Досліджено теоретичні та практичні проблеми співвідношення соціальної правової держави і громадянського суспільства в сучасній Україні. Проаналізовано генезу та розвиток політико-правових концепцій, пов'язаних із загальним становищем громадянського суспільства. Розглянуто у ретроспективі становлення феномену правової держави. Обгрунтовано та сформульовано актуальні напрями побудови соціальної правової держави і громадянського суспільства. Розглянуто ознаки соціальної правової держави за умов сучасної України.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми застосування системного підходу для дослідження державно-правових явищ, основних конституційних ознак сучасної української держави. Запропоновано всю систему соціальних функцій держави назвати об'єднувальним терміном "соціально-захисна функція" (основна), а її складові (неосновні функції) - терміном "соціальні функції". Розглянуто проблеми, пов'язані з особливостями визначення категорій системного підходу для дослідження складних соціальних систем державно-правового змісту. Сформульовано особливості та умови розбудови демократичної, соціальної, правової держави в їх системному зв'язку. Проаналізовано та доведено взаємозалежність становлення та розвитку вказаних ознак в українському соціальному просторі. Обгрунтовано, що демократія є головною якісною рисою суті держави та визначає загальну позитивну оцінку всіх інших соціально-правових явищ.

  Скачати повний текст

Проведено політологічне дослідження принципів станговлення громадянського суспільства західноєвропейського типу в Україні. Обгрунтовано, що громадянське суспільство в Київській Русі мало суспільний характер, тобто охоплювало всі сфери суспільного й приватного життя різних груп населення, було відносно розвиненим і відповідало європейським формам. Доведено, що розвиваючись під впливом філософських і політичних ідей Західної Європи та Росії, оригінальна вітчизняна політологічна думка, яка стала ідейно-теоретичним фундаментом громадянського суспільства в Україні. Розглянуто перші теорії громадянського суспільства у філософській та політичній думці Західної Європи та Росії, практику, теорію, а також новітню концепцію громадянського суспільства західноєвропейського типу та його сучасний стан.

  Скачати повний текст

Досліджено розвиток теорії громадянського суспільства та підходи до структуризації його політичного простору в світовій та вітчизняній політичній думці. Запропоновано періодизацію етапів становлення громадянського суспільства в перехідний період. Відмічено, що порушення балансу між процесами становлення громадянського суспільства та розвитку інститутів держави має негативні наслідки для утвердження демократії в Україні. Визначено існування зв'язку між ступенем розвитку громадянського суспільства, способом інтеракції його діячів і держави та типом політичної структуризації. Доведено, що становлення громадянського суспільства - процес еволюціний, певний етап розвитку соціуму, зумовлений не лише економічними, а й соціокультурними чинниками. Розкрито значення та місце громадянського суспільства та його політичних структур у забезпеченні сталого демократичного поступу та утвердженні загальноцивілізаційних цінностей.

  Скачати повний текст

Досліджено концепт "громадянське суспільство" в історії та теорії політичної думки. Проаналізовано світову теоретичну традицію, пов'язану з розробкою ідеї громадянського суспільства, розкрито суть цієї ідеї, особливості концептуалізації на етапах суспільно-історичного розвитку. Обгрунтовано соціокультурні особливості розвитку концепту "громадянське суспільство". Запропоновано критерії типології феноменів. Громадянське суспільство розглянуто з двох позицій: як феномен - завжди існуюча сфера зіткнення загального та особистого, а також як концентрат, що відбиває ідеал суспільного розвитку. Наведено практичні рекомендації щодо стратегії розвитку громадянського суспільства в Україні.

  Скачати повний текст

Комплексно проаналізовано процеси формування та функціонування громадянського суспільства в сучасному соціумі. Визначено суть, структуру, функції громадянского суспільства. Розглянуто новітні тенденції взаємовідносин громадянського суспільства та держави в розвинутих демократичних країнах. Досліджено співвідношення процесів формування громадянського суспільства та модернізації. Виявлено залежність між типом модернізації та способом формування громадянського суспільства. Проаналізовано соціополітичні умови та чинники зазначеного формування в Україні, визначено пріоритетні напрямки та завдання його подальшого розвитку.

