Дисертація присвячена дослідженню культурної пам'яті як чинника формування національної ідентичності, яка відображена в народно-пісенних практиках Полтавщини. У роботі здійснено огляд наукових праць, присвячених дослідженню культурної пам'яті та ідентичності. Здійснено теоретичне осмислення понять «культурна пам'ять», «регіональна ідентичність», «національна ідентичність», «народно-пісенна практика» і «регіоніка», з'ясовано особливості їх трактування у різних наукових дискурсах. Зазначено, що народно-пісенні практики відіграють культуротворчу роль у формуванні регіональної ідентичності, оскільки тісно пов'язані з історичним буттям етносу та особливостями його генези. Розглянуто історико-культурні передумови формування пісенної культури Полтавщини, зокрема фольклорні засади пісенної творчості та сучасне культурно-мистецьке середовище Полтавського краю. Визначено, що народно-пісенні практики існують із давніх часів, вони сформувалися на основі старовинних обрядових пісень і є відображенням світогляду людини, її ставлення до природи та навколишніх явищ. З'ясовано, що значний внесок у фольклорну складову музичної культури Полтавщини ХVIII–ХІХ століть зробили братства незрячих старців-музикантів, діяльність яких сприяла започаткуванню національної ідентичності. Подано коротку характеристику колективів Полтавщини та окремих виконавців, а також вихідців з полтавського краю, які пропагують народно-пісенну творчість в Україні та за її межами, тим самим підтримуючи українські діаспори. Окреслено способи репрезентації ідентичності народно-пісенними засобами. Обґрунтовано значущість народно-пісенних практик для формування національної ідентичності. З'ясовано внесок представників української діаспори, вихідців із Полтавщини, у розвиток української культури шляхом збереження, створення нових і пропагування народної пісні в межах кордонів інших держав. Виявлено, що чималу роль у формуванні української нації відіграв Т.Г. Шевченко, який заклав основи сучасної української мови, використовуючи елементи народних пісень, книжкову мову старих авторів та селянське просторіччя та зобразив українців незалежною нацією. Простежено гендерний дискурс в українських народних піснях, зокрема відображається роль жінки (її зовнішності, віку, рис характеру, соціального статусу) у формуванні культурної пам'яті та національної ідентичності. У дисертації вперше в культурології обґрунтовано роль культурної пам'яті крізь призму народно-пісенної творчості, як чинника формування національної ідентичності, яка полягає у реактуалізації культурно-історичного минулого нації. Звернення до першоджерел, зокрема народної пісні, уможливлює механізм збереження національної цілісності, трансформуючись через емоційну складову пісенного виконавства в культурну пам'ять, яка формує власне ідентичність. Культурна пам'ять у поєднанні з опредмеченим в ній історичним досвідом у результаті становитимуть основу національної ідентичності. Поглиблено понятійно-категоріальний інструментарій культурологічного дослідження, зокрема уточнено поняття «культурна пам'ять», «національна ідентичність», «регіональна ідентичність» і «регіоніка». Введено поняття «мовчазна пам'ять» і «глибинність культурної пам'яті». Мовчазну пам'ять трактуємо як інформаційно-символічні змісти, образи минулого, які законсервовані у часі, побутують лише на родинному рівні, зберігаючи свою цінність і сакральний зміст. Глибину культурної пам'яті розглядаємо через символізм музично-поетичного полотна, яку можна виміряти кількістю писемних першоджерел, зафіксованих носіїв, які підтверджують наші дослідницькі теорії. Виявлено формуючі чинники пісенної культури Полтавщини та їх вплив на національну ідентичність. Визначальним чинником інтенсивного розвитку культури досліджуваного регіону стали народно-пісенні практики. Наголошено на необхідності відродження витоків пісенної культури – як важливого фактору розвитку сучасної, освіченої особистості. Ключові слова: культурна пам'ять, регіональна культура, національна ідентичність, регіональна ідентичність, мовчазна пам'ять, народна пісня, українська фольклористика, регіоніка, народно-пісенні практики, Полтавщина, фольклор.^UThe dissertation is devoted to the research of cultural memory as a factor of formation of national identity, which is reflected in the folk song practices of Poltava region. The paper reviews scientific works devoted to the study of cultural memory and identity. The theoretical comprehension of the concepts of “cultural memory” and “regional identity”, “national identity”, “folk song practice” and “regionalism”; the features of their interpretation in scientific sources are clarified. Attention is focused on the relationship between these concepts. It is noted that folk song practices play a cultural and creative role in the formation of regional identity, since it is closely related to the historical development of the ethnos and its genesis. The historical and cultural preconditions of formation of song culture of Poltava region, in particular folklore bases of formation of song creativity and modern cultural and artistic environment of Poltava region are considered. It is determined that folk song practices have existed since ancient times, they were formed on the basis of ancient ritual songs and are a reflection of a person's worldview, his attitude to nature and environmental phenomena. It was found that a significant contribution to the folklore component of the musical culture of Poltava region of the 18th-19th centuries was made by the brotherhoods of the blind elders-musicians, whose activities contributed to the establishment of the national identity. A brief description of the groups of Poltava region and individual performers, as well as people from the Poltava region, who promote folk songs in Ukraine and abroad, thereby supporting the Ukrainian Diasporas. The ways of expressing identity by folk songs are outlined. The significance of folk song practices for the formation of national identity is substantiated. The contribution of representatives of the Ukrainian Diaspora, natives of Poltava region, to the development of Ukrainian culture by preserving, creating new and promoting folk songs within the borders of other states has been clarified. It is revealed that a significant role in the formation of the Ukrainian nation was played by T.G. Shevchenko, who laid the foundations of the modern Ukrainian language, using elements of folk songs, the literary language of old authors and peasant commonplace, and portrayed Ukrainians as an independent nation. The gender discourse in Ukrainian folk songs is traced; in particular, the role of women (her appearance, age, character traits, social status) and songs in the formation of cultural memory and national identity is reflected. In the dissertation, for the first time in cultural studies, substantiates the role of cultural memory through the prism of folk songs, as a factor in the formation of national identity, which consists in the re-actualization of the cultural and historical past of the nation, is perceived distorted and preserved fragmentarily. The appeal to primary source, in particular the folk song, makes a mechanism for the preservation of national integrity, transforming through the emotional component of song performance into cultural memory, which forms the identity itself. Cultural memory combined with historical experience will result in national identity and conscious being. The conceptual and categorical toolkit of culturological research have been deepened, in particular, the concepts of “cultural memory”, “national identity”, “regional identity” and “regionalism” has been clarified. The concept “silent memory” and “depth of cultural memory” have been introduced. We interpret the silent memory, as information-symbolic meanings, the images of the past, preserved in time, exist only at the family level, preserving their value and sacred meaning. We consider the depth of cultural memory through the symbolism of the musical and poetic canvas, which can be measured by the number of written primary sources, recorded carriers, confirming our research theories. The formative factors of the song culture of Poltava region and their influence on the national identity are revealed. Folk-song practices became the determining factor of intensive development of culture of the studied region. Emphasis is placed on the need to revive the origins of song culture – as an important factor in the development of modern, educated personality.Key words: cultural memory, regional culture, national identity, silent memory, folk song, Ukrainian folklore, regional studies, folk song practices, Poltava region, folklore.

