Вперше в українському релігієзнавстві проведено комплексне дослідження проблеми буття від доби античності до російської філософії другої половини XIX - початку XX ст. і до сьогодення. З'ясовано, що предметна галузь онтології є центрованою завдяки категорії "буття" та формується відповідно до принципу єдності буття, мислення та мови, що стверджує можливість виразити мислення буття у слові. Обгрунтовано, що проблема буття формується в межах античності, де виявляється "спогляданням" і "вгадуванням" образу буття; у середньовіччі - як довіра волі Творця буття; в Новий і новітній час - як відкритість феномену буття. Виявлено два типи онтології - статика буття й онтологічна динаміка, кожна з яких акцентує один з моментів людського існування - перебування та розростання. Онтологічну динаміку родподілено на два типи - за сутністю та за енергійністю. Розкрито, що найважливішою відмінністю енергійної онтології від сутнісної є усвідомлення цінності свободи, яка розглядається як рівноправний фактор поруч з благодаттю в процесі обожнення та розкрито антиномічність двох принципів - органіцизму та синергетики. Виявлено, що російська традиція філософування не є однорідною в контексті інтерпретації проблеми буття. Обгрунтовано, що в компаративному аналізі онтологія та матафізика виступають як гнозис буття й епістема сутності.

  Скачати повний текст

Уперше здійснено комплексний аналіз сучасного "російського проекту" етнонаціоналістичної ідеології, що узагальнює його сутнісні риси, особливості формування та перспективи розвитку. Обгрунтовано, що етнонаціоналістична ідеологія є продуктом розпаду старих світоглядних установок і результатом складного синтезу власне націоналістичних конструктів і релігійно-культурного, ксенофобського та соціально-економічного компонентів, кожен з яких поляризується на ряд окремих складових частин або сегментів. Удосконалено існуючі концепції та засади в дослідженні "російського проекту" етнонаціоналістичної ідеології.

  Скачати повний текст

Надано оцінку практиці радянської держави та ідеології КПРС з метою визначення характеру, змісту та напрямків всієї етнонаціональної та етнокультурної політики в Закарпатті. Досліджено процеси консолідації українців Закарпаття в складі української нації та встановлено, що в середовищі творчої інтелігенції в більшості народу розвиток традицій української національної культури сприймався як альтернатива ідеологічній комунізації. Обгрунтовано висновок, що головною метою комуністичної влади в Закарпатті 1945 - 1991 рр. було утвердження в краї соціалістичних, господарських, політичних та ідеологічних порядків. З метою прискорення цього процесу в краї державними органами влади спішно створювалась російська (російськомовна) національна меншина, представники якої займали керівні політичні, ідеологічні та економічні посади та стали надійною опорою нового комуністичного режиму.

  Скачати повний текст

З використанням історико-політологічного підходу та сучасних методів дослідження проаналізовано актуальну проблему про становлення багатопартійності в країнах Україна, Російська Федерація, Казахстан. Визначено суть і роль явища політичної багатопартійності, вивчено процес виникнення партій, який розпочався ще у республіках колишнього Союзу. З'ясовано його об'єктивні причини, необхідні умови та труднощі його здійснення. Детально проаналізовано програмні документи нових партій, їх цілі, завдання, форми та методи діяльності. Вивчено процес виникнення та легалізації багатопартійності в Україні. Зроблено висновок, що саме розвинена багатопартійність може забезпечити успішну самоорганізацію суспільства.

  Скачати повний текст

Розроблено концепцію, відповідно до якої в новому світлі розкрито історію політики Великої Британії щодо імперії Цин у першій третині XIX століття. Зроблено спробу відійти від спрощеного підходу, згідно з яким війна 1839 - 1842 рр. ("Перша опіумна війна"), була розв'язана британськими правлячими колами з метою захистити інтереси британських торговців, промисловців і контрабандистів. Зовнішньополітичне відомство, очолюване Дж. Пальмерстоном, беручи до уваги "опіумний фактор", використовувало його для вирішення більш масштабного завдання - визнання Пекіном Великої Британії як рівноправного партнера.

  Скачати повний текст

Наведено комплексний теоретичний підхід, що дозволяє, аналізувати феномен імперії в декількох проекціях: глобальній площині (світ-системний аналіз), генеалогії (політична антропологія), інституціональної організації (структурно-функціональний аналіз), перспектив еволюції імперських типів (постструктуралістський та неомарксистський аналіз). Обгрунтовано нове визначення імперії як типу соціально-історичної організації систем універсального контролю, специфіка яких полягає в експансіоністських механізмах соціокультурної, військово-політичної й економічної інтеграції на підставі центр-периферійного підпорядкування різнорідних елементів. Запропоновано нову типологію імперій. Визначено, що головною функцією імперії є інтеграція соціокультурного розмаїття. Виокремлено інтеграційні форми та типи інтеграції головної функції імперії. Проведено "деконструювання" імперських типів і визначено напрямки еволюції імперій. Досліджено перспективи "відродження" імперських структур у XXI ст. Запропоновано варіанти майбутнього України в контексті глобалізаційних процесів.

