Досліджено співвідношення політики та релігії як диференційованих форм інституалізації суспільства в єдиному соціокультурному просторі, виявлено еволюційні зміни у взаємодії політичних і релігійних структур, що репрезентують провідні тенденції сучасного розвитку духовного життя. Визначено головні тенденції у взаємовідносинах політики та релігії у період трансформації суспільства: політизація церковно-релігійного середовища та десекуляризація культурно-політичної сфери. Показано суперечливість духовного життя в епоху глобалізації, що концептуально виокремлює єдність та взаємоперехід протилежностей духовного життя у формі секуляризації (політизації) та десекуляризації (сакралізації) суспільної свідомості. Обгрунтовано, що протилежність тенденцій секуляризації - десекуляризації по-різному проявляється у різних сферах духовності, відображуючи у теоретичній свідомості історичні форми єдності або протистояння у взаємовідносинах між церквою та державою. Розкрито критеріальні ознаки тенденції десекуляризації: проникнення теїстичних ідеологем, релігійних норм, ідеалів щодо суспільної свідомості, що викликано її поворотом до культуроцентричності, зміщенням акценту на етнорелігійну самобутність. Доведено, що надмірна політизація та десекуляризація духовної сфери мають межі існування у соціокультурному просторі: межі десекуляризації - містифікація масової свідомості, ірраціональна бездуховність та ін., що руйнує саму релігійну свідомість; межі політизації - у свідомому або несвідомому поглинанні сакральних моральних норм, ідеалів, релігійних ідей та ін. раціональними конструкціями соціального порядку. Встановлено взаємозв'язок політичних і релігійних критеріїв в українському просторі: історія відносин політики та релігії, держави та церкви свідчить, що у період занепаду державності релігія виступала вагомим критерієм самоідентифікації українського народу, впливала на процеси державотворення. Показано, що за умов розбудови української державності, національного та духовно-культурного відродження взаємодія політики та релігії є складною, суперечливою: кризові процеси відчутно позначились на міжконфесійних відносинах, призвели до світоглядної невизначеночті, політизації церковно-релігійного середовища.

  Скачати повний текст

Проаналізовано ступінь всезагальності дії синергетичних законів у відкритих, нелінійних системах різного онтологічного походження, зокрема в освітніх системах. Доведено правомірність і необхідність застосування законів під час висвітлення моделювання трансформації освітніх систем у контексті синергетичної парадигми. Акцентовано увагу на необхідності синергетичного узгодження самоорганізації та соціальної організації у разі трансформації освітніх систем як системоформуючих підсистем національної системи освіти.

  Скачати повний текст

Досліджено генезу й еволюцію західноєвропейського нігілізму. Доведено, що європейський нігілізм, грунтуючись на екзистенційній ментальності, виробляє власну метафізику, яка втілює досвід людського існування. Відтворено цілісну нігілістичну парадигму у вертикальному та горизонтальному вимірах, розкрито амбівалентну суть західноєвропейського нігілізму та виявлено його позитивний зміст. Проведено історико-філософський аналіз з позицій pro et contra, що дає змогу кваліфікувати цей світоглядний феномен не тільки як прояв волі до заперечення та деструкції, але й як здійснення волі до утвердження і творення. Запропоновано тезу, що, репрезентуючи кризову свідомість, нігілізм акцентує самоподолання як основну вимогу активної життєтворчості. На підставі компаративного аналізу зроблено висновок щодо європейського грунту вітчизняного філософування, що породив самобутній тип українського ніцшеанства.

  Скачати повний текст

Проаналізовано основні соціальні ознаки та витоки антропологічної кризи сучасної техногенної цивілізації. Основну увагу приділено вивченню негативних аспектів розвитку цивілізації як глобальної соціокультурної системи. Зроблено висновок, що сучасна техногенна цивілізація переживає глибинну антропологічну кризу, що стосується усіх сфер життя. Виявлено, що науковий аналіз подібних мегатенденцій цивілізаційного розвитку є недостатнім, одноаспектним, оскільки XXI ст. характеризується активним розвитком нових технологій, появою нового типу раціональності як світосприйняття, суспільно-культурними змінами. Встановлено відмінність техногенного цивілізаційного типу від традиційного. Охарактеризовано культурно-історичний контекст зародження, системи цінностей та особливостей раціональності техногенної цивілізації, визначено глибинні джерела сучасної антропологічної кризи. Досліджено культурні й антропологічні суперечності глобалізаційних процесів сучасності у межах однієї цивілізації та сфери міжцивілізаційних відносин. З'ясовано, що рефлексія над джерелами та соціокультурними ознаками антропологічної кризи обумовлює необхідність формування нового типу світогляду й антропологічної парадигми загальнокультурного змісту та загальноцивілізаційного значення.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему самоідентичності, визначено її роль у життєдіяльності людини. Розглянуто джерела формування концепції ідентичності, проаналізовано основні етапи становлення даної проблеми. Розкрито тенденції концептуалізації самоідентичності у класичній та некласичній філософії. Описано структуру самоідентичності та визначено її місце поряд із самосвідомістю. Показано значення самоідентичності у процесі становлення особистості. Досліджено проблеми самості, пам'яті, визнання у їх зв'язку з проблемою самоідентичності. Проаналізовано особливості становлення особистості й умови формування її власного "Я" під впливом суспільних викликів. Виявлено, що поряд з різноманітними набутими особистістю соціальними ідентичностями важливу роль в її становленні займає самоідентичність, яка відіграє роль внутрішнього стрижня особистості та втілює в життя можливість самореалізації.

