Вперше в українському музикознавстві розроблено підстави для створення єдиної теорії сучасної української музичної історіографії (СУМІ). Визначено засадничі риси СУМІ, здійснено її предметно-понятійний, функіональний та ціннісно-смисловий аналіз. Вивчено тексти, проблемний зміст, поняттєві узагальнення музикознавчих і культурологічних праць останнього десятиріччя і, таким чином, здійснено запропоноване І. Котляревським визначення пріоритетних засад музично-культурологічного знання. Запропоновано історіологічну оцінку стану сучасної української музичної культури, яка дозволяє в цій останній вбачати історичний феномен, що поєднує у сьогоденні минуле та майбутнє українського культурного буття, включаючи способи усвідомлення та відтворення цього буття.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему виконавського апарату музиканта-інструменталіста як сутнісної складової формування виконавської майстерності. Визначено структуру виконавського апарату, критерії сформованості його художнього та технічного комплексів. Запропоновано здійснювати переорієнтацію підходу до формування виконавського апарату з декларативно-функціонального на регулятивно-особистісний, що передбачає створення педагогічних умов для активізації рефлексивної діяльності студента-інструменталіста у його професійному становленні. Розроблено та апробовано методи вдосконалення комплексів виконавського апарату музиканта-інструменталіста та визначено педагогічні умови оптимізації даного процесу.

  Скачати повний текст

Уперше у музикознавстві визначено метод мінімалізму як напрямку та принципу мислення завдяки формулюванню такого підходу як "мінімалізація композиції" на межі композиторського та виконавського мислення. Запропоновано використовувати у сфері музикознавства характеристику механізму проявлення мінімалізму - "емансипацію консонансу", а також поняття "мінімалізація композиції", що визначає результат дії мінімалістської "емансипації конмонансу". Зауважено щодо містеріально-християнських витоків мінімалізму, що визначають музичну специфіку даної художньої методології. У даному контексті проаналізовано твори мистецтва певних акторів XVIII - XX ст. (Д. Скарлатті, Н.Гріга, Е.Саті, Ф. Ржевського, Д. Терзакіса, Х. Радулеску, Л.Корі, А.Пьяццолли) та їх виконання з усвідомленням змістового наповнення, яке не охоплюється традиційним аналізом. Запропоновано характеристику значення музичного мінімалізму як "неоплатонізму у мистецтві".

  Скачати повний текст

Запропоновано структуру майстерності музиканта-інструменталіста. Розглянуто аспект психологічного обумовлення майстерності. Значну увагу приділено емоційно-мотиваційним факторам. Обгрунтовано не тільки негативний, але й позитивний вплив хвилювання на музично-виконавську майстерність. У контексті суперечливості поглядів музикознавців та психологів стосовно значення темпераменту у формуванні художньої майстерності музиканта-інструменталіста опрацьовано характеристики типів темпераменту виконання і визначено сильні та слабкі сторони. Зазначено, що знання цих характеристик дозволяє розробити індивідуальний стиль артиста.

  Скачати повний текст

Розроблено теорію жанру транскрипції. Установлено, що авторська транскрипція є своєрідним ядром, на основі якого будується концепція даного жанру у музичній теорії та практиці. У процесі вивчення транскрипції та її об'єкта застосовано методи системно-структурного, компаративного, функціонального, історико-типологічного аналізу. Запропоновано термін "фактурна інтонація", що використано як основний інструмент дослідження жанрових зразків.

  Скачати повний текст

Визначено сутність музично-виконавської компетентності, її зміст і структурні компоненти, критерії та рівні сформованості даного феномена. Встановлено педагогічні умови, обгрунтовано комплексно-інтеграційну технологію формування музично-виконавської компетентності майбутніх фахівців. Реалізовано організаційно-педагогічну система формування музично-виконавської компетентності, перевірено ефективність її впровадження в процесі фахової підготовки майбутніх учителів музики.

  Скачати повний текст

Проаналізовано проблему музичної полістилістики в її тісному взаємозв'язку з теорією інтертекстуальності. Розкрито сутність і визначено рівні прояву полістилістики у творчості сучасних композиторів. Наукове дослідження здійснено з урахуванням тенденцій сучасного гуманітарного знання, визначених на підставі вивчення існуючих теорій інтертекстуальності та гіпертексту. Розкрито нові аспекти музичної полістилістики як методу композиторської творчості, що відповідає наміру митця ввести свій задум у загальний стильовий контекст музики та як знакового вираження множинності музичної свідомості. Обгрунтовано принципове значення використання композиторами різних способів текстових взаємодій і прийомів інтертекстуальності, що дозволяє виявити шляхи взаємопереходу "свого" - "чужого" у музиці. Запропоновано типологію музичної полістилістики, проаналізовано її моделі. Досліджено основні підходи щодо вивчення феномену інтертекстуальності у сучасному гуманітарному знанні. Розглянуто суміжні літературознавчі та музиконавчі позиції у сфері теорії інтертекстуальності. Розроблено типологію інтертекстуальності з урахуванням її текстологічних, естетичних (ціннісних) та композиційно-художніх характеристик. Особливу увагу приділено розгляду теорії гіпертексту як цілісного музичного хронотопу, що характеризує музику як симультанне метаісторичне явище. Встановлено суттєвий вплив інформаційної перенасиченості музичної культури на формування методу композиторської творчості у другій половині XX - на початку XXI ст. Показано, що теорія гіпертексту як особливого інформаційно-комунікативного феномена дозволяє адекватно інтерпретувати взаємодію, шляхи й особливості трансляції цілих інформаційних пластів, що сприяє розумінню складної культурної ситуації на межі сторіч.

