Дисертація присвячена питанням структурно-функціональної організації популяцій гризунів західного регіону України (Полісся, Лісостеп, Прикарпаття, Карпати, Закарпаття). На основі багаторічних стаціонарних та експериментальних досліджень встановлені закономірності біотопічного розміщення і чисельності популяцій гризунів, їх динаміка, вікова, статева і просторова структури, функціональна роль у природних й антропогенно змінених екосистемах, консортивні зв'язки, морфофізіологічні адаптації та мікроеволюційні процеси. Запропонований системний підхід щодо управління популяціями шкідливих, корисних та рідкісних видів.

  Скачати повний текст

Дається порівняльна характеристика репродуктивного періоду та деяких аспектів популяційної структури 4 видів синиць (Parus major, Parus caeruleus, Parus palustris, Parus ater), які гніздяться в природних та антропогенних ландшафтах Поділля. Розглядаються видовий склад, чисельність та ієрархічна структура різного роду змішаних зграй в позагніздові періоди року, а також досліджені особливості використання птахами кормових мікростанцій та висотних інтервалів просторової кормопошукової ніші, ширини та перекривання цих ніш.

  Скачати повний текст

Досліджено механізм взаємодії гірських ландшафтних структур із магістральними трубопроводами. В результаті запропоновано карти поширення шкідливих природно-географічних процесів та стійкості природних комплексів. На цій основі розроблені ландшафтно-екологічні підходи до оптимізації антропогенно-порушених територій Карпатського регіону.

  Скачати повний текст

Вперше на прикладі представників роду Turdus показано основні біогеоценотичні популяційні адаптації птахів до екологічних факторів. Встановлено закономірності еколого-ландшафтного розміщення дроздових птахів та проведено аналіз особливостей просторового розміщення гнізд дроздів в залежності від біогеоценотичних та антропогенних факторів. Вперше виявлено динамізм оологічних параметрів птахів одного роду в умовах дії антропогенного пресу. В умовах трансформованих ландшафтів показано вплив різних екологічних факторів на плодючість та продуктивність розмноження. Проаналізовані причини флюктуації чисельності птахів та пульсації їх ареалів. Проведена комплексна оцінка біоценотичної ролі дроздів в ландшафтах.

  Скачати повний текст

Встановлені закономірності впливу комплексу природних та антропогенних факторів навколишнього середовища на перебіг хвороб системи кровообігу. Обгрунтовані, розроблені та впроваджені в практику охорони здоров'я методи медичного прогнозування впливу геліогеофізичної активності, клімату та погоди для первинної та вторинної профілактики серцево-судинних захворювань у населення.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Складено еколого-флористичну класифікацію рослинності антропогенно порушених екотопів Великої Ялти, визначено її місце в класифікаційній системі рослинності Середземномор'я та несередземноморських країн Західної Європи. Складено схему, що показує локалізацію синтаксономічних одиниць на території міста Ялти. Наведено повний конспект синантропної флори Великої Ялти, проведений її аналіз у різноманітних аспектах (біоекологічному, систематичному, географічному), визначена приуроченість кожного виду до певних зон досліджувальної території. Наведено рекомендації по оптимізації окремих антропогенних ландшафтів.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена питанням інвентаризаційного, хорологічного і структурного вивчення синантропної флори верхньої течії басейну Дністра. Синантропна флора верхньої течії басейну Дністра нараховує 365 видів із 231 родів та 54 родин. Всебічно проаналізовано сучасний стан синантропної флори даного району. Виділено фракції флори. Для видів із адвентивної фракції проведено аналіз вихідних ареалів, а також відтворено історію іміграції і розселення низки адвентивних рослин на території України. Встановлено екологічну приуроченість синантропних видів до антропогенних екотопів. Наведено прогноз можливих змін рослинного покриву під впливом господарської діяльності.

