Розкрито модифікацію понять екзистенціалізму в силовому полі художнього мислення, їх перетікання з денотативного рівня у багатозначний конотативний, метафоричний за збереження смислового сенсу будь-якого поняття, що, складаючи основу поетичного словника поета разом з неологізмами на зразок "самособоюнаповнення", "життєсмерть", "смертеіснування" відповідає специфіці художньої свідомості автора та його філософської лірики. Висвітлено екзистенційний вибір В. Стуса, що полягає у пошуках шляхів до Бога.

  Скачати повний текст

Вивчено англійські неологізми кінця XX ст. як складову мовної картини світу та виявлено особливості лінгвокреативної діяльності людини, вербальні механізми її адаптації до навколишньої дійсності. Здійснено спробу реконструювати одну з ділянок картини світу англомовного суспільства, провести класифікацію та описати ті його фрагменти, які з'явились в мові наприкінці минулого століття. На підставі когнітивного аналізу нової лексики трьох останніх десятиліть простежено специфіку формування світосприйняття носія англійської мови, яке склалося в результаті концептуалізації й категоризації ним навколишнього світу, що знайшло своє відображення в різносистемних та різноструктурних лінгвістичних одиницях. Розглянуто один з аспектів когнітивної категоризації - шляхи розвитку наявних у картині світу англомовного суспільства категорій - в тому вигляді, в якому вони реалізовані в поповненні англійської мови новими номінативними одиницями. Особливу увагу приділено опису номінативного та концептуального просторів неологічної картини світу (НКС) англомовного суспільства кінця XX ст., виявлено шляхи та способи номінації нових структурних типів знань. На підставі значного за обсягом мовного матеріалу (5483 неологізмів) показано, як відображається категоризація навколишньої дійсності в новій лексиці англійської мови і як може розглядатися ця лексика з когнітивної точки зору. В центрі її уваги знаходяться знання та досвід людини, тобто онтологічна (знання про світ) та аксіологічна (оцінка суб'єктом світу) картини світу в різних сферах діяльності.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний лінгвістичний аналіз шляхів та способів поповнення економічного лексикону англійської мови залежно від макросоціальних економічних чинників. З'ясовано активність та виявлено взаємодію певних словотвірних способів і механізмів, проаналізовано формування нових, продуктивних у словнику сфери економіки дериваційних засобів, виділено напрямки функціональної мобільності лексичних одиниць, механізмів та видів семантичної деривації, вивчено структурні та семантичні особливості нової фразеології, шляхи її формування. Визначено роль соціально-економічних чинників розвитку словника сфери економіки, виділено основні соціофункціональні блоки економічної сфери, в яких сконцентровано значну кількість неологізмів.

  Скачати повний текст

Досліджено склад, характер, причини та шляхи формування новотворів, які з'являються у французькій мові протягом доби Відродження. Розглянуто лексико-семантичні процеси як основні шляхи реалізації словотвірних потенцій певної мови, а також здатність взаємодіяти з іншими мовами або підсистемами певної мови, результатом яких є творення нових слів, значень слів або словосполучень. Розроблено власну класифікацію лексико-семантичних процесів у французькій мові. Проаналізовано праці французької мовознавчої рефлексії XVI ст. і на їх підставі встановлено загальні тенденції розвитку словникового складу французької мови даної доби. Досліджено склад, характер і причини формування неологізмів. Встановлено притаманні особливості, а саме продуктивні форманти, дериваційні моделі, семантичні процеси, особливості фонографічної, граматичної та функціональної адаптації запозиченої лексики до словникового складу французької мови доби Відродження.

  Скачати повний текст

Запропоновано типологію словотвірної продуктивності слів, орієнтовану на реалізацію дериваційних можливостей лексем у реальному та потенційному аспектах. Одержано результати про середню мовну словотвірну продуктивність питомих і запозичених іменників у мовах. Уперше виявлено й описано словотвірні неологізми від синонімічних іншомовних і споконвічних іменників. Здійснено спробу встановити потенційні дериваційні можливості субстантивів різного походження з близьким значенням.

