Досліджуються проблеми діяльності наукових установ України у часи хрущовської "відлиги", їх матеріально-технічне та фінансове забезпечення, структура наукових кадрів, співробітництво науковців України із їх зарубіжними колегами.

  Скачати повний текст

Досліджено процеси становлення й удосконалення системи підготовки та атестації наукових і науково-педагогічних кадрів за умов самостійної України. Систему розглянуто як органічне поєднання та взаємодію законодавчо-нормативних актів, управлінських структур та установ, що здійснюють підготовку й атестацію кадрів вищої наукової кваліфікації. Проаналізовано дієвість законодавчих актів, нормативних документів, що регулюють процеси підготовки й атестації. Розроблено та реалізовано пропозиції щодо підвищення ефективності атестаційної роботи, підготовки та використання наукових і науково-педагогічних кадрів. Зроблено порівняння національної системи підготовки, атестації наукових кадрів з країнами Європейського регіону.

  Скачати повний текст

На основі аналізу історико-педагогічної літератури та архівних матеріалів проаналізовано історичні, соціально-економічні та педагогічні передумови виникнення наукових товариств, встановлено динаміку їх розвитку. Розкрито організаційні питання створення наукових товариств Слобідської України у другій половині XIX ст., зміст і напрями діяльності провідного наукового товариства Слобожанщини - історико-філологічного. Визначено зміст педагогічної діяльності наукових товариств Слободжанщини досліджуваного періоду; показано шляхи реалізації педагогічних ідей, методичних рекомендацій вчених вищих навчальних закладів стосовно дидактики викладання основ наук у школах різних типів, виявлено можливості творчого використання педагогічного досвіду наукових товариств Слобожанщини за сучасних умов.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Висвітлено важливі загальнотеоретичні та прикладні проблеми функціонування раціонального та ірраціонального як способів мислення та поведінки особи, колективу, соціальної групи, нації та їх проявів у гуманітарному знанні. Розроблено гносеологічну концепцію соціально-філософського аналізу розвитку та взаємодії раціонального та ірраціонального в сферах суспільної науки, освіти та виховного процесу на різних етапах соціокультурного розвитку, згідно з якою раціональність та ірраціональність, які мають різні форм виявлення, є загальнолюдськими якостями, характеристиками інтелекту, потенційно рівноправними методами пізнання дійсності, теоретичними чинниками екзистенційного самовизначення індивіда в реалізації цінностей сучасної культури, хоча з розвитком науки та освіти раціональне все більше виявляє свою конститутивну роль. Зазначено, що багатозначність понять "раціональність" та "ірраціональність" дає змогу використовувати їх як базові в методологічних і світоглядних підходах суспільних наук, у розробці методів освіти та виховання особистості, формуванні смисложиттєвих світоглядних і гносеологічних форм освоєння дійсності.

  Скачати повний текст

На підставі систематизації та аналізу результатів дослідження обгрунтовано грантовий підхід для створення конкурентного науково-дослідницького середовища, побудовано та реалізовано на практиці модель конкурсного відбору фундаментальних досліджень з урахуванням їх специфіки. Для розв'язання взаємопов'язаних наукознавчих та інноваційних проблем запропоновано синергетичний підхід до досліджуваних наукових об'єктів і запропоновано шляхи розв'язання багатокритеріальної задачі експертного оцінювання та прийняття мотивованих рішень. З використанням одержаних результатів комплексних досліджень розроблено алгоритми конкурсів і побудовано стратегію в сфері фундаментальних досліджень. Для системного аналізу результатів досліджень запропоновано інтегративні параметри, які відображають якісні та кількісні зміни вітчизняного наукового потенціалу. Методично забезпечено визначення пріоритетних напрямів наукових пошуків на підставі критеріїв достовірності знань, новизни та цінності інформаційних потоків. З використанням розроблених методик оцінювання та прогнозування втілено ефективний механізм селективної підтримки наукових ідей та вчених, моніторингу науки, адекватно до соціально-економічних змін.

  Скачати повний текст

Розкрито мету, завдання, методи, тенденції та форми теологічних підходів щодо розуміння загально-фундаментальних і суспільствознавчих проблем співвідношення релігії та науки. Розглянуто тлумачення сучасних досягнень і соціально-гуманітарних наслідків науково-технічного прогресу (НТП) у християнській теології. Доведено персоналістично-плюралістичний характер сучасних богословських інтерпретацій досягнень НТП у ситуації посмодерної епохи, що виявляється у все більшому проникненні в теологію різноманітних форм наукового знання (філософії, соціології, психології, історії, культурології, теоретичної фізики тощо), значному розширенні поля її інтерпретаційної сфери, спрямованості переважно до етичної та соціально значимої проблематики глобалістичного світу. Окрему увагу приділено аналізу модерністичної тенденції в католицькій, протестантській та провославній теології, на підставі чого установлено відповідну ступінь модернізації для кожного з основних напрямків християнства. Здійснено спробу прогнозування перспектив розвитку християнських конфесій у науково-технічному секуляризованому світі ХХІ ст.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано економічну суть поняття "наукоємна продукція", запропоновано її авторське трактування, класифікацію та визначено функції, які вона виконує у зв'язку з залученням до сфери ринкових відносин. Визначено суть та виділено складові механізму керування створенням наукоємної продукції. Виявлено основні тенденції та узагальнено чинники, які стримують розвиток організацій науково-технологічної сфери в Україні. Уточнено роль державного регулювання та підтримки створення наукоємної продукції, а також визначено напрями удосконалення організаційного та фінансового забезпечення цього створення. Запропоновано методику оцінки вартості наукоємної продукції за умов ринку. Удосконалено процедуру обгрунтування та прийняття управлінського рішення щодо створення даної продукції з метою скорочення тривалості одержання результату й досягнення ресурсоощадження.

  Скачати повний текст

Установлено, що алгоритми та критерії наукової раціональності водночас з поширенням високих технологій з'являються в усіх сферах культури. Зазначено, що наукомісткі технології та поєднана з ними наукова раціональність стають фактором, під впливом якого в сучасній культурі здійснюється когерентність між наукою та багатьма іншими сферами культури, перетворюючи їх у когнітивно-технологічні програми. Запропоновано поняття носія сучасної наукової раціональності як системи "людина - комп'ютер - програма", що дає змогу знаходити рішення нелінійних задач. Одержано нетрадиційне трактування "розмиття" критеріїв раціональності, що свідчить не про крах наукового знання, а про поширення меж наукової раціональності на позанаукові сфери культури. На основі твердження імперативу й обгрунтування типології модусів наукової раціональності запропоновано поняття буферної зони між природничонауковою та гуманітарною раціональністю. Показано, що найбільш ймовірним атрактором розвитку науки є поширення меж наукової раціональності, що супроводжується зближенням критеріїв природничонаукової та гуманітарної раціональності.

  Скачати повний текст

Вперше здійснено системний аналіз "допозитивістського" етапу філософії науки, обгрунтовано її становлення саме в цей період як відносно самостійної галузі філософського знання. Визначено, що філософське вчення Арістотеля, раціоналізм та емпіризм Нового часу є умоспоглядальними щаблями формування філософії науки у допозитивістському етапі її історії. Виявлено, що протиставлення філософії та науки у концепції І.Канта є першим обгрунтуванням розрізнення методологічних засад філософії та науки. З'ясовано, що "науковчення" Й.Фіхте вперше визначає основні положення системи наукового знання, або наукової теорії у сучасному розумінні. На підставі встановленої Ф.Шеллінгом можливості застосування методу конструкції у філософії та науці доведено органічний взаємозв'язок філософії та науки, обгрунтовано можливість побудови цілісної, завершеної, систематичної наукової теорії.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми формування нового образу постнекласичної науки та її функціонування за умов сучасної цивілізації глобальних трансформацій. Обгрунтовано необхідність залучення до аксіологічної структури феномену науки особистісних цінностей на підставі використання методологічних принципів філософії екзистенціалізму та персоналізму. Проаналізовано дегуманістичну сутність сучасного наукового процесу та визначено його людиновимірні можливості за умов поєднання ціннісних параметрів філософських напрямів соціокультурного та антропологічного характеру. Досліджено потенціал позитивного взаємовпливу наукових та особистісних цінностей у процесі самоідентифікації особи за умов глобалістської цивілізації.

  Скачати повний текст

Досліджено соціальну обумовленість науково-пізнавальної діяльності та її продуктів (інновацій) за умов суспільства, що розвивається. Соціальну детермінацію науки розглянуто в органічній єдності когнітивного та соціального аспектів. Відзначено, що наука є складовою макросередовища й усього універсуму, а також соціальним феноменом і соціальною підсистемою, що виконує певні функції та взаємодіє з усіма складовими цілісного соціального організму. У методологічному й соціокультурному аспектах науку осмислено як сферу миследії з виробництва та збереження наукового знання. Науково-пізнавальну діяльність висвітлено у контексті безперервної зміни становлення інновацій. Базуючись на когнітивних заходах сучасної науки (зокрема синергетичній теорії), розглянуто наукову інновацію з її гносеологічними та соціальними властивостями як фракталу, що виражає самоподібність усієї науки й моделює її динамізм й інноваційну орієнтацію, а також дозволяє зрозуміти інноваційне наукове знання як "творчий самопрояв світу".

  Скачати повний текст

Розкрито основні риси наукової діяльності, з'ясовано критерії диференціації правового регулювання праці науковців, виділено дві групи факторів, зокрема, соціально-економічні й інтелектуально-фізіологічні. Досліджено конкурсний порядок виникнення трудових відносин з науковими працівниками, обгрунтовано випадки прийняття на посади без проведення конкурсу. Запропоновано розробити нове Положення про порядок заміщення посад наукових працівників науково-дослідних установ. Виявлено специфіку трудових відносин з науковими працівниками, які виконують наукові дослідження за господарськими договорами з замовниками. Проаналізовано особливості правового регулювання робочого часу та часу відпочинку науковців. Запропоновано застосовувати у порядку, установленому колективним договором, гнучкий, індивідуалізований та інші режими робочого часу. Досліджено особливості правового регулювання оплати праці науковців та стимулювання наукової творчості.

  Скачати повний текст

Досліджено ідеологічні аспекти політичних репресій проти наукової інтелігенції у радянській Україні у 1920 - 1930-х рр. З використанням широкої джерельної бази та наявної історіографії висвітлено ідеологічну складову причин і передумов розв'язання партійно-радянським режимом політичного терору проти наукових працівників. Проаналізовано ідеологічне наповнення законодавчого підгрунтя політичних репресій. Показано вплив ідеологічного фактора на практику діяльності спеціальних і судових органів. З'ясовано форми та методи агітаційно-пропагандистської роботи партійних, радянських органів, громадських організацій, яка була спрямована на ідеологічне обгрунтування у суспільній свідомості політики репресій щодо наукової інтелігенції. Відзначено, що ідеологічний чинник відігравав головну роль в організації політичних репресій проти наукової інтелігенції та суттєво впливав на їх масштабність.

  Скачати повний текст

Розглянуто зміст поняття, структуру та функції наукового простору, досліджено актуальні проблеми його формування та трансформації. Обгрунтовано, що дане поняття істотно розширює існуючі визначення науки, оскільки розкриває сутність науки як цілісного феномену культури з власним емпіричним полем (топосом) існування, яке можна описувати та пояснювати за допомогою теорії. На підставі вивчення особливостей інформатики, синергетики, теорії фракталів, еволюційної епістемології визначено основні прикмети сучасного наукового простору (нелінійність, фрактальність, біфуркаційність, еволюціонізм). Обгрунтовано положення про його прагматизацію, проектність і технологічність, виявлено тенденцію перетворення наукового знання у науковий капітал. Розглянуто питання місця та ролі ученого у новому просторі науки, зокрема, проаналізовано актуальні проблеми вітчизняних науковців у даній ситуації.

  Скачати повний текст

Серія ідеологічних погромів була організована в 1946 - 1948 рр. А.Ждановим за ініціативи Сталіна. Постанови ЦК ВКП (б) з викриттям різних перекручень і хиб в історичній науці, літературі, музиці знаходили живий відгук в Україні, де негайно "виявляли" аналогії "ідейним збоченням", "викривленням", "помилкам" так званого буржуазно-націоналістичного характеру. Не обминули Україну й наслідки "лисенківщини", що на десятки років загальмувало розвиток генетики й кібернетики. Представниками "антинародного, формалістичного, згубного для радянської музики напрямку" категорично кваліфікувалися українські композитори. Наприкінці 1948 р. в Україні було розгорнуто боротьбу проти "низькопоклонства перед Заходом", а пізніше проти "космополітизму".

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження нормативності в її взаємозв'язку з категорією свободи у структурі методологічного потенціалу наукового пізнання. З'ясовано зміст категорій "норма" і "свобода" з метою виявлення потенціалу їх взаємодії у соціокультурному контексті становлення філософії та методології науки. Установлено, що норми детерміновані цілями пізнавальної діяльності та ціннісними настановами суб'єкта пізнання. Показано, що свобода є не тільки передумовою творчості науковця, а й постає "ідеалом природного порядку", у контексті якого формуються норми опису, пояснення та розуміння світу. Доведено, що взаємодія свободи та нормативності у контексті становлення нової раціональності відіграє важливу роль у процесі трансформації сучасних уявлень про науковість. Здійснено аналіз евристичних можливостей філософії постмодернізму у подоланні суперечностей між свободою та нормативністю у постнекласичній методології науки, важливу роль у якій відіграє синергетична парадигма.

  Скачати повний текст

Проаналізовано методологічний доробок В.І.Вернадського та його внесок до філософії науки. Зазначено, що вчений розпочав теоретичні дослідження проблем методології науки за перших кроків самостійної наукової творчості, а також після його видатних науково-філософських узагальнень (проблеми радіогеології, стану простору живої речовини, теорії ноосфери). В.І.Вернадський запропоновував тезу, що істотна риса методології науки XX ст. є її якісна неоднорідність, мозаїчність, що відповідає неоднорідності досліджуваної сучасною наукою реальності. Зауважено, що В.І.Вернадський був попередником соціологічних і епістемологічних концепцій науки, розроблених Р.Мертоном, А.Койре, К.Поппером, Т.Куном, І.Лакатосом, П.Фейєрабендом, які створили сучасний соціально-історичний погляд на наукову творчість та її місце у культурі. У його працях вчений запропонував розглядати розвиток наукового знання як нелінійний. Це визначає парадигматику розвитку постнекласичної науки кінця XX - початку XXI ст. Розглянуто проблему обгрунтування специфіки методології емпіричного й описового природознавства, на чому наполягав В.І.Вернадський.

  Скачати повний текст

Наведено результати комплексного дослідження науково-педагогічної діяльності української еміграції у країнах Центральної та Західної Європи (1919 - 1939 р.) та виявлено її особливості. Вивчено організацію освітньо-педагогічної, науково-дослідницької та видавничої діяльності української еміграції в Європі. Характерні риси цього процесу висвітлено у контексті передумов і умов щодо науково-педагогічної діяльності українців у еміграції. Розкрито зміст освіти та виховання молодої генерації українців, розглянуто особливості фахової підготовки в осередках української еміграції, а також здобутки науково-дослідницької та видавничої діяльності українців в еміграції, окреслено можливості творчого використання історичного досвіду за сучасних умов реформування освіти в Україні.

  Скачати повний текст

Проаналізовано становлення гуманітарного ідеалу науковості, його вплив на інтегративні процеси у сучасній науці та її гуманітаризацію. Ідеал науковості гуманітарного знання розглянуто як синтез філософських уявлень про природу людини, суспільствознавчо-аналітичних описів і пояснень соціальних інтеракцій індивидів і власне гуманітарного осягнення розумом духовних засад людського буття. Розкрито значення в утвердженні наукового статусу гуманітарного знання сцієнтистських, герменевтичних і аксіологічних обгрунтувань. Показано, що конституювання норм його науковості відбувається на підставі ціннісно-смислової специфікації універсально-епістемних критеріїв і взаємодоповнюваності в ньому когнітивного та ціннісного, пояснювального та змістового моментів. Цим забезпечується загальнонаукова ідентичність ідеалу знання про світ людини та його гуманітарну особливість. Значну увагу приділено питанням методологічного потенціалу гуманітарного ідеалу науковості, значущість якого розкрито у контексті актуалізації проблем людини та формування постнекласичної наукової раціональності.

  Скачати повний текст