Досліджено концепції історичної еволюції, сучасний стан і тенденції розвитку інтеграційної політики Франції в контексті її впливу на ЄС як регіональну політичну систему. Проаналізовано взаємозв'язок між трансформацією мікро- та макросистем на прикладі французького варіанта модифікації стратегії розвитку. Розглянуто еволюцію зарубіжних концепцій європейської інтеграції, а також розвиток державної інтеграційної стратегії Франції впродовж періодів президентства Ф. Міттерана та Ж. Ширака у концептуальному та практичному вимірах. Визначено можливості та межі регіонального консенсусу на підставі дослідження франко-німецького діалогу як провідної детермінанти європейського інтегрування. З позиції класифікування ЄС як підсистеми в системі трансатлантичного масштабу комплексно проаналізовано інтеграційний аспект франко-американських відносин. Відзначено особливості еволюції східноєвропейської стратегії Франції в контексті проблематики розширення Євросоюзу. Визначено характер та основні напрямки політики Франції щодо інтеграційних перспектив Української держави.

  Скачати повний текст

Досліджено політику Австрійської республіки щодо європейських інтеграційних структур. Проаналізовано комплекс внутрішніх чинників і механізмів формування та реалізації європейської політики Австрії. Визначено етапи її формування відносно Європейського Союзу до 1995 р., охарактеризовано їх передумови й особливості. З'ясовано причини, що сприяли відходу Австрії від концепції глобально орієнтованого активного нейтралітету й ухваленню рішення про повноцінну інтеграцію до ЄС. Проаналізовано характер впливу процесу інтеграції та членства Австрії у ЄС на її європейську політику, зокрема, позицію щодо територіального розширення та поглиблення європейської інтеграції, реформування ЄС. На підставі одержаних результатів дослідження розроблено рекомендації щодо формування ефективної євроінтеграційної стратегії країни, а також механізмів реалізації її національних інтересів у межах ЄС та у регіоні Центральної та Східної Європи.

  Скачати повний текст

Досліджено європейську політику Великої Британії у 1863 - 1878 рр. як цілісного напрямку зовнішньої політики держави. Охарактеризовано систему управління, визначено принципи, засоби реалізації та регіональну специфіку зовнішньополітичного курсу Великої Британії в Європі у даний історичний період. Визначено комплекс внутрішніх і зовнішніх факторів, що впливали на реалізацію європейської політики Великої Британії. Досліджено взаємозв'язок між європейською та колоніальною політикою держави, визначено роль колоніального фактору у британському зовнішньополітичному курсі. Проаналізовано зміни, яких зазнала європейська політика Великої Британії у 1863 - 1878 рр, встановлено причини їх виникнення. Розкрито роль британського зовнішньополітичного курсу у вирішенні польського питання 1863 р., досліджено його вплив на формування європейських міжнародних відносин. Розглянуто напрямки подальшого розвитку зовнішньої політики Великої Британії після вирішення польського конфлікту. Проаналізовано політику держави у Західній Європі, реалізовану у період об'єднання Німеччини у 1863 - 1871 рр. Досліджено політику Великої Британії на Балканах, а також щодо вирішення Східного питання у 1863 - 1878 рр. Зроблено висновок, що у 1864 -1878 рр. Велика Британія здійснювала в Європі "політику невтручання". Визначено хронологічні межі "політики невтручання" та "блискучої ізоляції", проведено їх порівняльне дослідження та визначено взаємозв'язок між ними. Доведено пріоритетне значення колоніального та бельгійського факторів у формуванні зовнішньої політики Великої Британії у 1863 - 1878 рр.

