Скачати повний текст

Вперше проведено системне дослідження наукової спадщини визначного українського ученого-біолога, академіка УАСГН М.В. Рево, висвітлено його суттєвий внесок у розвиток вітчизняної мікробіології, вірусології й імунології. До наукового обігу введено значну кількість нових історичних матеріалів з архівів України, Росії, Грузії, Польщі, розглянуто маловідомі факти з біографії ученого. Упорядковано та видано бібліографічний покажчик "Академік Рево Михайло Васильович (1889 - 1962)". Розроблено періодизацію життя та діяльності ученого, проаналізовано та синтезовано його творчі здобутки за основними напрямами наукової діяльності (медичної, ветеринарної, грунтової мікробіології, вірусології, імунології, історії вітчизняної мікробіології та вірусології), розкрито їх практичне значення для розвитку вітчизняної науки. Показано внесок М.В. Рево у розвиток сільськогосподарської дослідної справи, висвітлено його діяльність як засновника відділу сільськогосподарської мікробіології, вірусології й імунології. Висвітлено історію створення Інституту сільськогосподарської мікробіології УААН - провідної науково-дослідної установи, яка у мережі УААН організовує та проводить наукові дослідження у галузі сільськогосподарської мікробіології.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

У дисертації визначено, що фортепіанна творчість закарпатських композиторів (Зигмунд Лендєл, Дезидерій Задор, Емілій Кобулей, Іштван Мартон, Микола Попенко, Володимир Волонтир, Віктор Теличко, Наталія Марченкова, Анатолій Затін, Роман Меденці, Василь Цанько) є унікальним зразком історично визначеної логіки стильового проєктування «змішаного» типу. Підставою тому було історично запізніле в рамках європейського та загальноукраїнського контекстів опанування стильовими інваріантами, що були характерними для композиторської творчості усього ХХ століття (постромантизм, модерн / сецесія, модернізм з його неостильовими формантами та епіцентром у вигляді авангардних технологій творення музичної матерії), що далося взнаки також у фазі постмодерну (початку ХХІ ст.). Встановлено, що історично складена на Закарпатті стилеутворююча ситуація мала характер «похапливого надолужування» (подібно до «стретного» характеру стилеутворювального процесу в Галичині у першій третині ХХ ст.), що відбувалося також в режимі «руху на випередження». Стверджено, отже, що виявлені у зразках фортепіанної творчості закарпатських композиторів стильові виміри свідчать про високу міру здобутків закарпатської композиторської традиції, які згідно із логікою мікро- та макроіндивідуаційних процесів виводяться як умова входження до історичної системи «тотожності різних» (світова художня культура).^UThe purpose of the dissertation is to reveal the character of the stylistic trends of the Transcarpathian music composition based on works of Transcarpathian composers. It is emphasized that in such a multiethnic region of modern Ukraine as Transcarpathia (with Ukrainian, Hungarian, Slovak, Czech, Romanian and German inhabiting or having inhabited the region) the professional tradition of music composition began to form quite late, in the 1940s; since the Transcarpathian region alternately was a part of the neighboring countries which leveled the "ethno-national form of identity" of the Transcarpathian culture. However, powerful "awakening" and "enlightenment" movements incessantly revived the forms of the ethnic identity and caused its transformation into a form of a national identity as a guarantee of entering the club of an "identity of the different", as a part of the world artistic culture. It has been established that the professionalization of the musical composition in Transcarpathia took place primarily in the sphere of compositions for piano: it provided an opportunity for an active approbation of stylistic invariants of the classical and modern musical traditions and their synthesis with the folklore fund of Transcarpathia in the spirit of Post-Romanticism and Modern / Secession. Moreover, the greatest effort was made in the sphere of the primary musical education: among its first founders was Sigmund Lendyel, who himself wrote piano compositions for his music school in order to stylize the ethnically characteristic abundance of the folk traditions of the region and introduce the academic norms of musical thinking. Noteworthy are the educational efforts of the next generations of Transcarpathian composers (Desiderius Zador, Emil Kobulei), who received professional education in prestigious institutions of music education (Budapest, Prague), and enriched the didactic potential of the piano material with examples of assimilation of the academic music with the folklore heritage of the Transcarpathian region. Soon these same founders of the Transcarpathian professional compositional tradition acquired their followers; for example, Istvan Marton.The experience of studying the piano works of Transcarpathian composers has also been studied: it has been established that priority was given to the biographical and morphological approaches; that is, without taking into account the latest analytical algorithms and conceptual semantic values of the fundamental categories of modern systematic musicology. In this regard, the study of specific musical works of Transcarpathian composers took into account the aspects of intonation modeling, structural principles, dramatic relationships of concept segments and worldview specifics of the stylistic "image" of the author. Accordingly, conclusions have been made regarding the actualization of a certain stylistic invariant and its implementation. It is emphasized that the general "image" of the piano works of Transcarpathian composers has inherent communicative receptive (generative) aspects of Ukrainian musical modernism in the role of regionally characteristic artistic and stylistic model with its own cultural parameters – in order to comprehend the ethno-national identity. In such circumstances the spirit of assimilation is quite natural – a conscious assimilation with historically known but mentally different image systems. A special emphasis is placed on the process of macroindividuation as the basis for such a style-shaping model, when the systemic organization of musical resources outgrows the ethnic borders, which is ckarly seen in the didactic works of the mid-20th century. After "post-romantic" and "modern" visions, intentions of a purely modernist character became important (István Márton, Mykola Popenko, Volodymyr Volontyr, Viktor Telychko, Natalia Marchenkova, Anatoliy Zatin, Roman Medentsi, Vasyl Tsanko). The leading role was played by the idea of "global cultural synthesis" and reinterpretation of the cultural memory: these are conscious stylizations of the history based on the so-called "allusive" development with a certain "pole of stylistic attraction". In its turn, the post-modern intentions in the version of the so-called "eidetic" style have acquired a special stylistic significance – based on a certain original semantic image, on the basis of which a certain reality is perceived.The conclusion is that for the stylistic trends of piano music by Transcarpathian composers characteristic is adaptation of the European academic experience, not only by the "hasty catch-up", but also by "movement in advance", when in addition to the increasingly obvious academization of style there was also a mixed build-up of stylistic initiatives.