Дисертацію присвячено комплексному концептуальному дослідженню міфологічного простору української прозової традиції, пов'язаного із тематикою життя, смерті та відродження / воскресіння героя і людства загалом. У роботі подано розлогу із намаганням вичерпності характеристику історіографії наукового дискурсу від часів античності й до сучасності щодо проблем міфологічного підґрунтя народної прози, танатологічних уявлень, уявлень та вірувань про посмертне існування та безсмертя. Осмислено просторову модель у міфологічній картині світу українства в компаративному висвітленні з культурними традиціями інших народів, що оприявлюється у міфологічній прозі. Проаналізовано результати проведеного опитування щодо побутування сучасних уявлень українців про посмертне існування людства. Висвітлено особливості образотворення казкового (чарівної казки) і неказкового (легенди, билиці) епосу. Запропоновано класифікацію із детальною характеристикою образів, пов'язаних із сюжетними конструктами мортальної тематики та подолання смерті. Проведено розгорнутий аналіз парадигми мотивів смерті та відродження / воскресіння героїв чи людства загалом в українській казковій і неказковій прозі. Зокрема, на матеріалі текстів українських народних чарівних казок схарактеризовано експліцитний та імпліцитний рівні вираження мотивів загибелі / смерті протагоністів та виокремлено мотивеми подолання смерті через подорож героя до потойбіччя і повернення до профанного світу: катабасису (спуску героя вниз до потойбіччя) та анабасису (сходження героя вгору за вертикаллю). Детерміновано поняття «кладогенез» та «анагенез» у неказковій народній прозі на позначення мотивем колективної загибелі й відродження людства.^UThe dissertation is devoted to a complex conceptual study of the mythological space of the Ukrainian prose tradition, related to the themes of life, death and rebirth / resurrection of the hero and humanity in general. The dissertation presents a comprehensive description of the historiography of scientific discourse from antiquity to the present on the issues of the mythological basis of folk prose, thanatological ideas, beliefs and ideas about afterlife and immortality. The spatial model in the mythological worldview of Ukrainians in a comparative light with the cultural traditions of other peoples, which is manifested in mythological prose, is comprehended. The analysis of the texts confirms the presence of both vertical and horizontal planes with the semantics of the space of death. The horizontal plane does not have any vector (the folk prose does not emphasize the eastern, western, southern or northern directions of the hero's movement to the otherworld), but these planes always belong to the boundary space. The vertical plane of the death locus is located in the underground (lower projection of the vertical vector ) and the celestial (upper projection of the vertical vector ) worlds with the domination of the lower projection (). A survey was conducted on Ukrainians' perceptions of theafterlife of mankind and its results are analyzed. The concept of «death» in folk prose texts is analyzed at three levels: 1) as an object (embodied in a concrete character); 2) as a 42 process (implemented through a motive); 3) as a spatial concept (expressed through the locus). The peculiarities of the formation of a fairy tale (magic tale) and a non-fairy tale (legend, bylytsia) epic are highlighted.