  Скачати повний текст

Уточнено визначення неологізму англійської мови та запропоновано типологію новітніх мовних одиниць. Простежено способи, засоби та механізми поповнення лексико-фразеологічного рівня англійської мови антропосферними інноваціями. Виявлено лінгвальні й екстралінгвальні чинники, які дозволяють встановити кореляцію між процесами поповнення лексичного складу англійської мови й основними соціально-культурними тенденціями розвитку сучасного англомовного суспільства. Визначено концептуально-поняттєві кластери та значущі словотвірні елементи та моделі, які сприяють формуванню розгалужених словотвірних, семантичних, тематичних парадигм англомовних новотворів.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено зіставному дослідженню особливостей словотворення політичних неологізмів в українській та англійській мовах. Проведено двобічне, синхронічно-зіставне дослідження, що базується на положеннях політичної лінгвістики, теорії словотвору, лексичної семантики з опертям на ідею про формально-змістовий аспект вивчення структури неологізмів української та англійської мов у межах білатеральної теорії знака. Узагальнюючи різноманітні підходи до трактування поняття «неологізм», його визначено як будь-яке нове слово або вислів, що з'являється в мові, а також запозичення та нові значення відомих слів; як двобічну одиницю, що характеризується новизною форми (словотвірні неологізми) та / або змісту (семантичні неологізми). Неологізми можуть бути нейтральними або стилістично маркованими.^UThe thesis is a comparative study of the specific features of word formation of political neologisms in the Ukrainian and English languages. There has been carried out a two-way, synchronous-comparative study, based on the theory of word formation, lexical semantics, and comparative semantics with reliance on the idea of the formal and semantic aspect of studying the structure of Ukrainian and English neologisms within the bilateral theory of a sign. Generalising different approaches to the definition of the notion «neologism», it is interpreted as any new word or phrase that appears in the language, as well as borrowing and new meanings of known words; bilateral units characterised by novelty of plans of expression (morphological neologisms) and/or content (semantic neologisms). Neologisms can be neutral or stylistically marked.

Вперше здійснено дослідження структури фрагментованих лексичних одиниць (ФЛО) в англомовних медіатекстах у комплексному та системному аспектах. Запропоновано оновлене трактування процесу фрагментації з урахуванням сучасної теорії словотворення. Визначено зв'язок між ФЛО, оказіоналізмами, неологізмами та термінами. Створено семіотичну концепцію ФЛО, яка визначає їх прагматичні властивості та формалізовано систему словотвірних моделей процесу фрагментації та просодичних закономіриностей ФЛО. Зіставлено продуктивні види фрагментації з метою визначення фреквенталії та універсалії. Вперше проведено комплексний аналіз прагматичних функцій ФЛО в різних видах медіадискурсу у контексті оновленої теорії коду. Доведено залежності між мовно-когнітивними чинниками фрагментації та ймовірністю появи ФЛО, довжиною ФЛО та її просодикою, видом медіадискурсу та функцією ФЛО, обсягом і видом тексту та кількістю ФЛО в ньому. Вперше використано метод кількісного аналізу для визначення співвідношення ФЛО певної довжини в лексиконі та у текстах і виявлено закономірності їх графічної довжини у порівнянні з нормативними лексемами.

  Скачати повний текст

Уперше обгрунтовано доцільність вивчення мовноособистісних характеристик М.Чернявського у контексті мовно-літературного процесу кінця XIX - початку XX ст. Визначено екстра- й інтралінгвістичні чинники формування письменника як мовної особистості. З'ясовано значення його редакторської та видавничої, педагогічної, громадської роботи для розвитку української літературної мови. Висвітлено його погляди на проблему мовно-національної єдності. Проаналізовано мовну тканину творів М.Чернявського, з'ясовано співвідношення фольклорних, діалектних, просторічних, книжних лексичних елементів у його художній мовній практиці. Висвітлено процес залучення до художньо-образної мови неологізмів і застарілих слів. Виокремлено традиційні компоненти образних домінант у творах М.Чернявського, що дозволило по-новому визначити функціонально-стилістичний потенціал мовних елементів, які організовано в систему тропів.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми впливу феміністського руху англомовних країн на розвиток і зміни словникового складу сучасної англійської мови, вивчено шляхи та механізми поповнення лексикону англійської мови, спричинені жіночим рухом, формування власне феміністського лексикону, а також "фемінізації" загальновживаної лексики. Визначено особливості феміністської неології теоретичного дискурсу та мовні результати суспільного резонансу, викликаного жіночим рухом. Встановлено основні вектори поповнення лексики під впливом фемінізму: внутрішній (теоретичний) та зовнішній (суспільна реакція на жіночий рух). Розглянуто можливі способи класифікації феміністських неологізмів, наведено детальну тематичну класифікацію на основі семантичного, соціо- та праксіолінгвістичного підходів.

  Скачати повний текст

Досліджено неологізми сфери інформаційних технологій у сучасній англійській мові. Проаналізовано особливості утворення, функціонування та способів фіксації різноманітних лексичних інновацій технічної галузі у когнітивному аспекті. Виділено основні когнітивні категорії, що репрезентують неологічну концептуальну систему зазначеного періоду та підпорядковані ним концепти. Фреймовий аналіз неологізмів сфери інформаційних технологій показав, що досліджувані лексичні одиниці співвідносяться з чотирма фреймовими моделями: предметноцентричною, акціональною, асоціативною та партонімічною. Виокремлено прототипні та периферійні фреймові моделі, що вербалізують неологізми сфери інформаційних технологій.

