Досліджено особливості формуванняч мови преси на початку XX ст., а також мову кращого зразка української журналістики даного періоду. Визначено роль у цьому процесі мецената, видавця Є.Чикаленка. На прикладі щоденної газети "Рада" проаналізовано мовні особливості преси цього періоду. Охарактеризовано орфографічні риси "Ради", що відзначаються певною послідовністю. З'ясовано, що газета друкувалась фонетичним правописом і належала до видань Наддніпрянської України не лише за територіальною, але й мовними ознаками. Досліджено лексичний склад "Ради", що певною мірою відображав реалії тогочасного життя, характеризувався високим рівнем розвитку, свідчив про намагання редакторів, журналістів поєднати образність, емоційність і логічність, точність викладу. Для цього використовувались найрізноманітніші мовні засоби, зокрема багатозначність, тропи (синоніми, пароніми, епітети). Визначено синтаксичні засоби (прості, ускладнені речення різних типів), за допомогою яких на сторінках "Ради" досягалась певна мета, а саме: інформувати та справляти вплив на читача.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано та розроблено методичні засади входження українського промислового сектору до системи світових господарських відносин, розкрито вплив на його розвиток інтеграції до європейського економічного простору. Запропоновано концептуальні підходи щодо аналізу впливу євроінтеграційних процесів на розвиток промисловості України. На основі дослідження розвитку експортної складової промисловості України зроблено оцінку експортного потенціалу української обробної промисловості, запропоновано механізми виходу промислової продукції на світовий ринок та побудови ефективної співпраці з іноземними підприємствами, а також проаналізовано вплив євроінтеграції та європейських інтеграційних процесів на розвиток вітчизняного промислового сектору.

  Скачати повний текст

Досліджено питання регулювання інвестиційних та інноваційних чинників у природоохоронній діяльності. Визначено роль екологічних інновацій в економіці країни в цілому. Визначено основні методи у сфері регулювання природоохоронної діяльності, наведено пропозиції щодо удосконалення функціонування цих методів в Україні, розроблено регіональні інвестиційні програми та проекти. Запропоновано процедуру екологічного аудиту та менеджменту для оцінки інвестиційних проектів і програм приватизації. Основні результати наукового дослідження впроваджено у практику.

  Скачати повний текст

Досліджено питання інвестиційної діяльності у машинобудівному комплексі як технолого-, наукомісткій та кваліфіковано працемісткій галузі спеціалізації Центрального економічного регіону України зі значним промисловим, науково-технічним потенціалом (до складу якого входять Київщина, Черкащина та м. Київ) протягом перехідного періоду до ринкової соціально орієнтованої економіки високотехнологічного укладу. Розвинуто теоретико-методологічні засади інвестиційної діяльності у дослідженому комплексі. Визначено основні соціально-економічні принципи, передумови та концептуальні підходи щодо активізації та підвищення соціально-економічної ефективності цієї діяльності у період посилення регіоналізації економіки. Удосконалено регіональний механізм активізації інвестиційної та інноваційної діяльності у високотехнологічній галузі спеціалізації регіону на базі збільшення ринкової регіональної самоорганізації суспільно-економічної системи шляхом більш широкого використання конкурентних переваг і ресурсів регіону.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано теоретико-методологічні засади реалізації інноваційного розвитку оборонної промисловості в контексті державного регулювання. Розроблено практичні рекомендації щодо системної реалізації інноваційного розвитку та механізму його забезпечення. Запропоновано диференціацію моделей інноваційного розвитку та формування механізму їх реалізації в контексті раціонального співвідношення державної підтримки та ринкової саморегуляції. Розроблено методичні підходи до оцінювання інноваційної привабливості підприємства з урахуванням показників специфічного характеру. Обгрунтовано доцільність використання програмно-цільових методів як інструменту побудови ієрархічної системи узгодження цілей за умов обмежених ресурсів. Запропоновано побудову сценарію реалізації інноваційного проекту здійснювати на підставі вдосконалення одного з альтернативних варіантів.

  Скачати повний текст

Об'єкт дослідження: публічне управління у сфері забезпечення інформаційної безпеки. Мета: визначення науково-теоретичних засад формування інституційних механізмів публічного управління в умовах інформаційно-гібридних війн і розроблення практичних рекомендацій щодо вдосконалення таких механізмів в Україні. Методи: логічного узагальнення, синтезу й абстрагування, системного аналізу, порівняння, вибірки й опису, індукції та дедукції, групування та прогнозування. Результати: визначені науково-теоретичні засади формування інституційних механізмів публічного управління в умовах інформаційно-гібридних війн і розробленні практичних рекомендацій щодо вдосконалення таких механізмів в Україні. Новизна: запропоновано шляхи розвитку інституційної системи публічного управління України в умовах інформаційно-гібридної війни; удосконалено: визначення головної небезпеки інформаційно-гібридної війни як потенційної можливості цільового інформаційного впливу; ризик-орієнтовані підходи до забезпечення розвитку інституційної системи публічного управління України в умовах інформаційно-гібридної війни, концептуальні засади щодо прогнозування інформаційно-гібридних війн у контексті розвитку інституційних механізмів публічного управління на пострадянському і вітчизняному просторі; дістали подальшого розвитку: визначення асиметрії як основоположної властивості інформаційно-гібридних війн; структуризація інституційних механізмів публічного управління України в умовах інформаційно-гібридної війни, визначення ризиків функціонування інституційних механізмів публічного управління України в умовах інформаційно-гібридної війни, класифікація інструментів дисфукнціоналізації інституційних механізмів публічного управління в умовах інформаційно-гібридної війни. Впроваджено в діяльність: Управління Служби безпеки України в Харківській області, Черкаська районна рада, Національний університет цивільного захисту України. Галузі використання: органи державної влади, підприємства, установи, організації^UObject of research: public management in the field of ensuring information security. Purpose: to determine the scientific and theoretical foundations of the formation of institutional mechanisms of public administration in the conditions of information-hybrid wars and to develop practical recommendations for the improvement of such mechanisms in Ukraine. Methods: logical generalization, synthesis and abstraction, system analysis, comparison, sampling and description, induction and deduction, grouping and forecasting. Results: the scientific and theoretical foundations of the formation of institutional mechanisms of public administration in the conditions of information-hybrid wars and the development of practical recommendations for the improvement of such mechanisms in Ukraine were determined. Novelty: ways of developing the institutional system of public administration of Ukraine in the conditions of information-hybrid war are proposed; improved: identification of the main danger of information-hybrid warfare as a potential opportunity for targeted information influence; risk-oriented approaches to ensuring the development of the institutional system of public administration of Ukraine in the conditions of information-hybrid war, conceptual principles for forecasting information-hybrid wars in the context of the development of institutional mechanisms of public administration in the post-Soviet and domestic space; received further development: definition of asymmetry as a fundamental property of information-hybrid wars; structuring of institutional mechanisms of public administration of Ukraine in the conditions of information-hybrid war, determination of risks of functioning of institutional mechanisms of public administration of Ukraine in conditions of information-hybrid war, classification of tools for dysfunctionalization of institutional mechanisms of public administration in conditions of information-hybrid war. Implemented in the activity: Office of the Security Service of Ukraine in Kharkiv Region, Cherkasy District Council, National University of Civil Defense of Ukraine. Fields of use: state authorities, enterprises, institutions, organizations.

