Наведено ефективні методи покращання результатів комплексного лікування венозних трофічних виразок нижніх кінцівок у геріатричних хворих шляхом розробки та впровадження методів екстракорпоральної стимуляції венозного відтоку. Розглянуто генез циркуляторно-трофічних розладів внаслідок хронічної венозної неспроможності нижніх кінцівок у геріатричних хворих і вплив супутніх захворювань на загоєння трофічних виразок у хворих даної категорії. Оптимізовано загоєння трофічних виразок шляхом їх лікування в керованому абактеріальному середовищі. Проведено корекцію венозного відтоку та попередження венозного рефлюксу вперше застостованим пристроєм для регульованого тиску стрічкових пов'язок на тіло. Розроблено методики прогнозування загоєння трофічних виразок та їх рецидивів шляхом визначення стану імунної системи організму.

  Скачати повний текст

Вивчено профілактичну активність донаторів оксиду азоту (L-аргініну, глутаргіну) окремо та у комбінаціі з пірацетамом за циркуляторно-гемічної гіпоксії (ЦГГ), спричиненої інгаляційним впливом монооксиду вуглецю. Доведено, що попередники синтезу оксиду азоту - L-аргінін і глутаргін - запобігають розвитку істотних порушень показників системи прооксиданти - антиоксиданти та активності мітохондріальних ферментів за умов ЦГГ та гемічної гіпоксії (ГГ). Виявлено, що комбінація глутаргіну у дозі 100 мг/кг маси з пірацетамом у дозі 400 мг/кг маси чи монопрофілактика глутаргіном (100 мг/кг) є більш ефективнішими у запобіганні негативних змін за умов ЦГТ, ніж застосування з цією метою пірацетаму (400 мг/кг). Відзначено, що профілатичне введення глутаргіну, пірацетаму чи комбінації цих препаратів перед гострим отруєнням CO, підвищує працездатність тварин. Установлено, що механізм позитивного впливу глутаргіну значною мірою обумовлений підвищенням вмісту нітрит-аніону у гомогенатах внутрішніх органів. З'ясовано, що введення перед моделюванням ЦГГ чи ГГ блокатора NO-синтази N-нітро-L-аргініну у дозі 10 мг/кг маси, навпаки, призводить до погіршення всіх досліджуваних біохімічних показників.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне клініко-неврологічне, інстументальне та лабораторне обстеження 107-ми хворих з кардіоемболічним та 30-ти пацієнтів з атеротромботичним ішемічним інсультом. Встановлено, що кардіоемболічні інсульти у перші дві доби виникнення захворювання характеризуються зниженням лінійної швидкості кровотоку без розвитку значної міжпівкульної асиметрії, зростанням циркуляторного опору на 1-2 % в усіх досліджуваних судинах у порівнянні з показниками здорових осіб, прискоренням всіх етапів коагуляції, збереженням рівня фізіологічних антикоагулянтів у межах норми, високою активністю системи фібринолізу й активацією оксидантної системи зі зростанням рівня активних продуктів тіобарбітурової кислоти та окисних модифікацій білків. Досліджено вплив комплексного лікування з застосуванням дилтіазему та гірудотерапії на церебральну гемодинаміку за кардіоемболічних інсультів. Показано позитивний вплив комплексного лікування кардіоемболічних інсультів з застосуванням гірудотерапії під контролем активованого часткового тромбопластинового часу на стан системи коагуляції та фібринолізу та прояви оксидантного стресу в організмі.