Здійснено комплексне філософсько-антропологічне дослідження ритуалів на матеріалі української культури. Уперше проведено класифікацію основних ритуалів української культури на філософських засадах, виділені філософсько-антропологічні принципи та методики таких класифікацій (психоаналіз, міфопоетика, генетичний аналіз, феноменологія). З'ясовані природні та культурні компоненти ритуалів з точки зору «учнівства через традицію». На основі моделі паралаксу надано пояснення суперечливої сутності ритуалу, сумісності традиції і глобального ринку. Показано значення міжкультурного діалогу та включення традиційного обрядового комплексу у загальні ментальні установки українців. Знайшло подальший розвиток виявлення основних символів в українській культурній картині світу, їх реалізація в ритуалах (світове дерево, земля-мати, зерно, храм, шинок, виховання). Розкрито значення традиції для сучасної української культури. Надано філософського узагальнення соціокультурному рівню «добре знайоме суспільство». На основі концепції Б. Латура доведено, що нова антропологія постмодерну визначає ритуал як актуальну дійсну цілісність. Продемонстровано, що українська традиційна культура зберігає здатність до модернізації та адаптації. Ключові слова: герменевтика, ментальність, міжкультурний діалог, національна культура, перформативний поворот, постмодернізм, ритуал, соціокультурне конструювання, суб'єкт, суспільна міфологія, традиція, філософія культури, філософська антропологія.^UThe thesis is devoted to the complex of philosophical research of rituals on the material of Ukrainian culture. The aim is to investigate the ritual in contemporary Ukrainian society, the influence on myths and rituals of mass culture and its mechanisms, philosophical and anthropological characteristics and changes of ritual in the symbolic space of Ukrainian postmodern culture.For the first time: - the classification of the basic rituals of Ukrainian culture has been carried out, the philosophical and anthropological principles of such possible classifications have been clarified (psychoanalysis, psychoanalytic anthropology, mythopoetics, genetic analysis, initiation and phenomenological theory of ritual); - the natural and cultural components of the rituals of Ukrainian culture from the point of view of «apprenticeship through tradition» (F. Vaal) have been clarified; - the concept of «parallax» has been applied to explain the compatibility of traditional cultures and the global market, mass culture; - the significance of intercultural dialogue for the modern Ukrainian culture of the beginning of the XXI century and the inclusion of traditional ceremonial complex in general mental installations of Ukrainians has been clarified. Clarified: - the concept of ritual and rite; - cultural-anthropological and philosophical-anthropological methods of rituals research in the context of «performative turn». Further development was found: - identification of the main semantic images and symbols in the Ukrainian cultural world picture, their basic realization in rituals and holidays (the center of the world, the world tree, the earth-mother, the grain-life, the temple, the tavern-tavern, the feast as meeting with the ancestors, education as involvement in a family, etc.); - disclosure of the importance of cultural heredity, traditions for the current state of Ukrainian culture, the place of ritual culture in it; - a philosophical generalization of the socio-cultural level of «well-known society», which for a long time was represented in the Ukrainian culture by an expanded family, a sociable community, and thus the Ukrainian traditional culture maintains a high adaptive potential, a capacity for modernization.In developing the typology of rites of Ukrainian culture, the following groups of rituals will play the most important role: - rituals of agrarian direction; - family rituals; - rituals of transition and ancestors (birth, death, wedding); - rituals of the center of the world and temple space; - rituals of upbringing and life trials (initiations). Tradition as a cultural heritage can effectively support itself when simultaneously perform the function of communication and divergence. Tradition is supported as abstract principles and technologies, as well as personification, while traditionally reproduced by heroism, when certain definite principles of tradition are embodied in personalities, national heroes. Stereotypes contribute to the reproduction of traditions derived from certain national cultures, and stereotypes can function as nationally marketed in a globalized world. The concept of «parallax» can explain the compatibility of traditional cultures and the global market, mass culture. The dialectical process of the development of tradition includes the disappearance or transformation of cultural-specific (ethnic) stereotypes, as well as the spread of new myths in local traditions. A number of the ideas presented in the dissertation can contribute to further advancement in the explication of fundamental philosophical concepts (tradition, archetype, power, ideology, mass culture, myth, globalism).Key words: hermeneutics, intercultural dialogue, mentality, national culture, performative turn, philosophical anthropology, philosophy of culture, postmodernism, ritual, social mythology, sociocultural design, subject, tradition.

Комплексно досліджено лексико-семантичні та словотвірні особливості лексики народної медицини та лікувальної магії у степових і контактних говірках Дніпро-Бузького межиріччя, що функціонують на території сучасної Кіровоградщини. Проведено паралелі між місцевим матеріалом і аналогічними одиницями в літературній мові. Виявлено спільні та відмінні семантичні значення однакових медичних назв у досліджених та інших українських говірках, а саме: закарпатських, прикарпатських, буковинських, наддністрянських, західноволинських, поліських, полтавських, нижньонаддніпрянських, східноволинських. Проаналізовано народно-медичну та лікувально-магічну лексику як об'єкт наукового вивчення. Описано склад, структуру та значення лексико-семантичних груп, способи і засоби творення однокомпонентних назв. Визначено активність таких одиниць, продуктивність словотвірних типів.

