Висвітлено питання розробки методів диференціальної діагностики хворих на лихоманки нез'ясованого генезу (ЛНГ), зокрема, на ангіохоліт і холангіт, ускладнені сепсисом, а також раціональних методів лікування. Встановлено, що у 23,4 % хворих з діагнозом ЛНГ мали вогнище в біліарній системі. Досліджено особливості імунної реактивності у хворих з ангіохолітами та холангітами, а також проаналізовано їх зміни після санації біліарної системи. Розроблено новий спосіб диференціальної діагностики запальних процесів біліарної системи із застосуванням осмометрії жовчі для більш точного диференціювання її порцій у разі дуоденального зондування. Доведено ефективність використання даної методики обстеження та лікування хворих на біліарний сепсис.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості клінічного перебігу хронічного безкам'яного холециститу (ХБХ) у разі його поєднання з гіпертонічною хворобою (ГХ) з урахуванням типу дискінезії жовчного міхура, стану сфінктера Одді та стадії ГХ. Вивчено зміни показників кальцієвого обміну, системи антиоксидантного захисту, перекисного окиснення ліпідів, неспецифічного імунітету та прозапальних цитокінів. Виявлено предиктори негативного прогнозу, зокрема такі, як наявність змін вмісту загального й іонізованого кальцію сироватки крові та відносного показника даних величин. Показано, що у випадку поєднання ХБХ і ГХ спостерігається нашаруванння та поглиблення клінічних проявів захворювань, що обумовлені взаємодією патологічних процесів. Обгрунтовано доцільність застосування таких схем диференційованої терапії: за гіпертонусу жовчного міхура використання дуспаталіну, настійки кропиви собачої та кальцеміну, а за гіпотонусу - метоклопраміду, холіверу та кальцеміну. Виявлено позитивний вплив запропонованих лікувальних заходів на покращення клінічних і лабораторних проявів досліджуваних патологій. Зазначено, що корекцію артеріального тиску необхідно проводити з урахуванням стану сфінктера Одді: за гіпертонусу рекомендовано призначати "Коринфар ретард", а за гіпотонії - "Берліприл".

  Скачати повний текст

Досліджено питання підвищення ефективності лікування хворих на хронічний холецистит за санаторних умов з урахуванням дисфункції біліарного тракту, біохімічних властивостей жовчі та функціонального стану печінки, перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) та антиоксидантного захисту (АОЗ), клітинного та гуморального імунітету. На підставі вивчення даних клінічних, імунологічних, функціональних обстежень 142-х хворих на хронічний безкам'яний холецистит (ХБХ) установлено 4 варіанти перебігу захворювання залежно від типу дисфункції міхура, біохімічного складу жовчі, функціонального стану печінки, ПОЛ та АОЗ, імунної реактивності. З'ясовано наявність позитивного лікувального ефекту у хворих на ХБХ, яким застосовували традиційну схему лікування у санаторії "Березівські мінеральні води", а саме: лікувальне харчування, бальнеотерапію, електролікування, вживання гідрокарбонатно-кальцієво-магнієвої мінеральної води, тюбажів, настоїв із суміші трав з жовчогінною, спазмолітичною, протизапальною та заспокійливою дією. Виявлено позитивну дію розроблених схем комплексного лікування хворих на ХБХ за умов застосування фізіотерапевтичних заходів у комбінації з диференційним використанням холагогуму, хофітолу, гепабене. Дана методика сприяла відновленню функції біліарного тракту, білкового, пігментного, ферментного обмінів, біохімічного складу жовчі, посиленню процесів АОЗ та відновленню компенсаторно-адаптаційних механізмів. Доведено значний лікувальний ефект у хворих на ХБХ, які одержали лікування у санаторії "Березівські мінеральні води" за розробленою схемою, що підтверджено більш високими показниками біохімічного складу жовчі, ПОЛ, білкового, ферментного, пігментного обміну у порівнянні з показниками хворих, яким було застосовано традиційну схему лікування.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено розробці, апробації й оцінці ефективності застосування нових двох схем комплексних методів лікування ішемічної хвороби серця (ІХС) із супутнім хронічним безкам'яним холециститом (ХБХ), що охоплюють антиоксидантно-ентеросорбційну терапію і біофізичний лікувальний комплекс на підставі виявлених особливостей клінічного перебігу і порушень ліпідного обміну, перекисних процесів, гемокоагуляції, в'язкості крові та скоротливої функції міокарда. Визначено, що застосування медикаментозного (тіотріазолін + ентеросорбент) або біофізичного (загальні бішофітні ванни + лазеропунктура + магнітотерапія) лікувального комплексу в лікуванні стабільних форм ІХС із супутнім ХБХ не тільки стабілізує клінічний перебіг даної сукупної патології, але і коригує стан ліпідного обміну, статус перекисного окислення ліпідів і антиоксидантного захисту, показники гемокоагуляції, в'язкості крові та скоротливості міокарда.

