Розглянуто проблеми дослідження інституту місцевого самоврядування як форми народовладдя. Виявлено особливості, які впливають на функціональну спроможність і дієвість даного інституту в Україні. Здійснено когнітивну редукцію емпіричної бази з існування різноманітних систем самоврядування та виокремлення їх базових моделей. Запроваджено категорії "система-образ" (модель) і "прообраз" (реальна система самоврядування), визначено та запропоновано класифікацію гібридних систем місцевого самоврядування, введено поняття та надано визначення "моделеутворювальної системи". Показано, що трансформаційні процеси систем місцевого самоврядування, які охопили країни Європи, призвели до значної втрати самобутності й оригінальності власних систем. Зазначено, що такі держави, як Іспанія, Італія, Ізраїль, Скандинавські країни, Лівія сформували свої власні традиції, установивши особливі системи взаємовідносин з державними інститутами. Розглянуто процеси формування місцевого самоврядування в Україні з часів Київської Русі до сьогодення. За результатами аналізу вітчизняної законодавчої бази, яка регулює систему місцевого самоврядування, висвітлено проблеми неузгодженості дій і дублювання повноважень між різними гілками влади в Україні.

  Скачати повний текст

Досліджено генезу розвитку демократизаційних процесів, нові умови у розбудові системи міжнародних відносин, які склалися після руйнування "біполярного" світу. Акцентовано увагу на створенні безпечних умов співіснування суб'єктів міжнародних відносин у спільному світовому просторі.

  Скачати повний текст

Розглянуто систему стримувань і противаг як набір інструментів впливу на дії інших учасників політичного процесу у кожного з органів влади в сучасних демократичних країнах, які згруповані в єдине ціле - мережу для запобігання концентрації влади одним з них, а також об'єднання зусиль для досягнення спільної мети - ефективного здійснення влади в державі. Систему стримувань і противаг проаналізовано в контексті еволюції політичної влади, а також політичної думки та теорії демократичного процесу. Висвітлено вплив форми правління та територіальної організації влади на модель системи стримувань і противаг. Обгрунтовано необхідність розробки оптимальної моделі системи стримувань і противаг для умов сучасної України, яка базується на мережевій структурі, передбачає зміцнення президентської влади та посилення ролі регіонів з подальшою можливістю введення двопалатного парламенту.

  Скачати повний текст

Встановлено, що особливості трактування феноменів довіри та легітимації, їх взаємодії за умов сучасної демократії полягають у поглибленому дослідженні чинників формування й підтримання довіри. Доведено, що легітимація влади виступає постійним процесом, який забезпечує підтримку влади зі сторони суспільства, дозволяє їй проводити стратегічний курс поступу держави, забезпечувати стабільність і плюралістичність розвитку суспільства. Визначено наявність особливостей впливу довіри на легітимацію влади за умов політичних трансформацій сучасної України. Доведено, що українське суспільство в процесі свого розвитку поєднувало різні види модифікацій своєї легітимації від традиційного до харизматичного з застосуванням ідеологічних, маніпулятивних та агітаційних механізмів.

  Скачати повний текст

Досліджено феномен ліберальної демократії, умови її формування й особливості становлення. Узагальнено концептуальні підходи щодо генези ліберальної демократії у контексті аналізу ліберальної та неліберальної демократії, виокремлено її базові моделі та розглянуто особливості її становлення у перехідних суспільствах. Висвітлено детермінанти формування ліберальної демократії та пріоритетні напрями втілення ліберально-демократичних практик у державотворчих процесах України.

  Скачати повний текст

Визначено конституційні ознаки та параметри демократії й її якісний потенціал. Висвітлено концептуально-методологічні засади демократії як процесу переходу до демократії. Висвітлено передумови та сприятливі чинники демократизації суспільства, її шляхи та структурні фази. Проаналізовано американську демократію, виявлено особливості та спільні риси демократизаційних процесів у країнах Центральної та Східної Європи, в Україні та країнах ісламського світу.

  Скачати повний текст

Досліджено процес створення сучасних інтегрованих міждержавних об'єднань з метою формування в межах інтеграції єдиного (спільного) правового простору для захисту міжнародно-правовими засобами певних спільних політичних і правових цінностей, серед яких особливу увагу привертає демократія. Зазначено, що включення РЄ до таких цінностей демократії стало важливою передумовою розвитку європейського співробітництва у зміцненні демократії у її загальноєвропейському розумінні та створеннні ВК. Розглянуто функції, структуру, правову природу й юридичне значення актів Європейської Комісії "За демократію через право", а також основні напрями діяльності ВК і співробітництво України з ВК.