  Скачати повний текст

Проаналізовано результати комплексного обстеження 87-ми хворих з субарахноїдальними та 84-х пацієнтів з паренхіматозними геморагічними інсультами. Встановлено, що субарахноїдальні крововиливи протягом перших 3-х днів захворювання характеризуються достовірним підвищенням лінійної швидкості кровотоку та показників циркуляторного опору у порівнянні з показниками здорових осіб в усіх досліджуваних судинах. За субарахноїдальних крововиливів у порівнянні з паренхіматозними геморагіями виявлено більшу кількість хворих з пригніченням фібринолізу (42,53 % та 13,13 %) та з гіперкоагуляцією (78,16 % та 72,1 %). Встановлено зростання активності перекисного окиснення ліпідів та білків у хворих з неускладненим субарахноїдальним крововиливом та з субарахноїдально-вентрикулярним у порівнянні з хворими з субарахноїдально-паренхіматозним і змішаним крововиливами. З'ясовано, що застосування комбінації препаратів німотоп + фезам у поєднанні з базовою терапією в комплексному лікуванні субарахноїдального крововиливу запобігає розвитку ангіоспазму протягом усього періоду лікування, сприяє суттєвому зниженню лінійної швидкості кровообігу та циркуляторного опору в усіх судинних басейнах, а також покращанню та прискоренню нормалізації показників гемостазу, перекисного окиснення ліпідів та білків і є більш ефективним, ніж традиційні лікувальні методики або лікування в поєднанні лише з німотопом.

  Скачати повний текст

На основі комплексного клініко-інструментального обстеження хворих з циркуляторними розладами у вертебрально-базилярному басейні за патології шийного відділу хребта (ШВХ) визначено клінічні та параклінічні особливості даної патології. Проаналізовано анамнестичні дані, серед яких провідне місце займала легка перинатальна або постнатальна гіперекстензійна ("хлистова") травма ШВХ, а також його хронічне статичне перенавантаження, описано ознаки ранніх проявів патології. Відзначено, що дані фактори значною мірою сприяли реалізації спадково зумовленої дисплазії сполучної тканини у 73 % хворих за результатами феногенотипічного дослідження та генеалогічних даних. Доведено, що в осіб зі сприятливою спадковістю та вищими показниками адаптаційно-компенсаторних особливостей за параклінічними показниками у реалізації патології сила та кількість пошкоджуючих чинників достовірно більша від зазначених у попередніх хворих; за вертебрально-базилярних порушень дегенеративних змін ШВХ, на ранніх етапах переважали порушення режиму кровопостачання, на більш пізніх - об'єму; патологія супроводжувалась порушеннями мікро- і макроелементного складу, визначеного рентгенфлюоресцентним дослідженням волосся. Проаналізовано зміни електропровідності точок голови та репрезентативних точок за методом Накатані, а також корелятивні зв'язки в будові сполучнотканинних утворень організму (райдужної оболонки ока, стінки судини, міжхребцевого диску), обгрунтовано використання іридодіагностики. Викладено критерії експрес-діагностики патології на основі методу іридобіомікроскопії.

  Скачати повний текст

Вивчено структурні зміни міокарда за умов моделювання хронічної гіперхолестеринемії. Визначено роль пластичної недостатності як фактора її негативного впливу на морфофункціональний стан кардіоміоцитів. На підставі результатів проведених досліджень показано, що патологічні зміни в міокарді у разі атеросклерозу та хронічної ішемічної хвороби серця є наслідком циркуляторних порушень, зумовлених стенозом атеросклеротично уражених вінцевих судин, а також метаболічних порушень, спричинених хронічною гіперхолестеринемією. Виявлені зміни є результатом модифікувального впливу гіперхолестеринемії на цитомембрани та порушень відновлювальних процесів у міокарді. Це призводить до погіршення енергетичного забезпечення та кальцієвого гомеостазу кардіоміоцитів. Доведено, що активна стимуляція пластичних процесів у міокарді за умов хронічної гіперхолестеринемії завдяки мембраностабілізувальному ефекту має здатність оптимізувати енергетичне забезпечення функції клітин та сприяти нормалізації обміну кальцію в них. Установлено, що використання препаратів з подібними кардіопротекторними властивостями дозволяє знизити інтенсивність катаболічних процесів у кардіоміоцитах та підвищити їх резистентність до дестабілізувального впливу гіперхолестеринемії.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено експериментально-морфологічному обгрунтуванню використання хірургічної нитки з твердої мозкової оболонки великої рогатої худоби "Біофіл" під час операцій на нирках, сечоводах, сечовому міхурі та сечівнику. Встановлено, що нитка "Біофіл" не викликає запально-реактивних змін у зшитих тканинах, стимулює процеси загоєння та репаративної регенерації. Створено нові найбільш удосконалені умови для загоєння оперованих органів сечовивідної системи. Поліпшено тканинний метаболізм за мінімальної виразності циркуляторних розладів. Темпи фібробластичної активності фібрілогенезу, регенерації епітеліальної, гладком'язової тканин підвищуються в 1,5 - 2 рази. Загоєння зшитих тканин протікає з формуванням вузького пухкого рубця, який на 30 добу частково, а через 2 - 3 місяці практично повністю проростає регенераторами пошкоджених структур органів сечовивідної системи. Використання "Біофілу" замість кетгуту під час операцій на нирках, сечоводах, сечовому міхурі, сечівнику дозволило значно знизити відсоток гнійно-запальних ускладнень.

