Розкрито розуміння граничної ситуації екзистенції вчинку в контексті філософування мислителів екзистанційного мислення, охарактеризовано особливості розуміння ними екзистенції вчинку, обгрунтовано специфіку категорії "екзистенція" та генезу основних складових поняття у філософському дискурсі, здійснено порівняння німецької та італійської традицій філософствування. Досліджено категорії "екзистенція" та "ситуація" у позитивному екзистенціалізмі Н.Аббаньяно, проаналізовано аксіологічні аспекти вибору в граничних ситуаціях. Особливу увагу приділено аналізу феномену граничної ситуації, його категоріальної структури, розробленої К.Ясперсом. Доведено, що екзистенція є результатом граничного зусилля людини, коли їй відкривається її неповторна присутність у бутті; в буденному житті людина не завжди усвідомлює себе як екзистенцію, для цього необхідно, щоб вона стала "людиною на межі".

  Скачати повний текст

Досліджено метафізичні аспекти в українській дохристиянській міфології черезаналіз її складників - замовлянь, обрядових пісень, загадок, казок. Розглянуто генезу формування в міфологічній свідомості архаїчної моделі світобудови, її зв'язку з найважливішими потребами та формами людської життєдіяльності, уявлень про місце й призначення людини в світі. Показано, як крізь призму світоглядної опозиції "людина - бог" осмислювався в текстах українських замовлянь і обрядових пісень ідеал суспільних відносин, духовного життя, сім'ї. Показано, як аналіз українських казок під кутом зору виявлення в них метафізичних аспектів світоглядних установок дозволяє розкрити ряд екзистенціалів та нових способів осмислення людиною буття, виявити шляхи пошуку людиною досягнення станів прориву до трансцендентного. Досліджено мислительні парадигми, в основі яких лежить відношення "людина - трансцендентне" та які пронизують основну кількість казок і визначають їх спрямованість та функції. Виявлено та проаналізовано ті міфологічні тексти, де відображено досягнення людиною духовно-психологічних станів, культивування яких уможливлює акти філософування, породження морального знання. Досліджено проблеми формування просторово-часових координат та передумови створення логічних форм осмислення екзистенційних ситуацій в системі давньоукраїнської міфології.

  Скачати повний текст

Розкрито особливості філософських вчень А. Шопенгауера та С. К'єркегора, визначено та проаналізовано головні чинники, які обумовили їх своєрідність, визначено роль суб'єктивних чинників, пов'язаних з характером особистості та біографічними ньюансами мислителів. Досліджено філософсько-етичні твори А. Шопенгауера та С. К'єркегора, праці вітчизняних і зарубіжних вчених. Розкрито проблему страждання через поняття кризи, хвороби, меланхолії, відчаю, песимізму. Значну увагу приділено проблемі страждання в онтології, антропології, етиці, аксіології, сотериології. Визначено суть страждання, його природу, змістовне наповнення, висвітлено його роль і значення для духовного життя людини. Наголошено, що проблема страждання, незважаючи на свій яскраво виражений особистісний характер, актуалізується та посилюється в кризові, переломні часи розвитку суспільства та культури. Вказано, що А. Шопенгауер і С. К'єркегор були одними з перших в Європі, які здійснили переведення проблематики кризових соціокультурних явищ на особистісний рівень людини та пошуку нею смислу життя. Розглянуто негативне/конструктивне значення страждання для духовного оздоровлення людини та суспільства.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив філософсько-релігійного принциру деміургізму Платона на погляди мислителів Київської Русі. На підставі аналізу релігійно-міфологічної та філософської свідомості зроблено висновок про єдність історико-культурного процесу формування деміургічних ідей і зв'язок вітчизняної релігійно-філософської традиції з найбільш якравими філософськими системами античних та середньовічних східнохристиянських теорій. Розкрито напрями еволюції деміургічної свідомості у досократівській філософській традиції та її вплив на систему поглядів Платона. Проаналізовано платонівські діалоги та запропоновано тезу про послідовний розвиток ідей деміургізму, яких обгрунтовано як творчу силу у різноманітних галузях філософського та філософсько-релігійного знання. Зазначено, що впливу деміургічної концепції зазнали гносеологічні, соціально-політичні, етичні, антропологічні, космологічні та теологічні погляди Платона. Виявлено розвиток деміургічних ідей у наступній релігійно-філософській традиції (елліністично-римській та східно-христянській). Розглянуто зв'зок між прийняттям християнства Київською Руссю та ретрансляцією через візантійську духовну культуру ідей Платона на давньоруських мислителів. Зокрема, проаналізовано "Повість врем'яних літ" Нестора, "Повчання" Володимира Мономаха, "Слово про Закон і Благодать" митрополіта Іларіона. Зазначено, що виявлення завдяки проведеному дослідженню специфічних особливостей деміургізму дозволяє зробити висновок про оригінальних характер давньоруської релігійно-філософської традиції, яка сформувалася під впливом платонізму.ь