  Скачати повний текст

Наведено теоретичне узагальнення і нове розв'язання наукової задачі, виявлене в особливостях технологій лобізму. Розкрито зміст понять дослідження: "лобізм", "лобіст", "логролінг", "лобіювання". Визначено критерії класифікації лобіювання та їх характеристику, конкретизовані функції, типи, специфіку механізму лобіювання. Узагальнено зміст, принципи та умови діяльності лобістських структур в Україні. З'ясовано специфіку діяльності громадських організацій як суб'єктів лобізму в контексті становлення громадянського суспільства в сучасній Україні. Проаналізовано специфіку механізму лобістської діяльності у США, Німеччині, Великобританії, Україні, що доводить: лобізм - позитивне явище, яке посилює легітимність парламенту, сприяє обміну інформацією між парламентарями та громадськістю, виконує представницьку функцію, підвищує ефективність прийнятих рішень. Уточнено основні етапи становлення лобізму, конкретизовано основні принципи формування та коло діяльності лобістських структур в Україні, їх ефективність за умов політичної та економічної трансформації. Вперше запропоновано формулювання та тлумачення поняття "інститут політичного лобізму".

  Скачати повний текст

Здійснено політологічний аналіз співвідношення влади та самоврядування на засадах нової соціогуманітарної парадигми, яка історично притаманна українському народові, вітчизняній суспільно-політичній думці та грунтується на поєднанні зусиль всіх суспільних наук в дослідженні процесів та явищ суспільного життя. Визначено методологію науково-практичного аналізу соціально-політичних явищ, що відповідає сучасній соціогуманістичній парадигмі, запропоновану І. Пригожиним методологію дослідження нерівноважних систем, яка спирається на нелінійність процесів, ймовірність варіантів розвитку, випадковість. Розроблено теоретичну модель політичного управління сучасною країною, засновану на взаємодії влади та самоврядування. Теоретичними засадами механізму впровадження даної моделі в політичну практику сучасних держав є принципи децентралізації, субсидіарності, соборності, контролю. Дана модель передбачає посилення ролі влади на національному рівні, збалансування відносин між владою та самоврядуванням на регіональному та зміцнення самоврядування - на місцевому рівні.

  Скачати повний текст

Розкрито особливості утворення, функціонування та розвитку політичних коаліцій у плюралістичних суспільствах. На підставі аналізу праць вітчизняних і зарубіжних фахівців з застосуванням комплексної методики, визначено, що політичні коаліції доцільно розглядати у контексті електоральних циклів і класифікувати їх на перед- та післявиборні. Запропоновано розглядати коляційний процес як сукупну діяльність суб'єктів політичних відносин, пов'язану з утворенням, функціонуванням і зміною політичних коаліцій. Виокремлено етапи коаліційного процесу - конституювання, функціонування, розвиток, розпад. Показано, що етапи створення, функціонування, розвитку, розпаду перед- і післявиборних політичних коаліцій формують цикл коаліційного процесу. Встановлено, що перед- та післявиборний цикли буття політичних коаліцій формують специфічний мегацикл коаліційного процесу. Визначено, що інституційний дизайн надає заохочувальні або стримувальні стимули до коаліційної взаємодії. Виділено блокову та власне коаліційну форми коаліційного процесу. Встановлено основні чинники коаліційної поведінки - потенціал учасників коаліції та їх ідеологічну близькість. Проаналізовано перебіг коаліційного процесу в Україні.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний аналіз процесів впровадження засад електронної демократії з визначенням особливих характеристик цього процесу в Україні на сучасному етапі. Визначено основні характеристики електронно-демократичної парадигми, до яких відносяться наявність мережного характеру, всеохоплення та технологічна складність процесу. Проаналізовано характерні ознаки форм електронної демократії та визначено їх негативні аспекти. Вивчено напрями формування електронної демократії в Україні та умови її реалізації, якими виступають мережна організація суспільства, ефективно працюючий зворотній зв'язок і високий рівень технологічної оснащеності державного апарату.