  Скачати повний текст

Проаналізовано лінгвістичний статус неологізмів у неокласичному тексті, розглянутих як індентифікаційну харакеристику художньої мовотворчості поетів цього напрямку. У контексті лінгвостилістичної дискурсивності дослідження розглянуто аргументацію мовознавчих/літературознавчих підходів до мотивації неології у неокласичному тексті. Проаналізовано концептуально сформульовані неокласиками критерії неологізації художнього тексту та їх прагматичний потенціал. Лінгвістично об'єктивована зумовленість неокласичної неології "полем культури". Визначено мотивацію та специфічний характер творення та функціонування неокласичної неології, її вплив на розвиток української літературної мови. Завдяки проведеному інтерпретативно-функціональному аналізу доведено тезу про можливість ідентифікації неокласичної поезії за неологічною характерстикою. Проаналізовано близько 700-т неокласичних неологізмів у трьох вимірах, а саме: горизонтальному (сполучуваності), парадигмальному та вертикальному ("поле культури") контекстах. Визначено лексико-семантичний тип словотвору як домінантний для неокласиків. Проведено стилеметричний зіставний аналіз неологізмів за частиномовною, лінгвокреативною та іншими характеристиками. Проаналізовано функції та стилістичний потенціал реалізованих у новому слові культурних асоціацій неокласиків як ресурс і можливість семантичного розвитку українського слова.

  Скачати повний текст

Досліджено характерні особливості семантичних неологізмів у сучасній французькій мові та проаналізовано їх функціонування у медіадискурсі. Як семантичні неологізми запропоновано розглядати автохтонні лексичні одиниці, які зазнали змін у семантичній структурі (власне семантичні неологізми), неологічні звороти та запозичення з англійської мови, семантика яких змінилася під час адаптації у системі французької мови. Зазначено, що важливими способами виникнення більшості семантичних неологізмів є метафоричне та метонімічне перенесення, видозміни референта та конверсія. Установлено, що як найчастіше відбуваються зміни у семантичній структурі лексем, яким властива значна кількість компонентів семантичного навантаження, що актуалізує потенційні семи та створює можливість їх конотативного функціонування. Доведено, що зміни у семантичному навантаженні лексем вказують на їх прагматичну варіативність. Відзначено, що поява нових елементів зумовлює зміну параметрів уживання лексичних одиниць, що збільшує їх прагматичну маркованість. Визначено, що використання семантичних неологізмів у медіадискурсі дає змогу економити мовленнєві зусилля, детермінує логічне, інформативне й емоційне поглиблення висловлювання, сприяє розвитку концептів новизни.

  Скачати повний текст

Здійснено системне та когнітивно-ономасіологічне дослідження найменувань осіб за родом діяльності (НОД) на матеріалі економіко-правової сфери (ЕПС) російської мови. Визначено окремий сектор номінативного простору на перетині термінологій економіки та права. Виявлено та комплексно проаналізовано типологічні та функціональні характеристики НОД ЕПС російської мови. З'ясовано лінії диференціації мовного матеріалу за різними параметрами у межах джерел поповнення означеного класу слів. Обгрунтовано структуру категорії діяча ЕПС російської мови. Визначено структурно-семантичні особливості найменувань осіб за родом їх діяльності в ЕПС російської мови. Установлено особливості логіко-поняттєвих і номінативних опозицій на позначення особи, що є вираженням економіко-правничих відношень у сучасній російській мові. Досліджено парадигматичні (лексико-тематичні, гніздові, синонімічні) зв'язки НОД ЕПС. Здійснено систематизований опис способів номінації у структурному та когнітивному аспектах. Проаналізовано ономасіологічні моделі суфіксальних і неоднослівних НОД. Визначено роль запозичень у формуванні підсистеми НОД російської мови. Охарактеризовано особливості лексикографічної інтерпретації запозичених НОД-неологізмів у спеціальних словниках.

  Скачати повний текст

Досліджено структурно-семантичні та функціонально-стилістичні особливості оказіоналізмів сучасної французької мови. На підставі вивчення різноманітних лексикографічних і текстологічних джерел поглиблено диференціацію понять оказіоналізм, неологізм, потенційне слово. Виявлено та проаналізовано поза- та внутрішньолінгвальні чинники виникнення оказіональних новотворів. На підставі дослідження способів утворення оказіоналізмів французької мови встановлено високу продуктивність та активність традиційних зразків морфологічної структури слова та нових словотвірних моделей. Виявлено, що крім розвитку семантики окремих словотвірних елементів і процесу формування нових афіксоїдних компонентів слів, чітко простежується тенденція злиття двох або більше лексем у більш стислі одиниці - телескопічні новотвори. Доведено, що асиміляція оказіоналізмів у мові та їх наступний перехід до розряду слів широкого вживання залежить від уведення даних лексем в систему парадигматичних і синтагматичних зв'язків і від сприйняття колективною мовною свідомістю носіїв мови.