  Скачати повний текст

Розглянуто новий підхід до вирішення науково-практичного завдання, який полягає в підвищенні ефективності лікування хворих на хронічний холецистит шляхом призначення розвантажувально-дієтичної терапії (РДТ). Вміщено клініко-лабораторні дослідження впливу РДТ на моторно-евакуаторну функцію жовчного міхура і жовчовивідних шляхів та рівень ендогенної інтоксикації (ЕІ) у хворих на хронічний холецистит. Визначено виражений саногенний та детоксикаційний ефекти РДТ. На основі порівняльної оцінки показників ЕІ виявлено закономірність зниження їх активності: до лікування, після загальноприйнятого лікування, після лікування за методом РДТ. Розроблено чіткі показники для застосування даного методу лікування у пацієнтів, які страждають на хронічний калькульозний холецистит. Доведено залежність ефективності лікування від акустичних властивостей конкрементів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Узагальнено дані комплексного клініко-лабораторного й інструментального обстеження 162-х хворих на хронічний некалькульозний холецистит (ХНХ), сполучений із пептичною виразкою дванадцятипалої кишки (ПВ ДПК) віком від 20-ти до 59-ти років. Встановлено патогенетичну роль метаболічних й імунологічних порушень у загостренні захворювання, виявлено взаємозалежність між ступенем їх вираження. Патогенетично обгрунтовано доцільність використання комбінації антралю та глутаргіну у комплексній терапії, а фітопрепарату "Ренорм" у комплексі медичної реабілітації хворих на ХНХ, сполучений з ПВ ДПК. Виявлено більш скоріше покращення загального стану пацієнтів, відновлення імунологічних і біохімічних показників, що проявляється у досягненні стійкої та повноцінної ремісії захворювання.

  Скачати повний текст

Узагальнено дані комплексного клініко-лабораторного й інструментального обстеження 164-х хворих на хронічний алкогольний гепатит (ХАГ), сполучений з хронічним некалькульозним холециститом (ХНХ) віком від 20-ти до 60-ти років. Установлено патогенетичну роль метаболічних й імунологічних порушень у загостренні захворювання. Патогенетично обгрунтовано доцільність використання комбінації глутаргіну й ербісолу, а також реамберину у комплексній терапії хворих на (ХАГ), сполучений з ХНХ. За цього відзначено зменшення термінів покращення загального стану пацієнтів, відновлення імунологічних і біохімічних показників, досягнено стійкої повноцінної ремісії захворювання.

