Скачати повний текст

Розглянуто актуальні теоретичні й методологічні проблеми аналізу державної політики, обгрунтовано комплексну наукову програму реформування українського суспільства. Висвітлено різноманітні концептуальні підходи щодо розуміння сутності та умов формування й ефективного здійснення державної політики. Досліджено засади державної стратегії на реформаційному етапі розвитку України. Визначено змістові, структурні й функціональні особливості державної політики, що має базуватись на імперативах і закономірностях системної трансформації суспільства. Доведено необхідність розробки методик планування та здійснення соціально важливих акцій державної політики, зокрема, у формах солідарного співробітництва структур різних гілок влади між собою та з громадсько-політичними об'єднаннями, засобами масової інформації, іншими самодіяльними соціальними групами.

  Скачати повний текст

Розкрито роль і місце друкованих засобів масової інформації у розвитку конституційного процесу в Україні. На підставі вивчення методів та стилю роботи багатьох вітчизняних газет різних політичних орієнтацій проведено порівняльний аналіз ступеня та факторів їх впливу на хід конституційного процесу і зміст нового Основного Закону України. Зроблено відповідні висновки та сформульовано практичні рекомендації щодо їх наукового і практичного використання.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено комплексному політико-правовому аналізу загальнометодологічних та теоретичних проблем формування політичної системи на терені України, функціонування її суб'єктів та інститутів у їх співвідношенні та взаємодії, зокрема, в аспекті розбудови правової держави та громадянського суспільства. Особливу увагу приділено співвідношенню легальної (конституційної) політичної системи з реальним політичним режимом, ролі політичної системи в розбудові правової держави і громадянського суспільства, проблемі пошуку шляхів формування оптимальної політичної системи, її демократичних інститутів. За умови врахування світового досвіду політичної організації суспільства подано новий рівень теоретичного осмислення й узагальнення даних проблем, наведено рекомендації політичного та правового характеру.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретичні та практичні проблеми співвідношення соціальної правової держави і громадянського суспільства в сучасній Україні. Проаналізовано генезу та розвиток політико-правових концепцій, пов'язаних із загальним становищем громадянського суспільства. Розглянуто у ретроспективі становлення феномену правової держави. Обгрунтовано та сформульовано актуальні напрями побудови соціальної правової держави і громадянського суспільства. Розглянуто ознаки соціальної правової держави за умов сучасної України.

  Скачати повний текст

Проаналізовано політико-правові проблеми формування політичної системи в Україні, визначено зміст і сутність поняття політичної системи, її структуру, основні функції, досліджено типи політичних систем та основоположні принципи їх організації. Обгрунтовано необхідність подальшого вдосконалення нормативно-правової бази для забезпечення демократичних перетворень у політичній системі українського суспільства, а також планомірного реформування її елементів та інститутів, зокрема, реформування державної влади, створення відповідних умов для становлення реального партійного плюралізму, піднесення ролі громадських організацій, суспільно-політичних рухів, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації. Досліджено проблеми здійснюваного в Україні переходу від авторитарної до демократичної політичної системи в контексті розвитку громадянського суспільства та практичної імплементації принципів правової держави.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми застосування системного підходу для дослідження державно-правових явищ, основних конституційних ознак сучасної української держави. Запропоновано всю систему соціальних функцій держави назвати об'єднувальним терміном "соціально-захисна функція" (основна), а її складові (неосновні функції) - терміном "соціальні функції". Розглянуто проблеми, пов'язані з особливостями визначення категорій системного підходу для дослідження складних соціальних систем державно-правового змісту. Сформульовано особливості та умови розбудови демократичної, соціальної, правової держави в їх системному зв'язку. Проаналізовано та доведено взаємозалежність становлення та розвитку вказаних ознак в українському соціальному просторі. Обгрунтовано, що демократія є головною якісною рисою суті держави та визначає загальну позитивну оцінку всіх інших соціально-правових явищ.