  Скачати повний текст

Дисертаційну роботу присвячено суспільно-політичному неолексикону української інтернет-комунікації на синхронному зрізі 2014-2019 років. Виконано інтегральний аналіз семантичних, формальних і соціонормативних аспектів нових суспільно-політичних номінацій, з'ясовано особливості їх функціювання у мові інтернет-видань і соціальних мереж.Наукова новизна дисертаційної праці полягає в тому, що уперше в лінгвоукраїністиці вмотивовано необхідність аналізу суспільно-політичного неолексикону у період гібридної війни; увиразнено роль інтернет-комунікації як майданчика для апробації новотворів, неосемантів і неозапозичень; реалізовано авторський алгоритм інтегрального аналізу суспільно-політичного неолексикону, що передбачає, з одного боку, урахування семантичних, формальних і соціонормативних ознак лексичних одиниць, а з іншого - специфіки сучасної інтернет-комунікації; доведено потужне функційне навантаження негативно оцінних суспільно-політичних одиниць, що слугують індикатором поляризації українського соціуму. Практична цінність роботи полягає в тому, що зібрані матеріали слугуватимуть поповненню й укладанню лексикографічних праць, уточненню критеріїв соціонормативної оцінки новотворів і запозичень, використанню автоматичних фільтрів для ідентифікації мови ворожнечі в інтернет-комунікації.У процесі дослідження узагальнено доробок українських та зарубіжних мовознавців у сфері лексикологічних досліджень політичної комунікації, виконаних у структурній і антропологічній парадигмах. З'ясовано особливості дискурсивного, когнітивного і риторичного підходів у політичній лінгвістиці, студій тоталітарної мови й політичної метафори.Визначено зміст і категорійні ознаки поняття «суспільно-політичний неолексикон». Охарактеризовано його статус у лексико-семантичній підсистемі мови, наявність ідеологічного компонента у семантичному наповненні, стилістичну стратифікацію, сферу функціювання й актуальність позначуваних понять.Окреслено специфіку вивчення інтернет-комунікації як гетерогенного явища під впливом соціальних, комунікативних і технічних параметрів онлайн- середовища, жанру і мовної особистості користувача. Проаналізовано інтернет- видання й соціальні мережі як два види мультижанрових платформ із різними принципами передавання інформації, де виявляються суперрізноманіття і мультимодальність мови комп'ютерно опосередкованого спілкування. Каталізатором негативних соціальних процесів в інтернет-комунікації виступають гібридна агресія, політика постправди, фейкові новини й інформаційні бульбашки.Розроблено алгоритм інтегрального дослідження суспільно-політичного неолексикону української інтернет-комунікації. Розв'язано низку етичних і методологічних проблем: потребу анонімізації цитувань ілюстративного матеріалу задля захисту персональних даних інтернет-користувачів; відсіювання мовного матеріалу, продукованого ботами або тролефермами; можливість залучення платформи Ооодіе Тгепбз для вивчення лексичних інновацій та їх варіантності.Виокремлено у складі сучасного суспільно-політичного неолексикону п'ять тематичних груп: «Суспільство. Держава», «Політика», «Право»,«Економіка», «Військова справа». Вироблено багаторівневу модель семантичної стратифікації цього кластера: тематична група - тематична підгрупа - тематична мікрогрупа. З'ясовано, що у зв'язку з окупацією Криму, збройним конфліктом на Донбасі та загрозою повномасштабного воєнного вторгнення в інтернет-комунікації активізувалася лексика тематичної групи «Військова справа».Зроблено висновок, що інтегральний аналіз суспільно-політичного неолексикону дає змогу простежити реалізацію семантичних, формальних і соціонормативних ознак лексичних одиниць у сучасній інтернет-комунікації з урахуванням специфіки появи і функціювання новотворів, неосемантів і неозапозичень у суспільно-політичному контенті інтернет-видань і соціальних мереж. Семантична стратифікація, продуктивність словотворення і запозичення, а також функційне навантаження одиниць досліджуваного кластеру перебувають у тісному зв'язку з тенденціями суспільного життя, впливами нових технологій та реаліями гібридної війни.Зазначено, що узагальнення надаються до застосування у вивченні інших тематичних сегментів словникового складу, а також можуть стати підґрунтям для подальшого аналізу комунікативних практик українських користувачів соціальних мереж у контексті інформаційної агресії та гібридної війни.Ключові слова: лексикологія, стилістика, суспільно-політична лексика, неолексикон, неологізми, новотвори, неосеманти, неозапозичення, інтернет- комунікація, мова інтернет-видань, мова соціальних мереж, тематичні групи, суспільно-політичний контент, гібридна війна.^UThe dissertation is devoted to the new socio-political neolexicon in Ukrainian internet communication on the synchronous cut of 2014-2019. It conducts the integral analysis of semantic, formal and socio-normative aspects of the new socio¬political nominations, and clarifies their functioning peculiarities in the language of online media and social networks.The thesis scientific relevance is due to the first attempt in Ukrainian linguistics to provide evidence for the necessity of socio-political neolexicon permanent analysis in terms of hybrid warfare; emphasize the role of internet- communication as a platform for proper neologisms, neosemantisms, and new loanwords trial; implement the author's socio-political neolexicon integrated analysis algorithm which allows to take into account the semantic, formal, and socio¬normative features of lexical units, on the one hand, and the modern internet- communication specifics, on the other hand; prove the powerful functional load of new socio-political units with negative evaluative components that serve as an indicator of the Ukrainian society polarization. The practical value of the work is that the collected materials will serve to supplement and compile lexicographical works, clarify the criteria for socio-normative assessment of innovations and borrowings, and help to identify hate speech in internet-communication.The first chapter generalize the achievements of Ukrainian and foreign linguists in the field of political discourse lexicological research, performed in structural and anthropological paradigms. The author clarifies the peculiarities of discursive, cognitive and rhetorical approaches in political linguistics as well as totalitarian language and political metaphor studies.The content and categorical features of the concept socio-political neolexicon are determined through characteristics of its status in the language lexical-semantic subsystem, ideological component in units' semantics, stylistic stratification, functioning domain and denoted concepts relevance.The thesis outlines research specifics of internet communication being a heterogeneous phenomenon under the influence of social, communicative, and technical parameters in online environment as well as genre and user's language personality. Online media and social networks are two types of multi-genre platforms based on different principles of information transmission, however, they both reveal the language superdiversity and multimodality in computer mediated communication. Hybrid aggression, post-truth politics, fake news and information bubbles are the catalysts of negative social processes in the internet-communication.During developing integral analysis methodology for the new socio-political vocabulary in the Ukrainian internet communication, the author solves a number of ethical and methodological problems, i.e. the need to anonymize illustrative material in order to protect the internet users' personal data; screening-out of speech material produced by bots or troll farms; the possibility to use the Google Trends platform to study lexical innovations and their variation.The conclusions summarize that the integrated analysis of socio-political neolexicon allows to trace the semantic, formal and socio-normative features of lexical units in the modern Ukrainian internet communication taking into account the specifics of proper neologisms, neosemantisms, new loanwords appearance and functioning in socio-political content in online media and social networks. The trends of social life, influences of new technologies and realities of hybrid warfare are closely connected with the semantic stratification, productivity of word-formation and borrowing, and functional load of the units in the studied cluster.The generalizations are feasible for use in studies of other thematic segments in lexicon. Moreover, they can serve as a basis for further analysis of Ukrainian users' communicative practices in social networks in the context of information aggression and hybrid warfare.Key words: lexicology, stylistics, socio-political vocabulary, neolexicon, neologisms, proper neologisms, neosemantisms, new loanwords, internet- communication, language of online media, language of social networks, thematic groups, socio-political content, hybrid warfare.