  Скачати повний текст

Здійснено аналіз адаптації соціально-філософської доктрини православ'я. Запропоновано концепцію, яка дозволяє дослідити суть і генезу цієї проблеми. Дана концепція базується на ідеї аксіологічної детермінованості соціально-філософської доктрини православ'я. Це доводить необхідність його дослідження як цілісної ідеологічної системи. Висвітлено методологічні принципи дослідження. Уточнено понятійно-категоріальний апарат соціально-філософської доктрини православ'я. Розглянуто особливості православної соціальної традиції та специфіку її трансформації у сучасному суспільстві.

  Скачати повний текст

Досліджено природу духовності та способи її представлення в українському етносі. На базі синтезу методологічних підходів розроблено теоретичну модель духовності, яка предбачає поєднання наукового та релігійного аспектів. Встановлено, що духовність включає раціональну та ірраціональну складові, які знаходяться у діалектичному взаємозв'язку. На підставі застосування даного підходу розкрито новий вимір у вивченні сутності духовності. Запропоновано системний підхід до духовності, яка у своєму розвитку проходить послідовні етапи ускладнення та диференціації. Проаналізовано еволюцію трансцедентного характеру духовності і показано специфіку її прояву на різних етапах культурно-історичного розвитку. Виділено наступні етапи у розвитку духовності: цілісності, розірваного характеру, а в перспективі - нову цілісність духовності. Здійснено конкретизацію духовності на прикладі українського етносу. Розкрито суперечливий характер його духовності, який досліджено у двох напрямках - еволюції та інволюції. Показано, що формами виявлення духовності українського етносу є національна ідея, патріотизм та жіночність.

  Скачати повний текст

Проведено концептуалізацію становлення ціннісного дискурсу студентів, що розгортається під впливом ринкових і демократичних трансформацій у реальному українському суспільстві. На підставі уточненого змісту опорних понять "цінності", що спрямовані на ефективне формування та самовідтворення цілісної особистості майбутнього фахівця у знаннєвому суспільстві, та "ціннісний дискурс", що подається як аргументований діалог поколінь, з'ясовано аксіологічні та професійні позиції студентської молоді, узгоджено загальнозначиме та нормативне у її висловлюваннях, пояснено її соціокультурну практику взаємодії між собою й іншими суб'єктами ринкових і демократичних перетворень на основі консенсусу. Обгрунтовано механізм формування ціннісних орієнтацій студентства, який здійснюється за алгоритмом: пред'явлення цінностей студенту, усвідомлення ціннісних орієнтацій молоддю, ухвалення ціннісної орієнтації, реалізація ціннісних орієнтацій в діяльності та поведінці, закріплення ціннісної орієнтації в спрямованості особистості та переклад її в статус якості особистості, тобто потенційний стан, актуалізація потенційної ціннісної орієнтації. Проаналізовано вилив різних чинників на розвиток і вдосконалення світоглядної культури вітчизняної студентської молоді, визначено міру впливу системи індивідуально селекціонованих цінностей на особистість.

  Скачати повний текст

Досліджено імпресію як специфічний інтервал свідомості та самобутнього феномену культури. Обгрунтовано, що враження є особливим онтологічним ареалом, який розгортається за власними принципами та має свої просторово-часові виміри та інтенсивність. Охарактеризовано знакові та виразні можливості імпресіональної події. Встановлено засади комунікативного, формотворчого та презентативного потенціалу враження. Доведено, що сучасна соціокультурна ситуація, яка характеризується як ситуація глобального відчуження та "віддалення буття", може бути переборена за допомогою використання особливостей імпресіонального співвідношення.