  Скачати повний текст

Досліджено інститут тимчасового генерал-губернатора на українських землях, що входили до складу Російської імперії, соціально-політичні чинники його утворення, організаційно-правові засади функціонування тимчасових генерал-губернаторств, їх практичну діяльність. Проаналізовано специфіку компетенції тимчасового генерал-губернатора, її зміни протягом останніх десятиріч ХІХ - початку ХХ ст. Висвітлено основні етапи існування тимчасових генерал-губернаторств на території України: період політичної кризи наприкінці 1870-х - на початку 1880-х рр.; перша російська революція 1905 - 1907 рр.; Перша світова війна. Розглянуто особливості правового статусу тимчасового генерал-губернатора.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено конфлікти і характер в історичних романах, що відображають одну з найтрагічніших епох - епоху Руїни (1657 - 1680 рр.). На підставі аналізу художніх конфліктів у романній історії Руїни виділено чотири типові конфлікти, а саме: "Україна - Османська імперія", "Україна - Польща", "Україна - Московія", "на брата брат". Їх специфіка визначається двома чинниками - особливостями авторського осмислення історичних конфліктів Руїни, а також особливостями їх художнього втілення, способу розкриття. Зазначено, що творці романної історії Руїни прагнули розкрити суть їх художніх концепцій, створюючи самобутні характери українських історичних діячів: І.Виговського, І.Сірка, Ю.Хмельниченка, П.Дорошенка. Наголошено, що інонаціональні персонажі (росіяни, поляки, турки, татари) зіграли важливу роль у розкритті міжнаціональних конфліктів доби Руїни.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми кримінально-правової характеристики умисних вбивств за пом'якшуючих обставин з урахуванням вітчизняного та зарубіжного (Російська Федерація) досвіду. Визначено об'єктивні та суб'єктивні ознаки умисного вбивства, вчиненого в стані сильного душевного хвилювання, умисного вбивства матір'ю своєї новонародженої дитини, умисного вбивства у випадку перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця. У кримінально-правовому аспекті розглянуто поняття "фізіологічні пологи", "під час пологів", "відразу після пологів", "сильне душевне хвилювання", "афект", "емоції", "протизаконне насильство", "систематичне знущання", "тяжка образа", "суспільно небезпечне посягання", "безпосередньо після вчинення злочину". Розкрито зміст терміну "вбивство" та термінологічного звороту "початок кримінально-правової охорони життя людини". Запропоновано практичні рекомендації щодо правильного застосування статей 116, 117, 118 Кримінального кодексу України, висловлено пропозиції щодо їх удосконалення.

  Скачати повний текст

Проведено соціально-філософський аналіз проблеми культурно-цивілізаційної ідентичності українського народу в історичному аспекті. На підставі аналізу концепцій А. Тойнбі, Ф. Фукуями, С. Гангігтона обгрунтовано тезу, що релігія - ідеологія - цінності, вони є чинниками діяльності етносів як суб'єктів історичного процесу, коли кожний наступний чинник заперечує попередній у контексті діалектичного заперечення. Досліджено роль релігійно-конфесійної належності українського народу та визначено, що православ'я було домінантною ознакою його культурно-цивілізаційної ідентифікації. Зауважено, що прийняття християнства сприяло становленню східно-православної цивілізації, а конфесійний поділ на православ'я та греко-католицизм зумовив культурно-цивілізаційний розділ України. Зроблено висновок, що Україна перебуває у центрі Європи, але в метаісторичному аспекті вона опинилася на культурно-цивілізаційному розломі за віссю Схід - Захід. На її території західноєвропейська та російська (євразійська) цивілізація вступають у взаємодію та багаторазово переломлюються у характері та долі українського народу. Міфологеми східно-західної належності як історично ретроспективні смисли зумовлюють суперечності та парадокси сучасної української культурно-цивілізаційної ідентичності.

