Розкрито феномен австрійської малої прози, специфіку їі рецептивної та генологічної парадигм у контексті німецькомовного літературного процесу. Уперше в українському літературознавстві на контекстуальному фоні розглянуто особливості поетики австрійської малої прози XX ст. у типологічних зрізах і зіставленнях з німецькою малою прозою аналізованого періоду, а звідси - і такі складники дослідження, як рецептивна естетика та генологічна парадигма. Аналіз історико-літературного матеріалу увібрав широке коло праць австрійських, німецьких, швейцарських, українських, польських, російських, словацьких, чеських, болгарських, угорських літературознавців. На основі детального розгляду дослідницького масиву, що містить розгалужений комплекс актуальних питань для словесної науки на новітньому етапі її розвитку, розроблено авторську концепцію інтерпретації художніх зразків малої епічної форми австрійських письменників (К. Е. Францоз, А. Шніцлер, Г. Гофманнсталь, Р. М. Рільке, Ф. Кафка, Р. Музіль, Й. Рот, І. Айхінгер, І. Бахманн, Т. Бернгард, А. Зєлінскі, П. Гандке, Е. Фітцбауер, М. Ган, Г. Кунер).

  Скачати повний текст

Досліджено поетику жанру автобіографії та розкрито поетикальні особливості автобіографій Еліса Канетті та книг спогадів Уласа Самчука у типологічному зіставленні. Порівняння базується на подібності творчих засад, головну увагу приділено механізмам проектування автора та національної літературно-культурної традиції в автобіографічних творах обраних письменників. Жанр автобіографії висвітлено у теоретичному аспекті (щодо її авторитету, взаємин з біографією, термінологічної парадигми, естетичних категорій, об'єктивації у компаративних студіях, впливу на створення та сприйняття образу письменника) у виконанні обраними авторами. Механізми самопроектування окреслено у вимірах зв'язків соціальних, ментальних і текстових структур, авторської специфіки дотримання жанрового канону та наповнення автобіографічного методу та рушія. У рецептивно-естетичному аспекті здійснено пошук авторської міри введення інстанції читача до твору, досліджено особливості руху автора до читача, а також у аспекті поетики відкритого твору автобіографії Е.Канетті та У.Самчука.

  Скачати повний текст

Уперше розглянуто проблему автологічного слова в поезії І.Франка. Простежено взаємодію, взаємовідображення авто- і металогії, підкреслено новаторство автора в оновленні жанрів та стилю суто ліричної (оповідальної) та наративної поезії засобами автологізму. Проаналізовано автологічне письмо у збірці "З вершин і низин" в аспекті її різностилля, ліричний автологізм "Зів'ялого листя" та автологічну наповненість збірок "Мій Ізмарагд", "Із днів журби" і "Semper tiro" з їх філософічністю та "делікатним дидактизмом".

  Скачати повний текст

Удосконалено математичну модель процесів згущення й освітлення шламу як об'єкта автоматизованого керування, яка враховує зміни вмісту твердої фази в пульпі по висоті згущувача й її характеристик, що впливають на параметри моделі. Одержано аналітичні залежності щільності згущеного продукту від його витрати, щільності зливу від витрати флокулянта та рівня згущеного продукту від навантаження по твердій фазі, що підвищує її точність. Вперше запропоновано метод автоматизованого керування радіальним згущувачем, в якому використовується стабілізація рівня згущеного продукту зміною початкового навантаження, введено корекцію заданої щільності згущеного продукту пропорційно щільності зливу, а також компенсацію зміни навантаження на вході процесу пропорційною витратою флокулянта та його дозування за відхиленням щільності зливу від заданого. Вперше синтезовано цифрову систему адаптивного автоматичного керування процесом згущення й освітлення шламу на основі принципу стохастичної еквівалентності та відновлення динамічних параметрів об'єкта за спостереженнями, завдяки чому забезпечується задана якість регулювання.

  Скачати повний текст

Досліджено способи вираження авторської позиції у романах "Звичайна історія", "Обломов", "Обрив" І.О.Гончара. Наголошено на значеннєвому співвідношенні: автор - твір - читач, єдністю якого зумовлений зміст художньої творчості. Проаналізовано романи письменника у контексті проблеми авторської позиції. Показано, що автор-творець даних романів є значеннєвим центром, втіленням активної творчої енергії, що формує ставлення до людини у світі. Сюжетно-композиційна організація романів визначається розвитком думки автора, волею авторської свідомості. Висвітлено еволюцію форм оповіді у творчості І.О.Гончара, яка відбувалась від стилістично не вираженого, але явно присутнього суб'єкта, що оповідає, в романах "Звичайна історія" та "Обломов", до організації оповіді у контексті свідомості духовно близького авторові героя Райського в "Обриві". Естетичні погляди персонажа яскраво проявляються у зіставленні з естетичними поглядами автора-оповідача: їх позиції то наближуються, то розходяться. На підставі проведеного дослідження показано, що своєрідність вираження авторської свідомості у романах І.О.Гончарова полягає у відборі художнього матеріалу, у способах зображення персонажів, в оповідній організації романів, в основних позасюжетних елементах - пейзажі, портреті.

