Проаналізовано характер впливу соціокультурних особливостей західного регіону України на процеси інституціоналізації громадянського суспільства. Охарактеризовано формування та розвиток громадських організацій як базового інституту громадянського суспільства. Досліджено взаємодію інститутів громадянського суспільства з органами влади, процес розвитку інформаційних інститутів та особливості функціонування системи громадського контролю. Доведено, що в західному регіоні України процес інституціоналізації громадянського суспільства може визначатися в категоріях відродження та пов'язаний з соціокультурними особливостями даного регіону.

  Скачати повний текст

Досліджено специфіку ідеї громадянського суспільства у контексі концептуальних принципів поліетнічної держави XXI ст. Встановлено можливість її реалізації за умови наявності громадянської єдності та солідарності етнічних груп населення. На підставі розгляду проблем громадянської ідентичності у процесі формування демократичних цінностей визначено шляхи імовірного становлення громадянської згоди в Україні (Криму). Виявлено позитивний вплив на формування громадянського суспільства таких чинників, як діалог культур і конфесій, активізація діяльності етнокультурних громад, місцевого самоврядування та суспільних організацій.

  Скачати повний текст

Відзначено, що демократичні процеси, що розгортаються у процесі становлення громадянського суспільства, змінюють роль, призначення та загальну ідеологію діяльності правозахисних органів, які з засобів тиску на особистість, характерному тоталітарним суспільствам, поступово перетворюються в інститути її правової підтримки, забезпечення свободи життєздійснення у вільному суспільстві. Визначено напрямки трансформації ідеології та культури діяльності правозахисних органів: посилення відповідальності правозахисних органів перед особистістю, пом'якшення кримінальної політики та судової практики; демократизація правозахисних органів; грунтовний правовий супровід діяльності правозахисних органів; досягнення стабільності правового регулювання; можливість введення норм застосування звільнення від кримінальної відповідальності та покарання (звільнення від відбування покарання з випробуванням). Запропоновано тезу, що громадянське суспільство модернізує виховну та освітню політику і практику правозихисних органів, сприяє утвердженню в їх діяльності принципів: демократизації, толерантності, справедливості, полікультурності, ідеологічної неангажованості, відкритості. Наведено рекомендації щодо розширення та поглиблення зв'язків відповідних правозахисних органів з засобами масової інформації та громадськими організаціями.

  Скачати повний текст

Досліджено політичні передумови та чинники формування соціальної держави. З'ясовано, що концепція соціальної держави стала відповіддю на критику недосконалості ліберального типу держави та розвинулася в результаті доповнення класичних ліберальних ідей соціалістичними ідеями необхідності опіки державою всіх громадян, забезпечення їх соціальних прав. Охарактеризовано основні ознаки соціальної держави: формування та ефективне функціонування соціально-орієнтованої ринкової економіки. Обгрунтовано, що основними політичними передумовами становлення західних соціальних держав є демократичний політичний режим, розвинене громадянське суспільство, правова держава та політика соціал-демократичних партій. Виявлено, що здійснення політики соціального партнерства соціал-демократичними партіями стало визначальним політичним чинником розбудови західних соціальних держав. Розкрито сутність політики соціального партнерства як системи дій, спрямованих на гармонізацію соціально-трудових відносин і запобігання конфліктам між найманими працівниками та роботодавцями.

  Скачати повний текст

Комплексно проаналізовано процеси формування та функціонування громадянського суспільства в сучасному соціумі. Визначено суть, структуру, функції громадянского суспільства. Розглянуто новітні тенденції взаємовідносин громадянського суспільства та держави в розвинутих демократичних країнах. Досліджено співвідношення процесів формування громадянського суспільства та модернізації. Виявлено залежність між типом модернізації та способом формування громадянського суспільства. Проаналізовано соціополітичні умови та чинники зазначеного формування в Україні, визначено пріоритетні напрямки та завдання його подальшого розвитку.