Досліджено феномен "нової релігійності" І.Багряного - ідеологічної платформи, за допомогою якої автор обгрунтовує в своєму художньому тексті програму національного відродження в усіх її аспектах. Зазначено, що сутність цього вчення складає світське тлумачення релігійних концептів, суб'єктивно-особистісний характер релігійної діяльності та поняття страждання як спосіб наслідування Ісуса Христа. Доведено, що особистісний характер релігійної творчості літературних героїв І.Багряного проявляється в індивідуалізмі, самодостатності та неміметичному підході щодо творчості. Показано, що в художньому світі письменника архітектонічний ідеал Христа-страдника виступає символом трагічного шляху представника нової української еліти до моральної та ідеологічної перемоги над усіма формами поневолення своєї нації.

  Скачати повний текст

Розглянуто феномен громадянського гуманізму в період культурного національного відродження ХVI - XVII ст. Доведено наявність за часів українського Ренесансу в контексті цього явища ідей патріотизму, республіканізму, суспільного служіння, свободи особистості, людської гідності, тотожних ідеям італійських гуманістів - Альберті, Бруні, Пальмієрі та ін. Охарактеризовано наукову та громадсько-суспільну спадщину носіїв ідей громадянського гуманізму - діячів української культури, представників ренесансного типу особистості - М. Смотрицького, Л. Зизанія, К.-Т. Старовецького, І. Потія, П. Могили.

  Скачати повний текст

Досліджено європейську політичну думку в прикладному аспекті проблеми відродження української державності. Вивчено підстави постановки та розробки проблеми в європейській політичній думці. Визначено основні площини розгляду проблеми: геополітичну доцільність відродження української державності та ствердження національної окремішності українського народу як майбутнього суверена (зовнішні та внутрішні передумови для створення та існування української держави), які були засадними в опрацюваннях українського питання європейською політичною думкою. З'ясовано їх взаємозв'язок. Висвітлено іноземне бачення місця незалежної України на європейському континенті. Виявлено та використано компоненти, необхідні для комплексного дослідження європейської політичної думки - від теоретичних пошуків шляхів відродження української державності до фактичного визнання України на міжнародному рівні під час укладення Берестейського мирного договору.

