На базі картотеки, укладеної за матеріалами україномовної періодики 1991 - 2001 рр., проаналізовано неологізми інноваційних процесів у сучасній українській мові у межах тематичних груп: "Політика", "Право", "Економіка", "Наука і техніка", "Культура і мистецтво", "Спорт". Виявлено дієві екстралінгвальні чинники змін у складі сучасної української лексики. Висвітлено провідні тенденції творення нових слів. Описано способи деривації неологізмів (морфологічний та семантичний). Розглянуто пласт нового в лексиці сучасної української мови, який ілюструє міграційні процеси всередині системи (внутрішні входження), а також появу нових елементів ззовні через пряме та опосередковане позичання (зовнішні входження - етранжизми). Охарактеризовано зародження й розвиток української неології як окремого напряму лінгвістичних досліджень. Проаналізовано практику лексикографічного опрацювання нових слів на тлі здобутків провідних дослідницьких центрів Європи. Узагальнено принципи оцінювання нової лексики з погляду літературної норми.

  Скачати повний текст

Запропоновано комплексний аналіз мовного матеріалу в руслі антропоцентризму та функціоналізму. Визначено екстралінгвальні чинники динамічних процесів та розглянуто їх вплив на розвиток даної лексики. Встановлено основні тенденції розвитку військової лексичної підсистеми на лексичному і словотвірному рівнях (неологізацію, архаїзацію, евфемізацію та англоамериканізацію даної підсистеми, розширення меж функціонального простору лексичних одиниць) та роль функціональної переорієнтації лексичних одиниць. Виявлено неологізми та архаїстичну лексику, здійснено їх класифікацію та якісний аналіз, виокремлено їх тематичні групи. Висвітлено певні стратегії евфемізації військової лексичної підсистеми, зроблено висновок про процес демілітаризації військової лексики. Виділено і охарактеризовано типи запозичень-англоамериканізмів, розкрито їх роль у розвитку військової лексичної підсистеми.

  Скачати повний текст

Розглянуто активні процеси в розвитку лексики, семантики та словотвору української мови другої половини 1980 - 1990 рр. на матеріалі мови засобів масової інформації. Висвітлено основні поза- та внутрішньомовні чинники, що сприяли інтенсифікації якісних і кількісних змін у словниковому складі національної мови, досліджено головні механізми лексичної номінації, показові для аналізованого періоду. На основі проведених досліджень залучено до наукового обігу широкий масив неопрацьованого й недослідженого лексичного матеріалу. Встановлено, що в контексті динамічних процесів українського лексикону кінця XX ст. центральне місце посідає неологізація. Уточнено традиційне визначення неологізмів, з'ясовано етапи освоєння їх у мові, проаналізовано структурно-семантичну і стилістичну функцію оказіоналізмів у лінгвальній практиці сучасних мас-медіа. Описано найважливіші тематичні групи лексико-семантичних інновацій. На основі лексикографічного та лексико-семантичного аналізу здійснено класифікацію неологізмів та актуалізованих, денотативно-конотативно переорієнтованих і пасивізованих слів. Визначено корпус актуалізованої лексики, семантико-стилістичні особливості соціально переорієнтованих одиниць, розглянуто підгрупи пасивізованих слів. Грунтовно досліджено способи й засоби словотворення, виявлено використання продуктивних словотвірних типів у інноваційних процесах. Проаналізовано явища модифікацій семантичної структури слів, охарактеризовано особливості входження, адаптації та джерела поповнення словника української мови означеного періоду новими іншомовними одиницями.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми впливу феміністського руху англомовних країн на розвиток і зміни словникового складу сучасної англійської мови, вивчено шляхи та механізми поповнення лексикону англійської мови, спричинені жіночим рухом, формування власне феміністського лексикону, а також "фемінізації" загальновживаної лексики. Визначено особливості феміністської неології теоретичного дискурсу та мовні результати суспільного резонансу, викликаного жіночим рухом. Встановлено основні вектори поповнення лексики під впливом фемінізму: внутрішній (теоретичний) та зовнішній (суспільна реакція на жіночий рух). Розглянуто можливі способи класифікації феміністських неологізмів, наведено детальну тематичну класифікацію на основі семантичного, соціо- та праксіолінгвістичного підходів.