  Скачати повний текст

Простежено еволюцію змісту поняття "громадянське суспільство", розкрито зміст сучасних підходів до визначення його сутності, особливостей становлення за умов посттоталітарної трансформації. Встановлено, що головна суперечність процесів становлення інститутів громадянського суспільства в Україні полягає в невідповідності між вже набутими формами демократичного впливу громадянського суспільства на державу й їх реальним недемократичним змістом. Доведено, що теоретичне оформлення уявлень щодо громадянського суспільства та його ролі як соціального середовища особистості та суб'єкта взаємодії з державою було започатковано в епоху античності. Проаналізовано становлення та розвиток теорії громадянського суспільства домодерної, модерної та новітньої парадигм.

  Скачати повний текст

Проаналізовано взаємозв'язок громадянського суспільства й етнонаціональних феноменів. Досліджено соціально-філософський аспект поєднання етнічної спільноти та раціонального характеру громадянського суспільства у процесі національної інтеграції. Розглянуто зв'язок між реалізацією механізмів громадянського суспільства (комунікативно-дискурсивної практики, взаємодії на горизонтальному рівні, соціальної солідарності) та гармонізацією міжетнічних відносин. Визначено, що досягнення взаємопорозуміння між різними за етнічними та культурними орієнтаціями індивідів передбачає активну соціальну взаємодію та повагу до свободи і цінностей кожної особистості. Досліджено місце та роль громадянського суспільства у процесі творення європейських і української націй. Обгрунтовано, що усвідомлення цінності свободи, формування громадських інституцій, досвіду всезагального волевиявлення доповнює етнокультурні зв'язки спільноти у ході утвердження нації. Відзначено необхідність залучення громадянського суспільства до вирішення міжнаціональних проблем на глобальному рівні. Доведено, що дотримання правових відносин у національній сфері є важливою засадою оптимізації розвитку громадянського суспільства в Україні.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність влади як самодостатнього соціального інституту, до якого рівною мірою мають відношення держава та громадянське суспільство. Досліджено генезис, природу, зміст, форми, види та різновиди влади. Показано роль влади у громадському суспільстві як чинника самоорганізації родового життя людини, а в державі - як інструмента організації соціальних процесів. Досліджено діалектику самоорганізаційного й організаційного впливу на формування громадського суспільства. Встановлено, що влада є параметром управління у самовідтворенні соціального організму України. На прикладі дослідження сучасної політичної реальності доведено, що влада впливає на трансформацію українського суспільства, зокрема, визначено місце розвинутого архетипного рівня системи саморегуляції у структуруі соціального організму України, оскільки його нормативний рівень ще тільки формується. Обгрунтовано необхідність вивчення специфіки існування влади на мегарівні та нового типу інформаційно-знакової регуляції соціальних процесів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано концепт громадянського суспільства, як особливої системи соціально-політичних відносин. На підставі системного підходу висвітлено принципи побудови та структурні особливості моделей громадянського суспільства в контексті їх використання для аналізу суспільних процесів. Показано залежність функцій громадянського суспільства від форм його організації, доведено потребу розрізнення інтеракційних і організаційних систем, а також розмежування дискурсивних і функціональних складників у моделюванні громадянського суспільства. Розроблено типологізацію сучасних моделей громадянського суспільства, а також сформульовано методологічні засади для подальшого моделювання громадянського суспільства з урахуванням системних закономірностей.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Показано, що економічні та політичні цілі конверсії різноманітні та являють собою систему взаємопов'язаних, але різних за характером і складністю завдань, серед яких перехід підприємств Воєнно-промислового комплексу (ВПК) на випуск цивільної продукції не завжди є пріоритетним. Проаналізовано теорію та практику здійснення конверсії у країнах Заходу, в СРСР, Росії, Україні, на основі чого розроблено моделі механізмів її здійснення ("перманентна", "адміністративна", "ринкова"), визначено їх характерні риси та політичні наслідки. Запропоновано комплексну модель транформаційної конверсії, більш адекватної для здійснення за конкретних умов України у період якісних змін суспільства, зокрема, політичних. Обгрунтовано висновок про істотну відмінність конверсії ВПК в індустріальному та постіндустріальному суспільствах. Доведено необхідність формування нового, інноваційного та гнучкого, ВПК, адекватного проблемам та екологічним можливостям України, а також новим політичним умовам. Встановлено, що конверсія є одним із засобів формування демократичної політичної системи та громадянського суспільства, механізмом створення та використання різних форм представництва інтересів ВПК (територіальних, електоральних, функціональних і корпоративних), їх інституціалізації та легітимізації, формулювання та маніфестування суб'єктами конверсії своїх цілей, завдань та інтересів, а також їх реалізації шляхом взаємних поступок і досягнення консенсусу. Доведено, що одним із механізмів здійснення конверсії, найбільш адекватним конкретно-історичним умовам України, є формування соціополісів на базі підприємств ВПК як форми випереджаючого соціального розвитку.

  Скачати повний текст

Виявлено теоретико-методологічні особливості цивілізаційного лобізму як чинника політичної культури в концептуальному та прикладному вимірах. Проведено теоретичні та методологічні дослідження даної проблеми, узагальнено підходи зарубіжних і вітчизняних представників політологічної думки, проведено експертні дослідження й одержано певну фактологічну базу. Систематизовано та структуровано теоретичні підходи до понять "лобізм", "лобі-групи", "ghovernment relaions", "public affairs". Розглянуто доробок вітчизняних науковців щодо концепцій лобізму як чинника політичної культури суспільства. Розглянуто європейську специфіку лобізму на національному та наднаціональному рівнях. Визначено особливості лобіювання у традиціях політичної культури Великої Британії, Французької Республіки, Федеративної Республіки Німеччина, Литовської Республіки та Республіки Польща. Увагу приділено проблемі легітимації лобіювання в Україні шляхом аналізу політико-правотворчих документів і практики лобіювання в Україні. Доведено, що проблеми легітимації лобізму в Україні зумовлені значною мірою відсутністю чітко визначених політичних ідеалів щодо принципів взаємодії політичних інститутів з лобі-групами та громадянським суспільством.

  Скачати повний текст

Запропоновано та обгрунтовано динамічну модель правової держави, зумовленої характером модернізації суспільства та його переходом від тоталітарного режиму до демократії. Доведено, що ефективність правового регулювання політичних відносин у суспільстві перехідного типу визначається не лише рівнем соціально-економічного розвитку та правової свідомості, а і рівнем розвитку громадянського суспільства. Зазначено, що на певному етапі воно стає суб'єктом, який впливає на функціонування держави як системи адміністративних і силових інститутів, обмежених правовими законами. Визначено, що держава стає правовою лише тоді, коли з'являється паритетність у відносинах між громадянським суспільством і владою, що досягається шляхом її легітимізації, тобто представницького народовладдя. Показано, що з позицій даних вимог, Україна лише стає правовою державою, формує відповідні органи, структури та інститути влади.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми застосування системного підходу для дослідження державно-правових явищ, основних конституційних ознак сучасної української держави. Запропоновано всю систему соціальних функцій держави назвати об'єднувальним терміном "соціально-захисна функція" (основна), а її складові (неосновні функції) - терміном "соціальні функції". Розглянуто проблеми, пов'язані з особливостями визначення категорій системного підходу для дослідження складних соціальних систем державно-правового змісту. Сформульовано особливості та умови розбудови демократичної, соціальної, правової держави в їх системному зв'язку. Проаналізовано та доведено взаємозалежність становлення та розвитку вказаних ознак в українському соціальному просторі. Обгрунтовано, що демократія є головною якісною рисою суті держави та визначає загальну позитивну оцінку всіх інших соціально-правових явищ.

  Скачати повний текст

Здійснено загальнотеоретичні дослідження проблеми співвідношення та поєднання умов і принципів соціальної та правової держави у межах єдиної концепції державно-правового будівництва, взаємозв'язку та взаємодії з громадянським суспільством. Розкрито суть понять та розглянуто ознаки правової та соціальної держави. Проаналізовано зміст моделей соціальної держави. Визначено систему факторів, що зумовлюють специфіку формування соціальної правової державності у різних країнах світу.

  Скачати повний текст

Досліджено феномен корпоративізму як модель взаємодії держави та громадянського суспільства за умов індустріального суспільства. Розглянуто ефективність і перспективу цього явища в постіндустріальному суспільстві на підставі виявлення тенденцій трансформації держави та громадянського суспільства. Досліджено еволюцію історичних форм корпоративізму, виявлено його місце та значення в європейській політичній традиції. Запропоновано визначення цього суспільно-політичного феномену. З'ясовано практику неокорпоративних взаємодій та проаналізовано політичні умови неокорпоративізму. Доведено, що процес соціально-політичних перетворень, що відбувається в ураїнському суспільстві, зумовив виникнення бюрократично-фінансової моделі корпоративізму, який перетворюється у його крайню форму - олігархічний корпоративізм.

