Малу прозу В.Винниченка та І.Буніна розглянуто у принципово новому теоретичному ракурсі. Досліджено твори обох письменників з точки зору специфіки художнього психологічного аналізу. Засадним принципом, на якому грунтується дослідження, є зміна ідейно-естетичних пріоритетів у літературі початку XX ст. і як наслідок - трансформація літературних жанрів. Зіставний аналіз малої прози Винниченка і Буніна довів перспективність встановлення і вивчення типологічних паралелей у їх творчості, зокрема, на рівні філософсько-світоглядного та естетичного узагальнення. Досліджено засоби психологізації, які функціонують у малій прозі, зроблено висновки: у художній системі Винниченка і Буніна домінує психологізм, як визначальний чинник характеротворення; традиційні (статичні й динамічні) засоби психологізації увиразнюються і видозмінюються, підпорядковуються неореалістичним засадам.

  Скачати повний текст

Проаналізовано прозу М. Вовчка та Г. Барвінок із застосуванням гендерних і феміністичних підходів, поетику характеротворення й описано її інструментарій в українському та європейському літературному контекстах (ЛК). Висвітлено процес еволюції та модифікації фемінізму та гендеру у ЛК, визначено їх своєрідність у творчості українських письменниць, гендерний розподіл ролей у їх прозі, моделі та поетику творення характерів та її інструментарій. Розкрито "соціокультурний феномен" статі на основі вісьмох моделей характеротворення, спільними для творчості М. Вовчка й Г. Барвінок, за допомогою засобів гендерного психологізму у контексті гендерної проблематики.

  Скачати повний текст

Досліджено жанр фентезі в українській прозі кінця XX - початку XXI століття, висвітлено його характерні риси й особливості їх трансформації в сучасній літературі. Проаналізовано твори Г. Штоня та Г. Пагутяк, виявлено елементи міфологізму та філософічності як основних засад змісту в літературі фентезі. Приділено увагу феномену психологізму як засобу проникнення в духовний світ сучасної особистості. З'ясовано специфіку реалізації характеристик західноєвропейського фентезі в художній прозі сучасних українських письменників. Встановлено різновиди фентезі (містично-філософське, метафоричне, "героїчне" та готичне) на прикладі творчості Г. Штоня й Г. Пагутяк. Визначено як прийоми психологізації та міфологізації розширюють зображувальні можливості саме українського фентезі.

  Скачати повний текст

Виявлено синкретизм власне поетичного, живописного та музичного начал, взаємопроникнення прийомів у поетиці І.Северянина. Встановлено, що синестетичність є основним фактором формування структури поетичного образу. Проведено паралелі між естетикою лірики поета та живописом кінця XIX - початку XX ст. (російського та західноєвропейсього). Вперше здійснено аналіз живописно-зображального начала в творчості літератора, докладно розглянуто особливості відтворення пейзажу, портрету, інтер'єра, колористики, а також своєрідно перенесені до поетичної сфери живописні прийоми, що в них застосовуються. Розглянуто музичність лірики митця - від звуків до музичних асоціацій, виділено віршовий твір ("Друга симфонія"), композиція якого створена відповідно до законів сонатно-симфонічної форми. Досліджено психологізм, визначено основні особливості структури образів і прийомів художньої типізації. Визначено вплив скандинавського імпресіонизму на лірику І.Северянина.

  Скачати повний текст

На матеріалі новелістики М. Коцюбинського, О. Кобилянської та В. Винниченка проаналізовано феномен кольору в українській літературі кінця XIX - початку XX ст. Досліджено семантику, смисло- та формотворчі функції колоративів в окремих творах і на рівні модерної поетики у цілому. Із використанням досягнень психології кольору виявлено психосемантичне багатство колористичного дискурсу модерної прози. На підставі мікроаналізу показано високу продуктивність експлікації архетипних і конвенційних значень барви для розкриття особливостей психологізму творів і проникнення в складний внутрішній світ митця. Зазначено, що актуалізація колористики увиразнює розуміння синтетичної природи модерної літератури, можливості кольору у створенні високохудожніх синкретичних вербальних полотен.

