Уперше сформульовано цілісне універсальне поняття жанру балади поза залежністю від аспектів часу та простору. Визначено іманентні ознаки жанрової характеристики західноєвропейської вокальної романтичної балади у порівнянні з народною. Основними параметрами дослідження балад є побудова та розвиток сюжету, концепція часу та простору, характеристика образної сфери, форми, ладу, мелосу, гармонії та фактури. Проведено комплексний аналіз зразків фольклорних балад в аспекті музикознавства та літературознавства. Розглянуто особливості модифікації психології людської поведінки за умов формування баладних образів залежно від культурно-історичної епохи та у разі порівняння з сучасними соціально-моральними й етичними нормами. Висвітлено основні тенденції розвитку та модифікації жанру балади у XX ст. Обговорено основні жанрові прикмети, що характеризують баладу поза стилем та часом.

  Скачати повний текст

Досліджено василіянську духовнопісенну спадщину кінця XIX - першої половини XX ст., її зв'язок із попереднім етапом розвитку українського духовного піснярства, характерні особливості та роль у національно-культурному житті українців Галичини. Проаналізовано джерела, в яких друкувалися духовні пісні та дотичні до них матеріали, висвітлено творчість найбільш відомих піснярів, охарактеризовано основні періоди розвитку нововасиліянського піснярства. Показано, що духовнопісенна творчість василіан і їх прибічників розвивалася у руслі їх релігійно-просвітницької діяльності та носить напівпрофесійний, а іноді й відверто аматорський характер. Демократична спрямованість духовного піснярства кінця XIX - першої половини XX ст. відображає загальні тенденції культурного розвитку галицького суспільства даного періоду.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження типологічних і виконавських аспектів вокального циклу як значущої складової частини жанрової сфери камерного вокального мистецтва у межах європейської музичної культури XIX - XX ст. Акцентовано увагу на творах вітчизняних і зарубіжних-авторів, які склали органіку виконавської та учбово-педагогічної роботи вокалістів Одеської школи (М.Мусоргського, К.Дебюссі, У.Уолтона, К.Цепколенка, В.Гавриліна, Д.Шостаковича). Висвітлено семантичний і духовний аспекти камерно-вокального циклу, що фіксує у символічній формі уяву про життєвий шлях людини у буттєво-суттєвому та побутово-життєвому проявах. Визначено умови та специфіку інтерпретації в даному жанрі "великих" тем "малими" музично-виразними та виконавськими засобами. Досліджено музичні твори М.Мусоргського, К.Дебюссі, Д.Шостаковича, У.Уолтона, В.Гавриліна, К.Цепколенка та їх художньо самодостатні виконавські версії у новому аналітичному аспекті прийнятої концепції розуміння камерно-вокального циклу як граничного втілення "оперної - не-оперної стилістики". На підставі вивчення ідеї художнього буття вокального циклу у межах камерного вокального мистецтва XIX - XX ст., що символічно відтворює "життя Серця, Духу, Душі" осмислено ті процеси в музичній культурі минулого та сучасності, що виявляють засобами художньої творчості та специфіки камерної виконавської діяльності глибинні перетворення людської сутності.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження вокальних мініатюр К.Дебюссі на вірші П.Верлена у контексті камерно-вокальної творчості композитора. Виявлено специфіку музичної інтерпретації літературного першоджерела й особливості взаємодії поетичної системи оригіналу з художньо-естетичними принципами композитора. Вперше досліджено багаторівневі зв'язки К.Дебюссі та П.Верлена й обгрунтовано ймовірніть не лише творчих, але й особистих контактів митців-новаторів. З використанням відповідних методик дослідження поетичного тексту запропоновано самостійні методи аналізу поезії П.Верлена на семантичному, фонетичному, метричному та синтаксичному рівнях, що дозволило виявити особливості розвитку жанру вокальної мініатюри у творчості К.Дебюссі.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено зв'язку духовної творчості Йогана Себастіана Баха (на прикладі духовних кантат) з лютеранською проповідницькою традицією. Кантати досліджено шляхом герменевтичного аналізу з опорою на закони німецької протестантської гомілетики. Аналізу підлягали прояви музичного тлумачення. Об'єктом коментування та екзгези визнано не тільки словесний текст, який спирається на біблійний сюжет та розкриває його, а передусім - протестантський хорал, його мелодія та текст. Виявлено два головні типи кантат: кантати, в яких хорал виступає як узагальнення - конклюзивні, а також ті, в яких хорал підлягає цілісному послідовному коментуванню під час усього твору - пенетративні. Зазначені типи кантат відповідають у музиці двом типам лютеранської проповіді. Проаналізовано принципи організації матеріалу - форму, яка опирається на риторичні закономірності. Доведено, що риторико-ієрархічна система охоплює усі рівні твору - від мотивно-інтонаційного до композиційного. З'ясовано, що форма кантати є фактором донесення змісту твору; вона відбиває приховані рівні тлумачення релігійної ідеї. Встановлено, що духовну кантату трактовано композитором у дусі та за законами лютеранської проповіді. Головні висновки щодо духовної кантати було перевірено на спорідненому жанрі мотету та на "Пристрастях".

