Скачати повний текст

Визначено структурно-компонентний склад утворення "професійна компетентність майбутнього вчителя музики в музично-інтерпретаційній діяльності" (мотиваційно-ціннісний, когнітивно-операційний, креативно-рефлексивний). Охарактеризовано рівні сформованості професійної компетентності майбутнього вчителя музики в музично-інтерпретаційній діяльності. Встановлено критерії з їх показниками та теоретично обгрунтовано педагогічні умови формування у вищий школі професійної компетентності майбутнього вчителя музики в музично-інтерпретаційній діяльності: формування позитивної мотивації майбутнього вчителя музики щодо музично-інтерпретаційної діяльності. Визначено актуалізацію міжпредметних і міжциклових зв'язків нормативних навчальних дисциплін ВНЗ та активізація практико-орієнтованого навчання майбутніх вчителів музики. Розкрито стимулювання творчої самореалізації особистості студента в музично-інтерпретаційній діяльності на основі центрації виконавчого самовираження.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано необхідність формування медіакультури майбутніх вчителів музики у процесі професійно-педагогічної підготовки. Доведено, що медіакультура як сукупність створених людиною медійних артефактів (медіатекстів) сьогодні є способом комплексного освоєння людиною світу й основою досягнення медіакомпетентності особистості. Розкрито зміст поняття "медіакультура майбутнього вчителя музики", визначено її структурні компоненти (мотиваційно-ціннісний, перцептивно-емоційний, когнітивно-пізнавальний, творчо-діяльнісний). Обгрунтовано й експериментально перевірено технологію формування медіакультури майбутнього вчителя музики засобами аудіовізуальних мистецтв, сутність якої полягає у проектуванні педагогічної взаємодії викладача та студентів, спрямованої на досягнення останніми медіакомпетентності. Визначено педагогічні умови ефективності процесу формування медіакультури, які забезпечують організаційно-методичний супровід і реалізацію завдань запропонованої технології, відповідність мистецької освіти інтегративним процесам у сучасному мистецтві, підготовку студентів до майбутньої практичної діяльності.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему формування художньо-творчих умінь майбутніх учителів музики у процесі диригентсько-хорової підготовки на музичних факультетах вищих педагогічних навчальних закладів. Розкрито суть понятття "художньо-творчі уміння". Висвітлено теоретичні аспекти процесу формування даних умінь майбутніх учителів музики, доведено залежність цього формування від організації навчально-педагогічної, художньо-пізнавальної та музично-виконавської діяльності, проаналізовано педагогічні проблеми та виявлено умови формування художньо-творчих умінь. Визначено компоненти, критерії та рівні сформованості цих умінь, розроблено організаційно-методичну систему їх формування в учителів музики у процесі диригентсько-хорової підготовки.

  Скачати повний текст

Уперше обгрунтовано педагогічні умови ефективної підготовки майбутніх учителів музики до організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів, якими є програмно-цільове спрямування навчального процесу; ознайомлення з соціальним, музичним та естетичним змістом дитячої музично-інструментальної творчості; оволодіння методами актуалізації художньо-творчої діяльності та розвитку художньо-виконавської майстерності; набуття професійного досвіду. Встановлено критерії, показники та рівні сформованості у майбутніх спеціалістів готовності до організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів. Розкрито особливості підготовки майбутніх учителів музики до організації колективної художньо-творчої діяльності дітей у школі. Визначено функції педагогічної освіти у розв'язанні даної проблеми. Обгрунтовано доцільність використання системного підходу у процесі професійної підготовки майбутніх учителів музики до організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів. Експериментально підтверджено ефективність запропонованих педагогічних умов підготовки майбутніх педагогів до організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано особливості впровадження культурологічного підходу до професійної підготовки студентів музичних училищ, доведено його засадниче значення як чинника гармонійного та цілісного загальнокультурного та професійного розвитку особистості. Визначено критерії та рівні готовності майбутнього музиканта-педагога до музично-педагогічної діяльності на культурологічних засадах. Розроблено мадель його підготовки на основі культурологічного підходу та визначено педагогічні умови, що сприяють її ефективності. Конкретизовано поняття "культурологічний підхід". Уточнено структуру професійної підготовки студентів музичних училищ. Дістало подальшого розвитку положення щодо змісту, педагогічних засобів, форм і методів професійної підготовки студентів музичних училищ на основі культурологічного підходу.

