Розглянуто проблему професійної підготовки майбутніх учителів музики у вищих навчальних закладах освіти. Запропоновано новий методологічний підхід у системі освіти, який сприяє переосмисленню змісту, завдання, методів і форм навчання, змінює концептуальні підходи до професійної підготовки майбутніх учителів музики. Створено й експериментально перевірено організаційно-методичну систему, компонентами якої є спецкурс "Основи художньо-педагогічної інтерпретації музичного твору", експериментальна методика викладання дисципліни "Основний інструмент", виконавська практика та нові форми естетико-педагогічної практики.

  Скачати повний текст

Досліджується проблема формування уміння художньої інтерпретації у студентів музичних факультетів педагогічних закладів вищої освіти. Встановлено, що в системі музично-виконавської підготовки студентів музичних факультетів формування уміння художньої інтерпретації має стати цілеспрямованим і педагогічно керованим процесом на відміну від спонтанно-творчого підходу до його розвитку в ході накопичення студентами музично-виконавського досвіду. Запропоновані педагогічні умови та метод формування уміння художньої інтерпретації. Створено комплексну систему диференційованої діагностики сформованості уміння художньої інтерпретації музики.

  Скачати повний текст

Визначено структурно-компонентний склад утворення "професійна компетентність майбутнього вчителя музики в музично-інтерпретаційній діяльності" (мотиваційно-ціннісний, когнітивно-операційний, креативно-рефлексивний). Охарактеризовано рівні сформованості професійної компетентності майбутнього вчителя музики в музично-інтерпретаційній діяльності. Встановлено критерії з їх показниками та теоретично обгрунтовано педагогічні умови формування у вищий школі професійної компетентності майбутнього вчителя музики в музично-інтерпретаційній діяльності: формування позитивної мотивації майбутнього вчителя музики щодо музично-інтерпретаційної діяльності. Визначено актуалізацію міжпредметних і міжциклових зв'язків нормативних навчальних дисциплін ВНЗ та активізація практико-орієнтованого навчання майбутніх вчителів музики. Розкрито стимулювання творчої самореалізації особистості студента в музично-інтерпретаційній діяльності на основі центрації виконавчого самовираження.

  Скачати повний текст

Конкретизовано поняття "музично-стилльові уявлення", визначено їх зміст і структуру. Обгрунтовано принципові засади, педагогічні умови та розроблено методику поетапного формування музично-стильових уявлень, спрямованих на удосконалення інтерпретаторських умінь майбутніх учителів музики. Представлено змістовно-компонентну модель формування музично-стильових уявлень у процесі інструментально-виконавської підготовки. Створено систему критеріїв і показників сформованості музично-стильових уявлень у студентів музичних факультетів у вищих закладах освіти.

  Скачати повний текст

Визначено сутність музично-виконавської компетентності, її зміст і структурні компоненти, критерії та рівні сформованості даного феномена. Встановлено педагогічні умови, обгрунтовано комплексно-інтеграційну технологію формування музично-виконавської компетентності майбутніх фахівців. Реалізовано організаційно-педагогічну система формування музично-виконавської компетентності, перевірено ефективність її впровадження в процесі фахової підготовки майбутніх учителів музики.

  Скачати повний текст

Охарактеризовано формування концертмейстерської компетентності (КК) студентів, конкретизовано основні поняття "концертмейстерська компетентність", "професійно-педагогічна компетентність педагога-музиканта", визначено критерії, показники та рівні її сформованості. Розроблено методику формування КК майбутніх педагогів-музикантів, експериментально доведено її ефективність. В основу методики покладено здійснення професійної підготовки студентів з формування КК за мотиваційно-пошуковим, інформативно-когнітивним, операційно-діяльнісним компонентами. Підтверджено ефективність запропонованої методики та її значущості для подальшого вдосконалення теорії та практики концертмейстерської підготовки майбутніх педагогів-музикантів.

  Скачати повний текст

Досліджено інтенціональні механізми формування виконавської концепції музичного твору, визначено її параметри та структуру. Розкрито сутність виконавської концепції як явища синтезу інтенціональної діяльності свідомості музиканта-виконавця, спрямованої на створення худоржньої цінності. Доведено, що виконавська концепція визначає вектор смислоутворення, віддзеркалює масштаб особистості виконавця, та є категорією художньої свідомості. Удосконалено понятійний апарат дослідження, зокрема, запропоновано визначення таких понять, як виконавський текст, стабільна та мобільна форми виконавської концепції, інтенціональний вектор, модель концептуальної інтенції). Створено модель концептуальної інтенції, що відобажає художнє світосприйняття особистості виконавця, домінантну форму виконавської активності, вектор комунікативної інтенції. Розроблено методику аналізу концептуальної інтенції, апробовану у різному жанрово-стильовому контексті (на прикладі творів Й.С. Баха, Л. Бетховена, О. Скрябіна та їх інтерпретації Г. Гульдом, Г. Соколовим, В. Софроницьким, В. Ашкеназі, М. Плетньовим).

