Дисертацію присвячено визначенню та узагальненню психолого-педагогічних умов подолання особистісної тривожності у дітей молодшого шкільного віку ( умови розвитку і формування пізнавальної , емоційно-вольової та мотиваційної сфер особистості; умови організації навчальної діяльності; умови виховання в сім'ї). Виявлені основні фактори виникнення тривожності молодших школярів в міжособистісній взаємодії; охарактеризовані форми і показники її прояву та динаміка розвитку. На основі систематизованих критеріїв визначені рівні особистісної тривожності молодших школярів. Запропонована теоретично обгрунтована і практично перевірена комплексна програма подолання особистісної тривожності у дітей молодшого шкільного віку і виявлені умови її ефективності.

  Скачати повний текст

Досліджено процес становлення здатності першокласників до спільної діяльності у ситуаціях невизначеності. Уточнено психологічні дефініції поняття невизначеності у контексті вікової та педагогічної психології. Показано, що ситуація невизначеності є чинником актуалізації та структурування спільної діяльності, відтак і фактором особистісного становлення першокласника. Створено й апробовано систему методичних прийомів оптимізації процесу становлення спільної діяльності на початковому етапі шкільного навчання. Наведено нові діагностичні методики, спрямовані на виявлення особливостей групової взаємодії. Запропоновано також спосіб визначення рівня адаптованості першокласника до ситуацій невизначеності.

  Скачати повний текст

Вивчено психологічні особливості вольових якостей та вольового зусилля в дітей молодшого шкільного віку. З'ясовано структуру комплексу вольових якостей, встановлено симптоматику, динаміку, значущість його складових. На основі кореляційного та класифікаційного аналізу комплексу виокремлено основні ймовірні тенденції в розвитку вольового процесу в хлопчиків і дівчаток. Створено психологічні профілі дітей у типових ситуаціях проявів вольового зусилля та вольових якостей (у стані втоми, в ситуаціях подолання фізіологічно зумовлених труднощів та у розумовій діяльності за наявності перешкод). Наведено основні чинники, які визначають процес становлення вольових якостей та вольового зусилля. Доведено, що вивчення вольових особливостей у дітей молодшого шкільного віку дозволяє поглибити психологічні знання про вікову специфіку розвитку волі.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми особистісного розвитку молодшого школяра. Розглянуто теоретико-педагогічні та структурно-функціональні особливості морального розвитку підростаючої особистості та закономірності її формування у молодшому шкільному віці. Розкрито психолого-педагогічні умови створення виховних ситуацій згідно з концепцією особистісно зорієнтованого виховання, які визначають стратегію морального розвитку особистості. Окреслено наукові засади особистісного розвитку школяра та шляхи оптимізації процесу морального розвитку у початковій ланці середньої школи. Науково обгрунтовано систему роботи вчителя з морального виховання учнів молодшого шкільного віку, розроблено й апробовано комплекс методів діагностики морального розвитку молодшого школяра, які можна використовувати в роботі практичного психолога. Створено науково-практичні рекомендації щодо умов та засобів психолого-педагогічного впливу на моральний розвиток учнів початкових класів.

  Скачати повний текст

Досліджено психологічні особливості агресивних дітей молодшого шкільного віку. Проаналізовано підходи різних психологічних шкіл до трактування природи та детермінації агресії. Розкрито зміст поняття "агресивні реакції". Розглянуто основні фактори, які обумовлюють дані реакції молодших школярів. За результатами кореляційного, кластерного та факторного аналізів виділено психологічний симптомокомплекс особливостей молодших школярів, схильних до агресивних реакцій, описано його зміст. Надано методичні рекомендації щодо профілактики агресивної поведінки школярів і розроблено психологічний тренінг корекції даної поведінки, оцінено його ефективність. Виявлено статистично вірогідну позитивну динаміку в експериментальній групі після тренінгу за більшістю показників.

  Скачати повний текст

Визначено суть поняття "когнітивний стиль", розглянуто його види. Досліджено вплив когнітивного стилю на ефективність розвитку пам'яті та мнемічної системи в цілому, проаналізовано його як чинник розвитку пам'яті молодшого школяра. Наведено принципи системного підходу, методи системного аналізу у психології, викладено засоби аналізу стосовно особливостей функціонування пам'яті, а також концептуальні положення психічного розвитку. Досліджено розвиток пам'яті молодшого школяра залежно від когнітивного стилю за умов інтенсивного навчання.

