Скачати повний текст

На підставі дистанційних даних та з використанням методики комплексної інтерпретації матеріалів аерокосмічного зондування вивчено морфоструктуру Поділля. Проведено морфоструктурне дешифрування знімків різного рівня генералізації, а також лінеаментний аналіз та дослідження індикаторів морфоструктур і відповідних їм геологічних структур на ключових ділянках. Вивчено особливості лінійних, лінійно-площинних та площинних морфоструктур Поділля. Особливу увагу приділено морфоструктурам центрального типу. Встановлено, що мофрологічні особливості морфоструктур обумовлені їх внутрішньою будовою, генезисом, глибинністю та успадкованістю на неотектонічному етапі. Доведено, що регіональні та локальні морфоструктури Поділля взаємопов'язані просторово та генетично. Досліджено морфоструктурні передумови нафтогазоносності західної частини Поділля, а також перспективи пошуку інших корисних копалин з використанням дистанційних методів.

  Скачати повний текст

Висвітлено теоретико-методологічні засади досліження інженерно-геоморфологічного ризику на основі комплексного використання геотехноморфлогічного, інженерно-геоморфологічного та системного аналізу. Виділено та проаналізовано основні фактори природної та техногенної активізації розвитку небезпечних екзогенних процесів на прикладі Дніпропетровська як одного з найбільших поліфункціональних багатогалузевих промислових міст України. Проведено ретроспективний аналіз чинників техногенного впливу на рельєф міста, встановлено інтенсивність їх дії й обгрунтовано визначальну роль у розвитку небезпечних процесів. Виявлено просторово-часові закономірності поширення підтоплення, ерозії, зсувів. Досліджено механізм і динаміку їх проявів. Наведено оцінку негативного впливу просадних і зсувних процесів та підтоплення на інженерно-геоморфологічні райони, підрайони та ділянки Дніпропетровська. Здійснено прогнозування закономірностей розвитку небезпечних екзогеодинамічних процесів і зонування території міста за ступенем інженерно-геоморфологічного ризику ймовірності їх прояву. Проведено порівняльне дослідження співвідношення ризику та інтенсивності техногенного навантаження на рельєф.

  Скачати повний текст

Здійснено інженерно-геоморфологічний аналіз рельєфу і природокористування на основі інтерпретації аерокосмічних знімків. Виявлено різні типи текстур аерокосмозображень, які є індикаторами морфолого-господарських поєднань. Встановлено, що регіональні текстури на космознімках відповідають морфолого-господарським комплексам регіонального рангу, їх утворюють співвідношення між типами природокористування і типами рельєфу. Локальні текстури на аерознімках відповідають локальним морфолого-господарським комплексам, сформованим на основі поєднань об'єктів та видів природокористування з елементами рельєфу. Визначено показники узгодженості господарських і морфологічних елементів у межах морфолого-господарських комплексів. Виявлено тенденції динаміки природокористування та рельєфу, їх взаємообумовленості з використанням різночасових аерознімків.

  Скачати повний текст

мНаведено теоретичне та методологічне обгрунтування морфохронодинамічного підхіду щодо вивчення геоморфогенезу, на підставі використання якого досліджено просторово-часові закономірності формування історико-динамічних басейнових геоморфосистем геоморфологічних формацій цокольних рівнин Українського щита. Розроблено моделі їх просторово-часової організації на основі єдиного структурно-функціонального аналізу експонованих і похованих елементів рельєфу. Встановлено етапність і циклічність розвитку історико-динамічних басейнових геоморфосистем та їх кореляцію з тектонічними на рівні макроциклів і мезоциклів, що спричинені процесом саморозвитку на рівні мікроциклів. Встановлено накладання на планетарні чинники регіональних та локальних тектонічних. Уточнено регіональну модель інтегральної мегасистеми "земна поверхня - літосфера - астеносфера Гутенберга". Створено карти статики та динаміки істрико-динамічних бассейнових геоморфосистем, розроблено їх кількісні показники та класифікації. Виявлено взаємодію історико-динамічних басейнових геоморфосистем з різними природними та техногенними об'єктами та системами. Відзначено, що даний вплив визначає напрямки їх подальшого практичного використання. Показано відображення просторово-часових закономірностей формування історико-динамічних басейнових геоморфосистем в інших геолого-географічних об'єктах. Доведено вплив історико-динамічних басейнових геоморфосистем на утворення покладів деяких осадових корисних копалин та несприятливих екологічних умов і посилення техногенного забруднення території.