  Скачати повний текст

На підставі порівняльного аналізу європейської політики урядів Г. Коля (1982 - 1998 рр.) та Г. Шрьодера (1998 - 2002 рр.) досліджено еволюцію підходів правлячих кіл ФРН до європейської інтеграції. Визначено вплив європейської політики ФРН на досягнення державної єдності німецького народу в процесі подолання воєнно-політичного розколу континенту. Проаналізовано процес "нормалізації" німецької зовнішньої політики й адаптації німецько-французьких відносин до нового положення об'єднаної Німеччини в Європі. Розглянуто особливості формування основних напрямків німецької інтеграційної політики та з'ясовано причину невідповідностей в європейській політиці ФРН після 1990 р. Досліджено еволюцію підходів урядових і наукових кіл об'єднаної Німеччини до євроінтеграційного курсу України.

  Скачати повний текст

Висвітлено особливості становлення Євросоюзу та проаналізовано роль процесу "европеїзації". Визначено ступінь ефективності інституційних механізмів реалізації зовнішньої політики ЄС у контексті набуття чинності Лісабонським Договором ЄС. Досліджено тенденції та визначальні чинники появи та трансформування зовнішньополітичної концепції "Європейська політика сусідства"(ЄПС). Виявлено причини формування нових регіональних ініціатив ЄПС - "Союзу для Середземномор'я" та "Східного партнерства". Вивчено можливості, що відкриває для країн-партнерів "Східне партнерство", та висвітлено перспективи України в межах запропонованого ЄС механізму співробітництва.

  Скачати повний текст

Проаналізовано актуальність, передумови формування та розвитку європейської політики України, її стратегічне значення та роль у загальнодержавній зовнішній політиці, інституційні засади та конкретні заходи її реалізації, особливості здійснення в контексті співробітництва з прикордонними європейськими державами. Доведено правомірність визначення європейської політики як одного з головних векторів зовнішньополітичної стратегії України. Висвітлено можливі переваги для України та Європи в результаті здійснення європейської політики, обгрунтовано механізми та засоби упередження та уникнення можливих ризиків. Запропоновано положення, що визначають європейський напрям як стратегічну лінію зовнішньополітичного курсу України. Проаналізовано особливості взаємодії зі стратегічними партнерами України в контексті динаміки осмислення та реалізації її національних інтересів, головні форми та методи співробітництва України з європейськими організаціями та державами. Зроблено висновок щодо системного, довготривалого й суперечливого характеру реалізації європейської політики України.

  Скачати повний текст

Досліджено структуру європейської політики Франції за часів президентства Жака Ширака. Проаналізовано її концептуальні засади та з'ясовано значущість практичних механізмів інституційного та білатерального рівня для її реалізації. Встановлено, що у концептуальній структурі французької зовнішньої політики Європа відіграє центральну роль як базова складова глобального проекту Франції, суттю якої є становлення Європи як автономного цілісного суб'єкта міжнародних відносин, мультиплікатора впливу Франції в глобальному та регіональному масштабі й інструменту максимізації переваг у практичних сферах зовнішньої політики. Обгрунтовано, що за президентства Ж. Ширака європейська інтеграція перетворилась на основну платформу реалізації французької політики в Європі, але десинхронізація динаміки розвитку процесів інтеграції на різних рівнях інституційної структури ЄС є основними фактором, який гальмує реалізацію французької євроінтеграційної стратегії.

  Скачати повний текст

Досліджено постать І.Ф. Кураса - визнаного науковця-дослідника, організатора науки, відомого політика, особистості. Встановлено, що його діяльність сприяла зростанню загального престижу й авторитету вітчизняної науки не лише в Україні, але і за її межами.

  Скачати повний текст

Розроблено системологічну концепцію формування іміджу політичного лідера на базі комплексного політологічного аналізу та теоретичних засад політичної психології як найважливішого компонента сучасної політичної свідомості. Визначено ефективні засоби створення іміджу політика з урахуванням їх впливу на процес здійснення вибору лідера громадянами. Доведено, що імідж політика розвивається за законами ринкових відносин. Проаналізовано гендерний аспект формування іміджу політика як ознаку реальної участі українських жінок у політичному процесі. На підставі синергетичного підходу визначено механізм вибору електоратом лідера, імідж якого повинен бути гуманістично оптимальним, тобто його задекларовані наміри мають відповідати реальним діям.