  Скачати повний текст

Вперше на засадах цілісного підходу до формування пізнавальної активності наведено технологію педагогічно спрямованої організації спілкування батьків з молодшими школярами. Науково обгрунтовано й експериментально перевірено етапи підготовки батьків до пізнавального спілкування з дітьми та педагогічні умови стимулювання молодших школярів до пізнавальної взаємодії з батьками. Виявлено особливості впливу спілкування батьків на сформованість пізнавальної активності хлопчиків і дівчаток, їх уваги, мовленнєвої культури, мислення. Подальшого розвитку набули форми та методи взаємодії школи й сім'ї, батьків і дітей.

  Скачати повний текст

У дисертації представлено цілісне й системне дослідження теоретичних і методичний засад, практичного розв'язання проблеми формування інтеграційної компетентності майбутніх учителів початкових класів Нової української школи.Продовжено періодизацію генези фахової підготовки вчителя початкової школи в Україні, описано провідні тенденції її інноваційного етапу. Визначено пріоритетні напрями дослідження професійної підготовки вчителя початкових класів в сучасних умовах, обґрунтовано методологічну стратегію наукового пошуку розв'язання досліджуваної проблеми. Охарактеризовано теоретичне підґрунтя реформи НУШ, що дозволило установити його кореляцію з освітніми системами Фінляндії, Норвегії, Польщі, США та ін. Визначено, що вирішення проблеми фрагментарності та вузькоспрямованості освітнього процесу в початковій школі полягає в широкому застосуванні інтегрованого навчання, зокрема в упровадженні інтегрованого курсу «Я досліджую світ» – провідної змістової інновації НУШ. Обґрунтовано потребу оновлення змісту підготовки майбутніх учителів початкової школи, окреслено нові професійні ролі вчителя НУШ: тьютор, фасилітатор, коуч-ментор, «агент змін», едвайзер, медіапедагог, дослідник, «медик». На засадах системно-структурного підходу уточнено і надано дефініції таких понять: «професійна компетентність учителя початкових класів НУШ», «предметна методична компетентність учителя початкових класів НУШ», «предметна базова компетентність учителя початкових класів НУШ», «предметна психолого-педагогічна компетентність учителя початкових класів НУШ»; «міждисциплінарна інтеграція в професійній підготовці вчителя початкових класів НУШ». Досліджено, обґрунтовано та надано визначення ключового поняття дослідження «інтеграційна компетентність учителя початкових класів НУШ»: особистісний феномен, що полягає в здатності на високому науковому й методичному рівнях корелювати предметні базові, предметні психолого-педагогічні та предметні методичні компетентності під час планування й організації освітнього процесу на уроках з інтегрованого курсу «Я досліджую світ» у Новій українській школі. Упроваджено в практику авторське навчально-методичне забезпечення курсу «Методика навчання інтегрованого курсу «Я досліджую світ».Розроблено та теоретично обґрунтовано структурно-функціональну систему формування інтеграційної компетентності майбутнього вчителя початкових класів НУШ; визначено її педагогічні умови та експериментально перевірено в 4 етапи: теоретико-формувальний, констатувально-діагностичний, формувально-практичний, контрольно-підсумковий. На основі статистичного аналізу результатів експериментальної роботи підтверджено ефективність структурно-функціональної системи формування та розвитку інтеграційної компетентності в майбутніх учителів початкових класів НУШ.^UThe dissertation presents a holistic and systematic study of the theoretical and methodological foundations and practical solutions to the problem of integration competence formation of future teachers of the New Ukrainian School (NUS).According to the analysis of a wide range of scientific sources, regulations in the field of education, the periodization of the genesis of primary school teachers' vocational training in Ukraine is specified, the leading trends of its innovative stage are described. The study of vocational training of primary school teachers in modern conditions is represented by six of their priority directions: general pedagogical, methodological, personal and professional, historical and pedagogical and the direction “foreign theory and practice”. The methodological strategy of scientific search for solving the given problem is substantiated.Due to the analysis of scientific sources, it is found out that the implementation of state policy in the field of reforming General Secondary Education “New Ukrainian School” began with the primary stage of the education system, taking into account the experience of Finland, Norway, Poland, the USA and etc. The main factors that provided the constant and effective implementation of the reform in practice and played a certain role in initiating and implementing the reform of the national system in Ukraine are generalized. Each component of the New Ukrainian School Concept, that is the theoretical and methodological foundation of the reform “New Ukrainian School”, is a reflection of the success factors of educational systems in Finland, Norway and Poland.It is established that the challenges of the time have actualized the need for large-scale revision and improvement of educational programs, changes in the content of primary school students' training, approaches to education, which are reflected in the New Ukrainian School Concept. Solving the problem of fragmentation and narrowness of the educational process in primary school depends on the widespread use of integrated learning, in particular, the integrated course “I Explore the World”, that is a way of complex implementation of competence, activity, personally oriented and integrated approaches to learning. “Integration” and the derived concept “integrated learning” are defined as an innovative approach to the reform “New Ukrainian School”. New professional roles of the New Ukrainian School teacher are outlined: tutor, facilitator, coach-mentor, “change agent”, advisor, media educator, researcher, “practice nurse”.On the basis of the system and structural approach the definitions of such concepts as “professional competence of the NUS primary school teacher”, “subject methodical competence of the NUS teacher”, “subject basic competence of the NUS teacher”, “subject psychological and pedagogical competence of the NUS teacher”, “interdisciplinary integration in the vocational training of primary school teachers of the New Ukrainian School” are specified. The definition of the key concept of the study “integration competence of the NUS primary school teacher” is investigated, substantiated and given. It is hierarchical interaction at high scientific and methodological levels of subject basic, subject psychological and pedagogical and subject methodological competencies of higher education students in planning and organizing educational process in classes of integrated course “I Explore the World” at NUS. The structural and functional system of integration competence formation of a future primary school teacher of the New Ukrainian School as an integral complex of scientific, theoretical and methodical providing is developed, theoretically substantiated and experimentally verified. The pedagogical conditions of implementing the structural and functional system of integration competence formation of a future primary school teacher of the New Ukrainian school are defined; methodical and technological components of integration competence formation of a future primary school teacher of the New Ukrainian school are justified.The author's educational and methodical support of the course “Methods of Teaching the Integrated Course “I Explore the World” is developed and put into practice; criteria and indicators for measuring integration competence of a future primary school teacher of the New Ukrainian School and the levels of formation are determined.Experimental verification of the structural and functional system of integration competence formation of a future primary school teacher of the New Ukrainian school was carried out in 4 stages: theoretical and formative, ascertaining and diagnostic, formative and practical, control and final. The analysis of the experimental work results confirmed the effectiveness of the structural and functional system of formation and development of integration competence of future primary school teachers of the New Ukrainian School.

