Скачати повний текст

Запропоновано поняття національної самосвідомості, розкрито зміст її структурних компонентів, сфер прояву, рівнів сформованості та розроблено новий підхід до її формування. Висвітлено педагогічний потенціал західноукраїнського музичного мистецтва XIX - початку XX ст. та особливості його реалізації в процесі національного виховання особистості (з урахуванням регіонального підходу). Обгрунтовано методичні засади формування національної самосвідомості підлітків на уроках музики засобами західноукраїнської професійної музики зазначеної доби, де основу педагогічного впливу складає цілеспрямований розвиток у підліків емоційного сприймання, здатності до емпатії, національної ідентифікації та естетичного оцінювання в їх єдності та взаємодії. Запропоновано теоретичну концепцію про виховний потенціал західноукраїнської музики досліджуваного періоду, з використанням якої визначено показники та критерії діагностики рівнів сформованості національної самосвідомості підлітків та розроблено дві моделі її розвитку: структурно-динамічну та функціональну.

  Скачати повний текст

Конкретизовано зміст поняття творчої активності майбутніх учителів музики. Визначено її структурні компоненти, етапи розвитку, показники та рівні сформованості. Обгрунтовано доцільність використання особистісно орієнтованого підходу у процесі вивчення музичних дисциплін з метою формування творчої активності майбутніх учителів музики. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено сукупність дидактичних умов, які забезпечують ефективність формування творчої активності у студентів засобами музичних дисциплін у процесі особистісно орієнтованого навчання. Удосконалено методику проведення занять з музично-педагогічних дисциплін та засоби індивідуальної роботи студентів. Створено й апробовано технологію формування творчої активності майбутніх учителів музики, побудовану на принципах рольової перспективи, використання задачного та імітаційно-ігрового підходів, педагогічної взаємодії, співробітництва та співтворчості у системі відносин "викладач - студент". Основні результати наукового дослідження впроваджено у практику навчальної діяльності у вищій школі.

  Скачати повний текст

Відтворено еволюцію теорії та практики музично-педагогічної підготовки фахівців у педагогічних училищах України з 1945 до 1985 рр. На підставі аналізу конкретно-історичних обставин та урядової документації дослідженого періоду визначено й науково обгрунтовано етапи становлення та розвитку зазначеної підготовки, а саме: 1945 - 1948 рр. - етап становлення системи музично-педагогічної підготовки вчителів початкових класів та музичних керівників шкільних і дошкільних відділень педагогічних училищ України; 1949 - 1957 рр. - етап розвитку системи музично-педагогічної підготовки фахівців на шкільних, дошкільних і музичних відділеннях педучилищ, 1958 - 1985 рр. - етап поділу системи музично-педагогічної підготовки фахівців на підготовку спеціалістів у галузі музики на спеціальних відділеннях і на шкільних та дошкільних віддленнях даних училищ як додаткової спеціальності. Розкрито внесок вітчизняних педагогів і музикантів у розробку теоретичних питань музично-педагогічної підготовки студентів середніх спеціальних педагогічних закладів. Виявлено й охарактеризовано провідні тенденції розвитку теорії та практики музично-педагогічної підготовки фахівців у досліджений період. Визначено перспективи творчого використання прогресивних ідей минулого за сучасних умов України. Виявлено й угруповано прогностичні тенденції розвитку зазначеної підготовки фахівців у XXI ст.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему оптимізації методичної підготовки майбутніх вчителів музики у вищому навчальному закладі. Обгрунтовано новий підхід до її вирішення у процесі педагогічної практики. Конкретизовано суть педагогічної практики, визначено її місце у системі методичної підготовки студентів. Розроблено структуру та критерії даної підготовки. Визначено й апробовано комплекс педагогічних умов для забезпечення оптимального ступеня методичної підготовки майбутніх учителів музики у процесі педагогічної практики.

  Скачати повний текст

Розглянуто феномен досвіду як психолого-педагогічного явища, розкрито сутність досвіду ціннісного ставлення (ДЦС) до музичного мистецтва й особливості його формування. Висвітлено стан розкриття проблеми формування досвіду ДЦС до музичного мистецтва у теорії та методиці фахової підготовки вчителів музики. Обгрунтовано педагогічні умови формування ДЦС до музичного мистецтва, визначено критерії та показники його сформованості, наведено результати констатувального експерименту. Розкрито методику та зміст дослідної роботи, проаналізовано результати формувального експерименту, доведено їх статистичну достовірність.