  Скачати повний текст

Професійну культуру майбутнього вчителя музики визначено як складну інтегративну якість його особистості, що поєднує потреби, можливості, здібності та професійний досвід. Дана культура спрямовує професійно-педагогічну діяльність та забезпечує творче застосування зазначених компонентів за умов позанавчальної діяльності. Виявлено суть і зміст процесу формування професійної культури майбутнього вчителя музики у позанавчальній діяльності засобами проектної діяльності з використанням технології творчого співробітництва, ефективність яких доведено педагогічною теорією та практикою. Виявлено й обгрунтовано педагогічні умови. Уточнено критерії визначення рівнів сформованості даної культури як професійної якості особистості. Розроблено науково доцільну, особистісно орієнтовану модель процесу формування професійної культури майбутнього вчителя музики за умов позанавчальної діяльності шляхом створення проектів на базі технології творчого співробітництва.

  Скачати повний текст

Розкрито психологічні особливості розвитку творчих здібностей студентів музичних факультетів. Розкрито сутність поняття "музична креативність" як здатності до музичної імпровізації, створення нового музичного образу або твору. Визначено її структурні компоненти: оригінальність, виразність і продуктивність. Розроблено й апробовано оригінальну методику діагностики музичної креативності "Здатність до творчої імпровізації", основне завдання якої - визначення рівня розвитку даної якості у творчо обдарованих особистостей. Уточнено зміст поняття "музичні здібності", які визначено як один з видів спеціальних здібностей, що є системно-структурним утворенням, в якому виділено такі складові: творчо-інтелектуальні, музично-сенсорні (базисні), мотиваційно-особистісні. Доведено, що особливості їх співвідношення визначають ідивідуальний рівень розвитку музичної творчості. Розкрито психологічні закономірності розвитку творчих здібностей у студентів-музикантів. Розроблено й апробовано тренінг, який сприяє розвитку структурних компонентів музичної креативності у студентів-музикантів. Показано ефективність впливу тренінгових технологій на розвиток творчих здібностей студентів-музикантів.

  Скачати повний текст

Досліджено процес розвитку музично-педагогічної освіти в Україні другої половини XX - початку XXI ст., пов'язаний зі становленням музично-педагогічних факультетів, на яких здійснювалася професійно-педагогічна підготовка вчителів музики для ЗНЗ. Обгрунтовано концептуальні засади розвитку музично-педагогічної освіти, уточнено понятійний апарат, виявлено закономірності розвитку музично-педагогічної галузі, здійснено розподіл педагогічної реалії на певні історичні періоди, виявлено тенденції розвитку музично-педагогічної освіти, зроблено історіографічний аналіз стану вивчення проблеми. Зазначено, що аналіз освітніх процесів у контексті історичних подій свідчить, що 1962 - 2008 рр. - період розвитку музично-педагогічної освіти, який вимагає детального та глибокого вивчення, систематизації й узагальнення. Дослідження грунтується на документальних матеріалах і дає цілісну картину історико-логічної інтерпретації розвитку музично-педагогічної освіти в хронологічно визначеній послідовності. Розкрито напрями формування музично-педагогічної думки, основні етапи розвитку музично-педагогічної освіти різних регіонів України в певні історичні періоди, аналіз навчальних планів і програм, за якими здійснювалася підготовка майбутніх учителів, розвиток науково-дослідної, концертно-виконавської та музично-просвітницької діяльності викладачів і студентів музично-педагогічних факультетів.

