Скачати повний текст

Здійснено теоретичне дослідження поховальних пам'яток осілої та кочової людності Нижнього Подніпров'я другої половини XIII - першої половини XV ст. Визначено характер і ступінь впливу прийшлих племен на поховальний обряд місцевого населення. Здійснено повну культурно-хронологічну атрибуцію поховальних комплексів зазначеного регіону. З'ясовано, що населення не лише пережило монгольську навалу, але й за часів Золотої Орди відбулась нова міграція кочової та осілої людності в Нижнє Подніпров'я з інших регіонів Улусу Джучі, що суттєво ускладнило культурно-історичну ситуацію. Встановлено, що поряд з пам'ятками, що виникли за часів Київської Русі та продовжували попередню тенденцію розвитку, з'являються нові, що мали змішані та "східні" риси. Виявлено, що поява пам'яток часів Київської Русі пов'язана з переміщенням в регіон нового християнського населення - північнокавказьких алан з територій історичної Аланії та Кримського півострова. Встановлено, пам'ятки з вираженим "поволзьким відтінком" з'являються у Нижньому Подніпров'ї разом з частиною осілої та кочової людності, що поселилась на даній території під час епідемії чуми 1346 - 1353 рр. та у 1361/2 - 1380 рр. - період знаходження у даному регіоні адміністративно-політичного центру Мамаєвої орди.

  Скачати повний текст

Виявлено специфіку та роль співочої культури в традиції східно-християнської цивілізації, визначено її форму, мету, завдання та зміст. З'ясовано, на яких засадах відбувалося її становлення. Показано, чим співоча традиція відрізняється від музичної культури Нового часу та чому давні форми духовно-моральної культури актуальні в наш час. Зазначено, що збереження східно-християнського світу можливе за умови усвідомлення поверненння до традиції, сакральних основ, які були й залишаються джерелом національного буття нації. Ліберальному проекту глобалізації протиставлено нашу релігійно-національну самобутність, закладену в православних цінностях. Виявлено головні відмінності релігійно-філософських основ культури католицького Заходу та православного Сходу. Звернення до візантійської спадщини допомагає зрозуміти основи буття, без яких продуктивна та розумна діяльність є неможливими. Охарактеризовано сутність візантійської системи восьмиголосся в історико-культурологічному й естетичному аспектах. Висвітлено основні модуси співочої культури, її цінність як компонента духовного життя Особистості.

  Скачати повний текст

Досліджено закономірності та специфіку розвитку протестантської періодики в Україні у 1920-х рр. у контексті суспільно-політичних подій даного періоду. Визначено найбільш суттєві сусільно-політичні та конфесійні фактори, що формували ідеї й обставини здійснення видавничих проектів. Розглянуто закономірності становлення й етапи розвитку періодичних видань церков баптистів, євангельських християн, християн євангельської віри, адвентистів сьомого дня. Досліджено вплив церковних центрів на реалізацію видавничих проектів. Обгрунтовано тезу про визначальний вплив на протестантську періодику непівського та тоталітарного векторів партійно-державної політики. Проаналізовано публікації протестантських видань України, в яких розглянуто ключові суспільно-політичні події та зміни даного періоду. Показано неоднозначність і висвітлено еволюцію ставлення церков до радянської держави, військової служби, змін антирелігійної та національної політики. Показано суттєву роль журналів у зміцненні організаційної єдності релігійних спільнот, соціальному вихованні віруючих, пропагуванні християнських цінностей. Охарактеризовано ресурси реалізації видавничих проектів, показано роль їх лідерів і керівних органів у даному процесі. Розглянуто соціальну базу, що забезпечувала розвиток видань і впливала на формування позицій редакцій і керівництва церков. До наукового обігу залучено нові комплекси джерел - зокрема, журнали Всеукраїнського об'єднання адвентистів сьомого дня ("Благовестник") і Харківського обласного союзу євангельских християн ("Евангелист"), а також окремі документи ЦК КП(б)У, які суттєво вплинули на закриття релігійних видань.

  Скачати повний текст

Досліджено літературу українського середньовіччя як феномен нового типу вербальної комунікації з певними культурними кодами. Цей тип комунікації інтерпретовано в контексті християнської культури та її діалогу з фольклорною традицією. Християнську аскезу розглянуто як модель дискурсу, взаємопов'язану з прагматикою літературного тексту та комунікативним середовищем. Проаналізовано трансляцію в східнослов'янську цивілізацію духовного досвіду христянського досвіду християнського Сходу та перебіг формування нової культурної традиції, що є суттєвим чинником національного літературного процесу наступних епох. Визначено специфіку використання аскетичних мотивів у сюжетиці літописних, житійних, проповідницьких творів. Дискурсивну стратегію аскетичної літератури визначено як подолання влади слова над автором.