  Скачати повний текст

Проаналізовано фахову підготовку українських цивільних і військових медиків в Австро-Угорській та Російській імперіях і здобуття ними практичного досвіду напередодні та в роки Першої світової війни. Розглянуто головні чинники складної санітарно-епідемічної ситуації в Україні в роки національного державотворення. Простежено шляхи вирішення проблеми лікарських кадрів у перші місяці становлення Західно-Української Народної Республіки, створення мережі військових медичних пунктів і госпіталів у прифронтових областях українсько-польської війни та в запіллі, забезпечення їх необхідним обладнанням, медикаментами та продовольством. Досліджено діяльність військових і цивільних лікарів і санітарів, які оберігали життя та здоров'я особового складу УГА під час українсько-польської війни 1918 - 1919 рр. у Східній Галичині та боротьби за українську незалежність у Наддніпрянщині 1919 - 1920 рр. Розкрито роль українських цивільних волонтерів і харитативних організацій у медичному нагляді за пораненими та хворими вояками УГА на фронті, в запіллі під час української влади та в полоні під час окупації ворожих сил.

  Скачати повний текст

Досліджено відношення глобальна/локальна мова у дискурсі поліколоніалізму, в якому першою складовою є англійська мова як найбільш владна мовна система, взаємопов'зана з тезою М.Фуко про мову як владу у контексті зв'язку цієї мови з двома імперіями: колоніальною - Великою Британією та (пост)колоніальною - США. Проведено розподілення дискурсу англійської мови епохи постколоналізму за трьома видами: "нейтральності", "імперіалізму", "перформативності". Показано, що саме останній вид є оптимальним у подоланні дихотомії "мова", що колонізує/колонізується через функціонування нового мовного простору. Проаналізовано постколоніальну лінгвістичну конкуренцію, у процесі якої глобальна англійська мова використовує стратегії: маркування локальних мов як "(на)завжди-вже-інших/чужих", виробництва все більшої кількості лінгвістичних продуктів та їх впровадження в локальні мови. Ефектом лінгвістичної конкуренції є виробництво локальних мов - World/New Englishes, які становлять перформативну англійську мову, та як їх окремий випадок - Japanglish. Здійснено реконструкцію гайрайго та японізмів як стратегій матеріальної/символічної влади глобальної/локальної мов.

  Скачати повний текст

Досліджено навчально-педагогічний дискурс (НПД) як соціально-комунікативну подію, що полягає у взаємодії вчителя і учня за допомогою навчальних текстів та інших знакових комплексів в контексті навчально-педагогічної ситуації в сфері організованого навчання. Проаналізовано НПД як типовий інституційний дискурс, описано модель навчально-педагогічної комунікативної ситуації (КС), особливості мовної та дискурсивної особистості комунікантів. Обгрунтовано дискурсивну категорію як надпарадигмальну інваріантну ознаку, властиву тексту в типовій КС. Розроблено систему текстово-дискурсивних категорій НПД. Описано мовленнєві жанри, які реалізують стратегії і тактики учасників НПД.

  Скачати повний текст

Вперше у сучасній вітчизняній історіографії системно вивчено політику радянської влади щодо Російської православної церкви в Криму в 1917 - 1941 рр. На підставі дослідження значної кількості історичних джерел, частина з яких уперше введена до наукового обігу, визначено й охарактеризовано основні етапи становлення державно-церковних відносин у даному регіоні. З'ясовано, що в результаті реалізації декрету "Про відокремлення церкви від держави" Російська православна церква в Криму втратила своє значення духовно-культурного осередку регіону, а священослужителі та прихожани зазнали утисків. Доведено неприхований репресивний характер кампанії з вилучення церковних цінностей в Криму, а її наслідки не виправдали очікуваного державою економічного результату, оскільки більшість коштів, одержаних владою за продаж вилученого, витрачалася не за призначенням. Розкрито еволюцію політики радянської влади щодо Російської православної церкви в Криму, розглянуто адміністративні та репресивно-каральні методи її здійснення. Доведено, що ідейно-агітаційна діяльність радянських органів влади в Криму була спрямована на пропаганду та насадження атеїзму, цінностей комунізму, ліквідацію духовності, виразником якої є Російська православна церква.

  Скачати повний текст

Проаналізовано процес формування політики Індії щодо країн пострадянського простору (ПРП) у взаємозв'язку з завданнями зовнішньої політики незалежної України. Особливу увагу приділено дослідженню пріоритетних напрямів політики Індії щодо країн ПРП, вивченню основних передумов її формування та засобів реалізації. Встановлено, що на ПРП основні напрями політики Індії - Російська Федерація та Центральноазійські республіки, другорядне місце відведено радянськіим республікам - державам Східної Європи, зокрема Україні, а також країнам Балтії та Кавказу в постбіполярний період. Визначено, що формування зовнішньополітичних пріоритетів Індії на ПРП відбувалося, значною мірою, на базі здобутків індо-радянських відносин та обумовлено високою концентрацією на зазначених напрямках - коротко- та довготермінових національних інтересів Республіки. Обгрунтовано доцільність гарантування енергетичної безпеки Індії, боротьбу з міжнародним тероризмом та сепаратизмом, інтенсифікацію економічного та військово-технічного співробітництва з потужними міжнародними партнерами та здобуття їх підтримки під час вирішення питання про набуття Індією статусу постійного члена Ради Безпеки ООН. Встановлено, що Індія здійснює співробітництво з країнами ПРП на рівні двостороннього співробітництва та в контексті багатосторонньої дипломатії (міжнародні організації, форуми, конференції). Доведено, що основні напрями політики Індії на ПРП - Російська Федерація та держави Центральноазійського регіону, Україна не відіграє значної ролі у зовнішньополітичній стратегії Індії постбіполярного періоду.

