Обгрунтовано генетичні основи створення високопродуктивних сортів сої з коадоптованим асоціюванням генів холодо-, посухо-, жаро-, патогеностійкості, пластичності та стабільності шляхом удосконалення та розробки нових методів ідентифікації генотипів за морфофізіологічними та молекулярними критеріями на рівні спорофіту і гаметофіту. Встановлено, що фенотипні відмінності в прояві кожної з цінних кількісних ознак рослини, зокрема: маси бобу, маси бобів з продуктивного вузла, маси насінин в бобі у досліджуваних генотипів культурної (Glycine max) та дикої уссурійської (G.soja) сої зумовлюються ефектом 4 або 5 незалежно успадковуваних головних генів (олігогенів). Виявлено, що у диких генотипів досить високий ступінь стабільності зернової продуктивності рослин супроводжується зростанням варіабельності (пластичності) її компонентів. Отримано дані, які свідчать про відносну незалежність у зазначеної культури генотипних факторів, що контролюють холодостійкість на стадіях проростання насіння, росту та розвитку сходів, формування бобів. Розроблено методичні підходи добору термостійких генотипів за інгібіторно-протеїназним і пероксидазним тестами. Запропоновано проводити мікрогаметофітній добір у сої за стійкістю до екстремальних температур та ураження патогенами. Відзначено, що ідентифікація генотипного різноманіття сої на основі маркерів поліморфізму ДНК (ISSR маркерів) розкриває нові перспективи цілеспрямованого добору вихідного матеріалу для адаптивної селекції, включно серед культурної (G.max) та дикої (G.soja) сої. Створено 8 нових сортів сої, з яких 3 (Подільська 1, Подолянка і Подільська 416) занесені до реєстру сортів України.

  Скачати повний текст

Наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми з обгрунтування агроекологічних основ використання біологічних, фізичних і хімічних засобів у технологіях вирощування сої в Лісостепу України. Розглянуту проблему вирішено шляхом застосовування передпосівної обробки насіння сої холодопротектором фумараном. Встановлено, що для одержання врожаю сої на середньо-суглинкових чорноземних і темно-сірих опідзолених грунтах потрібно вносити азотно-фосфорні добрива, проводити обов'язкову інокуляцію насіння ризоторфіном з мікроелементами бором і молібденом. Зазначено, що для підвищення продуктивності сої потрібно застосовувати систему смугового вирощування з кукурудзою. Доведено, що для підвищення продуктивності сої висівати її ранньо- або середньостиглі сорти необхідно із середньостиглими гібридами кукурудзи.

  Скачати повний текст

Вивчено вплив добрив і рівномірності розміщення насіння у рядку, біопрепаратів на продуктивність сої, структуру та якість у ході позакореневого живлення. Досліджено критерії загущення рослин сої в рядках на варіантах з різними дозами добрива. Висвітлено особливості росту та розвитку рослин сої залежно від застосування добрив і розміщення насіння у рядку. Проаналізовано особливості впливу добрив на збільшення врожайності та поліпшення якості насіння сої за різних способів посіву. Виявлено суттєве підвищення продуктивності сої завдяки оприскуванню препаратами "гумісол" і "гуміфорте" в період бутонізації рослин.

  Скачати повний текст

Наведено результати досліджень особливостей росту, розвитку та формування фотосинтетичної та зернової продуктивності сої залежно від сортових особливостей, способу сівби й удобрення. Визначено якісні показники зерна та здійснено економічне та біоенергетичне оцінювання технології вирощування сої за умов західного Лісостепу України.

  Скачати повний текст

Запропоновано удосконалену технологію хімічного захисту посівів сої від багато- і малорічного забур'янення в Лісостепу України. Встановлено, що за кореневищного і коренепаросткового типу забур'янення використання в системі основного обробітку грунту гербіциду раундапу, 36 % в.р. (4 л/га) забезпечує зменшення чисельності багаторічних видів на 75 - 91 %, а лонтрелу, 30 % в.р. (0,5 л/га) - коренепаросткових бур'янів на 80 - 84 %. Виявлено, що осіннє знищення багаторічних бур'янів не зменшує забур'янення посівів сої малорічними видами, а навпаки - звільняє фітоценотичні ніші для їх поширення. Обгрунтовано необхідність доповнити технологію захисту посівів сої від багаторічного забур'янення шляхом застосування гербіциду півоту, 10 % в.р.к. (0,75 л/га) або бакової суміші галаксі топу, 47,1 % в.р.к. з поастом, 20 % к.е. (2,0 + 2,0 л/га) у фазі одного-двох справжніх листків у культури, що забезпечує загибель малорічних бур'янів на 75 - 96 %. Встановлено дію гірбіцидів на хід фізіологічних процесів, динаміку наростання листкової поверхні, інтенсивність та чисту продуктивність фотосинтезу, рівень урожайності культури. Визначено біологічну та господарську ефективність застосування бакової суміші гербіцидів фронтьєру і півоту з нормами витрати (0,7-1,2 + 0,5-0,7 л/га) та різним їх співвідношенням для прополювання посівів сої в досходовий період, досліджено їх післядію на наступну культуру сівозміни.