  Скачати повний текст

На підставі історико-філософського аналізу простежено розвиток тлумачень феноменів людини, особистості, поглядів на причини девіантної поведінки. Встановлено, що головним концептуальним джерелом методологічного підходу до виправлення девіантної особистості у сучасному європейському культурному середовищі є надбання античної, середньовічної, гуманістичної, німецької класичної, а також сучасної вітчизняної та російської філософії. З'ясовано, що філософський зміст виправного впливу на девіантну особистість тотожний філософському змістові покарання та полягає у спонуканні до визнання нею категоричного моральнісного імперативу, його засвоєння та активного свідомого дотримання у сфері соціального. Визначено, що внутрішньою формою виправлення є наступні принципи: принцип комплексного впливу на особистість та її моральну сферу соціальних регуляторів моралі, релігії та права; принцип відповідності виправного впливу і ступеня суспільної провини, а також стану засвоєння моральнісного імперативу.

  Скачати повний текст

Розглянуто існуючі підходи щодо моделювання статики та динаміки переконань у сучасних формально орієнтованих напрямах аналітичної епістемології. Проаналізовано роль процедури ідеалізації у процесі утворення когнітивних структур раціонального агента пізнання. Доведено її значення як необхідної умови побудови формальних моделей, в яких на нормативному рівні визначено оптимальну поведінку раціональних агентів. Зазначено, що дані ідеалізовані моделі є предметом дослідження формальної епістемології. Встановлено відносну самостійність і науковий характер нової галузі та її тісний зв'язок з комп'ютерними дослідженнями. Доведено перспективність використання формальної епістемології у сфері комп'ютерного моделювання та теорії штучного інтелекту, які є методами її емпіричної перевірки як наукової дисципліни.

  Скачати повний текст

Визначено кордоцентризм як методологічний принцип цілісного розуміння людини, який розкриває місце особистості в суспільстві. З'ясування кордоцентризму здійснено завдяки комплексному та теоретичному аналізу феномену "серце" та концептуально і методологічно оформленого вчення "філософії серця", основні положення якого відобразили особливості українського світогляду. Звернення до "серця" та перетворення його з образу на принцип філософських побудов обумовлене значенням "серця" у різних областях філософського знання як такого, що переборює однобічність раціоналізму та забезпечує цілісність світосприйняття. Специфікою кордецентризму є встановлення взаємозв'язку суб'єктивних та об'єктивних, індивідуальних і суспільно-соціальних аспектів системи особистості, її нескінченної сутності та скінченності проявів, що зберігає й підкреслює її гідність як індивідуальності, розкриває місце особистості в соціальній системі.

  Скачати повний текст

Виявлено й обгрунтовано з позицій філософії освіти особливості трансформації ціннісних установок особистості в сучасному освітньому процесі. Визначено, що ціннісні орієнтації особистості - особистісні вибори ідеалів, особистісна спрямованість на світ цінностей, побудова їх індивідуальної ієрархії, включення їх у цілі та мотиви життєдіяльності. Ціннісні установки особистості - цілеспрямований вплив соціуму на формування освітньої орієнтації особистості. Окреслено сутність трансформації ціннісних установок у межах сучасної освітньої парадигми, зв'язок між трансформаціями ціннісних установок особистості й освітнім процесом. Аргументовано вплив сучасних суспільних трансформаційних процесів на систему освіти, що виявляється в посиленні її ролі як джерела ідей, нового знання, технології, інформації; усвідомленні імперативу виживання та глобальної відповідальності за свої дії, що визначається мірою духовного в кожній людині; урізноманітненні соціальних укладів суспільства, що зумовлює потребу в гнучкості мислення, сприйняті світу та діалозі культур.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему обгрунтування фундаментального значення поняття першопринципу в томістській метафізиці. Приділено значну увагу розгляду основних положень метафізики у класичній філософській традиції та специфіці метафізичної методології у зв'язку з особливістю метафізичної проблематики. Визначено місце та роль метафізики як дисципліни у сучасній філософії, окреслено всезагальне проблемне коло метафізичного дискурсу та доведено провідну роль поняття першопринципу у межах окресленого кола.

  Скачати повний текст

Досліджено становлення та розвиток концептуального поняття "планетарна свідомість", розглянуто його самовизначення у просторі сучасного філософського дискурсу. Вперше у вітчизняній філософії визначено сутнісні характеристики і зміст концептів "планетарна свідомість" і "планетарна людина". Встановлено, що планетарна свідомість є своєрідною відповіддю людства на нову цивілізаційну ситуацію, характерною рисою якої є глобалізація. Доведено, що планетарна свідомість одночасно є вектором розкритття природи людини - розгортання її духу від індивідуального до родового (І.Кант) загальнолюдського буття, лише в масштабах якого людина може повністю реалізуватись. Запропоновано визначення концепту "планетарної людини" як прогностичної моделі якостей і характерних рис ідеальної людини, як орієнтуючого вектора цілеспрямованого формування свідомості особистості нового цивілізаційного етапу розвитку людства. Запропоновано прогностичну модель формування планетарної свідомості, в якій вирішальна роль повинна належати новим освітньо-виховним загальнолюдським програмам, розроблених на гуманістичних світоглядних засадах. Розширено поле пошуків сучасної філософської думки. Показано, що введення до наукового обігу концептів "планетарна свідомість" та "планетарна людина" посилює ефект стереоскопічного бачення конвергентно-глобалізаційних процесів і науково-технологічних досягнень у перспективі майбуття людини і людства, сприяє їх всебічному філософському осмисленню.