  Скачати повний текст

Проаналізовано логіко-математичні та семантичні дослідження Г.Фреге й обгрунтовано їх значення як істотної передумови розвитку аналітичної філософії. Здійснено історико-філософський аналіз поняття "аналітична філософія". Досліджено концептуальні подібності, відмінності та взаємовпливи філософських поглядів Г.Фреге, Е.Гуссерля, Б.Рассела, Л.Вітгенштайна у контексті формування аналітичної філософії. Виокремлено основні етапи у розвитку аналітичної філософії, зокрема логічний атомізм, логічний позитивізм, лінгвістичну філософію, загальну епістемологію, сучасний етап, для якого характерна наявність інтересу до етики, естетики, феноменології, герменевтики, політичного вчення. Простежено вплив аргументів Г.Фреге проти психологізму у логіці на розвиток антипсихологістських настанов Е.Гуссерля. Встановлено подібність семантичних конструкцій Г.Фреге знак - смисл - значення і Е.Гуссерля сутність - смисл - інтендований предмет. З'ясовано, що логіко-семантичні дослідження Б.Рассела та логіко-математичні пошуки Л.Вітгенштайна значною мірою є продовженням логіко-математичних і семантичних теорій Г.Фреге, які є передумовою розвитку аналітичної філософії. Доведено, що методи логічного аналізу Г.Фреге, Б.Рассела та Л.Вітгенштайна є теоретичними засадами методології аналітичної філософії.

  Скачати повний текст

Проаналізовано специфіку художнього осмислення національного характеру в поетичній творчості І.Франка у контексті морально-етичного, екзистенційного та філософського дискурсів. Розглянуто художні прояви національного та загальнолюдського у творчому доробку поета. Встановлено особливості поетичного вираження ліричного характеру, розкрито специфіку трактування митцем національної ідеї в літературі. Виявлено суттєвий вплив української філософії, народного світогляду та ментальності на формування загальноукраїнських рис національного характеру, що виражені у поезії І.Франка, а також на розвиток свідомості й естетичних поглядів письменника. Досліджено художню концептуальність творів І.Франка, проблему духовного самовираження героїв. Проаналізовано стильову систему ліричних творів, визначено особливості їх психологізму. На підставі аналітико-синтетичного аналізу творчості І.Франка у літературному контексті кінця XIX - початку XX ст. визначено роль і місце поета в духовному житті української нації та людства.

  Скачати повний текст

На підставі комплексного аналізу творів І.Франка досліджено основні художньо-композиційні модифікації кримінального сюжету, способи його розбудови й особливості художніх конфліктів. Висвітлено еволюцію Франкових поглядів на психологію злочинця, різнобічну (фізіологічну, соціальну, психологічну) детермінацію злочину. Описано типологію персонажів-злочинців, в основу якої покладено риси психічної організації, людського характеру та мотиваційної сфери поведінки. Особливу увагу приділено поетиці характеротворення персонажів-злочинців, визначено й досліджено основні художні засоби, які використовував Франко у творенні характеру, зокрема портрет і його психологічні деталі, художні антропоніми, хронотоп, інтер'єр, внутрішнє мовлення та зображення станів підсвідомості (сновидіння й марення).

  Скачати повний текст

Виявлено, що у творах обох авторів на перший план висуваються проблеми руйнації особистості, розладу психіки, що втілюється головним чином в опосередкованих формах прояву внутрішнього життя, зокрема, на сюжетно-композиційному (редукція фабульної подієвості, хронотопний психологізм, мотивний принцип оповіді, онірична парадигма), оповідному та мовно-стильовому рівнях організації творів.

  Скачати повний текст

Визначено, що міфологізм - це інструмент художньої організації матеріалу та засіб виразу певних національно-культурних моделей буття. Ідейними засадами створення неоміфологічного напрямку виступили слідуючи положення: "філософія життя", інтуїтивізм, психоаналіз, структуралізм, ритуалізм, функціоналізм. Розширено практику використання міфологічної тематики в літературі. Створено новаторську форму побудови сучасного літературного твору. Доведено, що звернення сучасних митців до психоаналізу та "глибинної" психології приводить до формування характерних рис психологізму, відсутніх в міфології. В процесі моделювання неоміфологічного твору досліджено феномен містицизму. Аргументовано, що "відродження" міфу в літературній творчості ХХ ст. сприяло формуванню нової посткласичної естетики.

