Проведено естетико-мистецтвознавчий аналіз абстракціонізму як непересічного явища культури ХХ ст. Досліджено, що абстрактне мистецтво було відповіддю на принципово нові культуротворчі процеси на межі ХІХ - ХХ ст., серед яких виокремлено низку нетрадиційних філософських ідей - неопозитивізм, психоаналіз, інтуїтивізм, антропософія, - трансформацію науково-технічних досягнень у сферу мистецтва. Проаналізовано художню та теоретичну спадщину В.Кандинського. Описано процес формування творчої індивідуальності митця і виокремлено ті ідеї, які мають вагоме теоретичне значення в розвитку сучасного мистецтва (специфіка творчого процесу, колір як "емоційний тонус" твору, іконографія в мистецтві ХХ ст., синтез мистецтв та синестезія). Висвітлено вплив творчості та теоретичних ідей Кандинського на розвиток українського мистецтва ХХ ст.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив американської символічної школи на розвиток сучасного літературознавства. Охарактеризовано культурно-історичні та ідеологічні умови зародження та формування символічного літературознавства в США. Окреслено термінологічне поле американської символічної критики. Проаналізовано вплив ідей Е.Кассірера на літературознавчі погляди С.Лангер. Встановлено зв'язок символічної критики з теоріями символу, з літературознавчими методологіями, зокрема, з "новою критикою", російськими формалістами, частково з концепціями міфокритиків. Проаналізовано теорію символотворчості С.Лангер. Визначено зміст понять "протосимволу" та "презентивного символізму" як основних чинників концепцій С.Лангер. Проаналізовано літературознавчі теорії Н.Фрая, М.Фросса, Ф.Уілрайта, К.Берка, Л.Найта. Розкрито методичні засади аналізу художнього тексту, розроблені С.Лангер.

  Скачати повний текст

Визначено роль музичної естетики як важливого компонента у формуванні постмодерністської теорії Тексту. Досліджено, що естетика музичного постмодернізму (ЕМП) створює концепцію музичного твору як тексту та потребує застосування певних методологічних принципів, а саме методів текстового аналізу Р.Барта, М.Фуко та деконструкції Ж.Дерріда. Доведено, що колажність репрезентує постмодерністську ідею інтертекстуальності, відбиває постмодерністське прагнення до естетизації дійсності (концепція світового концерту К.Штокгаузена, явища конкретної музики М.Кагеля, К.Штокгаузена). Визначено, що ЕМП втілює принципи онтологічної концепції мистецтва пізнього М.Гайдеггера, яким обгрунтовано необхідність аналізу мистецтва в аспекті істини буття, а художнього твору - у контексті здійснення істини. Розглянуто концепцію іронії М.Кагеля у контексті теорії іронії Р.Рорті, Ж.Дерріда, Ф.Джеймсона, Ч.Дженкса. Висвітлено зв'язки між естетичними принципами постмодернізму та східними теоріями мистецтва у контексті діалогу Захід - Схід. Розкрито специфіку часопростору у постмодерністських творах відкритих форм.

  Скачати повний текст

Розглянуто іміджмейкерство як феномен масової культури, його суть, поліфункціональність, особливості. Це явище досліджено у галузі соціальної та загальної психології, політології, маркетингу. Відзначено, що сфера культурної діяльності, мистецтва, де імідж-технології необхідні для дослідження сучасного культурно-митецького життя, потребує глибинного вивчення. Це галузь, завдяки якій розвивається сучасний арт-ринок. Особливістю цієї роботи є дослідження імідж-образу як різновиду художньої творчості. Розглянуто специфіку іміджмейкерської естетики в інформаційно-комунікативних технологіях XX ст., принципи створення та стильові особливості імідж-образу. Виявлено, що у комунікативних схемах, на яких грунтується сучасна культура, естетична виразність форми орієнтує їх зміст на привабливість споживання інформаційної складової, яка містить сучасне товарне виробництво, що доводить виконання естетичним функції замінника справжнього культурного спілкування, фактично імітуючи його.

  Скачати повний текст

Здійснено дослідження експерименту як естетичного поняття (мистецького експерименту), його становлення у понятійному апараті естетики та мистецькій практиці кінця XIX - першої третини XX ст. У межах даного періоду проаналізовано два види мистецького експерименту: онауковлений та модерністський, вивчено їх філософсько-естетичну базу та естетико-художні концепції. Підгрунтям для впровадження онауковленого мистецького експерименту є філософсько-естетичні погляди позитивістів (О.Конта, І.Тена), а практичне втілення він здобув у естетико-художній концепції натуралізму Е.Золя. Філософсько-естетичну базу модерністського мистецького експерименту представлено у працях Т.Адорно, В.Беньяміна, Г.-І.Гадамера, Я.Мукаржовського, Х.Ортеги-і-Гассета, а виявився він у естетико-художніх концепціях фовізму, кубізму, футуризму, супрематизму, абстракціонізму, сюрреалізму. Відзначено, що ідея експериментування була провідною у розвитку європейського та українського мистецтва першої третини XX ст.

