Скачати повний текст

Узагальнено результати вивчення впливу пониженої температури на ростову реакцію та метаболічні процеси проростків сої. Розглянуто динаміку зміни вмісту речовин у сім'ядолях, а також активності гідролітичних ферментів та дегідрогеназ у сім'ядолях на корінцях. Доведено, що під впливом пониженої температури енергетична напруженість адаптаційних процесів і частка функцій підтримання у холодостійкого сорту нижча, ніж у нехолодостійкого. У холодостійкого сорту у перші години стресу інтенсивніше знижується вміст крохмалю, олії та розчинних цукрів. У нехолодостійкого сорту у значній мірі виражено катаболізм білків, а у холодостійкого - їх синтез. Припущено, що виявлена різниця між сортами за спрямованістю і швидкістю адаптивних процесів обумовлює різну ефективність адаптації проростків вивчених сортів до низької температури.

  Скачати повний текст

Вивчено вплив добрив і рівномірності розміщення насіння у рядку, біопрепаратів на продуктивність сої, структуру та якість у ході позакореневого живлення. Досліджено критерії загущення рослин сої в рядках на варіантах з різними дозами добрива. Висвітлено особливості росту та розвитку рослин сої залежно від застосування добрив і розміщення насіння у рядку. Проаналізовано особливості впливу добрив на збільшення врожайності та поліпшення якості насіння сої за різних способів посіву. Виявлено суттєве підвищення продуктивності сої завдяки оприскуванню препаратами "гумісол" і "гуміфорте" в період бутонізації рослин.

  Скачати повний текст

Встановлено вплив ранніх строків сівби та стимуляторів росту на польову схожість і ступінь ураженості хворобами, а також реакцію сортів сої під час формування фотосинтетичного та симбіотичного апарату та продуктивності рослин. Визначено показники економічної та біоенергетичної ефективності технології вирощування сої на насіння за умов центрального Лісостепу України. Найвищу урожайність насіння сортів Київська 27 (27,9 ц/га) і Подільська 1 (30,1 ц/га) одержано внаслідок оптимального строку сівби та застосування вітаваксу 200 ФФ і ДГ-75 на фоні ризоторфіну та молібденовокислого амонію, що більше, відповідно, на 0,4 - 0,8 ц/га та 0,3 - 1,0 ц/га у порівнянні з оптимально-раннім і раннім строками сівби..

  Скачати повний текст

За результатами дослідів, проведених у 1997 - 2000 рр., виявлено особливості формування урожайності та якості зерна сої сорту Білосніжка та нових, внесених до "Реєстру сортів рослин України" сортів сої Київська 91 і Чернятка на типових чорноземах правобережного Лісостепу України залежно від попередника та норми висіву насіння. Встановлено, що на формування урожаю зерна найбільший вплив з досліджуваних факторів має фактор норми висіву насіння (35,66 %), а також взаємодія факторів (23,25 %) та сорт (10,04 %). Суттєво впливають на урожайність зерна гідротермічні умови року та інші невраховані фактори, їх частка складає 29,35 %. На вміст сирого протеїну в зерні найбільше впливають сортові особливості (51,17 %), погодні умови (28,66 %); на вміст жиру - сортові особливості (85,35 %), погодні умови (28,66 %), норма висіву насіння (6,42 %). Найбільші урожаї та найнижча собівартість зерна отримано завдяки сівбі після кукурудзи на зерно сорту Білосніжка з нормою висіву насіння 500 тис./га, сорту Київська 91 - 650 тис./га, сорту Чернятка - 800 тис./га, у разі сівби після цукрових буряків - відповідно 350, 800 та 800 тис./га схожих насінин.

  Скачати повний текст

Проведено ДП-ПЛР-аналіз 150 селекційних форм сої. На основі генетичних дистанцій визначено найменш і найбільш віддалені один від одного сорти сої. За допомогою аналізу ДНК - патернів диференційовано досліджені 32 сорти сої різного еколого-географічного походження. Розподіл більшості сортів на отриманій дендрограмі відповідає їх еколого-географічному походженню. Доведено, що для диференціації сортів найефективніший - ДП-ПЛР. Охарактеризовано генотипічну чистоту матеріалу, детектовано гомо- та гетерозиготні генотипи. Розроблено принцип ідентифікації та паспортизації генотипів сої на основі ПЛР-аналізу. Запропоновано уніфіковані літеро-цифрові форми запису алельного стану фіксованих локусів, що відображають специфічність даного генотипу і дозволяють його унікально ідентифікувати.