  Скачати повний текст

Вперше актуалізовано проблему використання українських виконавських традицій у процесі підготовки вчителя музики педагогічними ВНЗ. Розроблено методику фортепіанного навчання майбутнього вчителя музики на підставі використання українських виконавських традицій, започаткованих В. Пухальським і продовжених його учнями. Встановлено критерії визначення ефективності даної методики у сучасному фортепіанному навчанні. Обгрунтовано основні напрями навчання студентів з урахуванням та використанням педагогічних ідей українських педагогів-піаністів. Розкрито сутність українських фортепіанно-виконавських традицій кінця XIX - початку XX ст., які є впливовим формувальним матеріалом оптимізації фахової підготовки майбутніх учителів музики. Обгрунтовано умови використання українських виконавських традицій кінця XIX - початку XX ст. у навчально-виховному процесі вищої школи.

  Скачати повний текст

Науково обгрунтовано методику становлення творчого потенціалу майбутніх музикантів-виконавців в оркестровому класі. Грунтуючись на теоретичному дослідженні специфіки даного феномену, визначено суть творчого потенціалу студентів мистецьких ВНЗ та його структурні компоненти, а саме: мотиваційний, емоційний, інтелектуальний, комунікативний і операційний. На підставі авторської концепції про важливість реалізації творчого потенціалу даних студентів розроблено критерії та показники рівня його сформованості, досліджено зміст, педагогічні умови, апробовано експериментальну методику поетапного становлення творчого потенціалу студентів ВНЗ, яка базується на принципах особистісно-орієнтованого підходу.

  Скачати повний текст

Визначено сутність музично-виконавської компетентності, її зміст і структурні компоненти, критерії та рівні сформованості даного феномена. Встановлено педагогічні умови, обгрунтовано комплексно-інтеграційну технологію формування музично-виконавської компетентності майбутніх фахівців. Реалізовано організаційно-педагогічну система формування музично-виконавської компетентності, перевірено ефективність її впровадження в процесі фахової підготовки майбутніх учителів музики.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано зміст і структуру поняття "мистецький досвід майбутнього вчителя музики", визначено педагогічні умови, що забезпечують ефективність його формування у фаховій підготовці студентів. Розроблено критерії та визначено рівні сформованості мистецького досвіду студентів музично-педагогічних ВНЗ. Експериментально апробовано методику формування мистецького досвіду у фаховій підготовці майбутнього вчителя музики.

  Скачати повний текст

Розроблено методику та рівні сформованості умінь художньо-педагогічного спілкування у майбутніх учителів музики. Виявлено педагогічні умови формування таких умінь. Конкретизовано зміст поняття "уміння художньо-педагогічного спілкування майбутнього вчителя музики" як здатності до музично-педагогічної діяльності, що передбачає наявність загально інтелектуальних, педагогічних і спеціальних знань, а також сформованих художньо- та технічно-виконавських навичок, що дозволяють осмислювати мистецтво шляхом сприймання, аналізу та інтерпретації з застосуванням вербальних і невербальних форм роботи. Систематизовано означені вміння (загально педагогічні, мистецтвознавчі, емоційно-почуттєві, виконавсько-інтерпретаційні та контрольно-оцінні).

  Скачати повний текст

Визначено теоретико-методологічні основи формування художнього смаку майбутнього вчителя музики. Обгрунтовано зміст і структуру художнього смаку. Розкрито суть поняття "художній смак майбутнього вчителя музики". На основні розроблених критеріїв і показників діагностовано рівні сформованості даного смаку та встановлено чинники впливу на художній смак особистості. Виявлено педагогічні умови підвищення рівня художнього смаку майбутнього вчителя музики. Експериментально перевірено результати реалізації умов поетапного формування художнього смаку майбутнього вчителя музики у процесі його професійної підготовки. Установлено, що вплив на формування даного смаку має бути більш ефективним за умов: розвитку у майбутнього вчителя музики здатності до художньо-оцінювальної діяльності з метою реалізації контекстного підходу до професійної освіти; реалізації об'єктивного контролю за рівнем музично-професійних знань студентів з метою управління процесом формування художнього смаку майбутнього вчителя музики; створення внутрішньої та зовнішньої установок на сприйняття художньо-значущих музичних творів та їх педагогічного використання; формування готовності до сприйняття художньо-музичних образів як основи розвитку художнього смаку.

  Скачати повний текст

Розкрито суть поняття "готовність до інструментально-виконавської діяльності", розглянуто теоретичні засади її формування. Доведено взаємозалежність ефективності формування готовності майбутніх учителів музики до даної діяльності від впровадження експериментальної методики, що передбачає розвиток спонукальних мотивів інструментально-виконавської діяльності, поглиблення теоретичної підготовки, формування прийомів творчої діяльності, збагачення естетичних ціннісних орієнтацій, підвищення рівня технічної майстерності, активізацію виконавської практики. Проаналізовано педагогічні проблеми формування готовності студентів до зазначеної діяльності, визначено критерії діагностики її сформованості. Розроблено дидактичну модель формування готовності до інструментально-виконавської діяльності, створено й експериментально перевірено методику її поетапного впровадження.