  Скачати повний текст

Досліджено новітні процеси, що спостерігаються у мові української преси кінця ХХ - початку ХХІ ст. Розглянуто мову і стиль журналістського тексту, описано динамічні процеси сучасного медіатексту, особливості мови газети як засобу масової інформації (ЗМІ). Визначено сучасний стан і проаналізовано основні тенденції розвитку мови мас-медіа: перерозподіл активної та пасивної лексики, розширення сполучуваності слів як наслідок актуалізації їх уживання, оновлення лексичного фонду сучасними запозиченнями, детермінологізацію спеціальної лексики, збагачення мови ЗМІ новотворами, вкраплення розмовних елементів у сучасний журналістський текст. Проаналізовано неологічну лексику, що функціонує на сторінках періодичних видань останніх десятиліть. Розкрито основні причини активізації запозичень у сучасній українській літературній мові. Висвітлено особливості неологізмів, що виникли на базі української мови, відповідно до способів їх творення. Значну увагу приділено основних лексичним засобам експресивності сучасного медіатексту (ідеологемам, демінутивам та оказіональній лексиці, перифразам, епітетам, метафоризації).

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено німецькі абстрактні іменники в діахронії, зокрема абстрактні іменники - поняття Реформації 1518 - 1525 рр., які увійшли до сучасних терміносистем. Теоретично обгрунтовано новий методологічний підхід до проблем розмежування абстрактних та конкретних значень та дослідження абстрактної лексики в діахронії. Лексичну абстракцію розглянуто як польову структуру в семантиці, запропоновано шкалу для визначення ступеня абстрактності лексичних одиниць та їх окремих значень. Всебічно проаналізовано абстракті іменники - словотвірні та семантичні неологізми ранньонововерхньонімецької (РНВН) мови, розглянуто їх тематичні групи, екстра- та інтралінгвістичні причини їх появи, порівняно значення періоду РНВН у різних авторів - прибічників і противників реформації. Проведено статистичний аналіз вживання неологізмів в текстах РНВН, частотності способів словотвору та видів семантичної деривації. За результатами дослідження визначено ключове значення РНВН для формування сучасного німецького словника абстрактної лексики та розвитку лексичної абстракції в семантичній системі взагалі. Уточнено роль окремих авторів Реформації в процесі формування нових терміносистем, визначено деякі характерні закономірності словотвору та семантичної деривації німецьких багатозначних абстрактних іменинників в діахронії.