  Скачати повний текст

Наведено результати досліджень впливу різних доз азотно-фосфорних добрив у поєднанні з інокуляцією на процеси росту та розвитку, формування урожаю сортів сої. Науково обгрунтовано доцільність вирощування різних сортотипів сої, а також застосування стимуляторів росту для активізації бобово-ризобіального симбіозу й урожайності насіння сої. Надано економічну та енергетичну оцінку технології вирощування сої. Визначено міжфазний і загальний фотосинтетичний потенціал, а також хімічний та амінокислотний склад районованих і перспективних сортів сої.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано генетичні основи створення високопродуктивних сортів сої з коадоптованим асоціюванням генів холодо-, посухо-, жаро-, патогеностійкості, пластичності та стабільності шляхом удосконалення та розробки нових методів ідентифікації генотипів за морфофізіологічними та молекулярними критеріями на рівні спорофіту і гаметофіту. Встановлено, що фенотипні відмінності в прояві кожної з цінних кількісних ознак рослини, зокрема: маси бобу, маси бобів з продуктивного вузла, маси насінин в бобі у досліджуваних генотипів культурної (Glycine max) та дикої уссурійської (G.soja) сої зумовлюються ефектом 4 або 5 незалежно успадковуваних головних генів (олігогенів). Виявлено, що у диких генотипів досить високий ступінь стабільності зернової продуктивності рослин супроводжується зростанням варіабельності (пластичності) її компонентів. Отримано дані, які свідчать про відносну незалежність у зазначеної культури генотипних факторів, що контролюють холодостійкість на стадіях проростання насіння, росту та розвитку сходів, формування бобів. Розроблено методичні підходи добору термостійких генотипів за інгібіторно-протеїназним і пероксидазним тестами. Запропоновано проводити мікрогаметофітній добір у сої за стійкістю до екстремальних температур та ураження патогенами. Відзначено, що ідентифікація генотипного різноманіття сої на основі маркерів поліморфізму ДНК (ISSR маркерів) розкриває нові перспективи цілеспрямованого добору вихідного матеріалу для адаптивної селекції, включно серед культурної (G.max) та дикої (G.soja) сої. Створено 8 нових сортів сої, з яких 3 (Подільська 1, Подолянка і Подільська 416) занесені до реєстру сортів України.

  Скачати повний текст

Проаналізовано вплив строків сівби, тривалості дня та їх взаємодії, а також агроекологічних умов вирощування у двох географічних пунктах на зміну тривалості фази "сходи - цвітіння", періоду вегетації та основних елементів продуктивності у 60 колекційних сортозразків та 27 селекційних номерів сої.

  Скачати повний текст

Вивчено сортові особливості росту, розвитку та формування врожаю сої внаслідок застосування різних моделей технологій її вирощування, які передбачають використання різних способів обробітку грунту та доз мінеральних добрив. Установлено чиники формування фотосинтетичних показників даної рослини залежно від її сорту. Обгрунтовано вплив способів обробітку грунту та доз добрив на формування симбіотичного апарату та рівнів біологічної фіксації азоту даною рослиною. Наведено результати оцінки показників індивідуальної продуктивності й урожайності, а також якості насіння сортів сої. Проаналізовано економічну та біоенергетичну моделі технологій її вирощування.

  Скачати повний текст

Вперше за умов правобережного Лісостепу України на чорноземах звичайних встановлено особливості формування врожаю та якості насіння сортів сої різних груп стиглості, які залежать від інтенсифікації технологій їх вирощування. Розроблено прийоми управління формуванням їх продуктивності на основі застосування рекомендованих доз мінеральних добрив, інокуляції насіння ризоторфіном, позакореневого підживлення та сеникації. Визначено енергетичну та біоенергетичну ефективність запропонованих технологій вирощування сої.