  Скачати повний текст

Зроблено спробу скласти цілісну картину розгортання процесу оркестровки як перекладення музичного твору від окремих музичних знаків та знакових комплексів до виявлення глибинного художнього змісту твору у контексті загальносвітових художніх цінностей. Досліджено закономірності та запропоновано ідею щодо логічних взаємозв'язків і засобів оркестровки, що функціонують на практичному та теоретичному рівнях. Проблему перекладення й оркестровки розглянуто у певних аспектах, а саме: специфіки індивідуально-творчої діяльності, засобів виявлення музичного змісту, методики пізнання типу мислення, втілення особистих якостей творчого потенціалу та професіоналізму перекладача. Визначено принцип "інтонаційного моделювання", що узагальнює здатність мислення відображати ступінь тембрових відчуттів і відтворення певного емоційного стану, а також функцію нотно-знакової фіксації у системі тембрових співвідношень від окремого епізоду до загальної картини розвитку тембрової драматургії.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему функціонування тембру як важливого чинника композиційної та драматургічної логіки. На підставі вивчення деяких інструментальних творів українських композиторів, написаних за останню чверть XX ст. (О.Іщенка, М.Ковалінаса, Г.Ляшенка, С.Луньова, В.Рунчака, Є.Станковича, Л.Юріної), розглянуто особливу функційність тембрового чинника, зокрема, модальність, пов'язану з сонористикою, як з психологічною установкою, передумовою вибору оригінальної за темброво-інструментальними якостями мови. На підставі налізу музичного матеріалу відзначено принципову діалектичну сполучність тембрової модальності з іншими принципами організації звукового матеріалу, її дієву стильотвірну, виражальну та формотворчу сутність.

  Скачати повний текст

Охарактеризовано феномен "полістилізму" й інтерпретовано його як динамічну реальність музичної композиції. Виявлено моделі й іншомистецькі вектори полістилізму. Надано цілісну характеристику інтертекстуальності музичної творчості композитора як методу художнього мислення й особливого способу організації текстів. Проведено багатовекторну інтерпретацію музичної творчості Є. Станковича як полістилітичної єдності за допомогою узагальнювальних категорій "діалог", "полілог", "артефакт", "сакральний етос".

  Скачати повний текст

Вперше артикуляція стала предметом дослідження в параметрах музичного твору як художнього цілого. Визначено роль артикуляції в системі музичного інтонування. Введено поняття "артикуляційна модель" та "артикуляційний результат". Вперше розглянуто артикуляційні параметри розділення та об'єднання на фонетичному та на композиційному рівнях. Розглянуто роль жанрових начал у процесі музичної артикуляції, виявлено основні принципи використання роз'єднання та об'єднування на різних рівнях організації музичного цілого.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність, соціальну та творчу природу музичного виконавства, виявлено закономірності та тенденції його становлення, розвитку та наукового вивчення в контексті історичних соціокультурних процесів. Визначено структуру музичного виконавства як системного утворення. Обгрунтовано сутність і логіку зв'язків і взаємодії складових даної системи, завдяки яким вона функціонує як органічна цілісність. Висвітлено специфіку музичного виконавства, яку формують видово-мистецька специфіка музики як така й особливості музично-виконавської діяльності. Проаналізовано об'єкт музичного виконавства - музичний твір. Визначено основні вимоги до музично-творчого потенціалу та техніко-виконавських можливостей, яким повинен відповідати виконавець. Розкрито об'єктивні закономірності суб'єктивізації у виконавському процесі, визначено й обгрунтовано засади та види інтерпретації.

  Скачати повний текст

Досліджено поняття "інтерпретація", реконструйовано його внутрішню структуру (художню (музичну) та інтерпретацію реципієнта)). Розглянуто виконавське мистецтво як естетичну проблему та проаналізовано асоціацію, контраст, колаж, діалог, емпатію, катарсис як засоби створення та сприймання музичного образу, а також виявлено сфери функціонального прояву художньої інтерпретації. Виявлено значення підготовленості, "відкритості" слухача для спільної з автором і виконавцем творчої роботи - сприймання музичного образу. Виокремлено західноєвропейську музику XVIII - XX ст. ст. як особливий досвід опанування інтерпретаційною культурою, а також проблеми інтерпретації в історичній динаміці української музичної культури. Досліджено аспект творчої взаємодії "композитор - виконавець" у XX ст., оцінено конкретні твори сучасних композиторів і виконавців.

