Дисертацію присвячено питанням культурологічного фундаменту художніх новацій XX століття. На прикладі музики розроблено концепцію аконфліктності як системоутворюючого логічного і естетичного фундаменту ряду композиторських технік і аконфліктної драматургії як самостійного типу музичної драматургії. Це дозволило з позитивних позицій оцінити процеси кардинальних змін образомовних складових у європейській (за художньою традицією) музиці XX століття, виявити їх еволюційну закономірність. Дослідження розширює уявлення щодо конфліктності в європейській культурі постренессансу. Водночас розроблено ряд питань культурологічного характеру, висвітлючих стан найважливіших духовно-художніх течій XX століття, зокрема у слов'янській культурі, котрі грунтуються на ідеях аконфліктності.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена "темі Данте" в творчості Ліста та проблемі синтезу мистецтв. Вперше розроблена концепція "Данте-теми" в її романтичній модифікації, як одного з фундаментів творчості та світогляду Ф.Ліста. Розкривається ідея про виключно важливе значення "Божественної Комедії" для Ліста. Твори, присвячені їй, - Фантазія-соната "Після читання Данте" і "Данте-симфонія" - аналізуються цілісно, в ракурсі проблеми синтезу мистецтв, головним чином - музики і поезії. Специфіка лістівського відображення "Данте-теми" досліджується на перехресті музикознавства і дантології.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена дослідженню феномена "експресіонізм" в контексті західноєвропейської культури XX століття. Розглядається естетико-мистецтвознавче підгрунтя західноєвропейського експресіонізму та його місце в діалозі культур "Захід-Схід" в контексті компаративістського аналізу. Реконструйована історія становлення і розвитку експресіонізму, обгрунтовані його естетико-мистецтвознавчі засади, специфіка прояву у різних видах мистецтва. Експресіонізм досліджено як напрямок у сучасному мистецтві, що має корені у світовій філософській думці і обумовлений динамікою розвитку художнього мислення. З'ясовані типи творчого процесу експресіоністів відповідно до видової специфіки мистецтва. В пропонованому дослідженні експресіонізм розглядається не лише як мистецький напрямок, а, передусім, як специфічний духовний простір в західноєвропейській культурі XX століття, якому притаманне самобутнє світобачення, здатне виконати інтегративну функцію у діалозі "Захід-Схід".

  Скачати повний текст

Дисертація є розробкою концепції загальної теорії жанру. Жанр розглядається як форма структуралізації інформації на позараціональних засадах і базовий елемент інораціонального художньо обумовленого мислення. Пропонується типологія і систематика жанрів, яка враховує трансвидові ментальні ознаки жанру у мистецтві і віддзеркалює генезу світоглядних настанов у жанрових перетворених формах мислення. Досліджуються основні закономірності еволюції жанрового мислення і способи функціонування інораціонально структурованої інформації у загальному соціокультурному виявленні. Розглядається співвідношення інораціонального та несвідомого. Аналізуються сучасні гносеологічні процеси в культурі. На основі дослідження інораціональності у функціонуванні культури формулюються деякі настанови неоструктуралістського напрямку в естетиці.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено розробці теоретичних положень ігрових структур в музиці на основі екстраполяції загальних ігрових принципів в галузі музичної творчості. Досліджено етапи формування європейських концепцій гри. На основі положень філософсько-естетичних ігрових теорій визначено сучасне розуміння гри як універсалії. Розкрито за множинністю зовнішніх ігрових модифікацій наявність спільних ігрових принципів. На основі іманентних ігрових закономірностей вичленовано можливі варіанти структури гри. Теоретично розроблено і введено поняття "ігрової структури в музиці"; запропоновано типологізацію ігрових структур за принципами взаємодії їх складових елементів: ігрова структура "змагання" (принцип змагання), ігрова структура "мозаїки" (принцип комбінаторики), ігрова структура "містифікації" (принцип амбівалентності). Розроблену методику аналізу за допомогою ігрових структур апробовано на матеріалі фортепіанного циклу "П'ять пальців" та "Гімну" з "Серенади in A" І.Стравинського; Сонати для скрипки і фортепіано G-dur, Концерту для фортепіано з оркестром G-dur М.Равеля; Концерту N2 для скрипки з оркестром М.Скорика.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена дослідженню художньо-естетичних засад українського мистецького авангарду першої третини XX століття. Українське авангардне мистецтво розглядається як самобутній та оригінальний феномен у річищі європейської культури модернізму. Світоглядна філософсько-естетична основа вітчизняного авангарду формувалася як процес поступового синтезу західноєвропейської філософської традиції з традиціями власної національної культури. На цій основі українські митці-авангардисти запровадили нові художні напрями, які набули загальноєвропейського значення.