  Скачати повний текст

Здійснено історико-філософський аналіз специфічних рис комунікативного вчення Ю.Хабермаса як проекту завершення модерну. Розвинуто уявлення про теоретичні джерела вчення мислителя шляхом експлікації впливу недостатньо досліджених теорій постмодерних філософів, а саме: психологічної теорії Л.Кольберга, лінгвістичних теорій Дж. Остіна і Дж.Сьорля та соціологічної терії М.Вебера, на комунікативне вчення німецького філософа. Доведено трансдисциплінарний характер теорії комунікативної дії Ю.Хабермаса, зумовлений результатами філософських дискурсів модерного та постмодерного періодів, а також досягненнями інших реконструктивних наук, зокрема, психології, лінгвістики та соціології. Зроблено висновок, що Ю.Хабермас не відмовляється від нормативного змісту модерну, проводить нову актуалізацію критичного дискурсу модерну, розвиваючи та трансформуючи у своєму вченні головні принципи модерну - мораль, суб'єктивність і раціональність.

  Скачати повний текст

Проведено теоретичну реконструкцію основних чинників та складових ідеї соціально-правової держави у філософських концепціях Т. Гоббса та Дж. Локка. Розглянуто місце соціальної філософії мислителів у становленні цієї ідеї, досліджено історико-філософський контекст її генезису. Висвітлено місце теорій суспільного договору Т. Гоббса та Дж. Локка в становленні концепту соціально-правової державності. Доведено значущість концепції верховного суверенітету як засадничої ідеї, що уможливлює рефлексію щодо свободи прав людини у даній філософії. Систематизовано спільні риси та відмінності соціально-філософських концепцій справедливості, рівності, загального блага. Виявлено зв'язок між філософсько-політичними ідеями Т. Гоббса та Дж. Локка та сучасними інститутами парламентаризму, соціальної демократії та правової держави.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний аналіз впливу романтичного світобачення на формування таких понять, як держава, право, нація, громадянські засади суспільства, а також на способи, умови їх онтологізації, підсумком якого є твердження, що романтизм становив особливий вид світорозуміння, в якому відображені ідеї свободи, рівності, справедливості, ідея толерантності, самодостатності, самовизначеності держави та домінантності культурних чинників у її формуванні. Сформульовано та виокремлено основні ознаки та критерії політичного романтизму, зокрема, критерій "народності" світобачення, тобто звернення до народних, релігійних джерел; критерій відчуття цінності людського буття, суспільства, нації, держави, а також критерій надання пріоритету моралі у політиці та праві. Запропоновано авторське визначення політичного романтизму, під яким розуміється традиція трактування або ж апелювання до практики у межах розуміння державної системи, влади, політико-правових відносин, де системовизначальною основою є феномен культури, історії, релігії, нації, традицій, ментальності, психології, де стан відчуттів, переживань, захоплень може переважати раціоналізм. Проаналізовано політичні теорії І.Канта, Й.Фіхте, Ф.Шеллінга, Г.В.Гегеля. По-новому досліджено суб'єктивні (розум, рівність, свободу) й об'єктивні (політико-правові норми, систему політичних інституцій, владу) чинники трансформації системи політичних відносин, зумовлених романтичним світобаченням. З'ясовано певну подібність суспільно-політичного розвитку Німеччини XVIII - початку XIX ст. і державотворчих процесів в Україні даної доби.

  Скачати повний текст

Вперше проведено комплексне дослідження проблеми екзистенційного виміру духовності людини у творчості Г.Сковороди. На підставі вивчення творчої спадщини видатних діячів і мислителів часів Київської Русі та доби бароко доведено, що екзистенційність і духовність належать до визначальних рис української філософії. Проаналізовано особливості проявів даних категорій у самобутньому філософському вченні Г.Сковороди. На підставі аналізу текстів українського мислителя встановлено, що переживання особою свого "буття у світі" є вихідним принципом духовної сутності людини. Розглянуто особливості трактування ідеї Бога у творчості Г.Сковороди, співзвучного з поглядами релігійних філософів-екзистенціалістів XIX - XX ст. (С.К'єркегора, Г.Марселя, К.Ясперса). Вперше проаналізовано екзистенційний зміст творчості Г.Сковороди у контексті таких модусів людського існування як страх, гріх, самотність, любов і відчай. Висвітлено погляди українського мислителя на внутрішню духовну свободу людини, досягнуту в результаті самопізнання та самовдосконалення та роль даного чинника у визволенні від обтяжливих спокус і негативного впливу зовнішнього світу. Доведено пріоритетність принципу діалогу у філософському мисленні Г.Сковороди як специфічного фактора духовного розвитку особистості.