  Скачати повний текст

Теоретично проаналізовано наукову літературу з проблеми активізації пізнавальної діяльності молодших школярів, досліджено процес функціонування початкової ланки музичної освіти, виявлено специфіку початкового навчання гри на струнно-смичкових інструментах дітей 4 - 5-ти та 6 - 7-річного віку, обгрунтовано методичні засади та експериментально підтверджено доцільність та ефективність використання робочих зошитів з друкованою основою на початковому етапі навчання гри на даних інструментах, які відповідають вимогам сучасної освіти та є найзручнішою формою роботи для учнів у класі та вдома. На підставі проведеної дослідно-експериментальної роботи доведено, що активізація пізнавальної діяльності школярів на початковому етапі навчання гри на струнно-смичкових інструментах можлива за умови врахування вікових особливостей перебігу основних пізнавальних процесів; створення навчальних ситуацій, здатних викликати пізнавальний інтерес та позитивний емоційний відгук учнів; активізації мисленнєвої діяльності учнів шляхом використання серії нестандартних завдань та організації навчального процесу на базі творчої самореалізації дитини.

  Скачати повний текст

Розкрито зміст підготовки майбутнього вчителя музики до естетичного виховання, а також основні завдання естетичного виховання підлітків, та сутність apт-терапії. Обгрунтовано можливість застосування ії засобів у професійній підготовці майбутньою вчителя музики та в естетичному вихованні підлітків. Виокремлено структурні компоненти, критерії, показники та рівні готовності майбутнього вчителя музики до естетичного виховання підлітків.

  Скачати повний текст

Охарактеризовано сутність поняття та зміст досвіду музично-виконавської діяльності (МВД) старших дошкільників, визначено його компонентну структуру з огляду на специфіку даного віку. Розроблено критерії і показники, на основі яких виявлено рівні сформованості досвіду МВД старших дошкільників. Обгрунтовано поетапну методику формування досвіду МВД у старших дошкільників за умов художньо наповненого розвивального середовища.

  Скачати повний текст

Вперше розроблено, обгрунтовано й експериментально перевірено програму підготовки вчителів музики до застосування методу відносної сольмізації в системі підвищення кваліфікації, визначено стан їх практичної підготовки до цього процесу. Уточнено зміст і сутність інноваційного методу. Подальшого розвитку набули питання щодо вдосконалення підходів до застосування інновацій у системі підвищення кваліфікації вчителів музики.

  Скачати повний текст

Визначено суть і зміст педагогічних умов творчої самореалізації майбутніх учителів музики у процесі виконавської діяльності. Доведено залежність ефективності функціонування структурних компонентів формування здатності студентів до творчої самореалізації у цьому процесі від забезпечення певних педагогічних умов. Розроблено й апробовано поетапну методику, яка експериментально доводить ефективність організованих педагогічних умов і передбачає мотиваційну спрямованість установок студентів на самореалізацію; практичне втілення їх художньо-педагогічних задумів і реалізацію мети творчого самовираження.

  Скачати повний текст

Охарактеризовано формування концертмейстерської компетентності (КК) студентів, конкретизовано основні поняття "концертмейстерська компетентність", "професійно-педагогічна компетентність педагога-музиканта", визначено критерії, показники та рівні її сформованості. Розроблено методику формування КК майбутніх педагогів-музикантів, експериментально доведено її ефективність. В основу методики покладено здійснення професійної підготовки студентів з формування КК за мотиваційно-пошуковим, інформативно-когнітивним, операційно-діяльнісним компонентами. Підтверджено ефективність запропонованої методики та її значущості для подальшого вдосконалення теорії та практики концертмейстерської підготовки майбутніх педагогів-музикантів.

  Скачати повний текст

Розкрито суть поняття "творча активність" вчителів музики, визначено її структуру й особливості. Розроблено модель розвитку творчої активності даних вчителів у процесі підвищення кваліфікації. Визначено компоненти педагогічного процесу, організованого на засадах андрогогіки та художньо-педагогічних принципів, критерії та рівні такого процесу. Запропоновано зміст теоретичного та практичного навчання педагогів-музикантів (освітньо-кваліфікаційні програми, навчально-тематичні плани проблемно-тематичних курсів, навчально-методичний комплекс розроблених спецкурсів "Педагогіка мистецтва як педагогіка духовності", "Науково-практичні основи музичної та музично-педагогічної творчості", "Культура музичного сприймання" та система творчих завдань з відповідним науково-методичним, навчально-методичним забезпеченням. До процесу підвищення кваліфікації даних вчителів у курсовий та міжкурсовий періоди навчання впроваджено методику розвитку їх творчої активності. Ефективність методики підтверджено аналітичними та статистичними даними, одержаними завдяки проведеним дослідженням.

  Скачати повний текст