  Скачати повний текст

Виявлено особливості прояву ідентифікаційних вирізняльних морфологічних і біохімічних ознак гліцинінів рослин сої залежно від умов вирощування та етапів органогенезу. Установлено наявність високого рівня фенотипової кореляції між окремими з морфологічних ознак і у визначенні надійно вирізняльних конкретних ознак, що характеризуються високим рівнем стабільності їх прояву на різних етапах органогенезу найбільш придатних для тесту на ВОС. Визначено кодові ідентифікаційні групи сортотипів сої за поєднанням вказаних ознак. Розроблено національну методику проведення експертизи нових сортів цієї рослини на вирізняльність, однорідність та стабільність з використанням визначених для цієї мети сортів-еталонів.

  Скачати повний текст

Визначено показники економічної та біоенергетичної ефективності технології вирощування сої на насіння за умов правобережного Лісостепу України. Одержано найвищу врожайність насіння сої (3,29 т/га) з застосуванням органічних та мінеральних добрив, за наявності інтегрованого захисту посівів у сівозміні з одним полем сої та трьома кукурудзи. Встановлено, що найбільш доцільним співвідношенням посівів сої та кукурудзи в сівозміні є 1 : 2, що забезпечує високу кормову цінність насіння сої та повну збалансованість кормового зерна за білком.

  Скачати повний текст

Досліджено функціонування антиоксидантної глутатіонзалежної ферментної системи і толерантності проростків кукурудзи, сої та гороху за умов дії сульфату і хлориду кадмію, нітрату нікелю. Доведено, що процеси акумуляції кадмію та нікелю коренями відбуваються з більшою інтенсивністю, ніж листками, дія сірчанокислих солей кадмію та нікелю у більшості випадків призводить до посилення акумуляції металів. Відзначено, що акумуляція кадмію викликає збільшення темпів накопичення відновленої форми глутаніону, а нікелю - зменшення. Висвітлено дві тенденції функціонування глутатіонредуктази і глутатіонпероксидази за дії кадмію та нікелю, які обумовлені його вмістом та видоспецифічністю накопичення глутатіону. Виявлено, що розвиток кореневої системи проростків більше пригнічується, ніж надземної, найменша толерантність до дії кадмію характерна для проростків гороху, а найбільша - для кукурудзи, використання нікелю індукує неоднозначні зміни показників стійкості, які залежать від аніону солі, концентрації токсиканту та виду рослин.

  Скачати повний текст

Вивчено формування видового складу бур'янів в агроценозах сої зони Лісостепу України. Встановлено, що критичний період шкодочинності бур'янів настає на 25 - 30-ий день вегетації культури, а закінчується - на 45 - 50-ий день. Зазначено, що оптимальний строк їх знищення припадає на цей період. На основі комплексного вивчення шкідливості бур'янів визначено високоефективні гербіциди та їх композиції для прополки посівів сої. Виявлено дію грунтових гербіцидів "Трофі", 90 % к.е. та "Рейсер", 25 % к.е. та післясходових препаратів "Галаксі топ", 47,1 % в.р.к., "Поаст", 20 % к.е., "Селект" 12 % к.е., "Шогун", 10 % к.е. Проведено випробування гербіциду "Хармоні", 75 % в.г. Доведено, що дані препарати та їх композиції ефективно знищували бур'яни та виявили високу селективність до рослин сої. Показано, що гербіциди та їх бакові суміші виявили високу селективність до сої та негативного впливу на продуктивність та якість урожаю зерна не встановлено. Виявлено, що з застосуванням гербіцидів створювалися сприятливі умови для росту та розвитку сої, обумовлюючи приріст урожаю у межах 6,5 - 10,5 ц/га проти забур'яненого контролю. Зазначено, що використання даних препаратів та їх бакових сумішей є економічно та енергетично доцільним заходом контролювання бур'янів у посівах сої.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено біологічні властивості фосфатмобілізуючих бактерій і їх вплив на формування бобово-ризобіального симбіозу у рослин сої. Виділено та відібрано перспективні штами фосфатмобілізуючих бактерій, які запропоновано для виготовлення бактеріальних препаратів комплексної дії. Досліджено здатність виділених бактерій мінералізувати органічні та розчиняти важкорозчинні неорганічні сполуки фосфору. Вивчено залежність фосфатазної активності B.subtilis 5 від температури, pH середовища, стадії розвитку культури, вмісту катіонів деяких металів та неорганічного фосфату. Виявлено стимулюючий вплив на фосфатазну активність B.subtilis 5 природних глинистих мінералів монтморилоніту і палигорськіту, які є компонентами багатьох типів грунтів. У вегетаційних дослідах встановлено, що бактеризація насіння сої штамами Bradyrhizobium japanicum, фосфатмобілізуючими бактеріями роду Bacillus, а також бактеріями роду Azotobacter, супроводжується збільшенням кількості нормально сформованих проростків, а також значним стимулюванням формування бобово-ризобіального симбіозу у рослин сої. На підставі одержаних результатів відібрано нові мікробні композиції, перспективні для вирощування сої.

