Проаналізовано психологічні аспекти й обгрунтовано теоретико-методологічні засади дослідження самоорганізації життя людини в рекреаційний період. Обгрунтовано систему понять і механізм формування ціннісно-мотиваційно-смислової системи, описано структуру системогенетичного чинника рекреаційної діяльності. Розроблено комплекс методик діагностики параметрів системогенетичного чинника рекреаційної діяльності. На підставі вивчення результатів емпіричного дослідження визначено структуру системогенетичного чинника "традиційної" й "екзотичної" моделей рекреаційної діяльності приїжджих і місцевих рекреантів у Криму. Розроблено типологію екскурсантів, яка включає три групи: особи, орієнтовані на вибір традиційних турів; рекреанти, орієнтовані на вибір екзотичних турів; особи без схильності до певних видів відпочинку. Розглянуто психологічні характеристики емотивної, мотиваційної та ціннісної сфери рекреантів-представників окремих типів. Удосконалено теорію самоорганізації життя людини у різні його періоди.

  Скачати повний текст

Розкрито основні напрями формування особистості з девіантними рисами, такими як агресивність, ригідність, тривожність, підозрілість, зверхність, що становлять "симптомокомплекс девіантності". Обгрунтовано необхідність та запропоновано концепцію ранньої психодіагностики схильності працівників органів внутрішніх справ до девіантної поведінки. Визначено напрями профілактики та психологічної корекції девіантності. Створено програму її психокорекції, що використовує позитивні здобутки сучасних психотерапевтичних шкіл. Формою проведення корекційної роботи обрано групову психологічну корекцію, орієнтовану на максимальну стимуляцію активності учасників. В результаті застосування запропонованої програми виявлено позитивні зміни "профілю особистості", що підтверджується проведенням повторної діагностики.

  Скачати повний текст

Проведено теоретико-методологічний аналіз проблеми адаптації та психічної саморегуляції особистості у зарубіжній та вітчизняній психології. Виявлено особливості психічної саморегуляції курсантів у період адаптації до навчання в цивільному ВНЗ. Удосконалено методику вивчення індивідуально-особистісних якостей курсантів. Розглянуто психологічні чинники, що детермінують перебіг саморегуляції курсантів у процесі їх адаптації до навчання в цивільному ВНЗ і визначено основні напрямки її підвищення.

  Скачати повний текст

Розкрито основні теоретико-методологічні підходи до дослідження філософсько-правових проблем девіантної поведінки людини. Проаналізовано аспекти становлення людини як особистості у філософсько-правовому вимірі, зокрема, досліджено людину як діалектичне поєднання соціального й індивідуального, як об'єкт рефлексії філософської наукової думки. Розглянуто існуючі соціально-філософські та правові погляди щодо поведінки людини як діяльності. Обгрунтовано становлення людини як фундаментальної проблеми буття індивіда в традиційних суспільствах. Висвітлено тезу про існування девіантної правосвідомості, як формозмістовного феномена перехідного буття права та досліджено мотивацію агресивної поведінки суб'єкта через аналіз причин злочинної поведінки людини в європейській правовій думці.