  Скачати повний текст

В дисертації проаналізовано різні види антропогенних навантажень на ландшафтні системи західної частини Волинського Полісся та отримані результати, що вказують на масштаби та глибину антропогенної трансформації. Удосконалена методика визначення інтегрального антропогенного навантаження на ландшафтні системи, за допомогою якої встановлена ступінь трансформованості ландшафтів. Проведено районування території щодо гостроти екологічної ситуації, на основі якого зроблені рекомендації для зменшення антропогенного впливу на ландшафтні системи та для впровадження на території регіону екополітики.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена розкриттю основних закономірностей організації найдрібніших ландшафтних систем - геотопів. Запропоновано нове трактування такого напрямку ландшафтознавства як топологія ландшафта. Виявлена оригінальна внутрішньотопічна структурна будова і показані механізми її просторово-часового формування. Встановлено, що в кожний конкретний проміжок часу топічні ландшафтні системи функціонують під постійним контролем свого ландшафтного оточення, яке не задає їм певного фізіономічного вигляду, але вимагає підтримувати з ним масенергетичний та інформаційний обмін в чітко визначеному діапазоні. Показано, що внутрішньотопічні структурні складові функціонують згідно принципу співвідношення, який регулює величини їх площ і просторове розташування. Запропоновані конструктивні варіанти антропогенного використання геотопів, які дозволяють реалізувати вимогу співтворчості людини з природою.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням теорії, історико-географічному аналізу, районуванню і оптимізації антропогенних ландшафтів. Обгрунтована періодизація історії комплексних природничих досліджень природи території Правобережної України, становлення на їх основі антропогенного ландшафтознавства. Проведена класифікація антропогенних ландшафтів, досліджена їх структура, взаємозв'язки, зональні типи і регіональні структури. Складена схема природно-господарського районування, зроблено прогноз розвитку і розглянуті можливості оптимізації антропогенних ландшафтів Правобережної України на наступні 10-15 років.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженню сучасного стану рослинності, флористичних та созологічних особливостей межиріччя Десна-Остер (Чернігівська обл.). Встановлено, що флора регіону нараховує 836 видів, які належать до 421 роду, 109 родин та 5 відділів. Показано, що в цілому флора межиріччя має бореально-неморальний характер. Виявлена значна група видів, межі ареалів яких проходять через територію межиріччя. Визначений синтаксономічний склад рослинності, який включає 160 асоціацій, що належать до 46 формацій і 4 типів. Охарактеризовані всі типи рослинності на рівні класів формацій, субформацій, класів та груп асоціацій з описом структури ценозів, наведенням екологічних умов, флористичного складу та ін. Встановлені основні тенденції динаміки рослинності, зокрема значний розвиток деградаційних процесів в основних її типах. Виявлено 47 рідкісних видів рослин та 12 рідкісних угруповань. Запропоновано створити в регіоні 8 нових природно-заповідних територій. Розроблено екологічну мережу межиріччя як еталон для локальних регіонів України із значним антропогенним впливом.

  Скачати повний текст

У дисертації досліджено теоретико-методологічні основи раціонального природокористування в лісовому комплексі в умовах перехідної економіки та в контексті екологічно сталого розвитку. Обгрунтовані принципи і напрямки екологізації лісового комплексу, комплексної еколого-економічної оцінки і аналізу виробництва. Запропоновані основні напрямки регулювання рівня екологічності господарювання, формування екологічно орієнтованого організаційно-економічного механізму використання та відтворення лісових ресурсів, а також охорони навколишнього природного середовища ринкової спрямованості. Висвітлені теоретичні і прикладні аспекти еколого-економічної оцінки та відшкодування антропогенних змін у сфері лісокористування, ефективності середовищезахисних заходів і агролісомеліорації. Визначені шляхи вирішення еколого-економічних проблем лісового комплексу в рамках національної лісової політики.

  Скачати повний текст

Дисертаційну роботу присвячено спеціальному вивченню флори судинних рослин міста Херсона. Загальний флористичний список урбанофлори налічує 964 види судинних рослин, які належать до 442 родів, 105 родин, 57 порядків та 4 відділів. Новими для території дослідження виявились 267 видів, серед яких 37 видів є новими для Херсонської області, 2 види (Cardaria chalepensis (L.) Hand.-Mazz. та Potentilla virgata Lehm.) - нові для України. Дисертаційна робота містить систематичний, географічний, біоморфологічний, екологічний, а також екотопологічний аналіз урбанофлори, визначає ступінь антропогенної трансформації урбанофлори Херсона. Здійснено аналіз розподілу 274 видів адвентивних рослин за первинними ареалами, ступенем натуралізації, часом та способом заносу. В результаті дослідження созологічних особливостей урбанофлори пропонуються заходи щодо збереження видів рідкісних судинних рослин.