  Скачати повний текст

Комплексно розглянуто камерно-вокальну музику в світлі проблем діалогістики, виявлено елементи діалогу на різних рівнях музичного цілого від макро- до мікроструктур. Запропоновано типологію діалогів у вокальній партії. Розроблено новий підхід до розгляду камерно-вокальних творів, що базується на принципах діалогістики. Оприлюднено модель аналізу образно-інтонаційних та композиційно-драматургійних параметрів діалогічності у творах для голосу та фортепіано. Визначено роль елементів діалогізування в організаційнії форми, їх конструктивне та смислове значення у системі виразових засобів та ансамблевого музикування.

  Скачати повний текст

Вивчено питання еволюції вокального циклу австро-німецької традиції та закономірностей циклоутворення на прикладі творів пізнього Р. Шумана, Х. Вольфа та раннього А. Шенберга. Обгрунтовано місце вокального циклу у контексті теорій про жанро- та формоутворення у вокальній музиці. До наукового обігу введено поняття "музично-поетична строфа". Доведено, що ідея вокально-пісенної циклізації базується на діалектиці цілісності відмінностей, яка керує процесом музичного формування. Запропоновано поняття "художньо-концептуальний простір-час вокального циклу", яке відображає загальні властивості циклічності (кругове замикання, ланцюги повторів) та її специфіку на рівні синтезу музики та слова, за якого взаємодіють обидві циклічності - музична та словесна. Розроблено оригінальну дефініцію вокального циклу як сюжетоподібної музично-поетної композиції. Відзначено, що головні тенденції еволюції австро-німецького вокально-фортепіанного циклу після його фундаторів - Л. ван Бетховена, Ф. Шуберта, були наявні, зокрема, у творчості пізнього Р. Шумана, Х. Вольфа та раннього А. Шенберга. На підставі проведеного аналізу їх творів доведено, що за збереження відносної "чистоти" жанру циклу композиторами були намічені його різноспрямовані модифікації - шляхи до моноопери (Р. Шумана), вокально-фортепіанної поеми (Х. Вольфа), мелодрами на основі "вінка-попурі" за мотивами естрадно-кабаретного шоу (А. Шенберга).

