Уперше в українському літературознавстві системно досліджено твори маловідомих авторів кінця XIX - початку XX ст. Висвітлено витоки становлення та саморозвиток багатьох творчих індивідуальностей, визначено їх місце та роль у літературному процесі. Проведено розгорнутий аналіз формозмісту п'єс, специфіки художнього інструментарію письменників, їх мистецького світу. Зроблено спробу провести конкретні паралелі в інтерпретації драматургічного доробку маловідомих письменників кінця XIX - початку XX ст., з'ясувати специфіку їх художньої практики на змістовому, формотвірному матеріалі та на прикладі драматичних творів різних жанрів таких митців: Л.Яновської, П.Саксаганського, І.Тогобочного, А.Кащенка, Г.Ващенка, А.Велисовського, В.Таля (Товстоноса), Г.Левченка, К.Ванченка-Писанецького, Н.Кибальчича, С.Яричевського, В.Потапенка, висвітлено найважливіші проблеми процесу становлення та розвитку на рубежі минулих століть драматургії "другого порядку", а також охарактеризовано діалектику взаємозв'язку традиції (реалізму) і новаторства (вкраплення елементів модерністських художніх систем). Досліджено умовний тріумвірат (троїстий союз) драматичних жанрів, складниками яких є історична, комедійна драматургія та модерна драма. На тлі визначних досягнень української драматургії певного жанру дослідженої доби, на базі принципу аналізу розглянуто твори маловідомих читацькому та науковому загалові авторів, які зробили значний внесок у формування української драматургії кінця XIX - початку XX ст.

  Скачати повний текст

У дисертації системно досліджено актуальну для сучасного духового академічного музично-виконавського мистецтва проблематику новочасного репертуарного потенціалу для саксофона, означеного оригінальними сольними саксофонними творами в супроводі академічного духового оркестру. У роботі проаналізовано основну теоретичну і джерельну базу наукового дослідження, виділено основні етапи становлення репертуарної палітри академічного саксофонного виконавства, розкрито художньо-виконавську специфіку творів для саксофона з духовим оркестромна рівні художньо-образної змістовності саксофонних композицій, еволюції виконавських засобів виразності академічного саксофоніста, темброво?колористичної своєрідністі сольного звучання саксофона в супроводі духового оркестру. Оригінальний саксофонний репертуар досліджується також з огляду впровадження виконавської форми соло в загальну композиційну структуру академічних творів для саксофона з духовим оркестром.Наголошується, що означена проблематика новочасних саксофонних репертуарних новацій у пропонованому ракурсі, а саме – сольного звучання саксофона у супроводі духового оркестру, є недостатньо вивченою українськими та зарубіжними вченими.Актуальність дослідження обумовлюється постійним збільшенням числа оригінальних академічних творів для саксофона з духовим оркестром, а також невпинним зростанням професійного рівня вітчизняних і зарубіжних духових оркестрових колективів. Таким чином, запитуваність пропонованої теми зумовлюється її вагомим виконавсько-практичним значенням, окресленним, передусім, у царині академічного духового музично?виконавського мистецтва, а також у лоні сучасної музично-педагогічної та диригентської практики, в річищі історії виконавства на духових академічних інструментах і, безумовно, у новочасній репертуарній художньо-редакційнійта режисерській діяльності з проведення концертних, фестивально?конкурсних заходів. Результати пропонованого дисертаційного дослідження можуть бути цікавими, насамперед, з професійно-практичної точки зору, академічним виконавцям-інструменталістам (професійним саксофоністам та представникам інших духових спеціалізацій зі складу академічного духового інструментарію), диригентам, педагогам, інструментознавцям, аранжувальникам, композиторам, викладачам фахових та музично?теоретичних дисциплін, режисерам культурно-мистецьких заходів, редакторам нотної навчально-методичної літератури тощо.