез філософської традиції діалогу, концепцій "драми ідей" та "драми для читання" в драматургії Лесі Українки, твори письменниці визначені як драма-діалог.

  Скачати повний текст

Досліджено жанрову своєрідність драматургічної спадщини Панаса Мирного, зокрема, розглянуто його п'єси "Лимирівна", "У черницях", "Перемудрив", "Згуба", "Не вгашай духу!", "Спокуса". Основну увагу акцентовано на вивченні новаторства митця у жанрі драматургії. Проаналізовано ідейно-тематичну спрямованість драматургічних творів Панаса Мирного, зроблено висновок, що ідеї, висловлені письменником, близькі до творчих пошуків представників "нової драми". Відзначено такі жанрові особливості драматургії митця, як епізація драматургічних творів, створення "високих" комедій, розробка таких жанрових форм, як "епічна драма" та "драма для читання". Розкрито роль Панаса Мирного у становленні української прози та формуванні теоретичних основ нової української драматургії кінця XIX - початку XX ст.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему формування художнього стилю неоромантизму в середовищі письменників-вісниківців, які об'єднувалися навколо націоналістичного журналу "Вісник" (у 1922 - 1932 рр. - "Літературно-науковий вісник"), що виходив у Львові за редакцією критика і політичного ідеолога Д. Донцова у 1922 - 1939 рр. Обгрунтовано необхідність поняття "вісниківство" як такого, що повніше та точніше пояснює культурне та літературне явище, якиим була різноманітна творчість співробітників "Вісника": істориків, філософів, політичних ідеологів, культурологів, критиків, письменників, мистецтвознавців, соціологів, етнографів. Вісниківський неоромантизм був течією у масштабному комплексі художніх явищ у напрямі неоромантизму в українській літературі кінця XIX - першої половини XX ст. Рекомендовано поняття "Празька школа" використовувати для означення підтечії у вісниківстві - творчості кількох письменників-неоромантиків, які менше політизували свою творчість. Відзначено роль Є. Маланюка, Л. Мосендза, О. Ольжича, О. Теліги, Ю. Липи, Ю. Клена, "пражан" - Н. Лівицької-Холодної, О. Лятуринської, М. Чирського, Зореслава, І. Ірлявського. Зазначено, що світогляд неоромантиків-націоналістів формувався на засадах філософії ірраціоналізму та волюнтаризму. Тому вони не сприймали ні позитивістських теорій народництва (побутового реалізму - в літературі), ні раціоналістично-експериментаторських аспектів естетики модернізму (декаденства й авангардизму - в літературі); у творчості орієнтувалися на європейських неоромантиків і парнасців - К. Гамсуна, Р. Кіплінга, П. Валері, Ш. Морра, Ж. Ередіа, А. Сюллі-Прюдома та ін., засвоїли водночас деякі моменти деякі моменти стилю модернізму від європейських і російських символістів. Тому їх можна назвати "консервативними модерністами". Велике значення для вісниківців мала християнська духовність, навіть католицизм, вони глибоко засвоїли естетику та поетику українського неокласицизму. Показано своєрідний синтез неокласики та неоромантики в їх творчості. Зазначено, що центральною особливістю їх поетики є оригінальна художня неоготика, тобто рекультивація традиційного європейського героїзму та містицизму, монументалізму й аристократичної вишуканості в мистецтві. Проведений систематичний аналіз творчості вісниківців дає змогу повніше представити літературний процес української еміграції та Галичини в міжвоєнний період, визначити його особливості, тенденції, пріоритети.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженню проблеми становлення ефекту очуження як теоретико-літературної категорії, різноманітних форм його побутування у художніх творах та способів його використання для вирішення завдань художнього перевтілення дійсності. Ефект очуження споконвічно притаманний мистецтву, яке не тотожне життю; мистецтву, що грунтується на відносності поділу на реальність і вигадку. Вперше теоретико-літературне обгрунтування ефекту очуження мистецтва було здійснено Бертольдом Брехтом. Актуалізовано проблему втілення у брехтівській теорії численних досягнень науки про мистецтво, доведено життєздатність V-effekt'у на рівні художнього прийому та закону. Ефект очуження розглянуто як нерозривну художню цілісність, будь-який елемент якої важко піддається виокремленню, внаслідок того, що повністю розкривається лише у всій сукупності внутрішніх зв'язків. Проаналізовано "очужучу" поетику художнього образу й основних рис очужучої сюжетобудови Брехта.

