Розширено комунікативний ланцюг "автор - твір - інтерпретатор" у багатоскладову систему, яка включає двох авторів - поета та композитора, і двох виконавців - вокаліста та піаніста. Визначено інструментальний компонент, який найбільше вплинув на становлення та розвиток камерно-вокальної жанру, зокрема, вокального циклу. Встановлено, що роль фортепіанної партії у циклі передбачає наявність особливих властивостей піаніста-концертмейстера, який сполучає технологічні, інтерпретаторські якості з ансамблевою комунікативністю, здатністю до співпереживання, вміння створити сприятливий творчий мікроклімат. Зазначено, що еволюція інструментальної складової, її взаємодія з вокальним мелосом простежуються у змінах фортепіанної партії у вокальних циклах Л. Бетховена, Р. Шумана, Р. Вагнера, Й. Брамса.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему еволюцію салонної музики з загальною картиною походження, виявленням її особливостей, закономірностей і етапів розвитку в європейській культурі. З'ясовано хронологічні межі функціонування салону як самобутнього художньо-культурного феномену. Висвітлено традиції фортепіанного салонного музикування як складової загальнокультурної традиції. Розглянуто салонний репертуар різних історичних періодів. Уперше салонне мистецтво запропоновано як форму об'єктивізації особливого типу комунікації, в якому музика реалізує комунікативний акт.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження фортепіанної творчості видатного українського композитора В. Борисова (1901 - 1987) у контексті естетико-стильових напрямів музичного мистецтва України XX ст. з урахуванням соціокультурної ситуації даного періоду. Висвітлено естетичні засади творчості композитора, розкрито художню цінність фортепіанного доробку митця. На матеріалі фортепіанних творів В. Борисова (трьох концертів для фортепіано з оркестром, збірок "Дитячий зошит" і "Шість характерних п'єс для фортепіано", поліфонічних циклів, "Етюдів оптимізму" для фортепіано та камерного оркестру) виявлено особливості авторської трансформації усталених жанрових моделей. Досліджено стильову еволюцію митця, пізній стиль композитора визначено як кульмінаційний етап розвитку його творчої особистості, своєрідний прорив крізь "комплекс генерації". Висвітлено суттєвий внесок музичної творчості В. Борисова у розвиток українського фортепіанного мистецтва.

  Скачати повний текст

Досліджено каденції соліста у фортепіанному концерті XIX ст. Завдяки зверненню до творів, що входять в "золотий фонд" репертуару піаністів, систематизовано набуті багатьма поколіннями виконавців знання та навички, висвітлено певні особливості існування даного феномену. Виявлено суть зв'язку первісного злиття композиторської та виконавської творчості. Авторські зразки В.А. Моцарта названі класичним рішенням проблеми. Розглянуто різноманітні підходи композиторів-романтиків до каденції у XIX ст.

  Скачати повний текст

Виділено стилістичні особливості, перед-, пост- і власне символістські показники в інструментально-фортепіанній специфіці їх втілення. Висвітлено методологічно-стилістичні аспекти типологій "художніх" етюду та прелюдії у контексті специфіки художніх принципів симолізму, які не були досліджені до теперішніх часів вітчизняними музикознавцями. Розвинуто теорію стилістичного аналізу шляхом формулювання відповідної методики, яка охоплює єдність композиції та виконавських інтерпретацій у показі позицій стилю символізму у фортепіанній творчості - у нюансах перед-, пост- і символізму як такого. У методологічно-методичному аспекті розглянуто фортепіанні Прелюдії та Етюди О.Скрябіна - op. 8 та op. 11, Ф.Шопена - op. 67, 74, К.Дебюссі.

  Скачати повний текст

Вперше у вітчизняному музикознавсті проведено дослідження особливостей формування фортепіанного Дитячого альбому у XIX - на початку XX ст. як специфічного жанрового різновиду циклу мініатюр. Розглянуто основні етапи його становлення та показано генетичні зв'язки з дидактичною літературою та романтичними циклами мініатюр. Проаналізовано особливості поетики "Дитячих сцен" та "Альбому для юнацтва" Р.Шумана, "Дитячих ігор" Ж.Бізе, "Роялю у дитячій кімнаті" А.Лур'є, а також музичного твору "Із казок Г.Х.Андерсена" С.Борткевича. Запропоновано поділ фортепіанних Дитячих альбомів на лірико-споглядальні та лірико-розповідні. Охарактеризовано маловідомі в українському та російському музикознавстві Дитячі альбоми XIX ст., зокрема розглянуто анонімну збірку "Весела музика", "П'єсу для дітей" Т.Куллака та "Музичний дитячий садок" К.Рейнеке.