  Скачати повний текст

Здійснено історико-теоретичний аналіз суспільного статусу жінок, їх ролі в процесі державотворення в концепціях зарубіжних і вітчизняних досліджень. Охарактеризовано теоретико-методологічні засади та основні напрями сучасних гендерних досліжень. Узагальнено становлення нових підходів у формуванні системи державно-управлінських відносин з урахуванням гендерного компонента й охарактеризовано визначальні тенденції розвитку гендерної паритетності в державному керуванні України. Розкрито зміст гендерного аналізу політики як дієвого конструкту дослідження владних відносин. Висвітлено зарубіжний досвід реалізації державної політики рівних прав жінок і чоловіків, з'ясовано основні закномірності його впровадження на державному та міжнародному рівнях. Визначено роль гендерного підходу до розвитку нової парадигми менеджменту. Виявлено існуючі перешкоди й бар'єри кар'єрного зростання жінок на різних рівнях виконавчої влади в Україні. Обгрунтовано необхідність активного й системного впровадження гендерної паритетності у сфері державно-управлінських відносин. Запропоновано ефективні механізми реалізації державної політики рівних прав і можливостей у сфері державного керування в Україні. Удосконалено понятійний апарат дослідження процесів державного управління, розширено документально-інформаційну базу.

  Скачати повний текст

Запропоновано визначення поняття народовладдя як сутності держави, що характеризується належністю та здійсненням влади народом відносно себе та у власних інтересах у правовій, демократичній формі на засадах гарантування прав і свобод людини. Проаналізовано категорії народу та влади, наведено їх визначення. Розглянуто питання співвідношення народовладдя, демократії та держави. Досліджено основні правові інститути, форми та функції народовладдя. Висвітлено теоретичні та практичні аспекти легітимації влади народом. Сформульовано пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства, що регламентує участь народу у здійсненні влади.

  Скачати повний текст

Висвітлено ідейно-теоретичні засади вивчення національної безпеки у світових та українських теоретико-політичних дослідженнях. З'ясовано ступінь сформованості національних інтересів України як основи, на якій грунтується національна безпека та відповідно до якої визначаються загрози щодо її порушення. Досліджено теоретичні засади визначення існуючих видів загрози національній безпеці України у вітчизняній теоретико-політичній думці (у положеннях нормативно-правової бази, програмах політичних партій, розробках провідних науково-дослідних установ і науковців) та їх відповідність визначеним національним інтересам. Проаналізовано концептуальні підходи щодо обгрунтування шляхів забезпечення національної безпеки України та цілісність концепції національної безпеки держави у вітчизняній теоретико-політичній думці.

  Скачати повний текст

Проведено теоретичне дослідження субінституту конституційної відповідальності політичних партій в Україні та способи його практичного використання як засобу захисту суспільних відносин, які регламентуються конституційним правом. Визначено зміст поняття конституційної відповідальності партій, її негативний (ретроспективний) та позитивний аспекти. Зроблено теоретичний аналіз підстав застосування конституційної відповідальності, санкцій та змісту конституційного правопорушення. Розглянуто склад та компетенцію державних органів, уповноважених здійснювати контроль за конституційною діяльністю партій. Розкрито механізм притягнення до негативної конституційної відповідальності партій у випадку порушення ними чинного законодавства України. Наведено рекомендації щодо удосконалення національного законодавства у даній галузі шляхом конкретизації підстав застосування конституційної відповідальності партій, уточнення та розмежовано компетенції державних органів, які здійснюють контроль за конституційною діяльністю політичних партій в Україні.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження конституційно-правового статусу громадських організацій, проаналізовано механізм його набуття, реалізації та оптимізації. Визначено специфіку конституційної правосуб'єктності громадської організації, розглянуто правові аспекти взаємовідносин громадських організацій з іншими суб'єктами суспільного ладу, наведено пропозиції щодо їх удосконалення. Встановлено чинники формування сучасної системи громадських організацій, запропоновано класифікацію видів та визначено функції даних суспільних об'єднань. Проаналізовано систему гарантій діяльності громадських організацій, обгрунтовано концепцію їх державно-правової (конституційної) відповідальності.