  Скачати повний текст

Розвинуто теоретико-математичну модель картографування та районування агроландшафтних систем локального і регіонального рівнів. Автоматизоване агроландшафтне районування базується на поєднанні методів традиційного картографічного аналізу, алгоритмів автоматичного районування й аналітичних можливостей сучасних геоінформаційних систем (ГІС). Вибір і створення базової ландшафтної основи складає центральну задачу в системі автоматизованого агроландшафтного районування.

  Скачати повний текст

Поглиблено теоретичні та методичні засади агроландшафтного аналізу. Розглянуто чинники агроланшдафтогенезу на базі запропонованої моделі взаємозв'язків п'ятивимірної агроландшафтної системи. Показано роль вчення про агроландшафти для вирішення питань оптимізації сільськогосподарського природокористування. На підставі складеної картосхеми розкрито особливості просторової організації агроландшафтних систем Чернівецької області. Проведено систематизацію та класифікацію агроландшафтних систем, а також агроландшафтне районування теритоорії дослідження. Запропоновано рекомендації щодо оптимізації агроландшафтних систем регіону.

  Скачати повний текст

Проаналізовано історичні етапи формування та розвитку антропогенних аквальних і водно-болотних ландшафтних комплексів Поділля, удосконалено та доповнено теоретико-методологічні засади їх дослідження. Розглянуто структуру та складено класифікацію аквальних, водно-болотних антропогенних ландшафтів та їх аналогів, проведено районування великих антропогенних ландшафтів. Виявлено специфіку функціонування парадинамічних взаємозв'язків між водними та суміжними ландшафтами, встановлено закономірності формування та розвитку водно-болотних екотонів. Спрогнозовано динамічні зміни у взаємодії аквальних антропогенних ландшафтних комплексів з суміжними територіями. Визначено перспективи розвитку й обгрунтовано основні напрями оптимізації та можливості рекреаційного освоєння аквальних і водно-болотних антропогенних ландшафтних комплексів.

  Скачати повний текст

Розроблено математичні моделі та прогнози природних складових сучасної динаміки деяких характеристик приземного й озонового шару атмосфери над територіями різних ландшафтних комплексів рівнинної України, їх водних об'єктів і біоценозів. Установлено зміни характеристик їх грунтів і розташувань ландшафтних меж, що могли б виникнути у другій половині XX ст. під впливом природних чинників. Запропоновано узагальнену математичну модель природних складових міжрічних змін будь-яких інших характеристик ландшафтних комплексів, яка дозволяє використовувати за відображення даних процесів аппарат теорії лінійних динамічних систем.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проаналізовано ландшафтні межі Південно-Східного Криму як специфічний тип геосистем. Виявлено їх ознаки, властивості, внутрішню структуру, морфометричні та морфологічні особливості. Складено розгорнуту класифікацію ландшафтних меж, використану як інструмент під час вивчення геосистем даного типу. Розроблено й апробовано підхід (комбіноване використання польових ландшафтних досліджень, дешифрування аерофотознімків і ГІС-технологій), за допомогою якого виявлено та картографовано граничні геосистеми, і який грунтується на кількісно визначеному ступені однорідності-неоднорідності ландшафтних виділів. Висвітлено пограничні ландшафтні ефекти та інформаційно-польову структуру досліджуваної території на топологічному та хорологічному рівнях. Визначено основні напрямки використання знань про ландшафтні межі для вирішення геоекологічних завдань.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано концепцію аналізу рельєфу та сучасного морфогенезу, базуючись на екологогеоморфологічних засадах як науковій базі розв'язання регіональних проблем природоохоронної діяльності. Здійснено оцінку чинників формування рельєфу території центральної частини Придніпровської височини та встановлено, що головним є господарська діяльність, яка зумовила значну антропогенну трансформацію рельєфу. Кількісно оцінено роль антропогенних впливів на рельєф. Розроблено класифікацію основних видів господарської діяльності. Виявлено взаємозв'язок чинників формування рельєфу та складників природних умов, які суттєво впливають на еколого-геоморфологічний стан дослідженої території. Здійснено морфологічну інтерпретацію флювіальної мережі (виявлено головні напрямки латеральної міграції речовинних мас у процесі морфогенезу), на підставі аналізу щільності флювіальної мережі встановлено локальні відмінності у вияві морфогенезу. Створено великомасштабну геоморфологічну карту ключової ділянки дослідженої території, яка відображає напрямки потоків речовини та антропогенної трансформації рельєфу. Проаналізовано співвідношення вершинної та базисної поверхонь і встановлено тенденції розвитку даної території, сформульовано поняття "природно-антропогенної геоморфологічної системи" території, функціонування якої зумовлене впливом природних і антропогенних чинників та супроводжується відповідними еколого-геоморфологічними змінами життєвого середовища людини. Визначено критерії, виділено таксони та здійснено геоморофологічне районування дослідженої теориторії з метою розв'язання прикладних геоекологічних проблем.