  Скачати повний текст

Запропоновано визначення поняття "авторська рефлексія", з'ясовано його роль і місце серед понять, пов'язаних з проблемою автора. Досліджено види, форми та функції авторської рефлексії в літературному творі. Розроблено теоретичні положення, які застосовано до аналізу конкретного художнього матеріалу - прози Д. Фаулза. Визначено основні форми авторської рефлексії у романах цього англійського письменника XX ст. Розглянуто певні моделі авторської рефлексії, а саме: рефлексія автора як суб'єкта естетичної діяльності, рефлектуючий герой, рефлектуючий читач.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему вираження авторської свідомості у художніх творах Т.Осьмачки. Здійснено спробу визначити основні механізми об'єктивації автора у ліричних, епічних і ліро-епічних творах письменника, виявити специфіку функціонування суб'єкта вислову як модифікації авторського голосу на різних структурних рівнях художьої системи. Вивчено ліричну поезію Т.Осьмачки в аспекті співвідношення та взаємодії форм вираження авторської свідомості. Охарактеризовано ліричну особистість, репрезентантами якої є різні типи суб'єктів мовлення, а також розглянуто стратегію об'єктивації авторської свідомості у повістевій прозі митця, його поемах, оповіданні "Психічна розрядка". З'ясовано особливості функціонування суб'єкта мовлення у процесі зображення фабульних подій і розкриття психологічної сфери. Виявлено структури, що об'єктивують авторську свідомість на рівні конструювання моделі просторово-часового континууму. Творчість Т.Осьмачки розглянуто в її формально-змістовій єдності, як художню систему.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний аналіз понад 1 300 одиниць оказіональної лексичної номінації, зафіксованих у поетичному лексиконі В. Барки. Уперше досліджено семантику та текстове призначення авторських новотворів як характерних ознак ідіостилю поета - одного з найпродуктивніших українських експериментаторів у галузі індивідуально-авторського словотвору. Визначено специфіку лексичних інновацій В. Барки. Досліджено ключові поняття та слова-символи у поетичній картині світу поета. Розкрито прагматичний потенціал новотворів, проаналізовано його вплив на створення та розуміння значень інновацій. Висвітлено номінативну, стилістичну, експресивну та текстотвірні функції новотворів. Проаналізовано основні здобутки української письменницької лексикографії XX - XXI ст. Уперше з використанням методів математичної статистики виявлено основні тенденції у словотворчій практиці В. Барки. Розроблено теоретичні засади укладання різножанрових словників авторських лексичних новотворів поета.

  Скачати повний текст

Вперше у вітчизняному літературознавстві проведено багатоаспектне дослідження явища автофікціоналізації як неодмінної складової романної нарації від першої особи, що виявляється на свідомому (авторський металепсис) і несвідомому рівнях (переважно дискурс автобіографічного роману). Проаналізовано тематику, структуру та функціонування автофікціональної оповіді італійського жіночого роману кінця XX ст. у контексті сучасних літературознавчих та антропологічних студій. Досліджено романи відомих італійських письменниць Д. Мараіні, С. Верди, М. Беллончі, С. Тамаро, П. Капріоло та С. Петріняні. На підставі аналізу самості та Іншості у романному тексті виявлено діалектику між свідомою інтенцією автора та її реалізацією, що стає на заваді створення художнього образу, тотожного або діаметрально протилежного авторській моделі. Стосунки автор/оповідач досліджено у межах семантики "подібності/неподібності" (Ф. Лежен), що реалізується відповідно в автобіографічному письмі й умисній гомодієгетичній трансформації історичної (награний оповідач) або трансгендерної (фіктивний оповідач) оповіді. Як окремий вид автофікціоналізації проаналізовано адресантний дискурс епістолярного роману, в якому оповідач набуває подвійного фікціонального статусу: протагоніста зображуваних подій та адресанта листів. На підставі дослідження комунікативної спрямованості адресант/адресат визначено амбівалентність статусу італійського жіночого автофікціонального письма, доведено присутність у його структурі фактичного матеріалу, поетичної вигадки й уяви.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості рецепції та трансформації агіографічних мотивів у сучасній українській прозі. Розглянуто вияв реінтерпретації традицій житійного жанру в творчості українських і зарубіжних письменників різних історичних епох. Проаналізовано житійні мотиви, що найбільше видозмінилися в сучасній українській прозі, особливості житійного дидактизму, сакрального хронотопу, категорію чудесного. Виділено основні напрями трансформації житійних мотивів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано інтертекстуальність творчого доробку Н.Королеви. Виявлено й охарактеризовано чотири базові джерела її творів та визначено єдиний метатекст прози. Проведено системне дослідження художніх текстів письменниці, а також наявного в них автокоментаря. З'ясовано принципи використання сакральних (Святого Письма, агіографії), апокрифічних, історичних текстів, усних легенд і переказів як протекстів. Розкрито спільні та відмінні аспекти понять "легенда" та "переказ". Розглянуто особливості літературного та релігійного контекстів творчості авторки. Проаналізовано структурні та сюжетні особливості агіографії, що відрізняють її від інших жанрів. Сформульовано визначення поняття "агіографічний твір".