  Скачати повний текст

Запропоновано шляхи підвищення ефективності комплексного лікування захворювань пародонта працівників теплиць. Зауважено, що контакт з пестицидами призводить до частішого розвитку у них загальносоматичних захворювань. За результатами морфологічних досліджень встановлено, що в механізмах безпосереднього розвитку захворювань пародонта за дії пестицидів істотне значення має порушення у тканинах пародонта енергетичного обміну, гемомікроциркуляції, розвиток тканинної та циркуляторної гіпоксії, імунні порушення. Патогенетично обгрунтовано та розроблено лікувально-профілактичні схеми з використанням тіотриазоліну. Доведено клініко-лабораторну ефективність їх застосування.

  Скачати повний текст

За результатами досліджень установлено особливості перебігу вагітності, стану плода та новонародженого у жінок, хворих на цукровий діабет (ЦД), залежно від рівня антифосфоліпідних антитіл (АФА). Установлено взаємозв'язок підвищення цього рівня й ускладнень ЦД, перебігу вагітності, порушень стану плода та новонародженого. Уперше визначено особливості системи гемостазу в жінок, хворих на ЦД з антифосфоліпідним синдромом, а саме: тромбоцитопенію, порушення процесів руйнування тромбоцитів, збільшення кількості "молодих" форм кров'яних пластинок зі збільшеним об'ємом, підвищення гетерогенності популяції тромбоцитів (анізоцитоз), зростання їх агрегаційних і адгезивних властивостей на тлі гіперкоагуляції крові. Виявлено порушення стану єдиного комплексу мати - плацента - плід (плацентарну недостатність у сполученні з вираженими циркуляторними порушеннями, затримку росту плода, зниження його адаптаційно-пристосувальних можливостей), які зумовлюють патогенез перинатальних втрат за умов антифосфоліпідного синдрому в жінок, хворих на ЦД.

  Скачати повний текст

У динаміці вагітності досліджено функціональний стан і регіонарну гемодинаміку печінки у вагітних, хворих на цукровий діабет (ЦД) I типу. Встановлено додаткові критерії для прогнозування ускладнень вагітності та перинатальної патології. На підставі результатів комплексного інструментально-лабораторного дослідження встановлено, що у більш, ніж половини вагітних жінок, хворих на ЦД I типу мають місце циркуляторно-функціональні порушення печінки, проявом яких є істотні фазні зміни регіонарної печінковоартеріальної та портальної гемодинаміки, підвищення концентрації фібронектину, а також білоксинтезувальної, ферментної та ліпідної функцій печінки. Доведено, що циркуляторно-функціональні порушення печінки суттєво впливають на розвиток плацентарної недостатності, виникнення ускладнень вагітності та перинатальної патології у разі ЦД. Обгрунтовано новий напрямок поліпшення наслідків вагітності у даної категорії хворих, який полягає у корекції порушень печінкової гемодинаміки та нормалізації метаболічних функцій печінки. Запропоновано новий патогенетично обгрунтований спосіб лікування для вагітних, хворих на ЦД I типу за наявності циркуляторно-метаболічних порушень печінки, спрямований на їх корекцію. Встановлено ефективність запропонованого методу щодо запобігання розвитку ускладнень вагітності та порушень стану плода.