Наукова новизна презентованої дослідницької роботи полягає у зверненні до малодослідженого пласта академічної оригінальної музики другої половини ХХ – початку ХХІ століть, написаної для саксофона з духовим оркестром; у висвітленні її особливостей, позначених, передусім, розлогою художньо-виконавською специфікою виразових можливостей академічного саксофонного виконавства у супроводі професійного духового оркестру. В дослідженні хронологічно висвітлюються процеси еволюціїакадемічного саксофонного репертуару, зокрема саксофонних композицій з духовим оркестром, в контексті змін його художньо-виражальних властивостей; простежено процеси становлення і розвитку складу духового оркестру в якості акомпануючого оркестрового колективу; проведено аналіз творчого доробку, мистецьких досягнень та виконавського стилю найвідоміших виконавців-саксофоністів сучасності (Нобуя Сугава, Тімоті Макалістер, Клод Делангль, Ася Фатєєва, Мішель Супера) в аспекті відображення художнього результату крізь призму еволюції виконавської техніки у сучасному саксофонному мистецтві.^UThe dissertation systematically explores the problematic of the new repertoire potential for the saxophone, which is relevant for modern wind academic musical performing arts, marked by original solo saxophone works accompanied by an academic wind orchestra. The paper analyzes the main theoretical and initial base of scientific research, the main stages of formation of the repertoire palette of academic saxophone performance are defined, the artistic and performing specificity of works for saxophone with a wind orchestra is revealed at the level of artistic and figurative content of saxophone compositions, evolution of performing means of expressiveness of the academic saxophonist, timbre and color originality of the solo sound of the saxophone accompanied by a wind orchestra. The original saxophone repertoire is also studied taking into account the introduction of the solo performing form into the overall compositional structure of academic works for saxophone with a wind orchestra.It is noted that this issue of modern saxophone repertoire innovations in the proposed perspective, namely, the solo sound of a saxophone accompanied by a wind orchestra, has not been sufficiently studied by Ukrainian and foreign achievements and performance style of the most famous saxophonists of today (Nobuya Sugawa, Timothy McAlister, Claude Delangle, Asya Fateeva, Michelle Supera) was carried out in terms of reflecting the artistic result throughthe prism of the evolution of performance technique in modern saxophone art.scientists.The relevance of the study is determined by the constant increase in the number of original academic works for saxophone and wind orchestra, as well as the relentless growth of the professional level of domestic and foreign wind orchestras.Thus, the demand for the proposed topic is determined by its significant performing and practical significance, outlined primarily in the field of academic wind musical performing arts, as well as in the field of modern musical, pedagogical and conducting practice, in line with the history of performance on academic wind instruments, in the new repertoire of artistic, editorial and directing activities for concert, festival and competitive events.The results of the proposed dissertation work may be interesting, first of all, from a professional and practical point of view, to academic instrumentalists (professional saxophonists and representatives of other wind specializations from the academic wind instruments), conductors, teachers, instrumentalists, arrangers, composers, teachers of professional and musical - theoretical disciplines, directors of cultural and artistic events, editors of music educational and methodical literature, etc.The scientific novelty of the presented research work consists in addressing an understudied layer of academic original music of the second half of the 20th -beginning of the 21st centuries, written for saxophone with a wind orchestra; highlighting its features, marked, first of all, by the extensive artistic andperformance specificity of the expressive possibilities of academic saxophone performance accompanied by a professional wind orchestra. The study chronologically highlights the processes of evolution of the academic saxophone repertoire, in particular saxophone compositions with a wind orchestra, in the context of changes in its artistic and expressive properties; the processes of formation and development of the composition of the wind orchestra, as an accompanying orchestra group, are traced; an analysis of the creative work, artistic

Наведено результати вивчення локалізації, поширення, зональності альпійських утворень, морфології альпійських жил, металогенічного та мінерагенічного значення альпійського процесу у товщі залізистих порід саксаганської світи криворізької серії. Показано, що утворення альпійських жил супроводжувало більшість геологічних процесів, які відбувались у залізорудній товщі. Найбільша активність альпійського процесу була взаємопов'язана з динамотермальним метаморфізмом залізистих порід і більш пізнім їх натрієвим метасоматозом. Другорядне значення мають альпійські жили зон контактового, ударного метаморфізму, гіпергенезу. Доведено, що локалізація альпійських жил зумовлена складом вміщувальних порід і характером прояву тектонічних порушень їх верств. За морфолого-генетичними ознаками виділено жили плікативних, диз'юнктивних структур і жили, взаємопов'язані з процесами кристалізації мінералів. Альпійські утворення характеризуються проявом мінералогічної зональності різних рівнів, а саме: регіональної (у межах Криворізького басейну), локальної (у межах окремих родовищ, стратиграфічних горизонтів, метасоматичних тіл) і зональності мікрорівня, проявленої зональною будовою жил. Наведено дані про важливу роль альпійського процесу у формуванні проявів металевих і неметалевих корисних копалин.

  Скачати повний текст

Розглянуто будову та склад зони Саксагансского насуву Криворізької структури на всій його території простягання. Показано, що у південній частині Саксаганського залізорудного району зона насуву складена брекчіями сланців саксаганської світи, а у північній - інтенсивно тріщинуватими породами сьомого сланцевого та залозистого горизонтів. Встановлено, що Саксаганський насув контролюється тальковими сланцями на всій території простягання. Виявлено, що формування насусу сприячнено укоріненням на заключних стадіях криворізького рифтогенезу Саксаганьского діапіра. Доведено, що у горизонтах продуктивної саксаганської світи непорушених процесами насувоутворення нагромадження та винос хімічних елементів підпорядковується законові седиментаційної ритмічності, а у зоні насуву така закономірність порушується. З'ясовано, що утворення насуву призвело до зміни фізико-механічних особливостей материнських залізистих кварцитів саксаганської світи та порушення рівноваги у її природній системі, відновлення якої відбувалося шляхом формування нових мінеральних парагенезисів покладів багатих залізних руд під впливом гіпогенних та гіпергенних процесів.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження еволюції західноєвропейського приватного права з часу його виникнення до сучасної уніфікації. Проаналізовано етапи розвитку концепції поділу права на публічне та приватне, досліджено вплив римського права на формування західноєвропейського приватного права у період середньовіччя. Розглянуто кодифікацію цивільного права західноєвропейських країн у XIX ст. та його розвиток у XX ст. Доведено, що формування та розвиток західноєвропейського приватного права відбувався під впливом римського цивільного права, звичаєвого, договірного права та судових прецедентів. Визначено особливості формування приватного права у державах континентальної й англо-саксонської правових традицій. Висвітлено еволюцію приватного права у різних західноєвропейських державах, охарактеризовано основні періоди його розвитку. З'ясовано причини уніфікації приватного права в усіх західноєвропейських державах, розглянуто шляхи її досягнення. Зроблено висновок, що уніфікація приватного права у європейських державах тісно пов'язана з їх економічною та політичною інтеграцією.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості становлення та поширення нормативного впливу актів судової влади. Вивчено прояви нормативності в системі юридичних актів даної влади. Розглянуто нормативність актів судової влади з урахуванням загальнотеоретичної концепції нормативності. Досліджено основні тенденції посилення нормативного впливу з урахуванням сучасної теорії судового прецеденту. Наведено класифікацію актів судової влади та судових прецедентів. Проаналізовано історичне походження нормативності актів судової влади. Досліджено явище нормативності актів судової влади, грунтуючись на засадах основних шкіл права, а також еволюцію теорії щодо цього явища у вітчизняному правознавстві. Розглянуто прояви нормативності за умов конституційної демократії та у контексті судового застосування принципів права. Вивчено специфіку інтерпретаційних актів судової влади у контексті їх нормативності, а також основні концепції обмеження нормативних можливостей актів судової влади. Досліджено досвід зарубіжних країн щодо визнання нормативності актів судової лади, методологічну основу прецедентного права, його структуру та порядок дії в англо-саксонській і романогерманській правовій сім'ї, у доктрині та практиці Російської імперії та СРСР, а також у міжнародному праві. Вивчено й узагальнено прояви нормативності у системі актів судової влади України, зокрема, акти Конституційного Суду України (їх правові позиції), постанови пленумів вищих судів і важливі рішення судів стосовно конкретних справ. Сформульовано наукові висновки щодо нормативного впливу актів судової влади, що сприятиме вдосконаленню процесу формування права, зміцнення незалежності й ефективності судової влади, забезпечення єдності судової практики.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему покращання результатів хірургічного лікування хворих з наслідками й ускладненнями збройно-вибухових поранень хребта та спинного мозку у проміжному та пізньому періодах. Проаналізовано результати 120-ти клінічних спостережень таких хворих, які перебували на лікуванні у Сакському спеціалізованому спінальному санаторії ім. акад. М.Н. Бурденка та у відділенні відновної нейрохірургії Сакського центрального військового санаторію ім. М.І. Пирогова у 2000 - 2007 рр. Розроблено показання до диференційованих хірургічних втручань у хворих зі збройно-вибуховими пошкодженнями хребта та спинного мозку у проміжному та пізньому періодах у запропонованому комплексі лікування нейтротрофічних ускладнень. Спостережено покращання неврологічної симптоматики у 35,4 % пацієнтів після оперативного лікування на хребті та спинному мозку, за консервативного лікування воно визначено у 29,1 %. Відзначено, що у ході відновного лікування 120-ти хворих з наслідками й ускладненнями збройно-вибухових поранень хребта та спинного мозку позитивний результат одержано у 30 % потерпілих. Спостережено кращі результати відновлення функції спинного мозку у потерпілих з непроникаючими пораненнями хребта: у разі пошкодження шийного відділу - у двох пацієнтів, грудного - у трьох, попереково-крижового - у трьох. Реконструктивно-відновні операції на хребті та спинному мозку у проміжному та пізньому періодах ефективні у разі прогресуючої нестабільності хребта, больових синдромів, мієлопатій, зумовлених компресійними чинниками.

  Скачати повний текст

Об’єкт, предмет, мета і завдання дисертації «Криптовалюти як об’єкт цивільних прав: порівняльно-правовий аналіз» зумовили наступну її структуру: ?Розділ 1. Розкрито принципи функціонування технології розподіленого реєстру і юридичне значення досягнення консенсусу відносно його стану у певний момент часу для вирішення проблеми подвійних витрат; надано авторський варіант дефініції «криптовалюта», оцінено пропозиції інших дослідників; розкрито співвідношення термінів «віртуальні активи», «криптоактиви», «криптовалюта», «віртуальна валюта», «цифрова валюта», «цифрові гроші», «електронні гроші»; наведена класифікація криптоактивів; наведено схему класифікації грошей і квазі-грошових інструментів у співвідношенні з криптоактивами; визначено характерні ознаки криптовалюти як об’єкта цивільних прав і співставлено її з традиційними групами об’єктів; визначено, що до 2019 року криптовалюта відповідала ознакам категорії «інше майно» згідно ст.177 ЦК України; на основі вчення Карла Менгера критикується віднесення криптовалюти до нематеріальних благ; обґрунтовано позицію щодо визначення у ЦК України такого об’єкту цивільних прав як цифрові приватні (нефіатні) гроші, зокрема децентралізована віртуальна валюта; проведено огляд наукових досліджень по темі.Розділ 2. Зроблено порівняльний аналіз правового регулювання криптовалюти в ЄС, ЄАВТ, СНД, англо-саксонських країнах, країнах Азії, Африки та Латинської Америки. Встановлено, що місце криптовалюти в системі об’єктів цивільних прав визначається по-різному: як законний платіжний засіб, резервна валюта, нефіатний платіжний засіб (цифрові приватні гроші, цифрова валюта), аналог іноземної валюти, фінансовий інструмент (біржовий актив) з функцією засобу обігу, нематеріальний (віртуальний) актив взаємозамінного характеру з функціями засобу обігу і платежу (квазі-гроші) або без однієї чи обох функцій; товар, майнові права, цінні папери тощо.Розділ 3. Оглянуто правові позиції щодо статусу криптовалюти та законопроекти, зареєстровані у 2017-2020 рр.; досліджено чинне і перспективне законодавство щодо статусу і обігу криптовалюти. Встановлено, що Закон України «Про віртуальні активи» є рестрикційним (забороняє виконання ними функцій засобу обігу і платежу) і погіршує існуюче правове становище суб’єктів права. На прикладах господарської і судової практики (договори купівлі-продажу, позики, створення твору на замовлення, інвестиційні тощо) доведено, що статус криптовалюти як нематеріального блага суперечить реальній правовій природі даного активу і не забезпечує учасників правовідносин ефективними засобами правового захисту.Наукова новизна результатів:1)?вперше: запропоновано авторську класифікацію форм і видів існування грошей, включно з криптовалютою; обґрунтовано потребу визначення нового об’єкту цивільних прав - цифрових приватних (нефіатних) грошей, зокрема децентралізованої віртуальної валюти; опрацьовано авторську дефініцію криптовалюти; обґрунтовано концептуальну помилковість віднесення криптовалюти до нематеріальних благ; обґрунтовано потребу перегляду правового статусу біткоїна у зв’язку з його оголошенням законним платіжним засобом у ряді країн; запропоновано після визнання Україною грошової природи криптовалюти визнати її допустимим засобом виплати зарплати.2)?удосконалено: визначення поняття інформація (доповнено дефініцію ст.200 ЦК України призначенням даного об’єкта прав); класифікацію об’єктів цивільних прав у ст.177 ЦК України в частині безготівкових грошей і електронних цінних паперів.3)?дістали подальшого розвитку: класифікація криптоактивів за їх правовою природою; обґрунтування відмінності криптовалют від електронних грошей; пропозиції щодо нормативного посилення ролі гривні в економіці; пропозиції по удосконаленню нормативної бази України. Запропоновано нові редакції ст.177, 192, 533 ЦК України, ст.198 ГК України, зміни до ст.32, 34 Закону України «Про Національний банк України», ст.290 ЦПК України, ст.3685 КК України, ст.46 Закону України «Про запобігання корупції», ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», обґрунтовано необхідність змін до Законів України «Про платіжні послуги», «Про валюту і валютні операції» і «Про віртуальні активи».