  Скачати повний текст

Уперше розроблено та експериментально перевірено методику формування готовності до професійного саморозвитку у майбутнього педагога-музиканта, визначено її основні структурні компоненти, удосконалено систему діагностики сформованості даної готовності. Розвинуто теоретичні та методичні засади впровадження до процесу професійної підготовки майбутніх педагогів-музикантів концептуальних положень особистісно орієнтованого навчання.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему формування дослідницьких умінь майбутніх учителів музики у процесі їх науково-пошукової роботи. Проаналізовано відповідну наукову літературу та розкрито суть і структуру зазначених умінь, особливості їх реалізації майбутніми вчителями музики. Доведено, що ефективність формування дослідницьких умінь підвищиться за умови забезпечення поступовості розвитку творчої самостійності студентів у їх пошуковій діяльності. Визначено складові дослідницької діяльності, її основні види та форми, розроблено модель умінь майбутніх учителів музики, а також організаційно-методичну систему їх формування. Теоретично обгрунтовано та експериментально перевірено методику, яка забезпечує ефективне формування дослідницьких умінь і може бути використана у навчально-виховному процесі вищих педагогічних закладів освіти викладачами факультетів: музично-педагогічних та мистецтв.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу психолого-педагогічної, філософсько-естетичної та музикознавчої літератури, вивчення й узагальнення практичного досвіду обгрунтовано й експериментально апробовано засади естетичного виховання учнів дитячих музичних шкіл (ДМШ), якими є: єдність навчання музики та виховання засобами музичного мистецтва; опора на специфічну природу музики як мистецтва інтонованого смислу; реалізація всіх напрямів освоєння інтонаційної природи музики; збагачення традиційних методів навчання музики завдяки педагогічній адаптації до специфіки ДМШ, організацію змісту естетичного виховання з пріоритетним загальнокультурним розвитком; посилення соціокультурного збарвлення дитячої творчості. Запроваджено методику естетичного виховання учнів ДМШ на уроках зі спеціальності. Вона грунтується на освоєнні музики як мистецтва інтонованого смислу та передбачає розв'язання завдань опанування учнями "комплексного" інтонування, формування в них відчуття жанрово-стильової характеристики музики, виховання аналітико-синтетичного ставлення до музичного мистецтва. Зроблено висновок, що реалізація методики естетичного виховання учнів ДМШ на уроках зі спеціальності сприяє позитивній динаміці кількісних і якісних показників їх естетичної вихованості.

  Скачати повний текст

До наукового обігу введено поняття "художньо-освітній простір". Розглянуто культуру України в аспекті функціонування та розвитку художньо-освітнього простору як невід'ємного чинника існування нації. Досліджено внутрішню логіку та динаміку культурно-освітнього процесу на окремих історичних етапах розвитку культури. Висвітлено генезу художньо-освітнього простору як національного модусу у традиційній культурі українців (міфотворення, фольклор, традиції, народні свята, обряди). Виявлено місце та роль творчої особистості у процесах функціонування художньо-освітнього простору та найголовніші фактори такої взаємодії (гуманізація, діалог, креативність). Виокремлено основні художньо-естетичні (ціннісні) витоки та параметри сучасного художньо-освітнього процесу в Україні. Розроблено методологічні засади нового підходу до аналізу світових і вітчизняних концепцій і тенденцій художньої освіти. Наведено характеристику художньо-освітнього простору сучасної України як обумовленого розмаїттям національного та світового досвіду в контексті проблеми Схід - Захід (висвітлено освітні практики України - від витоків до сучасності, а також Японії, Китаю, Канади, США, Німеччини). Наведено рекомендації щодо реалізації політики держави у галузі збереження культурної спадщини (шляхи та форми репрезентації національних культурно-освітніх практик). Визначено перспективи трансформації художньо-освітнього простору України у перші десятиліття XXI ст.

  Скачати повний текст

Визначено особливості фахової підготовки майбутнього вчителя музики у сучасних ВНЗ, розкрито теоретичні засади, уточнено критерії, показники та рівні ефективності використання міжпредметних зв'язків вокально-хорових дисциплін у даному процесі. Науково обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови застосування міжпредметних зв'язків вокально-хорових дисциплін у фаховій підготовці майбутнього вчителя музики. З'ясовано, що реалізація даних умов сприяє оптимізації навчально-виховного процесу, забезпеченню багатоаспектності, систематизації й узагальненню знань, умінь і навичок студентів, встановленню органічного зв'язку музично-педагогічних дисциплін зі змістом практичної вокально-хорової підготовки.

