Досліджені культурно-антропологічні витоки і духовно-онтологічний зміст раціональної метафізики як специфічно європейського типу філософського мислення. Аргументується, що історичний шлях європейської метафізики здійснюється у русі від онтології природи через філософію об'єктивного духу до трансцендентальної антропології. Дисертант стверджує, що духовно-онтологічне явище раціональної метафізики є свідоцтвом культурно-антропологічної єдності європейського людства.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням формування національної визначеності особистості. Встановлено, що передумовою національної самовизначеності особистості є вироблення нею національної самосвідомості. Разом з тим, особистість отримує національну визначеність, лише включаючись у внутрішню структуру спільноти, враховуючи діалектику етнічних і соціальних ролей особистості, яка реалізується за допомогою культури взагалі, мови, релігії, мистецтва, історії, ідеології зокрема.

  Скачати повний текст

В дисертації грунтовно досліджено вчення про людину мислителів Чернігівського літературно-філософського гурту, його значення у філософській думці України XVII-XVIII ст. Історико-філософський аналіз людинознавчої проблематики мислителів кола дозволяє конкретизувати шляхи розвитку антропософських ідей на Україні. Вперше комплексно аналізується творчість науковців, які належали до Чернігівського кола і продовжували філософський напрямок Києво-Могилянської колегії на Лівобережній Україні. Дисертант відзначає основні людинознавчі концепції вчених Чернігівського кола, що зберігають свою актуальність при вирішенні сучасних проблем в державі, освіті, вихованні тощо. Вказується на утопічність деяких положень діячів Чернігівського гурту. Дисертаційна робота виконана на основі джерел, декілька з яких вперше вводяться в науковий вжиток.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженню аксосфери маргінального - виявленню аксіологічних інваріантів маргінального суб'єкта. За вихідний принцип розуміння діяльності ціннісного осмислення дійсності з урахувнням діяльнісного підходу до вивчення культури прийнято опозицію "традиції-інновації", яка дозволяє інтерпретувати маргінальність як поняття, що висловлює діалектику розвитку культури - заперечення однієї (старої) та самоствердження другої (нової) системи способів реалізації цінностей та форм їх подання у соціокультурній реальності. Використовуючи методологічні принципи "поетапної" соціальної інженерії, автор аналізує аксіосферу маргінального через ціннісний диспозитив (систему суб'єктно-об'єктних відношень) на основі ілюстративного матеріалу пенітенціарних установ. В аксіосфері маргінального "суб'єкта-суспільства" виділено суб'єкт аксіосфери маргінального - суб'єкт модернізації, його типи; форми діяльності суб'єкта модернізації, її види; цінності, їх спектр; аксіологічні інваріанти.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему людської самотності та самовідчуженості як у різних формах індивідної буттєвості, так і в соціально-комунікативних процесах. Розкриваються основні причини та соціальні наслідки названого феномену, аналізуються різні шляхи ліквідації кризових явищ та оптимізації життєдіяльності людей в нинішньому українському суспільстві. Концепція дослідження будується на системному та діяльнісному підходах щодо явищ соціального та індивідуального порядку, з використанням комунікативної і синергетичної парадигм.

  Скачати повний текст

Проаналізовано феномен читання у світогляді В.В.Набокова, виявлено сутнісні характеристики, які дозволяють говорити про його безсумнівну значущість для сучасного філософського дискурсу. Обгрунтовано, що у розумінні письменника ставлення до світу літератури ілюструє якість життя людини. Призмою антропологічного аналізу для нього є феномен читання, який розуміється як модус людського буття, що забезпечує людині істинність існування. Доведено, що особливість творчості письменника, яка визначається критиками як "авторський соліпсизм", фактично забезпечує його творам художню полісемію та багатовимірність. З'ясовано, що читання, яке розуміється В.В.Набоковим як творчість, передбачає метафізичний зв'язок, який поєднує "уважних читачів" і відокремлює їх таким чином від світу удаваностей та симулякрів. Установлено, що категорії "творчість", "пам'ять", "потойбічність", "випадковість" і "пошлість" "прочитуються" письменником у тісному зв'язку з процесом читання. Обгрунтовано, що для В.В.Набокова читання є не стільки засобом підвищення освіченості або розвитку інтелекту, скільки способом самореалізації людини. Проаналізовано художні, та есеїстичні твори В.В.Набокова з точки зору даної проблеми. Визначено напрямок трансформації розуміння даного феномену в сучасну епоху панування аудіо, відео та мас-медіа.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено класичні філософські проблеми співвідношення віри та розуму на прикладі вчення І.Канта про віру розуму. Розглянуто зміст вчення про віру розуму та його місце у філософії І.Канта. Розкрито несуперечливість відносин віри та точного знання, належність до сфери розуму віри як здатності людини, що вперше у модерній філософії обгрунтував І.Кант. Доведено, що вчення І.Канта про віру розуму зняло класичне протиставлення віри та розуму і вивело релігійно-філософські дискусії на новий некласичний рівень, який дав можливість розглядати людину в особистісній цілісності її здатностей.

