Визначено суть, критерії та рівні сформованості моральної свідомості студентів вищих педагогічних навчальних закладів (ВПНЗ). Проаналізовано стан і особливості її розвитку у студентської молоді. З'ясовано можливості застосування когнітивно-еволюційного підходу у формуванні моральної свідомості майбутніх учителів. Обгрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови даного формування. Запропоновано методику організації спільноти дослідників як особливої форми розвитку моральної свідомості студентів, що полягає у колективному обговоренні та розв'язанні морально-етичних дилем. Обгрунтовано принципи забезпечення педагогічної підтримки у цьому розвитку.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність поняття "етикет", його соціальне значення як сукупності правил поведінки, які регулюють зовнішні прояви людських стосунків. Визначено загальнокультурні складові етикетної поведінки майбутнього вчителя трудового навчання, яка є вагомою частиною навчально-виховного процесу. Розглянуто інноваційні технології навчання студентів з основ етикету, методичні підходи до формування у майбутніх учителів трудового навчання знань і вмінь з основ етикету.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему формування гуманістичних цінностей у фаховій підготовці майбутнього вчителя. Обгрунтовано перспективність впровадження системи позааудиторних виховних заходів, спрямованих на формування конкретних загальнолюдських цінностей, які у педагогічній діяльності трансформуються у конкретні цінності вчителя. Аргументовано необхідність вивчення похідного рівня сформованості життєвих цінностей студентів педагогічних спеціальностей з метою створення максимально однорідних груп для реалізації моделі формування гуманістичних цінностей у колективах, об'єднаних спільною навчальною діяльністю. У межах даної моделі розроблено систему позааудиторних виховних заходів, яка включає три етапи формування гуманістичних цінностей (теоретичні відомості, групову дискусію та соціально значущу практичну дію). Обгрунтовано критерії відбору та досліджено співвідношення загальнолюдських і педагогічних цінностей, які варіюються на кожному з етапів навчання за умови постійного збільшення питомої ваги гуманістичних педагогічних цінностей. Запропоновано методику оцінювання рівня сформованості життєвих цінностей майбутніх учителів.

  Скачати повний текст

Розкрито суть естетичної культури майбутніх викладачів спеціальних дисциплін швейного профілю за умов зростання вимог до підготовки інженерно-педагогічних працівників. Визначено місце естетичної культури у структурі професійної підготовки даних фахівців. Проаналізовано стан формування естетичної культури у ВНЗ. Теоретично обгрунтовано концептуальні засади формування естетичної культури майбутніх викладачів спеціальних дисциплін швейного профілю. Обгрунтовано й експериментально перевірено модель, педагогічні умови та засоби її формування. Створено та структуровано зміст навчального курсу "Організація і методика виховної роботи". Визначено критерії та рівні сформованості естетичної культури даних студентів. Розроблено та впроваджено у практику діяльності ВНЗ, що здійснюють підготовку викладачів спеціальних дисциплін швейного профілю, методичні рекомендації щодо формування естетичної культури, а також навчальний курс "Організація та методика виховної роботи".

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розкрито ієрархічну структуру та динаміку рангових структур термінальних та інструментальних цінностей студентів різних факультетів вищого педагогічного навчального закладу. Зазначено, що розроблена класифікація цінностей допомогла визначити розходження в життєвій спрямованості студентів різних факультетів. Виявлено взаємозв'язки між ціннісними орієнтаціями та іншими особистісними якостями (спрямованістю та властивостями особистості, визначеними за методикою Р.Кеттелла, типом акцентуацій, характеру та рівнем суб'єктивного контролю). Доведено, що врахування виявлених закономірностей має сприяти здійсненню диференційованого підходу щодо формування особистості майбутнього учителя.

