Досліджено політичну доктрину Арістотеля, її історичну роль та вплив концепції філософа на розвиток європейської політичної думки стосовно основних проблем державознавства. Висвітлено історико-теоретичні традиції розвитку арістотелівської ідеї визначення політики як певного логічного порядку буття. Аргументовано, що арістотелівський концепт "середнього класу", який включає в себе політичне (громадянин) і економічне (власник) начала, є основою процвітання та стабільності конституційно-правової держави, її політичною та соціальною засадою й активним учасником громадсько-політичного процесу. Виділено й узагальнено арістотелівські критерії оцінки державного посадовця: політичний (співчувати існуючій політичній системі); професійний (мати здібності керівника); морально-етичний (відзначатись доброчинністю та справедливістю у діях). Обгрунтовано думку, що теорія розподілу влади започаткована не Локком і Монтеск'є, а Арістотелем завдяки його концепції існування трьох органів влади в державі та розподілу їх функцій з управління. Конституційно-правовий характер арістотелівської ідеальної держави базується на домінуванні права та розподілі функцій трьох гілок влади. Запропоновано тезу про існування в Середньовіччі двох, одночасно існуючих поглядів на політичну концепцію Стагірита: християнсько-томістичного й об'єктивно-гуманістичного. Аргументовано положення про вплив теоретичних ідей конституційно-правової держави Арістотеля на процес становлення та розвитку лібералізму в політичній думці Нового часу, з чого покладено початок сучасного розуміння ліберальної держави (особа, свобода, право, власність).

  Скачати повний текст

Досліджено теоретико-історичні основи етатистської парадигми державознавства. Окреслено загальні засади взаємодії держави і суспільства. Досліджено проблему ціннності держави. Розкрито поняття, види та особливості сучасної держави. Сформульовано поняття етатизму та етатистської держави, виявлено її ознаки. З'ясовано особливості сучасної етатистської держави. Виявлено єство та особливості статики й динаміки сучасної етатистської держави та запропоновано шляхи корекції можливих недоліків їх функціонування.

  Скачати повний текст

Сформульовано визначення поняття "державно-правові засади громадянського суспільства" та обгрунтовано їх структуру. Згідно з виявленими критеріями вперше класифіковано державно-правові засади громадянського суспільства та виділено їх основні функції. Запропоновано періодизацію процесу становлення та розвитку ідеї громадянського суспільства у вітчизняній і зарубіжній філософській і політико-правовій думці. Досліджено еволюційні зміни у визначенні основних державно-правових принципів залежно від ступеня зрілості громадянського суспільства та проаналізовано стан правового забезпечення формування його основних інститутів. Виявлено недосконалість правового регулювання у сфері економічного розвитку, внаслідок якої неможливе утворення "середнього класу" як основи громадянського суспільства. Вперше здійснено класифікацію його інститутів. Обгрунтовано необхідність подальшого удосконалення конституційного законодавства як правової бази громадянського суспільства шляхом закріплення норм щодо поняття та визначення основних характеристик діяльності його інститутів та їх взаємодії з державними органами влади.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний аналіз історичних, теоретико-правових та філософсько-правових засад договірної теорії держави. Обгрунтовано нормативну природу поняття суспільного договору, що дозволяє визначити контрастну (договірну) теорію держави як юридично-деонтологічну за науково-пізнавальною природою, де поняття суспільного договору є логічною категорією, а не історичну теорію походження держави, де поняття суспільного договору є історичною категорією. Обгрунтовано нормативну природу поняття суспільного договору з використанням методу трансцендентальної критики. Наведено нормативне визначення цього поняття. Висвітлено гносеологічні, аксіологічні, методологічні та праксеологічні аспекти його дослідження. Розкрито методологічну роль нормативного поняття суспільного договору через здійснення ним на практиці функції коригування прикладних положень політики права. Зокрема, у контексті нормативного поняття суспільного договору розглянуто актуальні питання конституційної реформи в Україні.

