Досліджено закономірності формування психофізіологічних функцій в онтогенезі людини та ролі властивостей основних нервових процесів у сомато-вегетативних реакціях, психічній, професійній, навчальній та спортивній діяльності. Вивчено становлення основних нервових процесів (функціональної рухливості та сили), сенсомоторних, психічних, вегетативних функцій у людей віком 6 - 70 років. Встановлено, що функціональна рухливість і сила основних нервових процесів, сомато-вегетативної функції у дітей, підлітків та юнаків розвиваються поступово та досягають свого найвищого рівня у 18 - 25 років, після чого відбувається зворотний процес - сповільнене їх зниження в першому та більш інтенсивне у другому зрілому та похилому віці. Виявлено, що формування психологічних функцій проходить нерівномірно та неодночасно, фазово змінюється, детермінується характером та інтенсивністю фізичних навантажень. Доведено, що властивості основних нервових процесів становлять нейродинамічну основу поведінкових і когнітивних процесів та їх вегетативного забезпечення.

  Скачати повний текст

На підставі результатів проведеного популяційно-генетичного дослідження розроблено методологію психогенетичного аналізу. Одержано характеристики розподілу ознак, їх успадковуваності й асоціації з демографічними та біологічними показниками. Показано, що абсолютна ефективність збору психогенеалогічної інформації становить 23 %, ефективність збору психометричного матеріалу становить 15 - 84 %. Більш високу відносну ефективність збору матеріалу відзначено в жінок (67 %) у порівнянні з чоловіками (33 %). Проведено популяційний аналіз 122-х ознак поведінки, що відносяться до груп когнітивних (загального інтелекту IQ), особистісних (темпераменту, агресивності, комутативних/організаторських здібностей, клінічно значущих характеристик, мотиваційної поведінки), нейропсихологічних ознак (кількісних і якісних характеристик сну та сновидінь) і переваг (шлюбних, портретних, харчових і професійних). Розподіл більшості з них не відповідає закону Гауса, а характеризується позитивними та негативними асиметрією та ексцесом. Для кількісних ознак розраховано повні статистики, що містять 13 загальнозначущих статистик. Коефіцієнти кореляції за поведінковими ознаками (0,12 - 0,56) у більшості випадків мають більш високі значення у сибсових парах у порівнянні з парами батько - нащадок. За 25-ма поведінковими ознаками у населення існує позитивна шлюбна асортативність (коефіцієнти кореляції в діапазоні 0,26 - 0,52). Для 59-ти ознак поведінки виведено рівняння регресії. Коефіцієнти успадковуваності 70-ти поведінкових ознак варіюють у межах 24 - 100 %, 13 кількісних поведінкових ознак за результатами генетичного аналізу віднесено до емерджентних. На 15 поведінкових ознак впливає вік матері, а вплив віку батька виявлено для 25-ти ознак. Маркери в ранньому онтогенезі виявилися неефективними для використання як прогнозу особливостей поведінки. З'ясовано, що найбільш інформативними є наявність шкідливих звичок, тривалість сну і коло захоплень. Виявлені асоціації можуть використовуватися для вибіркового підбору контингенту зі специфічними поведінковими особливостями у лікувальних установах.

  Скачати повний текст

Досліджено психолого-педагогічні основи ресоціалізації депривованої особистості в різнотипних загальноосвітніх навчальних закладах. У контексті генетичної психології як методологічної парадигми дослідження проведено розгалужене теоретико-емпіричне вивчення депривованих дітей. Установлено й охарактеризовано типологію різновидової депривації та її основних модифікацій. Запропоновано концептуальну модель ресоціалізації депривованої особистості. Виявлено й обгрунтовано змістово-семантичні та структурно-функціональні параметри ресоціалізації (самовизначення, соціально-психологічну адаптацію), зокрема, її складові - реадаптацію, реабілітацію, реедукацію, реструктурацію, реінтеграцію, рекреацію. Проведено крос-культурне психологічне дослідження депривованих підлітків з різнотипних освітніх закладів (систем) за порівняльною віссю "Україна - Польща - Німеччина". Розроблено, апробовано й упроваджено в навчально-виховний процес певних загальноосвітніх інтернатних закладів генетично-психологічний медіально-рефлексійний тренінговий підхід як ефективний засіб успішної ресоціалізації депривованих дітей.

  Скачати повний текст