Розроблено наукові засади інституційного забезпечення реалізації економічних важелів земель міст (комунальної власності) з метою створення раціональної системи їх використання й охорони. Визначено особливості, сутність і завдання використання міських земель, проаналізовано зарубіжний досвід діяльності у даній сфері. Обгрунтовано методичні положення щодо формування комунальної власності на землю. Розроблено прогноз структури земельного фонду міст обласного підпорядкування Львівщини після розмежування земель державної та комунальної власності. Обгрунтовано потребу формування земель комунальної власності як економічного важелю використання земель міст. Розроблено напрями організації раціонального використання й охорони земель комунальної власності.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена теоретичному обґрунтуванню та розробці науково-практичних рекомендацій щодо удосконалення інституціональних механізмів державного регулювання корпоративних відносин в Україні з урахуванням європейського досвіду.У дослідженні розроблено концеп¬туальні засади удосконалення державного регулювання корпоративних відносин. Запропоновано змінити принципи формування наглядових рад державних унітарних підприємств та господарських товариств з переважною державною часткою у статутному капіталі за принципами членства у радах виключно громадян України, їх професійності, незалежності від іноземних впливів, регламентації оплати праці. В аспекті економічного регулювання пропонується запровадження податкових пільг для організацій корпоративного сектору, що нарощують оборотний капітал за рахунок прибутків. Удосконалення організаційних механізмів передбачає: доповнення повноважень Фонду державного майна України щодо оцінки цього майна та контролю його використання; посилення державного контролю за перерозподілом акціонерної власності та захисту прав міноритарних акціонерів. Проаналізовано та уточнено понятійно-категоріальний апарат дослідження. Виокремлено поняття «акціонерні товариства як об'єкт державного регулювання», під якими розуміються організації із складною структурою управління, засновані на колективному капіталі, що характеризуються: поєднанням корпоративної власності та власності акціонерів; великими масштабами виробництва, в результатах якого зацікавлене все суспільство; виконанням ролі основних ринкових гравців, нерідко у форматі монополії; здійсненням найбільших податкових внесків до державного бюджету; формуванням великих колективів найманих працівників, що зумовлює необхідність спеціальних механізмів соціального діалогу.Удосконалено систему критеріїв формування та відбору членів наглядових рад державних унітарних підприємств та господарських товариств з переважною часткою державного статутного капіталу. Запропоновано підхід до удосконалення державного регулювання вітчизняного фондового ринку через розширення повноважень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України. Обґрунтовано напрями розвитку нормативно-правових механізмів державного регулювання корпоративних відносин в Україні.^UThe dissertation is devoted to the theoretical substantiation and development of scientific and practical recommendations on improvement of institutional mechanisms of the state regulation of corporate relations in Ukraine taking into account the European experience.It is proposed to change the principles of formation of supervisory boards of state unitary enterprises and companies with a predominant state share in the authorized capital on the principles of membership in councils exclusively of citizens of Ukraine. Improving organizational mechanisms. The conceptual and categorical apparatus of research is analyzed and specified. The concept of «joint stock companies as an object of state regulation» is singled out, which means organizations with a complex management structure based on collective capital, characterized by: a combination of corporate property and shareholder property; large-scale production, in the results of which the whole society is interested; playing the role of major market players, often in the format of a monopoly; making the largest tax contributions to the state budget; formation of large groups of employees, which necessitates special mechanisms of social dialogue.The system of criteria for the formation and selection of members of supervisory boards of state unitary enterprises and companies with a predominant share of state authorized capital has been improved. An approach to improving state regulation of the domestic stock market by expanding the powers of the National Commission on Securities and Stock Market of Ukraine. The directions of development of normative-legal mechanisms of state regulation of corporate relations in Ukraine are substantiated.

Досліджено можливості використання теоретико-методологічних положень інституціональної теорії для розробки практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності функціонування нафтогазовидобувного комплексу Автономної Республіки Крим. Запропоновано концепцію реструктуризації та проведення інституціональних реформ даного сектору промисловості на основі багатопланового аналізу фінансово-економічної діяльності ГАО "Чорноморнафтогаз" шляхом інституціональної модернізації системи державного регулювання паливно-енергетичної галузі АРК, що дозволяє забезпечити міжгалузеву та регіональну кооперацію виробництва. Розроблено регіональну соціально-економічну модель з урахуванням фактора утворення трастових накопичувальних фондів та соціальних інтересів у адміністративних регіонах. Сформульовано конкретні рекомендації щодо оптмізації роботи регіонального нафтогазовидобувного комплексу та розроблено механізми підвищення ефективності його функціонування.