  Скачати повний текст

З'ясовано, що плацентарній дисфункції (ПД) за умов туберкульозу легень обумовлена розладами матково-плацентарного кровообігу та спричинена гіпоксією хоріального дерева, яка призводить до порушень продукції плацентарного лактогену та специфічних білків вагітності, викликає порушення дозрівання хоріального дерева. Одержано дані, що в основі патогенезу ПД, за умов туберкульозу легень, є неповна гестаційна перебудова спіральних артерій матки, яка пов'язана з хронічним запаленням матково-плацентарної ділянки, результатом якої є зниження проліферативних процесів інвазивного цитотрофобласта та зростання інтенсивності ВАХ-залежного апоптозу цих клітин. Встановлено прогноз діапазонів частоти плацентарної дисфункції серед вагітних, хворих на активний та перенесений туберкульоз із залишковими змінами, за допомогою біномінального метода визначення довірчих інтервалів для частот (p=0,05). Визначено, що причиною порушень продукції плацентарних гормонів і плацентарних специфічних білків за умов туберкульозу легень є, в першу чергу, ураження трофобластичного покриву хоріальних ворсинок, як наслідок циркуляторної гіпоксії, що призводить до гальмування дозрівання хоріального дерева та, відповідно, -до його функціональної недостатності.

  Скачати повний текст

Уперше виявлено, що абсолютна кількість Т-лімфоцитів, Т-хелперів, В-лімфоцитів, співвідношення Т-хелпери/Т-супресори, концентрація імуноглобуліну (Ig) А, дрібнодисперсної фракції циркулюючих імунних комплексів у сироватці крові, показник вираженості дихально-циркуляторних розладів, відносна кількість паличкоядерних нейтрофільних гранулоцитів, шкала PTS (Polytrauma schlussels), відносна кількість лімфоцитів у формулі крові, вміст загального білка, фібриногену в крові найбільш достовірно відображають прогноз виникнення інфекційних ускладнень (ІУ) в потерпілих з закритою поєднаною травмою таза (ЗПТТ). На підставі об'єктивних критеріїв, що найбільш точно характеризують перебіг запального процесу, розроблено формули для прогнозування ризику виникнення ІУ в даних потерпілих. Удосконалено програму діагностики ІУ на основі визначення ризику виникнення цих ускладнень з проведенням "сторожового" моніторингу клініко-інструментальних показників. На підставі результатів порівняльного аналізу шкал тяжкості травми та стану потерпілих установлено можливість використання анатомо-функціональної оцінки та багатофакторного аналізу для розробки диференційованої хірургічної тактики лікування. Одержало подальший розвиток опрацювання анатомо-функціонального підходу щодо вибору строків і методів лікування ЗПТТ з огляду на тяжкість поєднаних пошкоджень і стан потерпілого.

  Скачати повний текст

Досліджено функціональний стан серцево-судинної системи, зокрема, клінічне значення пролапсу мітрального клапану (ПМК) та додаткових хорд (ДХ) серця. Вивчено зв'язок даних феноменів з аритміями серця, оцінено прогностичне значення ПМК або ДХ у пацієнтов кардіологічного профілю. Визначено розповсюдженість ПМК і ДХ у даній популяції та проведено анатомо-ехокардіографічні співставлення частоти виявлення різних локалізацій ДХ. Пацієнти з нейро-циркуляторною дістонією й астеноневротичним синдромом було розділено на три групи: "ПМК", "ДХ", "Контроль". Порівняльний аналіз не виявив різниці між цими групами відносно характеру скарг, змін на ЕКГ, показників фізичної працездатності та характеру аритмій за даними холтеровського моніторування. Частота виявлення і структура аритмій, індукованих неінвазивною черезстравохідною стимуляцією передсердь або інвазивною стимуляцією правого шлуночка, були в даних групах однаковими. Фенотипові ознаки дисплазії сполучної тканини частіше виявлялись у пацієнтів з ПМК. На підставі 3,7-річного спостереження продемонстровано, що наявність мітральної регуртізації (МР) 2-3 ступеня у пацієнтів з ПМК асоціюється із 16-кратним підвищенням ризику розвитку кардіоваскулярних подій. Навпаки, ПМК з мінімальною регуртізацією чи без неї, як і ДХ не несе підвищеного ризику розвитку кардіоваскулярних подій. На підставі отриманих результатів запропоновано не залучати до диспансерного спостереження пацієнтів з ДХ або ПМК або з МР 1 ступеня, які не мають супутньої органічної патології серця.

