Показано, що у досліджуваний період (1923 - 1932 рр.) партійний та державний апарат докладав значних зусиль для матеріально-технічної забезпеченості українізації освіти в УСРР, насамперед необхідними педагогічними кадрами та навчальною літературою, завдяки чому було досягнуто значних результатів, відбулися позитивні зрушення, які сприяли мовному та культурному зближенню різних верств українського населення, підвищенню їх освітнього рівня, були подолані деякі диспропорції в сфері етнічної політики. Зазначено, що найбільших успіхів радянська влада досягла у сфері шкільної освіти, організації шкільної справи та підготовки вчительських кадрів. Показано, що у зв'язку з політехнізацією освіти особливого значення набула діяльність технікумів, які в Радянській Україні були закладами вищої освіти. Відзначено, що ступінь українізації студентів, викладачів та відсоток етнічних українців серед тих, хто навчався, значною мірою залежали від фахової спрямованості навчальних закладів. На початку 1930-х рр. директивний характер та непослідовність запроваджених реформ і остаточна відмова від закріплення успіхів політики українізації призвели до негативних наслідків у сфері української освіти.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено життя, громадсько-політичну та культурно-просвітницьку діяльність С.Ф.Русової. На підставі аналізу широкої джерельної бази визначено комплекс чинників, що справили вирішальний вплив на формування її світогляду, відігравали важливу роль у становленні її громадянської позиції. Детально розглянуто діяльність С.Русової в українських громадах та революційних гуртках, партії соціалістів-федералістів. Розкрито політичні погляди С.Русової, проаналізовано процес їх трансформації. Доведено прогресивне значення її праці у демократичних виданнях ("Світло", "ЛНВ", "Рада") з метою вирішення українського питання. Відтворено основні віхи роботи С.Русової щодо створення системи національної освіти. Показано її внесок в інтеграцію українського громадського руху у світовий, розкрито значення наукової діяльності. Досліджено розроблені С.Русовою концептуальні засади побудови Української Національної Жіночої Ради і Всеукраїнської Учительської Спілки, Педагогічного інституту (Прага), напрями та зміст їх роботи. Подано оцінку внеску С.Русової у розвиток суспільно-політичного життя України кінця ХІХ - початку ХХ ст.

  Скачати повний текст

Проаналізовано вплив радянізації шкільництва на взаємини сім'ї та школи 1920 - 1930-х рр., а також на уніфікацію та денаціоналізацію освітньо-виховного процесу. До наукового обігу введено значну кількість неопублікованих малодосліджених матеріалів, які на тлі загальних тенденцій розвитку висвітлюють стосунки сім'ї та школи даного періоду. З використанням сучасних наукових методик висвітлено концепції основних ідеологів становлення радянської системи освіти. Здійснено порівняльно-історичний аналіз концепцій українського шкільництва часів Української революції та більшовицько-радянських, що були втілені в практику. Висвітлено характер протистояння, спричиненого трьома основними підходами до розвитку шкільництва у даний період, що передбачали: розвиток українського шкільництва на засадах національно-демократичних, закладених у проектах нової української школи періоду Української революції; формування української радянської школи за проектами українських радянських діячів, керівників Наркомосу УСРР, які певною мірою намагалися поєднати національні та інтернаціональні чинники; будівництво українського шкільництва за російськими радянськими зразками, з подальшою трансформацією в суто радянські. Висвітлено роль тотальної радянізації українського суспільства щодо розвитку шкільництва, що призвело до повної уніфікації системи освіти в межах СРСР та денаціоналізації шкільництва. Доведено, що теорія та практика стосунків сім'ї та школи мала негативні наслідки для подальшого розвитку шкільництва в Україні й формуванні світогляду дитини.