  Скачати повний текст

На підставі широкого кола джерел установлено причини та фактори, які вплинули на іміграційні процеси на волинських землях у міжвоєнні роки. Зазначено, що політика радянських і польських властей була спрямована на стримування міграції українського населення через кордон, однак місцеве населення сприяло міграційним рухам й адаптації переселенців до волинського середовища. Незважаючи на польську окупацію, іммігранти з Наддніпрянської України відіграли значну роль в економічному, політичному, культурному та релігійному житті населення Західної Волині, здійснили вагомий внесок у процеси творення української державності. Зроблено висновок, що доля імігрантів в УСРР була трагічною, оскільки вони ставали жертвами політичних репресій.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проаналізовано інвестиційну політику машинобудівних підприємств. Обгрунтовано шляхи вдосконалення інвестиційної політики машинобудівного підприємства. Вперше введено у науковий обіг поняття таксономічного рівня інвестицій машинобудівного підприємства. Запропоновано виконувати кодування технологій і місць простору за критерієм чинників розташування. Розглянуто метод обгрунтування вибору оптимального варіанта інвестування. Вдосконалено наукову термінологію у сфері обгрунтування вибору оптимальних інвестиційних рішень, зміст поняття "конкурентоспроможність підприємства" й ідентифікацію чинників територіальної диференціації витрат виробництва.

  Скачати повний текст

Уточнено визначення понять "інвестиція", "інвестиційна політика" (ІП), доповнено перелік важливих для практики критеріїв класифікації інвестицій. Розкрито зміст і розроблено структуру ІП підприємства, послідовність її розробки та визначено критерії оцінки ефективності ІП підприємств. Проаналізовано фактори, що впливають на формування ІП підприємств, побудовано модель економіко-організаційного механізму управління інвестиціями на підприємстві. Висвітлено стан і перспективи розвитку підприємств готельного господарства (ПГГ), надходження інвестицій в ПГГ України та їх вплив на економічне зростання країни. Розглянуто досвід щодо формування ІП на підприємствах і можливості його використання за сучасних умов розвитку підприємтсв, проведено оцінку інвестиційної привабливості ПГГ, визначено основні шляхи вдосконалення управління ІП ПГГ.

  Скачати повний текст

Визначено теоретичні засади формування та функціонування інвестиційного механізму управління соціальною сферою регіону. Проаналізовано інвестиційний механізм управління соціальними процесами в регіонах на прикладі Дніпропетровської області та м. Дніпропетровськ. Запропоновано систему заходів з вдосконалення інвестиційних методів у процесі управління соціальними процесами в регіоні. Охарактеризовано існуючі інвестиційні методи управління соціальними показниками регіону, такими як регіональний індекс людського розвитку, рівень та якість життя. Встановлено, що соціальна політика - це система заходів, спрямованих на мінімізацію соціальних ризиків з метою підвищення добробуту громадян, посилення соціальної солідарності в суспільстві та соціалізації. Запропоновано концепцію інвестиційного механізму управління соціальними процесами на регіональному рівні, яка базується на основній місії - створенні цілісної комплексної системи управління соціалізацією в регіоні. Визначено основні проблеми сучасної вітчизняної соціальної сфери регіонів і запропоновано шляхи їх вирішення.

  Скачати повний текст

На базі картотеки, укладеної за матеріалами україномовної періодики 1991 - 2001 рр., проаналізовано неологізми інноваційних процесів у сучасній українській мові у межах тематичних груп: "Політика", "Право", "Економіка", "Наука і техніка", "Культура і мистецтво", "Спорт". Виявлено дієві екстралінгвальні чинники змін у складі сучасної української лексики. Висвітлено провідні тенденції творення нових слів. Описано способи деривації неологізмів (морфологічний та семантичний). Розглянуто пласт нового в лексиці сучасної української мови, який ілюструє міграційні процеси всередині системи (внутрішні входження), а також появу нових елементів ззовні через пряме та опосередковане позичання (зовнішні входження - етранжизми). Охарактеризовано зародження й розвиток української неології як окремого напряму лінгвістичних досліджень. Проаналізовано практику лексикографічного опрацювання нових слів на тлі здобутків провідних дослідницьких центрів Європи. Узагальнено принципи оцінювання нової лексики з погляду літературної норми.

