Обгрунтовано синтетичне застосування 1,1-дигідрополіфторалкілсульфонів для одержання фторовмісних гетероциклів. Досліджено вплив довжини поліфторалкільного замісника на будову продуктів реакції 1,1-дигідрополіфторалкілсульфонів з аміносполуками різної природи. Доведено, що дані реакції призводять до утворення фторовмісних єнамінів, імінів, піразолів і піролів. Знайдено препаративно зручний метод одержання 1,2,3-триазолів - сильних органічних NH-кислот (pK_a = 2,00 (вода)). Запропоновано принципово новий метод одержання похідних 6-поліфтороалкіл-5-алкілсульфонілпіримідинів. Проаналізовано вплив довжини поліфторалкільного замісника на будову та реакційну здатність дихлоропірамідинів і продуктів їх взаємодії з аміаком і метанолом. Знайдено новий десульфонілуючий реагент для 6-поліфтороалкіл-5-алкілсульфонілпіримідинів - гексаметапол.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено синтезу 1-(алкілтіо)-3,3-дифлуоропропінів, 1-(алкілсульфініл)-3,3-дифлуоропропінів, 1-(алкілсульфоніл)-3,3-дифлуоропропінів, термічних перетворень, дослідженню реакцій нуклеофільного приєднання, циклоприєднання, вивченню хімічних перетворень отриманих флуоросірковмісних сполук. Запропоновано до використання у синтетичній практиці нові сполуки з високою реакційною здатністю - поліфлуоротіоацетилени. Вперше синтезовано та досліджено поліфлуоровані ацетиленсульфоксиди та ацетиленсульфони, отримані з високими виходами шляхом окиснення поліфлуоротіоацетиленів м-хлоронадбензойною кислотою. Розроблено зручний препаративний метод отримання поліфлуорованих єнамінів, що полягає у дії диметилформаміду та надлишку лугу на 1,1-дигідрополіфлуороалкілсульфіди. Показано, що реакції тіоацетиленів з амінами та меркаптанами проходять з високою селективністю та з утворенням відповідних флуоросірковмісних єнамінів і сульфідів. Взаємодією флуоросірковмісних єнамінів з сульфенілхлоридами синтезовано новий тип функціонально-заміщених флуоровмісних кетендитіоацеталів, які є зручними синтонами для подальших синтезів. Встановлено, що під час гідролізу кетендитіоацеталів у кислому середовищі утворюються дитіоацеталі дифлуоропіровиноградного альдегіду, які, за результатами ПМР та інфрачервоної спектроскопії, у розчині дейтероацетону та в кристалічному вигляді, існують виключно у формі єнолу. Під час термолізу тіоацетиленів синтезовано ряд функціоналізованих поліфлуоровмісних тіофенів. Внаслідок реакції ацетиленсульфоксидів, ацетиленсульфонів з різними дієнами отримано широкий спектр поліфлуоровмісних циклоаддуктів Дільса - Альдера, які є зручними попередниками для синтезу флуоровмісних біологічно-активних циклічних кетонів. За допомогою лужного гідролізу циклоаддуктів одержано ароматичні сульфоксиди та сульфони з флуорометильною групою в орто-положенні бензольного кільця. Показано можливість синтезу флуоро- та сірковмісних дигідропіридинів на основі взаємодії поліфлуорованих сульфонілацетиленів з азадієнами.

  Скачати повний текст

Розроблено препаративні підходи до синтезу нових похідних 2-тіоксопіридин-3-карбоксамідів взаємодією активованих алкенів з заміщеними ацетанілідами в лужному середовищі. Виявлено особливості перебігу вказаних реакцій залежно від будови реагентів, зокрема, одержано продукти альтернативної бінуклеофільної взаємодії цинамату з CH-кислотою, обміну метиленовими компонентами у реакції Міхаеля та [3,3]-сигматропного перегрупування проміжного продукту алкілювання. Досліджено можливості модифікації одержаних сполук, синтезовано нові ароматичні та частково гідровані 2-алкілтіопіридин-3-карбоксаніліди, тієно[2,3-b]піридини та тіазоло[3,2-a]піридини. Проаналізовано потенційну біологічну активність нових сполук за допомогою комп'ютерної програми PASS та вивчено антиоксидантні властивості одержаних сполук.