  Скачати повний текст

Дисертація є першим комплексним дослідженням монументально-декоративного мистецтва православних храмів Одеси. Науковим завданням є мистецтвознавчий аналіз стінопису, мозаїк та іконостасів церков міста. Актуальність теми обумовлена активним відновленням церковнопарафіяльного життя періоду державної незалежності України. Зібрані і проаналізовані історіографія, архівні матеріали, історичні джерела. Застосовано сукупність наукових методів.З'ясовано, що у верхньому і нижньому храмах Спасо-Преображенського кафедрального собору паралельно співіснують академізм і візантійська спадщина. Мистецтвознавчий аналіз Свято-Успенського кафедрального і Свято-Троїцького (грецького) соборів виявив поєднання східнохристиянського і західноєвропейського мистецтв, домінування об'ємно-пластичної мови академічного живопису та наявність рис модерну в їх розписах.Досліджено особливості тематики і стилістики мистецтва п'яти парафіяльних церков Одеси у часовому контексті. Встановлено, що академізм і модерн є стилістичною основою оформлення храмів святителя Димитрія Ростовського кінця ХІХ століття і святих мучеників Адріана і Наталії початку 2000-х років. Виявлено звернення до візантинізму в сучасних розписах храмів Казанської ікони Божої Матері, рівноапостольної Марії Магдалини, благовірного князя Олександра Невського.Вивчено символічну основу мистецтва чотирьох монастирів Одеси. Встановлено, що особливістю монументального оформлення Свято-Успенської обителі є розширення молитовного простору завдяки розміщенню мозаїчних сакральних зображень в екстер'єрах церков. Спостерігається поширення теми зустрічі мирян угодниками Божими. Доведено, що Свято-Іллінський і Свято-Пантелеймонівський чоловічі монастирі є символічними порталами на шляху до Святої Гори Афон. Архітектурно-художньою основою Свято-Пантелеймонівського монастиря є образ сходження на Афон. Означено, що чоловічим монастирям Одеси властива наявність зображення Богородиці в іконографії Ігумені Святої Гори. Визначено, що у Свято-Архангело-Михайлівському жіночому монастирі спостерігається освоєння і збереження образотворчих засад канонічного мистецтва Візантії. У розписах виражено християнську концепцію соборності. Внаслідок проведеного дослідження було встановлено, що академізм і візантинізм є провідними стилістичними напрямами художнього оздоблення храмів. Узагальнено, що церковне мистецтво Одеси увібрало у себе спадщину багатовікової художньої культури. Ключові слова: монументально-декоративне мистецтво, православні храми, собори, монастирі, Одеса, стінопис, іконопис, мозаїка, іконостас, іконографія, візантинізм, академізм.^UThe dissertation is the first complex study of the monumental and decorative art of Odessa orthodox temples. The research objective is an art history analysis of Odessa orthodox temples frescoes, mosaics and iconostasis. The relevance of the topic is conditioned by the active restoration of the parish life of the Ukrainian state independence period. The historiography, archival materials, historical sources have been collected and analyzed.It has been found out that Byzantinism and academism coexist in the Transfiguration cathedral upper and lower churches. The art history analysis of the Holy Dormition and Holy Trinity cathedrals revealed a combination of Eastern Christian and Western European arts, the dominance of academic depictive language and features of Art Nouveau.The art theme and style peculiarities of Odessa parish churches in a temporal context were investigated. It has been established that academicism and Art Nouveau are the stylistic basis of the late 19th century design of St. Demetrius of Rostov church and early 2000s monumental art of the Holy martyrs Adrian and Natalia church. The return to Byzantinism in the modern murals of the Our Lady of Kazan, Equal-to-the-Apostles Mary Magdalene, prince Alexander Nevsky temples has been identified.The four Odessa monasteries monumental and decorative art has been studied. It has been established that the expansion of the prayer space due to the placement of mosaic sacred images in the monastic churches exteriors is the Holy Dormition monastery monumental design singularity. The spread of the theme of meeting of believers by saints is observed.It has been proven that St. Elijah and St. Panteleimon friaries are symbolic portals on the way to the Holy Mountain. The architectural and artistic basis of the Holy Panteleimon monastery is the image of the ascent of the Holy Mount Athos. Odessa friaries are characterized by the presence of the Theotokos image in the iconography of Holy Mountain Abbess. In the Holy Archangel-Mikhailovsky convent the purposeful development and preservation of the canonical Byzantine art pictorial foundations is observed. The Christian concept of collegiality is expressed in the murals.Іn a consequence of the research two leading stylistic trends in orthodox churches art have been revealed: academicism and Byzantinism. It is generalized that Odessa's church art has absorbed the heritage of centuries-old artistic culture. Key words: monumental and decorative art, orthodox temples, cathedrals, monasteries, Odessa, mural painting, icon painting, mosaic, iconostasis, iconography, Byzantinism, academism.