  Скачати повний текст

Установлено форми місцевого больового синдрому ампутаційних кукс нижніх кінцівок: остеоміодистрофічний синдром, синдром кукси малогомілкової кістки, тунельні нейропатії, хронічний компартамент синдром. Доведено, що досить часто ампутація є проміжним етапом у виникненні больового синдрому, а початковим моментом є тривала гіпокінезія до ампутації. З'ясовано, що форми місцевого больового синдрому - хронічний компартмент синдром, тунельні нейропатії, синдром кукси малогомілкової кістки - розвиваються під впливом протезування на фоні порушень техніки ампутації та місцевих циркуляторних порушень, а остеоміодистрофічний синдром, обумовлений ампутацією, характером ампутаційної пластики, особливостями перебігу післяопераційного періоду та термінами протезування. Показано, що раннє первинне протезування є дієвим фактором профілактики виникнення місцевого больового синдрому. Досліджено особливості впливу маркерів перекисного окиснення ліпідів, окиснювальної деструкції білків, запалення та прозапальних цитокінів на інтенсивність і перебіг больового синдрому.

  Скачати повний текст

Вперше встановлено, що у разі атеросклеротичної оклюзії стегно-підколінно-гомілкового сегмента в магістральних артеріях проксимального басейну переважає атеросклеротичне ремоделювання судинної стінки, в артеріях дистального басейну - фіброзно-еластичне, низхідній артерії коліна - м'язово-еластичне. Виділено чотири типи ремоделювання великої підшкірної вени у разі хронічної критичної ішемії: циркуляторно-гладкостінний, осередково-гіперпластичний із гіалінозом інтими, медіасклеротичний і запальний. Встановлено, що у разі хронічної критичної ішемії нижніх кінцівок у мієлограмі зберігається співвідношення клітин мієлоїдно-лімфоцитарного рядів зі стромальними, що дає можливість використання кісткового мозку великогомілкової кістки з метою створення умов стимуляції ангіогенезу під час застосування реваскуляризувальної остеоперфорації. З'ясовано особливості змін маркерів системної запальної реакції у відповідь на структурні зміни м'яких тканин нижньої кінцівки за умов хронічної критичної ішемії.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості порушень мікроциркуляції за умов вибухового шахтного травмування та за дії його окремих компонентів (термічного, токсичного, контузійного). Установлено, що комплексна дія шахтних виробничих факторів призводить до вазоконстрикції у брижах, що спричинена, головним чином, діяльністю теплорозсіювальних механізмів. У разі вибухової шахтної травми, за винятком опікової, відбувається збільшення мезентеріального кровотоку. У випадках травм, обтяжених попередньою дією шахтних виробничих факторів, порушення мезентеріального кровотоку збільшуються внаслідок циркуляторної гіпоксії та надлишка продуктів тканевого обміну, що виникли до травми. З'ясовано, що збільшення мікроциркуляції у брижах за цих випадків може суттєво обтяжувати розлади центральної та церебральної гемодинаміки, що виникають у разі вибухового шахтного травмування. Спостережено вазоконстрикцію у бриджах за дії його термічного компонента, пролонговану за часом та обумовлену не тільки дією термічного фактора, а й адаптацією до теплового стресу, яка забезпечує перерозподіл кровотоку у напрямку життєво важливих органів за випадків травм, обтяжених попередньою дією шахтних виробничих факторів. Визначено, що патогенетичні зміни мікроциркуляції у разі виникнення комбінованого шахтного травмування та за дії його окремих компонентів мають різний напрямок. Показано, що корекція діазепамом параметрів мікроциркуляції найбільш ефективна за обтяженої опікової вибухової травми та токсичного ушкодження, що обумовлено центральною стрес-протективною дією даного препарата.