  Скачати повний текст

На базі матеріалів хорових творів українських композиторів XIX - XX ст. здійснено комплексне історико-теоретичне дослідження музичної обробки як феномену культури. Розглянуто феноменологічну специфіку музичної обробки у поняттєво-термінологічному, культурологічному, інтерпретаційному та теоретико-жанровому аспектах. Визначено семантичний взаємозв'язок понять "обробка" і "культура". Виявлено суть музичної обробки / опрацювання як методу музичного мислення, форми художньої інтерпретації та мистецького жанру, що грунтується на творчому переосмисленні первинних музичних текстів. Розглянуто специфіку метаобробки у музиці як системи вторинних жанрів. Визначено її структуру та функції. Обгрунтовано інтерпретаційні та жанрові властивості музичної обробки, зазначено віддзеркалення їх у хоровій обробці. Висвітлено історичний аспект динаміки розвитку хорової обробки та її провідних жанрово-стильових моделей у європейській і вітчизняній музиці. Охарактеризовано основні різновиди хорової фольклорної обробки, репрезентативні для найзначніших етапів розвитку цього жанру в українському музичному мистецтві.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему функціонування тембру як важливого чинника композиційної та драматургічної логіки. На підставі вивчення деяких інструментальних творів українських композиторів, написаних за останню чверть XX ст. (О.Іщенка, М.Ковалінаса, Г.Ляшенка, С.Луньова, В.Рунчака, Є.Станковича, Л.Юріної), розглянуто особливу функційність тембрового чинника, зокрема, модальність, пов'язану з сонористикою, як з психологічною установкою, передумовою вибору оригінальної за темброво-інструментальними якостями мови. На підставі налізу музичного матеріалу відзначено принципову діалектичну сполучність тембрової модальності з іншими принципами організації звукового матеріалу, її дієву стильотвірну, виражальну та формотворчу сутність.

  Скачати повний текст

Народно-оркестровий тембр подано як історичну категорію, змінювану у часі, відповідно до умов використання оркестрів обох напрямків, яка поєднує власне колористичні ознаки звучання окремих інструментів, груп чи їх мікстувань та локальні темброві особливості, зумовлені використовуваним реєстром, динамікою й артикуляцією. На підставі цього виведено основні закономірності у тембровій еволюції народно-оркестрової музики в Україні, визначено характерні особливості в інструментуваннях для оркестрів зі струнно-щипковою та струнно-смичковою основами. Досліджено взаємовплив тембру, фактури та форми, а також характерні методи вибору тембрових еквівалентів під час перекладання з партитур інших складів чи оркестрування клавірів.

  Скачати повний текст

Розглянуто прояви часу у різних сферах музичного мислення: композиції, драматургії, музичних засобах. Час осмислено, згідно з філософією буття М. Хайдеггера як онтологічний взаємозв'язок минулого, теперішнього, майбутнього, що має чотири основні види (виміри), яким відповідають певні типи подієвості, тобто загального характеру подій щодо структури часу. Розглянуто різні види взаємодії вимірів часу, роль часу у взаємозбагаченні композиції, драматургії, музичних засобів. Показано можливості нового підходу до проблеми "час та музика" на прикладах порівняльного аналізу як окремих музичних засобів у стилях різних епох і творів сучасних українських композиторів - В.В. Сильвестрова та Ю.Я. Іщенка.

  Скачати повний текст

Запропоновано структуру майстерності музиканта-інструменталіста. Розглянуто аспект психологічного обумовлення майстерності. Значну увагу приділено емоційно-мотиваційним факторам. Обгрунтовано не тільки негативний, але й позитивний вплив хвилювання на музично-виконавську майстерність. У контексті суперечливості поглядів музикознавців та психологів стосовно значення темпераменту у формуванні художньої майстерності музиканта-інструменталіста опрацьовано характеристики типів темпераменту виконання і визначено сильні та слабкі сторони. Зазначено, що знання цих характеристик дозволяє розробити індивідуальний стиль артиста.

  Скачати повний текст

Вперше артикуляція стала предметом дослідження в параметрах музичного твору як художнього цілого. Визначено роль артикуляції в системі музичного інтонування. Введено поняття "артикуляційна модель" та "артикуляційний результат". Вперше розглянуто артикуляційні параметри розділення та об'єднання на фонетичному та на композиційному рівнях. Розглянуто роль жанрових начал у процесі музичної артикуляції, виявлено основні принципи використання роз'єднання та об'єднування на різних рівнях організації музичного цілого.