  Скачати повний текст

На підставі комплексного аналізу структурно-денудаційного рельєфу, утвореного внаслідок відпрепарування рифогенних споруд, розроблено рекомендації щодо оптимізації природокористування у межах Подільських Товтр. Проаналізовано розвиток уявлень про геологічну та геоморфологічну будову Товтр. За детальністю та тематикою виділено чотири періоди їх досліджень. Уточнено поширення викопних органогенних побудов на території Подільської структурно-денудаційної височини. Визначено морфологічні та морфогенетичні особливості головного пасма, основою якого є відпрепарований денудацією пізньобаденський бар'єрний риф, та бічних товтр, сформованих біогермами раннього сармату. Встановлено основні типи структурно-денудаційного рельєфу Товтр. Проведено геоморфологічну регіоналізацію Товтр та виділено у їх межах три підрайони, а саме: Збаразький, Медоборський, Кам'янець-Подільський і десять мікрорайонв, які відрізняються особливостями морфографії та морфмометрії рельєфу головного пасма та бічних Товтр. Визначено територіальну структуру та зміни природокористування у межах Товтр протягом XIX - XXI ст. Запропоновано заходи щодо оптимізацї природокористування у межах виділених геоморфологічних підрайонів Подільських Товтр.

  Скачати повний текст

На прикладі урбанізованих і техногенних ландшафтів Розточчя - Опілля вивчено особливості формування та функціонування антропогенних і природно-антропогенних грунтів, установлено їх здатність виконувати екологічні функції. Наведено схему структурної організації грунтового покриву даних антропогенних ландшафтів. Зазначено, що в грунтовому покриві кар'єрно-промислових ландшафтів переважають техногрупи, а в міських - урбаногрупи та урбаноземи. Досліджено фізико-хімічні та водно-фізичні властивості грунтів, утворених за домінуванням техно- або урбаногенних (селітебних і рекреаційних) факторів грунтоутворення. З'ясовано, що активність мікробіотичного компонента порушених грунтів значною мірою визначається їх еколого-функціональним станом. На підставі аналізу функціональних параметрів мікробіоти виявлено спірально-флуктуаційний перебіг розвитку біокомплексів. Запропоновано напрямки оптимізації та відновлення екологічних функцій антропогенних грунтів, які утворюють два вектори направлених або на самовідновлення, або на відновлення функцій шляхом додаткового втручання людини.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням теорії, історико-географічному аналізу, районуванню і оптимізації антропогенних ландшафтів. Обгрунтована періодизація історії комплексних природничих досліджень природи території Правобережної України, становлення на їх основі антропогенного ландшафтознавства. Проведена класифікація антропогенних ландшафтів, досліджена їх структура, взаємозв'язки, зональні типи і регіональні структури. Складена схема природно-господарського районування, зроблено прогноз розвитку і розглянуті можливості оптимізації антропогенних ландшафтів Правобережної України на наступні 10-15 років.