  Скачати повний текст

Розроблено методи синтезу нових 4-незаміщених 3-ціанопіридин-2(1Н)-тіонів на базі взаємодії електрофільних олефінів (етоксиметилен-похідних диетилового естеру малонової кислоти, ацетилацетону, трифтортеноїлацетону, трифторбензоїлацетону та ацетаніліду) з ціанотіоацетамідом, вивчено будову та властивості продуктів реакції. Виявлено особливості перебігу даних реакцій у присутності N-метилморфоліну, вивчено алкілування отриманих піридинтіонів за атомом сірки, синтез тієно[2,3-b]піридинів і бромідів 2,3-дигідротіазоло[3,2-a]піридинію. Продемонстровано деякі препаративні можливості вперше отриманого 5-бромацетил-6-метил-2-метилтіо-3-ціанопіридину.

  Скачати повний текст

Розроблено технології синтезу амідів каліксаренкарбонових кислот, здатних впливати на біохімічні процеси у живих організмах, одержано нові оптично чисті внутрішньохіральні каліксарени з використанням alpha-фенілетиламідного угруповання як хірального індуктора. Обгрунтовано підходи щодо синтезу каліксаренів з N-халконамідними групами на вузькому вінці. Розроблено препаративні методи одержання моноалкілованих і моноацильованих похідних трет-бутилтетрагідроксикалікс[4]арену. Створено метод синтезу енантіомерно чистих внутрішньохіральних каліксаренкарбонових кислот, який включає реакцію бензоїлування 25-пропілокси-27-(R)-(+)-alpha-фенілетиламінокарлонілметиленокси-26,28-дигідроксикалікс[4]арену з подальшим розділенням діастереомерів, що утворюються, селективне їх монобромування та відщеплення бензоїльної та alpha-фенілетиламіно груп за умов лужного гідролізу. Запропоновано ефективний спосіб одержання оптично чистих внутрішньохіральних первинних амідів каліксаренкарбонових кислот, який полягає у відщепленні хіральної допоміжної alpha-фенілетильної групи дією трифтороцтової кислоти. Показано, що внутрішньохіральні каліксаренкарбонові кислоти здатні розпізнавати енантіомери хіральних амінів. Досліджено каталітичну активність внутрішньо-хірального амінокаліксарену в асиметричних реакціях Міхаеля та Пудовика.

  Скачати повний текст

Досліджено гетероциклізації на основі амінодофенацилюючих реагентів. Розроблено препаративні синтези нових функціональнозаміщених похідних оксазолу, тіазолу, імідазолу, імідазо[2,1-b]тіазолу та інших гетероциклічних систем. Показано, що амідофенацилюючі реагенти спрямовано взаємодіють з дитіокарбаматом амонію, за цього синтезуються похідні 5-аміно-2-меркапто-1,3-тіазолу, які перетворено у невідомі раніше 2-ациламіно-тіазоло[2,3-b]тіазолієві солі. Установлено, що продукти конденсації 4-ациламіно-2-меркапто-1,3-оксазолів з метилхлорацетатом здатні до рециклізації, яка дозволяє вводити біофорний тіазолідин-2,4-діоновий фрагмент в положення 4 оксазольного кільця. З'ясовано, що продукти конденсації амідофенацилюючих реагентів з моно- та дизаміщеними тіосечовинами, а також тіосемікарбазонами у разі нагрівання в соляній кислоті рециклізуються, за цього синтезуються біофорні ди- та тризаміщені 2-тіогідантоїни. Проведено порівняння структур відомих біорегуляторів азольного ряду та різноманітних похідних оксазолу, тіазолу, імідазолу та імідазо[2,1-b]тіазолу, одержаних на основі амідофенацилюючих реагентів, що дозволяє прогнозувати їх високу та різнобічну біофорність. Екпериментально підтверджено активуючий вплив деяких похідних 5-аміно- й 2,5-діаміно-1,3-тіазолу на ріст пшениці та кукурудзи.