  Скачати повний текст

У процесі довготривалого спостереження виявлено негативні зрушення функціонального стану організму дітей, переселених із зони безумовного відселення. Визначено основні тенденції у формуванні стану здоров'я дітей, потерпілих від аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Обгрунтовано комплекс заходів психофізіологічного забезпечення, що включає неспецифічні загальнооздоровчі засоби та психодіагностику, з метою регулювання психофізіологічних функцій організму та підвищення рівня розумової працездатності. Доведено ефективність системи психофізіологічного забезпечення, на що вказує позитивна динаміка психофізіологічного стану організму школярів і поліпшення фізичного розвитку, а також стану здоров'я дітей.

  Скачати повний текст

Визначено систему підготовки майбутніх вчителів початкової школи до роботи з дезадаптованими дітьми. Розкрито суть проблеми шкільної дезадаптації, визначено детермінантні чинники її виникнення в школярів, основні напрями в теорії та практиці вищих педагогічних навчальних закладів і загальноосвітних шкіл. Встановлено, що ефективність підготовки майбутніх педагогів до роботи з даними дітьми молодшого шкільного віку досягається за умови формування готовності до розв'язання проблеми шкільної дезадаптації.

  Скачати повний текст

Доведено можливість здійснення у повному обсязі за умов початкової школи задуму Л.С.Виготського щодо розвитку в молодшого школяра писемного мовлення через гру та малювання. Виявлено евристичний потенціал уявлень, запропонованих Л.С.Виготським, Е.Еркіним про розбудову дитиною удаваної ситуації гри та дитяче малювання як процеси побудови текстів своєрідними засобами. Розкрито роль діалогу молодшого школяра за наявними та уявними співрозмовниками у становленні його суб'єктом писемного мовлення. Показано, що створення молодшим школярем вихідних засобів знакового опосередкування власної поведінки та послідовна трансформація ним цих засобів обумовлена наявністю та розв'язанням ним плідних суперечностей власного самовизначення у загальнолюдській та національній культурі.

  Скачати повний текст

На основі проведеного дослідження показано, що систематичне використання групових форм організації навчальної діяльності учнів, за додержання психолого-педагогічних умов їх організації, дозволяє учням на більш високому рівні засвоювати знання, краще орієнтуватися у навчальному матеріалі, позитивно впливає на розвиток пізнавальних процесів, таких як мислення, пам'ять, мовлення. Розкрито психолого-педагогічні умови ефективності спільної навчальної роботи молодших школярів у традиційній школі та в системі розвиваючого навчання. Наведено рекомендації щодо організації групових форм навчального процесу.

  Скачати повний текст

Розглянуто теоретичний зміст, співвідношення й емпіричні засоби виміру та оцінки понять "креативність", 'творчий потенціал", "творчий стан" і "фактори креативності". Теоретично обгрунтовано й емпірично сконструйовано модель латентних факторів, які супроводжують підвищенний рівень творчого потенціалу молодших школярів. З урахуванням міжстатевих відмінностей у детермінантах творчості школярів розроблено та перевірено методику соціально-психологічного тренінгу формування творчого потенціалу методом коливання стану особистості психотехнічними вправами, які активізують протилежні якості особистості. За допомогою методу факторного аналізу виявлено особливості структурних змін системоутворювального фактору креативності. Розроблено спосіб спостереження за розвитком креативності дитини впродовж формувального експерименту у багатовимірному просторі властивостей особистості методом кластерного аналізу. Запропоновано принципи проведення та модель розробки психологічних тренінгів, спрямованих на інші вікові категорії й області творчості на базі методу коливання стану особистості, виклику творчого стану та формування креативності як риси особистості.