  Скачати повний текст

Наведено результати вивчення розповсюдженості та циркуляції РНК-геномних фітовірусів різних таксономічних груп (таких як Tobamovirus - ВТМ; Cucumovirus - ВОМ; Potyvirus - УВК, ВМБ; Potexvirus - ХВК; Luteovirus - ВСПБ, ВЖКЯ, Hordeivirus - ВШМЯ) в грунтах у різних екологічних умовах України та оцінено можливість виникнення епіфітотій, викликаних цими вірусами. Вперше обстежено грунти різних регіонів України на наявність антигенів фітовірусів та створено карту розповсюдженості антигенів фітовірусів різних таксономічних груп. Показано нерівномірність розповсюдження фітовірусів у обстежених областях та її залежність від характеристик грунту та ступеню антропогенного навантаження агро- та природних ценозів. Запропоновано схему відбору зразків грунту для визначення антигенів фітовірусів. Розроблено методику підготовки та проведення імуноферментного аналізу грунту. Показано, що в грунтах агроценозів спостерігається коливання концентрацій антигенів вірусів рослин з року в рік, яке залежить від рослин, що культивуються. Сформульовано загальні закономірності впливу забруднення оточуючого середовища важкими металами на віруси рослин. Така дія може призводити до виникнення нових штамів вірусів або зміни інфекційності вже існуючих. Доведено, що збільшення концентрації важких металів у грунті призводить до підвищення контамінації рослин вірусами, розвитку вірусної інфекції та, як наслідок, вторинної контамінації грунту вірусами або їх антигенами.

  Скачати повний текст

Подано основні принципи, методи і методичні прийоми ландшафтознавчого дослідження, оптимальність визначення і застосування їх для аналізу і оцінки ландшафтів в умовах мусонно-вологих тропіків В'єтнаму. Виявлено закономірності просторово-часової диференціації ландшафтних комплексів (ЛК), структурні, функціональні і динамічні властивості ландшафтів, особливості природних і антропогенних процесів, а також взаємозв'язки, взаємодія між суспільством і природою на території В'єтнаму. Складено систему класифікації мусонно-вологих тропічних ландшафтів, створено карту ландшафтів (в масштабі 1:1 000 000) і карту фізико-географічного районування (в масштабі 1:1 000 000) і на їх основі проведено прикладне оцінювання ландшафтів, подано конструктивні рекомендації щодо раціонального природокористування і охорони навколишнього середовища В'єтнаму.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання екологічного стану геологічного середовища прибережної смуги північної частини Чорного та Азовського морів. Виконано районування берегової зони та шельфу з урахуванням їх геологічної будови та гідродинамічного режиму. Охарактеризовано основні антропогенні фактори впливу на природне середовище узбережжя господарською діяльністю людини. Запропоновано рекомендації щодо збереження рівноваги, що встановилась на даному етапі розвитку Азово-Чорноморського басейну у межах смуги суходіл-море, а також заходи щодо запобігання або зменшенню небажаних та екологічно шкідливих впливів на природне середовище регіону.

  Скачати повний текст

Встановлені причини виникнення та закономірності розвитку лінійних ерозійних форм, виявлені особливості поширення ярів різного віку і морфології в басейні Дністра на основі порівняльного аналізу різновікових (1925, 1955, 1985 рр.), топографічних карт (М 1:100000, 1:25000), дешифрування аерофотознімків, напівстаціонарних досліджень і розрахунків потенціалу лінійного росту ярів. На основі проведених досліджень оцінений сучасний стан яркових форм і виявлені основні тенденції зміни яружної мережі під впливом як природних, так і антропогенних чинників. Запропоновані рекомендації щодо протиерозійної організації території, раціонального використання земель, підвищення їх родючості.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанню вивчення сучасного агроекологічного стану грунтів Лісостепу України. В дисертації опрацьовані теоретичні передумови оптимізації родючості грунтів і вказані конкретні шляхи вдосконалення управління продуційним процесом в агроценозах з урахуванням екологічних обмежень, спрямованих на стабілізацію агроекологічної ситуації в регіоні. Встановлено, що тривале сільськогосподарське використання грунтів призвело до проявлення різних видів деградаційних процесів: фізико-хімічного, ерозійного і антропогенно-дегумифікаційного. Вивчено гумусовий стан і азотний фонд грунтів та їх зміни під впливом систематичного застосування добрив в сівозміні. Розроблені методики визначення кислотно-основної буферності грунтів і складання картограми буферності. Вивчені буферні властивості грунтів. Запропонована концепція управління родючістю грунтів. Розроблена модель трансформації органічного вуглецю в системі агроценоз-гумусові речовини грунту. Розрахована еколого-економічна ефективність застосування добрив в агроценозах.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням використання різних груп і видів безхребетних підстилки для біоіндикації та оцінки стану лісових біогеоценозів степового Придніпров'я в умовах тиску різних форм антропогенних чинників. З'ясовано зміни синекологічних показників, видового складу та таксономічної структури підстилкових безхребетних під впливом промислового забруднення. Розглянуто особливості формування фауни безхребетних підстилки на ділянках лісової рекультивації. Визначено особливості накопичення важких металів різними групами безхребетних підстилки, сумісні зміни рослинного покриву та фауни безхребетних підстилки на фауністичному, морфологічному, екотоксикологічному рівнях з подальшим використанням їх для біоіндикаційних досліджень.

  Скачати повний текст