У дисертації розроблено новий підхід до дослідження способів словотвору молодіжних соціолектів та їхнього функціонування в мережевому просторі з обґрунтуванням такого мовного утворення як цілісного та невід'ємного складника лексичної системи сучасної японської мови, що впливає на її інноваційні процеси у словотворі і семантиці.Запропоновано визначення молодіжного соціолекту як варіанта загальнонаціональної мови, що репрезентує світосприйняття, культурний досвід та моделі комунікативної поведінки молоді, детермінованого низкою соціолінгвістичних змінних з провідним параметром віку. Творення молодіжних соціолектів детерміновано такими соціолінгвальними параметрами, як соціальний тип, мовна спільнота, соціолінгвальні змінні віку, професії, статі, класу, статусу, належності до певної субкультури, що є критеріями класифікації соціолектів на стратифікаційні підмови.У розробці комплексної інтегративної методики дослідження використано інструментарій сучасних соціолінгвістичних методів і спеціальних методів та прийомів лінгвістики, у тому числі метод деривативного аналізу, формально-структурні прийоми аналізу за безпосередніми складниками, структурно-семантичного компонентного аналізу, елементи ономасіологічного аналізу, прийоми аналізу абревіатур і акронімів, метод концептуальної інтеграції, зіставного і стилістичного аналізів, прагмалінгвістичні методики, метод кількісних підрахунків, метод словникових дефініцій і етимологічного аналізу, а також метод соціолінгвістичного інтерв’ювання і анкетування.виявлено найпоширеніші способи й моделі словотворення у японських молодіжних соціолектах та здійснено їхньої класифікацію; продуктивні дієслівні, іменникові, прикметникові і прислівникові афікси; типи твірних одиниць за їхню частиномовною належністю і походженням, особливості граматичних процесів, що відбуваються у японському молодіжному словотворі під час поєднання афіксів з твірними словами, а також морфологічні і семантичні трансформації похідних слів-новотворів; встановлено значення, які надають афікси похідному слову.Обґрунтовано, що найпоширенішими способами словотворення у японських молодіжних соціолектах є скорочення, афіксація, англомовні запозичення, словоскладання, творення одиниць непрямої номінації і похідних, що ґрунтуються на прийомі словотвірної мовної гри.Скорочення ґрунтується на усіченні одного, двох і більше складників простого або складного слова, етикетних висловів, вільних сполучень і фразеологізмів відповідно до різнокомпонентних абревіатурних моделей, що реалізують принцип мовної економії і прагнення молоді до стислості, екпресивності, емотивності.Установлено, що найпродуктивніші ініціальні абревіатури як латинізація літер повнозначних власне японських лексем і англомовних запозичень представлені "стилем KY" за моделлю усічення кінцевої частини вихідного слова. Скороченню через редукцію дієслівного суфіксу 〜ら найчастіше підпадають дієслова з двома або трьома морами, рідше – з п’ятьма-шістьма морами.Визначено, що найпоширенішою моделлю деривації у молодіжних соціолектах, що зумовлює їхню своєрідну граматику, суфіксальний спосіб за допомогою дієслівних суфіксів ることば, 〜する, 〜つく; прикметникових суфіксів 〜い, ～げ, ～っぽい, у тому числі суфіксів ступеню ～フル і ～レス, вираження стану 〜てる і "родовидових зв’язків" ～系; іменникових суфіксів 〜さ, ～み, гонорифічних суфіксів ввічливості 君, ちゃん, 男, які є маркерами ввічливості; запозичених англійських суфіксів ~ing, ~ee, ~er, суфіксу ～チック, що співвідноситься з японським ～的. Визначено, що процеси запозичення іншомовних слів відзначені такими особливостями, як творення синонімів-дуплетів, інкорпорація неологізмів, формування акронімів, вихідні конститутивні одиниці яких можуть бути і запозиченими, і включати одиниці змішаного типу.Творення молодіжних соціолектів, що ґрунтуються на прийомах мовної гри, залучає редуплікацію ономатопеїчних лексем із подвоєнням кореню, лексеми або морфеми, використання явища паронімії, ненормативну перестановку морфем; каламбури, контамінації із випадінням кінця першої або початку другої лексем, засоби непрямої номінації через метафоризацію і метонімізацію.Серед унікальних засобів творення соціолектизмів мережевого простору виокремлено використання і ненавмисної, і навмисної неправильної конвертації через схожість нотації звукових гіперполів; перетворення на основі графемної подібності ієрогліфів, із заміною похідних символів кількома графемами із розширенням семантики похідного елементу, використання піктограм, символів, адаптованих варіантів японських стилів письма і різномовних абеток, поєднання ієрогліфа з абревіатурами і акронімами від англійських слів.