Досліджено організаційно-педагогічні засади навчання слухачів факультету довузівської підготовки вищого педагогічного закладу. Встановлено, що основними умовами ефективної підготовки слухачів ФДП є відповідний підбір їх контингенту; наявність науково обгрунтованих мети і змісту навчання, орієнтованих на вимоги профільних вступних випробувань та врахування прогресивних тенденцій у розвитку конкретних галузей наук і специфіку психофізіологічного розвитку слухачів. У основі розробленої методики професійного відбору майбутніх абітурієнтів природничого факультету закладена модель вчителя природничих дисциплін та система виявлення відповідності до неї психофізіологічних характеристик майбутніх абітурієнтів. Обгрунтовано технологію визначення мети і змісту навчання на ФДП, що детерміновані соціальним замовленням та освітніми стандартами. Розроблено та апробовано варіанти навчального плану і програм з курсів біології та хімії для природничого відділення ФДП, що базуються на дедуктивному підході до побудови наукової інформації, реалізації ідей розвитку особистості та забезпеченні наступності між школою та вузом. Автором визначено педагогічно доцільні сполучення методів та форм організації навчального процесу, його нормативне дидактико-методичне оснащення. Дані рекомендації з кадрового й матеріально-технічного забезпечення діяльності ФДП.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено проблемам теорії та практики післядипломної освіти педагогічних кадрів. Розроблено нові підходи до організації та змісту навчання педагогів у системі післядипломної освіти, що грунтуються на андрогогічних ідеях і методології синергетизму. Доведено, що післядипломна освіта є складноорганізованою, відкритою, відносно самостійною освітньою системою і складовою системи безперервної освіти. Виявлені тенденції розвитку системи післядипломної освіти покладено в основу створення концептуальної моделі її функціонування.

  Скачати повний текст

Викладено авторські позиції щодо вдосконалення шкільного педагогічного процесу за рахунок подолання вузькопредметного підходу в системі підвищення кваліфікації освітян. Розкрито фактори, які під час післядипломного навчання вчителів сприяють ефективному розвиткові шкільної практики, або, навпаки, гальмують цей процес. Обгрунтовано важливі теоретико-методологічні положення, на яких базується дієвий вплив закладів післядипломної освіти на вдосконалення шкільного педагогічного процесу.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено проблемі розвитку професійно-особистісних якостей вчителів-предметників у системі післядипломної освіти. Уточнено поняття "професійно-особистісні якості вчителів" та їх соціально-значущі критерії та ознаки. Конкретизовано зміст та організаційно-методичне забезпечення розвитку професійно-особистісних якостей вчителів-предметників у системі підвищення кваліфікації на взаємопов'язаних рівнях (область-район-школа). Визначено організаційно-педагогічні умови розвитку професійно-особистісних якостей вчителів-предметників.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено цілісному аналізу ідей педагогічної майстерності викладачів Глухівського учительського інституту О.Бєлявського, І.Андрієвського, М.Демкова, М.Тростнікова, В.Голубєва, В.Сельонкіна, С.Криловського, М.Григоревського, І.Липницького, А.Дєбєдєва. Розкрито зміст поняття "педагогічна майстерність", її компоненти, напрями та умови. Проаналізовано педагогічну діяльність викладачів інституту щодо формування педагогічної майстерності вихованців навчального закладу. На основі позитивного досвіду Глухівського інституту розроблено рекомендації з метою удосконалення процесу підготовки педагогічних кадрів у вузах.