  Скачати повний текст

Визначено ключові особливості парадигми валеологічного мислення: цілісний підхід до здоров'я людини, що об'єднує медичний, соціальний, психологічний, екологічний та духовний аспекти, гармонія людини і природи та розгляд людини як частини Космосу, єдність розуму душі та тіла людини, а також єдність холістичного та індивідуального підходів. Досліджено закономірність переходу медико-біологічного поняття "здоров'я" у філософську категорію, а також з'ясовано онтологічний, аксіологічний та гносеологічний аспекти категорії "здоров'я".

  Скачати повний текст

Досліджено проблему рольової реальності, актуалізовану суттєвими трансформаціями, які переживає Україна. Зрушення, що відбуваються у нашому постсоціалістичному суспільстві, несуть у собі конструктивні та деструктивні можливості, на які здатна вплинути ефективна соціальна політика. Потребують аналізу проблеми соціальної сутності людини і її репрезентації у соціальних формоутвореннях. До таких феноменів можна віднести поняття рольової реальності, яке грунтується на теорії соціальних ролей, опрацьованій кількома гуманітарними дисциплінами, а також західноєвропейську традицію розгляду діяльності сутності людини з конкретно-рольовою визначеністю цієї сутності у національній філософії історії. Сконцептуалізована на такій підставі соціально-філософська теорія рольової реальності дозволяє відпрацювання нової стратегії в ситуації, коли людська сутність зводиться до ансамблю сутнісних можливостей і нескіченості проектів цієї сутності постмодерном. Ця нова сутність особи, взаємодія особи та суспільства пов'язані з більш складним типом соціальності ніж той, на грунті якого виникла і розвивалась теорія соціальних ролей. Доведено, що суперечливий характер рольової реальності в межах інтерпретації історії, її дискретних і континуальних витоків представлено топологією символічної форми, універсалізм якої не в безмежній експансії ролей, а в універсальному самоздійсненні сутнісних сил людини. Рольові реальності як топоси історії дозволяють розгорнути ідею людиновимірності історії, визначену надлишком соціального як резервуару рольових ідентифікацій, що надають історії антропомірних характеристик. Обгрунтовано необхідність творення національної філософії історії з опредметненими в ній національними символами, в основу яких покладено: антеїзм, екзистенційно-межове світовідчуття, кордоцентризм, ліризм. Це суттєво трансформує уявлення про механізм життєдіяльності суспільства, дозволяє здійснювати продуктивні спроби переходу від історичного до надісторичного та загальнозначущих цінностей.

  Скачати повний текст

Проведено порівняльний історико-філософський аналіз філософської традиції осмислення співвідношення природного та людського на підставі даоської та конфуціанської інтерпретацій означеного співвідношення. Виявлено специфіковані особливості давньокитайської культури, які представлено загальнолюдськими, що виникають у кожній з історичних культур, двома основними, інваріантними взаємодоповнювальними формами осягнення взаємозв'язку природного та людського (суспільствоцентричної (конфуціанської) та індивідоцентричної).

  Скачати повний текст

З'ясовано духовно-культурну ситуацію в Україні початку XIX ст. та ідейні джерела формування світогляду М.Гоголя. Виявлено духовні шукання митця на шляху до самопізнання. Визначено основні теоретичні та соціокультурні джерела філософської антропології письменника. Встановлено специфіку розуміння природи людини М.Гоголя та проаналізовано її інтерпретаційні можливості. Розкрито погляди мислителя на місце і роль людини у світі, а також ідеал істинного життя. Охарактеризовано внесок митця до вітчизняної філософської думки в Україні.

  Скачати повний текст

Досліджено феномен самосвідомості. Вивчено рефлексивну та пререфлексивну моделі пояснення самосвідомості, а також можливі наративності самосвідомості. На підставі узагальнюючого аналізу класичних і новітніх філософських праць з даної проблематики розкрито зміст поняття "самосвідомість", яка є єдиною відомою структурою, здатною робити себе предметом дослідження. Самосвідомість характеризується певною виокремленістю з контексту та пластичністю мовної ситуації, у якій вона може з'являтись. Обгрунтовано, що результат дослідження феномену самосвідомості можна отримати лише за "синтетичного", системного підходу. Показано, що з темою самосвідомості пов'язана тема анархії.