Перспективою подальших досліджень вбачаємо вивчення словотвірних інновацій на фонетичному рівні, а також дослідження словотвору молодіжних соціолектів порівняно з іншими групами лексики обмеженого соціального вжитку.^UThe thesis introduces a new approach to studying the word-formation methods of youth sociolect and its network functioning, with justification for such a linguistic formation as an integral and inseparable component of the lexical system of contemporary Japanese language, influencing its innovative processes in word formation and semantics.The dissertation proposes the definition of youth sociolect as a variant of the colloquial-functional style of the national language that represents the world perception, cultural experience, and models of the communicative behaviour of young people, determined by a set of sociolinguistic variables with the leading parameter being age. The creation of a youth sociolect is determined by such sociolinguistic parameters as social type, linguistic community, sociolinguistic variables of age, profession, gender, class, status, and affiliation with a particular subculture, which serve as criteria for classifying the sociolect into stratification groups and subgroups.Based on derivative analysis and techniques for analyzing abbreviations and acronyms in conjunction with componential and onomasiological analysis, as well as analysis of immediate constituents, the study identifies the most common methods and models of word formation in Japanese youth sociolects and substantiates their classification.The research justifies that the most common word-formation methods in Japanese youth sociolects are abbreviation, acronym formation, the grammatical process of reduction of the verbal suffix -RA, suffixation, compounding, creating units of indirect nomination, and derivatives based on the word-formation language game technique.The study determines that the most common derivation model in youth sociolect, which shapes its distinctive grammar, is the suffixation method using verbal suffixes [ru kotoba], [suru], [zuku]; adjectival suffixes い, ～げ, ～っぽい, including degree suffixes ～フル [furu] and ～レス [resu], as well as state [teru], and "genus-species relationships"「～系; nominal suffixes 〜さ,「～み」 [~mi], honorific politeness suffixes「君」 [kun], 「ちゃん」 [chyan] 「男, which are negative politeness markers in the Japanese politeness system; borrowed English suffixes ~ing, ~ee, ~er, the suffix ～チック [chikku], which corresponds to the Japanese ～的 [teki].The dissertation proves that, unlike the standard language, where suffixes that create units in all three parts of speech can be both inflectional and derivational, they serve a derivational function in youth sociolects. In terms of Japanese word formation the non-standard derivational models provide the expressive, emotive, and evaluative connotations of derived sociolectisms. The creation of youth sociolects, based on linguistic play techniques, involves the reduplication of onomatopoeic lexemes with the duplication of the root, lexeme, or morpheme, the use of the phenomenon of paronyms, non-standard morpheme rearrangement, puns, contamination with the omission of the end of the first or the beginning of the second lexeme, and means of indirect nomination through metaphorization and metonymization. Among the unique means of creating network sociolectisms the dissertation identifies the use of both unintentional and intentional improper conversion due to the similarity of notation of sound hyperpoles. This involves transformation based on the graphemic similarity of hieroglyph characters, substituting derivative symbols with multiple graphemes to expand the semantics of the derivative element, the use of pictograms, symbols, adapted versions of Japanese writing styles, and various alphabets, as well as combining hieroglyph characters with abbreviations and acronyms from English words.The perspective of the further research is the study of word-formation innovations at the phonetic level, as well as the study of word formation in youth sociolects in comparison with other groups of limited social use vocabulary.