  Скачати повний текст

Проаналізовано теоретико-методологічні засади проблеми формування естетичного смаку особистості. Удосконалено визначення естетичної культури студентів і естетичного смаку. Обгрунтовано педагогічні умови формування даного смаку у студентів вищих педагогічних навчальних закладів у процесі роботи з метою удосконалення навичок мовленнєвої діяльності з іноземних мов, а саме: дотримання принципів естетичного виховання, урахування виховних можливостей навчальних дисциплін, додержання методичних вимог під час планування та проведення занять, їх естетизація завдяки ретельному добору допоміжних навчальних матеріалів. Розроблено теоретичну модель та на її базі - методику формування естетичного смаку засобами таких матеріалів: оригінальних літературних текстів, тематичних навчальних фільмів, творів живопису і фотографічного мистецтва. Запропоновано засоби візуалізації мовленєвої діяльності студентів творами образотворчого мистецтва. Досліджено послідовність їх сприйняття та подано вправи до кожного з етапів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено особливості прояву, а також визначено критерії та показники оцінки рівнів сформованості музично-естетичних смаків, музичних переваг студентської молоді. Науково обгрунтовано педагогічні умови формування даних смаків у процесі художньо-творчої діяльності. Доведено доцільність впровадження сукупності таких педагогічних умов засобами цієї діяльності, а саме: проведення цілеспрямованої роботи з метою формування музично-естетичних смаків студентів як важливої складової їх загальної та професійної культури, стимулювання набуття студентами соціокультурного досвіду практичного втілення даних смаків за різних форм художньо-творчої діяльності, забезпечення можливості регулярного сприйняття студентами музичних творів, їх самостійної оцінки та подальшого обговорення у межах факультативного мистецтвознавчого курсу "Світ музики", інтегрування музично-естетичних знань студентів у сферу професійно-педагогічної діяльності.

  Скачати повний текст

Розкрито теоретичні та методичні засади дослідження еколого-валеологічної культури майбутнього вчителя та процесу її формування. Доведено методологічну значущість системного, інтегрованого, компетентнісного, гуманістичного, культурологічного, аксіологічного й особистісно-діяльнісного підходів до обгрунтування сутності еколого-валеологічної культури. Наведено характеристику еколого-валеологічної культури як особистісного утворення та складника загальної та професійно-педагогічної культури майбутнього вчителя. Визначено структурні компоненти еколого-валеологічної культури (мотиваційно-ціннісний, когнітивний, операційно-діяльнісний, рефлексивно-оцінний) і функції (гуманістично-аксіологічна, навчально-виховна, продуктивно-процесуальна, діагностико-корекційна), єдність і взаємообумовленість яких визначають її сформованість. Розроблено модель науково-методичної системи забезпечення формування еколого-валеологічної культури за умов професійно-педагогічної підготовки й експериментально доведено ефективніть технології її реалізації.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність і структуру, визначено критерії, показники та рівні сформованості гуманістичного світогляду майбутніх учителів. Обгрунтовано організаційно-педагогічні умови формування гуманістичного світогляду майбутніх учителів у процесі вивчення філологічних дисциплін та експериментально перевірено їх ефективність. Розроблено навчально-методичне забезпечення процесу формування гуманістичного світогляду студентів у педагогічному ВНЗ у процесі вивчення філологічних дисциплін.

  Скачати повний текст

Розкрито зміст поняття "валеологічна компетентність студентів педагогічних університетів", визначено шляхи та способи її формування у майбутніх учителів. Валеологічну компетентність студентів педагогічних університетів розглянуто як інтегративне утворення особистості, що є складовою життєвої компетентності, охарактеризовано його основні компоненти (знання, цінності та мотиви, валеологічну позицію, діяльність щодо оздоровлення себе та своїх вихованців). Визначено критерії та показники валеологічної компетентності, встановлено рівні її сформованості у студентів педагогічних університетів. Розроблено методику формування валеологічної компетентності майбутніх учителів, що базується на удосконаленні змісту навчальних дисциплін, застосуванні основних організаційних форм аудиторного та позааудиторного навчання, у межах яких урізноманітнюються інтерактивні методи навчання та виховання. Наведено рекомендації щодо використання навчальних посібників "Розвиток оздоровчих ідей в історії людства" та "Організація безпечної життєдіяльності людини" з метою підвищення ефективності формування валеологічної компетентності студентів педагогічних університетів.

  Скачати повний текст

Встановлено, що життєві домагання студентської молоді пов'язані із всім спектром характеристик особистості, які є новоутвореннями юнацького віку, та змістовно відтворюють модель майбутнього життя, включаючи усвідомлення значущості різних сфер життєдіяльності й оцінку перспективи життєвої самореалізації. Визначено основні тенденції змін у життєвих домаганнях студентів-педагогів у період навчання та надано їх змістовну характеристику. Розкрито систему взаємозв'язків життєвих домагань з певними властивостями особистості. Виявлено психологічні особливості осіб, що розрізняються за вибором сфер життєдіяльності: "сімейно-родинні стосунки", "професійна самореалізація", "матеріальне благополуччя", "спілкування", "творча самореалізація" та "просоціальна життєдіяльність". Розроблено психолого-педагогічну програму оптимізації життєвих домагань, яка спрямована на усвідомлення студентами-педагогами своїх можливостей, потреб і пріоритетів у житті, розвиток навичок цілепокладання та планування майбутнього життя. Апробація даної програми засвідчує позитивні зміни як в усвідомленості життєвих домагань, так і в розвитку властивостей особистості, що з ними пов'язані.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему професійної підготовки магістрів у педагогічних ВНЗ, визначено особливості формування, критерії та рівні сформованості полікультурної компетенції студентів. Обгрунтовано й експериментально перевірено ефективність педагогічної технології формування полікультурної компетенції магістрів у педагогічних ВНЗ, розглянуто її концептуальний, змістовий, процесуальний компоненти. Визначено педагогічні умови дієвості запропонованої технології. Встановлено, що впровадження даної інновації у навчально-виховний процес сприяє покращанню теоретичних знань і практичних умінь міжкультурної взаємодії магістрів у педагогічних ВНЗ.