  Скачати повний текст

Доповнено концепцію патогенезу хронічного некаменевого холециститу з урахуванням порушення балансу цитокінової системи з підвищеною продукцією прозапальних (ІЛ-6, ІЛ-8) цитокінів, активацією процесів ліпопероксидації та виснаженням антиоксидантних резервів організму. Встановлено провідну роль у патогенезі холециститу таких чинників, як запальний синдром, активація перекисного окиснення ліпідів з одночасним виснаженням антиоксидантних систем організму, дистонія відділів вегетативної нервової системи, супутне ушкодження шлунку. Доведено, що більше ніж у половини обстежених пацієнтів пребіг захворювань супроводжується гіперкінетичним типом порушень моторики жовчовивідних шляхів, а у третини - гіпокінетичним. Відзначено, що в 58 % випадків хронічний некаменевий холецистит супроводжується зниженою кислотністю шлункового вмісту, у 28 % - підвищеною, а у 67 % обстежених виявлено дуоденогастральний рефлюкс. Встановлено позитивний вплив на прогресування хронічного некаменевого холециститу вираженого дисбалансу вегетативної регуляції, що полягає у переважанні симпатикотонічного типу діяльності жовчовивідних шляхів. Виявлено, що у разі підвищеної активності симпатичного відділу вегетативної нервової системи у 58 % випадків відбувається посилення, а у 40 % - ослаблення вагусних впливів. Вперше розроблено й апробовано диференційований підхід щодо лікування хворих на хронічний некаменевий холецистит на базі застосування у комплексній терапії альтану та дицетелу.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Доповнено дані про імунні та неімунні механізми розвитку запального процесу в стінці жовчного міхура. Вперше доведено, що у разі хронічного некаменевого холециститу (ХНХ) спостерігається розбалансування роботи цитокінової системи. Встановлено наявність дисбалансу між процесами перекисного окиснення ліпідів і системи антиоксидантного захисту у хворих на ХНХ, що проявляється зменшенням активності церулоплазміни у сироватці крові та збільшенням рівня малонованого альдегіду та дієнових кон'югатів. Вперше виявлено порушення мікроелентного балансу у хворих на ХНХ, які проявлялись зменшенням вмісту в еритроцитах заліза, магнію, цинку, кальцію та зростанням рівня міді. Вивчено зміни вмісту цих макро- і мікроелементів у процесі лікування. Обгрунтовано доцільність включення до комплексної терапії цього захворювання урсодезоксихолевої кислоти та глутаргіну.

  Скачати повний текст

Узагальнено дані, одержані внаслідок проведених клініко-лабораторних обстежень 556-ти хворих з хронічною патологією гепатобіліарної системи (ГБС), з яких - 388-ми пацієнтів з хронічним некалькульозним холециститом (ХНХ) з супутнім хронічним вірусним гепатитом C (ХВГC) мінімального ступеня активності (МСА) на тлі вторинного імунодефіцитного стану (ВІДС) віком від 18-ти до 59-ти років, а також 168-ти осіб з ХНХ за відсутності ХВГC (контрольна група). Встановлено патогенетичну роль імунологічних, метаболічних і мікроциркуляторних порушень у разі загострення патологічного процесу в жовчному міхурі (ЖМ) і печінці за наявності вторинного імунодефіцитного стану (ВІДС). Патогенетично обгрунтовано доцільність використання комбінації препаратів лаферобіону, поліокисидонію та есенціальних фосфоліпідів (ЕФЛ) - ліволіну, лівенціале - за умов проведення комплексної терапії хворих на ХНХ з супутнім ХВГС МСА на тлі ВІДС. Виявлено прискорення відновлення імунологічних і біохімічних показників, що має прояв у стійкій і повноцінній ремісії захворювання. З метою запобігання загострення патологічного процесу в ГБС доцільного проведення медичної реабілітації з використанням вітчизняного гепатопротектору антралю та фітозасобів (артіхолю, артишоку екстракту - Здоров'я, бонджигар).

  Скачати повний текст

Вивчено моторно-евакуаторні порушення жовчного міхура (ЖМ) та жовчовивідних шляхів (ЖВШ), біохімічного та цитокінового складу жовчі, пероксидації ліпідів - антиоксидантного захисту (ПОЛ-АОС) у хворих на хронічний некалькульозний холецистит (ХНХ). Встановлено, що для ХНХ властива різноспрямованість тонічних порушень ЖВШ і ЖМ, підвищення літогенних властивостей жовчі. Встановлено, що активація процесів ПОЛ супроводжується виснаженням антиоксидантних резервів. Апробовано схему лікування ХНХ із застосуванням екстракту артишоку та синглетно-кисневої терапії.