  Скачати повний текст

Досліджено роль конфесіональних версій у сучасній філософії права та сформульовано методологічні критерії світського аналізу філософсько-правових концепцій релігійних мислителів. Висвітлено ідейний контекст формування французької філософії права на прикінці XIX - XX ст. На підставі філософсько-правового аналізу енцикліки Aeterni Patris показано її роль у реставрації та поширенні філософії Фоми Аквінського у сучасній філософії та у філософії права, зокрема. На матеріалі "Суми теології" проаналізовано базову томістську модель філософії права, на якій базувалась концепція Ж. Марітена. Розглянуто твори найвидатнішого представника французької католицької філософії Ж. Марітена та показано його внесок у формування сучасної концепції прав людини. Висвітлено еволюцію філософсько-правової проблематики у теорії та методології сучасного католицизму до феноменології, герменевтики та постмодерністського дискурсу, внаслідок якої неотомізм у його чистому вигляді перестав бути магістральним напрямком каатолицької філософсько-правової думки. Визначено зміст і специфіку французької католицької філософії права в її національному та світовому контексті. Встановлено ідейну наступність між поглядами Ж. Маритена та Президента Франції Н. Саркозі стосовно взаємодії держави та церкви та державною політикою уряду Франції теперішних часів. Показано можливі напрямки взаємодії християнської та світської філософії права в Україні.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженню поетико-інтонаційної унікальності зразків хорової музики України початку ХХ століття в руслі духовно-естетичних пошуків українського Відродження. Архетипові переваги у мислительних операціях і в художньо-мистецьких здобутках України у вигляді антеїзму і софійності детермінували спеціальну довіру до збереження візантійських установлень, які сповідувалися від Т. Шевченка та І. Франка до бойчукізму ХХ століття і які зосередили увагу митців на фольклорних, у тому числі архаїчних його проявах в авторській творчості. Більше того, вони спробували внести той фольклорний присмак у обіход православної богослужбової ортодоксії, з одного боку (зусилля М. Лентовича та К. Стеценка), а з іншого – наділили фольклорними оздобами скрябінівські принципи (Б. Лятошинський), генетично несумісні з фольклоризмом. Українське Відродження першої половини ХХ століття суттєво відновило національні устої, що має певні аналогії до англійської, російської, італійської традиції світового творчого обігу. Болісні ривки ідеологічних і творчо-естетичних переваг склали принципово новий пласт фольклористичних ґрунтувань, що вкладали національну співочість в межі глобальної інструменталізації мислення, привнесеного століттям Науково?технічної революції.^UThe thesis is dedicated to the study of the poetic and intonation uniqueness of Ukrainian choral music samples of the specified period in line with the spiritual and aesthetic searches of the Ukrainian Renaissance in the beginning of the 20th century. Archetypal advantages in thinking operations and in the artistic achievements of Ukraine in the form of atheism and sophistry determined a special trust in the preservation of Byzantine institutions. They were professed with T. Shevchenko and I. Franko to Boychukism of the 20th century and focused the attention of artists on folklore, including its archaic manifestations in the author's work. Moreover, they attempted to introduce that folklore spirit into the Obikhod of liturgical Orthodoxy, on the one hand (efforts of M. Lentovych and K. Stetsenko), and to endow Scriabin's principles with folklore ornaments (B. Lyatoshynskyi), genetically incompatible with folklorism on the other. The Ukrainian Renaissance of the first half of the 20th century significantly restored the national foundations what has certain analogies to the English, Russian, and Italian traditions of world creative circulation. Painful leaps of ideological and creative-aesthetic preferences formed a fundamentally new layer of folkloristic justifications, which placed the national community within the limits of the global thinking instrumentalization brought by the age of the Scientific and Technical Revolution.