  Скачати повний текст

Мета: обґрунтування економічного змісту і функціонального призначення інструментів для управління ціновими ризиками та розробка науково-практичних рекомендацій щодо перспектив використання зернових ф'ючерсів на організованому ринку сільськогосподарської продукції. Об'єкт: процес організації та використання інструментів управління ризиками на організованому ринку сільськогосподарської продукції. Методи дослідження: аналізу і синтезу; монографічний; абстрактно-логічний; статистико-економічний; порівняння; моделювання; технічного i трендового аналізу; кореляційного аналізу. Теоретичні результати: здійснено теоретичне узагальнення і наведено нове вирішення науково-практичного завдання щодо організації та використання інструментів управління ризиками на організованому ринку сільськогосподарської продукції. Практичні результати: можуть бути використані для подальшого поглиблення теоретичних досліджень з проблеми управління ризиками та полягають у розробці науково обґрунтованих пропозицій щодо управління ризиками на організованому ринку сільськогосподарської продукції. Наукова новизна: розроблено інструментарій аналізу управління ризиками стратегією Collar, що забезпечує більш швидкі та зручні можливості торгівлі біржовими контрактами, дає змогу завдяки хеджуванню забезпечувати прогнозування цін на основні види сільськогосподарської продукції. Ступінь впровадження: Міністерство аграрної політики та продовольства України; Сквирська міська рада Білоцерківського району Київської області; Полтавська обласна державна адміністрація; Аграрна біржа; ТОВ «Сквираагрохім»; ФГ «Караван»; Національний університет біоресурсів і природокористування України. Ефективність: результати дослідження сприяють вирішенню існуючих проблем з організації та використання інструментів управління ризиками на організованому ринку сільськогосподарської продукції. Сфера використання: сільськогосподарські підприємства, Міністерство аграрної політики та продовольства України, районні та обласні управління агропромислового розвитку, Аграрна біржа, наукові установи НААН, заклади вищої освіти.^UPurpose: substantiation of the economic content and functional purpose of tools for price risk management and development of scientific and practical recommendations on the prospects for the use of grain futures in the organized market of agricultural products. Object: the process of organizing and using risk management tools in the organized market of agricultural products. Research methods: analysis and synthesis; monographic; abstract-logical; statistical and economic; comparison; modeling; technical and trend analysis; correlation analysis. Theoretical results: a theoretical generalization and a new solution to the scientific and practical problem of organizing and using risk management tools in the organized market of agricultural products. Practical results: can be used to further deepen theoretical research on the problem of risk management and consist in the development of scientifically sound proposals for risk management in the organized market of agricultural products. Scientific novelty: Collar's risk management analysis toolkit has been developed, which provides faster and more convenient opportunities for trading in exchange contracts, allows hedging to provide price forecasts for major types of agricultural products. Degree of implementation: Ministry of Agrarian Policy and Food of Ukraine; Skvyra City Council of Bila Tserkva District of Kyiv Region; Poltava Regional State Administration; Agricultural Exchange; Skviraagrohim LLC; FG «Caravan»; National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. Effectiveness: the results of the study contribute to solving existing problems in the organization and use of risk management tools in the organized market of agricultural products. Scope: agricultural enterprises, the Ministry of Agrarian Policy and Food of Ukraine, district and regional departments of agro-industrial development, the Agrarian Exchange, scientific institutions of NAAS, institutions of higher education.

Об'єкт – процеси формування глобальної індустрії дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння.Мета – теоретико-методологічні та прикладні засади інтеграції національних економік у глобальну індустрію дорогоцінних металів ідорогоцінного каміння.Методи – загальнонаукові та спеціальні; системного аналізу; теоретичного узагальнення та наукової абстракції; порівняльного аналізу; компаративного аналізу; описової статистики та візуального аналізу; економетричного моделювання. Новизна полягає у розробленні теоретико-методичних й прикладних підходів до формування глобальної індустрії дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та обґрунтуванні концептуальних положень щодо стратегічних напрямів інтеграції національних економік, у тому числі України, в цю індустрію. Сформульовано основні концептуальні положення моделі формування глобальної індустрії дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, що дали змогу встановити її базові характеристики, розгалужену структурну будову із визначенням рівнів функціонування та принципів побудови, виявити ознаки глобальності й передумови, які детермінують види стратегій інтеграціїнаціональних економік у цю індустрію. Запропоновано методичні підходи до оцінювання процесів функціонування глобальної індустрії дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, які на основі емпіричних досліджень обраних характеристик дали змогу виявити динамічні та структурні зміни, провести ідентифікацію країн за рівнем залучення у глобальну індустрію (за видом участі, за видами дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, за ступенем зовнішньоторговельної активності) та виявити основні диспропорції у рівнях інтеграції країн, що підтвердило нерівномірність розвитку глобальної індустрії у різних часових періодах.Впроваджено у діяльність Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності Верховної Ради України; Управління стратегічного розвитку міста Тернопільської міської ради; Союзу ювелірів України; громадської організації «Африканська рада в Україні»; Тернопільського національного економічного університету.Сфера використання – діяльність Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Міністерства фінансів України.^UThe object of research is the processes of formation of the global industry of precious metals and precious stones.The aim are theoretical, methodological and applied principles of integration of national economies into the global industry of precious metals and precious stones.The methods are general and special; system analysis; theoretical generalization and scientific abstraction; comparative analysis; descriptive statistics and visual analysis; econometric modeling.The novelty of research are to develop theoretical, methodological and applied approaches to the formation of a global industry of precious metals and precious stones and substantiate the conceptual provisions for strategic areas of integration of national economies, including Ukraine, in this industry. In the research were formulated the main conceptual provisions of the model of formation of the global industry of precious metals and precious stones, this made it possible to establish its basic characteristics, branched structural structure with the definition of levels of functioning and principles of construction, to identify signs of globality and prerequisites that determine the types of strategies for integrating national economies into this industry. The research presents methodological approaches to the evaluation of the functioning of the global industry of precious metals and precious stones, which on the basis of empirical studies of selected characteristics made it possible to identify dynamic and structural changes, to identify countries by level of involvement in global industry (by type of participation, by types of precious metals and precious stones, by the degree of foreign trade activity) and identify the main disparities in the levels of integration of countries, which confirmed the uneven development of global industry in different time periods.The findings of the research were implemented into the activities of the Committee on Financial Policy and Banking of the Verkhovna Rada of Ukraine; Ternopil City Council Strategic Development Department; Union of Jewelers of Ukraine; public organization "African Council in Ukraine"; Ternopil National Economic University.Their area of application is the respective activity of the Ministry for Development of Economy, Trade and Agriculture of Ukraine, the Ministry of Finance of Ukraine.