  Скачати повний текст

Досліджено психологічні чинники готовності особистості до громадської активності. Проаналізовано особливості впливу даних факторів на громадську активність студентської молоді південного та західного регіонів України. Висвітлено погляди вітчизняних учених на проблему готовності як суб'єктивно значущого стану особистості, який передує діяльнісній активності. Розкрито сутність і спрямованість громадської активності як феномену суспільних відносин і форми прояву соціальної діяльності особистості. Описано структуру психологічної готовності до громадської активності. Проведено теоретико-емпіричне дослідежння психологічних чинників готовності особистості до громадської активності. Виявлено, що головними детермінантами готовності особистості до громадської активності є її емоційно-вольові якості, особистісні характеристики та ціннісні орієнтації. З'ясовано, що на готовність до громадської активності студентської молоді західної України впливають емпатійні властивості, відповідальність, самостійність, незалежність, чесність, принципи солідарності, взаємодопомоги, цінності "щастя інших", "незалежність", "честність", "сміливість у процесі відстоювання власної думки". Виявлено, що у молоді південних регіонів готовність до громадської активності формується під впливом вольових якостей та екстернальності. Проаналізовано біосоціальні та соціокультурні умови формування громадської активності особистості, досліджено вплив соціального капіталу на становлення активнодіючої громади.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено психологічні особливості корупційного делікту правоохоронців, зумовлений соціально- й індивідуально-психологічними чинниками. Зазначено, що індивідуально-психологічні чинники є первинними та такими, що зумовлюють схильність до проявів корупційного делікту. Соціально-психологічні чинники є вторинними, вони визначають формально-змістовні характеристики корупційного делікту. Загальну схильність до корупційного делікту виявляють правоохоронці з акцентовано-вираженими гіперінтимними, демонстративними, ригідними та дистимічними рисами характеру. Напрямками подолання корупційного делікту є: психодіагностичне виявлення на етапі відбору у правоохоронні органи осіб, схильних до корупційного делікту та відведення цих кандидатів від проходження служби підрозділах, що перебувають під значним впливом соціально-психологічних корупційних чинників мікрорівня; виявлення та мінімізація впливу соціально-психологічних чинників мікрорівня.

  Скачати повний текст

Розкрито суть поняття "соціальна девіантність", встановлено передумови її виникнення у молодіжному середовищі, охарактеризовано підходи щодо диференціації найбільш поширених сучасних різновидів даного явища. Визначено місце молодіжного середовища у соціальній структурі суспільства, розглянуто соціальні регулятиви його девіантності та їх особливості за умов нестабільного економічного і політичного розвитку українського суспільства.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Уточнено поняття "цінності особистості юнацького віку" та "ціннісні орієнтації особистості юнацького віку". Виявлено механізми формування системи ціннісних орієнтацій у студентів, розкрито зміст категорії "конфліктні форми поведінки". Розглянуто конфліктні форми поведінки, різні підходи до їх класифікації, виокремлено ціннісні причини виникнення та рівні їх прояву в юнацькому віці. Виявлено специфіку взаємозв'язку ціннісних орієнтацій і конфліктних форм поведінки і на цій підставі виділено типи особистостей залежно від переважаючих ціннісних орієнтацій, визначено характерні особливості особистісних профілів студентів у контексті їх конфліктних форм поведінки та ціннісної сфери. Обгрунтовано психологічні чинники та механізми запобігання та подолання конфліктних форм поведінки. Розроблено програму розвивальної психокорекції конфліктних форм поведінки в юнацькому віці шляхом розвитку ціннісної сфери особистості.

  Скачати повний текст

Проведено методолого-теоретичне й експериментальне дослідження психологічних особливостей дій щодо організації життя людини. Розглянуто склад дій з вираженою зовнішньою компонентою: пошуку інформації про проблемні ситуації (ПС); планування поведінки та діяльності в ПС; пошуку способів розв'язання актуальної ПС; адаптації до ПС. Проаналізовано дії з вираженою внутрішньою компонентою: аксіологічної оцінки ПС, емоційно-вольової регуляції в ПС, дезактивуючі вольові дії в ПС, а також дії з резюмуванням ПС. На підставі розробленої класифікації дій людини з організації її життя одержано експериментальні дані, які дають змогу робити висновки щодо типології подолання ПС.