Розроблено методи, що дозволяють подолати недоліки сучасних нейро-фаззі систем - відсутність ефективних механізмів структурної оптимізації та нездатність функціонувати в режимі реального часу. Запропоновано інші гібридні нейронні мережі, що є модифікацією каскадно-кореляційної архітектури, запропонованої Фальманом і Лєб'єром, кожна з яких має свої недоліки та переваги, серед яких можна відзначити можливість лінгвістичної інтерпретації одержаних результатів, підвищену чисельну стійкість методів навчання, простоту реалізації нейро-архітектури на платах. Розглянуто механізм самоорганізації на базі методу групового урахування аргументів, який був застосований до так званої нео-фаззі нейронної мережі.

  Скачати повний текст

Проаналізовано феномен якості освіти й управління ним у структурі цілісної освітньої державної політики. Визначено, що якість освіти є категорією, яка за своєю суттю відображає різні аспекти освітнього процесу - філософські, соціальні, педагогічні, політичні, демографічні, економічні. Якість освіти трактовано як суспільний ідеал освіченості людини, результат її навчальної діяльності, процес організації навчання та виховання, критерій функціонування освітньої системи. Досліджено порядок організації та проведення моніторингу якості освіти, порівняння показників якості освіти та механізмів їх визначення. Здійснено аналіз загальної системи управління освітою та визначення специфіки "управління якістю освіти", а також системи контролювальних засобів якості освіти. Визначено роль і порядок проведення ліцензування, акредитації та атестації викладацьких кадрів закладів освіти. Визначено роль і місце управління якістю освіти у системі загальнодержавної освітньої політики.

  Скачати повний текст

У дисертаційній роботі здійснено розробку теоретичних, методичних та практичних аспектів дослідження інноваційного розвитку мережевих підприємств у вітчизняному та міжнародному бізнесі та визначення шляхів удосконалення управління ним.Представлено систематизацію основних поглядів щодо трактування сутності поняття мережевого підприємства. З огляду на визначені сутнісні ознаки та функції мережевих підприємств сформульовано авторський підхід до трактування досліджуваного поняття. А саме, визначено, що мережеве підприємство є бізнес-структурою учасників, які об'єднуються та забезпечують взаємодію з огляду на можливість розвитку нових більш потужних бізнес-структур, досягнення цільових орієнтирів завдяки здійсненню спільної господарської діяльності, в умовах певного координування або на договірних умовах. Встановлено, що наукова новизна представленого трактування полягає в тому, що в ньому враховано основні категорії призначення (необхідності) створення та розвитку учасників мережевої структури, які основані на об'єднанні ідентифікаційних ознак мережі. Виходячи із розглянутих ознак та представленого трактування визначено авторський підхід до складу основних засад соціально-економічної необхідності мережевих підприємств, який включає: потребу забезпечення позитивної динаміки росту та / або стабілізації бізнесу за рахунок створення більш потужних бізнес-структур, можливості використання комплексних рішень в управлінській сфері та застосування інновацій різних категорій; ймовірність досягнення високих цільних орієнтирів завдяки партнерській та узгодженій взаємодії учасників, основаній на певних організаційно-економічних моделях. Визначено основні наукові підходи стосовно класифікування ознак, які визначають типи мережевих підприємств, що функціонують на сучасному етапі розвитку. Наведено пропозицію стосовно розширення традиційних наукових підходів завдяки виокремленню ознаки членства всіх учасників партнерства у якості структурних елементів, які підпорядковуються єдиному керівному центру мережі (за умов централізації) та ознаки інноваційності продукції (послуг). Дослідження основних підходів до систематизації типологічних ознак мережевих підприємницьких структур дозволило визначити власний підхід до вказаної проблеми. Вказано, що цей підхід передбачає положення наукових підходів, враховує сучасну практику розвитку мереж, які здійснюють діяльність на міжнародних ринках. Також авторська пропозиція дозволяє розширити теоретичну базу дослідження, може бути використана в процесі історіографії змін мережевої економіки країни.^UThe development of theoretical, methodical and practical aspects of the research of innovative development of network enterprises in domestic and international business and the identification of methods to improve its management have been carried out in the PhD thesis.The systematization of the basic views on the interpretation of the essence of the concept of network enterprise has been presented. Taking into account the defined essential features and functions of network enterprises, the author's approach to the interpretation of the concept under research has been formulated. In particular, it has been determined that the network enterprise is a business structure of participants, which team up and ensure interaction in view of the possibility of developing new more powerful business structures, achieving targets through joint economic activities, in terms of certain coordination or contractual terms. It has been established that the scientific novelty of the provided interpretation is that it takes into account the main categories of purpose (necessity) of creation and development of participants in the network structure, which are based on the combination of network identification features. Based on the considered features and the presented interpretation, the author's approach to the basic principles of socio-economic necessity of network enterprises, which includes the need to ensure positive growth dynamics and / or stabilization of business by establishing more powerful business structures, the possibility of using integrated management solutions and application of innovations of different categories, the probability of achieving high overall goals due to partnership and coordinated interaction of participants, based on certain organizational and economic models, has been determined.The main scientific approaches to the classification of features that determine the types of network enterprises operating at the present stage of development have been identified. The proposal to expand traditional scientific approaches due to distinguishing the indicator of membership of all partners as structural elements that subordinate to a single management center of the network (in case of centralization) and the indicator of innovation of products (services), has been presented. The research of the main approaches to the systematization of typological features of network business structures has allowed to determine the author's own approach to this problem. It has been stated that this approach provides for the provisions of scientific approaches, takes into account the current practice of developing networks operating in international markets. In addition, the author's proposal allows to expand the theoretical basis of the study, may be used in the process of historiography of changes in the network economy of the country.