  Скачати повний текст

Висвітлено проблему самоактуалізації майбутніх учителів музики в процесі професійної підготовки. Визначено, обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови самоактуалізації студентів-педагогів, зокрема, стимулювання у майбутніх учителів музики потреби в самоактуалізації, активізація самостійної творчо-пошукової діяльності майбутнього вчителя, забезпечення ціннісного ставлення майбутнього педагога до процесу та результатів своєї навчально-професійної діяльності. Визначено компоненти, критерії та рівні самоактуалізації майбутніх учителів музики. Запропоновано модель сприяння самоактуалізації майбутнього вчителя музики.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему музично-творчих здібностей у контексті різних галузевих наукових знань. Проаналізовано вітчизняну та зарубіжну психологічну, педагогічну, мистецтвознавчу літературу у аспекті суті та розвитку музично-творчого процесу у музичній діяльності. Досліджено взаємовплив у даному розвитку пізнавально-психічних процесів і музичних здібностей та чинники впливу на їх розвиток. Обгрунтовано методику цілісного розвитку музичних, творчих і музично-творчих здібностей. Наведено тезу, що наявність музичних здібностей ще не є показником музично-творчої діяльності. Доведено залежність розвитку досліджених здібностей від залучення учнів до таких форм діяльності, які постійно ускладнюються та вимагають вияву інтелектуальної, художньої, емоційної, творчої діяльності в єдиному комплексі. Визначено критерії та показники рівнів сформованості музично-творчих здібностей, що дає змогу удосконалити методику їх діагностування в учнів, яка передбачає визначення рівня розвитку інтелекту, музичних, виконавських і творчих здібностей, музично-творчої діяльності і має вагоме значення для подальшої розробки методики організації навчально-виховного процесу дитячих мистецьких шкіл. Експериментально апробовано педагогічні умови, що забезпечують ефективність дії запропонованої методики розвитку даних здібностей учнів мистецьких шкіл.

  Скачати повний текст

Уточнено етапи розвитку поліфонічного стилю й аспекти теоретичного дослідження поліфонії. Розглянуто специфіку сприйняття поліфонії у майбутніх учителів музики у процесі музично-теоретичної, виконавської та практично-педагогічної підготовки. Науково обгрунтовано суть досвіду цього сприйняття, систематизовано його компонентну структуру. Доведено, що досвід сприйняття поліфонії є цілісним системним утворенням, яке характеризується високим рівнем кореляції його компонентів. Визначено критерії, показники та рівні сформованості даного досвіду у студентів-музикантів. Розроблено педагогічні умови й етапи його формування.

  Скачати повний текст

Визначено поняття, сутність і структуру контрольно-оцінювальної діяльності на уроках музики, теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено систему оцінювання результатів музичної освіти школярів, яка грунтується на принципі єдності музичного навчання, виховання та розвитку, на принципі диференціації навчання, що забезпечує реалізацію особистісно-орієнтованого підходу до процесу музичної освіти школярів та принципі культуровідповідності. Це передбачає врахування реальних освітніх можливостей школярів, індивідуальних особливостей підготовки учнів до проведення контрольно-оцінювальної діяльності та стимулювання їх праці на межі можливого, забезпечення сприятливого психологічного клімату, надання учням правильного вибору. Експериментально перевірену систему оцінювання результатів музичної освіти та розроблену технологію контрольно-оцінювальної діяльності підготовлено для впровадження у практику роботи школи.

  Скачати повний текст

Досліджено можливості формування ціннісних орієнтацій майбутніх педагогів засобами сучасної фортепіанної музики. Розкрито зміст і структуру ціннісних орієнтацій, які визначено як відносно стійку систему фіксованих установок, обумовлених певними цінностями, проявом яких є здатність особистості розуміти, оцінювати та адекватно переживати явища дійсності та мистецтва. Експериментально визначено та перевірено педагогічні умови формування ціннісних орієнтацій студентів у процесі музичного навчання та виховання. Визначено структурні компоненти, критерії та рівні сформованості ціннісних орієнтацій майбутніх педагогів у сфері музичного мистецтва. Вперше розроблено, апробовано та впроваджено у практику навчальної діяльності ВНЗ педагогічну модель формування ціннісних орієнтацій майбутніх учителів засобами сучасної фортепіанної музики.

  Скачати повний текст

Розроблено й обгрунтовано педагогічну технологію формування музичного сприйняття у студентів вищих мистецьких навчальних закладів засобами духовної музики. Розкрито зміст і структуру музичного сприйняття, визначено його роль у навчально-виховній роботі. Теоретично розроблено та систематизовано комплекс засобів духовної музики, спрямованих на реалізацію запропонованої технології. Установлено критерії, показники та рівні сформованості музичного сприйняття у студентів. Розроблено методичні рекомендації з проблеми його формування.

  Скачати повний текст