  Скачати повний текст

Досліджено генезис ідеї всебічного й гармонічного виховання особистості в епоху європейського Відродження, розкрито його передумови, етапи та методолого-теоретичні засади, процес формування ренесансної виховної парадигми. Проведено системний аналіз гуманістичного виховання, визначено його мету, принципи, напрями, методи й організаційні форми та показано спроби практичного втілення. Розкрито зміст педагогічного ідеалу гуманістів, доведено його варіативність в окремих регіонах Європи. Висвітлено еволюцію ідеї всебічного й гармонійного виховання особистості в епоху європейського Відродження. Виявлено тенденції, суперечності та закономірності досліджуваної ідеї, розглянуто її подальший розвиток у XVII - на початку XXI ст. Зроблено спробу визначити перспективу досліджуваної ідеї в постіндустріальному суспільстві, можливість її застосування за умов модернізації освітньо-виховного простору України.

  Скачати повний текст

Всебічно проаналізовано специфіку національного відродження в контексті суспільно-політичного життя України та місце в ньому української ідеї. Значну увагу приділено відображенню проблеми української державності в історичних дослідженнях, стану інтелектуально-духовної еліти України, наукових центрів українознавства. Охарактеризовано народницький, консервативний, національно-державницький напрями в історичній та суспільно-політичній думці України. Визначено оцінку ідеї державності у програмах і діяльності національно-демократичних об'єднань і політичних партій.

  Скачати повний текст

Здійснено історичну реконструкцію формування ідеї природного права у європейській філософській традиції. Розкрито взаємозв'язок змін в основних концептуальних засадах філософського знання та формуванні основних підходів щодо обгрунтування ідеї природного права. Виявлено та розкрито особливості типів філософсько-світоглядного обгрунтування ідеї природного права: натуралістично-космологічний, теологічний, раціоналістичний. Висвітлено основні напрями сучасних концепцій відродження ідеї природного права, проаналізовано тенденції щодо відродження класичного типу обгрунтування ідеї природного права. Розкрито особливості інтерпретації сутності природного права й основних його ціннісних складових у межах концепцій відродженого природного права.

  Скачати повний текст

Досліджено історію становлення та розвитку ідеї української політичної державності у вітчизняній політичній думці від витоків до початку ХХ ст. як цілісного феномена, в межах якого відбувалося конституювання української національної ідеї. Розкрито спіралеподібний характер розвитку ідеї державності, наявність певної циклічності, повторюваність у теоретичному обгрунтуванні форм, статусу та необхідності української державності. Показано, що на різних етапах ідея української державності проходить фази "інкорпорації", "ностальгії","національного відродження", та "державницьку". "Державницька" фаза осмислення ідеї державності, як правило наступала або в розпал, або після поразки національно-визвольних змагань.