  Скачати повний текст

Теоретично й експериментально досліджено дидактичні закономірності забезпечення високої ефективності змісту післядипломної підготовки педагогічних працівників. Науково обгрунтовано необхідність підпорядкування підготовки вчителів суспільним вимогам, соціальному замовленню, дидактичним принципам його визначення та конструювання, функціям післядипломної освіти. Обгрунтовано положення про зв'язок змісту післядипломної освіти з проблемами, тенденціями та перспективами розвитку школи, змістом педагогічної готовності та потребами вчителів на основі всестороннього діагностування рівня їх професійно-педагогічної культури. Доведено дидактичну доцільність поетапної (ступеневої) підготовки педагогічних працівників відповідно до досвіду та стажу їх роботи шляхом розробки диференційованих навчально-тематичних планів із виділенням інваріантного та компенсаторно-вибіркового компонентів.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання підготовки вчителя у системі підвищення кваліфікації щодо діалогізації педагогічного процесу. За результатами дослідження проблем сучасної загальноосвітньої школи виявлено суттєві недоліки її переорієнтації на гуманістичні засади функціонування. Зроблено міжпредметний аналіз підходів, ідей, принципів, категорій та понять діалогіки як основи гуманістичної педагогіки. Висвітлено методологічні засади діалогізації навчання, концепцію створення дидактичної системи на підставі вимог діалогічного підходу. Обгрунтовано дидактико-діалогічну модель (ДДМ) підвищення кваліфікації вчителя щодо творення "діалогічного простору" освітнього процесу. Це передбачає професійну діяльність педагога з діалогізації змісту освіти та окремих предметів, діалогізації пізнавального процесу шляхом організації системи проблемно-діалогічного навчання, організації діалогічної взаємодії як певного психоемоційного чинника та засобу створення "діалогічних" навчальних груп, формування навичок критичної рефлексії як внутрішнього діалогу з метою самовдосконалення та саморозвитку гуманної особистості. Визначено загальні та специфічні принципи функціонування ДДМ.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання підготовки молодших спеціалістів у вищих навчальних закладах І - ІІ рівнів акредитації з урахуванням вимог сучасної соціокультурної ситуації розвитку України, досягнень теорії і методики професійної освіти. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови впровадження та критерії ефективності інноваційних педагогічних технологій підготовки фахівців-професіоналів та управлінців низової ланки. Проблеми проаналізовано засновуючись на учасних підходах до розгляду понять "інновація", "педагогічна технологія". Підготовку молодших спеціалістів розглянуто в контексті культури суспільства та культури особистості. Розроблено й апробовано практично модель управління впровадженням інноваційних педагогічних технологій, систему критеріїв оцінки інноваційності технологічних прийомів, форм і методів підготовки молодших спеціалістів у вищих навчальних закладах України І - ІІ рівнів акредитації.

  Скачати повний текст

Вперше проаналізовано зміст та структуру методичної підготовки майбутніх учителів початкових класів у вищих педагогічних навчальних закладах України періоду 1956 - 1996 рр. Виявлено та науково обгрунтовано основні етапи (1956 - 1964, 1965 - 1984, 1985 - 1991, 1991 - 1996), визначено позитивні та негативні тенденції розвитку методичної підготовки вчителів початкових класів у вищих навчальних закладах України. Введено до широкого наукового обігу нові документи та факти - дані 107 архівних джерел. Удосконалено підходи до визначення методичної підготовки як складової професійної підготовки вчителів початкових класів. Розвинуто прогресивні ідеї національного досвіду підготовки вчителів даного профілю, визначено шляхи його творчого використання за сучасних умов реформування вищої педагогічної освіти.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано гіпотетичну модель професійного потенціалу сучасного директора школи, яка передбачає комплекс загальнопрофесійних і спеціальних умінь, здатність до творчості та психологічну готовність до професійної управлінської діяльності. Розкрито суть вимог до управління, розроблено критерії та рівні сформованості професійних умінь директора загальноосвітньої школи. Показано, що розвиток професійних умінь керівника, розкриття його творчого професійного потенціалу - взаємозалежні процеси, що набувають високого кінцевого результату шляхом якісної організації курсового навчання. Визначено систему концептуальних положень та чинники розвитку професійних умінь керівників шкіл. У ході експерименту обгрунтовано та перевірено ефективність створеної дидактичної моделі, які складається зі змістовного, процесуального та управлінського блоків. Експериментально доведено ефективність створених організаційно-педагогічних умов розвитку професійних умінь директора школи (оптимізації процесу навчання на підставі прогностично змодельованих мети, змісту та засобів їх реалізації; розвитку соціально значущих і особистісно ціннісних мотивів, психологічної готовності та емоційного стимулювання слухачів; раціонального поєднання індивідуальних, групових і колективних форм роботи, використання інтерактивних методів навчання, корекційної роботи за результатами педагогічного моніторингу).