Запропоновано комплексний аналіз мовного матеріалу в руслі антропоцентризму та функціоналізму. Визначено екстралінгвальні чинники динамічних процесів та розглянуто їх вплив на розвиток даної лексики. Встановлено основні тенденції розвитку військової лексичної підсистеми на лексичному і словотвірному рівнях (неологізацію, архаїзацію, евфемізацію та англоамериканізацію даної підсистеми, розширення меж функціонального простору лексичних одиниць) та роль функціональної переорієнтації лексичних одиниць. Виявлено неологізми та архаїстичну лексику, здійснено їх класифікацію та якісний аналіз, виокремлено їх тематичні групи. Висвітлено певні стратегії евфемізації військової лексичної підсистеми, зроблено висновок про процес демілітаризації військової лексики. Виділено і охарактеризовано типи запозичень-англоамериканізмів, розкрито їх роль у розвитку військової лексичної підсистеми.

  Скачати повний текст

Дисертаційна робота присвячена дослідженню неологізмівукраїнськомовного сегмента соцмережі Facebook.Як неологізми у роботі розглядаємо одиниці (слова, словосполучення,фразеологізми, окремі їхні значення), що з'явилися і функціонують у мові впевний період її існування і позначають нові й актуалізовані реалії та поняття, атакож індивідуально-авторські інновації (оказіоналізми), новизна якихусвідомлюється загалом.Актуальність роботи визначається безпрецедентним поширеннямсоціальної мережі Facebook серед мешканців України та світу протягомостанніх років, значною динамічністю лексичного й фразеологічного складуспецифічної мови спілкування у цій соцмережі та відсутністю спеціальногокомплексного лінгвістичного дослідження неологічної лексики й фразеології таособливостей комунікації в цьому контенті.Мета роботи полягає у вивченні лексичних, словотворчих, семантичних,графічних і фразеологічних неологізмів у соцмережі Facеbook початку ХХІстоліття, встановленні джерел їх походження та функціонально-стилістичнихособливостей.Джерельною базою дослідження слугували українськомовні текстисоціальної мережі Facebook за 2017-2021 рр.Наукова новизна роботи зумовлена тим, що в ній уперше здійсненокомплексний аналіз неологізмів українськомовного сегменту Facebook;закцентовано увагу на основних шляхах поповнення неологічної лексики йфразеології; виявлено й схарактеризовано продуктивні способи та засобисловотворення неологізмів у дискурсі вказаної соціальної мережі; з'ясованоджерела зовнішніх новозапозичень і їх тематичні групи; розглянуто внутрішнівходження; визначено функційно-стилістичні особливості вживання новиходиниць у соцмережі Facebook; поглиблено лінгвістичні знання про інтернет-комунікацію загалом та про соціальну мережу Facebook як важливий її жанрзокрема.^UThe thesis is a study of neologisms of the Ukrainian-speaking segment ofFacebook social network.In the dissertation, neologisms are viewed as units (words, phrases,phraseologies, their individual meanings) that appeared and function in the languagein a certain period of its existence and denote new and updated realities and concepts,as well as individual authorial innovations (occasionalisms, ad hock formations), thenovelty of which is realized in general.The relevance of the research is determined by the unprecedented spread ofFacebook social network among residents of Ukraine and the whole world takingplace over the past years, the significant dynamism of lexis and phraseology ofspecific language of communication in this social network and the lack of specialcomprehensive linguistic study on neological lexicon and phraseology as well asfeatures of communication in this content.The aim of the work is to study lexical, word-forming, semantic, graphic andphraseological neologisms used in the social network Facebook at the beginning ofthe XXI century, to determine the sources of their origin as well as functional andstylistic features.The source basis of the study is formed by the Ukrainian texts of the socialnetwork Facebook within the period of 2017-2021.The scientific novelty obtained is that for the first time: the comprehensiveanalysis of neologisms of the Ukrainian-language segment of Facebook wasconducted; the main ways of replenishment of neological lexicon and phraseology areemphasized; the productive ways and means of word-formation of neologisms in thediscourse of the social network are revealed and characterized; the sources of externalnew borrowings and their thematic groups are clarified; internal occurrences areconsidered; functional and stylistic features of the use of new units in the socialnetwork Facebook are defined; the linguistic knowledge about Internetcommunication in general and the social network Facebook as an important genre, inparticular, is increased.

