Скачати повний текст

Дисертація присвячена науковому обгрунтуванню етапного лікування виразки дванадцятипалої кишки на основі вивчення інфікованості Helicobacter pylori, показників кислотопродукції та кислотонейтралізації, в тому числі нічного моніторування pH шлунку, антигелікобактерних схем в амбулаторно-стаціонарних та санаторно-курортних умовах. Обстежено 125 хворих на дуоденальну виразку. З'ясовано, що пептична виразка є кислото- та НР-залежною, анти-НР методи визначаються етапом лікування. Використання комп'ютерного моніторування рН дозволило оптимізувати шляхи корекції показників базальної та нічної секреції шлунку та рекомендувати новий питний прийом мінеральної води "Поляна Квасова".

  Скачати повний текст

Досліджено проблему покращання результатів хірургічного лікування хворих на сполучені гастродуоденальні виразки на підставі вивчення ланок патогенезу захворювання, уніфікації показань до оперативного лікування й удосконалення методик оперативного втручання. Показано, що тривалий контакт слизової оболонки (СО) гастродуоденальної зони з ефедрином збільшує частоту розвитку сполучених виразок, спричиняє розвиток гіперплазії клітин залоз і кишкової метаплазії, уповільнює розвиток атрофії залоз. Досліджено стан мікроциркуляції СО шлунка. Вивчено метаболічний та імунний статус хворих на ізольовані та сполучені гастродуоденальні виразки, у яких зареєстровано тривалий контакт СО з ефедринвмісним препаратом. Вивчено клінічну ефективність розробленого дисертантом способу хірургічного лікування хворих на сполучені гастродуоденальні виразки, які мали в анамнезі тривалий контакт СО з ефедринвмісним препаратом. Вивчено патогенетичну ефективність глутаргіну, ербісолу та тимогену у комплексі хірургічного лікування хворих з ізольованими та сполученими гастродуоденальними виразками. Вивчено вплив даних препаратів на імунний та метаболічний статус прооперованих хворих. Розроблено та впроваджено в практику спосіб хірургічного лікування хворих зі сполученими виразками.

  Скачати повний текст

Досліджено роль Helicobacter pylori (HP) в етїології та патогенезі ерозивно-виразкових уражень гастродуоденальної зони шлунково-кишкового тракту в людини. Сформульовано положення теорії "їдкого лужного плювка". З'ясовано, що підставою утворення ерозивно-виразкових уражень цибулини дванадцятипалої кишки та вихідного відділу шлунка є горизонтальний шлях формування механізму ураження, який залежить від концентрації позаклітинних форм HP, діаметра та тонусу пілоричного стикача, а також від рівня внутрішньошлункового тиску. Підставою утворення медіогастральних виразок шлунка є вертикальний шлях формування механізму ураження, який залежить від концентрації, топографії розселення та локалізації активних форм HP (тіло шлунка з позаклітинним станом HP за в/кривиною та внутрішньоклітинним - за м/кривиною), а також від рівня внутрішньошлункового тиску.