  Скачати повний текст

Досліджено процес естетизації ідеї свободи в контексті західноєвропейського романтизму, який охарактеризовано як певний історичний тип культури, що сформувався у жорсткій полеміці з просвітницьким культом розуму та сприяв створенню нового типу світовідчуття, в основу якого покладено безпосередність естетичного почуття. Запропоновано цілісний естетичний та культурологічний підхід до розуміння свободи як естетичного феномену, визначено основні етапи становлення романтичної інтерпретації свободи та комплекс теоретичних і культурологічних факторів, які детермінують виникнення даних етапів. Дану своєрідність романтичної концепції свободи обгрунтовано шляхом її порівняльного аналізу з раціоналістичною моделлю, репрезентованою ідеологією Просвітництва. Проаналізовано культурно-історичні та теоретичні аспекти співвідношення романтичної та просвітницької концепції свободи, наведено їх принципові характеристики. Розглянуто прояви романтичної моделі свободи у модернізмі та постмодернізмі, що імпліцитно містять всі конотації внутрішньої напруженості даної теоретичної та художньої позиції та визначають її історичне значення.

  Скачати повний текст

Реконструйовано теоретичну картину історико-культурних, онтологічних, гносеологічних та естетичних параметрів постмодернізму. Досліджено транскультурний характер постмодернізму як визначальний для осягнення, осмислення постсучасної загальнокультурної ситуації. Проведено пошук спільного онтологічного простору ідей у філософії, естетиці та мистецтві постмодернізму, що відкриває нові можливості для випробування та переоцінки цінностей, переосмислення соціокультурної ситуації під назвою "мистецтво", нового усвідомлення питань щодо логіки побудови філософсько-естетичних дискурсів. Проведено естетичний аналіз феномену постмодернізму, який забезпечив подальшу можливість виокремлення та усвідомлення специфіки художнього постмодернізму як реакції на зміну місця культури в суспільстві.

  Скачати повний текст

Здійснено аналіз трансформації "аналітична естетика - постмодернізм", яка розглядається як необхідний етап у розвитку американської естетики, і є підгрунтям формування нового типу естетичної теорії. З'ясовано, що американська аналітична естетика виникла внаслідок застосування основних принципів позитивістської філософії до сфери мистецтва, поєднання аналітичної естетики з практикою американського мистецтва та художньою критикою. Розкрито естетичний вимір понять аналітичної естетики. Обгрунтовано, що у процесі розвитку американська естетика обмежує позитивістський ізоляціонізм за рахунок побудови стрункої естетичної теорії засобами аналітичних та лінгвістичних методів. Визначено основні теми, які наближають аналітичну естетику до проблем європейського постмодернізму (зняття кордонів між елітарною та масовою культурою, багатомовність мистецтва, заперечення модерністських догм щодо техніки, мови, позиції автора, антиформалізм, експерименталізм та ін.). Виявлено два шляхи переходу до постмодернізму у США: за рахунок відмови від академічної філософії в контексті постмодернізму (Ф.Джемісон, І.Хассан, Р.Рорті); за рахунок внутрішньої критики, яка намагається зберегти раціональні зерна втраченого типу філософствування, залучення його здобутків до контексту нового філософського стилю (А.Данто, Р.Нозік). Проаналізовано концепцію еститезації аналітичної філософії А.Данто, яка поєднує аналітичний стиль філософствування з постмодерністськими темами дослідження.

  Скачати повний текст

Описано методи комп'ютерної алгебри та технології символьних перетворень, що використовуються для розробки математичних систем учбового призначення. Розглянуто причини обмеженого використання професійних систем комп'ютерної алгебри у школах, висунуто системні, функціональні та технологічні вимоги до даних систем. Створено математичну систему учбового призначення Tep й обговорено її відмінності від існуючих професійних математичних систем. Розглянуто формальні методи специфікації програм і логіко-алгебричні специфікації. Описано загальні відомості про систему алгебричного програмування APS і наведено сучасну стандартизацію типів даних. Запропоновано математичний метод побудови багатосортних алгебр у термінах структур розширень, гомоморфізмів і спадкування багатосортних алгебр. Описано основні системні, функціональні та технологічні вимоги до технології реалізації математичних алгоритмів таких систем. Обгрунтовано вибір APS як системи прототипування та реалізації. Зазначено її основні відмінності від інших систем програмування та висвітлено процес реалізації математичних систем учбового призначення. Розглянуто математичну модель об'єкта "алгебрична задача" та модель логічного виводу у такій системі. Наведено алгоритми розв'язання задач генерації та перевірки розв'язання певного кроку алгебричної задачі.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена дослідженню художньо-естетичних засад українського мистецького авангарду першої третини XX століття. Українське авангардне мистецтво розглядається як самобутній та оригінальний феномен у річищі європейської культури модернізму. Світоглядна філософсько-естетична основа вітчизняного авангарду формувалася як процес поступового синтезу західноєвропейської філософської традиції з традиціями власної національної культури. На цій основі українські митці-авангардисти запровадили нові художні напрями, які набули загальноєвропейського значення.