  Скачати повний текст

Розроблено теоретико-методологічні засади формування інноваційної політики бібліотек України за умов їх функціонування на документно-інформаційному й інформаційно-когнітивному рівнях соціальних комунікацій. Удосконалено теорію парадигмальних змін у бібліотечній сфері за умов розгортання виробничої функції бібліотек. Зроблено висновок, що бібліотека як контрагент інформаційного ринку позиціонує себе виробником інформаційних продуктів і послуг, споживачем і посередником, який, на відміну від інших установ, нейтральних щодо моралі і соціальних цінностей, є гарантом гуманістичних традицій суспільного розвитку та засобом підтримки стабільності суспільства. Науково обгрунтовано рекомендації щодо управління інноваційним розвитком бібліотек, сформовано стратегії їх розвитку. До наукового обігу введено поняття "бібліотечне виробництво" та "індустріальне бібліотечне виробництво", визначено ознаки бібліотеки як ринково-виробничого комплексу. Розроблено системну й багаторівневу моделі інноваційної політики та запропоновано визначення бібліотеки як виробничої системи та складової інформаційної інфраструктури суспільства. Досліджено техніко-технологічні, організаційні, функціональні й управлінські трансформації бібліотек України як об'єктів інноваційної політики, подальший розвиток яких потребує системного управління. З'ясовано напрями та характер взаємодії бібліотек як суб'єктів інноваційної політики в системі інформаційного ринку, визначено їх статус як виробників інформації, постачальників, споживачів і посередників, а також як культурної та освітньої установи, що виконує функції ресурсної бази гуманізації суспільного життя.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

У дисертації здійснено комплексне дослідження теоретичних й практичних проблем інноваційного розвитку сільськогосподарських підприємств в умовах кліматичних змін. Визначено, що основним інструментом адаптації сільськогосподарських підприємств до кліматичних змін має бути впровадження інновацій, результатом чого стане їх інноваційний розвиток. Обґрунтовано механізм інноваційного розвитку сільськогосподарських підприємств в умовах змін клімату, обов'язковими елементами якого є інноваційна політика держави та інституційне середовище інноваційного розвитку. Проведено всебічну оцінку діяльності сільськогосподарських підприємств в контексті кліматичних змін. Здійснено моніторинг інноваційного розвитку України на різних рівнях: макрорівні, регіональному рівні, на рівні галузі сільського господарства і на рівні окремих підприємств. Систематизовано основні напрями інноваційного розвитку сільськогосподарських підприємств в контексті кліматичних змін. Розроблено Стратегію інноваційного розвитку сільськогосподарських підприємств в контексті кліматичних змін, метою якої є є створення умов для розвитку сільськогосподарських підприємств на засадах високотехнологічного інноваційного виробництва одночасно із скороченням викидів парникових газів та адаптацією до зміни клімату в контексті забезпечення їх сталого розвитку, а також використання природних ресурсів з дотриманням вимог міжнародних договорів у сфері зміни клімату.^UIn the dissertation the complex research of theoretical and practical problems of innovative development of the agricultural enterprises in the conditions of climate changes is carried out. It is determined that the main tool for adaptation of agricultural enterprises to climate change should be the introduction of innovations, which will result in their innovative development. The mechanism of innovative development of agricultural enterprises in the conditions of climate change, the obligatory elements of which are the innovative policy of the state and the institutional environment of innovative development. A comprehensive assessment of the activities of agricultural enterprises in the context of climate change. The innovative development of Ukraine was monitored at various levels: macro level, regional level, at the level of the agricultural sector and at the level of individual enterprises. The main directions of innovative development of agricultural enterprises in the context of climate change are systematized. The Strategy of Innovative Development of Agricultural Enterprises in the Context of Climate Change has been developed, the aim of which is to create conditions for the development of agricultural enterprises on the basis of high-tech innovative production while reducing greenhouse gas emissions and adapting to climate change in the context of sustainable development. compliance with the requirements of international agreements in the field of climate change.