Одержано нові дані про кількість сполук ртуті в компонентах біосфери (грунті, воді та кормах) усіх районів Автономної Республіки Крим. Встановлено концентрацію загальної ртуті в крові та вовні овець, а також інтенсивність та основні шляхи її виведення з організму залежно від віку тварин. Визначено величину й особливості нагромадження ртуті в організмі овець та її вміст в органах і тканинах та вперше розраховано коефіцієнт біотрансформації ртуті з кормів і води до організму тварини за період вирощування. Запропоновано й експериментально підтверджено можливість використання пектиновмісного препарату з виноградних вичавок. У комплексі з аскорбіновою кислотою вивчено його вплив на виведення сполук ртуті з організму, білковий обмін, гематологічні та біохімічні показники крові овець.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Побудовано систему сингулярностей поля вектора Умова - Поінтінга для поля загального типу. Визначено топологічні закономірності для дефектів такого типу. Аналітично й експериментально встановлено взаємозв'язок систем сингулярностей вектора Умова - Поінтінга з традиційними оптичними сингулярностями, а також між параметрами сіток особливих точок векторного поля та його традиційними усередненими характеристиками. Експериментально досліджено наявність орбітального моменту імпульсу в області поля, що містить C-точку. Одержані результати дослідження є теоретичною засадою розробки оптичних пінцетів нового типу, що дозволяють контролювати та керувати параметрами технологічних процесів, які оперують об'єктами мікронних і субмікронних розмірів, незалежно від оптичних характеристик мікрооб'єктів.

  Скачати повний текст

Грація Деледда (1871 – 1936) – відома сардинська письменниця, перша лауреатка Нобелівської премії з літератури серед жінок в Італії і друга серед жінок у світі (після шведської письменниці Сельми Лагерлеф). Її твори увібрали в себе риси усіх літературних течій кінця ХІХ – початку ХХ століття, і стали джерелом натхнення для наступних поколінь митців (зокрема, можна відслідкувати паралелі із нині популярною Еленою Ферранте). Романи і оповідання Деледди у свій час стали відомими на весь світ, і були перекладені різними мовами. Тема дослідження є актуальною в сфері перекладознавства та італійського літературознавства в Україні, оскільки постать нобелівського лауреата Грації Деледди не є достатньо вивченою в працях вітчизняних дослідників, а отже ця робота є одним і з перших поглиблених досліджень перекладу творів сардинської письменниці на території України.Метою дослідження було визначити основні домінанти індивідуального стилю письменниці, дослідити способи відтворення таких домінант у перекладі, а також прослідкувати взаємодію індивідуального стилю автора з індивідуальними стилями перекладачів.Матеріалом дослідження виступили чотири романи письменниці та їх переклади: «Плющ» (1908) (переклад Леоніда Пахаревського 1911 року), «Лихим шляхом» (1896) (переклад Надії Кибальчич 1913 року), «Тростини на вітрі» (1913) (переклад Віктора Шовкуна 1975 року), «Мати» (1920) (переклад Анатоля Перепаді 1975 року). Щодо структури роботи: дисертація складається зі вступу, трьох розділів та висновків.У першому розділі оглянуто основні течії та напрямки в італійській літературі кінця ХІХ-початку ХХ століття, визначено характерні риси творчості Грації Деледди та лексичні домінанти її ідіостилю, а також і окреслено методологію дослідження.В другому розділі презентовані матеріали дослідження і розглянуті особливості відтворення у перекладі кожної із лексичних домінант ідіостилю письменниці.Третій розділ присвячено дослідженню взаємодії індивідуального стилю перекладача та індивідуального стилю автора, а також аналізу основних помилок перекладачів.^UGrazia Deledda (1871 – 1936) is a famous Sardinian writer, the first winner of the Nobel Prize in Literature among women in Italy, and the second among women in the world (after the Swedish writer Selma Lagerlef). Her works have absorbed the features of all literary movements of the late nineteenth and early twentieth centuries, and have become a source of inspiration for future generations of writers (in particular, we can trace parallels with Elena Ferrante). Deledda's novels and short stories became known throughout the world and translated into various languages. But like the works of many other Italian writers, her creative heritage in Ukraine is not studied well, especially in the field of translation studies.Therefore, the aim of the research was to identify the main dominants of the writer's individual style and the ways of reproduction of such dominant in translation, as well as trace the interaction of the author's individual style of and the individual style of translators.Regarding the structure of the work: the dissertation consists of in an introduction, three chapters with conclusions, general conclusions, literature references and additional materials.In the first chapter we examined and the main movements and in Italian literature of the late nineteenth and early twentieth century, described the main features of Grazia Deledda's works, defined lexic dominants of her idividual style and outlined a methodology for the study.In the second chapter we described the research matherials and discussed the ways of translation of each lexical dominant of the writer's individual style.The third chapter is devoted to the study of the interaction of the individual style of the translator and the individual style of the author, as well as the analysis of the main errors of the translators.