  Скачати повний текст

Досліджено основоположні принципи права, розкрито їх нормативний зміст і розглянуто засоби реалізації у правовій системі. У системі загальних принципів права виділено групу основоположних принципів, розглянуто їх характерні ознаки. Систематизовано підстави для обов'язкового звернення до принципів права. Розкрито зміст таких основоположних принципів права, як справедливість, рівність, свобода, гуманізм. Продемонстровано прояв у праві об'єктивної та суб'єктивної, а також формальної, змістовної та процедурної справедливості. Розкрито сутність сучасного принципу рівності як диференційованої рівності з можливістю позитивних дій. Доведено існування зв'язку між правом і свободою у її негативному та позитивному аспектах. Виявлено тенденцію щодо збільшення значення принципу гуманізму у сучасному праві. Розглянуто верховенство права як похідну основоположних принципів права, що формує відповідний образ правової системи та визначає умови, що дозволяють втілити його в реальність. Розкрито сутність принципу правової визначеності та пропорційності як об'єктивних гарантій існування верховенства права, принципу добросовісності - як його суб'єктивної умови.

  Скачати повний текст

Досліджено політичні передумови та чинники формування соціальної держави. З'ясовано, що концепція соціальної держави стала відповіддю на критику недосконалості ліберального типу держави та розвинулася в результаті доповнення класичних ліберальних ідей соціалістичними ідеями необхідності опіки державою всіх громадян, забезпечення їх соціальних прав. Охарактеризовано основні ознаки соціальної держави: формування та ефективне функціонування соціально-орієнтованої ринкової економіки. Обгрунтовано, що основними політичними передумовами становлення західних соціальних держав є демократичний політичний режим, розвинене громадянське суспільство, правова держава та політика соціал-демократичних партій. Виявлено, що здійснення політики соціального партнерства соціал-демократичними партіями стало визначальним політичним чинником розбудови західних соціальних держав. Розкрито сутність політики соціального партнерства як системи дій, спрямованих на гармонізацію соціально-трудових відносин і запобігання конфліктам між найманими працівниками та роботодавцями.

  Скачати повний текст

Здійснено системний аналіз неотомістичної концепції прав людини, відображеної у документах та інших джерелах соціальної доктрини католицизму. Проаналізовано еволюцію праворозуміння неотомізму у ХХ ст. На основі розгляду теоретико-методологічних, ціннісно-антропологічних і соціально-етичних основ даної концепції розкрито евристичні можливості інтерпретації поняття гідності людини у католицизмі, подано загальнотеоретичну характеристику феномену прав людини у сучасному неотомізмі. Визначено внесок природно-правової доктрини католицизму у загальноцивілізаційний процес осмислення антропологічних основ прав людини та встановлено вплив міжнародно-правової ідеології прав людини на її соціальну доктрину.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено правовий нігілізм як специфічний історично-рухливий феномен, що безпосередньо впливає на процес формування громадянського суспільства та демократичної правової держави. Розглянуто процес зародження і розвитку нігілістичного світогляду, висвітлено основні тенденції даного процесу та фактори, що сприяють його поглибленню. На основі аналізу сутності правового нігілізму розроблено класифікацію його видів і рівнів. Проаналізовано сучасний стан правосвідомості у пострадянському суспільстві з урахуванням його деформацій у минулому і специфіки перехідного періоду. Обгрунтовано необхідність розробки комплексного механізму подолання правового нігілізму, запропоновано конкретні заходи щодо підвищення авторитету права і закону.