  Скачати повний текст

Показано, що справедливість є однією з найважливіших філософсько-правових категорій, смислове значення якої взаємопов'язане з демократією, рівністю, свободою, відповідальністю, системою правих норм і державним устроєм. Відзначено, що на даному етапі українського державотворення категорія справедливості ще не знайшла достатнього усвідомлення на рівні суспільної свідомості (особливо у правлячої верстви). Зазначено, що ідея справедливості як філософська категорія зародилася в античні часи, знайшла свій розвиток у працях Платона, Аристотеля, Плотіна, Цицерона. У період Відродження та Просвітництва європейська цивілізація звернулася до ідеї справедливості, відбулися розвиток й адаптація до обставин Нового часу. Уперше ідею справедливості як системотвірну було втілено до практики державного будівництва наприкінці XVIII ст. у США, пізніше - у Франції, у XIX - XX ст. - у будівництво незалежних національних держав. Такими українськими мислителями, як Т.Шевченко, М.Драгоманов, І.Франко, Б.Кістяківський, В.Липинський, М.Грушевський, В.Винниченко ідея справедливості імплантувалася в програму національного визволення та творення української незалежної суверенної соборної держави. Ці ідеї розвивалися діячами національно-визвольного руху, передовими українськими інтелігентами другої половини XX ст. та почали впроваджуватися до практики державного життя із здобуттям Україною незалежності. Зауважено, що практика українського державотворення має значні проблеми, які проявилися у процесі демократизації (як її тіньова сторона), у приватизації державної власності, аграрній реформі, діяльності судових і правоохоронних органів. Проаналізовано наявні проблеми та визначено можливі шляхи їх вирішення. Зроблено висоновок, що європейський вибір неможливий без втілення ідеї справедливості до української практики державотворення.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний теоретичний і фактологічний аналіз політичних перетворень в Україні відповідно до вимог західної цивілізації. Для вивчення історичних процесів незалежної України (1991 - 2004) запропоновано "європейську парадигму". Даний період поділено на два етапи, а саме: прийняття Конституції 28 червня 1996 р. і помаранчева революція (листопад - грудень 2004 р.). Установлено, що політичні зміни у незалежній Україні є органічною частиною постсоціалістичної модернізації суспільства та корегуються інформаційними, дипломатичними й економічними інструментами розвинутих країн. Обговорено "вестернізаційний стандарт" у межах однієї цивілізації. Розглянуто питання щодо утворення Державною владою України академічного Інституту Європи, а також запровадження на історичних факультетах нормативного курсу "Історія незалежної України".

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Здійснено системний аналіз змістових, структурних і функціональних характеристик інститутів громадянського суспільства як правового явища, обгрунтовано можливості його методологічного застосування в юридичній теорії, науковому пізнанні, гносеології, дослідженні процесів структурування, функціонування та розвитку громадянського суспільства та правової держави. Уточнено зміст фундаментального поняття "інститут громадянського суспільства", зроблено спробу розкрити його концептуальну сутність. Визначено особливості реалізації даної концепції у правовому та політичному розвитку українського суспільства. На підставі аналізу інститутів громадянського суспільства визначено основні риси, правові засади та механізми побудови суспільства, в якому суспільно-державне життя є продуктом вільної громадянсько-правової спілки людей і перебуває під їх свідомим контролем.

  Скачати повний текст

Проаналізовано актуальні організаційно-правові проблеми роботи з персоналом органів і підрозділів Державної податкової адміністрації (ДПА) України й обгрунтовано шляхи їх вирішення. Визначено місце органів державної податкової служби в системі державного управління. Розкрито сутність кадрової роботи у підрозділах ДПА, встановлено особливості її нормативно-правового регулювання. Наведено характеристику суб'єктів та об'єктів управління персоналом в органах ДПА, визначено основні завдання, методи та принципи його реалізації. Висвітлено проблемні питання порядку відбору, розстановки та використання персоналу в органах і підрозділах ДПА. Розглянуто особливості організації системи професійного навчання працівників ДПА й управління їх кар'єрним зростанням. Наведено пропозиції щодо внесення змін і доповнень до нормативних актів, які регулюють роботу з персоналом в органах і підрозділах системи ДПА України, зокрема, до Закону України "Про державну податкову службу в Україні", Положення про Департамент роботи з персоналом ДПА України, Положення про управління роботи з персоналом ДПА у Харківській області.