У дисертаційній роботі здійснено вирішення наукової проблеми щодо обґрунтування методологічних, концептуальних та прикладних аспектів інтелектуалізації діяльності торговельних підприємств. Узагальнено підходи та уточнено поняття інтелектуалізації діяльності підприємств. Удосконалено функціональну модель управління інтелектуалізацією діяльності торговельних підприємств з виділенням в її межах об'єктів управління. Розвинуто методологічну платформу управління інтелектуалізацією діяльності.Визначено формуючі елементи інтелектуалізації діяльності, їх взаємозв'язок й вплив на інноваційний розвиток торговельних підприємств. Розроблено концепцію інтелектуалізації діяльності торговельних підприємств.Упорядковано систему факторів-індикаторів, що впливають на стан інтелектуалізації діяльності торговельних підприємств, для побудови когнітивної карти. Визначено вплив факторів зовнішнього середовища на інтелектуалізацію діяльності торговельних підприємств за коефіцієнтом комплементарності. Удосконалено теоретико-методичний підхід до оцінки складових компонентів інтелектуалізації діяльності торговельних підприємств.Удосконалено методичний підхід до оцінки рівня інтелектоорієнтованої компоненти інтелектуалізаційної діяльності підприємства. Обґрунтовано механізм формування інтелектуалізаційної бізнес-моделі торговельних підприємств. Запропоновано методологію формування системи радарів для визначення форматів інтелектуалізаційної бізнес-моделі торговельних підприємств. Запропоновано науково-методичний підхід до вибору стратегії управління інтелектуалізацією діяльності торговельних підприємств. Розвинуто концептуальний базис формування мотиваційного механізму щодо підвищення інтелектуальної активності персоналу торговельних підприємств.^UIn the dissertation, the decision of a scientific problem concerning substantiation of methodological, conceptual and applied aspects of intellectualization of trading enterprises activity is carried out.The approaches are generalized and the concept of intellectualization of enterprise activity is specified. The functional model of management of intellectualization of trade enterprises activity with allocation within its limits of objects of management is improved. A methodological platform for managing intellectualization of activities has been developed.The formative elements of activity intellectualization, their interrelation and influence on innovative development of trade enterprises are determined. The concept of trade enterprises intellectualization has been developed.The system of factors-indicators influencing the state of trade enterprises intellectualization has been streamlined to construct a cognitive map. The influence of environmental factors on the intellectualization of commercial enterprises by the coefficient of complementarity is determined. The theoretical and methodological approach to the assessment of the components of trade enterprises intellectualization has been improved.The methodical approach to the assessment of the level of intellectually oriented component of enterprise intellectualization activity is improved. The mechanism of the formation of trade enterprises intellectualization business model is substantiated. The methodology of forming a radar system for determining the formats of trade enterprises intellectualization business model is proposed.The scientific and methodical approach to the choice of management strategy for intellectualization of trading enterprises activity is offered. The conceptual basis of the formation of motivational mechanism concerning the increase of intellectual activity of trading enterprise personnel is developed.

На підставі наукових узагальнень, теоретичних розробок, результатів лабораторних і промислових досліджень розроблено та впроваджено ефективні методи інтенсифікації процесів газодинаміки та масообміну, що відбуваються за умов доменної плавки, спрямовані на вирішення проблеми зниження витрати коксу та збільшення продуктивності печей. Одержано математичні моделі фізичних і газодинамічних властивостей агломерату, обкотишів і нового виду залізорудної сировини - локальних спіків обкотишів, газодинамічних параметрів стовпа матеріалів у доменній печі, процесів непрямого та змішаного відновлення залізорудних матеріалів. Запропоновано технологічну модель вибору раціонального складу сучасної доменної шихти, технологію формування структури стовпа матеріалів, що забезпечує можливість інтенсифікації газодинамічного режиму й отимальні параметри процесів відновлення. Теоретично обгрунтовано методи інтенсифікації плавки шляхом використання нетрадиційних видів енергії для доменного процесу, а саме: електричної, ультразвукової та радаційної.

  Скачати повний текст

Проаналізовано основні підходи до трактування поняття "міжнародного тероризму" та терористичної загрози як чинника національної та міжнародної безпеки. Розглянуто особливості теоретичного планування та практичної реалізації інформаційного забезпечення політики держави за умов протидії загрозі міжнародного тероризму. Висвітлено зміст, особливості та форми інформаційного забезпечення державної політики США в сфері боротьби з тероризмом на сучасному етапі. Проаналізовано діяльність державного апарату США щодо практичного інформаційного забезпечення державної політики країни в боротьбі з міжнародним тероризмом під час Афганської (2001 - 2002 рр.) й Іракської (2003 р.) військових кампаній в рамках оголошеної Глобальної війни з міжнародним тероризмом з урахуванням новітніх концепцій інформаційно-психологічного впливу - принципів Мережно-центричного протиборства.