  Скачати повний текст

З'ясовано основні ознаки художньо-публіцистичного підстилю публіцистичного стилю української мови. Досліджено специфіку семантичної структури та функціонування в художній публіцистиці іменникових та дієслівних засобів реалізації категорії оцінки. Оцінне значення розглянуто як компонент лексичного значення слова. Виявлено типові для сучасних українських художньо-публіцистичних виступів групи номінативних одиниць, що є базовими для процесу аксіологічної номінації. Проаналізовано мотиваційні засади аксіологічних переосмислень лексичних одиниць у виділених асоціативно-тематичних полях. Здійснено класифікацію та охарактеризовано семантичні та функціональні особливості оцінних фразеологізмів. Визначено індивідуально-авторські особливості вживання аксіологічної лексики та фразеології. Установлено роль аксіологічної лексики та фразеології у формуванні оцінних ідеологем художньо-публіцистичних виступів сучасних українських письменників.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми правового регулювання акції як об'єкта права власності, наведено її характеристику та визначено правову природу. Висвітлено питання виникнення та припинення акції як об'єкта права власності, законні підстави її обмеження та обтяження правами третіх осіб. Розглянуто засоби захисту права власності на акцію. Зроблено висновок, що акція посвідчує тільки право участі в акціонерному товаристві. Проаналізовано особливості документарної та бездокументарної форми випуску акції. З'ясовано, що акції в Україні існують тільки в бездокументарній формі. Досліджено форму договорів, предметом яких є акція, зокрема відзначено необхідність їх письмового оформлення. Встановлено консенсуальність договорів про відчуження акцій, що не може бути змінено домовленістю сторін. Показано особливості застави акцій у порівнянні з іншими цінними паперами. Зроблено висновок, що передача акцій в заставу не повинна впливати на здійснення права участі в акціонерному товаристві. Розглянуто особливості речово-правових способів захисту права власності на акцію. На підставі аналізу наукової літератури, нормативних актів та судової практики сформульовано конкретні пропозиції, спрямовані на вдосконалення правового регулювання права власності на акцію.

  Скачати повний текст

Вивчено історичні процеси, що відбувалися наприкінці VII - у третій чверті X ст. у середовищі алано-болгарського населення Північно-Західної Хазарії - у лісостеповому Подонні - Придонеччі. Історію цього регіону розглянуто у межах військово-політичної та державної структури Хазарського каганату, а також у взаємозв'язку з існуючою системою соціально-економічних відносин і торгових шляхів. Завдяки комплексному аналізу фрагментарних даних письмових, нумізматичних й археологічних джерел, здійсненому у просторово-часовому контексті, одержано цілісну картину історичного розвитку алано-болгарського населення Північно-Західної Хазарії наприкінці VII - у третій чверті X ст. Визначено основні характеристики цього населення (етнічні, соціальні, геополітичні), відтворено напрями та ймовірні перспективи його розвитку, форми контактів з сусідами, причини загибелі та зникнення.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена аналізові особливостей творчої рецепції П. Кулішем набутків англійського письменства як цілісного процесу. Увага зосереджена на таких формах засвоєння іншомовної літератури, як переклад, критична інтерпретація, мистецьке використання образів, тем, мотивів. Встановлено художнє, пізнавальне та історичне значення діяльності Куліша як критика та популяризатора англійської літератури в Україні.