  Скачати повний текст

Вивчено англійські неологізми кінця XX ст. як складову мовної картини світу та виявлено особливості лінгвокреативної діяльності людини, вербальні механізми її адаптації до навколишньої дійсності. Здійснено спробу реконструювати одну з ділянок картини світу англомовного суспільства, провести класифікацію та описати ті його фрагменти, які з'явились в мові наприкінці минулого століття. На підставі когнітивного аналізу нової лексики трьох останніх десятиліть простежено специфіку формування світосприйняття носія англійської мови, яке склалося в результаті концептуалізації й категоризації ним навколишнього світу, що знайшло своє відображення в різносистемних та різноструктурних лінгвістичних одиницях. Розглянуто один з аспектів когнітивної категоризації - шляхи розвитку наявних у картині світу англомовного суспільства категорій - в тому вигляді, в якому вони реалізовані в поповненні англійської мови новими номінативними одиницями. Особливу увагу приділено опису номінативного та концептуального просторів неологічної картини світу (НКС) англомовного суспільства кінця XX ст., виявлено шляхи та способи номінації нових структурних типів знань. На підставі значного за обсягом мовного матеріалу (5483 неологізмів) показано, як відображається категоризація навколишньої дійсності в новій лексиці англійської мови і як може розглядатися ця лексика з когнітивної точки зору. В центрі її уваги знаходяться знання та досвід людини, тобто онтологічна (знання про світ) та аксіологічна (оцінка суб'єктом світу) картини світу в різних сферах діяльності.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний лінгвістичний аналіз шляхів та способів поповнення економічного лексикону англійської мови залежно від макросоціальних економічних чинників. З'ясовано активність та виявлено взаємодію певних словотвірних способів і механізмів, проаналізовано формування нових, продуктивних у словнику сфери економіки дериваційних засобів, виділено напрямки функціональної мобільності лексичних одиниць, механізмів та видів семантичної деривації, вивчено структурні та семантичні особливості нової фразеології, шляхи її формування. Визначено роль соціально-економічних чинників розвитку словника сфери економіки, виділено основні соціофункціональні блоки економічної сфери, в яких сконцентровано значну кількість неологізмів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проведено цілісний лінгвістичний аналіз живого процесу оновлення словникового складу російської мови, виявлено лексико-семантичну, словотвірну та функціональну специфіку іншомовних неологізмів на зламі XX ст. Встановлено особливості функціонування неозапозичень у таких малодосліджуваних мовленнєвих сферах, як творча діяльність пострадянського соціуму та галузь політтехнологій, визначено динамічні процеси серед типів іншомовної лексики. Досліджувані інновації розглянуто як рухливий лексичний простір.

  Скачати повний текст

Встановлено структурно-семантичні та функціонально-стилістичні особливості соціально-політичних неологізмів та оказіоналізмів у американському варіанті англійської мови за період 1963 - 2003 рр. На основі широкого кола лексикографічних та текстологічних джерел проведено диференціацію понять неологізмів та оказіоналізмів. Простежено та уточненно, за якими традиційними та новими словотвірними моделями морфологічної структури слова побудовано нову суспільно-політичну лексику. Розглянуто різноманітні способи утворення неологізмів та оказіоналізмів, встановлено взаємозв'язок та взаємозалежність між позамовними та внутрішньомовними чинниками, які активізують словотворчі процеси. Виявлено причини виникнення соціально-політичних евфемізмів та дисфемізмів, з'ясовано метафорично-метонімічні та синонімічно-антонімічні особливості нової суспільно-політичної лексики американського варіанта англійської мови у процесі їх функціонування у мові та мовленні.

  Скачати повний текст

Досліджено характерні особливості семантичних неологізмів у сучасній французькій мові та проаналізовано їх функціонування у медіадискурсі. Як семантичні неологізми запропоновано розглядати автохтонні лексичні одиниці, які зазнали змін у семантичній структурі (власне семантичні неологізми), неологічні звороти та запозичення з англійської мови, семантика яких змінилася під час адаптації у системі французької мови. Зазначено, що важливими способами виникнення більшості семантичних неологізмів є метафоричне та метонімічне перенесення, видозміни референта та конверсія. Установлено, що як найчастіше відбуваються зміни у семантичній структурі лексем, яким властива значна кількість компонентів семантичного навантаження, що актуалізує потенційні семи та створює можливість їх конотативного функціонування. Доведено, що зміни у семантичному навантаженні лексем вказують на їх прагматичну варіативність. Відзначено, що поява нових елементів зумовлює зміну параметрів уживання лексичних одиниць, що збільшує їх прагматичну маркованість. Визначено, що використання семантичних неологізмів у медіадискурсі дає змогу економити мовленнєві зусилля, детермінує логічне, інформативне й емоційне поглиблення висловлювання, сприяє розвитку концептів новизни.