  Скачати повний текст

Розроблено новий препаративний метод синтезу функціоналізованих фосфонатів реакцією C = X нуклеофілів (X = 0, NR) з високореакційною парою триалкілфосфіт-галогенгідрат піридину. Наведено приклади подвійної та потрійної стереоіндукції та вперше показано адитивність дії декількох хіральних індукторів за умов фосфоальдольної реакції. Вивчено стереохімію фосфоальдольної реакції, показано, що стереохімія реакції відповідає правилу Крама. Запропоновано використання природних основ - алкалоїдів як асиметричних каталізаторів фосфоальдольної реакції. Синтезовано хіральні біс-(аміно)-фосфінати як потенційно біологічно активні сполуки. Вперше синтезовано хіральні метилен-біс-(фосфонати). Зроблено асиметричний синтез фосфорних аналогів природних сполук - треонінової кислоти, еритрози, фосфатидної та лізофосфатидної кислот. Розроблено новий метод синтезу хіральних йодалкінів на основі реакції хіральних спиртів з біс-(діетиламіно)фосфітом і йодистим метилом. Запропоновано зручний хіральний сольвативний реагент для визначення енантіомерного складу гідроксифосфонатів - природний цинхонідин. Запропоновано новий метод одержання хіральних діолів як потенційних лігандів для комплексів з перехідними металами.

  Скачати повний текст

Розроблено методи синтезу та вивчено закономірності в спектрах поглинання та флуоресценції поліметинових барвників на підставі квантилієвого ядра з електронодонорними замісниками. Запропоновано методи одержання ксантилієвих солей з електронодонорними замісниками чотирьох типів та на їх основі синтезовано набір ксантилоціанінів. Показано, що збільшення електронодонорності замісників у рядах симетричнозаміщених ксантилоціанінів сприяє батохромному зсуву довгохвильової смуги поглинання. Встановлено, що у рядах барвників з несиметричнозаміщеними ксантилієвими ядрами за рахунок зменшення ефекту взаємодії хромофорів досягається додатковий червоний зсув довгохвильової смуги поглинання. Розроблено новий препаративно зручний метод одержання 2-гідрокси-4-діетиламіноацетофенону. Синтезовано нові похідні кумаринокумаринового типу та ряд біобарвників на основі ядра піроніну. В електронних спектрах даних сполук виявлено зсув смуг поглинання та зміну їх інтенсивності у порівнянні з материнськими барвниками. Розроблено новий підхід до синтезу барвників родамінового типу. З'ясовано, що анелювання термінальних атомів нітрогену сприяє батохромному зсуву максимуму поглинання та збільшенню квантового виходу флуоресценції.

  Скачати повний текст

Встановлено, що N-ацильні похідні S-(2-метилхінолін-4-іл)-L-цистеїну відносяться до мало- та нетоксичних сполук. Визначено наявність антирадикальної активності синтезованих сполук. Доведено, що на моделі гострого токсичного гепатиту введення щурам похідних N-ацил похідних S-(2-метилхінолін-4-іл)-L-цистеїнів захищає клітинні мембрани від впливу гемолітичних агентів, стабілізує мембрани гепатоцитів, метаболічні процеси та детоксикуючу функцію печінки. Розроблено препаративний метод синтезу перспективного гепатопротектора - динатрієвої солі N-сукциноїл-S-(2-етокси-2-метилхінолін-4-іл)-L-цистеїну, досліджено її специфічну дію. Встановлено, що механізм гепатопротекторної дії сполуки реалізується за рахунок антиоксидантних властивостей.

  Скачати повний текст

Здійснено пошук біологічно активних речовин серед 2- і 4-меркапто-, 2- і 4-гідразинохінолінів, 9-меркапто- та 9-гідразиноакридинів. Проведено цілеспрямований синтез похідних хіноліну й акридину з азото- та сірковмісними функціональними групами, для одержання яких розроблено спеціальні препаративні методи. Встановлено будову та досліджено фізико-хімічні властивості утворених сполук. Виявлено, що одержані похідні хіноліну й акридину у більшості випадків відносяться до помірно токсичних, малотоксичних або практично нетоксичних сполук і відзначаються широким спектром біологічної активності. Доведено, що за умов генерації вільнорадикального окиснення похідних хіноліну й акридину у даних сполук проявляються властивості "пасток" супероксиданіону у водній фазі, здатність перехоплювати гідроксилрадикал у гетерогенних системах, зменшувати рівень пероксидних сполук, гальмувати утворення активних форм оксиду азоту, проявляти протекторну дію щодо ферментів антирадикального й антиоксидантного захисту, зменшувати вміст продуктів вільнорадикального окиснення, нормалізувати основні ланки вуглеводного й енергетичного обміну та захищати запаси ендогенних антиоксидантів. На базі системного вивчення даних комп'ютерного прогнозування, хімічної структури, фізико-хімічних властивостей та біологічної активності досліджених сполук створено комбінаторні бібліотеки та проведено спрямований молекулярний дизайн речовин з очікуваними видами біологічної дії. Розроблено оптимальний метод синтезування, вивчено фізико-хімічні властивості та проведено доклінічні випробування біологічно активної субстанції "Хінотину" з антиоксидантною та церебропротективною дією.