Робота присвячена розгляду соціальних ідей та їх протиставленню з християнським світоглядом, що знайшло своє відображення у творах Ф.М.Достоєвського. В дисертації встановлено можливі причини виникнення соціалістичного світосприйняття та основні етапи еволюції соціальної ідеї. Окремо розглядаються питання ролі та можливостей людського розуму як інструменту пізнання істини, проводиться аналогія між головними персонажами творів Ф.М.Достоєвського та образами з книги Іоана Богослова "Апокаліпсис".

  Скачати повний текст

Розроблено комплексну методику зіставлення антропонімів в англійській та українській мовах. Проаналізовано дохристиянський, християнський і постхристиянський світовий антропонімікон в історико-культурологічному плані. Здійснено інвентаризацію антропонімів відповідно до антропонімічних формул англо-американської й української лінгвокультур. Виявлено особливості семантичної структури антропонімів як мовних знаків та як згорнутих національно-культурних текстів, що моделюють спільні та відмінні ситуації власне ідентифікації й характеристики як носіїв імені - представників американського й українського соціумів. Встановлено спільні закономірності та відмінності сучасних національних антропоніміконів США й України.

  Скачати повний текст

Досліджено генезу поглядів на культуру та цивілізацію кінця XVIII - кінця XIX ст. та зроблено висновок, що українська філософська думка з кінця XVII ст. пропонує унікальну традицію "критики цивілізації", яка базується на християнському світогляді та визначає посередницьку роль філософського мислення між вірою та розумом; умовно її можна назвати "культуротворчою". Зазначено, що подальший шлях української філософської думки кінця XIX - початку XX ст. можна характеризувати як послідовне віддалення від цієї парадигми та пошук іншої, що базується на науково-раціональному пізнанні та ідеї прогресу. Запропоновано цю парадигму умовно назвати "цивілізаційною".

  Скачати повний текст

Обгрунтовано роль і місце біблійної герменевтики в українській бароковій прозі. Доведено, що українська література XVII - XVIII ст. мала релігійний характер, стиль художніх творів був обумовлений метафізичною та власне богословською проблематикою та християнською обрядовістю. Показано, що в літературі українського бароково та усієї Європи від часу Тридентського собору набула поширення чотирисенсова біблійна герменевтика, суть якої полягає у розрізненні буквального, відкритого, зрозумілого сенсу Святого Письма, й "темного", закритого, таємного. Прикладом застосування чотирисенсової біблейної герменевтики є творчість Іоаникія Галятовського. Трактати та діалоги Григорія Сковороди розглянуто в аспекті всезагальної алегорези. Схильність до буквального сенсу та заперечення сенсу алегоричного відображено в прозі Феофана Прокоповича.

  Скачати повний текст

Уточнено уяву про специфіку автобіографічної прози в зіставленні з жанровими різновидами документальної прози. Обгрунтовано розуміння тетралогії "Путешествие Глеба" як циклу, визначено її жанрово-стильові особливості. Показано особливості вираження християнського світогляду в тетралогії й функціонування біблійного тексту в ній. Наведено результати спостережень над часопросторовою організацією оповідання. Розкрито внесок тетралогії Б. Зайцева в розвиток російської автобіографічної прози.

  Скачати повний текст

Уперше у музикознавстві визначено метод мінімалізму як напрямку та принципу мислення завдяки формулюванню такого підходу як "мінімалізація композиції" на межі композиторського та виконавського мислення. Запропоновано використовувати у сфері музикознавства характеристику механізму проявлення мінімалізму - "емансипацію консонансу", а також поняття "мінімалізація композиції", що визначає результат дії мінімалістської "емансипації конмонансу". Зауважено щодо містеріально-християнських витоків мінімалізму, що визначають музичну специфіку даної художньої методології. У даному контексті проаналізовано твори мистецтва певних акторів XVIII - XX ст. (Д. Скарлатті, Н.Гріга, Е.Саті, Ф. Ржевського, Д. Терзакіса, Х. Радулеску, Л.Корі, А.Пьяццолли) та їх виконання з усвідомленням змістового наповнення, яке не охоплюється традиційним аналізом. Запропоновано характеристику значення музичного мінімалізму як "неоплатонізму у мистецтві".