  Скачати повний текст

Досліджено стан печінки за гострої циркуляторно-гемічної та хронічної нітритної гіпоксій у тварин з різною резистентністю до гіпоксії. Визначено ефективність ліпіну, селени та пірацетаму за їх окремого та комбінованого застосування для експериментальної корекції порушень, що виникають. Установлено, що у разі зазначених типів гіпоксії у тварин з низькою резистентністю до нестачі кисню відбувається більш істотне зниження напруження кисню у тканинах у порівнянні зі щурами, що мають високу резистентність, а також суттєво пригнічуються енергозбагачувальні процеси мітохондрій та порушення рівноваги у системі прооксиданти - антиоксиданти у печінці. За нітритної гіпоксії у низькостійких до гіпоксії тварин, на відміну від високостійких, виявлено активацію мікросомального окиснення. За окремого використання препаратів у разі циркуляторно-гемічної гіпоксії у високостійких тварин найбільш ефективним є застосування ліпіну, у низькостійких - пірацетаму. Відзначено, що лікування, яке передбачає вживання трьох препаратів (ліпіну, селени та пірацетаму) за зазначених типів гіпоксії, є найбільш ефективним в обох групах тварин.

  Скачати повний текст

Вивчено церебропротекторні й антиамнестичні властивості біс-онієвих, адамантилвмісних речовин серії ІЕМ, які належать до класу блокаторів каналу N-метил-D-аспартат (NMDA) / AMPA глутаматних рецепторів з "дуже швидкою" кінетикою блокади/деблокади. Експериментально встановлено, що речовини серії ІЕМ не порушують процеси набуття тваринами умовнорефлекторних поведінкових навиків. Навпаки, ІЕМ-1755 (3 мг/кг) усуває електрошокову амнезію, ІЕМ-1460 (I-10 мг/кг) і ІЕМ-1490 (3 мг/кг) є ефективними за скополамінової та електрошокової амнезії. Короткочасна фокальна ішемія тім'яної зони кори головного мозку щурів справа призводить до порушення здатності тварин навчатись і зберігати вироблені поведінкові навики. Спермін (1 мг/кг), ІЕМ-1460 (3-20 мг/ru) і пірацетам (200 - 400 мг/кг) сприяють формуванню та збереженню умовного рефлексу пасивного уникання (УРПУ), порушеного внаслідок минущої компресійної фокальної ішемії тім'яної кори мозку щурів. Гліцерин (50 мг/кг), ІЕМ-1755 (6 мг/кг) і карбацетам (3 - 10 мг/кг) сприяють виключно або переважно навчанню УРПУ. Мемантин (3 - 20 мг/кг), ІЕМ-1490 (3 - 10 мг/кг), ІЕМ-1592 (1 - 2 мг/кг) не усувають постішемічних порушень когнітивних функцій. На моделі неповної циркуляторної гіпоксії головного мозку щурів показано, що внутрішньом'язове введення пірацетаму (200 мг/кг) і мемантину (10 мг/кг) один раз на добу сприяє зниженню вмісту малонового діальдегіду (МДА) й активності каталази в головному мозку щурів на 5-ту добу після операції. ІЕМ-1460 (10 мг/кг) і ІЕМ-1755 (6 мг/кг) також знижують активність каталази, не впливаючи на вміст МДА. Введення ІЕМ-1592 (3 мг/кг) призводить до зменшення вмісту МДА. Усі речовини сприяють збереженню кількості пірамідних нейронів в одиниці площі СА1 зони дорсального гіпокампа справа після перев'язування правої загальної сонної артерії, що свідчить про церебропротекторні властивості речовини серії ІЕМ.

  Скачати повний текст

Встановлено, що морфофункціоналні та ультраструктурні характеристики яєчників свідчать про метаболічні та структурні зміни. Доведено, що функціональну недостатність яєчників обумовлює розвиток циркуляторної та тканинної гіпоксії. Виявлено посилення вільнорадикального (перекисного) та ферментативного окислення ліпідів у тканинах органу та крові хворих, що пошкоджує мембранні структури та збільшує продукти з вазоконстрикторною дією. Досліджено, що шлях клітинної загибелі у тканинах яєчників, активізація різних ланок кисневого метаболізму залежить від терміну захворювання. Наведено ехографічні критерії вираженості патологічного процесу у хворих. Розроблено схеми відновлювальної терапії із застосуванням препарату "Кверцетин", який має антигіпоксичну та антиоксидантну дію. Доведено ефективність застосування даного препарату у післяопераційному періоді у жінок із синдромом полікістозних яєчників.