  Скачати повний текст

Зазначено, що РКД Віталист і Оазис виявляють фунгіцидні властивості, істотно впливають на зниження поширення та розвиток хвороб у посівах кукурудзи та сої. Виявлено, що хвороби поширились лише у деяких варіантах, а інтенсивність розвитку є значно меншою, ніж у контрольному варіанті. Доведено зростання врожайності та покращання фізичних, біохімічних і санітарно-гігієнічних показників якості зерна кукурудзи та сої.

  Скачати повний текст

Вперше у добовому фотоперіодичному циклі визначено вміст, співвідношення, динаміку денного накопичення та нічного відтікання різних форм вуглеводів, а також активність амілаз, сахаразофосфатсинтази та кислої інвертази у листках колекційних зразків та ізогенних за генами ЕЕ ліній сої з короткоденною і фотоперіодично нейтральною реакцією. Встановлено, що співвідношення водорозчинних цукрів і полісахарадів у фотоперіодичних груп рослин за різної тривалості фотоперіоду практично не відрізняється. Показано, що під впливом короткого фотоперіоду у даних ліній підвищується інтенсивність накопичення водорозчинних цукрів та крохмалю за світловий період і відтікання цукрів та гідроліз крохмалю за темновий період. У фотоперіодично нейтральних ліній за умов короткого дня інтенсивніше накопичуються моноцукри та сахароза, а за умов довгого - у складі крохмалю амілози накопичуються більше, ніж у короткоденних ліній. З'ясовано, що інтенсивність обміну вуглеводів під впливом короткого фотоперіоду зростає у обох груп сої. Доведено, що зростання інтенсивності вуглеводного обміну у фотоперіодично нейтральних рослин сої на короткому фотоперіоді - вагомий чинник забезпечення процесів росту та розвитку достатньою кількістю вуглеводів, що зумовлює їх здатність не сповільнювати перехід до цвітіння за цих умов.

  Скачати повний текст

Уперше для специфічних умов рисових сівозмін півдня України запропоновано й апробовано культуру сої. Установлено кращі сорти культури, які за вегетаційним періодом найбільшою мірою пристосовані для вирощування у рисових сівозмінах. Визначено оптимальний режим зрошення сої. Удосконалено систему захисту її посівів від бур'янів та визначено дози мінеральних добрив, які доцільно використовувати під час вирощування культури. Розвинуто параметри оптимальної ширини міжрядь на посівах сої. Установлено статистичну залежність між факторами, наявних під час проведення дослідів, та продуктивністю рослин. Розроблено математичну модель урожаю. Визначено економічну ефективність вирощування зерна сої у рисових чеках залежно від певних факторів.

  Скачати повний текст

Досліджено специфічність взаємодії сортів сої Вітязь 50, Валюта та Деймос з різними штамами бульбочкових бактерій. Встановлено, що у симбіозі сої з бульбочковими бактеріями максимальної ефективності можна досягнути лише у разі повної відповідності генотипів росилин і бульбочкових бактерій. Виявлено, що у підвищенні рівня ефективності азотфіксувальної системи бобових важливу роль відіграє не лише рослина-господар, його сортові особливості та фізіологічний стан, а й генотип мікросимбіота та його вплив на загальний ефект симбіотичного з'єднання азоту атмосфери. На підставі результатів наукового дослідження встановлено, що найбільш ефективним для обробки насіння сої сортів Вітязь 50, Валюта та Деймос є штами бульбочкових бактерій Bradyrhizobium japonicum 71T та Bradyrhizobium japonicum M8. У разі обробки насіння сої цими штамами встановлено найкращі параметри росту та розвитку рослин, зокрема, їх маси та висоти, а також кількості, маси й активності бульбочок. Показано, що штами бульбочкових бактерій Bradyrhizobium japonicum 71T та Bradyrhizobium japonicum M8 забезпечують найбільш високі показники основних параметрів урожайності й якості продукції.