  Скачати повний текст

Архітектурну композицію розглянуто крізь призму архетипів людини, найбільш ясно відбитих у міфології та міфопоетиці. Відповідно, розкрито їхню роль в художній творчості і в творчості архетектурній як синтезуючі різні види мистецтва. Просторова основа архітектурної композиції співвіднесена з просторовою моделлю світу, з міфологічним універсумом, що дозволило розкрити нові грані в естетичній цілісності архітектури.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

На основі осмислення діалектичних, онтологічних, естетичних та музично-функціональних аспектів індивідуального стилю музиканта-виконавця систематизовано поняттєво-категорійний апарат музично-виконавського стилетворення. Розроблено методику дослідження індивідуального стилю музиканта-виконавця.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено виявленню специфіки естетичної природи інтерсуб'єктивності та розкриттю історичної динаміки становлення інтерсуб'єктивності як засобу подолання обмеженості "філософії суб'єкта". У новоєвропейській філософії від Р.Декарта до К.Маркса, а також сутність "комунікативного повороту" в сучасній європейській філософії. Виявлено естетичний потенціал інтерсуб'єктивності шляхом аплікації концепції "суб'єктивної" та "інтерсуб'єктивної" парадигм (В.Хьосле) в історії філософії до історії естетичної теорії. Ця аплікація є продуктивною, оскільки дозволяє розкрити нові принципи класифікації естетичних теорій 18 - 20 ст. Проведено ретельний аналіз естетичної площини "суб'єктивної" та "інтерсуб'єктивної" парадигм, наведено їх принципові характеристики, на прикладі конкретних концепцій (психоаналітичної та аналітико-психологічної) розкрито їх історичне значення. Особливу увагу приділено аналізу інтерсуб'єктивних детермінант процесів художньої творчості та сприйняття художнього твору, який проведено шляхом застосування великого обсягу фактичного матеріалу та прикладів.

  Скачати повний текст

Розглянуто архітектурний творчий процес як шлях від початку народження задуму до ключового етапу - осяяння, що співвідноситься з ефектом катарсису та реалізується в архітектурному творчому процесі як подолання шляху та залучення до цінності. Розкрито роль логічних та інтуїтивних аспектів у мисленні архітектора на даному шляху. На основі порівняльного аналізу створено модель архітектурного творчого процесу; його подано в динаміці мислення на шляху до ключового етапу осяяння.

  Скачати повний текст

Досліджено феномен художньої культури в онтологічному вимірі. Доведено, що онтологічні трансформації художньої культури XX ст. відтворюються стильовою парадигмою творчості, яку можна описати у рамках таких напрямків творчості, як модерн, авангард, сюрреалізм, соцреалізм та постмодерн. Встановлено, що видова диференціація просторових мистецтв здійснюється як архітектуроцентристський проект. З'ясовано, що видовищні мистецтва еволюціонують у напрямку глобального планетарного інформаційного синтезу, де домінують комп'ютерні технології.

  Скачати повний текст

Розглянуто відображення в творчості М.Кузміна та російських емоціоналістів тих сучасних ідей, поглядів, які становлять філософсько-естетичну концепцію М.О.Бердяєва "кризи мистецтва". Досліджено можливість вирішення емоціоналістами проблеми подолання кризи мистецтва. На матеріалі художньої та критичної творчості Кузміна й емоціоналістів, їх теоретичних робіт періоду емоціоналізму (1922 - 1925 рр.) і попередніх років, розглянуто естетичну платформу емоціоналізму, яка протистоїть автоматизованому життю та механізованому, бездушному, формальному мистецтву (футуризму, кубізму тощо), що призвело до кризи класичної естетики. Кузмін та емоціоналісти не тільки оголосили "похід проти формалістики", але протиставили їй свою "азбуку мистецтва", сформулювали основні положення художньої ідеології, підтверджені їх творчістю, перерахували основні та вічні атрибути справжнього мистецтва. Крім цього, своїми художніми шуканнями та положеннями емоціоналізму Кузьмін та емоціоналісти окреслили вихід із духовного тупика мистецтва "старого Заходу", указали на хвилю нового мистецтва, поширену в Росії, Німеччині, Америці, визначили його основну характеристику (прагнення до "високої елементарності") та дали йому ім'я - емоціоналізм. Внаслідок проведеного дослідження кардинально переглянуто погляд на російський емоціоналізм як на явище, що не сфрмувалося, випадкове, незначне, позбавлене цілісності, яке відображає естетичні погляди одного тільки його лідера - М.Кузміна та безперспективне для наступних етапів історії літератури.