  Скачати повний текст

На основі аналізу широкого кола джерел та літератури досліджено процес формуваня та діяльності професорсько-викладацьких кадрів вузів радянської України у 1920 - 1930-ті рр. У контексті реформування вищої школи узагальнено зміни у складі та становищі професорсько-викладацьких кадрів, визначено фактори, що впливали на їх підготовку та діяльність. Досліджено процес підготовки викладацьких кадрів для вищої школи, охарактеризовано умови роботи, матеріально-побутовий рівень та соціальний статус викладачів. Проаналізовано організаційні засади, зміст та напрями діяльності радянського уряду у справі реформування вищої школи. Простежено суперечливі тенденції, що супроводжували розвиток радянської освіти та впливали на становище викладацьких кадрів за умов формування та функціонування тоталітарної держави.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Висвітлено історію даного періодичного видання, а також проведено його формально-кількісну атрибуцію. На основі тексту часопису, зокрема, краєзнавчої спадщини В.Гериновича, К.Дубняка, В.Кравченка, М.Криворотченка, С.Рудницького, Д.Солов'я, С.Ялі та ін., а також залучення широкої історіографічної бази за темою, архівних документів з'ясовано основні тенденції розвитку краєзнавства в Україні та його роль у розгортанні на організаційному та змістовому рівнях історичних досліджень в Україні 1920 - 1930-х рр.

  Скачати повний текст

Досліджено становлення та розвиток загальноосвітньої школи у 1920 - на початку 1930-х рр. у контексті суспільно-політичного життя України. Визначено місце загальноосвітньої школи в системі народної освіти. Розкрито вплив українізації на формування загальноосвітніх закладів для представників української та інших національностей, що проживали на території України. Проаналізовано наслідки русифікації у галузі шкільництва. Виявлено негативний вплив класової ідеології на навчально-виховну роботу шкіл. Проаналізовано політику владних структур щодо вирішення проблем з впровадження загального обов'язкового початкового навчання та політехнізації. Розглянуто особливості відновлення матеріально-технічної бази школи. Висвітлено кадрову політику наркомату освіти, форми та методи партійно-державного тиску щодо працівників загальноосвітньої школи та учнів.

  Скачати повний текст

Запропоновано дослідницький підхід, що інтегрував методологічні підходи соціальної, інтелектуальної історії й історичної культури. Висвітлено соціальний аспект процесу українізації, проаналізовано суперечності в суспільній свідомості міського та сільського населення в 1920 - 1930-ті рр. Встановлено істотний прогрес в історіографічному переосмисленні проблеми співвідношення модер-, урба- та "українізаційних" процесів в УРСР за часів непу. Удосконалено диференційований підхід до осмислення різновекторних проявів змін у суспільно-політичному та культурно-мистецькому житті міста та села УРСР і розроблено методику історіографічного аналізу суперечностей у суспільній свідомості міського та сільського населення республіки в досліджуваний період.

  Скачати повний текст

Визначено роль і місце інтелігенції в українізаційних процесах 1920 - початку 1930-х рр. Проаналізовано проблеми, які стояли на шляху "українізації" зрусифікованої інтелігенції, встановлено форми та методи, що використовувались для практичної реалізації цього завдання, показано опір, який чинила "українізації" частина російськомовної інтелігенції, та його форми. Розглянуто різноманітні заходи, які здійснювала українська інтелігенція для розширення сфери вживання української мови у різних напрямках суспільного життя - діяльності державного апарату, вищій та середній освіті, науці, літературі, мистецтві, повсякденності. Висвітлено роль представників української інтелігенції у боротьбі за розвиток елітарної української культури, їх небажання приймати "низькопробні культурні зразки" як українську культуру. Доведено, що українська інтелігенція була основною рушійною силою українізаційних процесів не лише в УСРР, але й в інших регіонах СРСР, населених українцями, і саме завдяки їй українізація вийшла за межі, відведені для неї радянським урядом та переросла в національно-культурне відродження. Розглянуто основні засоби та методи радянської влади, спрямовані на підкорення української інтелігенції.