  Скачати повний текст

Проаналізовано формування основних концепцій католицької філософсько-теологічної антропології. Виділено та досліджено основні етапи даного процесу, починаючи з висхідних ідей, які знаходимо в античній та елліністичній філософії. Зазначено, що складність, нерідко суперечливість і конфліктність, а подекуди несумірність теологічно-антропологічних концепції в їх історичному плині вимагає певної систематизації. Доведено, що це необхідно для наступного критичного дослідження на предмет трансцендентального характеру змісту філософсько-християнських доктрин, розгляду контроверсійності їх раціонального та містичного змісту, певного переосмислення у зв'язку з процесами так званого католицького "оновлення". Особливу увагу приділено аналітичному дослідженню специфіки антропологічної тематики в Україні у XIV - XVI ст.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження мови в аспекті трансценденції. Експліковано специфіку застосування герменевтичної феноменології до вивчення мови як трансценденції у такій пізнавальній ситуації, коли герменевтика постає не лише методом, а й самим способом мовного буття, відкритого до трансценденції. Розглянуто буття мови як єдність феномену та логосу, у її феноменологічності. Виявлено методологічний потенціал феноменологічної редукції як доступу до буття мови. Здійснено експлікацію екзистенціалів - феноменів буття мови як трансценденції у мовному екзистуванні-трансцедуванні людини. Розглянуто прояви суспільного буття мови у феноменологічному аспекті. Показано роль мови у впорядкуванні й утвердженні засад спільного буття (співбуття) у світі. Розглянуто виказування несвідомого, трансцендентного щодо свідомості буття мови.

  Скачати повний текст

Проаналізовано уявлення про багатовимірне мислення, його прийоми та процедури. Багатовимірне мислення досліджено в контексті багатовимірного підходу, що знаходиться в стадії свого формування. Багатовимірне мислення тлумачиться як практика оперування метаконцептом у гіперпросторі смислів. Концепт і метаконцепт разглянуто як основні логічні форми багатовимірного мислення. За цього метаконцепт розуміється як одномоментно актуалізована множина авторських концептів, які мають з метаконцептом одне та те ж ім'я. Гіперпростір смислів створюється гносеологічним суб'єктом, який здійснює багатовимірний мисленнєвий акт. Гіперпростір смислів постає як миттєва та водночас актуалізована множина локальних просторів смислів, у яких були створені відповідні авторські концепти. Наслідком багатовимірної мисленнєвої практики є утворення нових смислів, експікація яких здійснюється вже у локальних просторах смислів. Як основні практики та прийоми багатовимірного мислення запропоновано розглядати практику споглядання, чотири смислоопераційні процедури - смислопроявлення, смислопрояснення, смислозакріплення, смисловживання, прийом бриколажу.

  Скачати повний текст

Здійснено дослідження особливостей осмислення буття як категорії релігійної філософії пізнього західноєвропейського Середньовіччя. З'ясовано принципову новизну розуміння буття мислителями пізньої середньовічної західноєвропейської філософії у порівнянні з філософами античності. Розкрито теїстичну суть релігійно-філософської онтології пізнього західноєвропейского Середньовіччя, що полягає в основоположному статусі ідеї про зумовленість буття світу буттям Бога. Розглянуто основні форми її вияву (теоцентризм, визнання унікальності місця людини як Богодухвенної істоти та храму у структурі буття) та найважливіші характеристики (передусім - телеологічність). Проаналізовано найважливіші опозиції томістської й авероїстської концепцій буття як наріжних для середньовічно західноєвропейської релігійної філософії. Показано онтологічне значення відмінностей у доказах буття Божого різними середньовічними мислителями.

  Скачати повний текст

Проведено порівняльний історико-філософський аналіз філософської традиції осмислення співвідношення природного та людського на підставі даоської та конфуціанської інтерпретацій означеного співвідношення. Виявлено специфіковані особливості давньокитайської культури, які представлено загальнолюдськими, що виникають у кожній з історичних культур, двома основними, інваріантними взаємодоповнювальними формами осягнення взаємозв'язку природного та людського (суспільствоцентричної (конфуціанської) та індивідоцентричної).

  Скачати повний текст