Виявлено можливість корекції порушень циклічних процесів репродуктивної системи з використанням ритмічної кранієоцеребральної гіпотермії (РКЦГ). На підставі результатів експериментальних досліджень доведено можливість практичного обгрунтування необхідності спрямованого терапевтичного впливу на центральну ланку регуляції репродуктивних процесів у разі порушень, у генезі яких домінує психоемоційний стрес - емоційно-больовий стрес (ЕБС). Показано, що застосування РКЦГ у разі порушень циклічних процесів репродуктивної системи у самок-щурів дозволяє спрямовано коригувати патологічні процеси, які розвиваються за умов ЕБС. Функціональні порушення після ЕБС у репродуктивній системі самок-щурів супроводжуються морфофункціональними порушеннями у структурах мозку експериментальних тварин. Установлено, що за умов РКЦГ відбувається зміна секреції серотоніну в епіфізі та гіпоталамусі експериментальних тварин, що свідчить про перспективність цього методу для корекції порушень, спричинених функціональною дисфункцією нейротрансмітерної системи. У разі застосування РКЦГ з метою корекції порушень циклічних процесів репродуктивної системи самок-щурів після ЕБС визначено спрямовану тендецію до нормалізації гормонального рівня у периферичній крові експериментальних тварин. Реалізація позитивного ефекту з використанням РКЦГ з метою корекції порушень циклічних процесів цієї системи самок-щурів за зазначених умов забезпечується включенням центральних нейроендокринних механізмів регуляції циклічних процесів у разі зміни проникності гематоенцефалічного бар'єру (ГЕБ). Нормалізація циклічності репродуктивної системи експериментальних тварин після ЕБС і застосування РКЦГ супроводжується вирівнюванням вегетативних реакцій у бік вегетативної ейтонії. На підставі аналізу результатів проведених експериментальних досліджень зроблено висновок про доцільність подальшого вивчення методу РКЦГ для його застосування у клінічній практиці з метою корекції психосоматичної безплідності. Доведено наявність спрямованої та дозованої дії методу РКЦГ на центральну, гуморальну та периферичну ланки регуляції циклічних процесів репродуктивних функцій.

  Скачати повний текст

Уперше доведено взаємообтяжувальний вплив клімактеричного синдрому (КС) та дисгормональних захворювань молочних залоз (ДЗМЗ) у жінок у пери- та ранній постменопаузі. Установлено, що одним зі стресогенних чинників у генезі розвитку КС у жінок з ДЗМЗ є онкофобія на тлі дефіциту адекватної інформації про стан молочних залоз і можливих прогнозів розвитку патології та обгрунтовано доцільність використання психопрофілактичних засобів та вживання препаратів нейротропної та седативної дії. Доведено ефективність і безпечність застосування фітоестрогенів, комбінованих естроген-гестагенних препаратів з гестагенами селективної дії та тканиноспецифічної терапії під час лікування КС у жінок з ДЗМЗ.

  Скачати повний текст

Вивчено роль генітального ендометріозу (ГЕ) в генезі різних форм жіночої неплідності, показано переважання вторинної неплідності, у порівнянні з первинною. Показано найінформативніші чинники ризику розвитку ГЕ та порушення репродуктивної функції у пацієнток з неплідністю. Вивчено порівняльні аспекти частоти та структури основних анамнестичних даних і клінічних симптомів у пацієнток з ГЕ. Запропоновано алгоритм прогностичних заходів щодо підвищення ефективності ранньої діагностики ГЕ у пацієнток з неплідністю з використанням тест-таблиці основних чинників ризику даної патології.

  Скачати повний текст

Встановлено, що у жінок раннього репродуктивного віку дисфункціональні маткові кровотечі (ДМК) у більшості випадків виникають за ановуляторних менструальних циклів, як з гіпер-, так і з гіпоестрогенією. Виявлено, що для пацієнток згаданої вікової категорії з ДМК характерним є підвищення рівня тривожності, а також десинхронізації вегетативної нервової системи (ВНС) з типу симпатикотонії. Визначено, що морфологічним субстратом маткових кровотеч молодих жінок з ДМК є неповноцінні секторні зміни з дисхронозом залоз, недостатність рецепторів до прогестерону та підвищення рівня експресії антиангіогенних факторів. Обгрунтовано доцільність застосування у молодих жінок з ДМК лікувального комплексу, що включає гормональні засоби та негормональний комплекс з використанням інгібіторів фібринолізу, активаторів метаболічних процесів, препаратів рослинного походження з допамінергічним і седативним ефектами.