На підставі вивчення теоретико-літературознавчих праць та ідейного контексту художніх творів проаналізовано систему етико-естетичних поглядів У.С.Моема. Зроблено висновок про еволюцію світогляду письменника від "чистого мистецтва" до "масової культури" через періоди захоплення іраціоналізмом і натуралізмом. Встановлено, що основними етико-еститичними вимогами до масового читача У.С.Моема були принципи розважальності, доступності, простоти стилю та втішливості. Показано, що як представник загальнолітературної для Великобританії тенденції подолання вікторіанської спадщини У.С.Моем ставив перед собою художні вимоги ідентичні завданням модерністського мистецтва. У творчості У.С.Моема виявлено художню адаптацію для масового читача проблематики, сюжетного та персонажного планів модерністського мистецтва, що є раннім зразком худжнього синтезу, характерного для подальшого розвитку мистецтва XX ст. Показано, що співвіднесення творчості У.С.Моема з масовою культурою визначається етико-естетичними настановами, на які автор спирається у творчому процесі: використання стереотипів, моралізаторство, адресація узгальнень, а також уявлення про ідеальний текст, який повністю задовольняє запити та вимоги розважальності, цікавості, доступності та "втішності". Виявлено, що центральними для етико-естетичної системи У.С.Моема є питання сенсу життя, критерії моральності, пошук естетичного ідеалу, місце літератури у суспільтві та вплив творчої особистості митця на вибір теми. Встановлено, що етико-естетичні вимоги розважальності, зображення "пристрастей та інстинктів" і "драматизації дії" обумовили у творчості У.С.Моема зміну художньо-методологічних орієнтирів та художнього пошуку від "чистого мистецтва" до реалістичної манери та перехід письменника до формуваня етико-естетичних задач, характерних для канонів масової культури.

  Скачати повний текст

Висвітлено життя та творчість П.В.Клименка - талановитого вченого-історика, джереловознавця, архівознавця, археографа, організатора архівної справи в Україні 1920 - 1930-х рр., педагога. На підставі всебічного історіографічного аналізу, наукової спадщини вченого, з використанням широкої джерельної бази вивчено внесок П.В.Клименка у справу збереження архівів та пам'яток старовини. Досліджено проблеми соціально-економічної історії України XVII - XVIII ст., історію розвитку цехового ремесла, виробничого руху українського населення XVIII - початку XIX ст. Визначено пріоритетні напрями досліджень історика, реконструйовано процес становлення П.В.Клименка як історика та джерелознавця. Розкрито фактори, що вплинули на формування його світогляду та наукових поглядів, зміст і характер наукових студій. Уперше в українській історіографії систематизовано та комплексно досліджено творчу спадщину П.В.Клименка, проаналізовано його персональний внесок у науку.

  Скачати повний текст

Для досягнення поставлених завдань було проаналізовано стан наукового вивчення теми, розглянуто і осмислено джерельну базу дослідження, обрано методологічний інструментарій і теоретичні засади необхідні для роботи.Розглянуто праці англійських мистецтвознавців, які присвячені темі тонкої кераміки Великобританії означеного періоду, зокрема Д. Сандона, Д. Годдена, Л. Джевіт, Г. Стівенсона, Д. Копіленда, Л. Бебб, П. Вуліскрофт, І. Фрістона, Х. Баллоу.Оглянуто та проаналізовано зразки фарфору-фаянсу Англії, Уельсу, Шотландії і Північної Ірландії завдяки державним і приватним колекціям. Найбільш численними і вагомими для дослідження були зібрання Музею Вікторії і Альберта, Художнього музею Британії, Музею королівського фарфору Вурстера, Музею Споуду, Національного музею Ліверпулю, Музею кераміки Сток-он-Тренту, Музею кераміки Белліка у Великобританії; Художнього музею Сієтлу в Австралії; Музею мистецтва Метрополітен у США; Національного музею мистецтва Богдана і Варвари Ханенків, Історико-меморіального музею Михайла Грушевського, Сумського обласного художнього музею імені Н. Онацького, Музею витончених мистецтв ім. О. Білого, Музею етнографії та художнього промислу НАН України.^UThe purpose of the research is to reveal the features of the art of fine ceramics of the leading artistic and industrial centers of Great Britain at the end of the XVIII and the beginning of the XX centuries.In order to achieve the set tasks, the state of scientific study of the topic was analyzed, the source base of the research was considered and understood, the methodological tools and theoretical foundations necessary for the work were selected.The works of English art historians devoted to the topic of fine ceramics of Great Britain of the specified period are considered, including J. Sandon, D Godden, L. Jewitt, G. Stevenson, R. Copeland D., L. Bebb, P. Woolliscroft, I. Freeston, H. Ballowe.Specimens of porcelain and faience from England, Wales, Scotland and Northern Ireland, thanks to public and private collections, were examined and analyzed. The most numerous and important for research were the collections of the Victoria and Albert Museum, the British Art Museum, the Wurster Royal Porcelain Museum, the Spode Museum, the National Museum of Liverpool, the Stoke-on-Trent Ceramics Museum, and the Belleek Ceramics Museum in Great Britain; Seattle Art Museum in Australia; the Metropolitan Museum of Art in the USA; Kharkiv Art Museum, Nikanor Onatsky Regional Art Museum in Sumy, Museum of Fine Arts of O. M. Biliy, The Khanenko Museum, Mykhailo Hrushevskyi Memorial Museum, Shvets Museum in Kyiv, The Ethnology Institute of National Academy of Sciences of Ukraine. First of all, these are the products of Wedgwood and Spode, in smaller quantities there are works by Worcester and Minton.