  Скачати повний текст

Досліджено органічне поєднання динаміки психологізму як методу зображення свідомості та динаміки жанрової системи в межах одного твору - роману М. Лермонтова "Герой нашего времени". Розглянуто своєрідність динаміки відносин автора та героя в романі письменника. Охарактеризовано особливості форм психологізму в романі "Герой нашего времени". Досліджено специфіку екстенсивного й інтенсивного типів психологізму й їх сюжетні лінії. Визначено оповідні домінанти роману "Герой нашего времени" в їх зв'язку з відповідною модифікацією психологізму. В аспекті жанромоделювальних функцій психологізму розглянуто жанровий синкретизм лермонтовського роману.

  Скачати повний текст

Досліджено "Театральний роман" М.Булгакова у контексті категорій "психологія творчості", "літературний психологізм", "театральний психологізм" та "жанрова своєрідність" роману. Проведено всебічний аналіз твору й узагальнено його ідейно-художні особливості - поєднання психологізму й іронії, фантастики та філософії. Охарактеризовано жанр даного твору як автобіографічного психолого-іронічного роману з елементами візіонерського наповнення. Розглянуто концепцію світу й людини в "Театральному романі" та проблему "людина й творчість" як її складову, наголошено на значущості позитивних і негативних наслідків пошуку таємниць буття. Показано, що внутрішній інтенціональний сюжет об'єднує етапи літературної та театральної творчості, містифікацію двійництва та самодублювання читача. У романі створено художню модель творця, який живе у вигаданому театральному світі та сприймає його як міф. Визначено структуру й функціонування міфа в "Театральному романі": від захопленості театральним життям до викриття його руйнівної ритуальності.

  Скачати повний текст

Вперше в українській фольклористиці проведено комплексне дослідження проблеми психологізму народнопісенної лірики. Розглянуто психологізм як психологічне зображення, тобто передачу художньо-поетичними засобами думок, почуттів, переживань ліричного героя, розкриття його внутрішнього світу у тексті. Висвітлено значний вплив на створення образу людини у ліриці генетично споріднених з зазначеним жанром голосінь, історичних пісень та балад. Психологічний аналіз народних ліричних пісень здійснено на чотирьох взаємопов'язаних рівнях: структурному, композиційному, лінгвістичному та семантичному. Виявлено закономірності психологізму народних пісень, виділено основні тенденції розвитку досліджуваного фольклорного явища, а також окреслено перспективні напрямки вивчення усної народнопоетичної творчості в аспекті психологізму.

  Скачати повний текст

Досліджено теорії стосовно філософії у художніків украінського авангарду початку XX ст., відображені у текстах його найбільш яскравих представників. Увагу приділено маловивченим поглядам художників-теоретиків українського аванграду, які відіграли провідну роль у формуванні авангардного мистецтва та його теорії в Україні. Розглянуто філософські категорії, наявні в теорії художників України на початку XX ст. Увагу приділено представникам одеського регіону. Запропоновано розглядати філософсько-культурологічні пошуки та художню критику митців українського авангарду як цілісну систему мислення, яка наділена власними характерними особливостями та має значний вплив на розвиток сучасної художньої культури та філософії. Проаналізовано тексти художників-теоретиків українського авангарду, на його підставі систематизовано філософські погляди представників авангарду в Україні, встановлено їх унікальність і безпосередній зв'язок між західним інтуїтивізмом і психологізмом та російським космізмом і езотеризмом з національним менталітетом митців українського авангарду, виявити соціально-філософські коріння деструктивізму й еклектизму в їх філософських концепціях, вперше чітко визначити традиційні та новаторські тенденції у художній критиці Одеси на початку XX ст. На підставі дослідження текстів художників-теоретиків сформульовано парадигму нової художньої критики в регіональному аспекті (Одеса).