  Скачати повний текст

Комплексно розглянуто особливості та структуру міжнаціональних відносин, доведено необхідність урахування національного чинника у правовому регулюванні суспільних відносин, проаналізовано категорії "національний суверенітет" та "право на національне самовизначення", з'ясовано зміст поняття конституційно-правового статусу національних меншин та розроблено його структуру. Запропоновано рактування поняття механізму реалізації прав національних меншин, національно-культурної автономії та деяких інших, близьких до них, понять. Проаналізовано питання національно-етнічної самоідентифікації особи, правового регулювання мовних відносин, досліджено різноманітні аспекти врахування національно-етнічного чинника в системі територіальноїорганізації держави. Сформульовано конкретні пропозиції щодо подальшого вдосконалення правового регулювання міжнаціональних відносин, забезпечення вільного національно-етнічного розвитку особистості, гарантування реалізації прав національних меншин.

  Скачати повний текст

Показано, що економічні та політичні цілі конверсії різноманітні та являють собою систему взаємопов'язаних, але різних за характером і складністю завдань, серед яких перехід підприємств Воєнно-промислового комплексу (ВПК) на випуск цивільної продукції не завжди є пріоритетним. Проаналізовано теорію та практику здійснення конверсії у країнах Заходу, в СРСР, Росії, Україні, на основі чого розроблено моделі механізмів її здійснення ("перманентна", "адміністративна", "ринкова"), визначено їх характерні риси та політичні наслідки. Запропоновано комплексну модель транформаційної конверсії, більш адекватної для здійснення за конкретних умов України у період якісних змін суспільства, зокрема, політичних. Обгрунтовано висновок про істотну відмінність конверсії ВПК в індустріальному та постіндустріальному суспільствах. Доведено необхідність формування нового, інноваційного та гнучкого, ВПК, адекватного проблемам та екологічним можливостям України, а також новим політичним умовам. Встановлено, що конверсія є одним із засобів формування демократичної політичної системи та громадянського суспільства, механізмом створення та використання різних форм представництва інтересів ВПК (територіальних, електоральних, функціональних і корпоративних), їх інституціалізації та легітимізації, формулювання та маніфестування суб'єктами конверсії своїх цілей, завдань та інтересів, а також їх реалізації шляхом взаємних поступок і досягнення консенсусу. Доведено, що одним із механізмів здійснення конверсії, найбільш адекватним конкретно-історичним умовам України, є формування соціополісів на базі підприємств ВПК як форми випереджаючого соціального розвитку.

  Скачати повний текст

Показано, що у сучасних правових демократичних державах головний внесок судової влади у функціонування політичної системи полягає у тому, що у політичному процесі вона повинна стати гарантом захисту прав і свобод людини. Обгрунтовано, що принцип поділу влади не є жорстким та абсолютним. Виявлено, що в Україні та в інших державах колишнього Радянського Союзу, ще сильна традиція поєднання виконавчої, законодавчої та судової влади в одне ціле. Доведено, що з метою розв'язання завдань, які виникають унаслідок переходу суспільства до нової суспільно-політичної системи, перед судовою владою постають проблеми, які вимагають нових засобів і способів судового контролю. Аргументовано, що дана влада часто уповільнює темпи політичних змін, запропонованих політичними системами, які перемогли на виборах, доти, поки дані зміни не будуть відзеркалювати інтереси більшої частини суспільства. Визначено, що судова влада буде відповідати сподіванням демократичного суспільства за умов повноцінного використання політико-правової можливості впливу на рішення та діяльність законодавчої та виконавчої влади. Встановлено, що судова влада - це самостійна незалежна гілка державної влади, яка являє собою сукупність державних органів, наділених повноваженнями щодо здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного правосуддя. Обгрунтовано, що адміністративне судочинство в Україні варто організувати відповідно до вимог доступності правосуддя для громадян, а також незалежності суддів від незаконного впливу з боку органів влади. Зазначено, що до предмета регулювання Адміністративно-процесуального кодексу України слід віднести процедуру судового вирішення усіх публічно-правових суперечок між адміністративними органами та фізичними й юридичними особами, крім суперечок, для яких законом передбачений інший порядок судового рішення.