  Скачати повний текст

Виконано комплексне дослідження явища голодомору в Україні 1932 - 1933 рр. як однієї з провідних тем української та світової журналістики. Проведено грунтовний аналіз його різних аспектів, зокрема національно-соціального, морально-правового, демографічного, історичного, інформаційного та мовно-концептуального. З'ясовано особливості висвітлення явища голодомору 1930-х рр. в українських і закордонних періодичних та монографічних джерелах (даного історичного періоду та сучасних). Охарактеризовано специфіку функціонування образу публіциста в газетному тексті доби тоталітарної журналістики (на прикладі львівського щоденника "Діло" 1932 - 1937 рр.). Вперше виконано мовно-концептуальний аналіз лексеми голод 1932 - 1933 рр. у художніх, публіцистичних і наукових текстах і досліджено її семантичне поле на підставі вивчення лексико-графічних праць. Доведено, що голодомор спричинив появу в українській мові специфічних неологізмів, абревіатур, стійких словосполучень і формування нових жанрів усної народної творчості.

  Скачати повний текст

Вперше здійснено дослідження структури фрагментованих лексичних одиниць (ФЛО) в англомовних медіатекстах у комплексному та системному аспектах. Запропоновано оновлене трактування процесу фрагментації з урахуванням сучасної теорії словотворення. Визначено зв'язок між ФЛО, оказіоналізмами, неологізмами та термінами. Створено семіотичну концепцію ФЛО, яка визначає їх прагматичні властивості та формалізовано систему словотвірних моделей процесу фрагментації та просодичних закономіриностей ФЛО. Зіставлено продуктивні види фрагментації з метою визначення фреквенталії та універсалії. Вперше проведено комплексний аналіз прагматичних функцій ФЛО в різних видах медіадискурсу у контексті оновленої теорії коду. Доведено залежності між мовно-когнітивними чинниками фрагментації та ймовірністю появи ФЛО, довжиною ФЛО та її просодикою, видом медіадискурсу та функцією ФЛО, обсягом і видом тексту та кількістю ФЛО в ньому. Вперше використано метод кількісного аналізу для визначення співвідношення ФЛО певної довжини в лексиконі та у текстах і виявлено закономірності їх графічної довжини у порівнянні з нормативними лексемами.

  Скачати повний текст

Проаналізовано основні теоретичні положення, які є базою для вивчення оказіональної лексики в мові української преси 1990-х рр. Розглянуто наявні у лінгвістиці критерії розмежування понять "оказіоналізм", "неологізм", "потенційне слово". Охарактеризовано основні ознаки оказіональної лексики та з'ясовано поняття, взаємопов'язані з явищем оказіональності. Висвітлено основні екстралінгвальні та інтралінгвальні фактори, що сприяли появі оказіоналізмів у мові преси дослідженого періоду. Вивчено структуру, семантику, частиномовну належність оказіональних утворень, установлено найбільш продуктивні способи оказіонального словотворення у мові преси 1990-х рр. Визначено функціонально-стилістичні особливості оказіоналізмів та їх використання як засобу збагачення експресивно-стилістичних можливостей мови преси.

  Скачати повний текст

Проведено системний аналіз входження неологізмів у мову засобів масової інформації Рівненщини кінця XX - початку XXI ст. Висвітлено основні тенденції в оновленні словникового складу медіалексики. Проаналізовано найпродуктивніші способи творення нових слів, що функціонують у мові мас-медіа на базі питомих та іншомовних коренів. Розглянуто закономірності словотвірної адаптації новітніх запозичень мови засобів масової комунікації. Узагальнено критерії оцінки уживання сленгізмів у мові засобів масової інформації Рівненщини.

  Скачати повний текст

Уперше обгрунтовано доцільність вивчення мовноособистісних характеристик М.Чернявського у контексті мовно-літературного процесу кінця XIX - початку XX ст. Визначено екстра- й інтралінгвістичні чинники формування письменника як мовної особистості. З'ясовано значення його редакторської та видавничої, педагогічної, громадської роботи для розвитку української літературної мови. Висвітлено його погляди на проблему мовно-національної єдності. Проаналізовано мовну тканину творів М.Чернявського, з'ясовано співвідношення фольклорних, діалектних, просторічних, книжних лексичних елементів у його художній мовній практиці. Висвітлено процес залучення до художньо-образної мови неологізмів і застарілих слів. Виокремлено традиційні компоненти образних домінант у творах М.Чернявського, що дозволило по-новому визначити функціонально-стилістичний потенціал мовних елементів, які організовано в систему тропів.