  Скачати повний текст

У дисертаційному дослідженні здійснено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукової проблеми: розкрито суть, характерні особливості та й організаційно-правові аспекти проблематики адміністративно-правових засад взаємодії Вищої ради правосуддя з органами державної влади та іншими органами суддівського самоврядування. Здійснено комплексний аналіз чинного національного законодавства та міжнародного права, а також відповідної правової доктрини в аспекті аналізу обраної проблематики. У межах цього наукового дослідження визначається доктринальний зміст категорії «правовий статус», і навіть різниця останнього стосовно різних суб'єктів. Автор особливу увагу зосереджує на аналізі правового статусу суб'єктів публічного адміністрування, та здійснює його визначення через призму категорії «повноваження». В рамках цієї наукової спадщини закріплюється авторське бачення поділу повноважень Вищої ради правосуддя на окремі різновиди, при цьому кожен із різновидів повноважень був окремим об'єктом доктринального аналізу. Визначено, що правові засади адміністративно-правового регулювання взаємодії Вищої ради правосуддя з органами державної влади та органами суддівського самоврядування – це є сукупність нормативно-правових актів різного правового характеру, що визначають пріоритетні напрямки діяльності Вищої ради правосуддя та інших суб’єктів публічного адміністрування, а також встановлюють та визначають основні сфери реалізації ними своїх повноважень. Наведено диференційовані підстави для здійснення класифікації правових засад взаємодії Вищої ради правосуддя з іншими суб'єктами, а також детальний аналіз деяких із них. Автором концентрується увага на загальноправових та спеціально-правових законах та окремих підзаконних актах у обраній сфері: Конституції України, Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», Закону України «Про судоустрій та статус суддів», Закону України «Про Вищу раду правосуддя». Встановлено, що повноваження Вищої ради правосуддя є багатоаспектними, диференційованими, але водночас єдиними, опосередковує особливості правового статусу інституції, яку ми розглядаємо. У результаті даного дослідження було встановлено, що правовий статус Вищої ради правосуддя – це багатоаспектна, диференційована категорія, котра здебільшого визначається шляхом аналізу ознак, а також повноваження даної інституції, та наділяється особливим правовим змістом. В результаті проведеного дослідження автором було сформовано висновки, що мають прикладний характер. Здійснено класифікацію основ взаємодії, та визначено особливості правової суті засад взаємодії Вищої ради правосуддя з органами державної влади: є нормативно визначеними та безпосередньо закріплені у межах національного й міжнародного законодавства; носять загальний та водночас диференційований характер, що надає можливість здійснювати їх втілення у різних за своєю правовою суттю суспільних відносинах; виступають загальним мірилом реалізації повноважень суб’єктами публічного адміністрування у межах взаємодії, разом із тим, безпосередньо не закріплюють права, обов’язки та юридичні гарантії суб’єктів; є абстрактними, що разом із тим не зменшують призначення та ролі останніх; реалізовуються у безпосередній площині діяльності Вищої ради правосуддя, а також інституцій, котрі безпосередньо взаємодіють із нею. Встановлено, що напрями взаємодії Вищої ради правосуддя з органами державної влади доцільно поділяти залежно від своєї суті на нормативний, кадровий, інформаційний, фінансовий та міжнародний напрямок взаємодії. Встановлено, що напрями та види взаємодії Вищої ради правосуддя з органами державної влади є диференційованими, що опосередковується комплексністю повноважень Вищої ради правосуддя. Встановлено, що правові основи взаємодії Вищої ради правосуддя з органами державної влади утворюють цілісну систему, що характеризується внутрішніми зв’язками. У дисертаційному дослідженні сформульовано низку пропозицій та й рекомендацій щодо удосконалення чинного законодавства України із питань взаємодії Вищої ради правосуддя з органами державної влади та іншими органами суддівського самоврядування. Ключові слова: адміністративно-правове регулювання, адміністративно-правові засади, Вища рада правосуддя, правовий статус, повноваження, суддівське самоврядування, організація діяльності, органи суддівського самоврядування.^UIn the dissertation research, a theoretical generalization and a new solution to the scientific problem were carried out: the essence, characteristic features, and organizational and legal aspects of the problems of the administrative and legal foundations of the interaction of the High Council of Justice with state authorities and other bodies of judicial self-government were revealed. A comprehensive analysis of current national legislation and international law, as well as the corresponding legal doctrine in the aspect of analysis of the selected issues, was carried out. Within the scope of this research, the doctrinal content of the category "legal status" is determined, and even the difference of the latter in relation to different subjects. The author focuses special attention on the analysis of the legal status of subjects of public administration, and defines it through the prism of the category of "powers". Within the framework of this scientific heritage, the author's vision of the division of the powers of the High Council of Justice into separate types is established, while each of the types of powers was a separate object of doctrinal analysis. It was determined that the legal basis of the administrative and legal regulation of the interaction of the High Council of Justice with the bodies of state power and bodies of judicial self-government is a set of normative and legal acts of various legal natures, which determine the priority areas of activity of the High Council of Justice and other subjects of public administration, and also establish and define the main spheres of implementation of their powers. Differentiated grounds for the classification of the legal bases of interaction of the High Council of Justice with other subjects have been identified, as well as a detailed analysis of some of them. The author focuses attention on general and special legal laws and separate by-laws in the chosen field: the Constitution of Ukraine, the Law of Ukraine "On Restoring Confidence in the Judiciary in Ukraine", the Law of Ukraine "On Ensuring the Right to a Fair Trial", the Law of Ukraine "On the Judiciary and the status of judges", of the Law of Ukraine "On the High Council of Justice". It has been established that the powers of the High Council of Justice are multifaceted, differentiated, but at the same time unified, mediating the peculiarities of the legal status of the institution we are considering. As a result of this study, it was established that the legal status of the High Council of Justice is a multifaceted, differentiated category, which is mostly determined by analyzing the characteristics and powers of this institution, and is given a special legal meaning. As a result of the conducted research, the author formed conclusions of an applied nature. The classification of the bases of interaction was carried out, and the peculiarities of the legal essence of the bases of interaction of the High Council of Justice with state authorities were determined: they are normatively determined and directly established within the limits of national and international legislation; have a general and at the same time differentiated character, which makes it possible to implement them in social relations that are different in their legal essence; act as a general measure of the exercise of powers by subjects of public administration within the framework of interaction, at the same time, they do not directly establish the rights, obligations and legal guarantees of subjects; are abstract, which at the same time do not reduce the purpose and role of the latter; are implemented in the direct sphere of activity of the High Council of Justice, as well as institutions that interact directly with it. It has been established that it is expedient to divide the directions of interaction of the High Council of Justice with state authorities into normative, personnel, informational, financial and international directions of interaction depending on their essence. It was established that the directions and types of interaction of the Supreme Council of Justice with state authorities are differentiated, which is mediated by the complexity of the powers of the Supreme Council of Justice. It was established that the legal foundations of the interaction of the High Council of Justice with state authorities form a complete system characterized by internal connections. The dissertation study formulated a number of proposals and recommendations for improving the current legislation of Ukraine on issues of interaction of the High Council of Justice with state authorities and other bodies of judicial self-government. Key words: administrative and legal regulation, administrative and legal principles, the Supreme Council of Justice, legal status, powers, judicial selfgovernment, organization of activities, bodies of judicial self-government.