Дисертацію присвячено дослідженню гендерно маркованих фразеологізмів сучасної німецької мови. На матеріалі корпусу з 828 гендерно маркованих одиниць, який сформовано на основі фразеологічних словників, текстів художньої літератури й корпусу німецької мови DWDS, проаналізовано специфіку гендерного маркування фразеологізмів, їхній лінгвокультурний та прагматичний аспекти. Проведене дослідження уможливило визначення ступеня гендерної чутливості німецької мови на рівні фразеології, яка характеризується гендерними асиметріями, однак має потенціал для розвитку гендерної симетричності.Лінгвокультурні підходи до статі виражаються у гендерних стереотипах, що репрезентують культурну специфіку у фразеології. Значне різноманіття структурних гендерних маркерів дало змогу виокремити лінгвокультурні групи гендерно маркованих фразеологізмів в залежності від ключового структурного компонента. Яскрава національно-культурна специфіка притаманна гендерно маркованим фразеологізмам з компонентом-зоонімом. Такі фразеологізми в німецькій мові вказують на осіб чоловічої чи жіночої статі та імплікують певну характеристику останніх, яка залежить від поглядів культури на тварину, що входить до компонентного складу вислову. Прагматичний аспект гендерно маркованих фразеологізмів втілюється передусім у так званих вигукових фразеологізмах, що утворюють порівняно нечисленну групу та характеризуються переважно маскулінними маркерами. На основі аналізу культурної конотації в прислів'ях з фемінінним та маскулінним компонентом прагматизується роль жінки та чоловіка в німецькому суспільстві. Такі прислівʼя втілюють різні погляди на жінку й чоловіка: загальне уявлення про жінку/чоловіка та їх роль в суспільстві, особливості характеру й поведінки, стосунки між статями, відносини між собою, зовнішність, розумові здібності, роль в шлюбі тощо. Аналіз вживання симетричних гендерно маркованих фразеологізмів у публіцистичних текстах виявив, що подолання мовного сексизму в мові не означає подолання його в мовленні. Гендерно марковані фразеологізми широко використовуються в художній літературі. Завдяки використанню гендерно маркованих фразеологізмів, образи героїв художньої літератури набувають самобутності й унікальності. Авторські неологізми слугують додатковим джерелом збагачення словникового запасу певної мови.^UThe dissertation deals with the research of gender marked phraseological units in modern German language. The source material, which was examined, included 828 gender marked units. By means of this corpus, which was formed on the basis of phraseological dictionaries, fiction texts and the German language corpus DWDS, linguacultural and pragmatic aspects of gender marked phraseological units were analyzed. The study made it possible to determine the degree of gender sensitivity of the German language at the level of phraseology, which is characterized by gender asymmetries, but some gender-symmetrical phraseological units can be createt. Linguacultural views on gender are most clearly expressed in gender stereotypes that represent cultural specificity in phraseology. The great variety of structural gender markers made it possible to distinguish linguistic and cultural groups of gender marked phraseology depending on the key structural component. Gender marked phraseological with a zoonym component have a special national and cultural specificity. Such phraseologies in German indicate men or women and imply a certain characteristic of them, which depends on the views of culture on the animal that is a component of the phraseological unit. The pragmatic aspect of gender marked phraseology takes place primarily in the so-called pragmatic phraseological units, which form a relatively small group and are characterized mainly by masculine markers. The role of women and men in German society is pragmatized on the basis of cultural connotations in proverbs, with a feminine and masculine component. The analysis of the use of symmetrical gender marked phraseological units in publicist discourse revealed that overcoming linguistic sexism in language does not mean overcoming it in speech. Gender marked phraseology is widely used in fiction. Gender marked phraseology provides the heroes of fictional texts with originality and uniqueness. Author's neologisms serve as an additional source of enrichment of the vocabulary of a certain language.