  Скачати повний текст

Розроблено методи синтезу нових гетероциклічних похідних 1,2,4-оксадіазолу та проведено їх хімічне модифікування. Запропоновано рідинно-фазовий синтез нових заміщених 5-(1,2,4-оксадіазол-5-іл)-3,4-дигідропіримідин-2(1Н)-тіонів. Встановлено, що введення замісників із електронодонорними групами в пара-положенні підвищує виходи цільових сполук. Визначено умови синтезу 3-(1,2,4-оксадізол-5-іл)-піридин-2(1Н)-онів. Розроблено новий препаративний метод одержання 5-[1-ціано-2-арилвініл]-1,2,4-оксадіазолів. Досліджено їх реакційну здатність за ціановініліденовим фрагментом з рядом нуклеофільних реагентів.

  Скачати повний текст

Вивчено реакції анелювання піриднового та піримідинового кілець до електрозбагачених аміногетероциклів. Розроблено препаративні методи синтезу 1-деазапуринів, 7-деазапуринів, 1,7-деазапуринів і 4-тіапуринів шляхом циклоприєднання фторовмісних 1,3-CCC-та 1,3-CNC-діелектриків до електронозбагачених амніогетероциків. З використанням стратегії de novo біосинтезу пуринових нуклеозидів у природі, на базі 5-аміно-1-(2,3-О-ізопропіліден-beta-D-рибофуранозил)-1H-піразол (ізо-AIR-рибозид) фторовмісних 1,3-CCC- та 1,3-CNC-делектрофілів і 2,4,6-трис(трифторометил)-1,3,5-триазинів синтезовано ряд фторованих піразоло[3,4-d]піримідинових нуклеозидів. Розроблено підхід до стабільних 4-(поліфтороалкіл)-4,7-дигідро-1H-піразоло[3,4-b]піридин-4-олів, які можна вважати міметиками перехідного стану ензиму аденозин дезамінази. Грунтуючись на стратегії біосинтезу пуринових нуклеозидів у природі - "salvage" стратегії, розроблено методи синтезу фторованих 9-незаміщених 1-деазапуринів, 7-деазапуринів і 1,7-деазапуринів, використаних для синтезу фторовмісних модифікованих нуклеозидів, що містять в дев'ятому положенні цукор, карбоциклічний цукор або міметик цукру.

  Скачати повний текст

Розроблено нові екологічні підходи щодо екзогенного застосування лектинів та лектинвмісних екстрактів з метою зменшення ураженості хворобами та підвищення продуктивності сільськогосподарських культур. Установлено, що хімічно чисті лектини та лектинвмісні екстракти рослинного походження мають широкий спектр біологічної дії. Залежно від концентрації вони пригнічують або стимулюють біотести. Виявлено рослини, які характеризуються наявністю лектинів і комплексу біологічно активних речовин, якими є бузина чорна, обліпиха крушиновидна, нагідки лікарські, цмин пісковий, шавлія лікарська, звіробій звичайний, суниці лісові, парило звичайне. Нативні екстракти рослин здатні інгібувати проростання теліоспор летючої сажки ячменю. За цього активність екстрактів залежить від наявності в них лектинів. Вивчено ефективність лектинвмісних екстрактів для екзогенного застосувння з метою зменшення ураженості ячменю летючою сажкою. Установлено, що за умов передпосівної обробки насіння ячменю рослинними біологічно активними екстрактами обліпихи крушиновидної та нагідок лікарських зменшилась ураженість посівів ячменю летючою сажкою на 53,5 % - 73,3 % та підвищилась продуктивність культури на 2,2 - 4,4 ц/га. Відзначено, що відходи переробки лікарської сировини на фармацевтичних підприємствах містять лектини. Розроблено екологічно безпечні технологічні схеми одержання лектинів і лектинвмісних екстрактів у препаративних формах.