У дисертаційному дослідженні наведено сукупність теоретичних узагальнень і запропоновані нові підходи щодо вирішення наукового завдання щодо визначення змісту та особливостей адміністративно-правих засад діяльності Служби безпеки України із захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України, а також запропоновано шляхи їх удосконалення. Результатом проведеного дослідження стало формування низки положень і висновків, спрямованих на досягнення мети дослідження та виконання поставлених завдань.З’ясовано, що державному суверенітету та територіальній цілісності як об’єкту адміністративно-правової охорони та захисту притаманні наступні особливості:1) не зважаючи на те, що державний суверенітет і територіальна цілісність не є основними категоріями адміністративного права, на відміну від міжнародного та конституційного, останніми вона охороняється та захищається виключно в правовій площині, шляхом закріплення відповідних норм в міжнародних документах і Конституції України, у той час, як в адміністративно-правовій площині така охорона та захист передбачає не тільки наявність відповідних правових норм, а і конкретних дій організаційно-розпорядчого характеру;2) адміністративно-правова охорона державного суверенітету та територіальної цілісності здійснюється систематично, на відміну від адміністративно-правового захисту, який має місце тільки в разі виникнення внутрішньої чи зовнішньої загрози чи вчинення адміністративних правопорушень, які опосередковано посягають на зазначені цінності;3) цей процес реалізується не в конкретних оборонних та/або активних наступальних діях, а передбачає мобілізацію всіх державних ресурсів (політичних, економічних, управлінських, людських тощо) із метою забезпечення окремих елементів національної, державної та воєнної безпеки (державного суверенітету та територіальної цілісності);4) зазначена діяльність здійснюється за допомогою нестандартних інструментів, методів, властивих адміністративному праву, а не шляхом «традиційних» способів охорони та захисту, специфічною є і їх реалізація в межах адміністративних процедур, управлінських процесів і рішень.Систему суб’єктів захисту державного суверенітету та територіальної цілісності представлено за допомогою диференційованого підходу шляхом поділу цих суб’єктів за характером повноважень на: 1) загальних суб’єктів, повноваження яких безпосередньо не пов’язані з захистом державного суверенітету та територіальної цілісності, проте їх діяльність забезпечує вказаний напрям (Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Президент України, суди); 2) спеціальних суб’єктів, основними завданнями яких є забезпечення національної, державної та воєнної безпеки (Рада національної безпеки і оборони України, Міністерство оборони України та Головне управління розвідки Міністерства оборони України, Державна спеціальна служба транспорту, Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України, Збройні сили України, Міністерство внутрішніх справ України, Національна поліція України, Національна гвардія України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Державна прикордонна служба України, Державна міграційна служба України, Служба безпеки України та Антитерористичний центр при Службі безпеки України, Служба зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України, Служба судової охорони). У системі суб’єктів захисту державного суверенітету та територіальної цілісності Служба безпеки України займає одне з основних місць, реалізуючи свою діяльність у військовій, правоохоронній сферах, і одночасно входить до розвідувального співтовариства, а також притягує до адміністративної відповідальності осіб, які вчинили правопорушення, що посягають на державний суверенітет та територіальну цілісність України.^UThe dissertation study provides a set of theoretical generalizations and offers new approaches to solving the scientific task of determining the content and features of the administrative and legal basis of the activity of the Security Service of Ukraine for the protection of state sovereignty and territorial integrity, as well as approximate ways of their improvement. The result of the conducted research was the formation of a number of provisions and conclusions aimed at achieving the goal of the research and fulfilling the set tasks.It was found that state sovereignty and territorial integrity as an object of administrative and legal protection and protection have the following features:1) regardless of the fact that state sovereignty and territorial integrity are not the main categories of administrative law, on a contract from international and constitutional law, the latter is protected and protected in the legal plane, by enshrining the relevant norms in international documents and the Constitution of Ukraine, including a time when in the administrative-legal plane such protection and protection is ensured not only by the presence of relevant legal norms, but also by specific actions of an organizational and administrative nature;2) administrative-legal protection of state sovereignty and territorial integrity is created systematically, in addition to administrative-legal protection, which takes place only in the event of an internal or external threat or the commission of administrative offenses that indirectly encroach on the specified values;3) this process is not implemented in specific defensive and/or active offensive actions, but involves the mobilization of all state resources (political, economic, managerial, human, etc.) with the provision of individual elements of national, state and military security (state sovereignty and territorial integrity);4) the specified activity is carried out with the help of non-standard tools, methods inherent in administrative law, and not through "traditional" methods of protection and protection, their implementation within the limits of administrative procedures, management processes and decisions is also specific.The system of subjects for the protection of state sovereignty and territorial integrity is presented using a differentiated approach, by dividing these subjects by the nature of their powers into: 1) general subjects whose powers are not directly related to the protection of state sovereignty and territorial integrity, but their activity ensures the indicated direction (the Verkhovna Rada of Ukraine, the Cabinet of Ministers of Ukraine, the President of Ukraine, courts); 2) special subjects whose main tasks are to ensure national, state and military security (the National Security and Defense Council of Ukraine, the Ministry of Defense of Ukraine and the Main Intelligence Directorate of the Ministry of Defense of Ukraine, the State Special Service of Transport, the State Service of Special Communications and Protection Information Service of Ukraine, Armed Forces of Ukraine, Ministry of Internal Affairs of Ukraine, National Police of Ukraine, National Guard of Ukraine, State Emergency Service of Ukraine, State Border Service of Ukraine, State Migration Service of Ukraine, Security Service of Ukraine and Anti-Terrorist Center under the Security Service of Ukraine, Foreign Service intelligence of Ukraine, State Security Office of Ukraine, Ministry of Strategic Industries of Ukraine, Court Security Service).In the system of subjects for the protection of state sovereignty and territorial integrity, the Security Service of Ukraine occupies one of the main places, implementing its activities in the military and law enforcement spheres and at the same time being part of the intelligence community, as well as bringing to administrative responsibility persons who have committed offenses that encroach on state sovereignty and territorial integrity.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, яке полягає у визначенні сутності та розкритті особливостей адміністративно-правових засад забезпечення територіальної оборони України органами місцевого самоврядування, розроблені пропозицій та рекомендацій щодо вдосконалення норм адміністративного законодавства у відповідній сфері.Аргументовано, що забезпечення територіальної оборони – це комплексна, спільна діяльність спеціально уповноважених суб’єктів, яка спрямована на створення умов та гарантій для найбільш ефективної та повної реалізації суспільно та національно важливих заходів, які зумовлюють виникнення правовідносин щодо захисту державності, територіальної цілісності, політичної стабільності та підтримки добробуту українського населення. Відмічено, що особливостями забезпечення територіальної оборони України як об’єкта адміністративно-правового регулювання є: здійснюється спеціально уповноваженими суб’єктами, функціонування яких регулюється нормами адміністративного законодавства; у процесі відповідної діяльності використовується спеціальний набір адміністративно-правових форм та методів; передбачає реалізацію низки специфічних адміністративних процедур.Доведено, що метою забезпечення територіальної оборони в Україні, зокрема органами місцевого самоврядування, є створення сприятливих правових, організаційних, економічних, управлінських та інших умов для ефективної реалізації системи загальнодержавних, воєнних і спеціальних заходів, здійснюваних у мирний час та в особливий період, а також функціонування механізму управління силами та засобами територіальної оборони. Відповідно до вказаної мети до завдань забезпечення територіальної оборони віднесено: організацію та управління територіальною обороною; контроль у сфері територіальної оборони; удосконалення територіальної оборони. До ключових принципів забезпечення територіальної оборони віднесено: 1) принцип територіальності; 2) принцип компетентності; 3) принцип законності; 4) принцип співпраці та взаємодії; 5) принцип доцільності.Встановлено, що систему суб’єктів забезпечення територіальної оборони України становлять: 1) Верховна Рада України – створює законодавчу основу забезпечення територіальної оборони України, а також здійснює парламентський контроль щодо стану виконання вимог законодавства в цій сфері силами комітетів Верховної Ради України; 2) Президент України та Рада національної безпеки і оборони України – відповідають за керівництво та контроль за функціонуванням всього сектору оборони і безпеки України, частиною якого є територіальна оборона; 3) Кабінет Міністрів України, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, діяльність яких спрямована на: побудову організаційно-управлінської архітектури територіальної оборони; визначення вектора розвитку та реалізації державної політики у сфері оборони та територіальної оборони України; 4) цільові суб’єкти реалізації територіальної оборони – обласні державні адміністрації, органи військового управління та правоохоронні органи; 5) органи місцевого самоврядування.Визначено, що органи місцевого самоврядування займають самостійне та особливе місце в системі суб’єктів забезпечення територіальної оборони України, оскільки саме вони забезпечують формування середовища для ефективної та дієвої реалізації завдань територіальної оборони на місцях у межах визначеного правового статусу та території відання, а отже, від ефективності роботи місцевого самоврядування безпосередньо залежить те, як оперативно буде здійснюватися територіальна оборона, її комплектування тощо.Обґрунтовано, що в системі правового регулювання забезпечення територіальної оборони України органами місцевого самоврядування важливе місце відводиться нормам адміністративного права, адже саме за їх допомогою: а) визначають адміністративно-правовий статус органів місцевого самоврядування взагалі та в контексті здійснення територіальної оборони зокрема; б) врегульовують адміністративні процедури забезпечення територіальної оборони України органами місцевого самоврядування; в) закріплюють адміністративні форми та методи здійснення відповідної діяльності; г) встановлюють межі та напрями забезпечення територіальної оборони України органами місцевого самоврядування.Ключові слова: територіальна оборона, органи місцевого самоврядування, воєнний стан, адміністративно-правове регулювання, адміністративно-правовий статус, взаємодія, адміністративне законодавство.^UThe thesis provides a theoretical generalisation and a new solution to the scientific task of defining the essence and revealing the specific features of the administrative and legal framework for ensuring territorial defence of Ukraine by local self-government bodies, and develops proposals and recommendations for improving the administrative legislation in the relevant area.It has been argued that ensuring territorial defence is a complex, joint activity of specially authorized entities aimed at creating conditions and guarantees for the most efficient and complete implementation of socially and nationally important measures which give rise to legal relations for the protection of statehood, territorial integrity, political stability and support for the welfare of the Ukrainian population.It has been noted that the peculiarities of ensuring the territorial defence of Ukraine as an object of administrative and legal regulation are as follows: it is carried out by specially authorized entities whose functioning is regulated by administrative law; in the course of the relevant activities, a special set of administrative and legal forms and methods is used; it involves the implementation of a number of specific administrative procedures.It has been proved that the purpose of ensuring territorial defence in Ukraine, in particular by local self-government bodies, is to create favourable legal, organisational, economic, managerial and other conditions for the effective implementation of the system of national, military and special measures carried out in peacetime and in a special period, and also to function the mechanism of management of forces and means of territorial defence. In accordance with this goal, the tasks of ensuring territorial defence include: organisation and management of territorial defence; control in the field of territorial defence; improvement of territorial defence. The key principles of territorial defence include: 1) the principle of territoriality; 2) the principle of competence; 3) the principle of legality; 4) the principle of cooperation and interaction; 5) the principle of expediency.The author has established that the system of entities responsible for ensuring the territorial defence of Ukraine consists of: 1) the Verkhovna Rada of Ukraine - creates the legislative basis for ensuring the territorial defence of Ukraine, as well as exercises parliamentary control over the implementation of the requirements of the legislation in this area by the committees of the Verkhovna Rada of Ukraine; 2) the President of Ukraine and the National Security and Defence Council of Ukraine - are responsible for managing and controlling the functioning of the entire defence and security sector of Ukraine, of which territorial defence is a part; 3) the Cabinet of Ministers of Ukraine, ministries and other central executive authorities whose activities are aimed at: building the organisational and administrative architecture of territorial defence; determining the vector of development and implementation of the state policy in the field of defence and territorial defence of Ukraine; 4) target subjects of territorial defence - regional state administrations, military administration and law enforcement agencies; 5) local self-government bodies.The author has determined that local self-government bodies occupy an independent and special place in the system of entities ensuring territorial defence of Ukraine, since it is they who ensure the formation of an environment for effective and efficient implementation of territorial defence tasks on the ground within the limits of their legal status and territory of jurisdiction, and therefore, the efficiency of local self-government directly affects the promptness of territorial defence, its manning, etc.It has been substantiated that in the system of legal regulation of territorial defence of Ukraine by local self-government bodies, an important place is given to administrative law provisions, since they are used to: a) determine the administrative and legal status of local self-government bodies in general and in the context of territorial defence in particular; b) regulate administrative procedures for ensuring territorial defence of Ukraine by local self-government bodies; c) fix administrative forms and methods of carrying out relevant activities; d) establish the boundaries and directions of ensuring the territorial defence of Ukraine by local self-government bodies.Keywords: territorial defence, local self-government bodies, martial law, administrative and legal regulation, administrative and legal status, interaction, administrative legislation.