  Скачати повний текст

Досліджено методологічні проблеми теорії виконавства, виявлено тенденцію внутрішньої спорідненості теоретичного та виконавського музикознавства на базі їх категоріального синтезу. Системний характер основних категорій теорії виконавства (інтерпретології) висвітлено у контексті порівняльного методу аналізу. Обгрунтовано шляхи, способи та можливості порівняльного аналізу як багаторівневої системи відносин: від композиторського тексту до виконавської драматургії та фортепіанної школи, від моделювання принципових відмінностей об'єктів та опису артефактів фортепіанного виконавства до виявлення національних традицій і культурно-історичного контексту. Розроблено й апробовано нові методики порівняльного аналізу (на матеріалі Великої сонати П. Чайковського ор. 37, Першої ор. 28 та Другої ор. 36 сонат С. Рахманінова для фортепіано) з використанням комп'ютерних технологій.

  Скачати повний текст

Охарактеризовано феномен "полістилізму" й інтерпретовано його як динамічну реальність музичної композиції. Виявлено моделі й іншомистецькі вектори полістилізму. Надано цілісну характеристику інтертекстуальності музичної творчості композитора як методу художнього мислення й особливого способу організації текстів. Проведено багатовекторну інтерпретацію музичної творчості Є. Станковича як полістилітичної єдності за допомогою узагальнювальних категорій "діалог", "полілог", "артефакт", "сакральний етос".

  Скачати повний текст

Зроблено спробу скласти цілісну картину розгортання процесу оркестровки як перекладення музичного твору від окремих музичних знаків та знакових комплексів до виявлення глибинного художнього змісту твору у контексті загальносвітових художніх цінностей. Досліджено закономірності та запропоновано ідею щодо логічних взаємозв'язків і засобів оркестровки, що функціонують на практичному та теоретичному рівнях. Проблему перекладення й оркестровки розглянуто у певних аспектах, а саме: специфіки індивідуально-творчої діяльності, засобів виявлення музичного змісту, методики пізнання типу мислення, втілення особистих якостей творчого потенціалу та професіоналізму перекладача. Визначено принцип "інтонаційного моделювання", що узагальнює здатність мислення відображати ступінь тембрових відчуттів і відтворення певного емоційного стану, а також функцію нотно-знакової фіксації у системі тембрових співвідношень від окремого епізоду до загальної картини розвитку тембрової драматургії.

  Скачати повний текст

Визначено суть і зміст педагогічних умов творчої самореалізації майбутніх учителів музики у процесі виконавської діяльності. Доведено залежність ефективності функціонування структурних компонентів формування здатності студентів до творчої самореалізації у цьому процесі від забезпечення певних педагогічних умов. Розроблено й апробовано поетапну методику, яка експериментально доводить ефективність організованих педагогічних умов і передбачає мотиваційну спрямованість установок студентів на самореалізацію; практичне втілення їх художньо-педагогічних задумів і реалізацію мети творчого самовираження.

  Скачати повний текст

З'ясовано умови формування та способи функціонування підтексту музичного твору. Запропоновано визначення даного поняття як інтерпретації взаємозв'язку тексту та контексту. Досліджено явище тексту у комунікативному аспекті, розроблено оригінальну типологію контексту, створено методику аналізу шляхів формування підтектсу. Висвітлено особливості його функціонування в галузі науки та мистецтві. Проаналізовано специфіку формування підтексту в музиці різних видів ("чистій", зі словесним текстом і в сценічно-музичному творі).

  Скачати повний текст

Проведено цілісний системний аналіз особливостей психологічного сприйняття звукового простору музичних творів. У контексті музично-теоретичного, мистецтвознавчого, психологічного підходів запропоновано рішення однієї з головних проблем музичного мистецтва - способів відбиття та моделювання різних просторових характеристик за допомогою засобів музичної виразності. Доведено діалектичну взаємодію рефлективної та креативної функцій свідомості під час сприйняття просторових характеристик у музиці. Обгрунтовано дискретно-континуальний дуалізм музичної тканини з позицій просторовості. Синтезовано відносини категорій лінійності та сферичності, статики та динаміки, усталеності та неусталеності у контексті просторових відчуттів під час сприйняття музики. Запропоновано обгрунтування та рішення низки протиріч у галузі структури музичних систем і психології сприйняття музики. Акцентовано на необхідності введення нових понять внаслідок залучення нових методів дослідження.

  Скачати повний текст

Досліджено музично-виконавське мистецтво України за умов соціокультурних змін кінця XX - початку XXI ст. Розглянуто музично-виконавське мистецтво як систему, яка функціонує у взаємодії компонентів: музичного виконавства, освіти та концертної практики. Визначено, що специфіка музичного виконавства виявляється у відображенні всіх складових виконавського процесу: музично-творчої діяльності виконавця, формування його виконавської майстерності й особливостей музично-комунікативних зв'язків. Доведено пріоритетність принципу культуровідповідності у музичній освіті, який орієнтує освітній процес на національно-культурні та світові художні цінності. Виявлено своєрідність української музично-виконавської школи, яка функціонує як культурна традиція. Здійснено аналіз конкурсно-фестивального руху та виявлено перспективи розвитку музично-виконавського мистецтва України, яке показує перехід на новий етап свого розвитку в контексті інтеграції до світового культурного простору.

  Скачати повний текст