  Скачати повний текст

У дисертаційній роботі методами статистичної фізики та із застосуванням принципу подібності відповідних станів розглянуті в'язко-пружні та поляризаційні властивості систем зі сферичними та анізотропними молекулами в газовій та рідкій фазах. В рамках підходу, генетично пов'язаного з роботами Фішера, побудовано діелектричну проникність водяної пари, яка розглядається як суміш мономерів та димерів. З'ясовано, що теплові збудження коливань димерів, що супроводжуються флуктуаціями їх дипольних моментів, призводять до виникнення ефективної поляризовності димера води, яка на два порядки перевищує її електронну поляризовність, внески до теплоємності водяної пари теплових збуджень коливань димерів досягають (6-8)%. Встановлено, що аномально велике значення діелектричної проникністі рідкої води визначається суперпозицією внесків: електронної поляризовності мономерів, димерів, тетрамерів і таке інше, дипольними внесками від цих самих кластерів, а також їх ефективними поляризовностями. Доведено неадекватність застосувань активаційних теорій до визначення коефіцієнтів зсувної в'язкості та дифузії в рідинах. Кінетичні коефіцієнти мають суттєво колективний характер та є суперпозицією двох складових теплового руху молекул в рідинах: циркуляторного руху невеличких груп молекул, тобто руху на наномасштабах, та вихрового руху, що породжується гідродинамічними флуктуаціями на мезомасштабах. Встановлено, що зсувна в'язкість рідин визначається ефектами тертя між молекулярними шарами і запропоновано відповідну формулу для зсувної в'язкості, а внески колективного дрифту молекул у полі теплових гідродинамічних флуктуацій досягають (20-25)% від загального значення коефіцієнта самодифузії в рідинах. Сформульовано узагальнений принцип подібності до процесів в'язкості та самодифузії у всіх низькомолекулярних аргоноподібних рідинах, включаючи воду (для температур, вищих від Т_Н ). Показано, що внески до коефіцієнта самодифузії води у водних розчинах електролітів, які відповідають циркуляторному перемішуванню частинок і описується за допомогою формули Айнштайна, визначаються радіусами частинок, які по'вязані з виключним об'ємом у потрійній точці і не залежать від температури. Коефіцієнт самодифузії катіонів визначається ефективними радіусами, які відображають існування слабких ефектів гідратації у водних розчинах.^UIn the dissertation work, the visco-elastic and polarization properties of systems with spherical and anisotropic molecules in the gas and liquid phases are considered by methods of statistical physics and using the similarity principle of the corresponding states. Within the framework of the approach genetically related to the works of Fisher, the model of the dielectric constant of water vapor was constructed, which is considered as a mixture of monomers and dimers. It has been established that thermal excitations of dimer oscillations accompanied by fluctuations of their dipole moments lead to the effective polarizability of the water dimer, which is two orders of magnitude higher than its electronic polarizability and the thermal excitations of dimer oscillations reach 6-8% in the heat capacity of water vapor. It is established that the anomalously large value of the dielectric constant of liquid water is determined by the superposition of the contributions: the electronic polarizability of the monomers, dimers, tetramers, etc., the dipole contributions from these clusters, as well as their effective polarizabilities. The inadequacy of activation theories to the determination of shear viscosity and diffusion coefficients in liquids has been proved. Kinetic coefficients are essentially collective in nature and are a superposition of two components of the thermal motion of molecules in liquids: the circulatory motion of small groups of molecules, that is, the movements at nanoscale and the vortex motion generated by hydrodynamic fluctuations on mesoscale. It is established that the shear viscosity of liquids is determined by the effects of friction between molecular layers moving one relative to another and a corresponding formula for shear viscosity is proposed, and the contributions of the collective drift of molecules in the field of thermal hydrodynamic fluctuations reach (20-25)% of the total self-diffusion coefficient in liquids. A generalized principle of similarity is formulated with respect to viscosity and self-diffusion processes in all low-molecular-weight argon-like liquids, including water (for temperatures above Т_Н). It is shown that contributions to the self-diffusion coefficient of water in aqueous electrolyte solutions, which correspond to circulatory mixing of particles and are described using the Einstein formula, are determined by the radii of particles, which are associated with the excluded volume at the triple point and do not depend on temperature. The self-diffusion coefficient of cations is determined by the effective radii that reflect the existence of weak hydration effects in aqueous solutions.