  Скачати повний текст

Проаналізовано сучасний стан проблеми підвищення мотивації навчання молодших школярів; подано аналіз базових понять дослідження; визначено особливості мотивації навчання учнів молодших класів; обгрунтовано організаційні та методичні особливості викладання інтегрованих курсів у початкових класах, що сприяють підвищенню мотивації навчання. Доведено необхідність дослідження мотиваційної сфери комплексною методикою, яка дозволяє вивчити одночасно декілька компонентів мотивації навчання даних учнів. Розкрито зміни у структурі мотивації навчання молодших школярів, що відбуваються у процесі вивчення інтегрованого курсу різної інтенсивності викладання. Детально розглянуто перетворення соціально-рольових ідентифікацій особистості, загального ставлення до школи, інтересу до окремих шкільних предметів і, насамперед, до інтегрованого курсу, включення навчального компоненту у різні види діяльності, вплив інтегрованого курсу на модальності шкільного настрою, ієрархії мотивів, цілей навчання молодших школярів. Розроблено методичні рекомендації для практичних психологів та учителів початкових класів, що дозволяють оптимізувати навчально-виховний процес і удосконалити діагностику мотиваційної сфери.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості розвитку рефлексії у дітей молодшого шкільного віку. Проаналізовано основні підходи щодо дослідження даного феномену в зарубіжній та вітчизняній психологічній науці. Уточнено психологічну дефініцію рефлексії як інтегральну особистісну сутність. Показано, що становлення рефлексії у межах молодшого шкільного віку безпосередньо залежить від розвитку здатності до самопізнання та самоаналізу, вміння покладатися на самооцінку та спроможності регулювати поведінку, співвідносячи її з очікуваннями інших людей. Розроблено теоретико-технологічну модель становлення рефлексії у дітей вказаного віку. Встановлено критерії визначення рівня розвитку рефлексії молодшого школяра та визначено її типологію. Запропоновано та апробовано систему методичних прийомів оптимізації процесу становлення рефлексії дитини молодшого шкільного віку у сім'ї та школі.

  Скачати повний текст

Уточнено зміст емоційних ефектів, обумовлених розвивальним і традиційним навчанням (РН і ТН). Проаналізовано емоційні властивості особистості учня, сформовані в результаті застосування РН у початковій школі, а також внаслідок зміни типу навчання на традиційний на етапі переходу до основної школи. Вперше одержано дані про рівень стійкості зазначених емоційних властивостей особистості учнів. Зафіксовано емоційні ефекти, що супроводжують зміну типу навчання під час переходу з початкової школи в основну, досліджено їх динаміку. Проведено порівняльний аналіз змісту та зміни емоційних властивостей у дітей, що навчалися в початковій школі за типом РН та учнів, які навчались весь час за типом ТН. Виявлено факторну організацію емоційної сфери учнів у зв'язку з типами навчання та їх зміною (РН на ТН). Вперше встановлено залежність характеру та динаміки емоційних властивостей особистості школяра під впливом додаткового соціально-психологічного чинника у вигляді рекомбінації складу класних груп. Показано, що емоційні властивості особистості дітей, що навчалися в початковій школі за системою РН за умов подальшого навчання в класах з незмінним складом відрізняються від емоційних властивостей особистості колишніх учнів РН, що продовжують навчання в одних класах з дітьми, що навчались увесь час традиційно. Зазначено, що емоційні властивості особистості в дітей - учнів системи ТН, так само розрізняються залежно від того, чи продовжують вони вчитися в однорідних класах або разом з колишніми учнями РН.

  Скачати повний текст

Досліджено психологічні особливості емоційності та товариськості дітей молодшого шкільного віку. Встановлено вплив стійкої схильності до переживань емоцій певної модальності на специфіку товариськості дітей молодшого шкільного віку. На підставі результатів проведених досліджень доведено відносну стабільність якісних особливостей емоційності у дітей 7 - 10 років. Досліджено динаміку емоційності й товариськості та їх показників, встановлено стійкий характер зв'язків між ними. Показано, що у родинах з однаковим типом батьківського ставлення у дітей спостерігаються різні емоційні диспозиції. Розроблено та стандартизовано методики діагностики якісних параметрів емоційності та формально-динамічних показників товариськості у дітей молодшого шкільного віку.

  Скачати повний текст

Систематизовано та узагальнено наукові підходи до вивчення суті та розвитку моральної регуляції. Висвітлено наукові надбання психологічної науки у сфері когнітивно-ціннісного й емоційного становлення моральності особистості. Поглиблено наукові уявлення про внутрішній план моральної діяльності особистості, структуру моральної свідомості та моральної самосвідомості, взаємозв'язок цих конструктів, їх інтелектуальний і прагматичний рівні існування. Вивчено вікові аспекти цих диспозиційних характеристик, розуміння дітьми центральних моральних принципів: обов'язку, справедливості, гуманізму, заступництва, цінності людського життя. Виявлено особливості їх функціонування у період молодшого шкільного віку. З'ясовано закономірності розвитку когнітивно-ціннісних та емоційних аспектів моральної свідомості та моральної самосвідомості протягом даного вікового періоду. Установлено рівні сформованості психічних передумов моральної поведінки. Розглянуто взаємозв'язок розвитку моральної свідомості й інтелектуального розвитку дітей. Проаналізовано перспективний шлях сприяння переходу моральних інстанцій у реальні форми моральної поведінки. Розроблено загальну схему розвивально-коригуючих впливів на моральну свідомість та самосвідомість дітей (на прикладі категорії заступництва) з метою інтенсифікації процесу присвоєння моральних категорій дітьми молодшого шкільного віку.

  Скачати повний текст

Досліджено психологічні особливості сприймання музичних творів молодшими школярами у процесі розвитку у них адекватного сприймання та переживання високохудожніх зразків музичного мистецтва. Проаналізовано структуру інформаційної функції просторових компонентів організації музичної мови (горизонталі, вертикалі, глибини), з'ясовано їх змістове значення для молодших школярів. На підставі результатів експериментальних досліджень показано, що саме ці просторові компоненти визначають вихідні моменти переживання та розуміння дитиною музичного образу. Теоретично обгрунтовано та експериментально доведено, що розвиток чуття просторових параметрів музичного твору корелює з рівнем розвитку музичних здібностей учнів. Це дозволяє здійснювати об'єктивне діагностування у них ступеня адекватності сприймання музики. З'ясовано, що рівень адекватності сприймання учнями музичних творів якісно змінюється внаслідок цілеспрямованого розвитку у них навичок просторового диференціювання музичного матеріалу. Виявлено критерії та рівні адекватності сприймання музики молодшими школярами. Експериментально доведено можливість формування адекватного сприймання музики з урахуванням психологічних особливостей. Розроблено завдання та методичні прийоми щодо розвитку у дітей навичок просторової диференціації музичного матеріалу.

  Скачати повний текст

З'ясовано особливості становлення суб'єкта учбової діяльності у молодшому шкільному віці й обгрунтовано шляхи ефективного формування особистісних якостей, необхідних для успішного виконання навчальних завдань. З'ясовано рівень сформованості у молодших школярів пошукової активності, самостійності та ініціативності, досліджено вплив основних якостей суб'єкта учіння на процес і результати учбової діяльності. Для визначення рівня їх сформованості показано доцільність використання спеціально підібраних діагностичних задач, що відрізняються від традиційних навчальних завдань за предметним змістом і способом розв'язку. Встановлено, що у більшості учнів рівень суб'єктності низький та середній. Виявлено, що участь школярів у навчальному процесі сама по собі не забезпечує підвищення рівня їх суб'єктності. Розроблено й апробовано систему навчання, що спряє формуванню у школярів основних якостей суб'єкта учіння та забезпечує успішне досягення навчальної мети - засвоєння узагальнених способів розв'язання учбових задач певних типів. Експериментально підтверджено ефективність використання нової методики, що сприяє значному підвищенню рівня сформованості якостей суб'єктності та забезпечує оволодіння учнями узагальненим способом розв'язання математичних задач.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано засади сучасного виховного процесу у навчально-пізнавальній діяльності молодшого школяра. Висвітлено аспект психологічних резервів особистісного розвитку учня у даному процесі на підставі аналізу інноваційних підходів до його організації, зокрема, інтеграції. Розглянуто види виховуючої діяльності. Виявлено виховний особистісно-розвивальний потенціал інтегрованого підходу до навчання. Розкрито суть інтеграції як наукового пізнання у контексті психолого-педагогічних положень. З'ясовано закономірності виховання за умов даного підходу. Розроблено й експериментально апробовано модель виховання особистості молодшого школяра, яка базується на механізмі суб'єкт-об'єктних взаємин. Модель передбачає здійснення діагностики сформованості особистісних якостей молодшого школяра, на підставі результатів якої є можливими визначення виховної спрямованості дидактичного процесу, розробка засобів прямого й опосередкованого впливу та здійснення аналізу показників реалізації виховної функції навчання. Обгрунтовано психологічний і методичний аспект інтегрованих уроків у контексті реалізації завдань виховання особистості молодшого школяра.

  Скачати повний текст

Висвітлено особистісні прояви мовленнєвих відхилень у першокласників на основі адаптаційного досвіду з усунення фрустрації. Досліджено логопедичну корекцію мовленнєвих дефектів, здійснену без завваження особистісних проявів першокласників з мовленнєвими відхиленнями, тимчасовий, несталий ефект, руйнування мовленнєвої поведінки, зростання фрустрованості першокласників. Доведено, що логопедичний вплив з застосуванням психологічного супроводу розвитку спільної діяльності учнів з мовленнєвими відхиленнями та їх однокласників, сприяє виправленню мовленнєвих відхилень у першокласників, логопедичний ефект проявляється сталий.

  Скачати повний текст