Досліджено теоретичні та практичні аспекти формування ефективної зовнішньоекономічної політики України в контексті тенденції глобалізації світової економіки. Розкрито принципи формування регіональної зовнішньоекономічної політики, моделі інтернаціоналізації регіонів, визначено детермінанти системи формування сприятливого інвестиційного клімату в регіоні. Проаналізовано динаміку розвитку зовнішньоекономічної політики України, процесу притягнення іноземних інвестицій в економіку України в контексті її структурної трансформації, оцінено роль Донецького регіону в зовнішньоекономічній політиці України. Розроблено концептуальну модель формування даної політики, цілісний механізм визначення комплексної оцінки економічної ефективності реалізації інвестиційних проектів за участю іноземного капіталу з позиції народногосподарського та регіонального підходів. Синтезовано модель формування зовнішньоекономічної політики на всіх її ієрархічних рівнях. Розроблено економіко-математичну модель багатофакторної оцінки економічного ефекту для регіонів від реалізації інвестиційних проектів на промислових підприємствах.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженню траєкторії руху вітчизняної економічної системи на етапі незалежності України, визначенню проблемних чинників розвитку та розробці рекомендацій щодо побудови суспільно продуктивних (інклюзивних) інституцій. У роботі обґрунтовано доцільність використання методології та принципів сучасної інституційної теорії до аналізу розвитку та змін в економічних системах. Дисертантом з'ясовано теоретико-методологічні основи та уточнено категорійно-понятійний апарат інституційного аналізу еволюції економічних систем. Досліджено природу продуктивних інституційних змін, особливості та перешкоди їх впровадження, шляхи мінімізації масштабу негативного впливу траєкторії попереднього розвитку. Вдосконалено структуру алгоритму здійснення інституційних змін в економіці, котра поглиблює фундаментальні теоретичні положення і враховує адаптовані позиції теорії еволюційного інституціоналізму та сучасних досліджень. Здійснено аналіз ключових особливостей командно-адміністративної системи колишнього СРСР як етапу, котрий передував формуванню економіки незалежної України. Систематизовано та увиразнено відмітні наслідки впливу господарської системи колишнього СРСР на розвиток вітчизняних інституцій, а також виявлено механізми їх прояву на сучасному етапі. У дисертації також розроблено та пояснено авторський концептуальний аналітичний підхід, котрий застосовано до аналізу еволюційних змін в економіці України. Наукова новизна запропонованого підходу ґрунтується на розгляді п'яти груп інституцій: власності, влади, конкуренції, інновацій та цінностей у межах української економічної системи. Відповідно до підходу, проаналізовано стрижневі риси еволюції інституцій власності в українській економіці, виділено особливості розвитку формальних та неформальних “правил гри” у царині влади, окреслено принципові аспекти еволюції інституцій у сфері конкуренції. З'ясовано основні ознаки загального інституційного фону здійснення інноваційної діяльності у вітчизняній економічній системі, а також досліджено спектр цінностей та пріоритетів українського суспільства. Виявлено, що специфіка інституційної конфігурації вітчизняної економіки полягає у вагомих розбіжностях між формальною декларативністю норм та реальним функціонуванням економічної системи. Окремо розглянуто динаміку реалізації державної політики у сферах власності, влади, конкуренції, інновацій та цінностей. Крім того, здійснено кількісну оцінку еволюції економіки України в розрізі запропонованої дисертантом концепції та в контексті міжнародного порівняння із економічними системами країн Центральної та Східної Європи. Як наслідок, розроблено авторський інтегральний індикатор розвитку інституцій у економічних системах, що дало змогу запропонувати новий підхід до економічної кластеризації постсоціалістичних країн Центральної та Східної Європи. Також досліджено ступінь кореляційно-регресійного зв'язку показника ВВП на душу населення та розроблених інтегральних показників розвитку інституцій. Дисертантом наголошено на важливих аспектах реалізації політики розвитку інституцій у досліджуваних сферах з огляду на співвідношення формальних і неформальних “правил гри”. Запропоновано низку пропозицій щодо можливих заходів державної політики у царинах власності, влади, конкуренції, інновацій та цінностей, котрі сприятимуть розвитку інклюзивних та суспільно бажаних інституцій в економічній системі України. Також з'ясовано, що для побудови стабільного інституційного фундаменту повинна існувати культура довіри та співпраці, кожен учасник економічної системи має усвідомлювати та додержуватись сфер своєї відповідальності, а державна політика – бути спрямованою на вивчення реального життя українців та закріплення суспільно продуктивних інституцій.