  Скачати повний текст

Розглянуто аналіз поглядів Г. Сковороди у відношенні до двох традицій християнської думки - східної, греко-візантійської та західної, латинської. З'ясовано головні характерні ознаки релігійності Г. Сковороди, а також розвинуто оригінальну концепцію, пов'язану з характеристикою його світогляду з точки зору естетизму та психологізму мислителя. Відповідно, естетизм Сковороди пов'язується з впливом східної, а психологізм - західної філософсько-теологічних традицій. Доведено, що поєднання даних двох принципових елементів обох традицій у Г. Сковороди відбувається відповідно до нагальних потреб його філософсько-теологічної концепції, проте, у всіх її пунктах проглядає намагання уникнути однобічності й ідеологічної обмеженості, прагнення до гармонійної єдності внутрішнього та зовнішнього, чуттєвого та раціонального, досвіду та теорії, східних і західних елементів.

  Скачати повний текст

Досліджено морально-філософську проблематику, особливості психологізму, поетики та стилістики поетичних творів Кристини Россетті у контексті найбільш значущих естетичних і духовних явищ вікторіанської доби - прерафаелітизму та трактаріанства. Надано об'єктивну, історично обгрунтовану характеристику творчості поетеси та її рецепцію у сучасній науковій інтерпретації. Виявлено та узагальнено типологічні збіжності та особливості поезії Кристини Россетті та естетики прерафаелітизму. Проаналізовано семантико-поетологічні особливості її наративних поем і лірики у порівнянні зі зображально-словесною парадигмою творів Д.Г.Россетті та В.Моріса, взаємодію поезії та живопису прерафаелітів.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний, системно-функціональний аналіз поетикальної специфіки творчості М.Філянського за рівнями, мотиваційним та жанровим з залученням інших чинників поетики (теми, проблеми, психологізму, стилю). Охарактеризовано основні мотиви поезії. З'ясовано жанрову природу конкретних віршів, ліро-епічних поем, окремих циклів, поетичних збірок "Лірика", "Calendarium", "Цілую землю". У творчому доробку митця поєднано традиції класиків з новими тенденціями розвитку української та європейської культур початку XX ст. З використанням образного, мотивного, жанрового арсеналу національної та світової літератур, трансформувавши та модифікувавши його, М.Філянський створив своєрідну систему поетикальних засобів.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено поетику Л.Талалая у контексті української та світової літератури. Розкрито найхарактерніші прояви формозмістової єдності його творів та основні риси художнього світу митця. Визначено модерністські аспекти доробку Л.Талалая, досліджено синтез у віршах поета індивідуально-авторських естетичних ідей та здобутків різних літературних течій, шкіл, поетів. Проаналізовано функціональні особливості метафорики, автологічних, інтертекстуальних елементів, асоціативності у творах Л.Талалая, прийоми їх внутрішньої гармонізації. Висвітлено специфіку ключових образів, психологізм та медитативність лірики митця.

  Скачати повний текст

Досліджено поетику прози М. Вінграновського як систему зображально-виражальних засобів, які, утілюють художню ідею, забезпечують формозмістову єдність твору. Вперше з'ясовано специфіку художньої реалізації концепції людини-творця в прозових творах М. Вінграновського. Визначено особливості психологізму, композиції оповідань, повістей, кіносценаріїв, історичного роману митця. Репрезентовано тендерні моделі, які унаочнюють специфіку створення образів жінок-персонажів. Висвітлено особливості художньої реалізації історіософської концепції письменника та специфіку контамінації історичного факту, домислу, вимислу в історичному романі "Северин Наливайко".

  Скачати повний текст

Досліджено поетику художньої прози В. Будзиновського. Розкрито жанрово-тематичні, сюжетно-композиційні особливості, психологізм і стильові домінанти малої прози письменника. В оповіданнях, новелах та "образках" автора відображено життя та побут сучасного йому суспільства, галицької інтелігенції. Епіка В. Будзиновського, грунтуючись на реалістичних принципах, відзначається взаємодією елементів поетики імпресіонізму, натуралізму, екзистенціалізму, що було характерно для українського літературного процесу наприкінці XIX - початку XX ст. Історичні повісті митця презентують поетизацію козацького минулого. Акцентовано на майстерності письменника у поєднанні історичного факту та вимислу, на його прагненні задовольнити духовні запити зображуваної епохи, взаємодії художньо-дослідницького та пригодницького начал, патріотично-виховному та національно-державницькому спрямуванні повістей В. Будзиновського. Визначено специфіку хронотопу як відбиття загальних філософських уявлень автора про зображувану ним епоху козаччини та її проекцію у позачасовому масштабі.

  Скачати повний текст