  Скачати повний текст

На основі ретро- й проспективного клініко-статистичного аналізу 3 437-ми циклів екстракорпорального запліднення (ЕКЗ) та методу математичного моделювання встановлено частоту розвитку тяжкої форми синдрому стимуляції яєчників (СГЯ) під час лікування безплідності методом ЕКЗ в Україні, визначено основні чинники розвитку, розроблено діагностичні критерії прогнозу розвитку тяжкої форми СГЯ. Запропоновано алгоритм проведення контрольованої гіперстимуляції яєчників, модифіковано метод контрольованого дрейфу (МКД). Проведено порівняльний аналіз методів періоперативного введення альбуміну та препаратів гідроксиетилкрохмалю з МКД. Встановлено ефективність застосування методу МКД, що дозволяє не лише уникнути розвитку тяжкої форми СГЯ, але й зберегти високу частоту вагітності в циклах екстракорпорального запліднення (41,7 %). Створено та впроваджено в практику охорони здоров'я комплекс прогностичних та профілактичних заходів, що дозволив знизити частоту розвитку тяжкої форми СГЯ під час лікування методом ЕКЗ в п'ять разів - від 2 % до 0,4 %, а у групі високого ризику СГЯ - більше ніж у 7 разів.

  Скачати повний текст

Вперше наведено дані про морфологію ендометрія секреторної фази менструального циклу у разі неплідності невизначеного та запального генезу на підставі комплексного гістологічного, імуногістохімічного та електронномікроскопічного аналізу біоптатів ендометрія. Вперше виявлено морфологічні зміни, які відбуваються в ендометрії таких жінок, основними з яких є відставання розвитку ендометрія від хронологічного дня менструального циклу та гіпотрофічні процеси. Визначено одну з ланок формування неплідності у вигляді достовірного зменшення кількості та порушення стадійності розвитку піноподій в ендометрії. Встановлено наявність корелятивних зв'язків між порушенням експресії рецепторів до естрогенів і прогестерону в ядрах клітин залоз і строми ендометрія та зміною динаміки формування та розвитку піноподій у разі неплідності невизначеного генезу. З використанням методу сканувальної електронної мікроскопії вперше встановлено порушення структури та кількості циліарних клітин у разі зміни дозрівання піноподій в ендометрії жінок з неплідністю запального генезу.

  Скачати повний текст

За результатами дослідження встановлено, що передменструальний синдром (ПМС) є дезадаптаційним гіпоталамічним синдромом, який потогенетично пов'язаний з дисгормональною та інфекційно-запальною патологією репродуктивної системи та остеохондрозом. Визначено патофізіологічні механізми виникнення та розвитку ПМС як хвороби дезадаптації. Доведено взаємозв'язок розвитку ПМС і емоційно-особистісного профілю жінки. Одержано підтвердження нейрогенної природи виникнення ПМС як результату порушення адаптаційних процесів в організмі у відповідь на циклічні коливання рівня статевих гормонів і нейромедіаторів. З використанням лабораторних, інструментальних та біохімічних засобів дослідження визначено ефективність лікування хворих ПМС з застосуванням голкорефлексотерапії (ГРТ) на підставі патогенетично складеного акупунктурного рецепта, простежено віддалені результати різних методів лікування ПМС і доведено економічну ефективність ГРТ.

  Скачати повний текст

Доведено обтяжувальний вплив аутоімунного тиреоїдиту (АТ) на перебіг клімактеричного синдрому, стан вегетативної нервової системи (ВНС), структурно-функціональний стан кісткової тканини у жінок з хірургічною та природною менопаузою. Установлено вплив АТ на імунологічну реактивність жінки менопаузального віку, не враховуючи типу менопаузи. Доведено взаємозв'язок рівня антимікросомальних антитіл з вмістом прогестерону. Доведено, що жінки клімактеричного віку, які страждають на АТ, особливо на тлі хірургічної менопаузи, становлять групу ризику тяжкого та тривалого перебігу клімактеричного синдрому, розвитку метаболічних порушень (остеопорозу, серцево-судинних захворювань) вже у ранньому постменопаузальному періоді, що поглиблюються зі зростанням його тривалості. Запропоновано новий підхід до діагностики, профілактики та лікування менопаузальних порушень у жінок з АТ. Доведено доцільність застосування естроген-гестагенної терапії у жінок з клімактеричним синдромом на тлі АТ для редукції симптоматики клімактеричного синдрому, гармонізації ВНС, гормонального гомеостазу, профілактики порушень кісткової тканини, стабілізації аутоімунного процесу в щитовидній залозі, особливо у жінок з хірургічною менопаузою. Запропоновано лікувальні комплекси з використанням патогенетично-обгрунтованих препаратів замісної гормональної терапії та засобів негормональної дії (вегетостабілізувальна терапія та препарати кальцію), які забезпечують зниження частоти та ступеня вираженості ранніх і пізніх постменопаузальних порушень, сприяють профілактиці постменопаузального остеопорозу й аутоімунної тиреоїдної патології.

