Дослідження спрямовано на експлікування ідей К.Г.Юнга про психічний розвиток, особистісний ріст та їх інтегрування у сучасне вітчизняне знання про особистість, а також на здійснення практичного дослідження типології та структури особистості та динаміки процесу розвитку індивідуальності. Створено та перевірено на надійність та валідність методику "Юнгівської типології особистості", що сприяє здісненню діагностики функціонально-психологічного типу особистості на вибірках випробуваних із різними соціально-демографічними характеристиками. Розглянуто можливість використання юнгівської моделі структури та розвитку особистості як методолого-теоретичної основи для процесу сприяння особистісному росту у межах психологічного консультування.

  Скачати повний текст

Досліджено феномен ідентифікації й особливості їх вияву в особистісній проблемі суб'єкта. Висвітлено теоретичні підходи до проблеми ідентифікації у контексті її впливу на формування та розвиток психіки особистості, зроблено їх порівняння з тлумаченням феномену ідентифікації в аспекті психодинамічного підходу. Проаналізовано роль ідентифікації суб'єкта зі значущими людьми в аспекті міжособистісної взаємодії. Виявлено глибинно-психологічні особливості ідентифікації суб'єкта з первинними лібідними об'єктами, доведено її зв'язок з умовними цінностями, ідеалізованим "Я", об'єктними відношеннями. Вивчено вплив ідентифікації на формування особистісної проблеми суб'єкта, яка грунтується на внутрішній суперечливості психіки, що пов'язана з такими тенденціями: "до сили" і "до слабкості", "до життя" та "до психологічної смерті", "до людей" і "від людей" (психологічна імпотенція). Поглиблено уявлення про особистісну проблему суб'єкта у контексті її взаємозв'язку з ідентифікацією як формою захисту, що має поведінковий, когнітивний та емотивний рівні. Завдяки адекватно підібраним прийомам, які застосовуються у межах методу активного соціально-психологічного навчання (АСПН), доведено можливість вияву ідентифікації в особистісній проблемі суб'єкта. Обгрунтовано необхідність проходження майбутніми психологами-практиками глибинно-психологічної корекції за методом АСПН з метою нівелювання деструктивного впливу ідентифікації суб'єкта з первинними лібідними об'єктами на його психіку.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження якісних і процесуальних параметрів інтелекту у осіб з різними індивідуально-типовими особливостями емоційності (емоційною диспозицією) на прикладі вибірки педагогів та студентів. Розглянуто співвідношення якісних і процесуальних параметрів інтелекту та якісних параметрів емоційності. Встановлено, що характер зв'язків між емоційністю та інтелектом є стійким. З'ясовано, що представників різних типів емоційності відрізняє індивідуально-специфічна структура інтелекту. Виявлено, що у вибірці студентів емоційність виступає як індивідуально-типологічний фактор стосовно інтелектуальної продуктивності. У зрілому віці спостережено певне згладжування відмінностей в інтелектуальній продуктивності. Встановлено, що типи емоційності співвідносяться з когнітивними типами у межах стилю "імпульсивність - рефлексивність". З'ясовано, що якісні параметри емоційності є однією з детермінант якісних і процесуальних (стильових) параметрів інтелекту. Встановлено, що даний вплив має складний, неоднозначний характер, й опосердкований рівнем інтелектуального розвитку. Розроблено оригінальні процедури діагностики параметрів соціального інтелекту, а також параметрів когнітивного стилю "імпульсивність - рефлексивність", складено програму тренінгу деяких якостей предметного та соціального інтелекту дорослих, доведено її ефективність.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу відповідних літературних джерел (психологічних, філософських) вперше проведено теоретичне узагальнення особливостей альтруїстично-егоїстичної спрямованості особистості. Обгрунтовано недоцільність розгляду лише діаметрально протилежних позицій досліджуваної категорії. Виявлено існування таких її проміжних проявів, як альтруїстичний егоїзм та егоїстичний альтруїзм. Охарактеризовано цільову спрямованість особистості з різними позиціями, визначено переважання кожної з них на певних вікових етапах. Встановлено існування розбіжностей у їх проявах у чоловіків і жінок. Доведено, що з віком альтруїстично-егоїстична спрямованість може змінюватись, наближаючись навіть до діаметрально протилежного свого прояву.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості індивідуального потенціалу особистості (ІПО) у контексті подолання антиномічності психічних станів (ПС). Проведено системний науковий аналіз феномену антиномічності, визначено психологічні аналоги антиномічності, сутність антиномічності ПС. Розроблено теоретичну модель ІПО у подоланні антиномічності ПС. Здійснено теоретико-методологічне обгрунтування, розробку емпіричного методу дослідження психологічних особливостей подолання особистістю антиномічності ПС. Емпірично визначено особливості складових ІПО у подоланні антиномічності ПС та описано інтегральну типологію.