  Скачати повний текст

Розкрито теоретико-методологічні засади вивчення нормативно-процедурних умов політичної стабільності на засадах поєднання методології неоінституціоналізму та транзитології. Розкрито інституційні виміри становлення умов політичної стабільності та процеси становлення в Україні демократичних процедур як чинників політичної стабільності. Виокремлено основні чинники становлення політичної стабільності в Україні й їх нормативно-процедурний вимір. Акцентовано увагу на функціях норм і процедур у транзитному суспільстві. Досліджено тенденції інституційної трансформації в Україні. Обгрунтовано критерії політичної стабілізації у транзитних суспільствах. Розкрито основні тенденції трансформації інституційної системи в Україні.

  Скачати повний текст

Запропоновано авторське тлумачення поняття "парламентська опозиція" як інституту функціонування сучасної демократії, метою якого є артикуляція інтересів і цінностей, які не представлені в діяльності правлячого режиму. На новому теоретичному рівні та фактологічному матеріалі розкрито роль інституту парламентської опозиції у функціонуванні демократичних політичних систем і визначено її базові функції. Визначено чинники, які впливають на ефективність парламентської опозиції, серед яких: законодавчо закріплене та гарантоване право на свободу об'єднань, зібрань, думок; врахування прав парламентської меншості під час прийняття рішень; залучення на бік парламенту опозиційних верств населення через мобілізацію громадської думки; дотримання опозицією конституційно-правових вимог парламентських процедур; згуртованість опозиційних сил і наявність в них авторитетних лідерів. Проаналізовано основні моделі парламентської опозиції в демократичних системах Великобританії, США, Франції, Німеччини, Ізраїлю та країн Скандинавії, виявлено їх переваги та недоліки. Вперше уточнено хронологію етапів формування вітчизняної політичної опозиції. Визначено чинники, які обмежують ефективність парламентської опозиції в Україні.

  Скачати повний текст

Здійснено політологічне дослідження проблем легітимності влади у контексті їх впливу на політичну стабільність суспільства, висвітлено їх значення у процесі політичної модернізації. Розкрито теоретико-методологічні основи аналізу легітимності влади та сформульовано визначення цього поняття. У порівняльному аспекті проаналізовано зміст і положення про необхідний характер зв'язку між легальністю та легітимністю публічної влади за умов демократичних політичних режимів. Досліджено специфіку легітимаційних процесів у ході модернізації політичної системи, а також вплив рівня легітимності на політичну модернізацію, причини виникнення кризи легітимності та делегітимації. Доведено, що основним засобом забезпечення політичної стабільності за умов політичної модернізації є налагодження функціонування демократичних механізмів легітимації влади, а також забезпечення розвитку громадянського суспільства як основного суб'єкта її легітимації

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження явища тероризму в контексті цивілізаційних процесів. Уперше зроблено спробу розглядати його як одну зі специфічних форм відносин між індивідами, суспільствами, або між певними режимами правління та громадянами. Досліджено формат "тероризм - антитероризм - цивілізаційний розвиток - демократія - ісламізм - глобалізація - геополітика", що дозволило визначити тероризм як явище, іманентне процесам розвитку, тобто спростувати існуючий стереотип сприйняття як суто деструктивного. Одновимірна парадигма зумовила акцентування уваги на наслідковому аспекті проблеми, що призвело до її відсутності щодо причинних аспектів (цивілізаційного та понятійно-дефініційного, отже, до перервності логічного причинно-наслідкового зв'язку). Запропоновано альтернативний концептуальний підхід, який грунтується на сприйнятті тероризму як складного суспільно-політичного явища, яке виконує у процесах розвитку специфічну рольову функцію, тобто не лише суто деструктивну. Проведено компаративістський аналіз з'ясування ступеня причетності до явища тероризму стабільних, розвинутих політичних систем і суспільств перехідного періоду, на підставі якого спростовано тезу про більшу вразливість синдромом тероризму саме стабільних систем. З урахуванням наслідків застосування антитерористичних методів силової боротьби з тероризмом зроблено висновок, що це лише паліативні заходи протистояння цьому суспільному явищу, оскільки не дають можливості усувати корінні причини його проявів у міжнародному масштабі. Участь України в антитерористичній кампанії відповідає її стратегічним імперативам входження до кола цивілізованої спільноти, тобто іміджеві держави, яка робить певний внесок до забезпечення миру та стабільності у світі.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний політологічний аналіз вітчизняного досвіду політичної участі громадян за умов демократичного транзиту. Вперше в українській політології розкрито сутність структурно-функціональних і соціокультурних чинників, що визначають динаміку та форми демократичної політичної участі в Україні періоду посткомуністичної трансформації. Розкрито характеристики політичної участі як різновиду соціальної дії за методологією М.Вебера. Обгрунтовано визначення поняття "політична участь" у контексті філософських категорій "стихійність", "свідомість", "якість", "кількість" і "міра". Розкрито теоретичне та методологічне значення класичних і сучасних концепцій демократії, демократизації й електоральної участі для визначення сутнісних характеристик політичної учасні українських громадян за умов демократичного транзиту. Виявлено особливості електоральної активності громадян у контексті партійно-політичної інтенсифікації. На підставі аналізу емпіричних даних не виявлено існування розколу в українському суспільстві.