  Скачати повний текст

У контексті історизму вперше у вітчизняній історії висвітлено суспільно-політичні проблеми, пов'язані з розбудовою громадянського суспільства в незалежній Україні. Досліджено прояви громадянського суспільства та суспільному бутті та свідомості, розглянуто комплекс взаємовідносин держави та її громадян. Проаналізовано законодавчі засади української держави, особливості становлення політичних партій та громадських організацій. Розглянуто етнонаціональні, релігійні та демографічні аспекти суспільно-політичного життя, а також механізм формування громадської свідомості, ставлення населення до соціально-економічних та політичних перетворень. Визначено місце та роль громадянського суспільства в історії людської цивілізації.

  Скачати повний текст

Проаналізовано теоретичні моделі легітимації справедливого державно-правового ладу, передусім - правової держави у контексті новоєвропейської філософсько-правової думки. Розглянуто основні концепції раціонального обгрунтування держави, що визначає верховенство права; визначено нормативні принципи правової держави та здійснення їх у громадянському суспільстві. Обгрунтовано неодхідність соціального примусу як похідної свободи членів суспільства. Доведено, що інституалізація негативної свободи особи у громадянському суспільстві гарантує справедливе регулювання соціального примусу. Визначено нормативні принципи правової держави: народного суверенітету та представництва, гарантування основних прав у конституції, правомірності влади, захисту громадських асоціацій.

  Скачати повний текст

Досліджено генезис та розвиток ідеї прав людини від її зародження за доби Ренесансу та Реформації (XV - XVI ст.) до її змістовного політико-правового оформлення в міжнародних актах XX ст. Розроблено розуміння людини як основи модерного політико-правового комплексу, тобто сукупності визначальних політико-правових ідей, норм та імперативів, що легітимують соціальні порядки. Проаналізовано світоглядні передумови формування ідеї прав людини, виокремлено етапи її еволюції та відповідні трансформації змісту. Розкрито спрямованість та особливості головних ліній опановування концепту невід'ємних людських прав. Визначено місце та роль концепту прав людини у становленні новоєвропейського громадянського суспільства, їх перетворення на універсальну політико-правову засаду життя сучасного людства. Доведено, що права людини зберігають потенціал інтерсуб'єктивної єдності людства, але їх майбутнє вирішальним чином залежить від розв'язання фундаментальних проблем, що виникають у процесі глобалізації.

  Скачати повний текст

Запропоновано та обгрунтовано динамічну модель правової держави, зумовленої характером модернізації суспільства та його переходом від тоталітарного режиму до демократії. Доведено, що ефективність правового регулювання політичних відносин у суспільстві перехідного типу визначається не лише рівнем соціально-економічного розвитку та правової свідомості, а і рівнем розвитку громадянського суспільства. Зазначено, що на певному етапі воно стає суб'єктом, який впливає на функціонування держави як системи адміністративних і силових інститутів, обмежених правовими законами. Визначено, що держава стає правовою лише тоді, коли з'являється паритетність у відносинах між громадянським суспільством і владою, що досягається шляхом її легітимізації, тобто представницького народовладдя. Показано, що з позицій даних вимог, Україна лише стає правовою державою, формує відповідні органи, структури та інститути влади.