  Скачати повний текст

На базі інтегративної методології проведено цілісний соціально-філософський аналіз ідеї громадянського суспільства (ГС) та базових підстав її практичного здійснення. Обгрунтовано ідею, що трансформація суспільних відносин здійснюється у процесі зміни влади авторитету на авторитет влади. Розглянуто тенденцію генези сучасної держави - новий стан влади авторитету, яка забезпечується єдністю влади права та ГС, де вертикаль і горизонталь системи координат розвитку суспільства перебувають не в протиборстві, а у взаємозв'язку, взаємодії та взаємозумовленості. Досліджено підходи до здійснення ідеї ГС через базову основу та структуротвірні його елементи, якими є середній клас та інтелігенція. Набула подальшого розвитку концепція суверенної особистості як самоцінності ГС, становлення якого відбувається та тлі антропологічного кризи, що охопила всі рівні та смисли людського існування. Для виходу з кризи та досягнення громадянської злагоди запропоновано інноваційну концепцію гуманітарної освіти в сучасному суспільстві. Обгрунтовано необхідність введення гуманітарної експертизи проектів суспільного облаштування.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний аналіз формування громадянського суспільства та соціальної роботи як цілого, а також як частини у структурі соціального організму країни. Установлено їх єдину природу, структурні відмінності та функціональні залежності. Визначено топологічні параметри між ними та функціональні залежності між соціальною роботою та елементами алгоритму саморозгортання громадянського суспільства, установлено фази прямої та зворотної їх взаємодії. Розглянуто механізм взаємодії соціальної роботи та громадянського суспільства, виділено фази прямого (особистість людини - сім'я) - перехідного (трудові колективи) - зворотного (середній клас - еліта) руху. Виокремлено провідний фактор оптимізації формування громадянського даного суспільства засобами соціальної роботи в Україні - реалізація соціальних прав людини на основі Конституції (право у сфері житла, соціального захисту, зайнятості, охорони здоров'я та освіти), що призводить до зростання рівня соціальності української держави та реально сприяє можливості вступу її до Ради Європи.

  Скачати повний текст

Проведено політологічне дослідження принципів станговлення громадянського суспільства західноєвропейського типу в Україні. Обгрунтовано, що громадянське суспільство в Київській Русі мало суспільний характер, тобто охоплювало всі сфери суспільного й приватного життя різних груп населення, було відносно розвиненим і відповідало європейським формам. Доведено, що розвиваючись під впливом філософських і політичних ідей Західної Європи та Росії, оригінальна вітчизняна політологічна думка, яка стала ідейно-теоретичним фундаментом громадянського суспільства в Україні. Розглянуто перші теорії громадянського суспільства у філософській та політичній думці Західної Європи та Росії, практику, теорію, а також новітню концепцію громадянського суспільства західноєвропейського типу та його сучасний стан.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний аналіз моделі правової держави в історико-правовому, теоретико-правовому та нормативно-правовому аспектах, розглянуто сучасні проблеми її практичної реалізації у конституційно-правовій практиці зарубіжних держав та України. Вперше виділено три базові складові дослідження феномену праводержавності та запропоновано шляхи взаємоузгодження різних теоретико-методологічних підходів щодо формування концепту правової держави в сучасній юридичній науці. Розроблено загальну класифікаційну модель методів дослідження правової держави, розкрито зміст застосованих у сучасній юридичній науці формального та матеріального підходів щодо визначення сутності поняття правової держави. Здійснено порівняльний аналіз різних моделей правової держави, досліджено співвідношення процесів практичної реалізації моделей правової та демократичної держави. Визначено тенденції розвитку праводержавності за сучасних умов вітчизняного державотворення, розглянуто базові проблеми практичної реалізації моделі правової держави та запропоновано конкретні шляхи їх вирішення. Встановлено критерії визначення ефективності процесів формування праводержавності в Україні.

  Скачати повний текст