  Скачати повний текст

Наведено комплексний теоретичний підхід, що дозволяє, аналізувати феномен імперії в декількох проекціях: глобальній площині (світ-системний аналіз), генеалогії (політична антропологія), інституціональної організації (структурно-функціональний аналіз), перспектив еволюції імперських типів (постструктуралістський та неомарксистський аналіз). Обгрунтовано нове визначення імперії як типу соціально-історичної організації систем універсального контролю, специфіка яких полягає в експансіоністських механізмах соціокультурної, військово-політичної й економічної інтеграції на підставі центр-периферійного підпорядкування різнорідних елементів. Запропоновано нову типологію імперій. Визначено, що головною функцією імперії є інтеграція соціокультурного розмаїття. Виокремлено інтеграційні форми та типи інтеграції головної функції імперії. Проведено "деконструювання" імперських типів і визначено напрямки еволюції імперій. Досліджено перспективи "відродження" імперських структур у XXI ст. Запропоновано варіанти майбутнього України в контексті глобалізаційних процесів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано краєзнавчий рух на Правобережній Україні 1920-х років - початку XXI ст., процес його інституціоналізації, роль Українського комітету краєзнавства в організаційно-методичному забезпеченні краєзнавства. Встановлено причини репресій, занепаду краєзнавчого руху в 1930-ті - на початку 1950-х рр., наслідки й уроки. Охарактеризовано поетапне з середини 1950-х рр. його відродження, каталізувальну роль багаторічної роботи над історією міст і сіл Української РСР, створеної у 1990 р. Всеукраїнської спілки краєзнавців на організаційне оформлення краєзнавчого руху доби незалежності України, посилення зв'язків з західною українською діаспорою стосовно питання історико-краєзнавчого вивчення макрорегіону. Висвітлено роль держави у стимулюванні краєзнавчого руху, його основні тенденції, проблеми. Сформульовано теоретичні положення, узагальнення, висновки, пропозиції.

  Скачати повний текст

Проаналізовано характер впливу соціокультурних особливостей західного регіону України на процеси інституціоналізації громадянського суспільства. Охарактеризовано формування та розвиток громадських організацій як базового інституту громадянського суспільства. Досліджено взаємодію інститутів громадянського суспільства з органами влади, процес розвитку інформаційних інститутів та особливості функціонування системи громадського контролю. Доведено, що в західному регіоні України процес інституціоналізації громадянського суспільства може визначатися в категоріях відродження та пов'язаний з соціокультурними особливостями даного регіону.

  Скачати повний текст

Досліджено феномен ментальності та смислове поле галицького художнього менталітету, реалізовано в концептуально-семантичній і лексичній площинах жанру інструментального концерту у творчій практиці представників трьох композиторських поколінь львівської школи останньої третини XX - початку XXI ст.: старшого (Д.Задора, Г.Ляшенка, М.Скорика, А.Нікодемовича), середнього (В.Камінського, Ю.Ланюка, О.Козаренка, О.Криволапа, Б.Фроляка), молодшого (Л.Сидоренка). Розглянуто механізм впливу маргінальної свідомості на смисловотвірні процеси в інструментальній музиці, висвітлено сучасні дефініції багатоскладової категорії "ментальність" та її визначальний компонент "художня ментальність". Ментальна парадигма західноукраїнського культурного ареалу зумовила формування нового концептуального простору та принципів його реалізації у концертних і камерно-ансамблевих жанрах. На рівні смислоутворення - це ідеї національної самоідентифікації, відродження духовних універсалій, оновлення ліричної сфери, іронічної смислогри. Відзначено утворення полінаціонального, асимілятивного типу культури, передусім, музичної, в якому взаємодія самозануреності та відкритості реалізувалась через естетичну категорію "концертність". Унікальні за лексичною та смисловою структурою концерти представників львівської композиорської школи останньої третини XX ст. виявили органічне поєднання раціоналізму та межово суб'єктивних рефлексій, утворення нового, яскраво самобутнього пласту у парадигмі українського інструментального концерту.

  Скачати повний текст

Визначено роль і місце інтелігенції в українізаційних процесах 1920 - початку 1930-х рр. Проаналізовано проблеми, які стояли на шляху "українізації" зрусифікованої інтелігенції, встановлено форми та методи, що використовувались для практичної реалізації цього завдання, показано опір, який чинила "українізації" частина російськомовної інтелігенції, та його форми. Розглянуто різноманітні заходи, які здійснювала українська інтелігенція для розширення сфери вживання української мови у різних напрямках суспільного життя - діяльності державного апарату, вищій та середній освіті, науці, літературі, мистецтві, повсякденності. Висвітлено роль представників української інтелігенції у боротьбі за розвиток елітарної української культури, їх небажання приймати "низькопробні культурні зразки" як українську культуру. Доведено, що українська інтелігенція була основною рушійною силою українізаційних процесів не лише в УСРР, але й в інших регіонах СРСР, населених українцями, і саме завдяки їй українізація вийшла за межі, відведені для неї радянським урядом та переросла в національно-культурне відродження. Розглянуто основні засоби та методи радянської влади, спрямовані на підкорення української інтелігенції.