  Скачати повний текст

Досліджено процеси становлення та розвитку книжкового друку в Україні як складової національної культури 1920-х рр. На підставі вивчення й узагальнення архівних джерел, більшість яких вперше введено до наукового обігу, проведено історико-культурологічну реконструкцію процесу розвитку української книговидавничої справи в контексті соціально-культурних зрушень 1920-х рр. Виявлено роль книговидавничої справи як важливого чинника розвитку культуротворчих процесів українського ренесансу 1920-х рр. Визначено найважливіші етапи розвитку книговидавничої діяльності в контексті соціально-культурних зрушень в Україні у 1920-ті рр. Виявлено тенденції зміни змісту та соціального призначення українського друку даного періоду. Визначено видову класифікацію видавництв і виокремлено діяльність кооперативних і приватних. Обгрунтовано доцільність використання досвіду організації видавничої справи 1920-х рр. за сучасних соціально-культурних умов незалежної України.

  Скачати повний текст

Вперше у вітчизняній історіографії досліджено спробу підготовки "Української Радянської Енциклопедії" у 1927 - 1934 рр. Обгрунтовано думку, що проект "УРЕ" під керівництвом М.Скрипника став лише одним з етапів історії вітчизняної енциклопедичної традиції. Розглянуто попередні нереалізовані проекти Всеукраїнської Академії Наук першої половини 1920-х рр. та конкуруюче тогочасне видання - львівську "Українську Загальну Енциклопедію" (1930 - 1935 рр.). Охарактеризовано ідейно-теоретичні засади видання. Показано, що поряд з традиційними комуністичними настановами, "УРЕ" мала національний український характер. Проаналізовано причини, які спричинили уповільнення підготовки видання. Висвітлено вплив різкої зміни національної політики ЦК ВКП(б) початку 1930-х рр. на ліквідацію республіканського енциклопедичного проекту.

  Скачати повний текст

У контексті українського національного відродження досліджено життя та діяльність відомого ученого, історика, краєзнавця, етнографа, мистецтвознавця, шевченкознавця, громадського та просвітницького діяча К.В.Широцького, показано його участь і роль у громадсько-культурному, історико-краєзнавчому, науково-педагогічному житті України та Поділля початку XX ст. У науковий обіг введено значну кількість фактичного матеріалу, насамперед архівних джерел. Систематизовано наукову спадщину ученого та проаналізовано його погляди щодо історичного минулого та культурних надбань українського народу. Простежено процес становлення К.В.Широцького як ученого, розглянуто його участь у діяльності наукових товариств та як організатора краєзнавчих регіональних досліджень. Висвітлено вплив Є.Сіцінського, М.Грушевськго на формування наукового світогляду К.В.Широцького. З'ясовано місце творчої спадщини дослідника в сучасній українській історичній науці та фактично завершено процес наукової реабілітації особи К.В.Широцького.

  Скачати повний текст

На підставі всебічного аналізу широкого кола архівних матеріалів, статистичних джерел, наукових публікацій зроблено спробу комплексного вивчення суті та обумовленості політики українізації, її впливу на громадсько-суспільне та освітньо-культурне життя населення УСРР. Проаналізовано діяльність культурно-освітніх закладів на селі, форми та методи їх роботи, розкрито процес ліквідації неписемності серед селян, розвиток загальноосвітніх шкіл у сільській місцевості. Зроблено висновок, що у період українізації культурно-освітній розвиток українського селянства значною мірою підвищився та якісно змінився у порівнянні з дореволюційним.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено аналізу ролі літературних організацій в суспільно-політичному житті України. На основі багатого фактичного матеріалу досліджується проблема відносин між радянською владою та літературним рухом в Україні в 1920-1932 рр.

  Скачати повний текст

Досліджено істріографію історії масонського руху в Україні на початку XX ст. Здійснено порівняльний аналіз надбань вітчизняної та зарубіжної історіографії та виявлено позитивні та негативні риси праць науковців, що дотримуються різних підходів до висвітлення масонської проблеми, охарактеризовано здобутки та недоліки здійсненої ними джерелознавчої критики та методів дослідження, використаних в їх творах.