  Скачати повний текст

Робота присвячена проблемам генезису та сучасного буття жанру Куанхо - ліричної пісні В'єтнаму. Класична епоха - ХI - ХIV ст. - "змагальних пісень" співців - композиторів - поетів, які володіють виключним мелодичним багатством та трифазовою процесуальністю форми (Бі-Тхан-До), співвідносною з i:m:t Б.Асаф'єва. Сучасні корективи жанру Куанхо засвідчують про живу перспективу його перетворення та буття у новій якості.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження своєрідності музично-виконавської комунікації у зв'язку з жанрово-стильовою природою музики. Висвітлено нові аспекти вивчення музичного жанру як історичного соціокультурного явища у єдності його первинних і вторинних властивостей. Визначено шляхи реалізації взаємодії жанру та стилю у музиці та роль виконавської стилістики у даному процесі. Обгрунтовано доцільність вивчення феномену ліричного у музиці у зв'язку з камерно-вокальною творчістю, що дозволяє висвітлити природу і типові риси такої її жанрової форми, як "вірш з музикою" та з'ясувати причини та шляхи його циклізації. Особливу увагу приділено вивченню виконавської стилістики камерно-вокальних творів з метою визначення виконавської семантики та поетики. Наведено характеристику основних етапів, типів і форм виконавського діалогу. Досліджено особливості тлумачення камерно-вокальних жанрів ("віршів з музикою") українськими композиторами останніх десятиріч XX ст. Обгрунтовано провідне та інтегративне значення діалогу вокальної та інструментальної партій у камерно-вокальному циклі, специфічні функції кожної з них і ступінь відповідності за смислову реалізацію виконавського діалогу.

  Скачати повний текст

Вперше в українському мистецтвознавсті створено клуьтурологічну концепцію артикуляційного комплексу (АК) у камерно-вокальній музиці. Запропоновано визначення даного поняття як музичної універсалії, культурного феномену. Досліджено семантичну специфіку АК у вокальних циклах відомих композиторів XIX - XX ст. Визначено його роль у відображенні глобальних трансформацій художніх стилів, теорій особистості та загального людського світогляду шляхом кодування в музичному тексті певних концепцій рухової активності, пов'язаних з процесами інтерпретації та комунікації. Вперше до наукового обігу введено поняття "первинний код АК", "артикуляційний контрапункт" та "артикуляційний резонанс". Здійснено історичну періодизацію еволюції АК у камерно-вокальних циклах, охарактеризовано основні етапи його розвитку. Обгрунтовано новий статус АК як композиційного засобу та одного з основних чинників утворення стилю та відповідних форм його реалізації у музичному мистецтві XX ст. Досліджено структуру АК, визначено його основні функції (світоглядну, семантичну, композиційну, комунікативно-психологічну, стильову) в камерно-вокальних циклах XIX - XX ст. Розроблено модель АК та запропоновано спеціальну методологію дослідження сучасних камерно-вокальних творів шляхом визначення семантичної специфіки їх АК. Проаналізовано музичні цикли Л.-В.Бетховена, Р.Шумана, А.Веберна, В.Сильвестрова, які репрезентують класицистську, романтичну, модерністську та постмодерністську картини світу.

  Скачати повний текст

Досліджено інтерпретацію поетичного першоджерела в камерно-вокальному жанрі на композиторському та виконавському рівнях. У синтезі поезії та музики на перший план виходить взаємодія двох художніх систем (поета та композитора), яка реалізується за допомогою інтерпретації та міжвидового художнього перекладу. Якщо інтерпретація підкреслює суб'єктивний компонент, трансформувальну роль композитора в процесі створення камерно-вокального твору, то переклад - це процес, направлений на якомога більшу об'єктивність у передачі аспектів поетичного першоджерела.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості взаємодії композиторської творчості та виконавства, як важливого чинника розвитку камерно-вокальної культури. Висвітлено питання творчих контактів композиторів з поетами, співпрацю композиторів-піаністів і співаків. Проаналізовано вокальну спадщину - оригінальні солоспіви та вокальні мініатюри на підставі народних пісень С. Людкевича, В. Барвінського, А. Рудницького, С. Туркевича й інших, а також твори їх галицьких попередників - О. Нижанківського, Д. Січинського, Я. Лопатинського, що були написані на початку XX ст. Визначено типологію взаємозв'язків музики та поезії у західноукраїнській камерно-вокальній музиці, виявлено основні жанрові й образно-стильові тенденції. Простежено зв'язки з національними традиціями й акцентовано увагу на рисах новаторства. Виявлено та введено до наукового обігу ряд невідомих і забутих творів.