  Скачати повний текст

Визначено душевну гармонію особистості як відповідність та узгодженість усіх її проявів з логікою саморозвитку буття сущого. На основі антропогенезу доведено іманентність душевної гармонії людини як мікрокосму, подібного Макрокосму. Чинники душевного складу особистості висвітлено крізь призму забезпечення ними узгодженості людини з загальносвітовим об'єктивним соціумом в індивідуальному та суспільному аспектах її буття. Особливу роль відведено колективному підсвідомому. Досліджено прояви духовної кризи суспільства як невідповідність суспільного розвитку логіці Світового Розуму та прояви дисгармонії людини на тілесному, душевному та духовному рівнях як особистісна невідповідність даній логіці. Керуючись виявленими закономірностями саморозвитку буття сущого, накреслено найбільш відповідні об'єктивній логіці шляхи подальшого розвитку суспільства та особистості (зокрема, в Україні), які повинні призвести до створення суспільства, в якому особистість - найвища цінність, що закономірно для розвитку самоусвідомлення людини як найвищої видової якості.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено філософсько-історичному аналізу планетарного дуалізму як феномену сучасної світової системи. Досліджено сутність, структуру, функції, тенденції розвитку планетарного дуалізму як суперечності сучасної світової системи в його проявах у формі геополітичного (між силами Суші та Моря) та цивілізаційної (між Східною та Західною макроцивілізаціями) суперечливої соціальної взаємодії. Планетарний дуалізм розглянуто як основну суперечність, загальну причину та рушійну силу розвитку сучасної світової системи. Досліджено процес геополітичного конституювання та розгортання планетарного дуалізму в процесі його розвитку.

  Скачати повний текст

Досліджено характеристики жіночого начала на підставі культурноантропологічного підходу, в якому сутність людини та її культуру розглянуто у взаємозв'язку. Надано порівняльну характеристику існуючим методам вивчення жіночого начала. Здійснено спробу "жіночої проекції" німецької філософської антропології. Розглянуто схожість властивостей жіночого начала та ігрового принципу. Обгрунтовано можливість аналогій між жіночим і діонісійським началами, чоловічим та аполонівськими началами. Проаналізовано уявлення щодо жіночого начала жінок-філософів. Розглянуто жіночу літературну та філософську творчість і встановлено їх особливості. Проведено порівняння проявів жіночого та чоловічого начал у культурі XX ст. з архаїчними символами жіночого та чоловічого, виявлено їх схожість. Відзначено наявність у сучасній культурі жіночого та чоловічого шляхів особистісного становлення.

  Скачати повний текст

Здійснено аналіз феномена суб'єкта в історичній культурології. Наведено сутнісні характеристики, які визначають багатоваріантність пізнавальних моделей культурно-історичного знання. Особливу увагу приділено проблемам суб'єкт-об'єктної кореляції у формах культурно-історичних досліджень. Детально проаналізовано важливі тенденції, що простежуються в історичній культурології протягом ХХ ст. Висвітлено напрямки трансформації пізнавальних моделей історико-культурних знань. Досліджено концептуальний простір історичної культурології, необхідною складовою якого є функціональний контекст діалогічності (суб'єкт-суб'єктні взаємовідносини) та пошук тотальної ідентичності суб'єкта.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний аналіз у межах феноменологічної методології базових цінностей особистості, свободи і любові на матеріалі західноєвропейської екзистенціальної та російської релігійної філософії XIX - XX ст. Досліджено категорію екзистенціального вибору, систематизовано матеріал про психологічні типажі, запропоновані західноєвропейськими екзистенціалістами. Розглянуто динаміку розвитку філософії любові, зокрема, концепції андрогінізму в західноєвропейській і російській філософських традиціях. Акцентовано увагу на проблемі сублімації особистих цінностей, показано багатоступеневість процесу сублімації. Розроблено ідею взаємодоповнюваності ціннісних систем західноєвропейської екзистенціальної філософії, екзистенціальної психології та російської релігійної філософії, що породжує ідею інтегрування культур.

  Скачати повний текст

Відзначено полісемію та інваріантність терміна "священне". Обгрунтовано положення щодо специфіки вживання вказаного поняття у рамках богословської та наукової традицій. Проаналізовано погляди Р.Отто, М.Еліаде, Е.Дюркгейма. Особливу увагу приділено типології уявлень про священне та способу його маніфестації у контексті людської культури.

  Скачати повний текст

Розглянуто генезу соціально-філософського осмислення життя. Досліджено генетичну обумовленість та субординацію як закономірності розвитку форм життя. Осмислено соціальні детермінанти оптимізації життєдіяльності. Проаналізовано чинники загрози існуванню життя на Землі та перспективи регулятивних функцій життєдіяльності за умов загострення глобальних проблем людської цивілізації. Виявлено основні соціальні детермінанти оптимізації життєдіяльності, об'єднаної у три групи.

  Скачати повний текст