  Скачати повний текст

Здійснено системний аналіз організаційно-правових питань соціального партнерства органів державної влади та громадських об'єднань в Україні. Розроблено рекомендації та пропозиції щодо перспектив розвитку соціального партнерства. Розкрито зміст поняття соціального партнерства органів державної влади та громадських об'єднань в Україні. Досліджено суть даних об'єднань як визначальної основи демократизації держави та суспільства. Розроблено механізм соціального партнерства зазначених органів і об'єднань в Україні. Значну увагу приділено практичній участі інститутів громадянського суспільства у розвитку місцевого самоврядування в Україні. Висвітлено міжнародний досвід соціального партнерства органів державної влади та громадських об'єднань. Розглянуто напрями розвитку даного партнерства.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження конституційно-правового статусу місцевого самоврядування як основоположного інституту громадянського суспільства. Розкрито сутність поняття та структуру громадянського суспільства, висвітлено конституційні засади функціонування його інститутів, розглянуто основні теорії самоврядування. Запропоновано визначення місцевого самоврядування як однієї з форм народовладдя, конституційного засобу обмеження державної влади. Доведено залежність розвитку місцевого самоврядування від громадянської та політичної активності населення. Проведено детальне дослідження взаємовідносин місцевого самоврядування з державою, громадським об'єднаннями, ЗМІ та іншими інститутами громадянського суспільства, наведено пропозиції щодо удосконалення їх правового статусу. Запропоновано шляхи актуального вирішення проблем формування органів місцевого самоврядування, правової регламентації контрольної та наглядової діяльності у даній сфері, конфліктів між суб'єктами місцевого самоврядування, удосконалення правового регулювання їх відповідальності. Обгрунтовано основні положення теорії місцевого самоврядуваня як інституту громадянського суспільства, визначено його роль у забезпеченні стабільності конситуційного ладу та розвитку конституціоналізму в Україні. Розроблено концептуальні засади та напрямки реформування місцевого самоврядування й удосконалення його правової бази.

  Скачати повний текст

Проведено соціально-філософський аналіз процесу формування громадянськості за сучасних умов соціокультурних трансформацій в Україні. Визначено сутність і складові даного поняття, що характеризують його за умов глобалізаційної динаміки. Обгрунтовано концептуальні засади формування громадянськості у суб'єктів освітньої діяльності. Доведено, що розвиток даної якості є основною умовою розбудови громадянського суспільства, досліджено вплив громадянської освіти, що складається із взаємодоповнювальних процесів навчання та виховання, на її формування. Запропоновано визначення громадянськості як такої життєвої позиції, що проявляється в любові до Батьківщини, національній самосвідомості, гідності, громадській активності, законослухняності, а також за допомогою таких актуальних у сучасному світі особистісних якостей, як толерантність, критичне мислення, здатність ідентифікувати себе з певною країною й одночасно відчувати повноправним громадянином планети Земля. Виявлено нові смислові грані поняття "громадянськість", сформовані за сучасних умов переходу до демократичного суспільства, що визначаються як "нова громадянськість". До наукового обігу введено поняття "раціональної громадянськості" як результату цілеспрямованого впливу на особистість у процесі освітньої діяльності, що згодом має стати стійким переконанням особистості на рівні звички. Обгрунтовано основні принципи формування громадянськості за сучасних соціокультурних умов: цілісності, динамічності, узгодженості національного та загальноцивілізаційного. Запропоновано нову домінанту в культурі людини (від "культури бідності" до культури самообмеження населення) як один з головних механізмів забезпечення життєздатності, волі до життя та відчуття себе повноцінним громадянином за сучасних економічних умов країни (онтологічний аспект). Розроблено ціннісно-цільовий підхід щодо формування громадянськості з урахуванням трьох аксіологічних рівнів: громадянськості як цінності державної, суспільної та особистісної. Визначено роль національної ідентичності громадян як важливого чинника побудови громадянського демократичного суспільства (аксіологічний аспект). Виявлено протиріччя між патерналістською ролю політичної еліти в Україні й низьким рівнем її громадянськості та запропоновано дієві засоби його розв'язання шляхом впровадження виховних, зокрема, інноваційних технологій розвитку національної самосвідомості громадян (праксіологічний аспект).

  Скачати повний текст