^UThe object, subject, purpose, and task of the dissertation "Cryptocurrencies as an object of civil rights: a comparative legal analysis" determined its following structure:Section 1. The principles of DLT operation and the legal significance of reaching a consensus regarding its state at a certain point in time to solve the problem of double spending are disclosed; the author's version of the definition of "cryptocurrency" is provided, the proposals of other researchers are discussed; the correlation between the terms "virtual assets", "cryptoassets", "cryptocurrency", "virtual currency", "digital currency", "digital money", "electronic money" is revealed; the classification of cryptoassets is given; the classification scheme of money and quasi-monetary instruments in relation to crypto-assets is given; characteristic features of cryptocurrency as an object of civil rights are determined and it compared with traditional groups of objects; it was determined that until 2019, cryptocurrency met the characteristics of the "other property" category according to art.177 of the Civil Code of Ukraine (CCU); on the basis of the theory of Karl Menger, the classification of cryptocurrency among intangible goods is criticized; the position regarding the definition in the CCU of such an object of civil rights as digital private (non-fiat) money, in particular decentralized virtual currency is argued; a review of scientific research on the topic was carried out.Section 2. A comparative analysis of the legal regulation of cryptocurrency in the EU, EFTA, CIS, Anglo-Saxon countries, countries of Asia, Africa, and Latin America is made. It has been found that the place of cryptocurrency in the system of civil rights objects is defined in different ways: as a legal tender, a reserve currency, a non-fiat tender (digital private money, digital currency), a foreign currency analog, a financial instrument (exchange asset) with the function of a means of circulation, an intangible (virtual) asset of an interchangeable nature with the functions of a means of circulation and payment (quasi-money) or without one or both functions; goods, property rights, securities, etc.Section 3. Legal positions on the status of cryptocurrency and bills registered in 2017-2020 are reviewed; the current and prospective legislation regarding the status and circulation of cryptocurrency has been researched. It was found that the Virtual Assets Act is restrictive (it prohibits VA from performing the functions of a means of circulation and payment) and worsens the existing legal position of persons. On the examples of business and judicial practice (sales contracts, loans, creation of works to order, investment contracts, etc.), it is proven that the status of cryptocurrency as an intangible asset contradicts the real legal nature of this asset and does not provide participants in legal relations with effective means of legal protection.The scientific novelty of the results:1) for the first time: an author's classification of the forms and types of the existence of money, including cryptocurrency, is proposed; the need to define a new object of civil rights - digital private (non-fiat) money, in particular, decentralized virtual currency - is substantiated; the author's definition of cryptocurrency was developed; the conceptual fallacy of classifying cryptocurrency as intangible goods are substantiated; the need to review the legal status of BTC in connection with its announcement as a legal tender in several countries is justified; it is suggested that after Ukraine recognizes the monetary nature of cryptocurrency, it should be recognized as a permissible means of salary payment.2) improved: the definition of the concept of information (the definition of art.200 of the CCU was supplemented by the designation of this object of rights); classification of objects of civil rights in art.177 of the CCU in the part of non-cash money and electronic securities.3) received further development: classification of cryptoassets according to their legal nature; substantiating the difference between cryptocurrencies and electronic money; proposals regarding the regulatory strengthening of the role of UAH in the economy; proposals for improving the regulatory framework of Ukraine. New editions of art.177, 192, 533 of the CCU, art.198 of the Commercial Code of Ukraine, amendments to art.32, 34 of the National Bank of Ukraine Act, art.290 of the Civil Procedural Code of Ukraine, art.368-5 of the Criminal Code of Ukraine, art.46 of the Prevention of Corruption Act, art.1 of the Prevention and Counteraction of Legalization (Laundering) of Criminal Proceeds, Financing of Terrorism, and Financing of the Proliferation of Weapons of Mass Destruction Act have been proposed; substantiates the need for changes to the Payment Services Act, Currency and Currency Operations Act, and Virtual Assets Act.