  Скачати повний текст

Виділено два профілі (внутрішньо-векторний та зовнішньо-векторний) розуміння переживань психотравмуючих ситуацій. Визначено типи переважаючих переживань, пов'язані з баченням особливостей їх виникнення. Розглянуто шляхи спрямування переживань, пов'язані зі спрямованістю їх у часі, та форми засобів переживань, пов'язані з подоланням проявів негативних емоцій. Показано, що детермінантами особливостей змістових характеристик проявів переживань є спрямованість особистості на себе, мотиваційні тенденції (зокрема, мотивація досягнення), типи емоційності та статеві чинники, властивості (чутливість) нервової системи. Вираженість змістових проявів переживань та їх детермінанти розрізняються залежно від значимих сфер діяльності особистості.

  Скачати повний текст

З метою визначення індивідуально-психологічних особливостей переживання провини досліджено характеристики почуття провини на різних рівнях розвитку структури особистості. Встановлено, що найбільш тісний взаємозв'язок поєднує почуття провини з особливостями нервової системи. Розроблено типологію переживання людиною даного почуття та виділено два його типи, а саме: спрямованість провини на саму себе та спрямованість провини на інших людей. Установлено три особистісні профілі переживання почуття провини - лідируючий, збудливий і вразливий. На підставі результатів дослідження статевих відмінностей з'ясовано, що жінки мають більш високі кількісні показники переживання почуття провини, ніж чоловіки.

  Скачати повний текст

Вивчено психологічні особливості агресивності як стійкої властивості особистості, визначено її зміст, структуру та індивідуально-психологічну специфіку проявів. Вперше теоретично експліковано й емпірично досліджено психологічні складові (компоненти) агресивності: емоційний, когнітивний, поведінковий, спонукальний і контрольно-регулювальний. Розроблено типологію агресивності, що грунтується на специфічному якісно-кількісному поєднанні її основних показників (компонентів). Встановлено зв'язок агресивності з такими властивостями особистості, як емпатія, локус контрлю, тривожність, екстраверсія-інтраверсія, відчуття провини, емоційність. На підставі результатів наукового дослідження виявлено, що певне поєднання, комбінація означених показників (компонентів) агресивності характеризує її тип, який відрізняється якісною своєрідністю. Доведено, що особи з різним типом емоційності характеризуються наявністю специфічних індивідуально-психологічних особливостей агресивності. Розроблено й апробовано нову методику діагностування якісних параметрів агресивності. З'ясовано, що емоційність може набувати значення системотвірного фактора стосовно індивідуальної специфіки агресивності. Експериментально підстверджено високу надійність і валідність запропонованого тесту-опитувальника, наведено рекомендації щодо його використання у наукових дослідженнях і з практичною метою.

  Скачати повний текст

Проаналізовано роль параметрів психосексуального розвитку та їх вплив на дорослу сексуальність жінки. Досліджено зв'язок симптомокомплексу маскулінності / фемінінності та компонентів інфантильної сексуальності жінки. Загальну структуру сексуальності визначено п'ятьма компонентами, які демонструють багаторівневу організацію жіночої сексуальності та відповідають п'яти архетипам, висвітленим у міфологічній літературі. Виявлено типологію жіночої сексуальності, яка характеризує певні типи сексуальної поведінки. Встановлено зв'язок властивостей особистісних характеристик з жіночою сексуальністю. Визначено розуміння сексуальності у жінок, оцінний показник сексуального задоволення та його роль у реалізації сексуального фантазування, сексуальних сценаріїв, структури кохання та партнерських стосунків. Розроблено програму психокорекції "Шлях до жіночності" та наведено її ефективність.

  Скачати повний текст

Удосконалено уявлення про когнітивні стилі та їх місце у пізнавальній діяльності особистості як фактора, що зумовлює специфіку впливу на успішність навчальної діяльності студентів. Вперше розглянуто поєднання їх індивідуально-психологічних особливостей і когнітивно-стильових характеристик. Визначено вплив даного зв'язку на успішнішність навчальної діяльності студентів. Виділено когнітивно-типові профілі особистості, охарактеризовано їх структуру та складові (когнітивно-типологічний і ціннісно-орієнтаційний комплекси). Доведено, що когнітивно-стильова організація особистості тісно пов'язана з індивідуально-психологічними характеристиками і зумовлює кінцевий результат навчальної діяльності студентів.