  Скачати повний текст

Описано препаративні методи синтезу нових єнонових систем за участі 1,3-диметилбарбітурової кислот і арилгліоксалів, досліджено їх реакційну здатність стосовно сечовин, тіосечовин, тіоамідів і 1,2-фенілендіамінів. Запропоновано прості шляхи синтезу спіропіримідинів, імідазолін-2-онів, 2-заміщених тіазолів за умов трикомпонентної конденсації за участі барбітурових або тіобарбітурових кислот, арилгліоксалів, сечовин та їх похідних. Підтверджено наявність загального характеру трикомпонентної конденсації з утворенням імідазолін-2-онів та 2-заміщених тіазолів на прикладі 4-гідроксикумарину та димедону. Зроблено висновок про регіоселективність взаємодії єнонових систем з бінуклеофільними реагентами різної природи. Досліджено рециклізацію ароїл-біс-(4-гідроксикумариніл-3)метанів за присутності 1,2-фенілендіамінів. Одержано й охарактеризовано понад 100 нових сполук, значна кількість яких є структурними аналогами біологічно активних речовин, що підтверджено комп'ютерним прогнозуванням з застосуванням програми PASS.

  Скачати повний текст

Досліджуються реакції ненасичених сполук з арендіазонієвими солями, в результаті яких відбувається приєднання арильної групи та нуклеофілу до кратного зв'язку. Показано, що ці реакції можуть проходити за різними механізмами в залежності від напрямів одноелектронного переносу в системі субстрат - каталізатор - діазонієва сіль, можливості утворення комплексних інтермедіатів, природи зовнішніх нуклеофілів. Виявлено утворення йон-радикалів олефінів та встановлена їх роль у цих реакціях. Розроблено нові варіанти аніонарилювання ненасичених сполук та ефективні модифікації реакцій Меєрвейна і Зандмейєра. Знайдено нові арилюючі реагенти - тетрахлорокупрати (ІІ) арендіазонію та розроблено методи препаративного синтезу цих діазонієвих солей. Розроблено методи синтезу поліфункційних сполук різних класів, що знайшли практичне застосування, зокрема як реагенти для тонкого органічного синтезу та біологічно активні речовини.

  Скачати повний текст

Визначено, що методами клінічної гематології, препаративної й аналітичної біохімії (афінна хроматографія, гель-фільтрація, спектрофотометрія, лектин-блот аналіз, електрофорез), гістохімії та лектиногістохімії у сукупності з протоковою цитофлуориметрією досліджено профіль молекулярно-масового розподілення поверхневих глікокон'югатів, електрофоретична рухливість формених елементів крові, біохімічні характеристики сульфатованих, сіальованих, фукозильних, манозильних, галактозильних гліканів, та таких, що містять N-ацетил-D-глюкозамін у контролі, у хворих з фоновою й онкопатологією. Розглянуто основні закономірності трансформації гліканової складової у разі канцерогенезу. Біометричними методами визначено характер і ступінь взаємозв'язків між якісними змінами основних характеристик гліканів плазматичних мембран формених елементів крові у разі розвитку онкотрансформацій в органах голови та шиї.

  Скачати повний текст

Із лімфоцитів піднебінних мигдаликів хворих на хронічний тонзиліт методами препаративної біохімії виділено діалізабельний фактор (ДФ) ММ 25 кД із широким спектром імуномодулюючих впливів. Останній являє собою суміш поліпептидів із залишковою кількістю низькомолекулярних білків, протеолітичних ферментів та включає антипротеазні активності. ДФ здатен переносити гіперчутливість сповільненої дії до стрептолізину-О, посилювати гуморальну імунну відповідь до вказаного антигену та збільшувати in vitro кількість Т-лімфоцитів, що експресують CD-2 рецептори. Вихідний діалізат здатний активувати механізми протипухлинної резистентності: гальмувати розвиток пухлинного процесу у мишей з прищепленою карциномою Льюїс, активувати природні кілерні клітини хворих на рак гортані, а також викликати лізис клітин пухлинних ліній Hep-2, К-562, але не алогенних лімфоцитів тонзил. Розроблена технологія лабораторного отримання ДФ може служити основою для створення лікувального препарату.