  Скачати повний текст

Досліджено поетику камерно-вокальної лірики Ф.Пуленка. Розкрито властивості вокальної мелодії та фортепіанного супроводу, їх співвідношення та рольові функції відповідно до характеру поетичних образів і стильової своєрідності поетичної мови. Простежено зв'язок вокальних творів Ф.Пуленка з корінням національної музичної культури, зокрема з традицією французської chanson. Виявлено принципи циклізації вокальних мініатюр композитора. Розглянуто динаміку авторських художніх прийомів у контексті індивідуального поетичного стилю. Запропоновано нову періодизацію вокальних творів, створених Ф.Пуленком для голосу та фортепіано. Результати проведеного дослідження можуть бути використані в навчальних курсах "Історія світової музичної культури", "Аналіз музичних творів", "Історія і теорія музичного виконавства", а також для професійної підготовки музикознавців, композиторів, музичних критиків і виконавців у класах камерного співу та концертмейстерської майстерності.

  Скачати повний текст

Виявлено й обгрунтовано причини, умови та тенденції виокремлення камерної вокальної музики у зв'язку з проблемою виконавського розуміння. Визначено жанрову парадигму камерної вокальної музики як процесу та результату реалізації програмних функцій камерного вокального твору. Обгрунтовано категоріальний статус понять жанрової інтерференції та символічної програмності. Розкрито значення категорії інтерференції у теоретичному моделюванні камерної вокальної музики. Доведено значущість програмності як типологічної властивості камерно-вокальної музики, що зумовлює процес жанрової інтерференції. Зроблено музикознавчу спробу щодо типології програмності як фундаментальної властивості камерної вокальної музики. Завдяки визначенню головних жанрово-естетичних тендецій розвитку камерної вокальної музики від XIX до XX ст., драматизації та ліризації, обгрунтовано параметри взаємодії та зближення камерно-вокального циклу та камерної монологічної опери. Доведено правомірність методу контекстуального аналізу камерних творів О. Мессіана як адекватного символічній природі його музичної поетики.

  Скачати повний текст

Наведено результати емпіричного дослідження особливостей розуміння студентів певного пісенного жанру у зв'язку з первинною настановою даної молоді. За результатами проведеного експериментального дослідження виявлено п'ять форм вияву первинної настанови (інтерпертаційної, прагматичної, чуттєвої, резонансної та консервативної) та їх взаємозв'язок з певним типом розуміння пісенного тексту (конструктивним (продуктивним), розсудково-емпіричним (формально-логічним (значеннєвим), емоційно-образним, ідентифікаційним, ригідним), а також з певними особистісними утвореннями (потребою у самореалізації, емпатією, рівнем суб'єктивного контролю, творчим потенціалом і загальною самооцінкою), поєднання яких розглянуто як системне психологічне утворення суб'єкта розуміння. Наведено результати застосування запропонованої програми оптимізації процесу розуміння студентами пісенного тексту за допомогою прийомів творчого тренінгу. Обгрунтовано тезу про евристичність цієї програми як особливого психолого-педагогічного засобу породження новоутворень, притаманних особистості як суб'єкту творчої самодіяльності.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості клавірного мислення В. Моцарта за творами, написаними для клавіру, а також за оркестровими - ораторіальними фрагментами, перекладеними для фортепіано для концертного виконання з вокалістами й об'єктивно у сучасних вимірах, за їх сприйняття як камерної музики. У фортепіанному звучанні композицій Моцарта існує стильовий континуум клавірності-клавесинності, але за обов'язкового сполучення з етапами ритмічно повторюваних з'єднань з масштабністю оркестрального мислення. Останнє склало атрибут Віденського стилю, утіливши у ньому звуковий образ грандіозного наростання форми та маси, поза яким не мислилася динаміка - життєва діалектика - німецького культурного світу, з яким поєднував свою творість Моцарт. В її апогеї композитор усвідомив власну причетність до наслідування німецького бароко як органічного втілення національної ідеї та перспективи подальшого ствердження музичного мистецтва як художньо самодостатньої сфери. Узагальнено дані про символіку партії клавіру у камерно-вокальному виконанні творів В. Моцарта, зокрема пісень і арій, оперних і церковних, наближених до даного жанру як осереддя установок передсимволістів у автора "Чарівної флейти". З урахуванням відносної, у порівнянні з XIX - XX ст. скромності об'ємів звукової маси оркестральних і хорово-вокальних виступів у композиціях Моцарта зроблено висновок про певну тенденцію камерності, особливо у разі фортепіанного виконання інструментальних партій. За цього фортепіанна фактура насичена образами оркестрової та ораторіально-хорової грандіозності. Зазначено "помежовність" камерності та "масштабності площі" бетховенського та постбетховенського мистецтва у композиціях Моцарта, яка втілює "передсимволізм" як пошук "третього шляху" у мистецтві, зумовленого символізмом.