  Скачати повний текст

Проаналізовано музичне мистецтво в контексті ірраціоналістичної філософії XIX ст.З метою визначення ірраціоналізму як відповідь на кризу традиційної раціоналістичної філософії, виокремлено естетичні погляди А.Шопенгауера, Ф.Ніцше, аргументовано погляд на музику як вид мистецтва, здатний виконати функцію метамистецтва. Наведено концепцію, підсилену зверненням до творчої спадщини Ріхарда Вагнера. Видатний німецький композитор, захоплюючись ідеями А.Шопенгауера, водночас, мав значний вплив на формування естетико-мистецтвознавчої позиції Ф.Ніцше. Використовуючи логіку теоретичної спадкоємності "Шопенгауер - Вагнер - Ніцше", розкрито значення таких естетичних проблем, як художня обдарованість, геніальність, міфологічне мислення, створення та сприймання художнього образу. Органічно поєднано теоретичний аналіз із розглядом практики розвитку музичного (оперного) мистецтва.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання естетики формоутворення предметного середовища життєдіяльності людини. Розвинуто напрямок геометричного моделювання естетичного формоутворення на інформаційному рівні. Досліджено взаємозв'язок між геометрією і семіотикою естетичної інформативності форм об'єктів будівельного мистецтва, що збагатило засоби моделювання в дизайні архітектурного середовища. Наведено алгоритми моделювання естетично інформативних повідомлень в аналітичній формі. Їх достовірність обгрунтовано теоретично і підтверджено практично.

  Скачати повний текст

Виявлено природу символу, його когнітивні можливості та механізм функціонування в комунікативно-пізнавальній сфері соціальних систем. Розглянуто поняття "символ", "символічний текст" з використанням положень діалектичної методології, комунікативного трактування соціокультурних процесів, досліджуваних у рамках синергетичного підходу. Визначено, що символ є засобом виявлення та пізнання навколишньої дійсності, дозволяє з'ясувати внутрішню сутність тієї системи, яку він представляє, є загальнокультурною категорією і має право бути включеним до групи базових концептів синергетичної парадигми. Встановлено можливість продуктивного використання символу під час формування управлінських впливів на соціальну систему.

  Скачати повний текст

Здійснено естетико-філософський аналіз специфіки художнього освоєння історії. Доведено, що моделювання історичної дійсності в мистецтві відбувається відповідно до категорій загально - людського переживально-оцінювального досвіду, визначеного в естетичних критеріях, що призводить до універсалізації змісту конкретної історичної дійсності на рівні переживання та моральної оцінки. Розглянуто специфіку видів і жанрів мистецтва як форми художнього відображення історичної дійсності, а художній твір як її остаточну модель, що створює ефект її переносу з твору на історичну реальність, яка в ньому відображена.

  Скачати повний текст

Реконструйовано теоретичну картину психологічного та соціального аспектів ідентифікації. З'ясовано недостатність опрацювання естетичного та мистецтвознавчого аспектів ідентифікації. Виявлено естетико-психологічний потенціал ідентифікації, який сприяє визначенню можливостей психоаналітичного методу З.Фрейда та "глибинної психології" К.-Г.Юнга. На основі концепції даної орієнтації використано сферу позасвідомого та специфічні прояви взаємодії свідомості та позасвідомого, зокрема: "витіснення", "перенесення", "контрперенесення", "компенсація". Розглянуто ідентифікацію у контексті суміжних понять і на підгрунті значного літературознавчого матеріалу - аналізу творчого процесу, мотивів і стимулів у творчості Т.Шевченка, Ф.Достоєвського, М.Гоголя, І.Тургенєва, Л.Толстого, М.Булгакова, В.Набокова, Х.Л.Борхеса та ін.

  Скачати повний текст

Розглянуто нефігурований живопис України 1990-х рр. у контексті естетико-культурної традиції абстракціонізму та філософсько-теоретичного дискурсу сучасного мистецтва. Досліджено світоглядно-естетичні програми п'ятнадцяти художників-нефігуративістів. Визначено ключові культорологічні та естетичні параметри українського нефігуративу 1990-х рр. у світлі системного уявлення про теоретичну традицію абстракціонізму. Здійснено порівняльно-культурологічний аналіз даного явища з феноменом американського експресіонізму.

  Скачати повний текст