У дисертації в контексті культурологічно-мистецтвознавчої персонології розроблено підходи щодо виокремлення та характеристики особистісних детермінант творчої індивідуальності митців; показано значення культурних локусів у формуванні творчої особистості митця; визначено особистісні детермінанти творчої індивідуальності В. Косенка: інтроверсійність та екзистенційність, раціональний інтелектуалізм та помірковане новаторство як тип художнього мислення, символізм як інтенціональна домінанта, символістськи орієнтований постромантизм та романтизований неокласицизм як провідні стильові орієнтири; охарактеризовано музичний доробок В. Косенка житомирського періоду в контексті вияву особистісних детермінант творчої індивідуальності митця на змістовному та музично-стильовому рівнях. Поглиблено та розширено уявлення про шляхи розвитку українського модернізму. Удосконалено методику аналізу музичних творів з позицій виявлення в них на змістовному, семантичному та стильовому рівнях рис індивідуального почерку митця. Набули подальшого розвитку питання значення окремих локусів як культуротворчих одиниць у процесі формування національної культури; місця Житомира як культурного центру в розвитку української музичної культури ХХ століття; значення творчості В. Косенка у формуванні музичного канону українського модернізму.^UIn the thesis in the context of culturological and art history personology approaches regarding the identification and characteristics of personal determinants of the creative individuality of masters are developed; the importance of cultural loci in the formation of the master's creative personality is shown; the personal determinants of V. Kosenko's creative individuality are identified: introversion and existentialism, rational intellectualism and moderate innovation as a type of artistic thinking, symbolism as an intentional dominant, symbolistically oriented post-romanticism and romanticized neoclassicism as the leading style guidelines; the musical works of V. Kosenko of the Zhytomyr period in the context of the manifestation of the personal determinants of the master's creative individuality at the content and musical-style levels are characterized. Deepened and expanded is the understanding of the ways of development of Ukrainian modernism. Improved is the technique of analyzing musical works from the standpoint of identifying features of the master's individual handwriting at the content, semantic and stylistic levels. The following issues were further developed the significance of individual loci as cultural-creative units in the process of the formation of national culture; the place of Zhytomyr as a cultural center in the development of Ukrainian musical culture of the 20th century; the significance of V. Kosenko's creativity in the formation of the musical canon of Ukrainian modernism.The work uses an interdisciplinary strategy with the involvement of the methodology developed in biography, personology, cultural and art history regionalistics, due to which approaches have been developed regarding the identification and characteristics of personal determinants of the creative individuality of a person-master. Among the most important determinants that form the creative individuality, have been distinguished: 1) the era in which the master worked, and the generation to which he belonged; 2) the features of the deployment of his life scenario; 3) the correlation of extraversion and introversion vectors in the master's activity complex; 4) manifestation of creative individuality through musical style, genre priorities and appeal to the most important cultural symbols, signs, codes, archetypes, existentials; 5) locus as a cultural space in which the master's life scenario takes place.The personal determinants of V. Kosenko as a composer were formed in Zhytomyr, where, thanks to a high level of cultural life, he had ample opportunities for versatile self-realization as a musician, and his isolation from cultural centers allowed him to focus on creating an individual composer style. In the Zhytomyr period, V. Kosenko's worldview and composer personality were formed, which is characterized by introversion and existentiality, rational intellectualism and moderate innovation as a type of artistic thinking, symbolism as an intentional dominant, symbolistically oriented post-romanticism and romanticized neoclassicism as the leading stylistic guidelines.The landmark and constant in the process of the composer's stylistic evolution was the music of the era of romanticism, which most fully corresponded to the internal introverted determinants of his personality, thanks to which continuity was preserved in the process of V. Kosenko's transition from one style dominant to another. Neoclassical tendencies became a manifestation of a change in the vector in the master's creative-activity complex and showed a movement towards the objectification of musical images. In the best neoclassical works of V. Kosenko, his personal interverted determinants were organically combined with the objectivity of a musical language oriented towards ancient musical styles. The personal determinants of V. Kosenko's creative individuality are also revealed in the presence of the most important cultural symbols, archetypes, existentials in his music.