  Скачати повний текст

Висвітлено провідні тенденції розвитку камерних вокально-інструментальних жанрів у творчій практиці представників Львівської та Катовіцької композиторських шкіл останьої третини XX - початку XXI ст. Зазначено, що на зламі століть було осягнуто вершини духовної, професійної та особистісної зрілості, серед джерел творчої інтенції - пієтет перед добою романтизму, її поетикою, образно-емоційною сферою, багатством етнофольклорних витоків. Звернено увагу на індивідуальній специфіці інтерпретації спільного образно-семантичного поля, зумовленої самобутністю сучасного композиторського мислення, абсолютною концептуальною свободою та мовностилістичною незаангажованістю. Підкреслено естетичну відкритість західноукраїнської та польської національно-ментальних традицій, глибинність та системність культурних взаємин, інтенсивність асимілятивних процесів, що охоплюють широкий спектр європейських сфер впливу.

  Скачати повний текст

Висвітлено діалогічні процеси на репродуктивно-історичному, етно-психологічному, асоціативно-алюзивному рівнях, що відкриває нові аспекти вивчення камерно-вокальних творів як соціально-комунікативного жанру. Зазначено, що такий підхід надає можливість виділити камерно-вокальні твори на перекладені тексти в окрему галузь камерно-вокальної музики, що має певні засоби смислоутворення та циклізації. Акцентовано увагу на аналізі камерно-вокальних циклів, що взагалі ще не мали аналітичного розгляду. Розглянуто значення феномену художнього діалогу в розвитку камерно-вокального жанру в ХХ ст. і окреслено перспективу його функціонування в ХХІ ст.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему музикознавчо-виконавської інтерпретації духовних кантат Йогана Себастьяна Баха в єдності ритуально-гімнічної та концертно-драматичної ліній смислового наповнення. Виконання-інтерпертація бахівських духовних творів, народжених релігійно-культовою традицією та складених антинонімічною єдністю наведених якостей, породжує множинність виконавських прочитань. Вперше запроваджено оригінальний музикознавчо-виконавський метод аналізу духовних творів Й.С.Баха в аспекті реактивності виконавської інтонації на драматичне (адраматичне), пасіонне та хорально-кантове в інтонаційно-драматургічних засновках композиторського тексту та поєднаних з ними індивідуально-стильових позиціях виконавців. Аналіз нотного тексту поєднується з "слуховим" аналізом творів. Наведено твердження про метафоричну місткість образів духовних кантат, що єднають сполучення-накладання показників лірико-епічного гімнічного співу та концертно-світської ліній виконання. Драматургічні властивості духовних творів Й.С.Баха за їх параметрами "хоральності-кантовості" та "пансіонності" створюють результативні щодо виконавського пошуку настанови на концепційність побудови цілого в єдиному виразному "ключі" історично виправданої художньої позиції.

  Скачати повний текст