  Скачати повний текст

Уточнено поняття "музично-виконавське мислення", конкретизовано його зміст і структуру, визначено психологічні особливості та педагогічні умови розвитку. Розглянуто особливості навчальної виконавської діяльності, спрямованої на формування даного виду світосприйняття. Розроблено й апробовано комплексну діагностику стану розвитку музично-виконавського мислення студентів. Теоретично обгрунтовано та експрериментально перевірено методику цілеспрямованого формування досліджуваної професійної якості студентів у процесі фортепіанної підготовки, в основу якої вперше покладено змістову орієнтацію навчання на фундаментальні феноменологічні константи музики як об'єкта пізнання, а також внутрішньо-музичні та психолого-технологічні закономірності художньо-творчого виконання.

  Скачати повний текст

Уточнено суть поняття "історико-стильовий підхід", виявлено специфіку його впливу на активізацію музичного пізнання, досягнення системного упорядкування музичного мислення особистості. Розроблено критерії та показники підготовленості студентів у визначеному напрямку, наведено результати діагностуючого експерименту, спрямованого на з'ясування ефективності діючої системи фортепіанної підготовки студентів, конкретизовано їх рівневу характеристику, визначено зв'язки між художньо-стильовою ерудованістю та виконавською майстерністю студентів. Розроблено педагогічну модель фортепіанного навчання на базі історико-стильового підходу, створено та експериментально перевірено методику її поетапного впровадження.

  Скачати повний текст

Розглянуто музично-виконавське мистецтво як творчу практику, тобто спосіб закріплення, відтворення та розвитку музичного досвіду людини. Охарактеризовано "актуальне буття" музичного твору у процесі виконання його для слухачів. Визначено шляхи та способи актуалізації музичного твору, сформувані в історії європейської музики. Висвітлено процес перетворення нотного тексту у звуковий феномен на матеріалі сонати op.27 N 1 Л. ван Бетховена, "Крейслеріани" Р.Шумана та творів В.Бібіка (П'ята та Сьома сонати для фортепіано, вокальний цикл на вірші А.А.Ахматової). Узагальнено досвід актуалізації музичної класики у сучасній культурі України, взаємопов'язаний з організацією та проведенням міжнародних фестивалів класичної музики "Харківські асамблеї" (1991 - 2007 рр.).

  Скачати повний текст

Досліджено проблему удосконалення виконавської техніки майбутніх учителів музики в процесі фортепіанної підготовки. Проведено історико-теоретичний аналіз музично-педагогічних концепцій щодо розвитку виконавської техніки, охарактеризовано особливості організації навчання студентів з різною довузівською підготовкою. Конкретизовано сутність виконавської техніки студентів у контексті їх музично-педагогічної діяльності. Обгрунтовано змістове наповнення структурних компонентів виконавської техніки студентів, запропоновано комплексну діагностику рівнів її сформованості. На підставі визначених методів і прийомів розроблено й експериментально перевірено поетапну методику формування виконавської техніки студентів у навчально-виховному процесі ВНЗ.

  Скачати повний текст

Розроблено теоретичні та методико-практичні засади виконавського аналізу музичного твору, визначено його пріоритетні напрями (стильовий, жанровий, фактурний, емоційно-драматургічний). Встановлено, що виконавський аналіз займає особливе місце в системі музично-теоретичних процедур і має свою специфіку як окремий, спеціальний вид досліження музичного твору, спрямований на його виконавську інтерпретацію. У процесі розгляду виконавського аналізу та його об'єкта (твору) застосовано системно-структурний (зокрема, порівняльний), функціональний та історико-типологічний підходи. Запропоновано визначення поняття "виконавський аналіз" та типологію його основних алгоритмів, які включають аналіз емоційних вражень та їх естетичні оцінки ("емоційно-естетичну програму"), а також програму "змістового поля" твору та її відображення у драматургії, рокриття й аргументацію його художнього генезису (жанрово-стильовий комплекс), побудову виконавського "фактурного плану" та створення моделі майбутньої інтерпретації. Результати наукового дослідження використано у виконавській і педагогічній діяльності під час роботи над інтерпретацією фортепіанних творів різних жанрів і стилів.