  Скачати повний текст

З'ясовано природу легітимаційно-договірної теорії держави та права. Виявлено суть деліберативної демократії, нових "поділу влад", типу "громадськості" та підходу до тлумачення феномену громадського суспільства. Розкрито космополітичний характер демократичного громадянства як основного інституту права ЄС. Проаналізовано зміст основних прав і свобод українського громадянина в контексті вимог Ради Європи та ЄС. Розкрито принципи, форми та методи діяльності українських державних інституцій з охорони основних прав і свобод людини і громадянина, розглянуто проблеми оптимізації правоохоронної діяльності та міжнародного співробітництва у галузі захисту прав людини та основних свобод.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне політологічне дослідження феномену соціал-демократії, визначено її теоретико-концептуальну парадигму та методологічні засади в контексті сучасних політологічних досліджень. Показано суть і особливості соціал-демократії як особливого соціополітичного утворення з урахуванням нового політичного дискурсу - онтологічного, феноменологічного, аксіологічного, політико-юридичного, системного, структурного, діалектичного, що дає змогу зробити висновок щодо міждисциплінарного характеру даного феномену. Проаналізовано складові становлення соціал-демократії: політичну та економічну демократію як основу добробуту народу, основні тенденції розвитку та етичні витоки соціал-демократії та сенс основних цінностей. Досліджено європейський досвід соціал-демократії в контексті глобалізації. Здійснено перегляд традиційних підходів на походження та суть соціал-реформізму. Репрезентовано гуманістичну спрямованість соціал-демократії. Визначено передумови її виникнення в Україні, її національні особливості та здійснено порівняльний аналіз західноєвропейської та української соціал-демократії.

  Скачати повний текст

Докладно проаналізовано історичні аспекти розвитку громадського руху, а також розглянуто його суть, зміст і структуру. Досліджено взаємодію між державою та громадським рухом у процесі формування громадянського суспільства, законодавче забезпечення даного руху в Україні, сучасний стан розвитку його інфраструктури. З'ясовано, що роль державного керування стосовно громадського руху виявляється у двох основних аспектах: в організаційно-правовому забезпеченні розвитку громадських організацій, у створенні системи співробітництва та партнерства між органами державної влади, місцевого самоврядування та даними організаціями. Стверджено, що свою суспільно-політичну функцію громадські рухи можуть виконувати лише за наявності розвинутої суспільно-політичної свідомості, дієвого законодавства й неухильного його дотримання всіма громадянами й посадовими особами.

  Скачати повний текст

Сформульовано визначення поняття "державно-правові засади громадянського суспільства" та обгрунтовано їх структуру. Згідно з виявленими критеріями вперше класифіковано державно-правові засади громадянського суспільства та виділено їх основні функції. Запропоновано періодизацію процесу становлення та розвитку ідеї громадянського суспільства у вітчизняній і зарубіжній філософській і політико-правовій думці. Досліджено еволюційні зміни у визначенні основних державно-правових принципів залежно від ступеня зрілості громадянського суспільства та проаналізовано стан правового забезпечення формування його основних інститутів. Виявлено недосконалість правового регулювання у сфері економічного розвитку, внаслідок якої неможливе утворення "середнього класу" як основи громадянського суспільства. Вперше здійснено класифікацію його інститутів. Обгрунтовано необхідність подальшого удосконалення конституційного законодавства як правової бази громадянського суспільства шляхом закріплення норм щодо поняття та визначення основних характеристик діяльності його інститутів та їх взаємодії з державними органами влади.

  Скачати повний текст

Систематизовано наукову парадигму аналізу державної політики, обгрунтовано доцільність виділення її до окремого, перспективного напряму наукового дослідження. Розкрито зміст, принципи й методологію аналізу державної політики в Україні. Розглянуто її змістові та структурно-функціональні особливості у контексті загального процесу аналізу, що містить основні його елементи й етапи, а також принципи та схеми класифікації аналізу за основними напрямами державної політики. Систематизовано й охарактеризовано систему державного керування як владного механізму втілення політики в життя, висвітлено інструменти, що є специфічними засобами її впровадження. Проаналізовано соціально-економічне та політичне оцінювання державної політики.

  Скачати повний текст

Досліджено специфіку ідеї громадянського суспільства у контексі концептуальних принципів поліетнічної держави XXI ст. Встановлено можливість її реалізації за умови наявності громадянської єдності та солідарності етнічних груп населення. На підставі розгляду проблем громадянської ідентичності у процесі формування демократичних цінностей визначено шляхи імовірного становлення громадянської згоди в Україні (Криму). Виявлено позитивний вплив на формування громадянського суспільства таких чинників, як діалог культур і конфесій, активізація діяльності етнокультурних громад, місцевого самоврядування та суспільних організацій.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст