Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вивченню української фортепіанної сонати, її історії та сучасного стану. У роботі здійснено спробу поглиблення теорії жанру фортепіанної сонати, що розглядається як складноорганізоване, системне явище. У кореляції з провідними художньо-естетичними вимогами часу подано періодизацію розвитку української фортепіанної сонати до 1970-х років, прослідковано шляхи формування національного різновиду жанру, завершеного у творах Л.Ревуцького, Б.Лятошинського. Період розвитку української фортепіанної сонати з 1970-х до початку 1990-х років розглядається як новий етап еволюції жанру, пов'язаний з якісним стрибком і оновленням його структури, здійснених у неоромантичному, неокласичному та неоконструктивістському типах.

  Скачати повний текст

Вперше в контексті європейських традицій розглянуто проблему еволюції програмності в українській фортепіанній музиці. Визначено специфіку програмного мислення українських композиторів від початку ХІХ ст. до сьогодення. Самобутні національні особливості виразно проявились у фольклорному типі програмності, який зародився в надрах найдавніших зразків клавірної музики. Звернення українських авторів ХХ ст. до фольклорних джерел свідчить про їх актуальність у художньому світогляді нації. В українській фортепіанній музиці знайшли своє вираження інші типи програмності, в тому числі, звукозображальний, картинний, сюжетний тощо. Зміна стильових напрямків суттєво вплинула на розширення програмної тематики, на способи та засоби її втілення. Творчі здобутки останніх десятиліть у фортепіанному жанрі підтвердили інтерес сучасних українських композиторів до найрізноманітніших позамузичних паралелей та асоціацій.

  Скачати повний текст

Вперше докладно та всебічно проаналізовано піаністичну реформу Мусоргського та її вплив на подальший розвиток фортепіанного мистецтва. Висвітлено шлях композитора до піаністичної реформи та її обумовленість характерними рисами його особистості, пов'язаними з відмінними акцентуйованими якостями темпераменту митця. Розглянуто проблему використання Мусоргським виразових можливостей свого "нового" фортепіано для розбудови музичної форми та досліджено основні тенденції в інтерпретації найвидатнішого фотепіанного твору Мусоргського - "Картинки з виставки".

  Скачати повний текст

Обгрунтовано для оптимізації виховання інтерпретатора-піаніста першочергову важливість процесу раціонального формування його звукотворчої культури. Виявлено критерії оцінки сформованості та досліджено стан оволодіння навичками виразного виконання як міри осмислення та використання студентами інших спеціальностей тих засад, що забезпечують виразність музичної інтерпретації нотного тексту. Доведено, що ефективність навчання в класі загального фортепіано зростає завдяки цілеспрямованому формуванню в майбутніх фахівців базового виконавського досвіду та музично-художнього осмислення, а саме: системи ігрових прийомів, що сприятимуть стилістично виправданому звукотворенню в інтерпретації фортепіанної музики різних мистецьких напрямів.

  Скачати повний текст

Розглянуто метафорично-художню суть композиторського стилю М.Равеля в синтезі з виконавською "метафорою" художньої цілісності музичного образу. Проаналізовано оригінальну методику стильового аналізу музичного твору на засадах метафоричного розуміння суті художнього вираження. Створено порівняльні таблиці виконавських засобів у різних інтерпретаціях щодо фортепіаних творів Равеля першого періоду творчості, п'єс, які рідко виконуються. Виділено характерні для композиторського стилю М.Равеля ритмоінтонації.

  Скачати повний текст

Наведено характеристику виконавської школи як феномену та явища. Розглянуто питання типологічної спільності школи та культури, школи та культурної традиції. Визначено суть понять "виконавська модель", "виконавський канон" як еквівалентні позначення механізмів нормотворчості у виконавстві-професії та виконавстві-мистецтві. Виділено нормативні одиниці виконавської професії та мистецтва. Визначено функції школи в історії виконавського (фортепіанного) мистецтва, розкрито структурні особливості школи як системи типів спілкування музиканта з інструментом, публікою, твором.

  Скачати повний текст

Уточнено суть поняття "історико-стильовий підхід", виявлено специфіку його впливу на активізацію музичного пізнання, досягнення системного упорядкування музичного мислення особистості. Розроблено критерії та показники підготовленості студентів у визначеному напрямку, наведено результати діагностуючого експерименту, спрямованого на з'ясування ефективності діючої системи фортепіанної підготовки студентів, конкретизовано їх рівневу характеристику, визначено зв'язки між художньо-стильовою ерудованістю та виконавською майстерністю студентів. Розроблено педагогічну модель фортепіанного навчання на базі історико-стильового підходу, створено та експериментально перевірено методику її поетапного впровадження.

  Скачати повний текст

На прикладі понад сорока нових творів вперше досліджено як цілісне явище фортепіанний концерт 1980 - 1990-х рр. - жанр сучасної української музики, який сьогодні найбільш інтенсивно розвивається. Доведено, що результатом узагальнення наукових досягнень музикознавства у вивченні концертного жанру у цілому й безпосередньо українського фортепіанного концерту стала нова періодизація історії його розвитку та визначення національного жанрового типу, що склався на середину 1950-х рр. Акцентовано увагу на зрілій стадії функціонування жанру та виявленні напрямку еволюційних процесів, характерних рис і нових якостей у сучасному українському концерті: наявності паралельних "гілок" жанру - симфонічної та камерної; розширення образної сфери та його жанрового поля за рахунок жанрової дифузії та жанрового синтезу; оновлення методів музичного розвитку (моно- та мікромотивізм); переосмислення неофольклоризму та неостильових тенденцій; включення джазу у стильову систему концертного джазу; виявлення ліричного начала та романтичного "гена' як імаментних констант українського фортепіанного концерту. Введено наукові терміни: прийом "мотивного множення", пов'язаний із втіленням у музиці медитативного стану, та монопасаж, що відбиває піаністичну специфіку даного прийому. Розглянуто модернізацію усталених формул концертної фактури й основних жанроутворювальних факторів сучасного концерту - токатності та речитативності, наведено класифікацію токатності: репетиції, perpetuum mobile, martellato.Констатовано розширення та оновлення функцій сольної кадеції (багатофункціональності та універсальності) та її місця у загальній структурі циклу (мобільність), що сприяє індивідуалізації драматургічних і композиційних рішень. Запропоновано типологію сучасного українського фортепіанного концерту, що включає такі жанрові різновиди як великий сольний симфонізований концерт, концерт-симфонію, програмний, сольний камерний концерти, концерт-токату, камерний фортепіанний концерт, камерну музику, "юнацький" концерт, концертино, концерт-соло.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання щодо джерел, концептів, термінологій та класифікацій з метою вивчення феномену вправ І.Філіппа в історії теорії музичної культури. Розроблено підходи - методологію культурологічного синтезу та клавікінемалогію - до визначення ейдетичних засад осмислення піаністичних вправ у системності гуманітарних форм, природничо-наукових параметрів, логічних структур, методологічних підходів, явищ та процесів їх закономірного здійснення. Запропоновано експлікацію вправ І.Філіппа у вихованні технічних навичок, подальшому вдосконаленні виконавської культури та піаністичної майстерності.

  Скачати повний текст

Розроблено новий підхід щодо явища віртуозності у музичному мистецтві, запропоновано широке культурологічне та мистецтвознавче обгрунтування визначення віртуозності, яку розглянуто як найважливіший фактор музичного стильо- та жанроутворення. Обгрунтовано принцип віртуозності як типологічний фактор жанрової моделі фортепіанного концерту, у зв'язку з чим визначено два шляхи симфонізації жанру, що пов'язані з віртуозністю та є альтернативними в еволюції жанру. Розглянуто історію російського фортепіанного концерту в аспекті становлення та розвитку принципу віртуозності, у зв'язку з чим виявлено стадії та тенденції стильоутворення в російському концерті. Вивчено теорію динамічних компонентів музичного стилю за прикладом концертного жанру, визначальну роль в утворенні яких має принцип віртуозності. У російських концертах виявлено сталі комплекси засобів музичної виразності, реалізовані в діапазоні віртуозних прийомів. Викладено питання реалізації віртуозності в російській музиці в контексті споріднених явищ у інших видах мистецтва, зокрема у зображальному.

  Скачати повний текст

Уперше з'ясовано особливості художньої індивідуальності М.Кармінського, притаманні йому способи постановки, осмислення та вирішення творчих завдань. Висвітлено природу композиторського обдарування, певну роль позамузичних чинників у процесі народження ідей. На конкретному матеріалі (балеті "Рембрандт" та його трансформації у фортепіанних партитах М.Кармінського) вивчено проблему формування та реалізації художнього задуму. На підставі аналізу тематизму, фактури, темпової та образно-інтонаційної драматургії, жанрових і композиційних особливостей обраних музичних творів в аспекті "відродження іманентної "історії" тексту" з'ясовано специфіку роботи композитора. Виявлено чинники, що єднають п'ять фортепіанних партит у макроцикл, який втілює авторську концепцію людини.

  Скачати повний текст

Вперше проведено дослідження мініатюри як системного явища в теоретико-культурологічному та історико-типологічному дискурсах. Обгрунтовано культурологічну концепцію жанру мініатюри як специфічного феномену в мистецтві, що фокусує в собі мініатюризм як принцип художнього мислення. Визначено семантичні функції та музичний хронотип жанру, виявлено семантико-структурний інваріант мініатюри. Розроблено внутрішню жанрову типологію та здійснено історико-типологічний аналіз фортепіанної мініатюри в українській професійній культурі з метою характеристики суб'єкта і типів музичної експресії, властивих національній моделі жанру. У контексті музичної стилістики української фортепіанної мініатюри виявлено особливості національної ментальності. Визначено ментальну структуру жанру мініатюри у музичній культурі. Розкрито внутрішній зміст і "культурний смисл" мініатюри, що відображає психологію суб'єкта та характеризує її феномен як специфічний спосіб світопізнання, моделювання та відображення дійсності.

  Скачати повний текст

Охарактеризовано загальні властивості пластичного в природі, запропоновано визначення даної категорії. Встановлено ієрархічні рівні пластичного, що мають практичне застосування у художній (конкретно - музичній) практиці та в мистецтвознавстві. Категорію пластичного розглянуто як одну з основ фортепіанно-виконавського інтонування. Запропоновано положення, що пластичне притаманне не тільки речам об'ємним та наочним, але й таким, що сприймаються слухом, як певна якість звукового матеріалу. Аргументовано тезу, що пластичне у творчому процесі піаніста виражається синкретично - у взаємопроникненні та взаємозбагаченні інтонацій двох видів - чутної та видимої. Введено поняття "виконавська пластика", "соматична інтонація", "соматичне інтонування", "виконавська інтонаційна модель", "виконавське кодування", "музично-пластичний метазнак", "внутрішнє співінтонування", запропоновано визначення понять "інтонація", "інтонування" та "виконавське інтонування". Обгрунтовано припущення, що явище пластичного у фортепіанно-виконавській інтонації є органічною цілісністю: у творчій діяльності виконавця (синкрезис інтелекту, відчуття і тіла); в єдності компонентів музично-виконавського інтонування (виконавця, музичного твору, музичного інструмента).

  Скачати повний текст

Проаналізовано період учнівства та початку творчої діяльності видатного піаніста В.С.Горовиця в історико-музичному контексті. Уточнено та відтворено хронологічні етапи його життя в Києві. Детально досліджено його родовід, спосіб життя родини та біографії її членів. Створено цілісне уявлення про роль музики в родині Горовиців. Виявлено впливовість традицій, що склалися у музичних учбових закладах Києва (у музичному училищі та консерваторії) на формування особистості та виконавської індивідуальності В.Горовиця. Розглянуто та науково інтерпретовано репертуар, яким оволодів В.Горовиць-учень і молодий виконавець у київський період його біографії. Досліджено культурне середовище Києва кінця XIX - початку XX ст. - центру культурного регіону - як фактора, що формує особистість, художні пріоритети, музичний професіоналізм, риси виконавського стилю В.Горовиця. Висвітлено аспекти його творчого формування як піаніста-віртуоза в роки дитинства, юнацтва та молодості (1903 - 1925 рр.), які складають київський період його біографії.

  Скачати повний текст

Вперше у вітчизняному музикознавсті проведено дослідження особливостей формування фортепіанного Дитячого альбому у XIX - на початку XX ст. як специфічного жанрового різновиду циклу мініатюр. Розглянуто основні етапи його становлення та показано генетичні зв'язки з дидактичною літературою та романтичними циклами мініатюр. Проаналізовано особливості поетики "Дитячих сцен" та "Альбому для юнацтва" Р.Шумана, "Дитячих ігор" Ж.Бізе, "Роялю у дитячій кімнаті" А.Лур'є, а також музичного твору "Із казок Г.Х.Андерсена" С.Борткевича. Запропоновано поділ фортепіанних Дитячих альбомів на лірико-споглядальні та лірико-розповідні. Охарактеризовано маловідомі в українському та російському музикознавстві Дитячі альбоми XIX ст., зокрема розглянуто анонімну збірку "Весела музика", "П'єсу для дітей" Т.Куллака та "Музичний дитячий садок" К.Рейнеке.