  Скачати повний текст

Розглянуто метафорично-художню суть композиторського стилю М.Равеля в синтезі з виконавською "метафорою" художньої цілісності музичного образу. Проаналізовано оригінальну методику стильового аналізу музичного твору на засадах метафоричного розуміння суті художнього вираження. Створено порівняльні таблиці виконавських засобів у різних інтерпретаціях щодо фортепіаних творів Равеля першого періоду творчості, п'єс, які рідко виконуються. Виділено характерні для композиторського стилю М.Равеля ритмоінтонації.

  Скачати повний текст

Визначено сутність української фортепіанної школи (УФШ) XX ст. у контексті розвитку теорії та практики музичної освіти. Доведено актуальність дослідження історії становлення УФШ як самодостатнього, науково-педагогічного та національно-освітнього явища. Виділено періоди розвитку музичної освіти в Україні відповідно історичним етапам науково-педагогічної думки, до наукового обігу введено невідомі фактичні матеріали. Встановлено науково-педагогічний статус УФШ, обгрунтовано її структуру на основі самоцінності педагогічного потенціалу лідерів УФШ як суб'єктивного фактора розвитку. Уточнено формулювання провідних понять УФШ у системі загального наукового пізнання. Визначено педагогічні принципи її функціонування як суб'єкта сучасного міжнародного освітнього простору. Розроблено типологію традиційного наслідування педагогічних принципів видатних лідерів УФШ, показано їх методико-технологічну своєрідність. Запропоновано історико-педагогічний узагальнювальний проект вивчення УФШ як базовий для дослідження шкіл інших музичних галузей, обгрунтовано його доцільність. Встановлено критерії прогресивного відтворення УФШ, визначено умови та чинники її інфінітивного розвитку.

  Скачати повний текст

Досліджено творчі зв'язки між українською та австрійською фортепіанними культурами у першій половині ХХ ст. Розглянуто явище Віденської фортепіанної школи (ВФШ), висвітлено історію її розвитку, охарактеризовано методичні засади провідних педагогів школи даного періоду - Т. Лешетицького, Е. Зауера, Є. Лялевича, Е. Штоєрмана. Розроблено виконавську модель австрійського піаніста. Розкрито значення ВФШ для галицької піаністики. Визначено впливи школи у діяльності та виконавському мистецтві галицьких піаністів - вихованців музичних навчальних закладів Відня та представників школи Т. Лешетицького. Висвітлено творчість трьох визначних галицьких піаністів довоєнного періоду - В. Божейко, Л. Мюнцера та Г. Левицької. Досліджено творчу діяльність найвидатніших українських піаністів діаспори - С. Дністрянської, Д. Гординської-Каранович, Л. Колесси, Т. Микиші та розкрито їх значення для української культури. Зазначено, що ВФШ - потужне джерело формування української піаністики, основна роль якого полягала у підтримці та розвитку професіоналізму та національної специфіки українського фортепіанно-виконавського мистецтва.

  Скачати повний текст

Наведено характеристику виконавської школи як феномену та явища. Розглянуто питання типологічної спільності школи та культури, школи та культурної традиції. Визначено суть понять "виконавська модель", "виконавський канон" як еквівалентні позначення механізмів нормотворчості у виконавстві-професії та виконавстві-мистецтві. Виділено нормативні одиниці виконавської професії та мистецтва. Визначено функції школи в історії виконавського (фортепіанного) мистецтва, розкрито структурні особливості школи як системи типів спілкування музиканта з інструментом, публікою, твором.

  Скачати повний текст

Відокремлено комплекс жанрових і стильових засобів, що редукуються у фактурній програмі твору. Фактурні програми у фортепіанних творах К. Дебюссі узагальнено у двох типах - жанрово-однорідному та жанрово-контрастному. Програмні рішення у фортепіанній фактурі М. Равеля виступають у інших типах - жанрово-танцювальному й узагальнено-синтетичному, заснованому на методі стильової дескрипції. Визначено поняття "фактурна програма музичного твору", у якому акцентовано образно-змістовну якість композиторської та виконавської складових у побудові умовного художньо-перцептивного звукового простору твору. Проведено порівняльний аналіз версій реалізації фактурних програм фортепіанних творів К. Дебюссі та М. Равеля В. Гізекінгом, М. Полліні, С. Ріхтером. Доведено, що виконавська стильова розшифровка даних фактурних програм суттєво впливає на тип інтерпретації - імпресіоністичний (В. Гізекінг), романтичний (М. Полліні), класичний (С. Ріхтер).