Розглянуто характер рецепції та функції античного дискурсу в художньому доробку Г. Сковороди на матеріалі його діалогів, байок, лірики й епістолярію та широкого пласту греко-римської літератури. Визначено, що вивчення особливостей художнього сприйняття Г. Сковородою образів і мотивів класичної спадщини пов'язано з встановленням типології їх використання, з'ясуванням характеру творчої рецепції, специфіки розуміння "вічних образів" античного походження, виявленням спільних з першоджерелом мотивів і своєрідності їх інтерпретацій українським письменником. Висвітлено ставлення мислителя до сфери мистецтва й основ потрактування ним категорії прекрасного, допомогло глибше зрозуміти його культурософські погляди, які орієнтовані на розуміння єдності язичницької та християнської духовної культури, та причини утворення того надзвичайного синтезу естетико-філософських і художніх практик, яке становить головну особливість естетичної платформи митця.

  Скачати повний текст

Розглянуто філософські концепції О. Шпенглера, В. Соловйова,М. Бердяєва, В. Зеньковського, П. Флоренського, В. Шмакова, О. Потебні, В. Кандінського, М. Євреїнова та інших мислителів першої половини XX ст., що звернулися до культурфілософської проблематики. Обгрунтовано одні з провідних тенденцій часу - ідеї синтетичності, знаково-символічної природи мистецтва, що знайшли втілення у філоософських, художньо-естетичних і релігійно-містичних шуканнях. Розкрито втілення цих тенденцій у творчості представників українського та російського мистецтва (М. Жука, М. і Т. Бойчуків, Г. Нарбута, К. Малевича, В. Кандінського та інших), в основному - у художніх картинах світу К. Богаєвського та М. Волошина. Аналіз творчості цих кримських майстрів зроблено на основі філософсько-антропологічного та феноменологічного підходів. Це дозволило розкрити сутність філософських інтенцій у безпосередньому зв'язку з продукуючою діяльністю суб'єктивності та визначити їхні картитни світу як художнє відкриття, що відобразило риси епохи та своєрідність особливостей Богаєвського та Волошина і творців неповторного лику Кіммерії.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний філософсько-релігієзнавчий аналіз змісту та своєрідності ментальних та релігійних структур, характерних для іудаїзму, в українському контексті. На підставі доробку видатних українських мислителів минулого та сучасності розроблено підхід до розуміння етнорелігійного феномену як досуспільно-історичного та культурного явища. Наголошено, що його ознаки знаходяться у прямій залежності від розвитку та ступеня засвоєння спільнотою релігійних уявлень та ідей. Визначальною ознакою світоглядних настанов у іудаїзмі є їх яскрава містифікація, а своєрідність релігійних уявлень полягає в ототожненні релігійного та національного. Національна своєрідність, що спирається на релігійну традицію є підгрунтям для усвідомлення національної ідеї. Фіксуючись у стереотипах світобачення, обрядах та звичаях, нові підходи набирають ознак нормативності, а колективний досвід визначає особливості ставлення до світу. Відзначено, що усвідомлення національної єдності складає одну з важливих ознак ментальної своєрідності євреїв.

  Скачати повний текст

Досліджено філософсько-методологічні питання функціонування світоглядного плюралізму в українському суспільстві. Виявлено в історії української філософії інтенції. Вивчено переміну лінійно-хронологічної парадигми розуміння історії в українській філософії XIX ст. на посткласичну, що проявилось у зміні зосередження уваги вітчизняних мислителів від елементів лінеарної версії історії до використання в оповіді геополітичної, соціологічної й іншої аргументації, що базується на суспільній традиції українського народу та інших європейських народів. З'ясовано специфіку поліцентрично-плюралістичного сприйняття історії в українській філософській думці на рубежі XIX - XX ст.

  Скачати повний текст

Проаналізовано системи антропологічних поглядів мислителів східної патристики. Показано, що антропологія східної патристики розроблена на основі єдиної системи філософських категорій і є вченням про людську природу та два способи її існування. Людина осмислюється представниками східної патристики як створена Богом нерозривна єдність розумної, вольової, афективно-чуттєвої душі та живого тіла. Довершеність людини тлумачиться ними як богоподібність доброчесної та мудрої особистості. Відхилення від шляху духовного самовдосконалення спричиняє дезінтеграцію душі в пристрастях. Процес реінтеграції включає доброчесний праксис, природне споглядання Бога і створеного світу та містичне єднання з Абсолютом.