  Скачати повний текст

Досліджено основні імуномодулювальні властивості трансфер-фактора активного імунітету проти чуми м'ясоїдних. Оптимізовано параметри культивування вірусу чуми м'ясоїдних у культурі клітин і в курячих ембрінах для одержання препаративної маси антигену. Розроблено метод сенсибілазації свиней-донорів трансфер-фактора, специфічного щодо чуми м'ясоїдних. Одержано дослідні зразки трансфер-фактора активного імунітету, специфічного щодо збудника чуми м'ясоїдних, визначено їх імунобіологічну активність. Здійснено перенесення гіперчутливості сповільненого типу до збудника чуми м'ясоїдних від сенсибілізованих донорів (свиней) до інтактних ксеногенних реципієнтів (білих мишей і курячих ембріонів) за допомогою трансфер-фактора, специфічного щодо збудника чуми м'ясоїдних. Вивчено імунобіологічну активніть окремих фракцій трансфер-фактора, одержаних методом гельпроникаючої хроматографії. Встановлено вплив трансфер-фактора на окремі біохімічні та гематологічні показники крові собак. Експериментально доведено протективну активність трансфер-фактора, специфічного щодо збудника чуми м'ясоїдних, на курячих ембрінах. Розроблено методику одержання комбінованих зразків трансфер-факторів, специфічних щодо аденовірозу, інфекційного гепатиту, парвовірусної інфекції, лептоспірозу та чуми собак, досліджено їх терапевтичну ефективність за клінічних умов.

  Скачати повний текст

Досліджено комплексоутворення галогенідів фосфору та силіцію з азото-, кисне- та сіркодонорними лігандами різної дентатності. Встановлено вплив природи центрального атома, дентатності та топології лігандів на склад і будову продуктів комплексоутворення. У разі взаємодії галогенідів фосфору з киснедонорними монодентатними лігандами (амідів, сечовини, амінофосфатів) відбувається обмін атома кисню у ліганді на галоген з утворенням продуктів типу реактива Вільсмеєра - Хаака. Тетрахлоро- та тетрабромосилани на відміну від галогенідів фосфору у разі взаємодії з диметилформамідом та гесаметилфосфортриамідом утворюють комплекси постійного складу. Вперше одержано водорозчинні та гідролітично стійкі іонні комплекси силіцію на основі поліамідних лігандів (амідів щавлевої, малонової, бурштинової, нітрилотриоцтової кислот). Установлено, що найбільш стабільні комплекси утворюють аміди малонової кислоти. Вивчено розчини, які містять рівноважні суміші комплексів трихлориду фосфору з азотодонорними монодентатними лігандами та виявлено явище нуклеофільного каталізу у процесі окиснення трихлориду фосфору киснем за присутності азото- (триетиламіну, 4-диметиламінопіридину) та киснедонорних (тетраметилсечовини) лігандів. Показано, що вивчені комплекси силіцію та фосфору можуть бути використані як нові конденсуючі агенти за умов синтезу амідів і гетероциклічних сполук, похідних тіадіазолу, бензотіазолу та бензимідазолу. Реакцію можна використовувати для значної кількості амінів, зокрема, для низконуклеофільних нітроанілінів та гетериламінів, які важко ацилюються за допомогою стандартних конденсуючих агентів. За результатами проведеного дослідження процесу комплексоутворення галогенідів фосфору з киснедонорними монодентатними лігандами одержано нові тіонуючі агенти, а саме: дихлоротіофосфат-аніон і дихлоротіофорну кислоту. На їх основі розблено препаративний метод синтезу тіоамідів карбонових кислот, який дозволє одержувати вторинні та третинні тіоаміди та тетраметилтіосечовину з виходами 60 - 90 %.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне теоретичне й експериментальне дослідження впливу озону, вихідних і кінцевих продуктів на корозійно-електрохімічну поведінку конструкційних матеріалів у процесах озонного синтезу піридинів-N-оксидів та піридинкарбонових кислот в нейтральних, оцтово- та сульфатнокислих середовищах. Встановлено основні закономірності корозійної поведінки алюмінію, вуглецевих, марганецьвмісної та деяких хромонікелевих сталей у фосфатному pH буфері, 5 % оцтовій та 70 % сульфатній кислоті за присутності озону, гомологів піридину, їх N-оксидів та нікотинових кислот. За умов промислового синтезу дипіколінової кислоти в оцтовокислому розчині, 4-метилпіридин-N-оксиду у фосфатному буфері, а також препаративного синтезу нікотинової кислоти в сульфатній проведено вольтамперні та масометричні дослідження різних конструкційних матеріалів та наведено рекомендації щодо їх використання для виготовлення реакторів процесів озонування.

  Скачати повний текст