У дисертаційному дослідженні наведено сукупність теоретичних узагальнень і запропоновані нові підходи стосовно вирішення наукового завдання щодо визначення змісту та особливостей адміністративно-правих засад запобігання і протидії корупції в діяльності НАБУ.З цією метою виявлено проблеми доктринального та нормативно-термінологічного визначення категорії «запобігання і протидія корупції». Доведено, що зміст чинного законодавчого вираження антикорупційної політики (діяльності) полягає у запобіганні корупції та протидії корупції як категоріях, що становлять об’єкт адміністративно-правового регулювання. Викладено авторській підхід до розмежування зазначених понять, відповідно до якого: запобігання корупції є сферою суспільних відносин, реалізація яких пов’язана з відверненням (виключенням) протиправної поведінки (вчинення корупційних дій), забезпечення притягнення осіб, винних у вчиненні адміністративних правопорушень, пов’язаних корупцією, до відповідальності; протидії корупції є сферою суспільних відносин, яка охоплює активну діяльність, що полягає у виявленні та припиненні (перериванні об’єктивної сторони) де-факто існуючих корупційних правопорушень (діянь).Доведено, що об’єктивізація НАБУ у сфері запобігання і протидії корупції полягає у дуалістичній природі його інституційного правового статусу: у зовнішньо-організаційній діяльності як спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції – корупційним кримінальним правопорушенням, вчиненим вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та становлять загрозу національній безпеці; у внутрішньо-організаційній діяльності – системи функціонування підрозділів та процесів крізь призму запобігання і протидії корупції, яка виключає можливість вчинення корупційних правопорушень працівниками Національного бюро.Систематизовано нормативні засади запобігання і протидії корупції в НАБУ, в результаті чого до них віднесені: Конституція України; міжнародні договори, ратифіковані Верховною Радою України; закони України; підзаконні нормативно-правові акти; відомчі нормативні акти, міжнародні стандарти як еталони правового регулювання і методичні рекомендації та роз’яснення загального характеру Національного агентства з питань запобігання корупції як документи особливої природи щодо підстав їх прийняття та специфіки правореалізації. Водночас наголошено на ключовій ролі адміністративно-правового регулювання питань запобігання і протидії корупції в НАБУ, яка обумовлена наступними факторами: титульні законодавчі акти відповідної сфери правового регулювання є джерелами саме адміністративного права; переважна більшість правових норм, які регламентують сферу запобігання і протидії корупції в НАБУ міститься у відомчих нормативних документах, тобто актах адміністративно-правового регулювання.Розкрито зміст антикорупційного менеджменту (антикорупційного комплаєнсу) як діяльності щодо створення, впровадження, організації, оцінки ефективності, періодичного перегляду та вдосконалення внутрішньоорганізаційної системи запобігання і протидії корупції, тобто комплексу заходів, інструментів та процедур, що забезпечують відповідність діяльності НАБУ зовнішнім та внутрішнім вимогам. Окреслено основні завдання антикорупційного менеджменту в Національного бюро.Сформульовано поняття корупційних ризиків в діяльності НАБУ, під якими запропоновано розуміти соціальні, економічні, політичні, організаційно-управлінські, інформаційно-технічні, правові (в тому числі корупціогенні фактори) та інші обставини чи їх сукупність, які потенційно зумовлюють ймовірність вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень працівниками НАБУ, наслідком чого є репутаційні збитки для суспільної довіри до Національного бюро як спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції.Окреслено перелік суб’єктів запобігання і протидії корупції в НАБУ, а саме: Верховна рада України; Кабінет Міністрів України; Національне агентство з питань запобігання корупції; органи прокуратури; Державне бюро розслідувань України; Національна поліція України; суди; міжнародні публічні та приватні організації; Рада громадського контролю при НАБУ; Комісія з проведення зовнішньої незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності Національного бюро; фізичні особи та їх об’єднання, в тому числі ті, що зареєстровані як юридичні особи; Управління внутрішнього контролю НАБУ; Комісія з організації внутрішнього контролю та оцінки ризиків Національного бюро.^UThe dissertation research presents a set of theoretical generalizations and proposes new approaches to solving the scientific task of determining the content and features of the administrative and legal principles of preventing and countering corruption in the activities of the NABU.For this purpose, the problems of the doctrinal and normative terminological definition of the category “prevention and counteraction of corruption” were identified. It has been proven that the content of the current legislative expression of anti-corruption policy (activity) consists in preventing corruption and countering corruption as categories that constitute the object of administrative and legal regulation. The author’s approach to distinguishing these concepts has been outlined, which defines that: prevention of corruption is a sphere of social relations, the implementation of which is related to the averting (exclusion) of illegal behavior (commitment of corrupt actions), ensuring the accountability of the persons guilty of committing corruption-related administrative offences; anti-corruption is a sphere of social relations that includes activity, consisting in the detection and termination (interruption of the objective side) of de facto existing corruption offenses (actions).It has been proven that the process of objectifying of NABU in the field of prevention and countering corruption lies in the dualistic nature of its institutional legal status: in external organizational activities as a specially authorized subject in the field of countering corruption – a corruption criminal offense which pose a threat to national security and are committed by senior state officials authorized to execute functions of the state or local self-government,; in internal organizational activities – the system of functioning of units and processes through the prism of prevention and counteraction of corruption, which excludes the possibility of committing corruption offenses by employees of the National Bureau.The normative bases of preventing and countering corruption in NABU have been systematized, as a result of which, the referred are: the Constitution of Ukraine; international treaties ratified by the Verkhovna Rada of Ukraine; laws of Ukraine; subordinate legislation; departmental regulations, international standards as a reference of legal regulation and methodological recommendations and clarification of the general nature of the National Agency of Corruption Prevention as documents of a special nature regarding the grounds for their adoption and the peculiarities of legal implementation. At the same time, the key role of administrative and legal regulation of the issues of prevention and counteraction of corruption in NABU has been emphasized, which has been determined by the following factors: titular legislative acts of the relevant sphere of legal regulation are the sources of administrative law specifically; the vast majority of legal norms that regulate the sphere of prevention and counteraction of corruption in NABU are contained in departmental regulatory documents, therefore acts of administrative and legal regulation.The content of anti-corruption management (anti-corruption compliance) has been revealed as an activity related to the creation, implementation, organization, evaluation of effectiveness, periodic review and improvement of the internal organizational system of prevention and counteraction of corruption, that is, a set of measures, tools and procedures that ensures compliance of NABU activities with external and internal requirements. The main tasks of anti-corruption management in the National Anti-Corruption Bureau have been outlined.The concept of corruption risks in the activities of NABU has been formulated, by which it has been proposed to understand social, economic, political, organizational and managerial, information and technical, legal (including corruption-related factors) and other circumstances or their combination, which potentially determine the probability of committing corruption or corruption-related offenses by NABU employees, resulting in reputational damage to public trust in the National Bureau as a specially authorized actor in combating corruption.The list of subjects of prevention and counteraction of corruption in NABU has been outlined, namely: Verkhovna Rada of Ukraine; Cabinet of Ministers of Ukraine; National Agency of Corruption Prevention; prosecution authorities; State Bureau of Investigation of Ukraine; National Police of Ukraine; courts; international public and private organizations; NABU Civil Oversight Council; commission for conducting the independent external evaluation of the effectiveness of the National Anti-Corruption Bureau; natural persons and their associations, including those registered as legal entities; Internal Control Department of NABU.