Об'єктом дослідження є політична система України протягом 1990 – 2014 рр. Предмет дослідження – особливості формування та функціонування режиму особистої влади В. Януковича. Мета дослідження: детальний аналіз обставин та причин виникнення, структури, механізмів влади та внутрішніх суперечностей режиму четвертого Президента України. Результати дослідження: у дисертації на основі аналізу комплексу документальних та наративних джерел досліджено формування та функціонування режиму особистої влади Віктора Януковича в контексті історичних реалій 1990-х – початку 2010-х рр. Для розкриття проблеми залучено низку соціальних та політичних теорій. Автор доводить, що становлення режиму особистої влади Віктора Януковича було складовою частиною ширшого процесу формування та посилення донецького клану на основі регіональних еліт Донецької та Луганської областей. Останній виступав як виразник політичних інтересів цієї неформальної групи на посадах голови обласної державної адміністрації та премʼєр-міністра. Після перемоги на президентських виборах 2010 р. В. Янукович розпочав активну діяльність зі збільшення власних повноважень та можливостей впливати на систему державного управління. Кроками до захоплення всієї повноти влади стали формування «коаліції тушок» за допомогою депутатів-перебіжчиків та фракцій Партії регіонів, Блоку Литвина та комуністів; відновлення дії Конституції 1996 р. за допомогою Конституційного Суду; приборкання опозиційних сил: прихильників Тимошенко, Податкового майдану, праворадикальних організацій та інших осередків спротиву за допомогою репресій та підкупу. Загалом на кінець 2011 р. Україна вже перебувала в цілком іншій політичній реальності, аніж на момент перемоги В. Януковича. Сукупність змін протягом 2010-2011 рр. Дає підстави говорити про державний переворот. Очільник донецького клану зосередив у власних руках величезні формальні та неформальні важелі впливу, фактично знищивши демократичні запобіжники встановлення авторитарного режиму. Основу режиму Віктора Януковича становила «Сім'я» – група близьких людей навколо його старшого сина О. Януковича. Говорити про її оформлення можна станом на 2012 рік, коли відбувалася низка ключових перестановок в уряді та стрімке зростання бізнес-структур Януковича-молодшого. Крах режиму Януковича був опосередковано пов'язаний з міжнародною політикою. Але головною причиною падіння створеної ним вертикалі були її глибокі внутрішні суперечності. Примітивна внутрішня та зовнішня політика спричинила гостру політичну кризу, задля вирішення якої потрібно було вийти за межі сповідуваних донецьким кланом підходів неформальних домовленостей, адміністративного ресурсу та корупції. Однак сам Янукович не був здатним на такі радикальні кроки. Цілком закономірно, його режим занепав під тиском ним же створених суперечностей під час Революції Гідності. Сфера використання: створення узагальнюючих праць з історії України другої половини ХХ – початку ХХІ ст., для укладання історичних, політичних енциклопедій, довідників, а також для розробки навчальних курсів, освітніх програм, підручників для загальноосвітніх закладів і закладів вищої освіти.^UThe object of research is the political system of Ukraine during 1990 - 2014. The subject of research - the peculiarities of the formation and functioning of the regime of personal power of Viktor Yanukovych. The purpose of the study: a detailed analysis of the circumstances and causes, structure, mechanisms of power and internal contradictions of the regime of the fourth President of Ukraine. Results of the research: The dissertation presents a complex analysis of factual and narrative sources,highlighting the formation and functioning of individual power regime of Victor Yanukovich government in the context of historic realities of 1990s – early 2010s.The research is based on a number of social and political theories.The author proves the fact, that the establishment of the regime of individualpower of Victor Yanukovych was an integral part of a wider trend, the formation and strengthening of the Donetsk clan comprising regional elites of Donetsk and Luhansk oblasts. He was to air the “voice” of political interests of this informal group when holding the post of the Head of Regional State Administration and Vice PrimeMinister. After winning the presidential elections in 2010, Victor Yanukovych took active steps to extend his individual responsibilities and rights to influence the systemof state administration. The steps towards his seizing ultimate power included forming a “titushki coalition” with the help of “turncoat” deputies and deputy factions of Party of Regions, Lytvyn's Block and Communists; resuming the legal power of Constitution of 1996 with the help of Constitutional Court; curbing oppositional powers through repressions and bribery, including Tymoshenko associates, Tax Maidan, right-wing radical organizations and other resistance organisations. Generally, by the end of 2011 Ukraine had been witnessing alternative political reality, different from the one relevant at the moment of V. Yanukovych presidential election victory. When takentogether, all the political changes occurring 2010-2011 indicate the coup. The head of the Donetsk Clan had single-handedly consolidated huge formal and informal power leverages, having in fact eliminated all democratic “fuses” to prevent the establishment of authoritarian regime. The backbone of Viktor Yanukovych's regime was “The Family” – a group of associates of his elder son, O. Yanikovych. Its formalization became clearly visible in 2012, when a number of key government administration posts were reshuffled, followed by rapid expansion of junior Yanukovych businesses. The collapse of Yanukovych regime was indirectly ignited by internationalpolitics. Still, the main reason of the abrupt downfall of the elaborately created authority vertical were its inner inconsistencies. Primitive internal and external policyhad led to acute political crisis. Its resolution demanded going beyond the practices, “preached” by the Donetsk Clan, those being informal agreements, administrativepressure and corruption. However, Yanukovych himself was hardly capable of taking such radical steps. Quite predictable was the fact, that his regime fell under pressureof the controversies and conflicts he himself created during the Revolution of Honour. Scope: creation of generalizing works on the history of Ukraine of the second half of the XX - beginning of the XXI century, for compiling historical, political encyclopedias, reference books, as well as for developing training courses, educational programs, textbooks for secondary and higher education institutions.