  Скачати повний текст

Вперше показано можливості використання позааудиторної роботи у вищій школі як засобу формування комунікативної культури студентів. Виявлено суперечності, труднощі та причини низької результативності виховної роботи у позааудиторний час й обгрунтовано шляхи підвищення її ефективності. Вперше розроблено модель позааудиторної роботи та встановлено етапність формування комунікативної культури студентів її засобами у вищому педагогічному закладі. Розкрито сутність поняття "комунікативна культура" майбутніх педагогів, визначено й охарактеризовано її компоненти як особистісного утворення, встановлено критерії та рівні сформованості. Розглянуто основні риси комунікативної культури як важливого показника професіоналізму сучасного вчителя.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Аргументовано положення, що історіософська складова як елемент світоглядної підготовки передбачає процес освоєння та осягнення майбутніми вчителями тенденцій розвитку історичної дійсності, формування соціальної самоідентичності, залучення їх до системи цінностей, норм і відносин суспільства, формування певних соціальних якостей як компонент професійного потенціалу педагогів. Досліджено суть світоглядної підготовки майбутнього педагога на різних етапах розвитку українського суспільства (періоду Визвольних змагань 1917 - 1920 рр., торжества марксизму-ленінізму 1920 - 1990 рр. та періоду системної трансформації суспільства - з 1991 р.), установлено її детермінованість соціально-політичним контекстом та панівною державною ідеологією. На підставі аналізу емпіричного матеріалу виявлено факт панування у вищій педагогічній школі гностичного підходу до підготовки фахівця та обгрунтовано важливість переходу до рефлексивно-креативного компетентнісного знання, яке має забезпечувати становлення вчителя як суб'єкта цілісної педагогічної діяльності. Визначено зміст історіософської підготовки майбутнього педагога за умови сучасних докорінних соціокультурних трансформацій, науково обгрунтовано її гностичну, аксіологічну та праксіологічну складові, єдність яких сприяє узгодженню суперечностей формування наукобіжного та наукоцентричного різновидів філософського історичного світогляду.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови та методику формування національно-патріотичних рис засобами декоративно-ужиткового мистецтва в студентів вищих педагогічних закладів, розроблено критерії та показники, які об'єктивно характеризують рівень набутих студентами знань, умінь, навичок у галузі даного мистецтва, національно-патріотичної вихованості. На підставі наведених даних показано ефективність впровадження експериментальної системи виховання студентів засобами декоративно-ужиткового мистецтва. Обгрунтовано результативність комбінованої моделі навчання, яка цілеспрямована на формування соціально активної, діяльної, гуманістичної особистості студента з високими почуттями патріотизму та громадянського обов'язку.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано суть та структуру естетичних смаків студентів, роль традиційної та сучасної інструментальної музики різних видів та жанрів у розвитку смакових уподобань і переваг у музично-естетичній діяльності молоді. Визначено суть педагогічних умов використання сучасної інструментальної музики академічного спрямування, взаємодії різних видів мистецтв в естетичному розвитку студентської молоді. Розроблено рекомендації педагогічним працівникам щодо створення умов ефективного розвитку естетичних смаків вихованців засобами різножанрової палітри музичного мистецтва.

  Скачати повний текст

З'ясовано теоретико-методологічну сутність педагогічного самоаналізу та стан його розробки в психолого-педагогічній літературі. Обгрунтовано принципи (загальні, методологічні, організаційні), структуру та функції (загальні та специфічні) педагогічного самоаналізу як процесу. На підставі контретизованих критеріїв (ціннісно-мотиваційний, аналітико-когнітивний, процесуально-функціональний) визначено рівні готовності майбутніх учителів до самоаналітичної діяльності. Обгрунтовано та перевірено педагогічні умови формування готовності майбутнього вчителя до педагогічного самоаналізу в процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін, з'ясовано причини, які заважають такому формуванню.

  Скачати повний текст