  Скачати повний текст

Досліджено специфіку раціоналістичних тенденцій в українській філософській думці зазначеного періоду як утвердження акценту на ролі розуму в осмисленні основної парадигми того чи іншого історичного періоду. На прикладі невербальних текстів Київської Русі доведено функціонування раціонального аспекту в художньо-образному сприйнятті дійсності. Встановлено існування в межах культури Київської Русі апостолоподібного шляху пізнання Бога, що допускав застосування розуму в межах християнського віровчення. Текстуально обгрунтовано раціоналістичний характер єресей XV - середини XVI ст. та поглиблено думку про те, що ідеї релігійного вільнодумства, раціоналізація таїн віри, ренесансна інтерпретація Бога, використання засобів логіки та науково-природничого знання в працях українських гуманістів є невід'ємною частиною утвердження раціоналістичних тенденцій. Розкрито зміст бінарних понять "внутрішній" та "зовнішній" розум у поглядах українських полемістів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано жанрову систему поезії раннього британського романтизму в аспекті проблеми "традиції і новаторство". Встановлено своєрідність фантастичних, історичних, міфологічних компонентів та їх взаємодію у жанрових модифікаціях раннього британського романтизму. Визначено авторські підходи до художнього засвоєння традицій легенди, казки, балади. Досліджено специфіку сюжетно-композиційної організації, систему мотивів, структуру образів, лоетикальні засоби у спадщині В. Скотта і письменників -"лейкістів". Встановлено, як жанрові канони традиційних фольклорних жанрів (балади, казки, легенди) були трансформовані в картині світу раннього британського романтизму внаслідок розвитку авторської художньої свідомості, взаємодії філософії та літератури, проникнення в літературні жанри народних елементів та інших видів мистецтва, процесів міжродової та міжжанрової дифузії, переплетення язичницької та християнської традицій. Розкрито особливості індивідуальних стилів ранніх британських романтиків, їх внесок в історію розвитку жанрів європейського романтизму.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу наукової спадщини відомого українського ученого О.Новицького досліджено погляди мислителя щодо визначення сутності предмету й основного завдання філософії, а також встановлення періодизації історико-філософського процесу. Особливу увагу приділено розгляду проблеми співвідношення філософії та релігії, віри та знання в теоретичній концепції О.Новицького. Обгрунтовано положення про те, що О.Новицький не тільки виділяє специфічний предмет філософії як науки, але й розмежовує його з предметом конкретних наук. Як наслідок, таким предметом є чисте мислення, виражене в ідеях розуму, джерелом формування якого є не досвід, а дух. Доведено, що ідеї О.Новицького відповідають основним критеріям західноєвропейської філософії та репрезентують самобутній, оригінальний спосіб тлумачення фундаментальних філософських проблем. З'ясовано, що, поділяючи деякі методологічні принципи Г.Гегеля у дослідженні історико-філософського процесу та християнсько-теологічної періодизації історії, О.Новицький створює нову концепцію, названу ним "емпірико-раціональною побудовою історії філософії", спрямовану на подолання емпіризму Г.Гегеля. Встановлено методологічні засади наукових досліджень ученого щодо з'ясування механізмів взаємодії філософії з релігією та розвитку всесвітнього історико-філософського процесу. Розкрито концептуальне розуміння історико-філософського процесу О.Новицьким та показано суттєву роль ученого у становленні історії філософії як науки.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне філософсько-релігієзнавче дослідження христологічної доктрини як теоретичної бази християнського віровчення, охарактеризовано її сучасний стан. Розкрито зміст основних понять і термінів христології, проаналізовано теологічні інтерпретації христологічної доктрини в православ'ї, католицизмі та традиційному протестантизмі. Вперше в українському релігієзнавстві здійснено дослідження трансформації базису християнського віровчення (христологічної доктрини) від моменту його зародження до часів перегляду христологічних уявлень в інших релігійних парадигмах. Проаналізовано рішення Вселенських соборів в аспекті їх значення в оформленні христологічної доктрини. Простежено трансформацію христологічної доктрини після епохи Вселенських соборів до сучасного періоду. З'ясовано, що особистість Ісуса Христа є основою концептуальної системи загальнохристиянської парадигми. Поглиблено теоретичні засади філософсько-релігієзнавчого осмислення християнського віровчення.