  Скачати повний текст

У дисертаційній роботі узагальнено теоретико-методичні й науково- прикладні основи дослідження інфраструктурного розвитку сільських територій в умовах сучасних викликів і трансформаційних змін. Проведено аналіз підходів до процесу забезпечення інфраструктурного розвитку територій сільської місцевості на державному та регіональному рівнях, а також обґрунтовано сутнісне розуміння досліджуваних понять. З урахуванням зазначеного, сформовано власне бачення стосовно інфраструктурного забезпечення розвитку сільських територій з окресленням заходів державного і регіонального рівнів.На основі аналізу теоретичних підходів до сутнісного розуміння інфраструктурного розвитку сільських територій як на державному, так і регіональному рівнях обґрунтовано його змістову наповнюваність, що зумовлюється системним підходом до забезпечення розвитку сільської місцевості з урахуванням його багатогранних складових, як економічної, так екологічної й соціальної, у взаємодоповнюваності з наявним природно-ресурсним, людським потенціалом, розбудовою інфраструктурної сфери з метою формування комфортного життєвого середовища села.Узагальнено теоретико-методичні підходи до дослідження інфраструктурного розвитку сільських територій, у межах якого активізуються взаємовідносини у сфері виробництва, розподілу і споживання вироблених товарів, продукції й надаваних послуг, реалізуються інтереси зацікавлених осіб, передусім суб’єктів аграрного господарювання, підприємців, бізнесменів, інвесторів, започатковуються процеси відродження сільської місцевості, що супроводжується підвищенням рівня життя населення, його добробуту і благополуччя. Дослідженням підтверджено, що інфраструктурний розвиток сільської місцевості повинен відбуватися випереджальними темпами, оскільки зворотність процесів призведе до гальмування реалізації програм відродження села.^UThe dissertation summarizes the theoretical-methodical and scientific-applied foundations of the research infrastructural development of rural territories in the conditions of modern challenges and transformational changes. The analysis of approaches to the process of ensuring the infrastructural development of rural areas at the state and regional levels was carried out, and the essential understanding of the studied concepts was substantiated. Taking into account the above, our own vision was formed regarding infrastructural support for the development of rural territories with an outline of measures at the state and regional levels.Based on the analysis of theoretical approaches to the essential understanding of the infrastructural development of rural territories at both the state and regional levels, its content is substantiated, which is determined by a systematic approach to ensuring the development of rural areas, taking into account its multifaceted components, both economic, ecological and social, in complementarity with the available natural resources, human potential, development of the infrastructural sphere with the aim of forming a comfortable living environment of the village.The theoretical and methodological approaches to the study of the infrastructural development of rural areas are summarized, within which relations in the field of production, distribution and consumption of manufactured goods, products and services are intensified, the interests of interested persons, primarily subjects of agricultural management, entrepreneurs, businessmen, investors, are realized. The processes of the revitalization of rural areas are being initiated, which is accompanied by an increase in the population’s standard of living of the population, and its well-being and prosperity. Research has confirmed that the infrastructural development of rural territories should take place at an anticipatory pace since the reversibility of processes will lead to inhibition of the implementation of rural revitalization programs.

Проаналізовано підходи до проблеми ірраціонального пізнання у західноєвропейській філософській думці. Охарактеризовано особливості ірраціонального пізнання, специфіку його ролі та проявів у процесі становлення та розвитку української філософської думки. Доведено, що звернення до ірраціонального пізнання у філософській культурі України випливає із специфіки національно-ментального критерію та психічних особливостей українського характеру та сягає своїм корінням античного та давньоукраїнського міфологічного світогляду. Простежено посилення уваги до ірраціонального пізнання у християнізованій філософській думці Києворуської доби та у період українського Відродження із акцентом на містичність, символічність, трансцендентність. Обгрунтовано визначальну роль філософського вчення Г.Сковороди в утвердженні уваги до ірраціонального, де особливими засобами пізнання є "серце", "натхнення", "споріднена праця". Встановлено, що традиція ірраціонального простежується і у романтичному світогляді М.Гоголя, М.Костомарова, П.Куліша, Т.Шевченко, О.Потебні, П.Юркевича, Лесі Українки, де пізнання це - духовне зусилля, робота душі, глибокі внутрішньо-моральні переживання, яке здійснюється через символічно-містичне бачення, інтуїтивне відчуття, екзистенціально-межове сприйняття.