  Скачати повний текст

Висвітлено міжнародні аспекти діяльності громадських об'єднань (ГО) УСРР у 1920-х - початку 1930-х рр., розглянуто форми, методи та проблеми здійснення зовнішніх контактів ГО. Визначено особливості міжнародної активності української кооперації, Червоного Хреста, Всеукраїнського товариства культурного зв'язку з закордоном, Центрального бюро пролетарського студентства при Всеукраїнській раді профспілок, місцевих осередків Спілки есперантистів радянських країн, спортивних товариств за умов становлення тоталітарного режиму. Проаналізовано історичний досвід залучення ГО до організаційного забезпечення соціально-економічної імміграції до УСРР та обслуговування політичної імміграції з зарубіжних країн.

  Скачати повний текст

Вперше висвітлено особливості національно-духовного визволення й відродження України. Виявлено специфічні риси шкільної справи за часів Центральної Ради, Гетьманату, Директорії УНР, частково радянської України. На підставі аналізу недоступних раніше архівних матеріалів досліджено концептуальні засади розвитку народної освіти та формування освітянської політики, питання підготовки вчительських кадрів для української школи, проаналізовано функціонування мережі навчальних закладів. Значну увагу приділено проблемі підготовки нової навчальної літератури й заходам щодо матеріально-технічного забезпечення освітніх закладів. Обговорено діяльність системи органів управління зазначеного періоду.

  Скачати повний текст

Досліджується державна політика щодо української наукової і творчої інтелігенції в 20-30-х роках, форми і методи обмеження її інтелектуальної праці. Основна увага, в зв'язку з цим, приділена з'ясуванню основних етапів формування і становлення політичної цензури, її основних напрямків. Стверджується, що інститут політичної цензури завжди залишався дієвим засобом впливу на добір, зберігання, розповсюдження та споживання соціальної інформації. Таким же незмінним залишались і функції цензури - контроль, охорона, санкція, регламентація, репресія, але значення їх змінювалося в часі, в залежності від політичної кон'юнктури. Тому, в різні часи табулювалися ті чи інші проблеми, факти, особистості, замовчувалися цілі історичні періоди. Висвітлюються структурні реорганізації в науково-дослідних установах, культурно-освітніх закладах, творчих організаціях, громадських об'єднаннях, а також хід і наслідки кадрових чисток, застосування щодо інтелігенції жорстких репресивних заходів.

  Скачати повний текст

Уперше у вітчизняній історіографії здійснено дослідження, об'єктом якого є обновленський рух в Україні. Базуючись на значному масиві джерел, вивчено генезу та розвиток ліберального церковного руху, висвітлено процес його трансформації в бюрократичну, політично заангажовану обновленську Церкву. Проаналізовано чинники фіктивного симбіозу більшовицького уряду з представниками новаторськи налаштованого кліру. Систематизовано дані про головні організаційні заходи обновленства - Всеукраїнські Собори 1923 р. і 1925 р., Передсоборну нараду 1924 р. З'ясовано долі обновленських митрополитів Пімена (Пєгова), Йосипа (Кречетовича), Олександра (Чекановського) та деяких інших діячів руху.

  Скачати повний текст

Вперше проаналізовано політичні, господарські, культурні процеси 1920 - 1930-х рр., спрямовані на трансформацію повсякденного життя українського села. З'ясовано, що докорінна зміна побуту селян була пов'язана з колективізацією сільського господарства. Доведено, що саме штучне впровадження соціалістичного устрою призвело до кардинальних змін у масовій свідомості сільського населення. Вперше на підставі вивчення усних свідчень сучасників і використання методів регресійного та кореляційного аналізу комплексно досліджено основні витрати селян, їх харчування, житловий фонд, санітарний стан і певні аспекти дозвілля та процесу задоволення духовних потреб селян у 1920 - 1930-х рр. Проаналізовано вплив трансформації побуту та дозвілля на традиційну культуру українського села у даний період. Зроблено висновок, що більшовицька політика зміни побуту та дозвілля українських селян призвела до втрати ними почуття господаря землі, знищення народних обрядів і звичаїв, які становили основу національної культурної традиції.

  Скачати повний текст