  Скачати повний текст

Розглянуто особливості уражень гастродуоденальної та біліарної систем у хворих на хронічний некаменевий холецистит у поєднанні з хронічним гастродуоденітом та їх корекції шляхом включення у лікувальний комплекс препаратів чистотілу великого (ЧВ). За умов норми та експериментального ерозивно-виразкового ураження гастродуоденального комплексу у щурів, шляхом визначення продуктів вільнорадикального окислення ліпідів і деяких показників системи глутатіону, визначено разову і добову дозу препаратів ЧВ. Досліджено вплив разової дози препаратів ЧВ на кислотоутворюючу функцію шлунка та моторику жовчного міхура, а також особливості впливу курсового лікування препаратами ЧВ на захисні протирадикальні системи, систему жовчовиділення, функціонально-морфологічний стан слизової оболонки шлунка, дванадцятипалої кишки та ступінь обсіменіння їх Hp, імунну систему. Обгрунтовано доцільність використання препаратів ЧВ за даної патології, розроблено методику диференційованого лікування.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

За результатами комплексних молекулярних, біохімічних і морфологічних досліджень встановлено, що гострий обтураційний холестаз супроводжується різким посиленням процесів перекисного окиснення ліпідів та поступовим зниженням активності антиоксидантних ферментів, змінами вмісту циклічних нуклеотидів, сульфгідрильних та дисульфідних груп у тканинах печінки та в еритроцитах і сироватці крові. Визначено, що істотних змін у динаміці розвитку обтураційного холестазу зазнає активність реакцій посттрансляційної модифікації білків хроматину ядер клітин печінки, виразність та глибина яких знаходиться у прямій залежності від тривалості холестазу. Доведено, що глибина деструктивних зрушень у паренхімі печінки за умов холестазу залежить від ступеня дезорганізації процесів посттрансляційних модифікацій білків. З'ясовано, що введення гептралу після окклюзії жовчних шляхів значною мірою послаблює негативні зрушення на молекулярному та морфологічному рівні. Визначено, що провідну роль у регенеративних процесах паренхіми печінки після операції декомпресії обтураційного холестазу відіграють реакції посттрансляційної модифікації білків хроматину ядер клітин печінки, а введення гептралу сприяє посиленню цих процесів. Встановлено, що ефективність гептралу є найбільш виразною у разі холестазів тривалістю до 24 год до та після операції.

  Скачати повний текст

Уперше з використанням сучасних методів обстеження вивчено вікові особливості клінічного перебігу хронічного некалькульозного холециститу (ХНХ) у жінок. Виявлено, що у жінок віком 20 - 44 років домінували запально-інтоксикаційний та алергічний синдроми, а у жінок віком 45 - 59 років - невротичні (підвищена ситуаційна й особистісна тривожність, низький ступінь опірності до стресу) і кардіальні прояви. Доведено, що у пацієнток віком 45 - 74 років, хворих на ХНХ, мав місце гіпотонус жовчного міхура, а у осіб віком 20 - 44 років - його гіпертонус. Відзначено, що клінічна картина ХНХ у жінок доповнюється порушенням кислототвірної функції шлунку з переважанням гіпоацидних станів у даних хворих віком від 45-ти до 74-х років. Розвинуто концепцію патогенезу ХНХ у жінок різного віку, зокрема, з'ясовано роль підвищеної продукції прозапального (ІЛ-6) цитокіну у взаємозв'язку з активацією процесів ліпопероксидації та виснаженням антиоксидантних резервів організму. Установлено, що рівень лептину в сироватці крові у хворих на ХНХ жінок з віком зростає, вміст лептину з достатньою вираженістю корелює з вмістом холестерину і зворотньо - з вмістом у жовчі холевої кислоти. Виявлено, що однією з патологічних ланок прогресування ХНХ є виражений дисбаланс вегетативної регуляції, що полягає у переважанні симпатикотонічної регуляції діяльності жовчовивідних шляхів. Зазначено, що ці порушення супроводжуються підвищеною ситуаційною й особистісною тривожністю хворих, низьким ступенем їх опірності до стресу. На підставі визначених закономірностей формування та перебігу ХНХ у жінок різного віку обгрунтовано доцільність застосування кверцетину та сульфату магнію у комплексній терапії цього захворювання.

  Скачати повний текст