  Скачати повний текст

Розглянуто історіографію українського національного руху в Галичині XIX - початку XX ст. Виявлено й охарактеризовано методологічні та концептуальні засади наукових досліджень, показано вплив ідеологічних догм і стереотипів на формування наукових уявлень з історії національного руху галицьких українців. Показано, що українська та зарубіжна історіографія розкрила не лише цілісну картину розвитку українського руху в підавстрійській Східній Галичині, але й досліджувала окремі його аспекти: діяльність перших просвітницьких гуртків і громадських організацій, розвиток галицького русофільства та народовста, виникнення політичних партій і традицій парламентаризму, участь духовенства, селянства, студентства та інтелігенції в національному русі. Обгрунтовано необхідність подальшого вивчення й інтерпретації таких наукових проблем, як вплив українського середовища у Відні на розвиток національного руху в краю, походження та сутність полонофільської й австрорусинської течій, трансформація модерної української ідеї, діяльність протопартійних організацій в Галичині. Проаналізовано праці українських і зарубіжних учених й виявлено дискурсійні питання, які залишаються актуальними для історіографії українського руху в Галичині XIX - початку XX ст., а саме: хронологічні межі та періодизацію національного відродження, походження та сутність галицького русофільства та австрорусинства, роль греко-каталицького духовенства в національному русі, феномен Галичини як "П'ємонту України".

  Скачати повний текст

Простежено духовну спорідненість між західноєвропейським та українським романтизмом. Проаналізовано національну специфіку українського романтизму, окреслену україноцентризмом творчої спадщини П.Куліша та М.Костомарова. Визначено коло проблем, пов'язаних з етнічною самостійністю українського народу, його існуванням, народністю, національною мовою, культурою, необхідністю державотворення, здобуття незалежності. З'ясовано сутність філософії хуторянства П.Куліша. Розкрито головні засади історіософської концепції М.Костомарова. Висвітлено актуальність і значимість філософських ідей представників українського романтизму для сучасної практики державотворення, національного відродження й утвердження духовності в українському суспільстві. Обгрунтовано необхідність нового відкриття українського минулого.

  Скачати повний текст

Досліджено формування та розвиток історичних поглядів О.Грушевського. На підставі вивчення життя, діяльності та наукового доробку вченого розкрито бачення ним вітчизняного історичного процесу загалом, а також окремих періодів, зокрема доби середньовічної історії України, Гетьманщини. У контексті українського національного відродження першої третини XX ст. показано внесок О.Грушевського у розбудову вітчизняної історичної науки та дослідження подій минулого України. З'ясовано значущість творчої спадщини вченого для подальшого вивчення історії України.

  Скачати повний текст

З використанням значної кількості наукових джерел у контексті сучасної методології уперше у вітчизняній науці здійснено аналіз історичного розвитку західноєвропейського естетичного ідеалу в його антропному вимірі з часів античності до початку XX ст. Виявлено основні конкретно-історичні стереотипізовані форми зовнішності людини, що визначалися ознаками прекрасного на основних етапах історичного розвитку в певних географічних межах. З'ясовано специфіку естетичного ідеалу антропної (тілесної) краси, притаманної мистецтву періодів грецької класики, грецького еллінізму, періоду Римської Імперії, раннього, зрілого та пізнього середньовіччя, Відродження, XVII - початку XX ст. Визначено конкретно-історичні принципи поєднання в антропній естетиці ознак тілесності та духовності людини й особливостей їх візуалізації в образотворчому мистецтві. Доведено причинно-наслідковий зв'язок між конкретно-історичними умовами та особливостями антропного виміру естетичного ідеалу.

  Скачати повний текст