  Скачати повний текст

Висвітлено теоретико-методологічні засади аналізу свободи та демократичної політичної системи. Обгрунтовано місце та роль свободи у функціонуванні сучасних демократичних політичних систем. Розкрито основні напрями забезпечення свободи у демократичній політичній системі. Наголошено на потребі врахування складного взаємозв'язку свободи та демократії, що зумовлює ширше розуміння політичної свободи. Запропоновано визначення демократичної політичної системи. Висвітлено напрями обмеження політичної свободи як чинника демократичної політичної системи у процесі розвитку ліберально-демократичних країн Заходу. Доведено, що зменшення ролі політичної свободи призводить до кризи даної системи. Наведено результати щодо причин і проявів неефективності сучасної ліберальної демократії. З'ясовано особливості свободи як чинника становлення демократичної політичної системи в Україні. Доведено провідне значення свободи у духовній сфері суспільства для функціонування західноєвропейських і перехідних політичних систем. Запропоновано шляхи забезпечення свободи у сучасній демократичній політичній системі.

  Скачати повний текст

Розглянуто основні концептуальні підходи, обгрунтовано методологічну базу для вивчення світової політики за умов глобалізації і, відповідно, міжнародних неурядових організацій (МНУО) як суб'єктів світової політики за нових умов. Доведено, що зміна структури міжнародних відносин, поява нових типів міжнародних дійових організацій і зміна співвідношення між новими та традиційними організаціями, трансформація ролі міжнародних неурядових організацій як суб'єктів світової політики взаємопов'язані з процесами глобалізації, які зумовили перебудову політичної системи світу. Здійснено аналіз причини зростання суб'єктності МНУО у сучасній світовій політиці. Установлено найбільш ефективні методи та форми взаємодії МНУО з міжурядовими організаціями й урядами, ознаки неурядових організацій як інституту громадянського суспільства, їх значення для розвитку та зміцнення демократії. Визначено переваги міжнародних НУО у світовій політиці. Для більш повного вияву потенціалу МНУО запропоновано розробити більш чіткі механізми їх міжнародного визнання, зокрема, офіційне закріплення за ними відповідного правового статусу. Проведено аналіз діяльності МНУО в Україні. Розроблено рекомендації щодо вдосконалення деяких законодавчих актів, зокрема, створення стабільних і професійно побудованих механізмів співробітництва держав і МНУО.

  Скачати повний текст

Досліджено неконвенційні форми політичної участі у контексті політичної модернізації. Уточнено зміст поняття "неконвенційна політична участь". Удосконалено методологію дослідження неконвенційної участі у перехідних політичних системах. Встановлено, що конкретна форма політичної участі визначається типом політичної культури та ступенем її розвиненості. Запропоновано класифікацію політичної участі за суб'єктом, об'єктом, ресурсами та засобом впливу суб'єкта на об'єкт. Виявлено, що масштаб неконвенційної участі є показником ступеня ефективності політичної системи. Розкрито особливості різних форм політичної участі у політичних системах, що знаходяться у нестабільному стані. Визначено основні мотиви неконвенційної участі у політичних системах у перехідний період.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження еволюції політичного режиму Республіки Білорусь у період незалежності. Систематизовано основні теоретико-методологічні підходи щодо визначення проблем політичної трансформації, поняття політичного режиму. Виявлено взаємозв'язок відсутності сформованої національної ідентичності білорусів і характеру політичних процесів у пострадянський період. Розглянуто особливості здійснення внутрішньої та зовнішньої політики Білорусі після проголошення незалежності у 1991 р., простежено етапи концентрації влади навколо інституту президента. Розглянуто систему формування та функціонування влади після прийняття нової редакції Конституції у 1996 р., досліджено взаємодію політичної влади з інститутами громадянського суспільства. Доведено, що починаючи з 1994 р. у країні формується специфічна білоруська модель політичного режиму, яка після референдуму 1996 р. набирає ознак авторитаризму неорадянської модифікації.

  Скачати повний текст