  Скачати повний текст

Досліджено проблему розвитку педагогічної техніки вчителя у системі підвищення кваліфікації. Доведено, що пріоритетним напрямком є запровадження гнучкої системи роботи за відповідною технологією у закладі післядипломної педагогічної освіти. Здійснено комплексний історико-педагогічний аналіз та систематизацію наукових підходів до проблеми. Розкрито сутність педагогічної техніки. Виділено особливості вияву педагогічної техніки вчителів. Розглянуто соціально-педагогічні умови для забезпечення ефективності процесу. Висвітлено поетатний характер створення програми спецкурсу "Педагогічна техніка вчителя". Розроблено технологію розвитку педагогічної техніки вчителя у процесі підвищення кваліфікації в закладі післядипломної освіти.

  Скачати повний текст

Проаналізовано методичне забезпечення профорієнтаційної підготовки вчителя трудового навчання у вищих педагогічних закладах. Обгрунтовано систему, визначено рівні та показники даної підготовки, розроблено й експериментально апробовано навчальну програму "Профорієнтація і методика профорієнтаційної роботи". Виділено основні підсистеми і компоненти, які є структурними одиницями системи профорієнтації. З метою вдосконалення профорієнтаційних знань студентів розроблено систему формування профорієнтаційних понять (базових і локальних) та систему умовних балів для розрахунку коефіцієнта засвоєння профорієнтаційного матеріалу, а також розглянуто процедуру їх перетворення на традиційну п'ятибальну систему. Теоретично обгрунтовані й експериментально перевірені результати проведеного дослідження можна використовувати як науково-методичну основу для вдосконалення процесу вивчення курсу "Профорієнтація і методика профорієнтаційної роботи" майбутніми вчителями трудового навчання.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність і досліджено особливості сучасного управління вихованням студентів вищого педагогічного закладу освіти, умови та критерії ефективності даного процесу. Описано структуру сучасної системи виховання, органів студентського самоуправління. На основі аналізу тенденцій розвитку вищої педагогічної освіти, світового досвіду організації виховного процесу, теорії та практики управління теоретично обгрунтовано систему управління вихованням студентів вищого педагогічного закладу освіти за сучасних умов, експериментально доведено її ефективність.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано теоретичні підходи, розкрито зміст і структуру, виокремлено основні компоненти, розроблено принципи модернізації системи підвищення кваліфікації керівників загальноосвітніх навчальних закладів (ЗНЗ) в інститутах післядипломної педагогічної освіти (ІППО). Виявлено динаміку професійно-кваліфікаційних вимог до керівника ЗНЗ, розглянуто нормативно-правовий аспект згаданої проблеми. Охарактеризовано якісний стан підвищення управлінської кваліфікації керівників ЗНЗ в ІППО, доведено необхідність удосконалення змісту, форм, методів і видів організації навчання керівників ЗНЗ у системі післядипломної освіти. Обгрунтовано модель підвищення управлінської кваліфікації керівника ЗНЗ, визначено її концептуальну, змістову та технологічні складові. Розроблено методичні рекомендації щодо вдосконалення підвищення управлінської кваліфікації керівників ЗПЗ в ІППО на основі запропонованої моделі.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано та експериментально перевірено систему формування готовності педагогічних працівників до комплексної оцінки ефективності дидактичного процесу під час неперервної післядипломної освіти, сформовано критерії та рівні готовності педагогічних працівників до цілісної оцінки ефективності дидактичного процесу за сучасних умов. Розроблено модель комплексної оцінки ефективності даного процесу на базі генеральних дидактичних чинників ("навченість", "навчальність", "мотивація навчання", "навчальне середовище") та специфічного чинника "стан здоров'я".

