Розглянуто проблему формування буденно-музичної свідомості як соціокультурного феномену, який має естетичні характеристики та функціонує як самостійна сфера буття-у-світі. Досліджено діалектику генезису, розкрито сутність й особливості функціонування буденно-музичної свідомості. Проаналізовано стан сучасної соціокультури, для характеристики якого у науковий обіг введено поняття "пост-культура". З'ясовано, що буденно-музична свідомість за умов пост-культури набуває значення своєрідного простору інобуття естетичного. Здійснено дослідження буденно-музичної свідомості як специфічної знакової спільності, яка має інтонаційну природу. Виявлено, що у процесі формування буденно-музичної свідомості має місце процес символізації, який не досягає рівня символу. Розглянуто часову проблематику буденно-музичної свідомості. З'ясовано, що буденно-музична свідомість є сферою реалізації "досвіду темпоральності", що відтворюється у культурі та є основою музичної комунікації за умов розвитку соціокультури та її специфічної посткультурної стадії.

  Скачати повний текст

Систематизовано фактори, що впливають на психічний стан студентів у навчальній діяльності. Проведено системний аналіз екзаменаційного стресу, зокрема за ситуації коригувального впливу музикотерапії. Виявлено стан квазінорми - неабсолютної норми після здачі іспитів, за якої зберігається досить високий рівень психоемоційного напруження. Вирішено наукову проблему психолого-педагогічної корекції психічного стану студентів за умов екзаменаційного стресу засобами музичного впливу. Виявлено умови оптимізації психічних станів студентів у навчальній діяльності даними засобами. Доведено ефективність впливу музичних творів на психічний стан студентів за ситуації екзаменаційного стресу. Запропоновано періодизацію історичного досвіду використання музики для надання впливу на психічний стан людини.

  Скачати повний текст

Проведено цілісний системний аналіз особливостей психологічного сприйняття звукового простору музичних творів. У контексті музично-теоретичного, мистецтвознавчого, психологічного підходів запропоновано рішення однієї з головних проблем музичного мистецтва - способів відбиття та моделювання різних просторових характеристик за допомогою засобів музичної виразності. Доведено діалектичну взаємодію рефлективної та креативної функцій свідомості під час сприйняття просторових характеристик у музиці. Обгрунтовано дискретно-континуальний дуалізм музичної тканини з позицій просторовості. Синтезовано відносини категорій лінійності та сферичності, статики та динаміки, усталеності та неусталеності у контексті просторових відчуттів під час сприйняття музики. Запропоновано обгрунтування та рішення низки протиріч у галузі структури музичних систем і психології сприйняття музики. Акцентовано на необхідності введення нових понять внаслідок залучення нових методів дослідження.

  Скачати повний текст

Визначено психологічний механізм мотивації сприйняття естетичної культури юнацтвом і на його підставі розроблено програму для підвищення культурного рівня юнаків і дівчат віком 16 - 23 років. Уперше виявлено, теоретично обгрунтовано й експериментально підтверджено фактори, що визначають сформованість естетичної свідомості та мотиваційної сфери в молоді у періоди ранньої та пізньої юності. Виявлено, що базальними факторами є загальне ставлення до музики, музична обізнаність, особистісне сприйняття, а фактор естетичних цінностей орієнтації є перехідним від базальної групи факторів до основної, до якої входять: естетичні потреби, естетичні почуття, естетичні емоційні стани та провідні мотиви. Встановлено психологічний механізм мотивації сприйняття естетичної культури юнацтвом. Розкрито алгоритм його дії у процесі формування мотивації даного сприйняття (на прикладі музики) та підтверджено ефективність його застосування.

  Скачати повний текст

Наведено результати емпіричного дослідження особливостей розуміння студентів певного пісенного жанру у зв'язку з первинною настановою даної молоді. За результатами проведеного експериментального дослідження виявлено п'ять форм вияву первинної настанови (інтерпертаційної, прагматичної, чуттєвої, резонансної та консервативної) та їх взаємозв'язок з певним типом розуміння пісенного тексту (конструктивним (продуктивним), розсудково-емпіричним (формально-логічним (значеннєвим), емоційно-образним, ідентифікаційним, ригідним), а також з певними особистісними утвореннями (потребою у самореалізації, емпатією, рівнем суб'єктивного контролю, творчим потенціалом і загальною самооцінкою), поєднання яких розглянуто як системне психологічне утворення суб'єкта розуміння. Наведено результати застосування запропонованої програми оптимізації процесу розуміння студентами пісенного тексту за допомогою прийомів творчого тренінгу. Обгрунтовано тезу про евристичність цієї програми як особливого психолого-педагогічного засобу породження новоутворень, притаманних особистості як суб'єкту творчої самодіяльності.

  Скачати повний текст

Виявлено, що здатність студентів до вибіркового сприймання музичних творів обумовлена домінуючим впливом на їх розвиток особистісних і субкультурних чинників. Доведено наявність диференційованого сприймання студентською молоддю музичного твору, зумовленого позитивним або негативним перцептивним патерном. Встановлено, що особистісні особливості людини виявляються в швидкості сприймання акустичних сигналів різних частотних діапазонів.

  Скачати повний текст

Розроблено й обгрунтовано педагогічну технологію формування музичного сприйняття у студентів вищих мистецьких навчальних закладів засобами духовної музики. Розкрито зміст і структуру музичного сприйняття, визначено його роль у навчально-виховній роботі. Теоретично розроблено та систематизовано комплекс засобів духовної музики, спрямованих на реалізацію запропонованої технології. Установлено критерії, показники та рівні сформованості музичного сприйняття у студентів. Розроблено методичні рекомендації з проблеми його формування.

  Скачати повний текст

Визначено теоретико-методологічні основи формування художнього смаку майбутнього вчителя музики. Обгрунтовано зміст і структуру художнього смаку. Розкрито суть поняття "художній смак майбутнього вчителя музики". На основні розроблених критеріїв і показників діагностовано рівні сформованості даного смаку та встановлено чинники впливу на художній смак особистості. Виявлено педагогічні умови підвищення рівня художнього смаку майбутнього вчителя музики. Експериментально перевірено результати реалізації умов поетапного формування художнього смаку майбутнього вчителя музики у процесі його професійної підготовки. Установлено, що вплив на формування даного смаку має бути більш ефективним за умов: розвитку у майбутнього вчителя музики здатності до художньо-оцінювальної діяльності з метою реалізації контекстного підходу до професійної освіти; реалізації об'єктивного контролю за рівнем музично-професійних знань студентів з метою управління процесом формування художнього смаку майбутнього вчителя музики; створення внутрішньої та зовнішньої установок на сприйняття художньо-значущих музичних творів та їх педагогічного використання; формування готовності до сприйняття художньо-музичних образів як основи розвитку художнього смаку.

  Скачати повний текст