  Скачати повний текст

Проаналізовано генезу жанрової специфіки "драми для читання", висвітлено особливості рецепції, а також взаємовплив "драми для читання" та театру. З'ясовано, що її головна ознака - відсутність зовнішньо вираженої дії. Досліджено поетику цього драматичного різновиду в аспекті його жанрових форм та композиційних прийомів. Визначено, що "драми для читання" слід розділяти на ліризовані, епізовані та драми-переробки, як правило, з прозових творів. Головними структурними чинниками, за якими п'єса трактується як "драма для читання", є монтаж і ремарка як основний, а не другорядний елемент твору.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено жанрові моделі сучасної малої прози на основі аналізу творів Л. Тарнашинської, Г. Тарасюк, В. Даниленка й О. Жовни. Розглянуто формо- та змістотворчі особливості новел та оповідань митців, визначено знакові у контексті традиції та новаторства, типові й індивідуальні константи сучасних малих епічних жанрів. Висвітлено на основі різноаспектної інтерпретації новел та оповідань авторів специфіку їх стильової, ідейно-тематичної й образної парадигми крізь призму жанру, визначено жанрові різновиди творів, охарактеризовано особливості художнього конфлікту, композиції, сюжету, часопростору, наративу, художньої деталізації, підтексту. Вперше проведено історико-літературне дослідження закономірностей розвитку жанрів новели й оповідання в руслі осмислення процесів жанрово-стильової еволюції, художнього синтезу, взаємодії класичних і новітніх мистецьких тенденцій.

  Скачати повний текст

Визначено лінгвістичні, психолого-педагогічні засади та дидактичні особливості роботи над збагаченням мовлення студентів педучилища емоційно забарвленою лексикою в системі мовної підготовки майбутніх вчителів. Проаналізовано чинні програми, підручники та науково-методичну літературу з досліджуваної проблеми. Вивчено стан практичної роботи, спрямованої на засвоєння відповідної лексики студентами під час навчання в педучилищі. Виявлено рівень володіння студентами емоційно забарвленою лексикою, мету та частоту вживання ними емоційних слів у практичній роботі з дітьми. Запропоновано критерії відбору зазначеної лексики для укладання навчального міні-словника. Розроблено систему вправ, яка сприяла б збагаченню мовлення студентів педучилища експресивною лексикою та формуванню в них професійних навичок роботи з учнями початкових класів на уроках мови та читання.

  Скачати повний текст

Розглянуто лінгвістичні, дидактичні та методичні засади проведення словникової роботи у зпроцесі вивчення української літератури. Встановлено, що особливо ефективним є з'ясування значення слова безпосередньо у тексті, робота з укладеним тлумачним словником, усний та письмовий перекази. Зважаючи на вікові особливості учнів, розроблено методичну систему навчання, яка сприяє збагаченню їх словникового запасу на основі програмних творів, передбачає його поповнення під час вступних занять, розповіді про біографію письменника, усвідомлення значення слова через ускладнений словник, закріплення нових слів під час виразного читання, усного або письмового складання словосполучень і речень, переказування, написання творів, письмових відповідей на запитання, добору цитат тощо. Збагачення словникового запасу молодших підлітків ефективне за умов, якщо воно здійснюється цілеспрямовано, систематично на кожному уроці. Доведено, що учень тоді знаходить незрозумілі слова у тексті та з'ясовує їх значення, коли у нього є попередній досвід у виконанні завдань, а також сформовано певні вміння та навички. Запропоновано систему роботи над збагаченням активного та пасивного словника учнів, ефективність якої обгрунтовано теоретичного та підтверджено практично.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано психолого-методичні передумови здійснення комплексної індивідуалізації навчання професійно орієнтованого читання англійською мовою, визначено види індивідуалізації (мотивуючий, регулюючий, формуючий види), релевантні для суб'єктивних та об'єктивних умов навчання в закладах даного типу, які реалізуються на базі розподілу студентів на типологічні підгрупи за їх індивідуально-психологічними особливостями. Регулюючий, формуючий та мотивуючий види індивідуалізації реалізуються за допомогою комплексу індивідуалізованих завдань, які варіюються за мірою допомоги студентам, складності тексту та згідно з комунікативною метою читання. Формуюча індивідуалізація реалізується за рахунок завдань, спрямованих на навчання, корекцію та вдосконалення стратегій. Мотивуюча індивідуалізація здійснюється за допомогою завдань, метою яких є підвищення відповідальності за результати навчання. Встановлено оптимальне співвідношення завдань різних видів індивідуалізації, яке відображає перевагу завдань формуючої індивідуалізації над завданнями регулювального і мотивувального видів.

  Скачати повний текст