Проведено порівняльне оцінювання відтвірної функції різновікових груп свиноматок та технологій годівлі й утримання маточного поголів'я свиней за умов господарств України та Німеччини. Модифіковано, апробовано та впроваджено методи стимуляції охоти та синхронізації овуляції у молодих і дорослих свиноматок фермерських господарств Німеччини (Нижньої Саксонії), які передбачають комплексне застосування гестагенів і гонадотропінів, гестагенів і простагландинів, гестагенів та інших біологічно активних речовин вітчизняного та зарубіжного виробництва. Доведено, що терапевтична й економічна ефективність застосованих методів стимуляції охоти та синхронізації овуляції у свиноматок з їх різним фізіологічним станом знаходиться у прямій залежності від морфофункціонального стану яєчників і основних метаболічних показників організму свиноматок, а також від повноцінної годівлі та технології утримання самок за умов свинарських господарств України. Установлено, що за умов спецгоспу з виробництва свинини основними причинами вибракування маточного поголів'я є аліментарна, симптоматична, імунна та вроджена неплідність свиноматок, а за умов фермерських господарств Німеччини з високими рівнями технології годівлі й утримання, аліментарна, симптоматична, імунна та вроджена неплідність свиноматок, а за умов фермерських господарств Німеччини, з високими рівнями технології годівлі й утримання, аліментарна неплідність зведена до мінімуму. На підставі результатів дослідження зроблено висновок, що критеріями застосування модифікованих схем інтенсифікації відтвірної функції молодих і дорослих свиноматок за умов різних свинарських господарств України є морфофункціональні дані яєчників, біохімічні, ферментативні та гормональні показники сироватки крові, фізіологічний стан самок і рівень повноцінної годівлі маточного поголів'я, а також технологічні параметри утримання за умов обов'язкового чіткого обліку основних показників відтворення та причин порушень відтвірної здатності.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена теоретико-правовому дослідженню наукових позицій, ідей та підходів щодо мотиву у кримінальному праві. У роботі розглядається проблема мотиву у сучасній кримінально-правовій політиці, досліджується мотив як конструктивний елемент складу кримінального правопорушення, аналізується вплив мотиву кримінального правопорушення на призначення покарання.У дисертації на підставі аналізу наукових напрацювань вказується на комплексний, багатоаспектний характер поняття «мотив», що є предметом дослідження багатьох наук. Наголошено, що наука кримінального права, зважаючи на власний предмет та методологію має власні напрацювання щодо поняття, змісту та значення мотиву кримінального правопорушення. Попри це, численні розбіжності у розумінні мотиву кримінального правопорушення в науці кримінального права негативно впливає на практичну діяльність слідчих та судових органів при кваліфікації суспільно-небезпечних діянь та призначенні покарання.У роботі проаналізовано основні напрацювання представників шкіл кримінального права (класичної, антропологічної, соціологічної), які стали фундаментом для сучасного розуміння мотиву кримінального правопорушення. Крім цього, встановлено правовий статус мотиву кримінального правопорушення у кримінальному законодавстві романо -германської, англо-саксонської, релігійної і традиційної правових сімей. Визначено основні ознаки мотиву кримінального правопорушення: 1) усвідомлений характер 2) вольовий характер 3) вплив на формування психічного ставлення особи до вчинюваного діяння та наслідків. На основі даних ознак запропоноване авторське визначення мотиву вчинення кримінального правопорушення: мотив кримінального правопорушення – усвідомлена внутрішня спонука, що формує безпосереднє психічне ставлення особи до вчинюваного нею діяння та наслідків.Залежно від того, який характер психічного ставлення особи до вчинюваного діяння та наслідків формує мотив кримінального правопорушення, всі мотиви у кримінальному праві слід поділити на: 1) мотиви, які формують умисні кримінальні правопорушення. Це ті мотиви, котрі зазначені законодавцем в статтях Особливої частини КК України і ті, що є домінуючими і найчастіше зустрічаються в судовій практиці вчинення умисних кримінальних правопорушень (корисливий мотив, хуліганський мотив, мотив расової, національної, релігійної нетерпимості, мотив ревнощів, мотив заздрощів, мотив явної неповаги до суспільства, мотив помсти, сексуальні мотиви); 2) мотиви, які формують необережні кримінальні правопорушення: 2.1) мотиви кримінально-протиправного, самовпевненого діння (мотив самоствердження, мотив самовпевненості, мотив всемогутності, мотив надмірного визнання своєї цінності, значимості тощо); 2.2) мотиви кримінально-протиправного недбалого діяння (мотив байдужості, мотив егоїзму, мотив неуважності, мотив презирства та зневаги). Крім цього, класифікація мотивів може здійснюватися і за іншими (додатковими) критеріями.^UThe dissertation on the basis of the analysis of scientific developments points to the complex, multifaceted nature of the concept of "motive", which is the subject of research in many sciences. It is emphasized that the science of criminal law, given its own subject and methodology has its own developments on the concept, content and meaning of the motive for a criminal offense. Nevertheless, numerous differences in the understanding of the motive of a criminal offense in the science of criminal law negatively affect the practical activities of investigative and judicial bodies in the qualification of socially dangerous acts and sentencing.The dissertation analyzes the main developments of representatives of schools of criminal law (classical, anthropological, sociological), which have become the foundation for a modern understanding of the motive of criminal offense. In addition, the legal status of the motive for a criminal offense in the criminal law of the Romano-Germanic, Anglo-Saxon, religious and traditional legal families.The main features of the motive of a criminal offense are determined: 1) conscious character 2) volitional character 3) influence on the formation of a person's mental attitude to the committed act and consequences. Based on these features, the author's definition of the motive for committing a criminal offense is proposed: the motive for a criminal offense is a conscious internal motivation that forms a person's direct mental attitude to the act and consequences committed by him.Depending on the nature of a person's mental attitude to the act and consequences forms the motive of the criminal offense, all motives in criminal law should be divided into: 1) motives that form intentional criminal offenses. These are the motives mentioned by the legislator in the articles of the Special Part of the Criminal Code of Ukraine and those that are dominant and most common in judicial practice of intentional criminal offenses (selfish motive, hooligan motive, motive of racial, national, religious intolerance motive of obvious disrespect for society, motive of revenge, sexual motives); 2) motives that form negligent criminal offenses: 2.1) motives of criminally illegal, self-confident action (motive of self-affirmation, motive of self-confidence, motive of omnipotence, motive of excessive recognition of one's value, significance, etc.); 2.2) motives of criminally illegal negligence (motive of indifference, motive of selfishness, motive of inattention, motive of contempt and contempt). In addition, the classification of motives can be carried out according to other (additional) criteria.