  Скачати повний текст

Наведено результати польових і лабораторних досліджень і здійснено оцінку агротехнічним заходам вирощування сої для одержання зерна за умов північного Степу України. Уперше досліджено застосування ГРН-2,9 для безполицевого основного обробітку грунту та, за цього обрано захід боротьби з бур'янами у посівах сої. Обгрунтовано норму висіву, установлено економічну й енергетичну ефективність елементів технології вирощування культури. Уперше за умов північного Степу України оцінено ріст, проаналізовано формування врожайності нових сортів скоростиглих сортів сої "Медея", удосконалено елементи технології вирощування, що забезпечує зниження собівартості продукції, зменшення витрат праці на площі посіву, а також енергетичних витрат.

  Скачати повний текст

Виявлено особливості прояву ідентифікаційних вирізняльних морфологічних і біохімічних ознак гліцинінів рослин сої залежно від умов вирощування та етапів органогенезу. Установлено наявність високого рівня фенотипової кореляції між окремими з морфологічних ознак і у визначенні надійно вирізняльних конкретних ознак, що характеризуються високим рівнем стабільності їх прояву на різних етапах органогенезу найбільш придатних для тесту на ВОС. Визначено кодові ідентифікаційні групи сортотипів сої за поєднанням вказаних ознак. Розроблено національну методику проведення експертизи нових сортів цієї рослини на вирізняльність, однорідність та стабільність з використанням визначених для цієї мети сортів-еталонів.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості росту та розвитку сої, тривалість вегетаційного періоду та міжфазних періодів сортів сої різних груп стиглості, формування товарної та насіннєвої продуктивності сортів сої залежно від норм удобрення, інокуляції насіння та погодних умов. Наведено агроекологічне обгрунтування впливу агротехнічних факторів вирощування на якість зерна та посівні якості насіння, рівні технологічного й екологічного пошкодження насіння. Встановлено обумовленість змін посівних якостей насіння в процесі зберігання від макро- та мікропошкоджень. Здійснено економічну та біоенергетичну оцінку елементів технології вирощування сортів сої.

  Скачати повний текст

Встановлено генетичну залежність між періодом вегетації й іншими ознаками у гібридів, виявлено епістатичний ефект взаємодії генів, які контролюють тривалість періоду вегетації, висоту рослин, кількість насінин і масу насіння з рослини. Створено новий скоростиглий вихідний матеріал, виділено перспективні лінії, які на різних етапах селекційних досліджень перевищували національні стандарти за продуктивністю та скоростиглістю.

  Скачати повний текст

Вперше за умов правобережного Лісостепу України на чорноземах звичайних встановлено особливості формування врожаю та якості насіння сортів сої різних груп стиглості, які залежать від інтенсифікації технологій їх вирощування. Розроблено прийоми управління формуванням їх продуктивності на основі застосування рекомендованих доз мінеральних добрив, інокуляції насіння ризоторфіном, позакореневого підживлення та сеникації. Визначено енергетичну та біоенергетичну ефективність запропонованих технологій вирощування сої.

  Скачати повний текст

Удосконалено систему основного та передпосівного обробітків грунту за умов нестійкого зволоження Лівобережного Лісостепу з метою зменшення енергетичних та економічних витрат і виробництва конкурентного в ринковому середовищі насіння сої. Проаналізовано водно-фізичні показники грунту під впливом способів обробітку, його біологічну активність і структуру. Проведено оцінювання параметрів формування врожаю сої залежно від основного та передпосівного обробітку грунту на зміну кількісних параметрів ценозу, морфологічних показників рослин і формування максимальної їх продуктивності. Встановлено критерії впливу способів обробітку та інокулювання на ріст і розвиток, формування структурних елементів та їх зв'язку з урожайністю сої. Проаналізовано економічну й енергетичну складові ефективності застосування нових комбінованих грунтообробних агрегатів "Скорпіон".

  Скачати повний текст

Установлено особливості мінливості й успадкування, пластичності та кореляційної залежності, а також стабільності кількісних ознак у сортозразків сої зі звичайним і фасційованим типом стебла. Тривалість періоду вегетації залежно від комбінації схрещування контролюється на вірогідному рівні 1 - 3-ма генами. Виділено цінні селекційні номери сої з фасційованим типом стебла, які за комплексом господарсько-цінних ознак перевищують урожайність стандартів з нефасційованим стеблом. З використанням фасційованих форм створено цінний вихідний матеріал для селекції сої зі звичайним типом стебла. Селекційний номер Pf1070 за рівня врожайності 3,19 т/га перевищив національний стандарт ЮГ-30 на 0,67 т/га.