  Скачати повний текст

Уперше теоретично й експериментально обгрунтовано доцільність створення комбінації на основі похідних глюкозаміну: глюкозаміну гідрохлориду та N-ацетилглюкозаміну з кверцетином для профілактики та лікування виразкових уражень шлунка. Встановлено, що комбінація яка вивчалась, є нешкідливою, не впливає на рухову активність шлунково-кишкового тракту та на секреторну активність шлунка лабораторних тварин. Доведено значну гастропротекторну дію комбінації, яка за ступенем вираженості переважає приблизно вдвічі аналогічний ефект окремих компонентів комбінації.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Визначено клініко-патогенетичні особливості ранніх етапів серцевої недостатності у разі гіпертонічної хвороби з супутньою пептичною виразкою дванадцятипалої кишки, удосконалено її терапевтичну тактику шляхом використання комбінації інгібітора ангіотензинперетворювального ферменту еналаприлу й антигомотоксичних препаратів Cor compositum, Coenzyme compositum та Ubichinon compositum. Визначено характер метаболічних порушень, зокрема, виявлено підвищення атерогенних і зниження антиатерогенних ліпопротеїнів, збільшення вмісту гідроперекисів ліпідів, підвищення пресорних простагладинів у разі менш суттєвого зростання депресорних, порушень електрорушійної сили серця - збільшення площі петель P у разі зменшення площі петель QRS, уповільнення поширення імпульсу у міокарді шлуночків, а також збільшення кутової розбіжності QRS-P та QRS-T і діастолічної функції лівого шлуночка. Доведено, що запропонована комбінація препаратів сприяє покращанню біохімічних показників, зокрема, зафіксовано підвищення рівня атнитерогенних і зниження концентрації проатерогенних ліпопротеїнів у разі зменшення вмісту гідроперекисів ліпідів, а також активацію депресорних простагладинів і пригнічення пресорних. Встановлено, що застосування запропонованої комбінації препаратів позитивно впливає на гемодинамічні й електрофізіологічні показники діяльності серця: покращання діастолічної функції лівого шлуночка, нормалізацію електрорушійної сили серця з досягненням регресу симптомів серцевої недостатності на 2 - 3 дні швидше у порівнянні з базисною терапією.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто обгрунтування удосконаленого диференційованого лікування ерозивно-виразкових уражень шлунка та дванадцятипалої кишки у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень шляхом застосування 10-денної альтернативної схеми протигелікобактерної терапії у випадку Н.руlori - асоційованої пептичної виразки та включення до лікувального комплексу амлодипіну та ребаміпіду, яке сприяє покращанню функціонального стану ендотелію, морфо-функціональних властивостей еритроцитів, усуненню проявів гіперкоагуляційного синдрому. Зазначено, що клінічним еквівалентом ефективності лікування є швидше усунення проявів больового та диспепсичного синдромів, досягнення та подовження тривалості клініко-ендоскопічної ремісії, покращання якості життя хворих.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості обміну нуклеотидів та вуглеводів у випадку виразкової хвороби та раку шлунка. Встановлено вікові особливості активності маркерних ферментів як в нормі, так і за досліджуваних патологічних станів. Показано, що пацієнтів з виразковою хворобою та супутнім розвитком предракових змін активність ферментів глікозу й обміну нуклеотидів наближається до їх активності у хворих на рак шлунка, що дозволяє віднести їх до групи півищеного онкологічного ризику, особливо після 40-ка років. Виявлено порушення метаболізму еритроцитів, які можуть сприяти розвитку їх морфофункціональних змін. Запропоновано ферментативні тести щодо формування груп підвищеного онкоризику та для прогнозування розвитку ускладнень виразкової хвороби.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання підвищення ефективності лікування призовників, хворих на виразкову хворобу дуоденальної локалізації шляхом диференційованого призначення різних лікувальних комплексів у врахуванням особливостей клінічного перебігу та індивідуальної чутливості виділених штамів Hp до протимікробних препаратів. Підтверджено діагностичну цінність бактеріологічного методу в діагностиці гелікобактерної інфекції. Проведено комплексну оцінку клінічного перебігу виразкової хвороби дванадцятипалої кишки (ДП), ендоскопічної характеристики слизової оболонки шлунка та ДП, показників перекисного окиснення ліпідів та стану антиоксидантної системи, показників апоптозу, яка дає змогу визначити ефективність лікувальних комплексів, що застосовувались.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання оптимізації діагностики та лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ), поєднаної з пептичною виразкою дванадцятипалої кишки (ПВДПК). Проведено комплексне дослідження клінічного перебігу ПВДПК за наявності ГЕРХ. Проаналізовано стравохідний кислотно-лужний стан, ендоскопічні особливості слизової оболонки стравоходу, колонізацію гелікобактером слизової шлунка. Визначено швидкість загоєння дуоденальних виразок та ефективність ерадикації гелікобактерної інфекції у процесі комплексного лікування пацієнтів з використанням різних режимів антигелікобактерної терапії. Вперше досліджено поширеність поєднання ГЕРХ і ПВДПК серед населення Львівської області. Встановлено збільшення відносної поширеності ГЕРХ у пацієнтів з ПВДПК з 1990 - 1991 рр. до 2000 - 2001 рр. у середньому на 8,2 %. Виявлено, що у разі успішної ерадикації кількість хворих на ГЕРХ не збільшується, проте відбувається розвиток двох незалежних патологій. Зазначено, що наявність ГЕРХ у хворих на ПВДПК не впливає на темп загоєння дуоденальних виразок та ефективність ерадикації H.pylori. Встановлено залежність між віком, статтю та наявністю ГЕРХ у хворих на ПВДПК. Виявлено відсутність впливу зловживання палінням на збільшення частоти виникнення ГЕРХ у даних пацієнтів. Проведено порівняльне вивчення ефективності гальмування стравохідної кислотності антисекреторними препаратами різних груп за допомогою фармакологічних проб у процесі добового внутрішньостравохідного pH-моніторингу. Встановлено, що комбінація блокатора водневої помпи (рабепразолу) та прокінетика (домперідону) у 1,3 рази ефективніше усуває патологічний гастроезофагеальний рефлюкс (ГЕР), ніж кожний з медикаментів окремо. Запропоновано оригінальний метод одночасного виявлення ГЕР за дуоденогастрального рефлюксу, підтверджений деклараційним патентом.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено розробці диференційованих програм лікування хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки в залежності від стану секреторної, моторної функції, регіонарного кровобігу і ступеня інфікування Helicobacter pylori слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки. Виявлені порушення вищевказаних функцій, швидкості регіонарного кровобігу, ступеня обсіменіння Helicobacter pylori слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки дозволили розробити алгоритм вибору консервативного лікування, виявити групи ризику захворювання, визначити межі консервативного і своєчасного обгрунтувати доцільність хірургічного лікування в кожному конкретному випадку захворювання. Такий диференційний підхід до вибору методів лікування та підбір адекватної медикаментозної терапії з врахуванням функціонального стану та ступеня обсіменіння Helicobacter pylori шлунка дванадцятипалої кишки дозволили суттєво покращити результати лікування хворих з пілородуоденальними виразками (95%), скоротити терміни госпіталізації з 24 до 18+_ дня та непрацездатності.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено особливості показників центральної та регіонарної гемодинаміки, рівень мелатоніну крові, функціональну морфологію слизової оболонки (СО) гастродуоденальної зони та стан захисного слизового бар'єру у хворих на дуоденальну виразку за умов пролапсу мітрального клапана (ПМК). На підставі результатів дослідження з'ясовано, що у студентів, хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки (ВХДПК) за умов ПМК виявлено більш важкий перебіг захворювання, який супроводжувався порушеннями центральної та регіонарної гемодинаміки, зниженням вмісту мукополісахаридів у СО гастродуоденальнї зони, змінами функціональної морфології, порушенням рівня мелатоніну крові. Уточнено патогенетичні взаємозв'язки рівня мелатоніна крові та показників гемодинаміки за змістом глікозаміногліканів, нейтральних мукополісахаридів у СО гастродуоденальної зони. Показано, що одним з механізмів, що призводить до порушення центральної та регіонарної гемодинаміки за дуоденальної виразки є порушення рівня секреції мелатоніну. Обгрунтовано застосування у хворих на дуоденальну виразку комплексної терапії за використання препарата мелатоніну "Мелаксен", що сприяє більш значному відновленню показників центральної та регіонарної гемодинаміки.