Досліджено специфіку організаційно-правового забезпечення фіскальної політики Російської імперії на території Південної України в останній третині XVIII ст., з'ясовано її зміст, сутність та загальне спрямування. Здійснено систематизований та послідовний аналіз особливостей правового регулювання доходів та видатків Російської імперії на території Південної України у зазначений період. Висвітлено організаційно-правові засади діяльності російських владних інститутів та установ, що здійснювали фіскальні функції в адміністративно-територіальних одиницях Новоросійського краю в останній третині XVIII ст.

  Скачати повний текст

Розглянуто геологічну будову, особливості хімічного складу головних типів порід і мінералів. Наведено петрохімічну та геохімічну характеристики та визначено петрогенезис і рудну спеціалізацію мафіт-ультрамафітових комплексів Деладівської регіональної зони розломів Українського щита. За текстурно-структурними ознаками порід і переважанням головних породотвірних мінералів, серед ультрабазитів виділено перидотити, габро-перидотити та піроксеніти. Установлено, що постмагматичні накладені процеси призвели до утворення по мафіт-ультрамафітах серпентинітів, тальк-карбонатних порід, антиноліт-тремолітових і хлоритових сланців. Проведено петрохімічні розрахунки хімічного складу ультраосновних порід та виділено дві генетичні групи порід - похідні пікритової магми (гіпермагбазити) і основної магми (ультрафербазити). З'ясовано, що за петрохімічними характеристиками та мінеральним складом метабазити Тернівської синкліналі подібні до метабазитів новокриворізької світи Саксаганської смуги Кривбасу. За результатами геохімічних досліджень установлено закономірності розподілу елементів у породах регіону. Відзначено, що ультрабазити перспективні щодо силікатного нікелю, кобальту та платиноїдів. Мінералізація золота, міді та молібдену, яка має практичне значення для порід метабазитової формації, розвинена у зонах кварцового та кварц-сульфідного метасоматозу.

  Скачати повний текст

Розглянуто кореляцію залізовмісних розрізів Ганнівського родовища та родовища шахти ім.В.І.Леніна з метою уточнення вікового та стратиграфічного співвідношення метавулканогенно-осадової товщі Саксаганського та Північного району Кривбасу. Розроблено єдину модель комплексної оцінки залізорудних родовищ Кривого Рога. Обгрунтовано належність Ганнівського родовища до залізисто-кременистої метауль-трабазит-базитової формації верхнього архею, а родовища шахти ім.В.І.Леніна - до залізисто-кременистої сланцевої формації раннього протерозою. Встановлено, що розрізи родовищ шахти ім.В.І.Леніна та Ганнівського утворились асинхронно в різних структурно-фаціальних зонах.

  Скачати повний текст

Розглянуто особливості мінералогічної зональності залізистих і сланцевих горизонтів саксаганської світи Інгулецького родовища і розподілу сульфідів (піриту та піротину) в їх розрізах. Показано роль седиментації, динамотермального метаморфізму, натрієвого метасоматозу та гіпергенезу в перерозподілі сульфідів у межах продуктивної товщі родовища. З використанням експериментальних мінералого-технологічних даних визначено особливості поведінки піриту та піротину в процесі подрібнення та збагачення бідних магнетитових руд (залізистих кварцитів). Визначено мінеральні різновиди руд, наявність яких у мінеральній масі спричиняє підвищення вмісту сірки у магнетитовому концентраті Інгулецького гірничозбагачувального комбінату. Розроблено мінералогічні рекомендації щодо підвищення якості концентрату.

  Скачати повний текст

Дисертаційне дослідження присвячене виявленню реґіональної специфіки функціонування саксофона в сучасній музичній панорамі України. Окреслено передумови формування та основні віхи розвитку саксофонного мистецтва. Розкрито специфіку мистецької взаємодії українського саксофонного мистецтва з виконавськими та педагогічними традиціями світових виконавських шкіл. Обґрунтовано провідні засади українського саксофонного мистецтва в їх специфічних реґіональних версіях.^UThe dissertation research is devoted to the identification of regional specifics of the saxophone functioning in the modern musical panorama of Ukraine. The prerequisites for the formation and main milestones in the development of saxophone art are defined. The article reveals the specifics of the artistic interaction of Ukrainian saxophone art with the performing and pedagogical traditions of world performing schools.

Вперше здійснено комплексний аналіз економічних, політичних та інших соціальних факторів, які обумовили основні поворотні моменти розвитку англо-американської правової доктрини XX ст. Запропоновано підхід класифікації шкіл і напрямків філософії права відповідно до трактування ними співвідношення між правом, правовими цінностями та суспільними реаліями. Удосконалено характеристику живого права як ціннісного орієнтиру для правотворчості. Уточнено визначення основних ціннісних категорій природного права, зокрема: "справедливість" і "невід'ємні права людини". Розвинуто ідею поєднання теорії природного права, яка визначатиме цілі правового розвитку та соціологічної юриспруденції, що розроблятиме механізм реалізації даних цілей. Проаналізовано основні ідеї, які характеризують англо-американську філософію XX ст. в цілому та з'ясовано їх вплив на сучасному етапі розвитку правової науки. Охарактеризовано загальні тенденції розвитку філософії права у країнах англо-саксонської правової сім'ї. Встановлено наявність необхідного чергування періодів панування правового позитивізму та періодів відносної переваги теорії природного права.