  Скачати повний текст

Вивчено соціально-психологічні чинники, які зумовлюють формування правової поведінки студентської молоді. Теоретично проаналізовано основні положення психологічної науки стосовно соціальних і правових норм, які регламентують соціально-правову поведінку особистості. Визначено, що соціально-правова поведінка особистості залежить від впливу соціально-психологічних чинників, а саме: когнітивних, емоційно-вольових, мотиваційних, ціннісно-смислових і соціальних. Показано, що поведінку особистості можуть змінювати психокорекційні впливи на когнітивному та ціннісно-смисловому рівнях. Такі впливи дають змогу вдосконалити самоставлення студентів і підвищувати загальний рівень їх смисложиттєвих орієнтацій. Розроблено комплекс соціально-психологічних заходів, спрямованих на підвищення інтерналізації особистістю соціально-правових категорій, відповідних соціально-економічним перетворенням, що відбуваються у суспільстві.

  Скачати повний текст

Розкрито зміст поняття опанувальної поведінки, проаналізовано основні теоретичні й експериментальні підходи до розв'язання проблеми опанування, наведено ідею, що вибір і застосування копінг-стратегій перебуває в залежності від змісту та способу репрезентації у свідомості студента ситуацій неуспіху, системи взаємовідносин з навколишнім соціальним середовищем, від наявних ресурсів і властивостей особистості. Зазначено, що повноцінне становлення суб'єкта опанування не відбувається стихійно, але включає до себе як активність щодо пристосування, так і фактичні дії, які перетворюють ситуацію. Виявлено, що ефективним шляхом розвитку конструктивності опанувальної поведінки студентів молодших курсів є психокорекційна програма, яка побудована у формі соціально-психологічного тренінгу.

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження комплексу історичних, кримінологічних та психологічних проблем, пов'язаних з шахрайством. Розроблено соціально-психологічний та кримінально-правовий портрет сучасного шахрая, визначено кримінально-правову та соціально-психологічну специфіку скоєння шахраями злочинних дій. Проаналізовано аспекти загальної схеми шахрайської операції, визначено її основні компоненти, маніпулятивні техніки, прийоми та засоби впливу шахрая на свою жертву. Висвітлено питання ролі жертви в механізмі скоєння шахрайства. Встановлено психологічні особливості мовного впливу шахрая на свою жертву. Запропоновано шляхи профілактики шахрайства.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена дослідженню традиційності як фактору психічної детермінації поведінки людини. Дається характеристика традиційності як соціально-психологічного явища, її обумовленість буденною свідомістю, етносоціальними уявленнями, що виявляються у поведінкових стереотипах. Розглядається історико-культурна парадигма та її рефлексії у культуротворчій діяльності людини.

  Скачати повний текст

Розглянуто концепції досвіду у світовій філософії та психології. Досліджено категоріальний простір індивідуального досвіду, де життєдіяльність охарактеризовано як родову категорію стосовно досвіду, який є її перетвореною формою. Системоутворювальним фактором досвіду є орієнтація на майбутній корисний результат життєдіяльності. Визначено поняття соціального, особистісного та мнемічного досвіду індивіда. Базовими характеристиками соціального досвіду є міжперсональний простір, простір соціальних стереотипів, номінативна та статистична унікальність; особистісного - суб'єктивна вартість, сумісність, цінності навколишнього світу; мнемічного - оперативна довгострокова, біографічна та історична пам'ять. Проаналізовано психологічні особливості трансформаційних процесів у суспільстві за умов інтеграції та одночасної конкуренції між елементами старого і нового досвіду. Розглянуто поняття нового соціального статусу, нового мовного досвіду, бімодальності, негативного зсуву як феноменів адаптації індивіда до соціально-історичних змін.