  Скачати повний текст

В роботі проаналізована ефективність різних лікувально-реабілітаційних комплексів з використанням фізичних факторів та медикаментозних засобів у хворих виразковою хворобою дванадцятипалої кишки на етапах стаціонар-поліклініка, які сприяють скороченню строків рубцювання виразкового дефекту, зменшенню числа ранніх рецидивів та усуненню побічних реакцій ряду медикаментів. На основі оцінки взаємовпливу одноразової дії фізіотерапевтичних процедур і антисекреторних лікарських препаратів розроблено диференційований підхід до індивідуального вибору комплексу фармакологічних препаратів та фізичних факторів в лікуванні хворих ВХ ДПК. Показана його залежність від клінічного стану хворих, наявності ускладнень, характеру динаміки кислотоутворення по часу, особливостей взаємовпливу ФФ та сучасних антисекреторних, противиразкових препаратів. Розроблено новий спосіб ампліпульстерапії для лікування загострення ВХ ДПК, обгрунтована доцільність використання СМС, ПС, УВЧ-ІТ (бітемпоральний та локальний варіанти методик) з урахуванням впливу їх на різні патогенетичні ланки ульцерогенезу та конкретизовано дози джерел фізичної енергії.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання діагностики та лікування ерозій шлунка та дванадцятипалої кишки. Проаналізовано клінічні, ендоскопічні, морфологічні та функціональні прояви ерозивних уражень гастродуоденальної зони. Встановлено, що ерозивний гастродуоденіт характеризується варіабельністю проявів та комплексом функціональних і морфологічних змін шлунка та дванадцятипалої кишки, які залежать від локалізації та форми ерозій. Виявлено високу частоту інфікованості Helicobacter pylori хворих з гастродуоденальними ерозіями, розглянуто особливості морфологічного та функціонального стану гастродуоденальної зони у пацієнтів з наявністю пілоричного хелікобактеріозу (ПХ). Обгрунтовано основні підходи до диференційованого лікування хворих з ерозіями шлунка та дванадцятипалої кишки з урахуванням наявності ПХ.

  Скачати повний текст

Вивчено концентраційний дозозалежний вплив циклофосфану на репаративні процеси в стінці шлунка при лікуванні експериментальних виразок у дослідних тварин (кроликів). Проведено клінічне вивчення впливу трансендоскопічного субмукозного застосування циклофосфану на запально-проліферативні прояви, а також регенераторні процеси в осередкових виразкових ураженнях слизової оболонки шлунка. Комплексні, морфологічні, клінічні та експериментальні дослідження дозволили встановити протизапальний, репаративний та імуномодулюючий ефект циклофосфану при субмукозному введенні. Розроблені лікувально-діагностичні критерії та вдосконалена на їх основі лікувальна тактика підвищили ефективність лікування виразкової хвороби шлунка, суттєво скоротили проведення диференційованої діагностики. При цьому досягнуто скорочення строків лікування на 48,3%, строків діагностики на - 68,6%, в порівнянні з традиційними методами лікування і діагностики.

  Скачати повний текст