  Скачати повний текст

Зроблено висновок, що дореволюційна українська та російська юридична наука, вивчаючи права особи, накопичила науковий досвід, продемонструвала різні підходи, які співвідносяться з сучасною класифікацією теорій права та політичних доктрин; цей творчий потенціал все ще залишається недостатньо вивченим і висвітленим, чому сприяла, перш за все, загальна критична негативна оцінка дореволюційного правознавства за радянських часів. Досліджено поняття, сутність і структуру прав людини, наукові передумови виникнення даної концепції, усталення її в українській та російській політико-правовій думці наприкінці XVIII - на початку XX ст. у теоріях природного права, історичній школі права, позитивістських течіях. Особливу увагу приділено вивченню спроб втілення теоретичних розробок у державно-політичну практику.

  Скачати повний текст

Зауважено, що територія Західної України після Першої світової війни стала частиною Польщі; Конституція Польщі 1921 р. закріплювала демократичний характер органів місцевого самоврядування, а Конституція 1935 р. його звузила. За результатами дослідження визначено, що правовий статус органів місцевого самоврядування на території Західної України в складі Польщі формувався поетапно. На першому етапі (1918 - 1933 рр.) існували в Польщі три різні системи самоврядування (російська, австрійська та пруська). На наступному етапі був прийнятий Закон "Про часткову зміну устрою територіального самоврядування" від 23 березня 1933 р., за яким на всю територію Польщі поширилась єдина система самоврядування, яка була підконтрольною органам урядової адміністрації.

  Скачати повний текст

Запропоновано системний аналіз художніх втілень смерті у поезії першої половини ХІХ ст. Виділено особливості романтичної свідомості, які вплинули на формування образу смерті. Розкрито причини підвищеного інтересу романтичної літератури до смерті як до явища та як до персони. З'ясовано, що російська романтична поезія уявляє смерть божеством найвищого рівня (позитивні та негативні антропоморфні типи), в пушкінському варіанті смерть зображено божеством другого рівня. Розглянуто варіанти інтерпретації поетами добового та річного календарних циклів, що асоціюються з загробним життям. Вперше визначено символи смерті, які є знаковими у творчості Пушкіна і Жуковського. Особливу увагу приділено втіленню ідеї смерті у пейзажній ліриці К.М.Батюшкова: елементи мистецтва (живопису, скульптури, театрального дійства) проникають у лірику. Містична віра в можливість спілкування живих з душами померлих зробила цвинтар зосередженням культу мертвих: явлення душі на цвинтарі - улюблена тема романтичної поезії. Уперше виявлено основні риси ідеального з точки зору російської романтичної поезії поховання.

  Скачати повний текст

Визначено суть стратегічного партнерства та охарактеризовано відносини між Україною та її основними стратегічними партнерами (Російською Федерацією та Республікою Польща). На підставі існуючих підходів узагальнено та конкретизовано теоретичне визначення стратегічного партнерства як особливого інструмента зовнішньої політики України, визначено основні передумови, принципи та критерії побудови відносин стратегічного партнерства у зовнішній політиці України, висвітлено стосунки України з її задекларованими стратегічними партнерами. Зроблено висновок, що такому рівню за сукупністю всіх показників можуть відповідати тільки Російська Федерація та Республіка Польща. Проаналізовано певні аспекти українсько-російського й українсько-польського стратегічного партнерства - військово-політичний, економічний і гуманітарний. Висвітлено основні стратегічні інтереси країн-партнерів, а також зазначено проблеми, які заважають нормальному стану стосунків між ними. Зроблено висновок, що відносини України з Російською Федерацією у контексті основних принципів і критеріїв стратегічного партнерства не зовсім відповідають такому статусу, але мають тенденцію наближення до рівня реального стратегічного партнерства. Водночас відносини між Україною та Республікою Польща є досить рівноправними й ефективними, відповідають статусу стратегічного партнерства.

  Скачати повний текст