Розглянуто анархію як соціокультурний феномен з позицій аксіології. Анархію як певний стан суспільства, в якому цілком відсутня або ослаблена центральна державна рада, вперше розглянуто з точки зору системи її сенсожиттєвих орієнтирів, верхівкою ієрархії якої є Свобода. Здійснено систематизацію анархічних цінностей на підставі творів теоретиків анархізму класичного періоду, зроблено аналіз змісту основних складників суспільного ідеалу анархізму. Встановлено, що навіть за умов існування ряду суперечностей та невідповідностей, анархія не стає абсолютною утопією: ці суперечності стимулюють розвиток анархічних ідей. Це набуває важливого значення у зв'язку з тим, що аналіз функціонування сучасних розвинутих західних суспільств показує - в ряді країн реалізувався так званий "оксамитовий" варіант анархії (анархічні тенденції можна простежити і в пострадянських суспільствах). Рішення сучасної футурології частково збігаються з рішеннями анархістів, а це означає, що анархізм класичного періоду - тенденція поступового ослаблення втручання держави в соціальне життя.

  Скачати повний текст

Висвітлено теоретичні проблеми підвищення конкурентоспроможності національної економіки та проаналізовано заходи антимонопольного регулювання, які адекватні умовам транзитивної економіки України. Розглянуто питання забезпечення економічної безпеки та формування конкурентоспроможної національної економіки за допомогою антимонопольного регулювання. Наведено рекомендації щодо удосконалення антимонопольної політики та діяльності антимонопольних органів.

  Скачати повний текст