  Скачати повний текст

Досліджено закономірності професійної пам'яті. Системно проаналізовано структуру та функції мнемічної діяльності особистості фахівця, що дозволяє визначити пам'ять як базову підсистему професійної діяльності. Це сприяє забезпеченню збереження її мотиваційно-цільового вектора, відбір і переробку сприйнятої інформації, її збереження та використання під час рішення пізнавальних і мнемічних задач. Встановлено, що загальні закономірності функціонування пам'яті завжди виявляються в індивідуальній формі, а показники її успішності вказують на значну варіативність під час розв'язання однорідних професійних задач. Проаналізовано індивідуальні розбіжності у продуктивності професійної пам'яті та виділено дві основні групи факторів, що детермінують варіативність у показниках успішності рішення пізнавальних і мнемічних задач. До об'єктивних факторів віднесено предметний зміст і ступінь складності пропонованих задач; об'єктивними факторами є якості особистості фахівця: професійний досвід, що зберігається в довгостроковій пам'яті, сформованість способів добору і логічної переробки сприйнятої інформації в оперативній пам'яті, професійно-мотиваційні установки тощо.

  Скачати повний текст

Досліджено навіюваність з позиції континуально-ієрархічного підходу до вивчення структури особистості та її властивостей і розглянуто її як відносно стійку інтегральну багатокомпонентну властивість особистості, яка має специфічні прояви на всіх її рівнях. Вивчено якісні показники, представлені емоційним, захисно-регулятивним, когнітивним і поведіковим компонентами. Для діагностики психологічних складових феномену навіюваності розроблено оригінальну методику "Тест-опитувальник навіюваності". Наведено психологічні характеристики особистості, які співвідносяться з досліджуваною властивістю. Виявлено індивідуально-психологічні особливості прояву навіюваності, описано психологічні портрети осіб з різною диспозицією навіюваності.

  Скачати повний текст

Проаналізовано індивідуально-психологічні та нейропсихологічні особливості молоді з адиктивною поведінкою. Визначено передумови вживання молоддю психоактивних речовин, зокрема, у разі неповної сім'ї, вживання психоактивних речовин членами сім'ї, сімейних конфліктів та недостатності близьких взаємин між батьками і дітьми, неправильного стилю сімейного виховання, поганої успішності у навчанні. Висвітлено концепцію побудови комплексних програм психопрофілактики адиктивної поведінки та підтримання психосоматичного здоров'я з урахуванням індивідуально-психологічних та нейропсихологічних особливостей молоді. Розроблено комплексну програму психопрофілактики адиктивної поведінки молоді.

  Скачати повний текст

Розроблено новий підхід до операціоналізації поняття "комунікативна креативність" як інтегральної властивості особистості. Вперше експліковано та описано формально-динамічні та якісні показники комунікативної креативності. Досліджено психологічні особливості осіб, що відрізняються рівнем комунікативної креативності. Встановлено специфіку комунікативної креативності у осіб з різною емоційною диспозицією. Доповнено уявлення про системотвірну функцію емоційності як властивості особистості: виявлено, що специфіка комунікативної креативності детермінована емоційністю. Створено тест-опитувальник комунікативної креативності. Розроблено програму, спрямовану на корекцію основних компонентів даної якості у осіб юнацького віку.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання впливу індивідуально-типологічних особливостей моторних компонентів юнаків віком 20 - 23 роки у процесі мнемічної переробки інформації. Запропоновано комплекс діагностичних методик, який дозволяє у кількісних показниках розглянути зміну часових параметрів, а саме: моторної реакції, складної сенсомоторної реакції з вибором і реакції прийняття рішення залежно від темпераментних особливостей, функціональної асиметрії головного мозку й енергетичних показників нерівноважного стану індивідуумів. Використання коефіцієнтів уможливило проведення порівняльного аналізу значень часових параметрів реакцій, психічних станів, впливу домінантної півкулі та параметром індивідуальності. Результати дослідження оброблено з використанням математичної моделі теорії переробки інформації пам'яттю, які дозволяють передбачити тенденції зміни тимчасових показників мнемічної діяльності за умов зміни інформаційних параметрів. Визначено функціональні взаємозв'язки між параметрами, що характеризують процес мнемічної переробки інформації з застосуванням теорії переробки інформації пам'яттю. Одержані експериментальні дані часу обробки інформації у пам'яті у період сенсорно-рухових реакцій можуть бути використані для обчислення й екстраполяції поведінки людини за різних умов діяльності. Використання результатів дослідження уможливлює врахування індивідуально-типологічних особливостей у роботі психолога-практика та у педагогічній діяльності.