  Скачати повний текст

Уперше вивчено основні причини порушень репродуктивної функції у жінок з функціональною гіперпролактинемією (ФГ) з урахуванням наявної супутньої генітальної патології ендокринного та запального генезу. Установлено взаємозв'язок між клінічними, функціональними й ендокринологічними змінами у пацієнток з ФГ за умов використання загальноприйнятих діагностичних і лікувально-профілактичних заходів. Доведено необхідність розробки нового патогенетичного підходу до проведення диференціальної діагностики та патогенетично обгрунтованої поетапної терапії.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено нейроендокринні порушення стану молочних і щитовидної залоз, психоемоційний статус, біотоп статевих шляхів у хворих із дисгормональними захворюваннями молочних залоз і деяких форм гінекологічної патології: генітальним ендометріозом, лейоміомою матки, хронічним запаленням геніталій. На підставі одержаних результатів створено концептуальну модель прогнозу виникнення захворювань молочних залоз у віковому аспекті залежно від проблем реалізації у хворих репродуктивного потенціалу. Вперше на підставі запропонованого методичного підходу комплексно проаналізовано дані гормонального гомеостазу, інструментальних методів дослідження, психоемоційної характеристики у порівнянні зі станом молочних залоз у пацієнток, що мають в анамнезі безплідність та/або невиношування вагітності, що дозволило встановити єдиний патогентичний механізм з розповсюдженою гінекологічною патологією (лейоміомою матки, генітальним ендометріозом, запаленням геніталій). Створено алгоритм і концептуальну модель прогнозування дисгормональних захворювань молочних залоз у пацієнток з гінекологічною патологією. Визначено фактори ризику виникнення захворювань молочних залоз.

  Скачати повний текст

Оптимізовано діагностування та лікування безпліддя з використанням лапароскопічної та допоміжних репродуктивних технологій у жінок з мікоплазмозом. Вивчено частоту мікоплазменної інфекції у піхві, цервікальному каналі та маткових трубах у жінок з безпліддям трубного походження та мікоплазмозом, оперованих лапароскопічно. Оцінено вроджений неспецифічний (природний) та набутий (адаптивний) специфічний імунітет у жінок з безпліддям за мікоплазменної інфекції. Удосконалено методику лікувально-профілактичних заходів у жінок з безпліддям трубного походження за мікоплазмозу. Запропоновано інтраопераційно використовувати діагностичні швидкі тести, здійснювати прогнозування ймовірності настання вагітності після лапароскопічного втручання та проведення комплексної реабілітаційної протизапальної та імуномодулювальної терапії у жінок з безпліддям трубного походження та мікоплазмозом перед використанням допоміжних репродуктивних технологій.

  Скачати повний текст

На підставі проведених клініко-лабораторних досліджень доведено прогностичну значущість синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ) у формуванні клінічних, гормональних і метаболічних порушень у період вікової перебудови нейроендокринної системи. Встановлено, що клінічні особливості перименопаузального періоду залежать від методів корекції СПКЯ в репродуктивному віці. Виявлено характерні для жінок з полікістозом яєчників підвищення у клімактерії секреції лютеїнізуючого гормону (ЛГ), коефіцієнтів ЛГ і фолікулостимулювального гормону та відносну гіперандрогенемію, яка прогресує зі збільшенням тривалості перименопаузи. Наведено характеристику стану ліпідного та вуглеводного обміну та доведено, що оперативне лікування у репродуктивному віці зменшує частоту та ступінь вираженості метаболічних порушень у клімактерії. Обгрунтовано доцільність проведення нагляду у перименопаузі за жінками з наявністю СПКЯ в анамнезі за участі акушерів-гінекологів та ендокринологів.

  Скачати повний текст

Розглянуто актуальне питання клінічної онкології, обгрунтовано вибір оптимального методу першої лінії системного лікування метастатичного раку молочної залози у хворих у менопаузі. Досліджено результати системної терапії 115-ти жінок у менопаузі, що лікувалися з приводу метастатичного раку молочної залози. Запроваджено показник прогнозованої ефективності гормонотерапії та діагностично-лікувальний алгоритм, які дозволяють вирішити питання про призначення хіміо- чи гормонотерапії у конкретної хворої. Проведено експертне оцінювання результатів лікування та статистичний аналіз ефективності запропонованої діагностично-лікувальної програми.