  Скачати повний текст

Здійснено експлікацію терміна "стиль". З'ясовано потенціал стильового аналізу у виявленні естетичної цінності твору. Продемонстровано, що художній стиль зберігається у мистецькій практиці модернізму та постмодернізму на рівні манери. Обгрунтовано поняття про змістовні та матеріальні домінанти стилю, введено змістовні поняття стилю "трансцендентність", "символічність", "симулятивність" і "іманентність". Проаналізовано узгодженість формальних стильових ознак з духовним змістом твору та встановлено закономірний зв'язок між домінантами стилю "ступінь умовності", "іманентність", "трансцендентність". Розкрито значення терміна "великий стиль", обгрунтовано доцільність введення нових формальних понять стилю. Запропоновано модель історичної динаміки художнього стилю.

  Скачати повний текст

Досліджено процес становлення експресіонізму в західноєвропейській культурі початку XX ст., визначено його найважливіші ознаки. Проаналізовано, якими шляхами експресіонізм трансформувався майже в усі види мистецтва та визначив принципово нові підходи до розробки в творах літератури, музики, живопису, театру, кінематографа складних психо-фізіологічних станів людини (тривожності, страху смерті, крику, болю, божевілля, передчуття трагедії). Встановлено, що експресіонізму властива тенденція до синтезу видів мистецтва (живопис - танець, живопис - музика, література - живопис), яка виразно модифікується у синтез як співтворчість і збагачує мистецьку практику. Вперше в українському мистецтвознавстві цілісно проаналізовано досвід використання експерсіоністичних художньо-виражальних засобів у таких видах мистецтва, як живопис, театр, кіно, хореографія та показано, що твори українських митців не копіювали західні моделі, а значною мірою відображали національні традиції, витоки яких сягають часів міфо-поетичного світоставлення.

  Скачати повний текст

Здійснено спробу дослідити бароковий характер української філософії, неоднорідності трактування гносеологічних і антропологічних проблем. Проаналізовано витоки духовно-філософських засад доби українського бароко, зокрема, його раціоналістичний та ірраціоналістичний чинники. З'ясовано, що в українській духовній культурі переважала східно-християнська філософська парадигма, а сприйняття та утвердження західноєвропейської культурної традиції відбулося у період культурно-національного відродження XVI - XVII ст. Стверджено, що філософська думка Києво-Могилянської академії є зразком поєднання ірраціоналістичної та раціоналістичної традицій в українській філософії і є органічно позв'язаною з історико-культурними атрибутами бароко.

  Скачати повний текст

Досліджено ціннісно-адаптаційний потенціал постмодерністського мистецтва, у контексті його нових філософсько-естетичних парадигм, функцій, колажно-монтажного принципу створення образу, руйнування видових, жанрових меж, зближення з життям та показано небувалу за глибиною і масштабом трансформацію світогляду людини. Розглянуто адаптаційні можливості сучасного мистецтва, закладені у новій концепції творчості постмодернізму, його ігрової, інтерактивної, плюралістичної природи, актуальної суті, яка формує розуміння сенсу існування не заради майбутнього, а вчить знаходити його у суб'єктивності. Зазначено, що радикальний досвід арт-практик розширює і поглиблює розуміння суті та змісту естетичного, трансформуючи традиційний досвід людства за двома головними напрямками: створення естетичного середовища існування людини й усвідомлення духовно-метафізичних основ її повсякденного буття. На підставі аналізу реального функціонування сучасного мистецтва, теоретичного доробку вітчизняних і зарубіжних філософів та естетиків висвітлено трансформацію класичної та формування основної проблематики некласичної естетики.