  Скачати повний текст

Проведено теоретичний та емпіричний аналіз феномену схильності до ризику, якого розглянуто як стійку інтегральну багатокомпонентну якість особистості. Структуру схильності до ризику наведено у межах континуально-ієрархічного підходу. Експліковано й описано компонентний склад формально-динамічних характеристик (потреби ризикувати, стійкості ризик-риси, широти, діапазону проявів активності в ризику, імпульсивності, чутливості до ризикогенних ситуацій, легкості виникнення ризикованості, ініціативності. Якісний склад показників представлений емоційними, когнітивними, поведінковими, контрольно-регулятивними компонентами. Індивідуально-типологічні особливості схильності до ризику зумовлені комбінацією його показників. Досліджено індивідуально-типологічні особливості схильності до ризику. Доведено, що емоційність є однією з детермінант індивідуально-типологічних проявів схильності до ризику, що зумовлено психологічною суттю, наявною в емоціях кожної модальності.

  Скачати повний текст

Досліджено індивідуально-типологічні чинники адаптивності особистості. Розкрито суть поняття "адаптивність особистості", запропоновано структуру адаптивності як стійку властивість особистості в аспекті континуально-ієрархічного підходу, компонентний склад формально-динамічних і якісних показників. Як індивідуально-типологічні чинники адаптивності особистості розглянуто якісні особливості емоційності як стійкої властивості індивідуальності, що виконує функції - адаптивну та системоутворювання стосовно властивостей особистості. Установлено, що індивідуально-типологічні особливості адаптивності детерміновані емоційністю. Вивчено вияв цих особливостей, обумовлених якісно-кількісним поєднанням її показників, у специфіці механізмів психологічного захисту, соціально-психологічній адаптованості та в індивідуально-психологічних особливостях особистості.

  Скачати повний текст

Досліджено комунікативний потенціал студентів-користувачів Інтернет-середовища та особливості його цілеспрямованого формування і розвитку. Обгрунтовано теоретичну модель і способи практичного застосування методів розвитку комунікативного потенціалу молоді у форматі студентського Інтернет-клубу засобами нових інформаційних технологій, Інтернету. Розроблено програму занять у формі соціально-психологічного тренінгу, опосередкованого Інтернетом. Розкрито ціннісну детермінацію Інтернет-діяльності студентської молоді, з'ясовано мотиваційні чинники її звернення до комунікативно-пізнавальної бази Інтернет-середовища. Експліковано наявні та створено нові продуктивні схеми пізнання студентами особистості партнерів спілкування, освоєння особистісної рефлексії, вироблення вміння адекватно виражати та диференціювати власні почуття, психоемоційні стани та настрої в процесі комунікації з віртуальними партнерами (в Інтернеті) та в реальному спілкуванні, визначено шляхи і методи розвитку складових комунікативного потенціалу.

  Скачати повний текст

Виявлено, що інтернет-спілкування є чинником змін психологічних особливостей особистості в юнацькому віці. Розроблено психологічно обгрунтовані засоби прикладного використання інтернет-спілкування й інтернет-сайтів з метою організації психологічного впливу на особистісні утворення користувачів, зокрема, студентів ВНЗ. Розроблено інтернет-тренінги для нейтралізації певних психологічних особливостей постійних користувачів інтернет-сайтів, підвищення їх самоактуалізації, креативності, комунікативності. Використання інтернет-тренінгів як чинника змін психологічних особливостей особистості представників молоді - користувачів електронних мереж, які активно користуються інтернет-спілкуванням, є, загалом, виправданим, зручним і результативним.

  Скачати повний текст

Вперше розроблено модель чинників виникнення інтраперсональних конфліктів у діяльності соціальних працівників. Показано, що їх виникнення обумовлене неадекватним відображенням у професійній свідомості фахівців наявних протиріч у функціональній структурі соціальної роботи. Запропоновано типологію інтраперсональних конфліктів, побудовано ієрархічну модель їх структури та розкрито характер перебігу. Охарактеризовано "ситуативний", "нормативно-цільовий", "нормативно-ціннісний" та "ціннісно-ситуативний" різновиди інтраперсональних конфліктів. Виділено найбільш значущі етапи особистісної роботи з переживаннями конфліктної ситуації, зокрема, рефлексивне усвідомлення факту наявності інтраперсонального конфлікту, артикулювання змісту та якості переживання, експресивне виявлення переживання, вироблення фахівцем індивідуальної стратегії подолання інтраперсонального конфлікту. Виокремлено чотири найбільш поширені серед соціальних працівників стратегії подолання інтраперсонального конфлікту : "відчуження", "моделювання", "зміна позиції", "знецінення". Розроблено тренінг позитивного переживання інтраперсональних конфліктів у соціальній роботі для фахівців і студентів.

  Скачати повний текст