  Скачати повний текст

Визначено особливості розвитку менопаузального синдрому в жінок за умов хірургічної менопаузи залежно від перенесеного оперативного втручання. Наведено результати дослідження спектра статевих гормонів. Детально вивчено особливості психо-вегетативного статусу та вплив хірургічної менопаузи на стан кістково-суглобової системи жінок залежно від обсягу операції. На підставі порівняльного аналізу одержаних даних установлено, що розвиток проявів менопаузального синдрому та захворювань опорно-рухової системи відбувається на фоні прогресування характерних порушень психо-вегетативного статусу, а саме: симпатикотонії та гіпервентиляційного синдрому, які передують клінічним проявам та є основними патогенетичними ланками формування синдрому хірургічної менопаузи. Розроблено програми диференційованої корекції психо-вегетативного й обмінно-ендокринного балансу за умов комплексної профілактики та лікування менопаузального синдрому та патології опорно-рухової системи у жінок у разі хірургічної менопаузи, застосування якої достовірно підвищило ефективність традиційних заходів, що дозволило зменшити ступінь тяжкості менопаузального синдрому на 13,5 % та покращити результати лікування остеопенічного синдрому на 13 % у порівнянні з застосуванням традиційних лікувально-профілактичних заходів.

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження психічного стану та стану сексуальної функції у 120-ти хворих на хронічний простатит. Визначено причини та умови розвитку подружньої дезадаптації у разі такої патології, взаємодію негативних соціальних, психологічних, соціально-психологічних, сексуально-поведінкових чинників та хронічного простатиту у генезі дезадаптації. Розроблено діагностичні критерії сексуальних розладів та сексуальної дезадаптації, систему психотерапевтичної корекції, що сприяє досягненню високого лікувального ефекту та запобігає рецидивам порушення сексуального здоров'я подружжя.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

На підставі проведених досліджень вперше визначено частоту та структуру дисгармональних захворювань (ДЗ) молочних залоз (МЗ) у жінок з трубно-перитонеальною безплідністю (ТПБ). Встановлено залежність змін МЗ від виду та терміну безплідності. Виявлено тенденцію до зниження гонадотропних і статевих гормонів у таких жінок у порівнянні з жінками без патології МЗ і здоровими жінками, а також залежність мамологічних змін від тиреоїдної патології. Показано залежність проліферативних змін ендометрія від виду гормональних змін в МЗ. Вперше встановлено прямий зв'язок між ступенем спайкового процесу органів малого таза та дисгармональними змінами МЗ. Виявлено високий рівень контамінації статевих шляхів умовно-патогенною флорою й інфекцією, яка передається статевим шляхом у жінок з ДЗ МЗ. На підставі проведених обстежень жінок з ТПБ і ДЗ МЗ розроблено поетапне диференційоване лікування, яке підвищує якість життя пацієнток.

  Скачати повний текст

Проведено всебічне комплексне клінічне, експериментально-психологічне та соціологічне обстеження 161 подружжя з різними формами первинної сексуальної дезадаптації, а також сексуальної дисфункції у подружжя. На підставі здобутих результатів розроблено триетапну модель тренінгу особистісного росту як методу психотерапевтичної корекції сексуальної дисгармонії подружжя. Досліджено короткострокові та довгострокові ефекти тренінгу, а також виявлено позитивну динаміку особистісних особливостей та характеру взаємодії подружжя. Визначено оптимальний - компромісний стиль ведення тренінгової групи. Доведено високу ефективність тренінгу особистісного росту у разі невротичних розладів, що супроводжують сексуальну дисгармонію.

  Скачати повний текст

З позицій системного міждисциплінарного підходу досліджено причини та умови розвитку сексуальних розладів у жінок, хворих на цукровий діабет. Виявлено особливості взаємодії соматичних і психологічних чинників у генезі сексуальної дисфункції та їх клінічні прояви в процесі даного захворювання. Вивчено причини, механізми розвитку та прояви сексуальної дисгармонії подружньої пари у разі сексуальних порушень у дружини, хворої на цукровий діабет. За результатами проведеного дослідження розроблено ефективну систему корекції порушення сексуального здоров'я в процесі зазначеної патології у жінок.

  Скачати повний текст