  Скачати повний текст

Розглянуто культурний контекст формування концепту природи у В. Блейка і Ф. Тютчева, еволюції концепції природи в європейській філософській думці та відповідної зміни статусу пейзажу в літературно-художній творчості. Описано та проаналізовано концепт природи у В. Блейка, з'ясовано специфіку інтерпретації поетом гностичної доктрини та зумовленої нею драматичної символіки блейкового преромантичного пейзажу, еволюції способів художнього розв'язання лірики природи у В. Блейка. Досліджено процеси формування та зміни концепту природи і в пейзажній ліриці Ф. Тютчева. Встановлено правомірність застосування до його світогляду поняття "пантеїзм", простежено еволюцію поета від наївно-гедоністичного оспівування природи до християнського відчуття її "тимчасовості" й уразливості. Визначено специфіку авторського бачення природи та зміни суб'єктивно-романтичної інтерпретації природи, забезпечення останньої як з арсеналу традиційної культури в процесі подолання класицизму, так і з політично злободенного пошуку сучасності.

  Скачати повний текст

Вперше з позицій історизму та наукової об'єктивності проаналізовано вплив Глави УГКЦ на теорію та практику національно-визвольної боротьби українців. Встановлено, що суспільно-політичні погляди митрополита А.Шептицького формувалися під впливом народовської політичної традиції та були орієнтовані на подолання асиміляційних тенденцій в українському національному житті. З'ясовано, що державотворча концепція митрополита була орієнтована на досягнення української соборності та носила консервативно-клерикальний характер, а також виключала будь-які форми політичного радикалізму. Переглянуто застарілі підходи щодо позиції А.Шептицького у ставленні до німецького окупаційного режиму. Акцентовано увагу на те, що митрополит заклав підвалини національної християнської політичної культури, чітко окреслив поняття патріотизму, принципи громадського та політичного служіння, вказуючи на їх відповідність християнській етичній традиції.

  Скачати повний текст

Виявлено, що понятійно-категоріальний апарат Г. Назіанзина за формою мав системний зв'язок із напрацьованою базою філософії античності, але з новим змістовним навантаженням у контексті вчення про людину апостола Павла та ряду інших християнських богословів. Встановлено місце антропологічних ідей, поглядів на богоподібність людини в творах ранньовізантійського філософа у загальному історико-філософському контексті. Доведено, що цілокупність (ціло-мудрість) людини, її виважений душевно-вольовий стан, і "просвітлений дух" мислиться Богословом як гарантія таємного спогляданням Бога на противагу зовнішнім, натуралістично-споглядальним, досвідно-логічним пошукам Істини як процесу, який іманентно містить в собі ряд неминучих похибок, помилок (гріха, зла). Реконструйовано особливості осмислення людського єства Г. Богословом, вказані ним шляхи до возз'єднання із первозданним Образом і Подобою (обожненням) на підставі базового синтезу мислительної тріади: віра - ум (розум) - розумна віра. Проаналізовано на прикладі Г. Назіанзина головну роль ортодоксального богословсько-містичного релігійного досвіду у становленні християнської антропології (богослов'я) на противагу релігійно-міфічним, еклектичним побудовам неоплатонізму. Доведено, що саме відношення до феномену магізму було одним із спонукальних чинників для Г. Богослова у пошуках та розумінні християнської духовності під час формування, ортодоксального вчення та ново-нікейських догматів.

  Скачати повний текст

Досліджено експлікації підстав сучасної раціональності. З використанням інструментарію основних традицій сучасного філософствування (в аналітичній філософії, феноменології, комунікативній філософії) та шляхом аналізу легітимних стратегій культурного сенсоутворення (історичного, прагматичного та природничого дискурсів) визначено адекватну методологію раціонального аналізу раціональності. Показано принципову історичність раціональності модерну та її залежність від християнської міфології. Міф розглянуто як неусувну та випадкову підставу раціональності. З'ясовано, що дії відповідно до міфічної раціональності породжують соціальний простір модерну - західну цивілізацію. Доведено, що будь-які переходи від теоретичного до практичного та навпаки не залишають сфери, окресленої міфом, який є формою реальності буття.

  Скачати повний текст