  Скачати повний текст

В дисертації грунтовно досліджено вчення про людину мислителів Чернігівського літературно-філософського гурту, його значення у філософській думці України XVII-XVIII ст. Історико-філософський аналіз людинознавчої проблематики мислителів кола дозволяє конкретизувати шляхи розвитку антропософських ідей на Україні. Вперше комплексно аналізується творчість науковців, які належали до Чернігівського кола і продовжували філософський напрямок Києво-Могилянської колегії на Лівобережній Україні. Дисертант відзначає основні людинознавчі концепції вчених Чернігівського кола, що зберігають свою актуальність при вирішенні сучасних проблем в державі, освіті, вихованні тощо. Вказується на утопічність деяких положень діячів Чернігівського гурту. Дисертаційна робота виконана на основі джерел, декілька з яких вперше вводяться в науковий вжиток.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання оновлення українського суспільства у філософії видатного українського мислителя XVII ст. Л.Барановича. На підставі аналізу джерельної та історіографічної бази, суспільно-політичних, екзистенціально-гуманістичних та ідейно-теоретичних умов даного періоду, обгрунтовано наявність в українській філософській думці ідей, спрямованих на оновлення суспільства, й актуальних для вирішення сучасних проблем у державі, суспільстві, вихованні, освіті тощо. Вперше в історико-філософській науці комплексно проаналізовано погляди Л.Барановича на оновлення українського суспільства. Відзначено основні чинники вчення чернігівського просвітника та утопічний характер його соціально-філософської концепції.

  Скачати повний текст

Розглянуто аналіз поглядів Г. Сковороди у відношенні до двох традицій християнської думки - східної, греко-візантійської та західної, латинської. З'ясовано головні характерні ознаки релігійності Г. Сковороди, а також розвинуто оригінальну концепцію, пов'язану з характеристикою його світогляду з точки зору естетизму та психологізму мислителя. Відповідно, естетизм Сковороди пов'язується з впливом східної, а психологізм - західної філософсько-теологічних традицій. Доведено, що поєднання даних двох принципових елементів обох традицій у Г. Сковороди відбувається відповідно до нагальних потреб його філософсько-теологічної концепції, проте, у всіх її пунктах проглядає намагання уникнути однобічності й ідеологічної обмеженості, прагнення до гармонійної єдності внутрішнього та зовнішнього, чуттєвого та раціонального, досвіду та теорії, східних і західних елементів.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена опису раніш недослідженого матеріалу про педагогічну діяльність М.Р.Завадського. Подана повна біографія педагога, розкриті філософські, естетичні, релігійні основи його світогляду. У дисертації проаналізовано погляди М.Р.Завадського на загальні й окремі питання теорії навчання і виховання, описуються положення концепції педагога про розвиток початкової та середньої освіти. Показана роль М.Р.Завадського як просвітителя, оригінального мислителя, популяризатора педагогічних ідей і реформатора системи освіти. У роботі проаналізовано статті, підручники, циркуляри і законопроекти, написані педагогом, а також подана бібліографія його праць.

  Скачати повний текст

Здійснено історико-філософський екскурс понятійного співвідношення розуму та віри на підставі аналізу поглядів найбільш значущих та відомих в історії філософії особистостей, творчість яких досліджував П.І.Ліницький та вибудував власну філософську систему шляхом розв'язання проблеми антиномічності віри та розуму. Показано, що творчому доробку П.І.Ліницького притаманна традиційна для західноєвропейської філософії гносеологізація та раціоналізація філософської свідомості, але у творчому спадку київського філософа думки представників німецької філософської культури трансформовані через призму української філософської традиції, набули самобутності завдяки своєрідному синтезу з теїзмом, слідуванню ідеї співвідношення розуму та віри як одного з вирішальних принципів у побудові власної філософської системи. Доведено, що гносеологічна позиція П.І.Ліницького з усіма її особливостями та відмінностями, що свідчать про оригінальність мислителя, формувалась у протистоянні вульгарному матеріалізмові та позитивізмові, є помірковано-раціоналістичною, схильною до апріоризму, про що свідчить його висока оцінка умоглядності як основної форми пізнавальної взаємодії суб'єкта з об'єктом. Шляхом детального аналізу соціальних, моральних та естетичних засад поняття віри, на яких базувався П.І.Ліницький, вирішуючи питання про співвідношення понять розуму та віри, доведено, що в його особі українська філософська думка другої половини XIX - початку XX ст. мала високоосвіченого мислителя, який репрезентував своє власне оригінальне розуміння та осмислення найважливіших філософських проблем - онтології, гносеології, філософії історії, соціальної філософії, філософської антропології.

  Скачати повний текст