  Скачати повний текст

Уточнено поняття "музично-виконавське мислення", конкретизовано його зміст і структуру, визначено психологічні особливості та педагогічні умови розвитку. Розглянуто особливості навчальної виконавської діяльності, спрямованої на формування даного виду світосприйняття. Розроблено й апробовано комплексну діагностику стану розвитку музично-виконавського мислення студентів. Теоретично обгрунтовано та експрериментально перевірено методику цілеспрямованого формування досліджуваної професійної якості студентів у процесі фортепіанної підготовки, в основу якої вперше покладено змістову орієнтацію навчання на фундаментальні феноменологічні константи музики як об'єкта пізнання, а також внутрішньо-музичні та психолого-технологічні закономірності художньо-творчого виконання.

  Скачати повний текст

Досліджено можливості формування ціннісних орієнтацій майбутніх педагогів засобами сучасної фортепіанної музики. Розкрито зміст і структуру ціннісних орієнтацій, які визначено як відносно стійку систему фіксованих установок, обумовлених певними цінностями, проявом яких є здатність особистості розуміти, оцінювати та адекватно переживати явища дійсності та мистецтва. Експериментально визначено та перевірено педагогічні умови формування ціннісних орієнтацій студентів у процесі музичного навчання та виховання. Визначено структурні компоненти, критерії та рівні сформованості ціннісних орієнтацій майбутніх педагогів у сфері музичного мистецтва. Вперше розроблено, апробовано та впроваджено у практику навчальної діяльності ВНЗ педагогічну модель формування ціннісних орієнтацій майбутніх учителів засобами сучасної фортепіанної музики.

  Скачати повний текст

Досліджено концертмейстерську діяльність піаніста як феномен ансамблевої творчості, яку розглянуто в аспекті науково-класифікаційних настанов та художньо-творчої орієнтації на виконавську цілісність унікальності інтерпретації авторського задуму. Ансамблеву творчість концертмейстера представлено як узагальнення досвіду піаніста та виконавців на струнно-щипкових народно-академічних інструментах. Обгрунтовано концепцію концертмейстерської майстерності як носія режисерських функцій у виконавському процесі. На базі поєднання музикознавчих і культурологічно-етимологічних підходів наведено нову методику (тонус-ідея). Усвідомлення художнього цілеспрямування діяльності піаніста-концертмейстера запропоновано визначати як ансамблеву гру на основі тонус-ідеї виконавського рішення. Наведене поняття сприяє розвитку ідеї асаф'євського поштовху, початку розгортання живого процесу музикування. Введено класифікацію тембрально-фактурних якостей клавірного звучання в їх історично-генетичній обумовленості. Проаналізовано твори В.Івка, Б.Міхеєва, А.Білошицького. В.Підгорного, В.Власова. О.Циганкова для народних інструментів і фортепіано, які були виконані на Міжнародних і Національних конкурсах, фестивалях, концертах, хоча специфіка їх ансамблевого співвідношення з клавіром у музикознавстві не вивчалась.

  Скачати повний текст

Уперше в українському музикознавстві визначено комплексний метод як поняття виконавського музикознавства у конкретиці практичної діяльності піаністів-фахівців. Уперше творчо-виконавсько-педагогічну комплексність діяльності піаніста-фахівця трактовано у контексті уявлень про компенсативність психологічно-діяльнісних аспектів художньої творчості. Розглянуто комплексність музично-творчої діяльності виконавця-педагога у музикологічному доповненні її музично-критичними та музикознавчо-аналітичними навиками, які органічно викристалізувалися у сучасних пошуках аутентичного виконавства. Уперше представлено трактування наочно-зорових моментів як суттєвих складових піаністичних абстракцій у звучанні музики. У зазначеному контексті виконавського підходу проаналізовано твори П.Хіндеміта, О.Скрябіна, а також виконавські інтерпретації Г.Гульда, М.Грінберг.

  Скачати повний текст