  Скачати повний текст

Запропоновано авторський переклад трьох оригінальних передмов до тексту збірника українською мовою, розкрито та проаналізовано їх зміст. Досліджено вплив суспільно-політичних і правових умов на формування "Саксонського зерцала", визначено його роль у становленні правового явища з узагальненою назвою "німецьке право". Здійснено порівняльне зіставлення норм "Саксонського зерцала" з сучасним правом Федеративної Республіки Німеччина. Визначено правовий вплив саксонсько-магдебурзького права на українських землях. Зроблено висновок про необхідність глибшого розуміння впливу збірника "Саксонське зерцало" на формування сучасного законодавства держав Центральної та Східної Європи з урахуванням євроінтеграційних процесів в Україні.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано специфіку саксофона, його технічні та виразові можливості у музичній творчості XX ст. Розглянуто аспект задіяності даного музичного інструменту у творах сонатного жанру. Запропоновано періодизацію розвитку жанру сонати для саксофона та виявлено характерні тенденції формування та подальшої еволюції жанру, індивідуальні особливості кожного з визначених періодів, характеристику технічних і виразових можливостей інструмента. Висвітлено процеси жанрово-стильової модифікації сонати для саксофона у контексті композиторської практики XX ст. У зв'язку з цим виділено різновиди сонати для саксофона. За типом музичної семантики виокремлено "гілки" сонатного "древа", а саме: необарокову, неокласичну, неоромантичну, фольклорну, сонату у джазовому стилі й авангардну сонату. за критеріями виконавського складу вирізнено її рівновиди, а саме: сонату-соло, ансамблеву сонату (саксофон і фортепіано, саксофон, віолончель і фортепіано, саксофон і банджо), сонату у супроводі симфонічного оркестру та різноманітних складів камерного ансамблю (зокрема естрадного). У контексті цілісної жанрової системи сонатної творчості визначено певні типи співвідношення партій саксофона та фортепіано - "паритетний", "акомпанементний", "персоніфікацію", непередбачуване співвідношення (партії інструментів не виписані у нотному тексті, а залежать від волі виконавця). У контексті загальних тенденцій музичної культури XX ст. виявлено індивідуалізацію сольної партії в сонатах для саксофона, для якої притаманними є каденція та нетрадиційні виконавські прийоми гри на інструменті.

  Скачати повний текст

Проведено лінгвокогнітивне дослідження давньоанглійської номінативної, когнітивної й образної метафори. Доведено, що давньоанглійська номінативна метафора є ефективним засобом вербалізації нових понять, які виникали в англо-саксонському суспільстві, проаналізовано особливості її вживання з метою створення найпростішої термінології та власних назв. Встановлено, що давньоанглійська когнітивна метафора є джерелом концептуалізації ряду понять. Виокремлено базові давньоанглійські структурні, орієнтаційні й онтологічні метафори. Визначено метафоричний потенціал окремих груп дієслів, іменників і прикметників, а також лінгвокогнітивні та лінгвокультурологічні особливості метафоричних переносів. Розкрито роль давньоанглійської образної метафори як засобу концептуалізації понять і поповнення поетичної лексики за допомогою прийому епічної варіації, розроблено її типологію в семантичному та синтаксичному аспектах. Охарактеризовано загальну систему давньоанглійської образної метафори.

  Скачати повний текст

Уперше здійснено спробу класифікації судових органів Гетьманщини за територіально-предметним принципом, показано складний процес формування судової системи та судочинства Гетьманщини за умов політичної та соціальної нестабільності, тиску з боку московського царського уряду. Відзначено, що від 1648 р. в Україні почала створюватися система державних органів, наділених судовими функціями. Аргументовано, що судовий процес Гетьманщини був заснований на демократчних засадах змагальності, диспозитивності, виборності суддів, гласного й відкритого судового розгляду, колегіального вирішення справ та доступності судових засобів. Досліджено вплив на судочинство Гетьманщини українсько-московського договору 1654 р. Зроблено висновок, що під час розслідування та вирішення кримінальних справ у середині XVII ст. суди Гетьманщини застосовували переважно процесуальні норми звичаєвого права, однак за цього зберігалась чинність правової норми, що містилась у Литовському Статуті та збірниках магдебурзького права "Саксон" і "Порядок", які застосовувались відповідно до нових умов та місцевих особливостей.

  Скачати повний текст