  Скачати повний текст

Вперше для умов північно-східного Лісостепу України встановлено закономірності формування різноякісного насіння сої. Визначено ступінь різноякісності насіння за розмірами та масою. Виявлено зв'язок лінійних параметрів насіння з його продуктивністю. Встановлено залежність формування різноякісного насіння сої від комплексу погодних умов, властивостей сорту, а також технологічних факторів. Визначено вплив зменшення ширини міжрядь у разі стільникового та рядкового способів сівби сої на продуктивність рослин. Вперше запропоновано проводити сортування насіння за пружністю, а також здійснювати його вогневу й озонову обробку з метою підвищення врожайних якостей.

  Скачати повний текст

За умов Лісостепу України встановлено закономірності росту та розвитку рослин, визначено особливості їх водоспоживання. Запропоновано теоретичне та практичне обгрунтування процесу формування врожайності гібридів кукурудзи та сортів сої залежно від технології вирощування. Вперше для зони Лісостепу України встановлено оптимальні строки сівби та густоту стояння рослин під час вирощування гібридів кукурудзи Титан 220 СВ, Десна СВ та сортів сої Артеміда та Подільська 416, підібрано найбільш продуктивні з них для змішаного посіву для вирощування на силос. Встановлено кореляційні залежності між основними погодними факторами та тривалістю вегетаційного періоду, а також між елементами технології та продуктивністю рослин. Наведено економічну та енергетичну оцінку строків і способів сівби та густоти стояння рослин.

  Скачати повний текст

Досліджено функціонування антиоксидантної глутатіонзалежної ферментної системи і толерантності проростків кукурудзи, сої та гороху за умов дії сульфату і хлориду кадмію, нітрату нікелю. Доведено, що процеси акумуляції кадмію та нікелю коренями відбуваються з більшою інтенсивністю, ніж листками, дія сірчанокислих солей кадмію та нікелю у більшості випадків призводить до посилення акумуляції металів. Відзначено, що акумуляція кадмію викликає збільшення темпів накопичення відновленої форми глутаніону, а нікелю - зменшення. Висвітлено дві тенденції функціонування глутатіонредуктази і глутатіонпероксидази за дії кадмію та нікелю, які обумовлені його вмістом та видоспецифічністю накопичення глутатіону. Виявлено, що розвиток кореневої системи проростків більше пригнічується, ніж надземної, найменша толерантність до дії кадмію характерна для проростків гороху, а найбільша - для кукурудзи, використання нікелю індукує неоднозначні зміни показників стійкості, які залежать від аніону солі, концентрації токсиканту та виду рослин.

  Скачати повний текст

Установлено, що за умов ефективної взаємодії макро- та мікросимбіотиків існує прямий взаємозв'язок між азотфіксацією кореневих бульбочок сої та лектиновою активністю виділених з них білків, що доводить важливу роль гемаглютинувальних білків у функціонуванні симбіотичного апарата. За неефективного симбіозу незначному рівні азотфіксації відповідає низька або така, що знижується в онтогенезі, лектинова активність у больбочках. Уперше показано, що зміна показників інтенсивності фотосинтезу за умов різного забезпечення рослин сої мінеральним і біологічним азотом супроводжується зміною гемаглютинувальної активності білків у листках. З'ясовано, що ефективна робота симбіотичного апарата більшою мірою стимулює інтенсивність фотосинтезу листків сої, ніж внесення в субстрат вирощування рослин повної норми мінерального азоту. На підставі одержаних даних доведено наявність не лише трофічних, але й регуляторних властивостей взаємозв'язків між азотфіксацією та фотосинтезом. Виявлено, що інкубація бульбочокових бактерій з гомологічним лектином позитивно впливає на симбіотичні властивості активного штаму Bradyrhizobium japonnicum 634б, а також фізіологічний стан рослини-хазяїна і, навпаки, виявляє супресорну дію на симбіотичні системи, утворені за участі неактивного штаму ризобій B. japonicum 604б. Уперше показано, що стимулювальний вплив рослинного лектину на симбіотичні властивості ризобій і ефективність симбіозу обмежується кількістю мінерального азоту у середовищі вирощування рослин.

  Скачати повний текст