  Скачати повний текст

Надано інтегральну оцінку антропогенній модифікації природних компонентів ландшафтів Шацького національного природного парку. Висвітлено ландшафтну структуру території парку. Проведено оцінювання естетичної цінності всіх видів ландшафтних систем парку. Розраховано показники ландшафтно-геофізичного сполучення в межах даної території з метою виявлення трансформаційних процесів. Досліджено закономірності прояву трансформації ландшафтних систем на підставі аналізу гідрохімічного потоку речовини за даними мінералізації підземних і поверхневих вод, атмосферних опадів у межах даної території. Виведено емпіричну формулу, яка моделює динаміку аквальних систем. Обгрунтовано систему заходів з оптимізації просторово-часового функціонування геосистем Шацького національного природного парку.

  Скачати повний текст

Висвітлено наукові методи та підходи з класичного й антропогенного ландшафтознавства. Розкрито особливості функціонування природно-господарських територіальних систем і закономірності антропогенної трансформації компонентів ландшафтів. Визначено стабілізувальну трансформацію, дестабілізувальну трансформацію, трансформацію в межах окремого компонента, загальну трансформацію. Запропоновано аналіз трансформації компонентів з метою визначення рівня їх освоєння й антропізації та шляхів щодо оптимізації території дослідження.

  Скачати повний текст

В дисертації проаналізовано різні види антропогенних навантажень на ландшафтні системи західної частини Волинського Полісся та отримані результати, що вказують на масштаби та глибину антропогенної трансформації. Удосконалена методика визначення інтегрального антропогенного навантаження на ландшафтні системи, за допомогою якої встановлена ступінь трансформованості ландшафтів. Проведено районування території щодо гостроти екологічної ситуації, на основі якого зроблені рекомендації для зменшення антропогенного впливу на ландшафтні системи та для впровадження на території регіону екополітики.

  Скачати повний текст

Узагальнено досвід вивчення антропогенної трансформації ландшафтів, вдосконалено методичні підходи до їх вивчення, викладено базові поняття, запропоновано алгоритмічну схему дослідження. Проаналізовано ландшафтно-морфологічну структуру 30-ти км зони впливу ХАЕС як основний чинник просторової диференціації забруднювальних речовин, виявлено зони розподілу та перерозподілу забруднювальних речовин. Вивчено та проаналізовано впливи атомної електростанції на навколишнє середовище й інші види антропогенних навантажень в межах зони впливу. Обчислено величину впливу АЕС та виконано оцінювання ступеня антропогенної трансформації природно-господарських систем, а також здійснено оптимізаційне районування та обгрунтовані рекомендації з регулювання природокористування в зоні впливу ХАЕС.

  Скачати повний текст

На базі теоретичних засад антропогенної геоморфології та суміжних дисциплін, даних фондових, літературних джерел і власних польових досліджень, за допомогою запропонованої методики в історичному, аналітичному, синтетичному та прогностичному аспектах встановлено особливості антропогенної трансформації рельєфу міста Хмельницького. Розкрито значення досліджень антропогенної трансформації рельєфу міст серед напрямів і галузей геоморфологічної науки. Розроблено методику дослідження антропогенної трансформації рельєфу міст. Встановлено історичні закономірності та соціально-економічні передумови появи природно-антропогенних й антропогенних форм рельєфу, розвитку геоморфологічних процесів. З врахуванням рельєфотвірних чинників проаналізовано, типізовано та класифіковано спектр природних, природно-антропогенних, антропогенних форм рельєфу, рельєфотвірних процесів і відкладів, виявлено закономірності їх поширення на території Хмельницького. Визначено ступінь і характер антропогенної трансформації рельєфу Хмельницького на підставі комплекса синтетичних показників. Зроблено прогнозування подальшої антропогенної трансформації рельєфу Хмельницького. Надано рекомендації щодо використання одержаних результатів у дослідженнях інших великих міст.

  Скачати повний текст