  Скачати повний текст

Досліджено музично-виконавське мистецтво України за умов соціокультурних змін кінця XX - початку XXI ст. Розглянуто музично-виконавське мистецтво як систему, яка функціонує у взаємодії компонентів: музичного виконавства, освіти та концертної практики. Визначено, що специфіка музичного виконавства виявляється у відображенні всіх складових виконавського процесу: музично-творчої діяльності виконавця, формування його виконавської майстерності й особливостей музично-комунікативних зв'язків. Доведено пріоритетність принципу культуровідповідності у музичній освіті, який орієнтує освітній процес на національно-культурні та світові художні цінності. Виявлено своєрідність української музично-виконавської школи, яка функціонує як культурна традиція. Здійснено аналіз конкурсно-фестивального руху та виявлено перспективи розвитку музично-виконавського мистецтва України, яке показує перехід на новий етап свого розвитку в контексті інтеграції до світового культурного простору.

  Скачати повний текст

Визначено суть і зміст педагогічних умов творчої самореалізації майбутніх учителів музики у процесі виконавської діяльності. Доведено залежність ефективності функціонування структурних компонентів формування здатності студентів до творчої самореалізації у цьому процесі від забезпечення певних педагогічних умов. Розроблено й апробовано поетапну методику, яка експериментально доводить ефективність організованих педагогічних умов і передбачає мотиваційну спрямованість установок студентів на самореалізацію; практичне втілення їх художньо-педагогічних задумів і реалізацію мети творчого самовираження.

  Скачати повний текст

З'ясовано умови формування та способи функціонування підтексту музичного твору. Запропоновано визначення даного поняття як інтерпретації взаємозв'язку тексту та контексту. Досліджено явище тексту у комунікативному аспекті, розроблено оригінальну типологію контексту, створено методику аналізу шляхів формування підтектсу. Висвітлено особливості його функціонування в галузі науки та мистецтві. Проаналізовано специфіку формування підтексту в музиці різних видів ("чистій", зі словесним текстом і в сценічно-музичному творі).

  Скачати повний текст

Охарактеризовано формування концертмейстерської компетентності (КК) студентів, конкретизовано основні поняття "концертмейстерська компетентність", "професійно-педагогічна компетентність педагога-музиканта", визначено критерії, показники та рівні її сформованості. Розроблено методику формування КК майбутніх педагогів-музикантів, експериментально доведено її ефективність. В основу методики покладено здійснення професійної підготовки студентів з формування КК за мотиваційно-пошуковим, інформативно-когнітивним, операційно-діяльнісним компонентами. Підтверджено ефективність запропонованої методики та її значущості для подальшого вдосконалення теорії та практики концертмейстерської підготовки майбутніх педагогів-музикантів.

  Скачати повний текст

На основі осмислення діалектичних, онтологічних, естетичних та музично-функціональних аспектів індивідуального стилю музиканта-виконавця систематизовано поняттєво-категорійний апарат музично-виконавського стилетворення. Розроблено методику дослідження індивідуального стилю музиканта-виконавця.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено розробці теоретичних положень ігрових структур в музиці на основі екстраполяції загальних ігрових принципів в галузі музичної творчості. Досліджено етапи формування європейських концепцій гри. На основі положень філософсько-естетичних ігрових теорій визначено сучасне розуміння гри як універсалії. Розкрито за множинністю зовнішніх ігрових модифікацій наявність спільних ігрових принципів. На основі іманентних ігрових закономірностей вичленовано можливі варіанти структури гри. Теоретично розроблено і введено поняття "ігрової структури в музиці"; запропоновано типологізацію ігрових структур за принципами взаємодії їх складових елементів: ігрова структура "змагання" (принцип змагання), ігрова структура "мозаїки" (принцип комбінаторики), ігрова структура "містифікації" (принцип амбівалентності). Розроблену методику аналізу за допомогою ігрових структур апробовано на матеріалі фортепіанного циклу "П'ять пальців" та "Гімну" з "Серенади in A" І.Стравинського; Сонати для скрипки і фортепіано G-dur, Концерту для фортепіано з оркестром G-dur М.Равеля; Концерту N2 для скрипки з оркестром М.Скорика.

  Скачати повний текст

На базі матеріалів хорових творів українських композиторів XIX - XX ст. здійснено комплексне історико-теоретичне дослідження музичної обробки як феномену культури. Розглянуто феноменологічну специфіку музичної обробки у поняттєво-термінологічному, культурологічному, інтерпретаційному та теоретико-жанровому аспектах. Визначено семантичний взаємозв'язок понять "обробка" і "культура". Виявлено суть музичної обробки / опрацювання як методу музичного мислення, форми художньої інтерпретації та мистецького жанру, що грунтується на творчому переосмисленні первинних музичних текстів. Розглянуто специфіку метаобробки у музиці як системи вторинних жанрів. Визначено її структуру та функції. Обгрунтовано інтерпретаційні та жанрові властивості музичної обробки, зазначено віддзеркалення їх у хоровій обробці. Висвітлено історичний аспект динаміки розвитку хорової обробки та її провідних жанрово-стильових моделей у європейській і вітчизняній музиці. Охарактеризовано основні різновиди хорової фольклорної обробки, репрезентативні для найзначніших етапів розвитку цього жанру в українському музичному мистецтві.

  Скачати повний текст