  Скачати повний текст

Розроблено комплексний підхід щодо вивчення проблеми соціально-негативної девіантності, основою якого є взаємозв'язок філософії права, юридичної соціології, юридичної психології та інших соціальних дисциплін. Доведено доцільність його застосування для визначення категорії "соціальний контроль". Зазначено, що даний підхід дозволяє ефективно аналізувати сучасну дискреційну владу, виявляти найтиповіші форми девіантності посадових осіб. Проведено комплексне дослідження проявів таких радикально девіантних форм соціальної діяльності як злочинність і тероризм. Визначено можливості використання комплексного підходу для вивчення поведінки убивці та окремих категорій негативно девіантних осіб (жінок-злочинниць та неповнолітніх злочинців). Запропоновано шляхи удосконалення правотворчої, правозастосовної та правовиховної діяльності.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості саморегуляції поведінки працівників податкової міліції за емоціогенних умов діяльності. Проведено психологічний аналіз професійної діяльності працівників у даній галузі, визначено фактори, що впливають на її здійснення. Встановлено, що значну роль у структурі професійної придатності службовців відіграє саморегуляція поведінки, яка забезпечує ефективність професійної діяльності. Виявлено два типові профілі структури саморегуляції, властиві, відповідно, для груп успішних та неуспішних професіоналів. Доведено, що узгодженість усіх механізмів саморегуляції (планування, моделювання, програмування поведінки та оцінки її результатів) є основною характеристикою ефективного стилю діяльності. З'ясовано роль у структурі саморегуляції компенсаторних механізмів, зокрема гнучкості. Виявлено, що стиль діяльності зазнає змін за умов застосування спеціальної процедури впливів розвивального (тренінгового) характеру. Запропоновано програму оптимізації здатності до саморегуляції за емоціогенних умов професійної діяльності працівників податкової міліції.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему запобігання та коригування конфліктної поведінки військовослужбовців строкової служби. На підставі науково-теоретичного аналізу зарубіжних і вітчизняних наукових джерел обгрунтовано підхід до розкриття проблеми психологічної корекції конфліктної поведінки особистості. З'ясовано психологічні особливості такої поведінки, конфліктні та конфліктогенні риси характеру, що призводять до ескалації конфліктів. Виявлено заємозв'язок між динамікою змін у характері особистості та динамікою змін конфліктної поведінки. Розроблено "Програму психологічної корекції конфліктної поведінки військовослужбовців строкової служби" та рекомендації щодо оптимізації системи міжособистісних взаємин у військовій частині.

  Скачати повний текст

Вивчено регуляторну специфіку властивостей особистості майбутніх вчителів та виявлено шляхи формування усвідомленої саморегуляції їх довільної активності. Саморегуляцію довільної активності майбутніми вчителями розглянуто як процес ініціації, побудови, підтримки та управління майбутніми вчителями всіма видами та формами зовнішньої та внутрішньої активності, спрямованими на досягнення навчально-професійних цілей, яка забезпечується розвитком в особистості таких психологічних механізмів, як планування та програмування навчально-професійної діяльності, створення суб'єктивної моделі значущих умов її здійснення, розробка суб'єктивних критеріїв досягнення мети діяльності, здійснення контролю та оцінки реальних результатів, прийняття рішення про корекцію системи саморегулювання. Здійснено емпіричне дослідження та встановлено відмінності у прояві усвідомленої саморегуляції довільної активності у студентів-педагогів, яка має прояв у суттєвому зростанні рівня всіх регуляторних процесів та регуляторно-особистісних властивостей протягом перших трьох років навчання професійним знанням та подальшій їх стабілізації у наступні роки. Виявлено специфічні особливості особистості, притаманні студентам з різним рівнем саморегуляції, а саме: інтернальність, емоційна стійкість, стриманість, ініціативність, схильність приховувати свої почуття у студентів з високим її рівнем; екстернальність, безініціативність, недостатній самоконтроль, соціабельність та залежність від групи студентів з низьким рівнем саморегуляції. Розроблено цілісну систему розвитку усвідомленої саморегуляції довільної активності студентів-педагогів, спрямовану на вдосконалення регуляторних процесів та створення умов для розвитку властивостей особистості, що сприяють саморегуляції (регуляторної гнучкості, самостійності, емоційної стійкості, емпатії, ініціативності, самоконтролю, інтернальності). Зазначено, що внаслідок апробації зазначеної системи виявлено позитивні зміни у саморегуляції своєї діяльності студентами-педагогами.

  Скачати повний текст