  Скачати повний текст

Вперше комплексно досліджено актуальні проблеми визначення об'єкта, предмета, меж і структури історико-правового пізнання, проаналізовано сучасний стан та основні етапи становлення та розвитку теоретичного вчення. Сформовано багатомірну модель об'єкта та узагальнено характеристику предмета історико-правового пізнання. У контексті вивчення сучасного стану епістемологічних досліджень на основі узагальнення новітніх тенденцій світової історичної науки та постмодерністського історичного дискурсу виявлено шляхи оновлення та збагачення історико-правового знання, зокрема розглянуто можливості його антропологізації. Обгрунтовано гіпотезу про складний і багатогранний характер явища історико-правового пізнання, що не обмежується традиційними історико-правовими науковими дисциплінами. Обгрунтовано необхідність формування нових напрямків у галузі історико-правового пізнання, зокрема універсальної історії та історіософії права, а також правової епістемології. Сформульовано концепцію оновлення історичного пізнання права.

  Скачати повний текст

Виконано теоретико-методологічний аналіз сутності та функцій авторитарного державного режиму за умов переходу до демократії. На підставі теоретичного аналізу наукової літератури, міжнародних і вітчизняних нормативних актів, узагальнення практики їх реалізації розглянуто природу авторитарного режиму та визначено його місце в системі державних режимів. Досліджено його соціально-економічні, політико-правові та соціокультурні виміри. Узагальнено типологію авторитарних режимів і висвітлено питання їх правового регулювання. Досліджено конституційно-правові засади становлення демократичного режиму в Україні. Розкрито вплив демократизації державного управління на динаміку державного режиму.

  Скачати повний текст

Розглянуто організацію та діяльність сучасної держави за екстремальних ситуацій з використанням вітчизняного досвіду нормування та функціонування державних органів і місцевого самоврядування у разі введення надзвичайного стану та виникнення стихійних лих і техногенних катастроф. Визначено поняття й ознаки сучасної держави. Показано необхідність зміни номенклатури функцій держави за сучасних умов. Виділено особливості буття держави в епоху постмодерну. Виявлено зв'язок глобалізації та діяльності держави за екстремальних умов. Обгрунтовано формування специфічого правового інституту "надзвичайні стани". Висвітлено особливості правового регулювання діяльності державних органів України й органів місцевого самоврядування за екстремальних ситуацій.

  Скачати повний текст

Висвітлено ідейно-теоретичні засади вивчення національної безпеки у світових та українських теоретико-політичних дослідженнях. З'ясовано ступінь сформованості національних інтересів України як основи, на якій грунтується національна безпека та відповідно до якої визначаються загрози щодо її порушення. Досліджено теоретичні засади визначення існуючих видів загрози національній безпеці України у вітчизняній теоретико-політичній думці (у положеннях нормативно-правової бази, програмах політичних партій, розробках провідних науково-дослідних установ і науковців) та їх відповідність визначеним національним інтересам. Проаналізовано концептуальні підходи щодо обгрунтування шляхів забезпечення національної безпеки України та цілісність концепції національної безпеки держави у вітчизняній теоретико-політичній думці.

  Скачати повний текст

Досліджено загальнотеоретичні та практичні питання суверенітету держави, народу та нації. Розкрито історичні закономірності розвитку ідеї суверенітету, сформульовано дефініцію суверенітету держави, виявлено його основні ознаки. Визначено фактори впливу на зміну розуміння державного суверенітету за сучасних умов. Проаналізовано вплив загальносвітових процесів глобалізації на трансформацію суверенітету держави. Показано співвідношення категорій "суверенітет" і "суверенні права". Висвітлено основні суверенні права народу, нації та держави.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу політичних вчень античних філософів (Платона, Арістотеля), мислителів Нового часу (Т.Гоббса, Дж.Локка) та представників Німецької класичної філософії (І.Канта, Гегеля) визначено своєрідність підходів до філософського осмислення трансформації держави. За допомогою розробленої системи критеріїв (механізму трансформації держави, його пріоритетних компонентів, а також логіки, спрямованості та інтервалу трансформації держави) виявлено й описано закономірності філософського осмислення даного процесу.

  Скачати повний текст