  Скачати повний текст

Визначено роль національного характеру у формуванні української музичної культури та виявлено типологічні ознаки її матеріальних форм для удосконалення контролю за переміщенням культурних цінностей через митний кордон України. Доведено, що типологічно подібна до феномена перехідності, культура українського романтизму утілює специфіку національного художнього образу світу та функціонує невід'ємно від національного характеру. Зазначено, що риси даного характеру обумовлюють специфічно "музичний" засіб світосприйняття українців. Встановлено, що музика як архетипна форма мислення обумовлює культурну самобутність, формує психоінформаційний простір етносу, утворюючи послідовність звук - інтонація - знак - символ - мова - сенсова спільність. Виявлено, що романтизм як універсальна художня система відповідає українській етнічній ментальності. Досліджено, що романтичний світогляд, гармонійно засвоєний та перетворений національною музичною школою, властивий кращим зразкам декорованих нотних видань ХІХ ст. Показано, що особливості українського національного характеру мають матеріальне втілення на рівні національного народного інструментарію.

  Скачати повний текст

Розглянуто основні підходи до вивчення зазначеної проблеми як у мистецтвознавчому, так і в розрізі світоглядно-філософського наукового мислення. З'ясовано характерні ознаки синтезу мистецтв в європейському середовищі стилю модерн. Охарактеризовано європейську стилістику формотворення модерну синтетичного предметного середовища. Висвітлено принципи побутової колористики в синтезованому предметному середовищі стилю модерн. Визначено особливості сучасного українського інтер'єру стилю модерн, його взаємодію з художньо-стильовими традиціями Заходу та Сходу.

  Скачати повний текст

Розглянуто феномен "барокового універсалізму" в художньому мисленні на основі компаративного аналізу поетики українського Бароко доби Гетьманщини у порівнянні з "першим" і "другим" необароко в українському мистецтві початку і кінця ХХ ст. Реконструйовано естетику бароковості за допомогою відтворення систем художньої образності з архетиповою структурою провідних мотивів, образів і топосів українського барокового дискурсу. Зазначено, що пошук транскультурних комунікацій у вітчизняному мистецькому просторі дозволяє зрозуміти Бароко як метамову українського художнього мислення, завдяки чому забезпечуються його універсалістичні функції у розвитку українського мистецтва. Висвітлено сучасні інтенції українського художньо-естетичного дискурсу, розкрито його "універсалістський" характер за допомогою ключових універсалій та принципів барокової і необарокової естетики.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена дослідженню феномена "експресіонізм" в контексті західноєвропейської культури XX століття. Розглядається естетико-мистецтвознавче підгрунтя західноєвропейського експресіонізму та його місце в діалозі культур "Захід-Схід" в контексті компаративістського аналізу. Реконструйована історія становлення і розвитку експресіонізму, обгрунтовані його естетико-мистецтвознавчі засади, специфіка прояву у різних видах мистецтва. Експресіонізм досліджено як напрямок у сучасному мистецтві, що має корені у світовій філософській думці і обумовлений динамікою розвитку художнього мислення. З'ясовані типи творчого процесу експресіоністів відповідно до видової специфіки мистецтва. В пропонованому дослідженні експресіонізм розглядається не лише як мистецький напрямок, а, передусім, як специфічний духовний простір в західноєвропейській культурі XX століття, якому притаманне самобутнє світобачення, здатне виконати інтегративну функцію у діалозі "Захід-Схід".

  Скачати повний текст

Здійснено аналіз сучасного явища - телебачення як середовища продукування численних аудіовізуальних образів у контексті культурної парадигми XX ст. Уперше в українському мистецтвознавстві відтворено динаміку розвитку телебачення від початкової стадії "віддзеркалення" реальності до сучасних формотвірних тенденцій у телевізійному полі, наявність яких призводить до виникнення нової "телевізійної реальності" у свідомості глядачів. Розглянуто характерні особливості сучасного телебачення, досліджено специфіку взаємодії між телебаченням і глядачем, проаналізовано телевізійні принципи утримання уваги та основні механізми глядацького сприйняття сучасного телебачення.

  Скачати повний текст

Здійснено естетичне дослідження постмодерністського "німого кіно" як явища культури другої половини XX - XXI ст. у динаміці його появи, становлення та сучасного розвитку. Проаналізовано загальні естетичні інтенції постмоденізму з характерним для нього розвінчанням влади мовлення. Розглянуто зв'язок постмодерністської категорії "мовчання" з трансформаціями у почуттєвості людини сучасної доби. Доведено доцільність її застосування у дослідженні естетичної природи постмодерністського "німого кіно". Вивчено художню специфіку сучасної моделі невербального кіномистецтва та виділено його виражальні складові: руйнування та викорінення вербаліки, компенсаційне зростання візуальної виразності, а також іронію та цитатність - складові, що забезпечують постмодерністську інтертекстуальність. Проаналізовано естетичний потенціал українського поетичного кіномистецтва, його нон-вербальну естетичну домінанту. Розглянуто перспективи розвитку постмодерністського "німого кіно".

  Скачати повний текст