  Скачати повний текст

Вперше в українському теоретичному музикознавстві розроблено поняття музичного пленеру. Наведено визначення категорії "музичний пленер". Синтезовано наукові здобутки досліджень у галузі фактури теоретичного музикознавства та музичного виконавства. Під час аналізу творів враховано природу фортепіанної фактури, зокрема, виразові можливості звучання інструменту, особливості фортепіанного звуковидобування, технічні прийоми тощо. Виявлено витоки пленерних ефектів, що сягають у звукову сигнальність відкритого середовища. Розглянуто фортепіанну мініатюру XIX - XX ст., представлену творчістю Ф.Ліста, К.Дебюссі, Б.Бартока, І.Шамо, І.Тараненка.

  Скачати повний текст

Грунтуючись на визначенні російської музики кінця XIX - початку XX ст. у богоcлословсmкій, філософській та музично-культурологічній літературі, запропоновано систему стильового аналізу духовних і світських творів, а також визначення музичного символу та літургічної інтонації як генеральної інтонації епохи. Як стильові детермінанти виділено музичний іконопис, стиль Фаворського світла, соборність у фортепіанному концерті. В інтонаційній сфері виявлено характерні православно-літургічні символи, проведено паралелі з західyо-католицькою символікою, а також виділено літургічний ладо-гармонійний комплекс. Увагу приділено творчості С.В. Рахманінова як найбільш яскравому прикладу взаємодії духовної та світської традиції. Символічні основи його творчості виявлено на підгрунті символічної теорії російських релігійних філософів (П. Флоренського, А. Лосєва, С. Аверінцева), пов'язаної з православним культом. Розкрито суть понять "музичне богослов'я", "літургічна символіка", "добове богослужбове коло", "літургічний ритм сходження" у творчості С.В. Рахманінова. Виділено специфіку російського фортепіанного концерту як соборного жанру (на прикладі Другого та Третього концертів С.В. Рахманінова). Виявлено основні символи у творчості композитора, зокрема, літургічні й апокаліптичні, проведено значні паралелі між світською (переважно фортепіанною та духовною музикою, визначено його фортепіанний стиль як симфолітургійний.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблеми розвитку галицької фортепіанної музики для домашнього музикування XIX ст. Наголошено на важливості місцевих традицій для даного розвитку, що висвітлено у контексті європейських мистецьких новацій. Вивчено велику кількість нотного матеріалу, здійснено його систематизацію, що дозволило висвітлити музично-історичний процес у Галичині. Базуючись на матеріалі фортепіанних творів з львівських нотних колекцій, уперше в українському музикознавстві введено поняття стильового напряму "бідермаєр". Охарактеризовано стильові риси галицького музичного бідермаєра за результатами досліджень його жанрового репертуару, музичної мови, виконавських музично-виражальних засобів. Результати дослідження дозволяють усвідомити галицьку музику в європейському контексті, деталізовано її особливості. Обгрунтовано роль тогочасних досягнень у подальшому розвитку української музичної культури.

  Скачати повний текст

Розглянуто фортепіанну творчість французького композитора XX ст. Ф. Пуленка у контексті національних музичних традицій. Комплексно висвітлено поняття "традиція". Аргументовано художню цінність, розглянуто та проаналізовано особливості фортепіанного доробку композитора у аспекті художніх взаємозв'язків з мистецькими надбаннями попередників. Висвітлено французьку культуру в історичному аспекті, а також у період творчості Ф. Пуленка. Розглянуто фортепіанні твори композитора, наведено періодизацію його творчості. Проаналізовано окремі опуси щодо прояву в них визначальних особливостей французької клавірних традицій. Увагу приділено роботі композитора з жанрами. Висвітлено особливості виконавського стилю Ф. Пуленка на прикладі творів композитора, наявні в аудіозаписі в авторському виконанні, та питання їх інтерпретації.

  Скачати повний текст