  Скачати повний текст

Запропоновано удосконалену технологію хімічного захисту посівів сої від багато- і малорічного забур'янення в Лісостепу України. Встановлено, що за кореневищного і коренепаросткового типу забур'янення використання в системі основного обробітку грунту гербіциду раундапу, 36 % в.р. (4 л/га) забезпечує зменшення чисельності багаторічних видів на 75 - 91 %, а лонтрелу, 30 % в.р. (0,5 л/га) - коренепаросткових бур'янів на 80 - 84 %. Виявлено, що осіннє знищення багаторічних бур'янів не зменшує забур'янення посівів сої малорічними видами, а навпаки - звільняє фітоценотичні ніші для їх поширення. Обгрунтовано необхідність доповнити технологію захисту посівів сої від багаторічного забур'янення шляхом застосування гербіциду півоту, 10 % в.р.к. (0,75 л/га) або бакової суміші галаксі топу, 47,1 % в.р.к. з поастом, 20 % к.е. (2,0 + 2,0 л/га) у фазі одного-двох справжніх листків у культури, що забезпечує загибель малорічних бур'янів на 75 - 96 %. Встановлено дію гірбіцидів на хід фізіологічних процесів, динаміку наростання листкової поверхні, інтенсивність та чисту продуктивність фотосинтезу, рівень урожайності культури. Визначено біологічну та господарську ефективність застосування бакової суміші гербіцидів фронтьєру і півоту з нормами витрати (0,7-1,2 + 0,5-0,7 л/га) та різним їх співвідношенням для прополювання посівів сої в досходовий період, досліджено їх післядію на наступну культуру сівозміни.

  Скачати повний текст

Створено новий вихідний селекційний матеріал, виділено перспективні селекційні лінії, які на різних етапах селекційної проробки перевищували національні стандарти за продуктивністю та іншими важливими господарськими ознаками. Виведено та внесено до Реєстру сортів рослин України та інших держав новий сорт сої Устя (N 468), урожайність насіння якого становить 27,6 - 33,2 ц/га, тривалість періоду вегетації - 102 -104 дні, вміст протеїну у насінні - 41 - 42 %, жиру - 19 - 20 %.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив різних способів сівби, удобрення та інокуляції насіння на ріст, розвиток та продуктивність сої. Встановлено оптимальну дозу застосування екограну та мінеральних добрив у припосівному удобренні сої. Проведено порівняльний аналіз ефективності обробки насіння сої ризоторфіном і вермистимом та використання визначених норм мінеральних добрив та екограну. Виявлено сортові особливості рослин сої за динамікою формування фотосинтетичних показників і коефіцієнтів використання фотосинтетично активної радіації за умов південної частини Західного Лісостепу України. Оптимізовано сортову технологію вирощування сої, використання якої забезпечує одержання стабільної врожайності та підвищення якості насіння сої. Встановлено енергетично-економічну доцільність використання удосконаленої технології вирощування сої. Впроваджено у виробництво нові елементи сортової технології вирощування сої сортів Київська 27 та Подільська 1 для господарств різної форми власності, що суттєво підвищує продуктивність сільськогосподарської культури за умов південної частини Західного Лісостепу України.

  Скачати повний текст