  Скачати повний текст

Проведено прагмалінгвістичний аналіз англомовного чату як масової комп'ютерно-опосередкованої комунікації (КОК), що відбувається між тілесно не представленими співрозмовниками, які обмінюються письмовими повідомленнями в on-line режимі. З'ясовано, що фатична вмотивованість і фантомність учасників чату нарівні з високим темпом спілкування та нетривалістю фіксації текстового продукту зумовлює його структурну та мовну специфіку. Досліджено прояви універсальних мовних законів економії та надлишковості у чат-спілкуванні, зокрема, розглянуто компресію й експансію мовленнєвого ланцюга. Зроблено висновок, що скорочення, абревіація, технократичне письмо та ємотикони економлять час, місце та комунікативні зусилля чат-співрозмовників; мультиплікація графем і вербалізація кінем їх збільшують і підсилюють експресивне забарвлення реплік. Розкрито сутність чат-спілкування як прототипового зразка фатичної КОК, за допомогою якої співрозмовник реалізує ігровий імпульс комунікації, прагнення до емоційно насиченого та необтяжливого спілкування.

  Скачати повний текст

Уперше здійснено систематичне та концептуальне дослідження антималоросійського дискурсу української літератури 1920 - початку 1930-х рр. З використанням матеріалу "Літературно-наукового вісника" запропоновано інтерпретацію однієї з провідних проблем тогогочасного українського письменства та публіцистики - проблеми малоросійства. Доведено, що антималоросійський дискурс творчості "вісниківців" сформувався під впливом суспільно-політичних чинників. Зроблено висновок, що основні мотиви й образи антималоросійської парадигми "вісниківців" історично та генетично взаємопов'язані з концепцією національної критики та самокритики.

  Скачати повний текст

Наведено новий підхід до вивчення творів М.С.Лєскова "Некуда" та "На ножах", які запропоновано визначити не як реакційно-охоронні, що знаходяться на периферії творчості письменника, а як значне художнє явище, що має самостійну цінність. Проведено ідейно-художній аналіз досліджуваних творів у контексті антинігілістичної літератури другої половини XIX ст. Визначено їх проблематику, уточнено типологію героїв. Вперше детально досліджено образи нігілістів-авантюристів. Виявлено нові дані щодо прототипів героїв романів "Некуда" та "На ножах". Дані твори вперше розглянуто не ізольовано, а в контексті творчості письменника та простежено еволюцію антинігілістичної теми в художній прозі М.С.Лєскова.

  Скачати повний текст

Розглянуто характер рецепції та функції античного дискурсу в художньому доробку Г. Сковороди на матеріалі його діалогів, байок, лірики й епістолярію та широкого пласту греко-римської літератури. Визначено, що вивчення особливостей художнього сприйняття Г. Сковородою образів і мотивів класичної спадщини пов'язано з встановленням типології їх використання, з'ясуванням характеру творчої рецепції, специфіки розуміння "вічних образів" античного походження, виявленням спільних з першоджерелом мотивів і своєрідності їх інтерпретацій українським письменником. Висвітлено ставлення мислителя до сфери мистецтва й основ потрактування ним категорії прекрасного, допомогло глибше зрозуміти його культурософські погляди, які орієнтовані на розуміння єдності язичницької та християнської духовної культури, та причини утворення того надзвичайного синтезу естетико-філософських і художніх практик, яке становить головну особливість естетичної платформи митця.

  Скачати повний текст

Проаналізовано особливості творення індивідуально-авторських антропонімів, функціонування оказіонального та прецедентного ономастиконів у творах А. Вознесенського та Є. Євтушенка. Внаслідок структурно-семантичного аналізу оказіоналізмів у текстах письмеників з'ясовано, що індивідуально-авторські оніми виконують інформаційно-естетичну функцію, кожна словотвірна морфема надає додаткового значення, здійснює характеризувальну функцію, словотворення оказіональних антропонімів має певні особливості, стилістичні та композиційні прийоми сприяють створенню експресивного ефекту. Визначено основні функціонально-сематичні характеристики прецедентних імен у текстах авторів, а саме: широку відомість їх денотатів, наявність високоімовірнісних конотативних ознак, входження оцінних ознак до імплікаційного значення, здатність до семантичних перетворень. Використання цих імен у текстах спрямовано на стандартну мовну особистість, що дозволяє їх застосовувати без додаткових конотацій, інтерпретацій, інтертекстових структур.

  Скачати повний текст