^UThe dissertation is devoted to an in-depth research on the trajectory of the economic system of Ukraine during the period of independence, identification of limiting factors, and elaboration of recommendations for the development of effective and inclusive institutions. In the work, the rationale for using the methodology of institutionalism to analyze the development and changes in economic systems is substantiated. In particular, it is remarked that institutionalism allows researchers to explore economic issues from different points of view and in interdisciplinary, as well as evolutionary and historical perspectives. The conceptual apparatus of the institutional analysis, applied for the evolution of economic systems, is clarified. In particular, the author formulated his own definition of an economic system, the main object of the dissertation. In addition, as a result of a thorough study of the institutionalist paradigm, it is found that successful economic reforms and strong institutional transformations of economic systems, to a great extent, depend on inclusive institutions. The dissertation also features the findings on algorithms of effective institutional changes, obstacles for their implementation, and ways of minimizing the negative influence of path dependency. The author draws attention to key institutional features that the economy of independent Ukraine inherited from the command system of the former USSR as its predecessor. The author also considers the reasons for the development of an unfavorable institutional order in the economy at the initial stages of Ukraine's independence. In order to investigate evolutionary changes in Ukraine's economic system, a new approach is elaborated and explained by the author. The novelty of the proposed approach grounds on highlighting five main groups of institutions, namely, property, power, competition, innovation, and values. In accordance with the approach, core characteristics of property institutions' development in the economy of Ukraine are analyzed, as well as the attributes of formal and informal political power norms are highlighted. In addition, the fundamental aspects of the evolution of competition and innovation institutions are regarded, as well as key values, mentality features, and priorities of Ukrainian society are explored. Consequently, it is clarified that the peculiarities of the institutional configuration of Ukraine's economy lie in the significant differences between the formal outline and the actual content and functioning of the economic system. The dynamics of state policy in the areas of property, power, competition, innovation, and values are analyzed. Furthermore, the dissertation features a quantitative assessment of the evolution of Ukraine's economy in terms of five groups of institutions and in the context of international comparisons with the economic systems of Central and Eastern European countries. Based on the proposed approach, the author develops an integrated indicator of the institutional development in economic systems, as well as clusters the researched countries according to it. The degree of correlation-regression relationship between GDP per capita indices and proposed institutional indicators is investigated. The author stresses important aspects of implementing the policies for institutions' development in the studied areas, offers recommendations for the spheres of property, power, competition, innovation, and values that will potentially promote the development of inclusive institutions in Ukraine. It is also stated that in order to build a stable and effective institutional environment, there has to be a culture of trust and cooperation established in the Ukrainian society, where each participant of the economic system adheres to their areas of responsibility. In addition, as a part of this configuration, state policymakers explore the real life of Ukrainians and convert gained insights into socially desired institutions.