  Скачати повний текст

Досліджено структурно-семантичні та функціонально-стилістичні особливості оказіоналізмів сучасної французької мови. На підставі вивчення різноманітних лексикографічних і текстологічних джерел поглиблено диференціацію понять оказіоналізм, неологізм, потенційне слово. Виявлено та проаналізовано поза- та внутрішньолінгвальні чинники виникнення оказіональних новотворів. На підставі дослідження способів утворення оказіоналізмів французької мови встановлено високу продуктивність та активність традиційних зразків морфологічної структури слова та нових словотвірних моделей. Виявлено, що крім розвитку семантики окремих словотвірних елементів і процесу формування нових афіксоїдних компонентів слів, чітко простежується тенденція злиття двох або більше лексем у більш стислі одиниці - телескопічні новотвори. Доведено, що асиміляція оказіоналізмів у мові та їх наступний перехід до розряду слів широкого вживання залежить від уведення даних лексем в систему парадигматичних і синтагматичних зв'язків і від сприйняття колективною мовною свідомістю носіїв мови.

  Скачати повний текст

Здійснено системне та когнітивно-ономасіологічне дослідження найменувань осіб за родом діяльності (НОД) на матеріалі економіко-правової сфери (ЕПС) російської мови. Визначено окремий сектор номінативного простору на перетині термінологій економіки та права. Виявлено та комплексно проаналізовано типологічні та функціональні характеристики НОД ЕПС російської мови. З'ясовано лінії диференціації мовного матеріалу за різними параметрами у межах джерел поповнення означеного класу слів. Обгрунтовано структуру категорії діяча ЕПС російської мови. Визначено структурно-семантичні особливості найменувань осіб за родом їх діяльності в ЕПС російської мови. Установлено особливості логіко-поняттєвих і номінативних опозицій на позначення особи, що є вираженням економіко-правничих відношень у сучасній російській мові. Досліджено парадигматичні (лексико-тематичні, гніздові, синонімічні) зв'язки НОД ЕПС. Здійснено систематизований опис способів номінації у структурному та когнітивному аспектах. Проаналізовано ономасіологічні моделі суфіксальних і неоднослівних НОД. Визначено роль запозичень у формуванні підсистеми НОД російської мови. Охарактеризовано особливості лексикографічної інтерпретації запозичених НОД-неологізмів у спеціальних словниках.

  Скачати повний текст

Проаналізовано лінгвістичний статус неологізмів у неокласичному тексті, розглянутих як індентифікаційну харакеристику художньої мовотворчості поетів цього напрямку. У контексті лінгвостилістичної дискурсивності дослідження розглянуто аргументацію мовознавчих/літературознавчих підходів до мотивації неології у неокласичному тексті. Проаналізовано концептуально сформульовані неокласиками критерії неологізації художнього тексту та їх прагматичний потенціал. Лінгвістично об'єктивована зумовленість неокласичної неології "полем культури". Визначено мотивацію та специфічний характер творення та функціонування неокласичної неології, її вплив на розвиток української літературної мови. Завдяки проведеному інтерпретативно-функціональному аналізу доведено тезу про можливість ідентифікації неокласичної поезії за неологічною характерстикою. Проаналізовано близько 700-т неокласичних неологізмів у трьох вимірах, а саме: горизонтальному (сполучуваності), парадигмальному та вертикальному ("поле культури") контекстах. Визначено лексико-семантичний тип словотвору як домінантний для неокласиків. Проведено стилеметричний зіставний аналіз неологізмів за частиномовною, лінгвокреативною та іншими характеристиками. Проаналізовано функції та стилістичний потенціал реалізованих у новому слові культурних асоціацій неокласиків як ресурс і можливість семантичного розвитку українського слова.

  Скачати повний текст