  Скачати повний текст

Обгрунтовано теоретико-методологічні засади (сутність, структуру, функції, принципи, особливості та умови розвитку) післядипломної педагогічної освіти як підсистеми неперервної педагогічної освіти та післядипломної освіти педагогічних кадрів. Зокрема, уперше в широких хронологічних рамках на підставі системного концептуально-цілісного аналізу еволюції змісту, організаційних форм, наукових засад післядипломної педагогічної освіти розкрито її суть, закономірності функціонування, розвинуто концептуальні засади, які уможливлюють обгрунтування стратегії розвитку даної освіти, а також розроблено підходи й визначено його періодизацію. Виділено й актуалізовано принципи цієї освіти (органічної єдності й наступності базової та післядипломної педагогічної освіти; гуманізму; демократизму; іманентності розвитку; вільного розвитку педагога; свободи вибору тощо), основні умови й закономірності формування змісту (заміну універсальної парадигми множинністю освітніх парадигм, розвиток педагогічної науки, еволюція уявлень про педагога, урахування результатів моніторингових досліджень та вітчизняного й зарубіжного досвіду). Розвинуто положення щодо післядипломної педагогічної освіти як системи, формування особистості педагога та керування навчальним процесом у цій освітній галузі.

  Скачати повний текст

Розкрито суть та структуру педагогічного спостереження як компонента професійного розвитку вчителя початкових класів. Доведено, що педагогічне спостереження як метод наукового пізнання має ряд специфічних характеристик: сферу використання, види і типи, принципи та вимоги організації, предметне оснащення процесу, джерела збору інформації, інтерпретації одержаних емпіричних даних та їх теоретичне осмислення. Виявлено, що якість педагогічного спостереження залежить від суб'єктивних і об'єктивних чинників. Обгрунтовано методику розвитку вміння ведення педагогічного спостереження, що реалізується у різних підсистемах післядипломної педагогічної освіти та забезпечує мотиваційну, змістову і процесуальну готовність вчителя початкових класів до діагностування та прогнозування педагогічних явищ. Розроблено й апробовано спецкурс "Основи педагогічного спостереження" та методичні рекомендації щодо його використання. Доведено ефективність методики розвитку умінь ведення педагогічного спостереження, що виявляється у сформованості мотивів даного виду діяльності, наявності базових психолого-педагогічних та спеціальних знань, що забезпечують якісне педагогічне спостереження.

  Скачати повний текст

Проаналізовано естетико-педагогічну спадщину видатних освітян кінця ХІХ - початку ХХ ст., науково обгрунтовано етапи становлення та розвитку педагогічних курсів (ПедК) у мережі закладів підготовки педагогічних кадрів Слобожанщини даного періоду. Охарактеризовано напрями професійно-педагогічної підготовки вчителів на ПедК у даному регіоні, а також зміст, форми та методи естетичної підготовки вчителів на курсах як складника професійної підготовки вчительських кадрів. Проаналізовано можливості творчого використання позитивного історико-педагогічного досвіду, набутого на даних ПедК, у діяльності сучасної системи безперервної педагогічної освіти.

  Скачати повний текст

Уперше розроблено й обгрунтовано двокомпонентну модель післядипломної педагогічної освіти вчителів у системі внутрішньошкільної методичної роботи, яка містить базовий і варіативний компоненти з метою підвищення фахової компетентності вчителя як предметника, вихователя, методиста, а також для оперативного врахування утруднень у процесі безпосередньої професійної діяльності. Розкрито зміст варіативного компонента щодо врахування утруднень вчителя у проведенні соціально-педагогічної роботи з батьками. Показано необхідність підвищення рівня ділових стосунків. Розглянуто аспект формування компетентності вчителя у розвитку культури поведінки молодших школярів, а також використання сучасних інформаційних технологій. Проаналізовано критерії ефективності внутрішньошкільної методичної роботи з вчителями початкових класів. Удосконалено положення щодо форм організації внутрішньошкільної методичної роботи з учителями початкових класів. Розвинуто положення щодо внутрішньошкільної методичної роботи у системі післядипломної освіти вчителя.

  Скачати повний текст

Уперше визначено показники еталонів ефективної педагогічної взаємодії та рівні їх прояву. Науково обгрунтовано змістовий аспект і визначено педагогічні умови формування еталонів ефективної педагогічної взаємодії у процесі підвищення кваліфікації вчителів. Уточнено сутність поняття "еталони педагогічної взаємодії". Розроблено й експериментально апробовано методику формування еталонів ефективної педагогічної взаємодії у процесі підвищення кваліфікації вчителів і удосконалено методи застосування набутих умінь.

  Скачати повний текст